10 клас Усього – 70 год. На тиждень – 2 год. Текстуальне вивчення – 57 год. Розвиток мовлення – 4 год. Позакласне читання – 2 год. Резервний час – 7 год



Сторінка2/2
Дата конвертації23.03.2019
Розмір0,73 Mb.
1   2

Міністерство освіти і науки України



Українська література

10-11 класи

Рівень стандарту, академічний рівень

( зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 № 826)

Київ – 2016



11 клас

Усього – 70 год. На тиждень – 2 год.

Текстуальне вивчення – 62 год.

Розвиток мовлення – 4 год.

Позакласне читання – 2 год.

Резервний час – 2 год.

Зміст навчального матеріалу

Год.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Додатки:

Мистецький контекст. Міжпредметні зв’язки

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 рр.

ВСТУП


Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття «розстріляне відродження», домінування соцреалістичної естетики в 1930-ті роки.

ТЛ: «розстріляне відродження».


1

Знати про історичні та суспільні умови розвитку літератури в ХХ ст., основні напрями, стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Пригадати імена і твори письменників ХХ ст., що вивчалися раніше. Називати основні літературні організації, угруповання 1920-х років. Знати і вміти розповідати про масові репресії письменників в 1930-ті роки, втручання влади в мистецький процес. Уміти пояснювати поняття «розстріляного відродження».



Розвиток допитливості, вміння шукати необхідну інформацію.


Український живопис 1910-1930-х років.

Зарубіжна література цього періоду.




ПОЕЗІЯ

Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.



Павло Тичина


«Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти»

Найбільший модерніст 1920-х років. Звернення до «вічних» тем, культура віршування, потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму». Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти»).

ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм (повторення), кларнетизм.


3

Розуміти основні тенденції української поезії 1920-х років, її «вітаїстичність», уміти це пояснити. Називати провідних поетів 1920-х років. Розвивати навички аналізу ліричних творів.

Знати й уміти розповідати про трагізм творчої долі П. Тичини. Називати його ранні збірки. Характеризувати основні мотиви і стильові тенденції ранньої творчості. Аналізувати поезії, виокремлювати основні мотиви, особливі ознаки індивідуального стилю. Уміти давати власну оцінку творчості П. Тичини.



Вивчити напам’ять: «Арфами, арфами...», «О панно Інно...»

Розвиток естетичного смаку, культури образного бачення.

Осмислення зв’язку внутрішньої свободи митця з процесом його творчості.

Творчість поетів Ш.Бодлера, Т.С.Еліота, Р.М. Рільке, П.Верлена, А.Рембо; художників М.Жука, А.Петрицького, В. і Ф. Кричевських та ін.

Малярські роботи П.Тичини, музика в його житті.

Музика Б.Фільца, М.Вериківського, П.Синиці, Г.Ляшенка та ін. на слова П.Тичини.



Літературний авангард (Михайль Семенко)

Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років. Поет-футурист, сміливий експериментатор, впроваджувач Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»)



ТЛ: авангард, футуризм, деструкція.


1


Розуміти авангардні експерименти поезії 1920-х років, їхній новаторський, пошуковий характер, уміти розповідати про це. Розвивати вміння виокремлювати основні мотиви, головну думку, характеризувати настрій, ритм поезій. Пояснити розуміння термінів «авангард», «футуризм», «деструкція», значення творчості М.Семенка для розвитку української поезії.

Розвиток креативного мислення.

Український малярський футуро-авангард. О.Архипенко, «Карусель П’єро». Італійський і російський поетичний футуризм.

М.Семенко – скрипаль.



«Київські неокласики». Микола Зеров («Київ − традиція»), Максим Рильський («Молюсь і вірю…», «Солодкий світ!..»)

Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Приналежність до групи М. Зерова, М. Рильського. Різногранний творчий шлях митців. Філософічність, афористичність їхньої лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність.

ТЛ: філософічність, сонет.


2

Знати про групу і творчість «київських неокласиків», основне з творчих біографій М. Зерова й М. Рильського.

Розвивати вміння виразно й усвідомлено читати, аналізувати поезії, навички визначення основних ознак індивідуального почерку, провідних мотивів і настроїв. Уміти пояснювати смислову і настроєву значущість деталі, образу. Висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності, філософічності поетичного самовираження М. Зерова й М. Рильського.



Вивчити напам’ять: 1 поезію (на вибір).

Розвиток відчуття естетики поетичного образу, урівноваженості і філософської самозаглибленості при зіткненні з життєвими проблемами.


Традиція Ш.Бодлера, А.Рембо, П.Верлена.

Євген Плужник

«Для вас, історики майбутні...», «Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок...»

Один із провідних поетів “розстріляного відродження”. “Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні.

ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя.


2


Знати творчу біографію Є. Плужника, про його основні твори. Розповідати про поета, його трагічну долю. Аналізувати вірші. Визначати спільне і відмінне у поезіях Є. Плужника і М.Рильського, П.Тичини.

Вивчити напам’ять: 1 поезію (на вибір).

Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості як ознак душевного стоїцизму, опірності неприйнятним життєвим обставинам. Розвиток уміння сприймати явища, події у зіставленні, порівнювати їх.


Герметична поезія В.Свідзінського.

Імпресіонізм в українському живописі 1920-х років (П.Нілус, Д.Бурлюк, М.Бурачек, О.Мурашко та ін.) (образотворче мистецтво).



ПРОЗА


Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією.

Микола Хвильовий (М. Фітільов)

«Я (Романтика)»


Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературному житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у дискусії 1925-1928 рр. «Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком.

2

Знати про розвиток української прози 1920-х років, її представників.

Розповідати біографію Миколи Хвильового, про його провідну роль у літературному житті 1920-х років.

Пояснювати присвяту до новели. Розкрити символічність образу матері, проблему вибору між гуманізмом і фанатизмом. Уміти визначати жанр твору, відрізняти реальне та уявне в ньому, характеризувати образ ліричного «Я».

Усвідомлення переваги гуманізму над будь-якими ідеологіями, складності морально-етичного вибору, вміння передбачити його наслідки.


Типологічний зв’язок та вплив прози К.Гамсуна, М.Пруста, С.Пшибишевського.

Вплив


Ф.Достоєвського, А.Бєлого, Б.Пільняка, Максима Горького, французького модернізму на Миколу Хвильового (зарубіжна література).

Юрій Яновський


«Шаланда в морі», «Дитинство»

(з роману «Вершники»)

Творча біографія митця. Роман у новелах «Вершники». Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті («Дитинство»). Ствердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку («Шаланда в морі»).
ТЛ: роман у новелах.


2

Знати творчу біографію письменника.

Удосконалювати навички аналізу художнього твору, уміння пояснювати роль художніх засобів у ньому. Висловлювати своє ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої втрати; до високих загальнолюдських ідеалів.



Усвідомлення важливості збереження родових, родинних зв’язків, духовного опертя на вселюдські, гуманістичні цінності.

Ю.Яновський і Микола Хвильовий.

Вплив європейського неоромантизму (Р.Кіплінг, Джек Лондон, Дж.Конрад) (зарубіжна література).

Типологічна спорідненість із поетикою українського народного епосу.

Валер’ян Підмогильний

«Місто»


Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального.

ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, іронія.




3

Знати творчу біографію письменника.

Розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину, психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка та інших дійових осіб, іронічність авторської оповіді. Характеризувати маргінальний образ українського інтелігента. Уміти аналізувати світоглядну і психологічну еволюцію його характеру, пояснювати роль жіночих образів у романі. Висловлювати власну думку про способи самоствердження людини.
Усвідомлення моральних, психологічних аспектів самоствердження людини.


Вплив А.Франса, Г.Флобера, Гі де Мопассана, Оноре де Бальзака (зарубіжна література).

Філософія Ф.Ніцше, А.Шопенгауера, С.К’єркегора.


Остап Вишня (Павло Губенко)


«Моя автобіографія», «Сом»

Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки.

Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні.
ТЛ: усмішка.


2

Знати про гумористичну, сатирично-викривальну традицію української літератури (фольклор, С.Руданський, Л.Глібов, І.Нечуй-Левицький, І.Карпенко-Карий, В.Самійленко). Аналізувати усмішки, пояснювати їх жанрові особливості.



Усвідомлення оптимістичної ролі гумору в житті людини. Розвиток самокритичності, спроможності проводити доречні аналогії.

«Записки мисливця» І.Тургенєва.

ДРАМАТУРГІЯ


Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії.

Микола Куліш

«Мина Мазайло»


Життєвий і творчий шлях митця. Зв'язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах .

Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси у наш час.

ТЛ: сатирична комедія.


3

Розуміти особливості розвитку драматургії й театру 1920-х років. Уміти розповісти про це, проводити аналогії з іншими явищами культури.

Знати і вміти розповісти творчу біографію драматурга, про його зв’язок з театром Леся Курбаса. Знати і розуміти зміст п’єси. Розуміти умовність часу і місця дії у ній. Аналізувати п’єсу, визначати і коментувати проблеми, порушені в ній, характеризувати образи дійових осіб, засоби створення комічних ситуацій. Обговорювати актуальність проблем, порушених у п’єсах М. Куліша.



Розвиток гнучкості і логічності мислення, застосування відомостей, отриманих раніше. Усвідомлення своєї приналежності до рідного народу.

Національний і зарубіжний театр 20-30-х років.

Спорідненість із драматургією Г.Ібсена, Б.Шоу, Б.Брехта (зарубіжна література).




ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (до 1939 р.)

Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р.



Богдан-Ігор Антонич

«Зелена євангелія», «Різдво»

Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими; міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів.

ТЛ: міфологізм, асоціативність.


1

Мати загальне уявлення про розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р., називати її основних представників.

Творчо використовувати довідкові матеріали, словники для поглиблення знань із певної теми.
Розповідати про митця. Удосконалювати вміння давати загальну характеристику творчості письменника. Виразно й усвідомлено читати поезії, визначати головні мотиви, ідеї, коментувати їх, давати власну оцінку.

Вивчити напам’ять: 1 вірш (на вибір).

Розвиток уміння знаходити необхідну інформацію, порівнювати різні явища, сприймати і розуміти естетику образного слова, його значення для розвитку загального естетичного смаку, естетичної розвиненості людини. Усвідомлення європейської єдності естетичних цінностей із морально-етичними.


Західна Україна до 1939 року (історія України).

Традиції В.Вітмена, Р.Тагора, Р.-М.Рільке.

Творчість раннього П.Тичини.


Осип Турянський

«Поза межами болю»

Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення. Поема у прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духу над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність.


ТЛ: поема у прозі.


2

Розуміти й уміти пояснити умовність зображення, створення іншої, художньої реальності на конкретному матеріалі. Розглядати ідейно-художній зміст окремих фрагментів твору, уміти коментувати їх. Уміти виділяти основні ідеї, пояснювати особливість і роль композиції, пейзажу, інших художніх засобів для втілення головних думок. Осмислювати вартість мистецтва, грошей, почуттів людини тощо; спираючись на текст, висловлювати власні міркування, проводячи аналогії з сучасним життям.


Усвідомлення переваги в житті духовного над матеріальним.

Дж.Лондон, «Воля до життя»; Е.Хемінгвей, «Старий і море» (зарубіжна література).



ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА

«Празька школа» української поезії та її представники.



Євген Маланюк

«Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..»

Коротко про митця. Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета і поезії. Символічні образи.




Іван Багряний ( І.Лозов’ягін)

«Тигролови»

Основні віхи життя й творчості митця. «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби за своє визволення. Жанрові особливості.





2

2

Знати й уміти розповісти про історичні умови і функціонування української літератури за кордоном, про «празьку школу» української поезії та її представників.

Розповідати про Є. Маланюка як одного з «пражан», аналізувати його поезію, визначати її основні ідеї, мотиви, пояснювати їх.

Характеризувати образ України. Пояснювати зміст образів-символів. Удосконалювати вміння висловлювати власні міркування.
Виховання патріотичних почуттів, які проявляються на відстані, усвідомлення їхньої щирості і безпосередності.

Знати основні віхи життя письменника, його творчість. Уміти коментувати зміст роману, визначати його жанрові особливості, характеризувати образи. Висловлювати своє ставлення до основних проблем, порушених у творі.



Усвідомлення значення свободи для духовного розвитку людини, активної життєвої позиції як вияву європейськості.

Еміграція українців за кордон в 1920-1940 рр. (історія України).


УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940−1950 рр.

Участь українських письменників у Другій світовій війні. Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу, посилення філософічності в літературі цього періоду. Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду.

Олександр Довженко


«Україна в огні», «Зачарована Десна»

Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно. Романтичне світобачення. Національні та загальнолюдські проблеми. Поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою, доля народу крізь призму авторського бачення і оцінки («Україна в огні»).

Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.
ТЛ: кіноповість, публіцистичність.


4

Знати про літературу воєнного і повоєнного періоду .

Розвиток уміння знаходити необхідну інформацію і творчо, компетентно її використовувати.

Знати творчу біографію митця, розуміти її трагізм. Знати тексти творів, розуміти особливості жанру кіноповісті, специфіку публіцистичного тексту. Уміти розповідати про Довженка-кінорежисера, основні події його творчого життя. Знати історію написання та опублікування «України в огні». Вдумливо читати текст, коментувати найосновніші фрагменти, публіцистичні відступи. Удосконалювати вміння виокремлювати провідні мотиви, проблеми, обговорювати їх з позицій сьогодення, дискутувати про їх актуальність.

Коментувати текст «Зачарованої Десни», визначати основні теми й мотиви, характеризувати образи-персонажі. Уміти пояснити роль пейзажу та засобів індивідуалізації героїв. Висловлювати власні міркування про творчу спадщину митця.

Розвиток уміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей, розуміти взаємозв’язок конкретного із загальним..


Події Другої світової війни на території України (історія України).

Друга світова війна в зарубіжній і українській літературі (Г.Белль, О.Твардовський, Г.Тютюнник та ін.).

Автопортрет О. Довженка періоду війни (образотворче мистецтво).

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА другої половини
ХХ – початку ХХІ ст.

ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ


Українська література у другій половині ХХ ст. Нова хвиля відродження української літератури на початку1960-х років. «Шістдесятництво» як явище культурологічне і соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна.

Василь Симоненко

«Задивляюсь у твої зіниці…», «Я…»

Творча біографія митця («витязь молодої української поезії»). Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета. Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність («Я...»).

ТЛ: віршові розміри (повторення).

Дмитро Павличко


«Два кольори»

Основні відомості про поета, перекладача.

Громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини. Пісня «Два кольори», яка стала народною.


Іван Драч


«Балада про соняшник»

Невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. «Балада про соняшник» – поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образу соняшника, сонця.

ТЛ: балада (повторення)


Микола Вінграновський


«Сеньйорито акаціє, добрий вечір...»

Коротко про поета, прозаїка, кіномитця. Учень О. Довженка.

Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самозосередження». Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії. Інтимна лірика митця. Збірка інтимної лірики «Цю жінку я люблю».


5


Знати і розуміти найголовніші тенденції розвитку української літератури в другій половині ХХ – початку ХХІ ст. Розуміти зв’язок українського дисидентського руху з явищем «шістдесятництва». Уміти з’ясовувати зв’язок світогляду із творчістю, називати поетів-шістдесятників, давати загальну характеристику їхньої творчості.

Розповідати про митця. Пригадати його твори, вивчені раніше. Характеризувати стильові особливості поезій, визначати й уміти прокоментувати основні мотиви. Дискутувати про патріотичні, громадянські мотиви, порушені у творі.



Формування власної думки про порушені у творах мотиви, проблеми. Пошуки життєвої позиції. Розвиток уміння її відстоювати. Удосконалення навичок аргументованого, толерантного ведення дискусії.

Розповідати про митця. Характеризувати основні мотиви його лірики. Уміти виокремити найактуальніші з них, пояснити свій вибір. Обґрунтувати популярність пісенної лірики поета.



Розвиток відчуття краси форми і змістової глибини поетичного образу. Формування національної свідомості громадянина України.

Розповідати про митця. Розкрити роль І. Драча у реформуванні жанру балади. Удосконалювати вміння аналізу поетичного твору. Пояснювати власне розуміння образів-символів балади.



Усвідомлення філософських категорій доброти, широти світогляду і світосприйняття, моральних переваг творчої, душевно щедрої людини.

Розповідати про митця. Виокремлювати і пояснювати засоби поетичної мови. Відшукувати образну деталь, пояснювати її роль. Висловлювати власне ставлення до розглянутої поезії.



Вивчити напам’ять: 1 вірш поета-«шістдесятника» (на вибір).

Усвідомлення специфіки ліричного самовираження творчою особистістю, великого значення почуття любові в житті людини. Розвиток асоціативного мислення.

Україна у другій половині ХХ ст. (історія України).

Дисидентський рух 1960-х років (історія України).

Композитори Л.Грабовський, В.Губа, В.Сильвестров;

художники А.Горська, О.Заливаха, Л.Семикіна, Г.Севрук, В.Зарецький, І. Марчук, актори І.Миколайчук, Б.Ступка, Л.Кадирова; режисери С. Параджанов, Л.Танюк, К.Муратова, Л.Осика, М.Ільєнко.

Живопис і музика М.Чурльоніса.

Пісні О.Білаша, З.Слободян, Л. Дичко та ін. на слова Д.Павличка (музичне мистецтво).

Західноєвропейський модернізм

(зарубіжна література).



Ліна Костенко


«Страшні слова, коли вони мовчать…», «Українське альфреско», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Недумано, негадано…», «Маруся Чурай»

Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). «Страшні слова, коли вони мовчать» – ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. «Вічні» українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації («Українське альфреско»). Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. Пейзажна і філософська лірика.

Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.

ТЛ: роман у віршах.


5

Знати про життя Ліни Костенко. Уміти схарактеризувати її творчість у порівнянні з іншими поетами. Закріплювати навички аналізу ліричного твору, його образної системи, художніх засобів, виокремлення в них провідних мотивів.

Уміти визначати жанр «Марусі Чурай», історично-фольклорну основу твору. Коментувати особливості сюжету, композиції. Словесно створювати образний портрет Марусі. Порівнювати цей образ із іншими, спираючись на приклади з тексту. Висловлювати своє ставлення до вчинків героїні, її морального вибору.



Вивчити напам’ять: 1 вірш (на вибір).

Виховання почуття відповідальності за вчинки, усвідомлення права на власний моральний вибір. Розвиток духовних якостей.

Музика З.Слободян, О.Богомолець на слова Л.Костенко.

Доба козаччини, Хмельниччини (історія України).

Пісні Марусі Чурай (повторення вивченого в попередніх класах).

Василь Стус


«Господи, гніву пречистого...», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…»

Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини «перед вічністю високого неба» (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності і активної дії, формування себе); атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи; Україна-мрія і Україна знищена, скорена. Поезія Стуса – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриці.

ТЛ: метафора (поглиблено).



2

Знати трагічну долю поета. Уміти схарактеризувати його творчість: визначати провідні мотиви, ідеї, аналізувати образи-символи. Удосконалювати навички порівняльного аналізу (образ України у В.Симоненка і В.Стуса). Самостійно аналізувати вірші поета, висловлювати власні роздуми з приводу порушених у них проблем.

Вивчити напам’ять: «Як добре те, що смерті не боюсь я…»

Виховання рис «стоїцизму», активної життєвої позиції. Усвідомлення понять честі, людської гідності, мужності, сили духу на прикладі життя В.Стуса.

Поезія Р.-М.Рільке, Т.Еліота, Г.Лорки, Б. Пастернака, М.Цвєтаєвої (зарубіжна література).

ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.


Розвиток української прози. Її новаторські особливості.

Олесь Гончар


«За мить щастя», «Залізний острів» (із роману «Тронка»)

Загальна характеристика доробку О. Гончара -романтика. Творчий злет у 1960-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації.

Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини («За мить щастя»). Новела-засторога «Залізний острів» (з роману «Тронка»). Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів).


2


Мати уявлення про українську прозу другої половини ХХ ст.

Розповідати про письменника. Уміти проаналізувати його твори, визначати жанр. Пояснювати роль кольорової гами, прояви романтичного в стильовій палітрі новели «За мить щастя». Визначити провідну ідею, схарактеризувати образи-символи в новелі «Залізний острів».



Усвідомлення філософської сутності щастя людини, його відносності і короткочасності. Усвідомлення небезпеки цивілізаційних процесів, здатності сучасної людини зберегти в собі свою сутність, свої почуття.

Живопис К.Білокур (образотворче мистецтво).

Григір Тютюнник

«Три зозулі з поклоном»


Коротко про письменника.

«Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.

ТЛ: художня деталь (поглиблено).


2

Розповідати про письменника. Пригадати його твори, вивчені раніше. Розвивати навички визначення теми твору, його жанру, визначення провідної думки, аналізу образів, художніх засобів, особливостей композиції. Висловлювати власні роздуми про поведінку героїв і проблеми, порушені в новелі.

Виховання краси почуттів, християнських взаємин між людьми. Усвідомлення високого сенсу почуття любові, вміння берегти її і цінувати.

Твори Гр. Тютюнника, вивчені в попередніх класах («Дивак», «Климко» та ін.).

Валерій Шевчук

«Дім на горі» (повість-преамбула)

Життя і творчість митця. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою.

Композиція роману-балади «Дім на горі» (повість-преамбула і збірка новел «Голос трави»). Використання традиції європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі як фортеця нашої духовності, душі, підніжжя гори як поле боротьби добра і зла, світла і темряви. Барокові притчеві мотиви і символи (самотність, роздвоєння людини, блудний син, дорога). Жіноче начало і чоловіче у творі. Притчевість образів, епізодів.

ТЛ: бароко, притчевість, символічність (поглиблено),

роман-балада.


4

Знати основні відомості про письменника. Повторити відомості про епоху бароко і його культуру. Вдумливо й уважно прочитати повість-преамбулу до роману “Дім на горі”. Визначити основні сюжетні лінії, пов’язані з різними долями людей. Виокремити притчові мотиви, пояснювати їхню бароковість. Характеризувати образи, коментувати притчовий підтекст епізодів. Удосконалювати навички розшифровування символів, алегоричних образів.

Усвідомлення великого значення духовності для повноцінного розвитку і утвердження особистості.

Епоха Бароко і його культура.

Екзистенційна проза А.Камю,


Ж.-П.Сартра (зарубіжна література).

УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА ПРОЗА


Павло Загребельний

«Диво»

(розділи: «Рік 992. Великий сонцестій. Пуща», «Рік 1004. Весна. Київ», «Рік 1004. Літо. Радогость», «Рік 1028. Теплінь. Київ», «Рік 1032. Київ», «Рік 1037. Осінній сонцеворот. Київ»)

Коротко про письменника. Загальна характеристика історичної прози. Історична основа й художній вимисел у романі «Диво». Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ. Образ Сивоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності). Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини). Наскрізні проблеми: людина перед вибором, людина у процесі самопізнання та самоствердження, людина-творець.

ТЛ: історична правда і художній вимисел (повторення).





3

Розуміти складні історичні умови розвитку жанру історичної романістики. Називати найвідоміші взірці української історичної прози.

Самостійно прочитати розділи з роману, знати їхній зміст. Уміти розрізняти історичну достовірність і художній домисел. Удосконалювати вміння аналізу образів-персонажів, розшифровувати їхній ідейний зміст. Уміти розглядати порушені проблеми крізь призму образів-персонажів. Учитися обґрунтовувати власну думку прикладами з художнього тексту.



Розвиток уміння бачити крізь наскрізні проблеми твору власні. Формування інтересу до національної історичної романістики.

Софіївський собор у Києві

(архітектура).


СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА


(огляд)

Історико-культурна картина літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження). Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад» та ін.). Творчість Г. Пагутяк, Ю. Андруховича, О. Забужко, І. Римарука, В. Слапчука та ін. Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Література елітна і масова. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси. Сучасні часописи та альманахи.

ТЛ: постмодернізм.



2


Розуміти й уміти пояснити вияв постмодернізму в українській художній літературі останнього часу. Запам’ятати її найвідоміших представників. Засвоїти значення поняття постмодернізму.

Формування сучасного погляду на світ, людину в ньому.


Й.Бродський, У.Еко, П.Зюскінд, Дж.Фаулз, М.Кундера, М.Павич та ін. (зарубіжна література).

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ

Ознайомлення з письменниками-земляками та їхніми творами.


2

Знати про письменників-земляків та їхні твори, прочитати взірці, уміти висловлювати власну оцінку.

Виховання шанобливого ставлення до людей творчих професій.




УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).



3

Провести дискусію довкола питань розвитку сучасної української літератури та її перспектив. Висловлювати власні міркування про вивчені твори.

Закріплення вміння виділяти явища одиничні, конкретні серед загальних.






Д л я д о д а т к о в о г о (самостійного) ч и т а н н я:

П.Тичина. «Ой не крийся, природо, не крийся», «Енгармонійне», «Скорбна мати», «Дума про трьох вітрів», «І Бєлий, і Блок», «Мадонно моя...», «Золотий гомін» та ін.

М.Зеров. Поезії, переклади.

Юрій Клен. Поезії, поеми, «Спогади про неокласиків».

П.Филипович. Поезії.

В.Свідзинський. Поезії.

Є.Плужник. Поезії, «Галілей», «Недуга».

М.Бажан. «Гофманова ніч», «Сліпці», «Будівлі», «Нічні концерти».

Микола Хвильовий. «Повість про санаторійну зону», «Дорога й ластівка», «Сентиментальна історія», «Іван Іванович», «Кіт у чоботях», «Вальдшнепи».

Ю.Яновський. «Голлівуд на березі Чорного моря», «Байгород», «Майсте корабля», «Чотири шаблі».

І.Сенченко. «Із записок», «Нотатки про літературне життя 20–40-х років».

В.Підмогильний. «Невеличка драма», «Повість без назви...».

Г.Косинка. «Серце», «В житах», «Змовини», «Гармонія», «На золотих богів», «Місячний сміх», «Фавст».

М.Куліш. «Маклена Граса», «Патетична соната».

В.Домонтович. «Романи Куліша», «Аліна і Костомаров», «Дівчина з ведмедиком», «Доктор Серафікус», «Болотяна Лукроза».

М.Йогансен. Поезії, «Подорож доктора Леонардо та його коханки Альчести у Слобожанську Швейцарію».

Г.Михайличенко. «Блакитний роман».

В. Гжицький. «Чорне озеро».

А.Любченко. «Вертеп», оповідання.

О.Слісаренко. «Чорний ангел».

Д.Гуменна. «Діти Чумацького шляху», «Мана», «Дар Евдотеї».

О. Довженко. «Земля», «Щоденник», «Ніч перед боєм».

Б.-І.Антонич. Поезії, «На другому березі».

Є.Маланюк. Поезії; «Нариси з історії нашої культури».

В.Бобинський. Поезії.

С.Гординський. Поезії.

К.Гриневичева. «Шоломи в сонці», «Шестикрилець».

Наталена Королева. «Предок», «1313», «Сон тіні».

Ірина Вільде. Новели, оповідання.

Н.Лівицька-Холодна. Поезії.

О.Лятуринська. Поезії.

Ю.Дараган. Поезії.

О.Стефанович. Поезії.

Іван Багряний. «Огненне коло», «Сад Гетсиманський», «Людина біжить над прірвою».

Т.Осьмачка. «Старший боярин», «Ротонда душогубців», «План до двору».

У.Самчук. «Волинь», «Юність Василя Шеремети», «Морозів хутір» (перша частина трилогії «Ост»), «Марія».

Ю. Косач. «Володарка Понтиди».

Б.Певний. «Змова», «Дійство у п’ятому вимірі».

Н.Бічуя. «Десять слів поета».

В.Симоненко. Поезії, проза.

І.Драч. Поезії.

М.Вінграновський. Зб. «Цю жінку я люблю».

Д.Павличко. Зб. «Таємниця твого обличчя», «Покаянні псалми».

І.Жиленко. Поезії.

Л.Костенко. Поезії, «Берестечко», «Сніг у Флоренції», «Дума про трьох братів неазовських».

О.Гончар. «Тронка», «Людина і зброя», «Модри Камень», «Ілонка», «Собор».

М.Стельмах. «Дума про тебе», «Чотири броди».

Г.Тютюнник. Новели, оповідання.

І.Калинець. Поезії.

В.Голобородько. Поезії, зб. «Українські птахи в українському краєвиді».

М.Воробйов. Поезії.

В.Кордун. Поезії.

П.Мовчан. Поезії.

В.Герасим’юк. Поезії.

І.Римарук. Поезії.

Б.Нечерда. Поезії.

Л.Талалай. Поезії.

А.Мойсієнко. Поезії.

В.Стус. Поезії, листи.

В.Марченко. «Листи до матері».

В.Земляк. «Зелені млини».

В.Дрозд. «Спектакль», «Самотній вовк», «Листя землі».

Г.Тютюнник. «Вир».

Є.Гуцало. «Позичений чоловік», оповідання.

П.Загребельний. «Роксолана», «Я, Богдан (Сповідь у славі)».

В.Шевчук. «Дім на горі» (повністю), «Юнаки з огненної печі», «Місяцева зозулька з ластів’ячого гнізда» та ін.

Р.Іваничук. «Черлене вино», «Журавлиний крик».

А.Дімаров. «Містечкові історії», «Ідол», «Прожити й розповісти”.

Василь Барка. Зб. «Океан», «Жовтий князь».

Я. Стельмах «Синій автомобіль».

Ю.Мушкетик. «Яса», «Гетьманський скарб».

Ю.Андрухович. Поезії, «Рекреації», «Московіада», «Дванадцять обручів», «Моя остання територія».

С. Андрухович. «Фелікс Австрія».

О.Жовна. Оповідання, повісті.

Є.Кононенко. «Імітація», «Ностальгія», оповідання.

Г.Пагутяк. «Слуга з Добромиля», «Королівство», «Урізька готика», «Магнат», «Сентиментальні мандрівки Галичиною» та ін.

В.Медвідь. «Збираючи каміння», «Льох».

О.Забужко. Поезїі, «Дівчатка», «Інопланетянка», зб. «Тут могла б бути ваша реклама».

О.Лишега. Поезії, «Брате Лі Бо, друже Ду Фу».

Є.Пашковський. «Щоденний жезл».

Ю. Винничук. «Місце для дракона» та ін.

Л. Пономаренко. Зб. «Синє яблуко для Ілонки».

С.Процюк. «Інфекція», «Десятий рядок», «Під крилами великої Матері» та ін.

Ю.Іздрик. «Воццек».

В.Діброва Оповідання.

Т. Малярчук. «Божественна комедія».

В. Шкляр. «Залишенець», «Маруся».

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році



ОСНОВНА І СТАРША ШКОЛА

Українська мова

У 2018/2019 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:



у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804);

у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;

в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту – зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.



Нові навчальні програми для 10 класу відповідають засадничим положенням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа».

Документ розроблено з урахуванням завдань сучасної мовної освіти, модернізаційних процесів в освітньому просторі України, особливостей шкільного предмета «Українська мова» й потреб сучасних школярів.

Змістові компоненти представлені чотирма лініями: мовною, мовленнєвою, діяльнісною й соціокультурною, що дають змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовної освіти. Особливістю програми є її особистісно орієнтоване й компетентнісне спрямування. Відповідно результативну частину презентовано у вигляді елементів, що формують ключові й предметні компетентності, а саме: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, емоційний і поведінковий компоненти.

Зміст мовної лінії, зокрема програми рівня стандарту, визначають теми, знання яких сприяє формуванню мовної культури й мовної грамотності, забезпеченню функційності знань, узагальненню вивченої теорії в 5 – 9 класах, а саме: лексична, орфоепічна, орфографічна, морфологічна, синтаксична, пунктуаційна і стилістична норми.

У мовленнєвій лінії подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 5 – 9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.

Заміна розділу «Зв’язне мовлення» розділом «Практична риторика» умотивована віковими особливостями й потребами учнів виходити на вищий рівень практичного володіння мовою, що спроможна забезпечити риторика як теорія й практика ефективного мовлення.

Наскрізні змістові лінії, заявлені в програмі, є засобом інтегрування навчального змісту, корелюються з окремими ключовими компетентностями й сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.



Есе – самостійна творча письмова робота, прикметною ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе:

Вільне

Формальне

Ознаки:

  • невеликий обсяг (7-10 речень);

  • вільна форма і стиль викладу;

  • довільна структура;

  • обов’язкова вимога: наявність позиції автора.

Ознаки:

  • дотримання структури тексту,

  • наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки);

  • обґрунтування (аргументування) тези.

Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.

Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20-ти до


45-ти хвилин.

Види формального есе:

  • інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);

  • критичне;

  • есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).

Вимоги до формального есе

  1. Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (800 – 1000 слів).

  2. Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.

  3. Кожен абзац есе розкриває одну думку.

  4. Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.

  5. Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.

  6. Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.

  7. Есе повинно містити переконливе аргументування порушеної проблеми.

Структура есе

Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.



Вступ – обґрунтування вибору теми есе.

Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.

Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.

Розподіл годин між розділами

Зазначаємо, шо вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.



Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови

Звертаємо увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання.



Фронтально оцінюються диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».

У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5 – 9 класах.

Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.

Українська література

У 2018/2019 навчальному році вивчення української літератури в


5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України
від 07.06.2017 №804;

у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;

в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту, затверджених наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.

Нові програми для 10 класу створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа»; структуровано за окремими тематичними розділами й підрозділами.

Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того, для осучаснення змістового компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну рубрику «Мистецький контекст» (МК).

Вивчення української літератури також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика тощо).

Звертаємо особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).

Запроваджено (*) – для творів, які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за вибором учителя, наявністю часу або самостійно.

Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання.

У навчальній програмі профільного рівня передбачено вивчення творів літератури народів України, передовсім кримських татар. Також важливим компонентом програми є «Читацький практикум», спрямований на формулювання практичних навиків усних і письмових роздумів над прочитаним у різних стильових формах.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

Зарубіжна література

У 2018/2019 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804;



у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;

в 11класі – за програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту та академічного рівня зі змінами 2016 року.

Навчальна та методична література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН України, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений на офіційному сайті МОН України, Інституту модернізації змісту освіти.

Основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є чинні програми. Учитель має право самостійно розподіляти години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу. Учитель має змогу вільно і творчо підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів.

Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.



З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

Орієнтовний обсяг письмового твору, складеного учнем

Клас

Кількість сторінок

5-й

0,5–1,0

6-й

1,0–1,5

7-й

1,5–2,0

8-й

2,0–2,5

9-й

2,5–3,0

Орієнтовний обсяг письмового твору

(рівень стандарту, академічний рівень)

Клас

Кількість сторінок

10-й

3,0–3,5

11-й

3,0–3,5

Каталог: wp-content -> uploads -> 2018
2018 -> Міністерство освіти І науки україни миколаївський національний університет
2018 -> Тема дослідження традиційної культури та народної творчості українців етнологами київської
2018 -> Робоча програма навчальної дисципліни теорія міжнародних відносин та геополітика частина І окр
2018 -> Програма навчальної дисципліни Політична історія україни Ступінь бакалавра
2018 -> Музеєзнавство академічна характеристика дисципліни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка