2. 5Обґрунтування вибору технологічного процесу




Сторінка1/3
Дата конвертації11.11.2017
Розмір0,58 Mb.
  1   2   3

Курсова робота з дисципліни:

організація виробництва

Проектно-конструкторська та технологічна підготовка виробництва


Зміст


Вступ ............................................................................................................3

1.Проектно—конструкторська підготовка виробництва.........................5

1.1Основні завдання та організація проектних робіт..........................5

1.2Етапи проектно—конструкторських робіт.....................................6

1.3Вимоги до конструкції нового виробу.............................................9

1.4Управління якістю при проектуванні виробу................................11

1.5Вартісний аналіз і вартісний інжиніринг.......................................15

2.Технологічна підготовка виробництва..................................................19

2.1Сутність, цілі та завдання ТПВ.......................................................19

2.2Організаційні системи ТПВ.............................................................20

2.3Регламентація ТПВ...........................................................................21

2.4Проектування технологічних процесів...........................................23

2.5Обґрунтування вибору технологічного процесу...........................26

2.6Документація технологічних процесів...........................................30

2.7Організаційна складова технологічних процесів...........................32

2.8Забезпечення якості технологічного процесу................................34

Висновки......................................................................................................37

Додатки........................................................................................................39

Список використаної літератури...............................................................40

Вступ


Бурхливий розвиток науки ініціює не менш бурхливий розвиток та впровадження новітніх технологій і виробництва на їх основі.

Важливим етапом втілення наукової ідеї у реальність є проектно-конструкторська та технологічна підготовка виробництва.

Конструкторська підготовка виробництва на підприємстві є першою стадією підсистеми технічної підготовки. На ній складається технічне, відбувається економічне обґрунтування доцільності виробництва нового (чи модернізованого) виробу(продукту);розробляється ескізний проект, який дає загальне уявлення про технічні особливості(будову і принцип роботи) нового виробу.

Завершальним етапом першої стадії виробництва підсистеми технічної підготовки є розробка технічного проекту та робочої документації.

Слід зазначити, що розробка технічного проекту тісно пов’язана з рівнем технологічного розвитку підприємства. Дуже часто схожі завдання можна різними по підходу технологічними прийомами.

Технологічна підготовка займається розробкою нових (чи модернізацією та адаптацією існуючих) технологічних процесів, необхідних для виконання поставлених задач у процесі виробництва заданої продукції.

Технологічна підготовка виробництва(далі ТПВ) поділяється за системністю підходу виробництва конкретного виду продукції(новий цикл виробництва, локалізованість чи інтегрованість техпроцесу у загальній системі виробництва), і залежить від масштабу і характеру роботи підприємства.

ТПВ вирішує дуже широкий спектр завдань, які прямо чи ні впливають на ефективність виробництва—планування розміщення необхідного устаткування і обладнання, планування взаємопов’язаних техпроцесів, планування допоміжного виробництва, ефективне використання матеріальних, енергетичних, людських ресурсів.

Таким чином, для успішного впровадження наукових ідей у виробництво, створення нових конкурентноспроможних зразків продукції необхідна серйозна конструкторсько—технологічна підготовка виробництва. Вона являється дуже важливим ланцюгом у загальній системі виробництва і при правильній організації відіграє вирішальну роль у створенні нових видів продукції, просуванні науково—технічного прогресу.


Розділ 1. ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКА ПIДГОТОВКА ВИРОБНИЦТВА

1.1. Основнi завдания та органiзація проектних робiт.

Конструкторська пiдготовка виробництва на пiдприсмствi є першою стадiєю пiдсистеми технiчної пiдготовки. Вона безпосередньо пов’язана з науково-технiчною пiдготовкою, використовує при можливостi результати прикладних НДР та ДКР, але виконує суто практичнi завдання стосовно конкретного виробництва. Виходячи зi змiсту робiт та результату, що отримується, конструкторську пiдготовку часто називають проектно-конструкторською пiдготовкою виробництва. Проектування розглядається як сукупнiсть взаємопов’язаних процесiв зi створення нових i удосконалювання дiючих конструкцiй виробiв за параметрами рiвня якостi, термiнiв, обсягiв випуску згiдно з вимогами замовника-споживача.

Завданнями проектно-конструкторської пiдготовки є створення комплекту конструкторської документацiї(креслень), що необхiдна для виготовлення та експлуатацiї продукцiї, а також забезпечения конструкторської готовностi пiдприємства до випуску нового або модернiзованого виробу.

Обсяг проектно-конструкторських робiт на пiдприсмствi залежить вiд виду виробу, його складностi, життевого циклу, обсягу ринкових потреб i термiнiв на їх задоволення, ступеня участi самого пiдприємства в процесi проектування виробу. У сучасних умовах iснують рiзнi форми iнтеграцiї пiдприємств з метою проектування виробiв, якi залежать вiд обсягiв конструкторських робiт, наявностi творчого необхiдного потенцiалу, технiчних та фiнансових можливостей. Великi пiдприємства з розвиненою науково-технiчною i дослiдно-експериментальною базою мають потужнi проектно-конструкторськi служби i, як правило, створюють проекти виробiв самостiйно.

Проектно-конструкторську службу на пiдприсмствi очолює головний конструктор (ВГК), у розпорядженнi якого - вiдповiдний вiддiл, технiчна база для виробництва дослiдного зразка та його випробування (експериментальний цех). Проектно-конструкторськi роботи виконуються з дотриманням вимог ЄСКД (єдиної системи конструкторської документацiї

1.2. Етапи проектно-конструкторськах робiт.

Проектування нового виробу вiдповiдно до ЄСКД здiйснюсться в кiлька етапiв:

1) складання технiчного завдання;

2) розрахунок технiчної пропозицiї;

З) розроблення ескiзного проекту;

4) розроблення технiчного проекту;

5) пiдготовка робочої конструкторської документацiї(дослідного зразка, дослiдної партiї установлюваної серiї, стiйкого масового виробництва).

Технiчне завдання на проектування розробляється шляхом спiльної творчої працi представникiв замовника i пiдприсмства або з iнiцiативного проекту фахiвцями самого пiдприємства. У ньому вiдображаються тактико-технiчнi вимоги замовника, що мають мiстити умови i режими експлуатацiї товару; необхiднi технiчнi параметри i характеристики; приєднувальнi розмiри; ресурс (чи термiн служби) передбачуваний обсяг випуску; правила технiки безпеки i санiтарно-гiгiенiчнi норми; патентна чистота; зовнiшнiй ринок; термiни й умови зберiгання; художньо-архiтектурне рiшення (дизайн); транспортабельнiсть (тара, упакування); додатковi, спецiальнi та iншi вимоги.

Вимоги технiчного завдання спрямованi на забезпечення випуску нової конкурентно-спроможної продукцiї. Пiдготовлене фахiвцями технiчне завдання обов’язково затверджується.

Технiчна пропозицiя мiстить розрахунки технiчних параметрiв i економічної ефективностi, що обгрунтовують можливiсть i доцiльнiсть розроблення нового виробу. Розраховуються кiлька варiантiв виготовлення виробу, аналiзусться i вибирасться оптимальний варiант, вiд якого очiкується найбiльший економiчний ефект. Пiсля узгодження i затвердження технiчна пропозицiя є пiдставою для виконання наступних етапiв конструкторської пiдготовки.

Ескiзний проект передбачається для конструкторського опрацовання прийнятого варiанта виробу. Вiн виконується з дотриманням необхiдних пропорцiй у розмiрах виробу. Розробляеться ескiзний проект у кiлькох варiантах. Виготовляється модель (макет) виробу (дерев’яна, металева чи пластилiнова), пiсля чого обговорюсєься спецiальною комiсiєю за участю дизайнера i затверд-жується прийнятий варiант; для нього виконуються креслення (рисунки) основних складальних одиниць i загального виду, кiнематична, гiдравлiчна, пневматична та електрична схеми (у разi необхiдностi), а також iншi основнi конструктивнi параметри. Виконаний ескiзний проект має дати загальне уявлення про будову i принципи роботи нового виробу. Пiсля остаточного узгодження i затвердження ескiзний проект є пiдставою для розроблення технiчного проекту.

Технiчний проект мiстить остаточнi технiчнi рiшення. Вiн розробляється тiльки в масштабi з дотриманням вимог стандартiв i нормалей; у ньому вико-нуються рiзноманiтнi види, проекцiї, перетини, розрiзи з нанесенням вiдповiдних розмiрiв для того, щоб мати повне уявлення про будову i роботу нового виробу.

У технiчному проектi уточнюються креслення загального вигляду виробу, виконуються креслення основних агрегатiв i вузлiв, їх специфiкацiї монтажнi i складальнi схеми з розрахунками на мiцнiсть, твердiсть, стiйкiсть та iншi пара-метри за опором матерiалiв, а також обгрунтовується вибiр матерiалiв для найбiльш вiдповiдальних деталей; при цьому вiдбувається уточнення конструк-тивних особливостей нового виробу. На цiй стадiї складаються iнструкції з експлуатацiї виробу для споживача (паспорт, формуляр, технiчний опис) i пояс-нювальна записка в цiлому для технiчного проекту.

Робоча документацiя розробляється пiсля затвердження технiчного проекту i на його основi. Вона являє собою робочi креслення всiх деталей (крiм нормалей) виробу, де вказуються необхiднi розмiри (у масштабi), проекцiї,розрiзи i перетини, матерiал, чистота поверхонь, допуски i посадки, технiчнi умови, термообробка та iн.

Цi данi дають можливiсть розробляти технологiчний процес виготовлення кожної деталi в будь-яких типах виробництва. Усi робочi креслення проходять нормо-контроль (перевiрку на дотримання стандартiв), метрологiчну i патентну експертизи. На патентну чистоту перевiряється весь вирiб.

За робочими кресленнями в експериментальному цеху виготовляються всi деталi виробу з урахуванням замовлених комплектуючих деталей i вузлiв, здiй-снюється складання дослiдного зразка i його випробування.

У процесi складання та в результатi випробувань дослiдного зразка уточнються конструкцiї окремих деталей та коригується в цiлому робочий проект. У разi необхiдностi виготовляється настановна партiя виробiв i приймається рiшення про пiдготовку до серiйного (масового) виробництва товару, його доробку чи припинення подальших робiт.

При проектуваннi нескладних виробiв доцiльно, з погляду рацiональної органiзацiї скорочення циклу конструювання, об’єднувати деякi етапи проек-тування виробiв. Наприклад, можна окремо не видiляти етап технiчної пропозицiї, у технiчному проектуваннi передбачати як складову частину i ескiзне проек-тування. Інодi етапи технiчного проекту i робочої документацiї iнтегруються в етап технiчного робочого проекту. Аналогiчно скорочусться кiлькiсть етапiв проектування в одиничному i дрiбносерiйному виробництвах, при цьому тут, як правило, не виготовляється дослiдний зразок виробу, виходячи з можливостей здiйснити доопрацювання конструкцiї на моделях виробiв або його вузлах та макетах. Сучаснi технiчнi засоби дають змогу здiйснювати всi етапи проектних робiт паралельно i паралельно послiдовно, досягаючи багатоварiантностi проект-них рiшень для рiзних типiв виробництва.

Розмноження, збереження та облiк конструкторської до кументацiї здiйснює на пiдприємствi спецiальне бюро технiчної документацiї (БТД) вiддiлу головного конструктора (або архiв). Воно зберiгає i здiйснює облiк оригiналiв та копiй усiх креслень у разi необхiдностi видає копiї цехам i вiддiлам пiдприємства. Усi розмноженi робочi креслення деталей надходять у вiддiл головного технолога (ВГТ) для розроблення технологiчних процесiв i iнших стадiй технологiчної пiдготовки виробництва.

1.3. Вимоги до конструкцiї нового виробу.

У процесi проектування нового виробу йому надаються певнi властивостi, якi характеризуються якiсними показниками функцiонального призначення та виготовлення. Ураховуючи деякi специфiчнi вимоги в процесi конструювання виробiв, необхiдно видiлити такi показники, як:

— технiчний рiвень виробу, який являє собою сукупнiсть експлуатацiйно-технiчних показникiв, що визначають ступiнь його досконалостi на рiвнi можливостей прогресивної технологiї;

— патентна спроможнiсть – це здатнiсть технiчного або художньо-конструктивного рiшення бути визнаним об’єктом правової охорони, що вiдповiдає вимогам до винаходу чи промислового зразка;

— патентна чистота, яка полягає в перевiрцi та пiдтвердженнi, що в конструкцiї або складi виробу не використанi винаходи без лiцензi, на якi в данiй країнi виданi патенти;

— ергономiчнiсть яка характеризується рацiональнiстю конструкцiї виробу з точки зору вимог психологiї та фізіології працi людини;

— естетичнiсть – дизайн, зовнiшнiй вигляд, якiсть оздоблювання та iн.;

— конструктивна спадкоємність характеризує ступiнь використання у виробi, що проектується, деталей i вузлiв виробiв, якi були ранiше освоєнi виробництвом;

— технологiчна спадкоємнiсть характеризує максимально можливе використання устаткування, оснащення та матерiалiв, що застосовуються на той час для виготовлення виробу;

— унiфiкацiя, яка передбачає процес приведення продукцiї, засобiв виробництва або їх елементiв до єдиної форми,розмiрiв,структури, складу;

— стандартизацiя встановлює обов’язковi вимоги до виробiв, методiв, термiнiв та iнших об’єктiв, чим обмежує їх рiзноманiтнiсть. Стандартизацiя є основним методом унiфiкацiї i передбачає пiд час проектування виробiв застосування стандартних деталей та вузлiв, а також норм мiжнародних i державних стандартiв (стандарти параметрiв, технiчних, екологiчних вимог, методiв контролю та випробувань).

Поряд з конструкторськими вимогами (вибiр рацiональної схеми, вiдповiднiсть конструкцiї умовамїї експлуатацїi,вибiр простiших форм деталей, призначення рацiональних запасiв мiцностi тощо) слiд ураховувати також вимоги економiчного, експлуатацiйного й органiзацiйно-виробничого характеру.

Економiчнi вимоги пов’язанi з пiдвищенням продуктивностi,зменшенням собiвартостi, пiдвищенням якостi виробу, що проектується, порiвняно з еталоном.Експлуатацiйнi вимоги характеризують високу корисну вiддачу, надiйнiсть, ремонтоздатнiсть, екологічність виробу та iн.

Органiзацiйно-виробничi вимоги передбачають вiдповiднiсть конструкції умовам її виготовлення, можливiсть типiзацiї, механiзацiї й автоматизацiї виробничих процесiв, забезпечення рацiональних методiв контролю i тд.

Ефективнiсть нової продукцiї оцiнюється за економiчними та соцiальними критерiями. До економiчних критеріїв (ефекту виробництва та споживача) належать такi показники: економiя працi (зниження трудомiсткостi; зростання продуктивностi працi), економiя матерiальних ресурсiв; технiчний рiвень i якiсть продукцiї; корисний ефект на одиницю потужностi; окупнiсть i прибутковiсть. Соцiальнi критерiї (вплив на характер працi, умови працi i житгя) - показники, що забезпечують полiпшення умов працi, безпеку i зручнiсть в експлуатацiї; охорону на вколишнього середовища; створення кращих умов для життедiяльностi людей; полегшення працi; пiдвищення квалiфiкацiї працюючих, рiвня механiзацiї працi у виробництвi i при експлуатацiї нової продукцiiї.

На всiх стадiях проектування конструкторська документацiя пiдлягає нормо-контролю, у процесi якого перевiряється виконання норм i вимог мiж-народних, державних, галузевих стандартiв i стандартiв пiдприсмств, досягнення в виробах, що розробляються, високого рiвня стандартизацiї та унiфiкацiї на основi широкого застосування конструктивних рiшень виробiв, якi спроектованi та освоєнi у виробництвi ранiше.



1.4. Управління якістю при проектуванні виробу

Iнформацiя про рiвень якостi продукцi i послуг, надана клiєнтам, починає реально втiлюватися у виробах i послугах з етапiв проектування виробу, за без-печується на етапах виготовлення i виявляється в процесi використання (експлуа-тацій). Необхiдно пам’ятати, що якщо проектування продукту проведене не якiсно, немає нiякої можллвостi виготовити високоякiсний продукт. Передба-чається, що технiчнi норми на проектування складенi вiдповiдно до потреб ринку: iншими словами, готовий продукт, виготовлений правильно i з якiсних компо-ненттiв, буде вiдповiдати необхiднiй якостi.

Проектування продукту може значно полегшити завдання виробництва з досягнення необхiдного рiвня якостi, хоча, i цього не можна не визнати, у випадку роботи на межi технологiчних можливостей єдиним способом досягнення високої якостi виробiв буде скрупульозна перевiрка i тестування.

Фаза проектування — це стартова точка для досягнення визначеного рiвня якостi у виробництвi. Проект включає рiшення щодо специфiчних характеристик товару чи послуги: розмiру, форми i розмiщення. Якiсть проекту стосується намiру проектувальникiв включити чи виключити певнi характеристики у вирiб чи послугу.

При ухваленнi рiшення з проекту необхiдно приймати в розрахунок бажання споживача, виробничi чи сервiснi можливостi, безпеку (як у процесi виробництва, так i пiсля постачання), витрати й iншi подiбнi фактори.

Тенденцii в проектуваннi виробiв i послуг тiсно пов’язанi з програмою з управлiння якiстю виробницпгва в цiлому. Основна увага повинна бути спрямована на задоволення запитiв споживачiв i пiдвищення конкуренто-спроможностi, скорочення термiнiв запуску у виробництво, зниження часу на виготовлення виробу.

Для забезпечення високої якостi продукцi необхiдно, щоб розроблювачi i виготовлювачi разом iз представниками вiддiлiв технiчного контролю, мате-рiально-технiчного постачання, збуту, маркетингу, дизайнерами замовникiв i вiддiлу фiнансiв виробляли концепцiю проектування.

Це дозволить забезпечувати достатню технологiчнiсть виробу (виробничу й експлуатацiйну), що надалi може привести до за безпечення мiнiмальних від-хилень вiд розрахункових характеристик за найважливiшими параметрами конст-рукції.

Працiвники служби матерiально-технiчного постачання беруть участь при розробцi технiчних вимог, виробничих графiкiв i планiв постачань з урахуванням потреб конструкторських i виробничих пiдроздiлiв.Вони також беруть участь у розробцi специфiкацiй, щоб не тiльки забезпечувати технологiчнiсть матерiалiв, але й робити закупiвлi за прийнятними цiнами.

Участь служб постачання обгрунтовусться рядом причин, серед яких:

• зростання вимог до якостi i надiйностi виробiв;

• прагнення до скороченкя циклу розробки продукції;

• швидкi змiни в характеристиках матерiалiв i комплектуючих;

• прагнення до бiльш повного використання iснуючого устаткування i технологiй обробки ресурсiв .

Таким чином, служби постачання ресурсiв i якостi, а також майбутнi постачалькики закладають рiвень якостi i надiйностi виробiв на етапi проектування.

Участь постачальникiв у проектуваннi дозволяє мати данi про витрати на постачання ресурсiв i використовувати потiм цi данi для пошуку шляхiв зниження цих витрат.

Спiльне проектування дозволяє, починаючи з раннiх стадiй проекту, одночасно розробляти вирiб i процес його виробництва. Це дозволяє визначити виробничi потужностi i можливостi, передбачити варiантнiсть вибору матерiалiв i процесiв, вибрати оптимальний процес виготовлення виробу.З’являється можливiсть з раннiх етапiв пiдготувати необхiднi устаткування й iнструменти, а виходить, скоротити термiни запуску у виробництво.

Дизайнери повиннi працювати в тісному контактi з представниками виробництва, бути впевненими, що проект можна реалiзувати, тобто що виробництво чи сервiс має устаткування, потужностi i рiвень майстерностi, необхiднi для реалiзацi конкретного проекту виробу чи послуги.

Пiдвищення якостi продукцi i скороченшi тривалостi проектування забезпечується також використанням прогресивних iнформацiйних систем i технологiй, методами динамiчного й iмiтацiйного моделювання, комп’ютерного i модульного проектування й iн.

Якiсть створюваної продукцiї визначається також факторами й умовами управлiння. Традицiйно фактори управлiння якiстю подiляються на якiстъ предметiв працi, якiсть засобiв працi i якiсть самої працi.

Якiсть проектiв визначається прогресивнiстю технiчних принципiв, закладених у вирiб, питомою вагою нових запатентованих розробок, рiвнем апро-бованих нових iдей, техно логiчнiстю конструкторських рiшень, прогресивнiстю матерiалiв i готових виробiв у конструкцiї а також застосовуваними методами виконання проектно-конструкторської документацiї й iн. Використання оптиміза-цiйних методiв прийнятгя рiшень дозволяє пiдвищити рiвень обгрунтованості проектних робiт.

Якiсть засобiв працi залежить вiд якостi ресурсного й iнформацiйного забезпечення, рiвня технiчної оснащеностi працi i процесiв проектування, а також якостi управлiння цими процесами.

За допомогою параметрiв якостi працi оцiнюються майстернiсть працю-ючих, умови їхньої працi i мотивацiя, продуктивнiсть, ступiнь виконання проекту, процес контролю для оцiнки вiдповiдностi i коректування дiй (наприклад, через вирiшення проблем) в мiру необхiдностi.

Необхiднi умови управлiння якiстю проекту обумовлюютьея створенням служби управлiння якiстю, а також методами, засобами i механiзмами вiдповiдких оцiнок.

Управлiння якiстю при проектуваннi виробу допускає використання системи методiв оцiнки.

1. Методи оцiнки якості проектної і конструкторської документації, виготовленої за допомогою iнформацiйних систем i технологiй, технiчних засобiв системи автоматизованого проектування (САПР) й iн.

Метою цих методiв є коректування параметрiв настроювання рiзних технiчних засобiв i технологiй. Коректування параметрiв проводиться на основi систематичного вибiркового контролю проектованоiї документацiї побудови контрольних графiкiв, графiкiв Парето, дiаграм причин i наслiдкiв, циклу «план−перевiрка −дiя» й інших iнструментiв контролю.

Найбiльше поширення одержали контрольнi графiки, побудова яких можлива на основi як якiсних, так i кiлькiсних параметрiв. При кiлькiсних параметрах оцiнка якостi документацiї виробляється за середньоарифметичним значениям показникiв їхнiх середньоквадратичних вiдхилень у вибiрках.

При використаннi якiсних параметрiв оцiнка виробляється за кiлькiстю дефектiв – уся документацiя, в залежностi вiд кiлькостi дефектiв у вибiрцi, роздiляється на групи якостi (придатнi, дефектнi).

Статистичнi методи приймального контролю також використовують результати вибiркового контролю i подiл усiєї вибiрки на дефектну i придатну документацiю.Данi методи дозволяють розрахувати рiвень браку в роботi при проектуваннi.

В даний час для оцiнки якостi робiт починають впроваджувати системи вiдеорозпiзнавання i комп’ютерний пошук. Використовуються системи за японським методом «Пока-Йоке», коли простi датчики попереджають оператора про те, що в наступний момент вiн може допуститися помилки.

2. Методи прогнозної оцiнки i контролю динамiки розвитку технiчних параметрiв виробу.

Сукупнiсть методiв дозволяє оцiновати i контролювати динамiку технiко-технологiчних параметрiв виробу, його надiйнiсть, вiдповiднiсть параметрам призначення, якiсть матерiалiв i комплектуючих виробiв, закладених у конструкцiю. В основi методiв лежить припущення, що, якщо в процесi розробки найважливiшi параметри виробу вiдповiдають технiчному завданню, то перерахованi вище складовi якостi виробу знаходяться на заданому рiвнi.

Найбiльше поширення одержали:

• методи статистичного моделювання (постановки експериментiв);

• методи залiкових (стендових) випробувань окремих агрегатiв i дослідних зразкiв;

• методи функцiонально-вартiсного аналiзу проектних рішень;

• методи iмiтаціного моделювання роботи дослiдних зразкiв на граничних режимах.

Ведучи розмову про якiсть проектованих продуктiв, варто помiтити, що кожен вирiб повинен вiдображати функцiональнi основнi i стимулюючi характеристики якостi. При цьому мова йде про тi якостi, якi визначаються споживачем. Потрiбно виходити з того, що покупець навряд чи буде говорити про багато показникiв якостi. Його цiкавлять не бiльше двох-трьох. Тому виникає проблема iнженерного втiлення якостi у виробi вiдповiдно до вимог покупцiв.

1.5. Вартiсний аналiз i вартiсний iнжинiринг

Для забезпечення найменшої вартостi при проектуваннi продукцiї застосовують функцiонально-вартiсний аналiз (Value Analysis/Value Engineering—VA/VE ), що складається з вартiсного i конструкторського аналізу.Цiль цього аналiзу полягає в спрощеннi продукції i технологiчного процесу, а основне завдання — у досягненнi еквiвалентних чи навiть бiльш високих показникiв досконалостi продукцiї з меншими витратами при забезпеченнi усiх функцiональних основних вимог, визначених споживачем. Аналiз VА/VЕ вирiшує це завдання, вiдшукуючи необов’язковi витрати i вiдмовляючись вiд них.

Теоретично, аналiз вартостi (VА) проводиться для продукції, що вже знаходиться у виробництвi, i використовується для оцiнки виконання технiчних умов продукцiї i вимог, зазначених у виробничiй документацї. Звичайно такий аналiз здiйснюється вiддiлами iз закупiвель матерiалiв у якостi одного зi способiв скорочення витрат. Що стосується аналiзу вартостi в процесi розробки продукту, то вiн виконується перед стадiєю виробництва i розглядається як метод, що дозволяє уникнути надлишкової вартостi. На практицi, однак, мiж двома цими видами аналiзу, застосовуваними до конкретної продукцiї iснує тiсний зв’язок. Це вiдбувається тому, що новi матерiали, технологiчнi процеси тощо, застосування яких випливає з аналiзу вартостi VА, вимагають проведення нового конструкторського аналiзу VЕ, викону ваного в рамках проектування. Аналiз VА/VЕ виконується, щоб одержати вiдповiдь на наступнi важливi питания.

• Чи не володiє дана продукцiя якостями, що не є для не необхiдними?

• Чи не можна об’єднати двi чи кiлька деталей в одну?

• Яким чином можна зменшити масу виробу?

• Якi нестандартнi деталi можна видалити з конструкції?

Єдине розходження мiж вартiсним аналiзом i вартiсним iнжинiрингом полягає в стадiї, на якiй застосовується метод. Вартiсний аналiз це пошук можливостей скорочення витрат на виготовлення iснуючого товару чи послуги, при яких не вiдбувається зниження цiнностi продукту. Вартiсний iнжинiринг заснований на тiм же самому принципi, але застосовуваному на етапах проектування нового продукту.

Вартiсний аналiз починається з визначення функцiї (функцiй) продукту. Далi проводиться детальний аналiз дизайну i будови продукту з метою усунути тi елементи, що не потрiбнi для виконання його функцiй.

Важливо чітко позначити усi функцiї якi виконує продукт, i пов’язати їх з цiною. У вартiсному аналiзi визначаються двi складовi, що разом дають вартiсть продукту:

Мiнова вартiсть = Корисна вартiсть + Вартiсть поваги

Мiнова вартiсть показує, скiльки ринок готовий заплатити за продукт, корисна вартiсть є показником цiнностi основно функцiї продукту для споживача. Вартiсть поваги являє собою спробу оцiнити цiннiсть iнших атрибутiв продукту, що не вiдносяться прямо до його корисностi .

Вартiсний аiналiз звичайно проводиться в дванадцять етапiв:

1. Вибрати продукт. Вiдбираються продукти, здатнi принести найбiльшу вигоду, а також найбiльш складнi, котрi можна спростити; продукти, що користуються найбiльшим попитом у виробництвi, скорочення яких дасть iстотну економiю; застарiлi продукти, що допускають полiпшення за рахунок застосувания нових технологiй.

2. Обчислити витрати. Потрiбно точно визначити величину граничних витрат, оскiльки саме їхне скорочення є метою вартiсного аналiзу. Накладнi витрати не враховуються. Для багатьох органiзацiй даний етап є найбiльш складним.

3. Скласти список усiх компонентiв (деталей).

4. Скласти список усiх функцiй. У цьому повинна брати участь уся команда, що для подолання колишнiх припущень може скористатися методом мозкової атаки. Цiль — визначити функцiї що можуть знадобитися споживачу, а не функцiї якi вважає потрiбними виробник.

5. Оцiнити поточний i майбутнiй попит.

6. Визначити головну функцiю. Тобто викреслювати усi функцiї з етапу 4, якi можна класифiкувати як другоряднi, поки не залишиться одна — сама головна.

7. Перелiчити iншi способи виконання головної функції. Знову працює вся команда, проводиться мозковий штурм.

8. Обчислити витрати альтернативних варiантiв. Це варто робити якомога ранiше пiсля закiнчення, але не пiд час мозкового штурму, у протилежному випадку розрахунки негативно вплинуть на генерацiю нових iдей. На даному етапi можна обмежитися досить приблизними пiдрахунками.

9. Видiлити три найдешевшi альтернативи.Три — довiльних числа, як правило, такої кiлькостi «минулих» варiантiв досить. Проводиться детальний аналiз здiйсненностi, показникiв роботи i витрат.

10. Вибрати найкращий варiант і продовжити його розробку.

11. Визначити додаткові функції. якi варто включити. Функції,визначенi на етапi 4 i не вхiднi в етап 10, тепер можна пiдключити в разi потреби. Якщо потрiбно, проводиться додаткова робота зi складання докладного проекту.

12. Переконатися в тiм, що новий продукт прийнятий. Як i при скороченнi номенклатури, iнертнiсть й iснуючi капiталовкладення можуть виявитися істотними перешкодами на шляху впровадження нового чи змiненого продукту. Команда, що проводить вартiсний аналiз, повинна бути готова «продати» свої пропозицiї організації.Цiлком можливо, для цього й знадобиться сильне пiдкріплення у виглядi детальної калькуляцiї собiвартостi, розрахункiв зниження витрат, планiв впровадження, моделей i прототипiв.

Вартiсний аналiз є широко розповсюдженим методом скорочения витрат. Деякi проектувальники, однак, стверджують, що користуватися ним не можна, тому що аналiз стимулює не якiсний дизайн, тобто, якби розробка iз самого початку була гарною, вартiсний аналiз не мiг би до неї нiчого додати. При цьому вони не враховують той факт, що i дизайн, i технологiї мiняються, i з часом iдеальна розробка, швидше за все, стане вже не такою оптимальною, як колись.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка