2012 Урок 53 Тема уроку: Значення періодичного закону. Життя та наукова діяльність Д.І. Менделєєва




Скачати 94,58 Kb.
Дата конвертації16.07.2017
Розмір94,58 Kb.
Значення періодичного закону.

Життя та наукова діяльність Д.І. Менделєєва

Розробка уроку, 8 клас

(Дата проведення: 11.04.2012р.)

Розробила: вчитель хімії

Шклівської ЗОШ І-ІІІ ст

Серафим Леся Григорівна

2012


Урок 53

Тема уроку: Значення періодичного закону. Життя та наукова діяльність Д.І. Менделєєва.

Мета уроку: розкрити роль періодичного закону як фундаментального закону природи; показати його значення для розвитку природничих дисциплін і науково-технічного прогресу; ознайомити учнів із життям та науковою діяльністю Д. І. Менделєєва; виявити риси його характеру як ученого, громадянина та просто людини; розвивати вміння працювати з додатковою літературою, інтернет-ресурсами; виховувати культуру спілкування.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

Базові поняття: періодичний закон, періодична система, хімічний елемент.

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва,

портрет Д.І. Менделєєва.



План уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

III. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Засвоєння системи знань.

V. Узагальнення понять

VI. Підбиття підсумків уроку.

VII. Оцінювання. Мотивація оцінок.

VIII. Домашнє завдання.

«…періодичному законові майбутнє

не загрожує руйнуванням, а тільки

надбудова й розвиток передбачаються».

Д. І. Менделєєв

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання, фіксування відсутніх учнів, налаштування на роботу.



ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда

  1. Ким і коли був відкритий періодичний закон?

  2. Чим відрізняється сучасне формулювання закону від формулювання, запропонованого Д.І. Менделєєвим?

  3. Що є графічним вираження періодичного закону?

  4. Як змінюються властивості елементів у періодах і групах періодичної системи зі збільшенням порядкового номера? Чим пояснюються такі зміни?

  5. Чому атоми намагаються приєднати або віддати електрони в хімічних реакціях?

  6. Чому інертні гази переважно не вступають в хімічні реакції?

  7. Чим обумовлюється радіус атомів? Як він змінюється в періодах і групах?

III. Мотивація навчальної діяльності.

Починаємо урок, присвячений геніальному російському вченому Д.І. Менделєєву та праці його життя – періодичному закону, вираженням якого є періодична система хімічних елементів.

Цікаво, що ж це за людина Д.І. Менделєєв? Як йому вдалося сягнути такої висоти, звідки він бачиться нам науковим генієм, відкриття якого не підвладні часу? Якими рисами повинна бути наділена людина, щоб зробити в науці щось вагоме? Якою ціною даються справжні наукові досягнення?

Сьогодні на уроці ми заслухаємо результати трьох експедицій, які займалися вивченням спадщини, залишеної Менделєєвим у галузі створення періодичного закону та періодичної системи хімічних елементів. Також ми ближче познайомимося з Менделєєвим як громадським діячем, ученим просвітителем і просто доброю та порядною людиною.



ІV. Засвоєння системи знань.

Доповідь учнів – «Значення періодичного закону».

А зараз вирушимо у нашу експедицію за пошуками цікавих фактів із життя видатного вченого, наукового генія Д.І. Менделєєва. Тож, вперед за новими знаннями!



  1. Повідомлення експедиції №1 – «Д. І. Менделєєв – учений, громадянин».

Орієнтовна відповідь учнів.

Д.І. Менделєєв посідає почесне місце серед вітчизняних та закордонних вчених другої половини 19-поч.20ст..Широко відома його найбільша заслуга – відкриття періодичного закону та створення періодичної системи хімічних елементів. Але це не дає уявлення про його інтересів, вплив на науку, культуру, освіту. Д.І. Менделєєв був і залишається видатним громадянським діячем, ученим-просвітителем. Йому належать праці з різних питань економіки, організації промисловості та сільського господарства, освіти та просвіти.

Д.І. Менделєєв народився в м. Тобольську 27січня (7лютого) 1834 р. родині інспектора гімназій і народних училищ. У родині любили читати, його матері належала найкраща бібліотека Сибіру. Коли родина опинилась у скрутному становищі, довелося переїхало в село Аремзянку (під Тобольськом), де вона мала невеликий скляний завод. Саме там, за спогадами Д.І. Менделєєва, він одержав перші враження від природи, людей, промислових справ.

Родина Менделєєва перебувала в дружніх і родинних стосунках із декабристами, які відбували заслання в місті дитинства Д.І. Менделєєва. Неподалік від Менделєєвих жили Фонвізіни. Саме їхній будинок був центром громадського життя Тобольська.

У 7 років Мітя вступив до Тобольської гімназії. Серед його вчителів був

П.П. Єршов – автор відомої казки «Коник-горбоконик», який, крім того, був видатним знавцем історії Сибіру.

Дмитро закінчив гімназію в 1849 р., після чого на сімейній раді було вирішено, що він продовжить освіту в столиці, на природничому відділенні фізико-математичного факультету петербурзького Головного педагогічного інституту.

Тут він починає більше цікавитися хімією.

Д.І. Менделєєв закінчив інститут із золотою медаллю. Усього через два роки він захистив магістерську дисертацію в галузі неорганічної хімії та отримав звання старшого вчителя.

Його викладацька діяльність почалася в Одесі. Тут у вченого з’явилася перша лабораторія.

Через півроку Менделєєв повернувся до Петербурга з роботою про питомі об’єми. Це фактично була його дисертація, що дала йому вчений ступінь магістра фізики та хімії. Через кілька місяців Менделєєв захищає другу дисертацію – із проблеми скловаріння. Хлопцеві тоді було лише 22 роки. Небувалий випадок!

Дмитро Іванович одержав посаду доцента Петербурзького університету й почав читати лекції з органічної хімії. Говорили, що на його лекціях упрівають стіни. Академік О. Байков писав: «Задовго до вступної лекції аудиторія, в якій Дмитро Іванович читав лекцію, і всі прилеглі приміщення були переповнені студентами всіх факультетів і всіх курсів,щоби висловити почуття захопленняиі преклоніння перед гордістю Петербурзького університету».

А професор Б.П. Вейнберг писав: «Якби я був музикантом…мабуть, міг би покласти лекцію Менделєєва на музику, і будь-хто з тих, на чию долю випало щастя слухати його, безпомилково впізнав би звуки цього могутнього голосу, що переходив від чіткого, чутного в останньому кутку шепоту до громоподібних вигуків. Музика мови змушувала вгадувати характер думки й остаточних висновків».

Читаючи лекції Менделєєв помітив, що немає нічого, що можна порекомендувати студентам як навчальний посібник. Він вирішує написати книгу– «Основи хімії». За життя вченого цей підручник витримав вісім перевидань.

Учитель. 1 березня 1869 р. Д.І. Менделєєв склав періодичну систему хімічних елементів, яка перевернула всю науку. Тому тема дослідження для другої експедиції – «Періодична система та хімічні елементи, які входять до неї». Завданням учнів було з’ясувати, як Дмитро Іванович вирішив проблему класифікації хімічних елементів, познайомитися з варіантами періодичної системи.



  1. Повідомлення експедиції №2 – «Періодична система та хімічні елементи, які входять до неї».

Орієнтовна відповідь учнів.

Перші спроби класифікації хімічних елементів призвели до їх розподілу за очевидними ознаками простих речовин на метали та неметали.

Менделєєв розв’язав задачу класифікації хімічних елементів, приймаючи за основу їх порівняння за збільшенням відносної атомної маси. Розмістивши елементи у відповідності з масами, учений помітив періодичність у зміні властивостей елементів через деяку їх кількість. У ряді, який починається активним лужним металом і закінчується інертним газом, послаблюються металічні властивості, збільшується валентність за киснем в оксидах, знижується валентність неметалів у летких водневих сполуках, змінюються властивості сполук від основних через амфотерні до кислотних. Такий ряд був названий періодом.

1 березня 1869 р. був відкритий періодичний закон. Графічним відображенням закону стала періодична система хімічних елементів.

Існує більше 400 варіантів періодичної системи хімічних елементів. Найперший її варіант, названий Менделєєвим «Опыт системы элементов, основанной на их атомном весе и химическом сходстве», складається із 19 горизонтальних рядів і 6 вертикальних стовпців. У таблиці 4 порожні клітинки. Вони утворились тому, що серед відомих 63 елементів не знайшлося потрібних.

Другий варіант системи коштував вченому багатьох років праці. У 1870 р. в першому виданні своєї книги «Основи хімії» він розміщує цей варіант, який називається «Естественная система элементов».

Практично 100 вчених своїми зусиллями заповнили її клітинки. К. Шеєле відкрив 7 елементів, Рамзай – групу інертних газів (крім Радону), Г. Деві – 4 елементи.

  1. Повідомлення експедиції №3 – «Д.І. Менделєєв як людина».

Орієнтовна відповідь учнів

Д.І. Менделєєв був простою людиною у спілкуванні. Його скромність проявлялася у всьому. Одягався він дуже просто, модою не цікавився, мав постійного кравця. Також був стриманий у їжі.

Він був останньою сімнадцятою дитиною в сім’ї директора Тобольської гімназії Івана Павловича Мендеєєва та його дружини Марії Дмитрівни.

У Дмитра Івановича прізвище Менделєєв, хоча в його діда прізвище було Соколов.

Батько Дмитра Івановича – Іван Павлович – народився в 1783 р. в родині священика Павла Максимовича Соколова. Його синам, як було прийнято тоді у священнослужителів, були дані різні прізвища. Батько майбутнього вченого отримав прізвище поміщиків, які жили поряд, - Менделєєв.

Д.І. Менделєєв любив переплітати книги, клеїти рамки для портретів, виготовляти валізи. Його часто називали «майстром валізних справ».

У Дмитра Івановича та його дружини Ганни Іванівни було четверо дітей. Дочка Любов закінчила вищі жіночі курси в Петербурзі, у 1903 р. вийшла заміж за поета О. Блока.

Зятя Дмитро Іванович любив і захищав від нападок літературних ворогів. Ця любов була взаємною.

Пристрастю Д.І. Менделєєва були книги. Потрапивши до нього у кабінет, відвідувач опинявся в царстві книг., які лежать скрізь: на поличках уздовж стін, на столах, на дивані, підлозі.

Учений дуже любив і був великим знавцем мистецтва. До музики він теж був небайдужим, любив її, але співати не вмів; сприймав мелодії емоційно.

V. Узагальнення знань.

Евристична бесіда:

1. Чи легко складалося життя видатного в дитинстві та юності?

2. Як впливало оточення юного Д.І. Менделєєва на його розвиток?

3. Коли вперше проявилося серйозне захоплення Д.І. Менделєєва хімією?

4. Про які якості Д.І. Менделєєва свідчить той факт, що він був у часи роботи в Петербурзькому університеті дуже популярним серед студентства викладачем?

5. У чому полягає значення його великого відкриття?

VІ. Підбиття підсумків уроку.

Учитель. Життя і творчість Менделєєва – приклад органічного поєднання польоту фантазії, уяви та вміння мислити коректно, зосереджено, «не розкидаючись». В одному з перших своїх щоденників учений записав: «Не можу я нічого робити, не прив’язавшись до справи». Коли Д.І. Менделєєва називали генієм, він відповідав: «Геній? Який там геній?! Працював усе життя – от вам і геній!».

На прикладі життя і діяльності Д.І. Менделєєва ми можемо побачити, що формула, за якою геніальність – це 1 відсоток таланту і 99 відсотків праці, дійсно справедлива. Пам’ятайте про це і тоді успіх прийде й до вас!



VII. Оцінювання. Мотивація оцінок.

VIII. Домашнє завдання

§ 31


Додатково: скласти кросворд на тему «Життя і діяльність Д.І. Менделєєва».



База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка