Анотація педагогічного досвіду тема досвіду




Скачати 144,08 Kb.
Дата конвертації23.11.2018
Розмір144,08 Kb.
АНОТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Тема досвіду. Розвиток пізнавальних здібностей школярів засобами краєзнавства і туризму в гуртковій формі навчально-пізнавальної діяльності.

Автор досвіду: Клапоущак Ігор Данилович, вчитель вищої категорії, старший вчитель.

Адреса досвіду: Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 Тернопільської міської ради.

Роки вивчення досвіду: 2016-2017 рр.

Актуальність досвіду:

  • створюються умови для ефективної активізації та розвитку пізнавальних здібностей учнів, що обумовлюють формування їх пізнавальних інтересів і активності.

  • створюється двохкомпонентний особистісний освітній простір для кожного учня, який базується на знаннях, що забезпечують шкільні курси, гурткові заняття та інформації, здобутої самостійно із сучасних інформаційних джерел;

  • розвиваються індивідуальні здібності та задатки, творчість і самостійність школярів у пізнавальному процесі, підвищується інтерес до краєзнавчих знань, формується стійка мотивація до самоосвітньої діяльності;

  • забезпечується формування системного мислення на основі конвергенції знань з природничих та суспільних наук, вихід учнів у пізнавальному процесі за рамки шкільної програми та знань з шкільних предметів;

  • навчальний процес адаптується до індивідуальних здібностей дітей та забезпечує перехід учнів на вищий рівень розумових операцій (систематизація, узагальнення, критичне переосмислення тощо);

  • спостерігається позитивна динаміка рівня навчальних досягнень учнів;

  • забезпечується інтеграція предметного, комунікативного і рефлексивного досвіду учнів;

  • формуються ключові компетенції особистості;

  • змінюється роль і місце вчителя – керівника гурткової краєзнавчо-туристичної діяльності у навчально-пізнавальному процесі (від носія знань до наставника школяра у його навчальній та самоосвітній діяльності).

Мета досвіду.

Створення оптимальних умов для ефективної активізації та розвитку пізнавальних здібностей учнів з метою формування їх пізнавальних інтересів і активності за допомогою активних форм і методів навчання в гуртковій формі краєзнавчо-туристичної діяльності.



Завдання:

  • створювати особистісний освітній простір школярів для оптимізації пізнавальної діяльності, залучення до навчального процесу знань з різних наукових галузей, здобутих учнями у процесі самостійного пізнання з використанням сучасних інформаційних джерел;

  • формувати пізнавальні компетенції учнів (робота із джерелами інформації, систематизація знань, їх узагальнення та критичний аналіз, презентація тощо);

  • забезпечити активну взаємодію учасників навчально-пізнавального процесу для розвитку комунікативних якостей школярів, їх готовності співпрацювати в колективному навчальному процесі, вміння ділитися здобутими знаннями;

  • формувати стійку мотивацію до навчання і самоосвітньої діяльності упродовж усього життя;

  • сприяти формуванню системного, комплексного, критичного мислення, здатного осягнути динаміку та взаємозв’язок природних та суспільних процесів, що функціонують на територіальних мікро-, мезо- та макрорівнях;

  • розвивати критичне мислення та формувати проактивну життєву позицію школярів.

Провідна ідея досвіду: створення оптимальних умов для активізації та розвитку пізнавальних здібностей учнів сприяє формуванню їх пізнавальних інтересів і активності, розширенню границь пізнання об’єктів і явищ навколишньої дійсності, дозволяє формувати системне, комплексне мислення школярів.

Інноваційна значимість досвіду полягає у формуванні:

  • оптимальних умов для активізації та розвитку пізнавальних здібностей учнів з метою формування їх пізнавальних інтересів та активності.

  • оптимального особистісного освітнього простору з метою оптимізації навчання і виховання, творчої самореалізації особистості кожного школяра;

  • системного та комплексного мислення в процесі шкільної краєзнавчої освіти та на основі самоосвітньої пізнавальної діяльності із залученням позашкільних джерел знань;

  • компетенцій щодо неперервного, системного, комплексного пізнання навколишньої дійсності та проактивної життєвої позиції.

Технологія досвіду.

Пізнавальні здібності учнів належать до основних чинників процесу навчання та безпосередньо впливають на цілі, зміст, і характер навчально-пізнавальної діяльності. Пізнавальні особливості школярів зумовлюють також міру розвитку їхніх інтересів і виникнення чи згасання цікавості до вивчення рідного краю, а емоційно-ціннісні орієнтації детермінуються емоційною сферою. Власне від цього й залежить вибір оптимальних форм, прийомів і засобів навчальної роботи, характер пізнавальної діяльності школярів, вибір учителем моделі навчання та спільні й індивідуальні його результати. Основна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні.



В процесі реалізації цілей та змісту шкільної краєзнавчо-туристичної роботи, Клапоущак І.Д., використовує широкий спектр засобів для створення оптимальних умов активізації і розвитку пізнавальних здібностей учнів. Серед них найкращий результат забезпечує використання активних форм і методів навчання – краєзнавчо-туристичних експедицій та походів, застосування елементів таких інновційних технологій як: проектна та ігрова інтерактивні технології.

В основі інтерактиивного режиму навчання лежить модель взаємодії вчителя з групою учнів, яка здійснюється в умовах пошукової навчально-пізнавальної діяльності й забезпечує формування компетенцій учнів завдяки набуттю ними досвіду діяльності, спілкування, взаємодії й взаємонавчання. При цьому створюються умови за яких всі учні залучаються до процесу пізнання, надається можливість кожному школяреві розуміти та рефлексувати з приводу того, що він знає і думає, створюється атмосфера співпраці та взаємодії, забезпечуються комфортні умови навчання, які викликають у дітей відчуття успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, неповторності, значущості. Інтерактивний режим навчання є ефективним засобом активізації і розвитку пізнавальних здібностей учнів, формування їхніх пізнавальних інтересів та активності; розвиває креативність, критичне мислення, комунікабельність, навички співробітництва.

Прикладом успішного використання проектної технології в педагогічній діяльності Клапоущака І.Д. є реалізація гуртківцями краєзнавчо-туристичного гуртка «Мандрівець» Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ст. № 13 еколого-краєзнавчого проекту «Міське середовище в дзеркалі шкільного екологічного моніторингу (екологічний моніторинг мікрорайону «Дружба» м.Тернополя)».



Мета проекту:

  1. Формування в учнівської молоді екологічних знань, екологічної культури, мислення та свідомості, що ґрунтуються на ставленні до довкілля як до цінності; розвиток в школярів відповідальності за стан навколишнього середовища.

  2. Забезпечення системного обліку показників екологічного стану території мікрорайону «Дружба» на рівні біогеоценозів, в тому числі параметрів, які не відслідковуються відомчими мережами спостережень.

  3. Навчити учнів вирішувати місцеві екологічні проблеми з метою їхньої соціалізації та самоідентифікації, набуття навичок активного самостійного пошуку знань та використання їх на практиці.

Основні завдання проекту.

Освітні:

  • Створити умови для задоволення пізнавальних потреб учнів в еколого-краєзнавчій діяльності.

  • Формування знань про моніторингову службу, її цілі та завдання.

  • Оволодіння знаннями і навичками, що необхідні в області моніторингових досліджень соціоприродного середовища.

  • Сформувати знання та вміння конструювати й моделювати динаміку екосистем як інструменту пізнання специфіки їх розвитку.

Розвиваючі:

  • Розвивати уміння аналізувати отримані результати, порівнювати, класифікувати,узагальнювати, робити висновки, приймати рішення.

  • Сформувати навички дослідницької діяльності на рівні практичного застосування.

  • Формувати аналітичне, критичне, творче мислення, вміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки екологічних негараздів в місті.

  • Розвивати мотиваційну сферу, пізнавальну та творчу активність учнів.

  • Розвивати самостійність та ініціативу, інтерес до досліджень.

Виховні:

  • Виховання ціннісних орієнтирів екологічного характеру, переконань в необхідності та можливості вирішення екологічних проблем; прагнення до активної пропаганди екологічних знань та особистої участі в природоохоронній діяльності; ставлення до рідного міста як до малої Батьківщини.

  • Формуваня проактивної життєвої позиції школярів.

Прикладні:

  • Створити екологічний паспорт мікрорайону «Дружба».

  • Ознайомити шкільний колектив, населення мікрорайону, місцеві органи влади, зацікавлені відомства та служби, місцеву пресу з отриманими результатами, власними пропозиціями й рекомендаціями.

  • Доповіді на конференціях, оформлення творчих робіт на конкурси.

  • Підготувати проект оптимізації міського навколишнього середовища мікрорайону «Дружба».

Зміст проекту передбачає:

1. Вивчення особливостей міського навколишнього середовища в межах вибраного мікрорайону. Спостереження за транспортною системою. Вивчення типів забудови селітебної зони. Спостереження за міськими відходами.

2. Моніторинг міського приземного шару атмосфери, водойм і водостоків. Мікрокліматичні спостереження. Біоіндикація забруднення повітря. Оцінка стану водних об'єктів. Вивчення перерозподілу поверхневого стоку.

3. Моніторинг ґрунтів, рослинності і тваринного світу в мікрорайоні, на рекреаційних територіях в житлових кварталах. Вивчення рекреаційного навантаження.

4. Узагальнення, використання і оголошення результатів шкільного екологічного моніторингу. Проведення ділових ігор за результатами дослідження. Підготовка проектів оптимізації міського навколишнього середовища.

Реалізація навчально-пізнавальної та практичної складової змісту програми цього еколого-краєзнавчого проекту забезпечує ефективну реалізацію принципів освіти для сталого розвитку.

Важливе місце в педагогічній діяльності Клапоущака І.Д. посідає застосування ним в краєзнавчо-туристичній роботі з учнями дидактичних ігор, які створюється з використанням елементів ігрової інтерактивної технології, до арсеналу якої входять: сюжетно-рольова та імітаційно-моделююча гра, гра-змагання і ділова гра. Вихідним постулатом для вчителя при створенні та застосуванні ним дидактичних ігор є те, що дидактична краєзнавча (туристична) гра є засобом активізації та розвитку пізнавальних здібностей учнів, засобом спонукання й стимулювання їх до навчально-пізнавальної діяльності в царині взаємодії довкілля, економіки, історії, суспільства. Крім того, вона є дієвим засобом формування інтелектуальних краєзнавчих і туристичних умінь школярів, надає навчальній діяльності яскраво виражений пізнавальний характер та висуває перед її учасниками певні вимоги щодо їх географічних, історичних, культурологічних та інших компетентностей.

Створені Клапоущаком І.Д. дидактичні ігри мають свою стійку структуру, що відповідає основним методичним вимогам, складовими компонентами якої є: дидактична мета, правила, матеріально-технічне й технологічне забезпечення, пізнавальний зміст, ігрові дії, результат і оцінювання навчально-пізнавальної діяльності учнів. Провідною метою проведення дидактичних ігор вчителем є: розвиток пізнавальних інтересів учнів, поглиблення та розширення знань, здобутих на гурткових заняттях, уроках географії, історії та інших навчальних дисциплін, формування навичок самостійного здобуття знань. Основними завданнями таких дидактичних ігор є: формування в учнів критичного мислення, навичок самостійної творчої діяльності, розвиток креативності, комунікабельності, навичок співробітництва.

Найчастіше Клапоущак І.Д. в своїй педагогічній практиці використовує такі складові ітерактивної ігрової технології як: гра-змагання та різновид ділової гри (проблемно-ситуаційна ділова гра) квест. Ігри-змагання вчитель проводить у вигляді «Ітелект-фієст», котрі створюються та проводяться за принципом КВК та передбачають тривалий підготовчий процес, спрямований на організацію творчої пізнавальної діяльності учнів, самостійне здобуття ними знань, сприяючи розширенню та поглибленню краєзнавчих знань, розширенню краєзнавчого світогляду. Тематика інтелект-фієст: «Неопалима купина», «Дністровський каньйон – унікальна територія туризму», «Величне тло для подвигів – аскети духу, віри і софії», «Стоять вони – форпости духу, віри і надії», «Містерія подільських замків». У проблемно-ситуаційній грі, яка проводиться за принципом нині популярного квесту (від англ. quest – пошук), передбачено зміну умов до яких гравці змушені адаптуватися на кожному новому ігровому етапі. Такий алгоритм покладений в основу розроблених Клапоущаком І.Д. різних варіантів краєзнавчих квестів під загальною назвою «Файне місто Тернопіль»

Заслуговує на увагу досвід Клапоущака І.Д. в організації та проведенні краєзнавчих експедицій та туристських походів. Краєзнавча експедиція – одна з найскладніших форм краєзнавчо-туристичної діяльності, що передбачає проведення певних наукових досліджень. Організовуючи й проводячи шкільні краєзнавчі експедиції, Клапоущак І.Д. ставить собі за мету, насамперед, прищеплення учням навичок найпростіших наукових досліджень та залучення їх до суспільнокорисної праці.



Добре спланована шкільна краєзнавча експедиція сприяє активному здобуванню нових, а також поглибленню вже набутих знань та застосуванню їх у практичній діяльності. Така форма навчально-пізнавальної діяльності виступає важливим стимулюючим фактором розвитку творчої активності школярів, ефективним засобом навчально-виховної роботи з учнівською молоддю. Дослідницька діяльність на місцевості передбачає розвиток самостійного мислення, уміння здобувати інформацію, прогнозувати, приймати нестандартні рішення, дозволяє органічно інтегрувати знання з різних галузей знань і застосовувати їх на практиці, генеруючи при цьому нові ідеї.

За останні роки під організаційним та методичним керівництвом Клапоущака І.Д. були проведені краєзнавчі експедиції предметом дослідження яких була просторова організація природних і антропогенних об’єктів (рекреаційно-туристичних ресурсів) Тернопільської та суміжних з нею територій сусідніх областей й виявлення можливості залучення їх до створення мережі туристсько-краєзнавчих маршрутів. Тематика цих експедицій: «Траяновими валами Середнього Подністров’я», «Травертинові скелі Середнього Подністров’я», «Рифами і атолами древнього моря», «Гори Вороняки крізь призму історичної минувшини населених пунктів галицько-волинського пограниччя», «Древнім княжим трактом від Галича до Теребовлі», «Історичні мандрівки прикордонними твердинями «Збруцької фортифікаційної лінії», «Історичні мандрівки Кременецькими горами від повстанського до духовного центру Волині», «Неіснуючим державним кордоном». В процесі здійснення експедицій дослідницькі групи вирішували такі завдання, як:



  • вивчення природно-географічних особливостей району дослідження;

  • виявлення об’єктів живої та неживої природи, пам’яток історії та культури, які були би цікавими для потенційних туристів з точки зору їх наукової, культурно-історичної цінності та естетичної привабливості;

  • аналіз доступності краєзнавчих об’єктів з метою включення їх до туристсько-краєзнавчих маршрутів;

  • польова апробація туристсько-краєзнавчих маршрутів та їх детальний опис.

Практичне значення цієї роботи полягає в необхідності дослідження рекреаційного потенціалу західного Поділля з точки зору можливості його використання для різних видів туризму; створенні мережі нових туристсько-краєзнавчих маршрутів; формуванні інформаційного банку даних місцевих туристичних маршрутів різної складності для різних категорій рекреантів; підготовці гідів-провідників, які б надавали туристам послуги у повноцінному інформаційному забезпеченні створених туристичних маршрутів; розробці пропозицій для місцевого ринку туристичних послуг.

Таким чином, використання запропонованих технологій, методів та прийомів навчання забезпечує створення оптимальних можливостей для активізації та розвитку пізнавальних здібностей учнів, формування їх пізнавальних інтересів і активності, самовираження та самореалізації особистості школярів, підвищення їх інтересу до вивчення рідного краю, ефективності шкільного навчально-виховного процесу в цілому.



Результативність досвіду:

  • створення умов для самовираження і самореалізації особистості;

  • підвищення інтересу до вивчення рідного краю;

  • формування мотивації до навчання, готовності та вміння самостійно здобувати знання із використанням різних інформаційних джерел;

  • системне бачення подій та явищ навколишньої дійсності;

  • розуміння тісного взаємозв’язку природних та соціальних процесів; усвідомлення своєї ролі і місця у локальних та загальнодержавних масштабах;

  • підвищення рівня навчальних досягнень учнів.

Позитивна динаміка наведених результатів дає, на нашу думку, підстави стверджувати про доцільність та ефективність використання такої методичної моделі.

Бібліографія.

1. Башаева Т.В. Туристско-краеведческая работа в учебной и внеурочной деятельности / Т.В.Бешаева // География и экология в школе ХХІ века, 2011. – №5. – С. 59-64.

2. Вафоломєєва І.М. Проектне навчання як умова розвитку пізнавальних інтересів у профільній школі / І.М.Вафоломєєва // Географія та основи економіки в школі, 2009. – №9 . – С. 37-39.

3. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.І.Власова – К.: Либідь, 2005. – 400 с.

4. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна краєзнавчо-туристична робота. – К.: Вища школа, 1995. – 223 с.

5. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм. – К.: Вища школа, 1994. – 190 с.


6. Обозний В.В. Краєзнавство: Навчальний посібник-практикум. – К.: ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1997. – 265 с.

7. Обозний В.В. Краєзнавство: Навчальний посібник-практикум. – К.: ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1997. – 265 с.

8. Остапец А.А. Педагогика туристско-краеведческой работы в школе. – М.: Педагогика, 1999. – 103 с.

9. Пангелов Б.П. Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей: Навч. Посіб. – К.: Академвидав, 2010 – 248 с.
10. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 575 с.

11. Треф’як Я. Методика краєзнавчої роботи в національній школі. – Івано-Франківськ, 2002. – 120 с.

12. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Педагогика, 1982 –

126 с.




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка