Архітектурна спадщина Кваренгі та Камерона




Скачати 263,92 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації08.01.2017
Розмір263,92 Kb.
  1   2   3
Полтавський Національний Технічний університет

Кафедра архітектури житлових і громадських будівель


Реферат на тему



«Архітектурна спадщина Кваренгі та Камерона»

Виконав студент групи 201А

Олішевець А.Г.

Полтава 2008

Зміст

1. Вступ


2. Біографія Джакомо Кваренгі
3. Архітектурні твори Кваренгі
4. Біографія Чарльза Камерона
5. Архітектурна творчість Камерона
6. Список використаної літератури.


  1. Вступ

В 1760-х роках в Росії відбулася зміна архітектурно-художнього стилю. Декоративне бароко поступилося місцем класицизму, швидко утвердженому в Росії.

Класицизм (від лат. – зразковий) – художній стиль, який розвивається шляхом творчого запозичення форм, композицій та зразків мистецтва античного світу та епохи Відродження.

Витвори російського класицизму складають не тільки найважливішу частину історії російської та європейської архітектури, але й справжню архітектурну спадщину. Ця спадщина продовжує жити не в якості музейної цінності, але й як суттєвий елемент сучасного міста. До споруд та ансамблів, створеним в ХVІІІ та на початку ХІХ століття, майже неможливо прикласти найменування пам’ятників архітектури – настільки міцно вони зберігають творчу свіжість, вільну від ознак старіння.

Зрілий або суворий класицизм в російській архітектурі, поряд з іншими майстрами, представлений творіннями Джакомо Кваренгі та Чарльзом Камероном.

2. Біографія Джакомо Кваренгі


Джакомо Кваренгі (повне ім`я Джакомо Антоніо Доменіко Кваренгі) народився в Італії біля міста Бегамо 20 вересня 1744 року. Помер 18 лютого (2 березня) 1817 року в Санкт-Петербурзі. Він виріс серед будівель Палладіо та знав всі його творіння від першої особи. Виявивши певний талант в 1962 році він переїхав до Риму.

Спочатку він навчався живопису під керівництвом Рафаеля Менгса.

Надзвичайна сепія та чорнильні розробки його побудов, делікатно висували на передній план біле, показуючи чудову майстерність, якої він навчився у Менгса та наступних вчителів.

Трохи пізніше Кваренгі почав вивчати архітектуру. Подорожуючи по Італії, він відвідував та малював класичні руїни та вілли в Веннето.

Будучи у віці 35 років він приїхав до Російської імперії в місто Санкт-Петербург шукати щастя при дворі Катерини ІІ. Ще до свого від`їзду з Італії Кваренгі побудував манеж в Монако, столову залу в будинку ерцгерцогині Моденської в Відні.

Якось російська імператриця Катерина ІІ, на віддалених берегах річки Неви, побачила його чудові малюнки та в 1977 році запросила його до Санкт-Петербургу, заключивши з ним контракт. Не очікуючи багато від життя в Італії чи Західній Європі, він не втратив свій шанс, наданий йому Катериною, і перебрався до Росії разом зі своєю сім`єю.


3.Архітектурні твори Кваренгі


Архітектурна кар`єра Джакомо Кваренгі в Росії була досить успішною. Незабаром, після переїзду до Російської імперії, він виявив, що його тут цінять набагато більше, ніж в Європі. В багатьох відношеннях він, разом з Камероном, встановлює стандарти його покоління для архітектури Санкт-Петербурга. Хоч з часом він став основоположником архітектурного стилю в Росії, в той час його архітектура вважалась італійською по суті, стилю та оточенню. Він бачив, що причина виключності його творінь полягала в його італійському походженні. Але не дивлячись на це він ділив славу спадщини між Росією та рідною Італією. Кожного разу після відвідування Італії він продовжував вчитися та творити, повертаючись кожного разу з новим натхненням.

На 80-ті роки ХVIIІ століття припадають найкращі роки творчості Джакомо Кваренгі, і він відправився на північ країни на прохання імператриці Катерини ІІ. Кваренгі вплинув на оформлення зовнішнього вигляду Санкт-Петербургу, головним чином великими повноваженнями, наданих йому Державним банком в 1783 році, що не могло не вплинути на інших архітекторів.

Його творіння, найбільш відрізняються на фоні інших – Театр Ермітажу, Академія Наук, Анічков Палац, Смольний інститут, і його шедевр – Олександрійський Палац в Царському Селі. Одне з його творінь – Англійський Палац в Петергофі зазнав жахливих руйнувань під час Другої Світової війни.

За дорученням Російської Імператриці Катерини ІІ Кваренгі побудував в Санкт-Петербурзі будівлю Державного банку, Ермітажний театр та арку, яка з`єднала цей театр з будівлею Старого Ермітажу.

В 1783-1791 роках по проекту Джакомо Кваренгі була побудована дзвінниця Володимирського собору.

Павло І призначив Кваренгі архітектором Височайшого двору і доручив йому побудувати будинок на Дворовій набережній в придане Анні Петрівні Лопухіній.

В травні 1803 року було закладено, а в липні 1805 року відкрито Маріїнінську лікарню для бідних. Головну будівлю лікарні було спроектовано Джакомо Кваренгі. Ним вдало застосовано коридорне планування будівлі, а в напівпідвальному приміщенні розміщені допоміжні служби, на верхніх поверхах знаходяться палати тощо.

В 1792-1796 роках в Царському Селі по проекту Кваренгі побудовано Олександрійський Палац. Він був побудований за розпорядженням імператриці Катерини ІІ в подарунок до одруження її внука, великого князя Олександра Павловича (майбутнього імператора Олександра І) у вигляді двох квадратів, зв’язаних паралелограмом з ганком в середині будівлі, прикрашеного колонами, і приміщення театру в саду біля Великого палацу.

В 1806 році при імператорі Олександрі І архітектор Кваренгі побудував приміщення Смольного інституту, з’єднавши нову будівлю з монастирем, побудованим Растреллі.

Із останніх робіт Кваренгі виділяються: Англійський палац в Петергофі, манеж лейб-гвардії кінного полку в Санкт-Петербурзі та тріумфальні ворота за Навською заставою, споруджені на честь входження а Петербург гвардії після взяття Парижу.

Приватні проекти займали важливе місце в його творчості, але Кваренгі був і назавжди залишиться дизайнером палаців, і це найкраще , що він коли-небудь створив. Його приголомшлива уява та майстерність породила чимало чудових проектів, завдяки яким він став архітектором при дворі Павла І та його сина Олександра І.

Роботи Кваренгі виконані в дусі палландинства і нової італійської школи з її витонченим, шляхетним, але холодним і сухим стилем, не зовсім придатним для північних країн, де колони, стільки улюблені Кваренгі, займають багато світла, і без того скупо відпущеного природою Півночі; тим не менш в будівлях Кваренгі завжди помітний смак і гармонійність пропорцій. Його роботи – характерний приклад зрілого класицизму в російській архітектурі.


Смольний інститут (1806)

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка