Асистентської практики



Сторінка1/3
Дата конвертації04.03.2020
Розмір0,52 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Рівненський державний гуманітарний університет

Педагогічний факультет

Кафедра педагогіки початкової освіти



ОРГАНІЗАЦІЯ

АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ

У ЗВО

для спеціальності «ПОЧАТКОВА ОСВІТА»


Рівне – 2019

УДК 378.001.85

ББК 74.580.26

О – 64

Організація асистентської практики у ЗВО. Методичні рекомендації з проведення асистентської практики для здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» за спеціальністю 013 «Початкова освіта». / Рівненський державний гуманітарний університет: уклад.: Р.Л.Сойчук, Т.Є.Колупаєва, Т.В.Яковишина, О.М.Міщеня, О.В.Боровець, С.Б.Бричок, А.П.Веремчук, О.А.Гудовсек. – Рівне: РДГУ, 2019. – 32 с.
У методичних рекомендаціях міститься систематизована інформація щодо методології та технології з проведення асистентської практики студентами магістратури педагогічного факультету.

Даються рекомендації до виконання завдань практики, поради та вимоги до оформлення звітної документації, оцінювання знань, умінь та навичок студентів.



Рецензенти:
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методик початкового навчання РДГУ Л.І.Іванова;

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти МЕГУ


ім. С.Дем’янчука О.О.Красовська.

Рекомендовано до друку кафедрою педагогіки початкової освіти РДГУ, протокол № 1 від 29.01.2019 р.




Зміст
1. Мета, завдання та зміст асистентської практики магістрантів

у ЗВО 4
Основні завдання асистентської практики магістрантів

Зміст асистентської практики

Організація та завдання практики

Організація діяльності магістрантів-практикантів

Основні професійно-методичні вміння магістрантів-практикантів

Основні психолого-педагогічні вміння магістрантів-практикантів
2. Права та обов'язки магістранта-практиканта 10
3. Обов'язки керівників педагогічної практики магістрантів 11
4. Навчально-методична робота магістранта-практиканта 13

Методичні рекомендації щодо підготовки лекції

Карта оцінювання лекції

Методичні рекомендації щодо підготовки практичного заняття

Схема методичної розробки заняття

Карта оцінювання практичного заняття


5. Діяльність магістранта-практиканта як куратора академічної 21

групи

Схема методичної розробки виховного заходу



Орієнтовна програма спостереження та аналізу виховного заходу
6. Підсумки педагогічної практики 23

Поточний і підсумковий контроль



Звітна документація про проходження практики

Схеми та зразки оформлення звітної документації

Вимоги до оцінювання магістрантів за підсумками педагогічної практики

1. Мета, завдання та зміст асистентської практики магістрантів
Мета асистентської практики
Умови соціально-економічного та духовного розвитку суспільства, що постійно змінюються, посилення соціальної значущості педагогічної праці вимагають високої компетентності та професіоналізму науково-педагогічних кадрів для вищої школи. У зв’язку з цим великого значення набуває удосконалення та підвищення якості психолого-педагогічної та методичної підготовки магістрів - майбутніх викладачів вищої школи.

У професійному становленні викладача педагогіки і методик початкової освіти вирішальна роль належить педагогічній практиці. Вона поєднує теоретичну підготовку магістрів з їх практичною діяльністю у ЗВО.

Метою асистентської практики магістрантів у ЗВО є:

поглиблення педагогічних знань і вмінь, оволодіння магістрантами сучасними методами, формами та засобами навчання; підготовка магістрантів до викладання теоретичних курсів, проведення практичних занять, керівництва науковою роботою студентів; формування у магістрантів професійно-педагогічної компетентності для вирішення практичних завдань в умовах реального освітнього процесу у закладі вищої освіти.

Основні завдання асистентської практики


  • формування та розвиток професійно-педагогічних навичок та умінь викладача педагогіки та методик початкової освіти у закладі вищої освіти;

  • формування у магістрантів навичок та умінь проведення науково-дослідницької роботи з психолого-педагогічних та методичних проблем;

  • створення умов для професійної адаптації магістрантів, залучення їх до активної діяльності як викладачів та кураторів в академічних групах;

  • розвиток у магістрантів практичних умінь здійснювати освітню роботу серед студентської молоді;

  • оволодіння магістрантами комунікативними вміннями, необхідними для спілкування зі студентами та викладачами;

  • вироблення у майбутніх викладачів навичок самостійності у підготовці та проведенні різних форм освітньої роботи зі студентами та особистої відповідальності за якість та ефективність цієї роботи;

  • вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності викладачів вищої школи.


Зміст педагогічної практики
Педагогічна практика магістрантів у ЗВО (асистентська) у Х семестрі – передбачає:

  • ознайомлення магістрантів з особливостями організації освітнього процесу у закладі вищої освіти (ознайомлення з освітньо-кваліфікаційною характеристикою фахівця, навчальним планом, розкладом занять тощо);

  • ознайомлення з кредитно-трансферною системою навчання у закладі вищої освіти;

  • ознайомлення зі змістом освіти з обраного фаху (типові та робочі програми з навчальних дисциплін, підручники, посібники, методичні рекомендації);

  • відвідування та аналіз лекцій і семінарсько-практичних занять викладачів кафедри та магістрантів-практикантів, їх психолого-педагогічний аналіз;

  • планування власної викладацької діяльності, підготовку до занять;

  • розробку лекційних курсів;

  • проведення практичних (лабораторних) занять з педагогіки та методик початкової освіти;

  • підготовку необхідних наочних посібників для читання лекцій та проведення семінарсько-практичних, лабораторних занять;

  • виконання магістрантами обов'язків куратора студентської академічної групи;

  • участь магістрантів у засіданнях кафедр, методичних секцій, в роботі семінарів викладачів тощо.


До змісту практичної діяльності магістранта-практиканта як викладача педагогіки та методик початкової освіти у закладі вищої освіти входить:

  • складання тематичного плану і планів окремих занять;

  • проведення занять за складеним планом;

  • відвідування занять викладачів кафедри та магістрантів-практикантів;

  • проведення психолого-педагогічного та методичного аналізу відвіданих лекційних та практичних занять;

  • перевірка письмових робіт студентів;

  • проведення консультацій для студентів;

  • підготовка і проведення позааудиторних заходів;

  • проведення тестування студентів з метою виявлення рівня володіння знаннями з педагогічних дисциплін;

  • проведення методичного аналізу навчального матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння студентами;

  • вивчення наукової методичної літератури з метою теоретичного осмислення і оптимізації реального освітнього процесу;

  • виконання індивідуальних дослідних психолого-педагогічних завдань протягом педпрактики та складання відповідного звіту;

  • участь у роботі наукових та методичних семінарів кафедр;

  • підготовка доповідей і виступів на семінарах кафедр.

До змісту практичної діяльності магістранта-практиканта як куратора академічної групи входить:



  • ознайомлення з організацією освітнього процесу в університеті;

  • ознайомлення з комплексним планом організаційно-виховної роботи в університеті, планом виховної роботи на факультеті, в академічній групі;

  • планування виховної роботи в академічній групі;

  • відвідування та аналіз виховних заходів, що проводять інші магістранти-практиканти;

  • підготовка і проведення одного виховного заходу;

  • проведення психолого-педагогічного вивчення як особистості окремих студентів, так і колективу групи в цілому.


Організація та завдання практики


№ п/п

Завдання практики







Початковий етап 1 тиждень

1.

участь у настановній конференції асистентської педпрактики




2.

вивчення навчальних планів, навчальних програм (типові і робочі), розкладу занять, інші робочі документи




3.

розподіл та знайомство з академічною групою, у якій буде працювати як куратор, вивчення плану виховної роботи куратора, визначає тематику та форму проведення виховного заходу




4.

обирання теми індивідуального науково-дослідницького завдання з педагогіки (ті, що не пишуть дипломну роботу)




5.

складання індивідуального плану роботи та подання його на затвердження керівни­кам педпрактики




6.

відвідування лекційних та практичних занять з педагогіки та методик початкової освіти та кафедр факультету, що проводять викладачі кафедр, беруть участь в їх аналізі




7.

складання розкладу занять керівниками практики разом з магістрантами-практикантами:

  • занять, що проводитимуть магістранти;

  • виховних заходів, що проводитимуть практиканти;

  • взаємовідвідувань магістрантами занять






Основний етап 2 - 5 тижні

8.

проведення не менше 5 занять, з них не менше 2 лекційних та 3 практичних занять. Практикант допускається до проведення заняття тільки за наявності розгорнутого плану-конспекту заняття, затверд­женого викладачем чи керівником педпрактики




9.

розроблення та виготовлення необхідних для проведення заняття допоміжних засобів навчання




10.

підготовка, організація та проведення науково-практичного заходу, участь з доповіддю, публікація матеріалів (2-3 тиждень)




11.

підготовка та проведення одного позааудиторного і одного виховного заходів




12.

підготовка, організація та проведення дня самоврядування кафедри / факультету (3-4 тиждень)




13.

відвідування та аналіз не менше двох виховних заходів, що проводять магіст­ранти-практиканти




14.

виконання експериментального психолого-педагогічного дослідження з обраної теми




15.

організація, підготовка та проведення профорієнтаційної роботи серед студентів 3-4 курсів (щодо навчання в магістратурі)







Заключний етап 6 тиждень

16.

підготовка звітних матеріалів асистентської практики




17.

подання звітної документації керівникам педагогічної практики для перевірки та оцінювання




18.

підготовка та проведення підсумкової конференції педагогічної практики (звіти на засіданні кафедри)





Організація діяльності магістрантів-практикантів

Навчально-виховна робота магістрантів-практикантів здійснюється в три етапи.

На початковому етапі, що триває 2-3 дні, кожний магістрант-практикант здійснює таку діяльність:

  • бере участь у настановній конференції з педпрактики;

  • вивчає навчальні плани, навчальні програми (типові і робочі), розклад занять, інші робочі документи;

  • знайомиться з академічною групою, у якій буде працювати як куратор, вивчає план виховної роботи куратора, визначає тематику та форму проведення виховного заходу;

  • обирає тему індивідуального науково-дослідницького завдання з педагогіки;

  • складає індивідуальний план роботи, подає його на затвердження керівни­кам педпрактики.

Наприкінці початкового етапу керівники практики разом з магістрантами-практикантами складають розклад:

  • занять, що проводитимуть магістранти;

  • виховних заходів, що проводитимуть практиканти;

  • взаємовідвідувань магістрантами занять.

На основному етапі педагогічної практики студент-магістрант здійснює таку діяльність:

  • проводить не менше 5 занять, з них не менше 2 лекційних занять. Практикант допускається до проведення заняття тільки за наявності розгорнутого плану-конспекту заняття, затверд­женого викладачем чи керівником педпрактики;

  • розробляє та виготовляє необхідні для проведення заняття допоміжні засоби навчання;

  • відвідує та бере участь в аналізі не менше 5 занять, які проводять магістранти-практиканти;

  • готує і проводить один позааудиторний і один виховний захід;

  • відвідує та аналізує двох не менше виховних заходів, що проводять магіст­ранти-практиканти;

  • виконує експериментальне психолого-педагогічне дослідження з обраної теми;

  • організовують і проводять науково-практичні заходи, участь з доповіддю, публікація матеріалів наукового дослідження;

  • організовують та проводять день самоврядування кафедри / факультету;

  • готує доповіді і виступає з ними на наукових та методичних семінарах, конференціях.

На заключному етапі педагогічної практики студент виконує таку роботу:

  • готує звітні матеріали;

  • здає звітну документацію керівникам педагогічної практики для перевірки та оцінювання;

  • бере участь у підсумкових заходах з педагогічної практики: засіданнях кафедр, науково-практичній конференції.


Основні професійно-методичні вміння магістрантів-практикантів

За період педагогічної практики магістранти-практиканти повинні оволодіти професійно-методичними вміннями викладача педагогіки та методик початкової освіти у такому обсязі.

1. Конструктивно-планувальні вміння:

  • складати тематичний план циклу занять (модуля) та плани-конспекти окремих занять з урахуванням умов навчання і рівня підготовки студентів; визначати цілі заняття (практичні, соціокультурні, розвиваючі, виховні та професійні) з урахуванням ступеня навчання та місця цього заняття в циклі занять (модулі);

  • обирати ефективні прийоми досягнення визначених цілей з урахуванням рівня підготовки студентів;

  • створювати необхідні допоміжні засоби навчання для проведення занять.

2. Комунікативно-навчальні вміння:

  • встановлювати і підтримувати різноманітні контакти: викладач-група, викладач-студент, студент-студент, студент -мала група тощо;

  • визначати об'єкти контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів і добирати відповідні їм способи контролю.

3. Організаційні вміння:

  • організовувати виконання розробленого плану заняття;

  • забезпечувати навчально-пізнавальну діяльність студентів згідно з планом заняття;

  • вносити методично виправдані корективи в план заняття з урахуванням конкретної ситуації, що склалася на занятті;

  • вчити студентів найбільш раціональним прийомам самостійної роботи у позааудиторний час;

  • раціонально поєднувати на занятті колективні (фронтальні, групові, парні) та індивідуальні форми роботи з урахуванням їх особливостей;

  • методично доцільно застосовувати інноваційні та інтерактивні технології навчання, різноманітні допоміжні засоби навчання.

4. Розвивально-виховні вміння:

  • реалізовувати загальноосвітній, розвивальний, виховний та соціокультурний потенціал навчального матеріалу заняття;

  • формувати і розвивати інтелектуальну та емоційну сфери особистості студента, його пізнавальні інтереси;

  • вирішувати завдання морального, культурного, естетич­ного, гуманістичного та міжкультурного виховання студентів.

5. Дослідницькі вміння:

  • вивчати ставлення студентів до предмета і виявляти рівень сформованості їх навичок і вмінь;

  • проводити спостереження та комплексний аналіз відвіданих занять з теоретичним обґрунтуванням різних сторін навчальної діяльності;

  • спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід викладачів і магіст­рантів-практикантів, переносити ефективні прийоми і форми роботи в практику своєї педагогічної діяльності;

  • вивчати методичну літературу і теоретично осмислювати освітній процес, а також удосконалювати свою роботу, використовуючи описані в літературі нові форми та прийоми навчання.


Основні психолого-педагогічні вміння магістрантів-практикантів

Під час педагогічної практики магістранти повинні оволодіти такими основними психолого-педагогічними вміннями:



Гностичні вміння:

  • уміння вивчати особистість студента, колектив академгрупи;

  • аналізувати психолого-педагогічну літературу;

  • визначати рівень розвитку і вихованості студентів, оптимальні засоби педагогічного впливу на них;

  • формулювати цілі освітньої роботи та висувати конкретні педагогічні завдання;

  • оцінювати власну педагогічну діяльність, її сильні і слабкі сторони;

  • аналізувати досвід колег і враховувати його в своїй діяльності.

Проектувальні вміння:

  • уміння прогнозувати розвиток особистості кожного студента і групи в цілому;

  • моделювати цілі, завдання, зміст, засоби освітнього процесу;

  • враховувати вікові та індивідуальні особливості студента;

  • прогнозувати власну систему педагогічної діяльності.

Конструктивні вміння:

  • уміння планувати спільно зі студентами навчальну та виховну роботу;

  • добирати доцільні форми і методи навчальної та виховної роботи;

  • планувати раціональну структуру заняття, визначати методику його проведення;

  • визначати характер діяльності студентів під час проведення навчальних занять та виховних заходів;

  • конструювати прийоми виховної взаємодії зі студентами в процесі підготовки та проведення навчальних занять та виховних заходів.

Комунікативні вміння:

  • уміння встановлювати правильні взаємовідносини зі студентами, викладачами;

  • створювати сприятливе виховне середовище для розвитку інтересів, здібностей та нахилів студентів;

  • впливати на студентів через організацію їх діяльності;

  • регулювати міжособистісні стосунки в групі, уміло орієнтуватися в педагогічних ситуаціях;

  • передбачати, прогнозувати поведінку студентів у відповідь на педагогічні впливи;

  • керувати власними емоціями, поведінкою в процесі взаємовідносин зі студентами.

Організаторські вміння:

  • уміння стимулювати розвиток колективу студентів і кожного зі студентів, їх активність, ініціативу та самодіяльність;

  • пробуджувати у студентів впевненість у своїх можливостях;

  • спільно зі студентами організовувати їх життєдіяльність, наповнюючи її цікавими творчими справами;

  • сприяти накопиченню у студентів соціального досвіду, формуванню позитивних рис;

  • адекватно, справедливо оцінювати досягнення кожного студента;

  • ефективно організовувати свою діяльність і свій час.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка