Астрономічні спостереження як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів




Скачати 72,99 Kb.
Дата конвертації29.01.2017
Розмір72,99 Kb.
Астрономічні спостереження

як засіб активізації пізнавальної діяльності

учнів.
Воробйов В.І., учитель фізики та

астрономії Себинської ЗОШ І- ІІІ ст.

Новоодеської районної ради

Астрономічні спостереження є джерелом фактичних знань, що уможливлюють пояснення астрономічних явищ, вивчення фізичних характеристик небесних тіл i сутності фізичних процесів у космічному просторі.

Мета виступу: розкрити спосіб формування компетентності учнів, що формується на інструментальних уміннях та навичках під час виконання астрономічних спостережень.

Питання актуальності астрономічних спостережень під час вивчення курсу астрономії нині є важливим. Програма астрономічних спостережень, призначена для середніх загальноосвітніх навчальних закладів, узагальнює все, що відкрито експериментально, формує в учнів уміння і навички під час виконання робіт з астрономічними приладами та обладнанням. Часу на вивчення курсу астрономії учнями загальноосвітніх закладів за програмою визначено обмаль, тому проводити астрономічні спостереження доводиться в позашкільний час.

Щоб сформувати компетентного випускника у всіх потенційно значущих сферах діяльності, необхідно застосовувати активні методи навчання, технології, що розвивають насамперед пізнавальну, комунікативну й особистісну активність учнів . Тож пропонується новий підхід до модернізації освіти, реалізований на компетентісній основі. Сутність його полягає в конструюванні такого змісту, який «не зводиться до знаннєвоорієнтованого компонента, а передбачає цілісний досвід розв’язування життєвих проблем, виконання ключових функцій, соціальних ролей, компетентностей»

На думку А. Хуторського, поняття компетенції складається із сукупності значущих орієнтацій, знань, умінь, досвіду діяльності учня, а їх упровадження в практику навчання дасть змогу розв’язати типову для середньої школи проблему, коли учень, опанувавши набір теоретичних знань, зазнає труднощів щодо їхньої реалізації під час виконання конкретних завдань або розв’язування проблемних ситуацій.

Значущість знань у структурі компетентності є очевидною з огляду на те, що, з одного боку, вони слугують базою для формування вмінь i навичок, а з іншого, – існує особливий вид знань – про способи діяльності, поданий у формі правил, пам’яток, алгоритмів тощо, який забезпечує процесуальний аспект навчання. Метою діяльнісного підходу в астрономічній освіті є оволодіння відповідними вміннями i навичками – предметними (спеціальними) i загальнонавчальними (міжпредметними), які слугують базою для формування інтегрованої якості особистості – уміння навчатися.

Ідея компетентісного підходу обговорюється i пропагується в різних аспектах i різними науковцями колишнього СНД, зокрема професійну компетентність досліджують М. Волошина, I. Зимня, А. Тубельський; процес її формування – В. Введенський, В. Болотов, ключові компетентності у своїх працях розглядають I. Зимня, Г. Селевко та ін.

Однак компетентність не зводиться лише до знань, умінь i навичок, оскільки знання, як здійснювати певну діяльність чи вміти її виконувати ще не гарантують бажання працювати, творчого ставлення до роботи. У зв’язку з цим третім складником загальної компетентності особистості визнано формування ціннісного ставлення до процесу i результату праці.

Формування компетентності учня з астрономії може відбуватися як під час вивчення предмету, так i застосування позапредметних видів діяльності (наприклад, астрономічних спостережень).

Діяльність людини, зокрема засвоєння будь-яких знань, умінь i навичок, складається з конкретних дій, операцій, що їх виконує людина. Розмірковуючи над їх виконанням, усвідомлюючи потребу в них та оцінюючи їхню важливість для себе або для суспільства, нарешті, виконуючи їх, людина тим самим розвиває в себе компетентність у певній сфері життя.

Під час проведення астрономічних спостережень, необхідно використати всі наявні можливості для організації спостережень. учні повинні знати головні сузір’я, ознайомитися з найпростішими методами спостережень Сонця, Місяця, планет i зірок за допомогою телескопів.

Астрономічні спостереження треба організувати так, щоб це сприяло систематичній роботі студентів над засвоєнням теоретичної складової дисципліни, ефективному напрацюванню практичних навичок астрономічних досліджень та їх аналізу під час виконання лабораторних робіт у курсі астрономії.

Астрономічні спостереження передбачають позаурочні практичні заняття. Учні здійснюють астрономічні спостереження, коли в них починає формуватися система знань з курсу загальної астрономії. Це допомагає інтегрувати, узагальнювати, розвивати i доповнювати знання та вміння учнів.

Астрономічні спостереження учнів – важливий компонент їхньої компетентнісної підготовки.

Головна мета астрономічних спостережень для учнів – це ознайомлення з найпростішими методами спостережень зоряного неба за допомогою астрономічних приладів, вивчення будови та роботи астрономічних приладів, набуття вмінь та навичок у проведенні спостережень небесних об’єкта.

Виокремимо складники діяльності учня, що формує в нього одну з компетентностей:


  1. поглиблення i закріплення теоретичних знань з метою різнобічного застосування в процесі діяльності;

  2. формування в учня на базі здобутих знань умінь та навичок прийняття самостійних рішень, формування потреби систематично поповнювати свої знання;

  3. формування загальнонаукового світогляду в пізнанні навколишнього середовища та набуття навичок у роботі з приладами, що використовуються в дослідницькій роботі;

  4. ознайомлення з найпростішими методами спостережень зоряного неба за допомогою астрономічних приладів;

  5. формування вмінь використовувати комп’ютерні засоби під час астрономічних спостережень.

Астрономічні спостереження підвищують в учнів зацікавленість предметом, викликають потребу в знаннях, сприяють свідомому й міцному оволодінню матеріалом, надають переконливості сформованим поняттям та явищам. Учні, які цікавляться астрономією, можна запропонувати спостереження творчого характеру, що сприятимуть розвитку самостійності і творчої активності. Такими можуть бути експериментальні завдання, які потребують спочатку виготовлення найпростішого приладу для спостереження, а потім – експериментального підтвердження теоретичного положення або завдання дослідного характеру.

Астрономічні спостереження стануть зрозумілими учням лише тоді, якщо вони виконуватимуть їх самостійно, братимуть безпосередню участь в їхній підготовці й проведенні, не тільки перевірятимуть відомі астрономічні закономірності, а й одержуватимуть нові.

Під час такої діяльності не тільки формуються поняття, осмислюються спостережувані явища, а й закріплюються вміння роботи з картою зоряного неба, астрономічним календарем, набуваються навички роботи з найпростішими приладами.

Збагачення різноманітних видів астрономічних методів спостережень сприяють суттєвому розширенню в учня світоглядної функції в пізнанні природи космічних об’єктів.

Тому в практику своєї роботи я запровадив проведення екскурсій з учнями до обсерваторії кафедри фізики Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського. Учні в телескоп спостерігають за планетами сонячної системи, за зоряним небом. Вони згадують практичні заняття в школі з вивчення теми «Карта зоряного неба» та на практиці вчаться знаходити вже не уявні, а наочні сузір’я.

У минулому році було проведено екскурсію, під час якої учні спостерігали супутник Землі – Місяць, його положення, рух. Такі спостереження мають великий емоційний вплив на учнів. Під час проведення таких занять в школі вони розповідають своїм товаришам, що супроводжуються комп’ютерними презентаціями, діляться своїми враженнями. В учнів активізується пізнавальна діяльність, розвиток розумового мислення, що позитивно впливає на їхню навчальну діяльність, викликає інтерес до предмету.

У курсі астрономії для учнів 11 класу недостатньо часу приділяється застосуванню законів Кеплера для вивчення руху небесних тіл, окрім руху планет.

Під час проведення позакласної роботи з учнями краще виконують завдання та роблять розрахунки, оскільки вони провели свої власні спостереження, використовуючи астрономічне обладнання.

Як відомо, усі розділи програми обмежені нормою навчального часу. При цьому деяким учням варто підготовити невеликі за обсягом реферати з тем, що стосуються, наприклад, будови телескопів, обладнання астрономічних обсерваторій, засобів позаатмосферного дослідження космосу, тому що кожен учень повинен добре знати будову астрономічного обладнання, щоб за їх допомогою успішно орієнтуватися на небосхилі.

Але всім без винятку учням потрібно обов’язково визначити чіткі завдання з проведенням самостійних спостережень Місяця і планет, Сонця і зоряних об’єктів тощо.

Зібрані в такий спосіб матеріали рекомендується певним чином оцінювати і широко використовувати на заняттях з астрономії, щоб продемонструвати, що кожен може зробити вклад у методику проведення астрономічних спостереженнях й покращити тим самим здобуття вмінь і навичок учнями в процесі вивчення астрономії.

Деякі програмні питання шкільного курсу, наприклад, «Телескоп» та «Вимірювання часу», висвітлено в підручниках дуже стисло, що звичайно не може задовольнити інтересів учнів. Тому ці питання можна виносити для детальнішого і поглибленого розгляду в позаурочний час на гуртках, на уроках-семінарах тощо.

Ефективність астрономічних спостережень є цілком очевидною, оскільки саме такий вид діяльності учня сприяє не тільки засвоєнню навчального матеріалу, а й дисциплінує особу, яка навчається, виробляє силу волі, бажання самому одержати правильний результат шляхом експериментальних здобутків.

Астрономічні спостереження підвищують в учня зацікавленість предметом, викликають потребу в знаннях, сприяють свідомому й міцному оволодінню матеріалом, надають переконливості сформованим поняттям та явищам.

Отже, астрономічні спостереження як спосіб активізації учнів до вивчення астрономії несуть в собі потужний емоційний заряд, виховують почуття прекрасного, сприяють розвитку наукового мисленню, демонструють могутність людського розуму і його здатність пізнавати світ, адже, висновки зроблені з власних спостережень, закріплення вивчених законів спостереженнями роблять цікавішим процес пізнання і допомагає глибше зрозуміти природу і явища навколишнього світу.


Список використаних джерел


  1. Соколова I. В. Професійна компетентність вчителя: проблема структури та змісту / І. В. Соколова // Неперервна професійна освіта: теорія i практика: Науково-методичний журнал. – 2004. – Вип. 1.

  2. Хуторской А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты // А. В. Хуторской. – Интернет-журнал «Эйдос». – 2002.

  3. Двораківський В. Астрономічні спостереження неозброєним око / Володимир Двораківський, Григорій Бойко // Фізика та астрономія в школі. – 2006. – №6.

  4. Методика преподавания астрономии в средней школе: Пособие для учителей / Б.А. Воронцов-Вельяминов, М.М. Дагаев и др. – М.: Просвещение, 1973.

  5. Чепрасов В.Г. Завдання, запитання і задачі з астрономії: Посібн. для вчителів / В.Г. Чепрасов. – К.: Рад. шк., 1984.

Відомості про автора:



Воробйов Владислав Іванович

Моб.тел. (096)0819375, Vlad_vorobiov@mail.ru.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка