Чи можемо ми побачити музику. Розучування української народної пісні "Вербовая дощечка"




Сторінка1/7
Дата конвертації06.06.2017
Розмір1,14 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
Урок музики в 5 класі.

Тема: Чи можемо ми побачити музику. Розучування української народної пісні “Вербовая дощечка” (ознайомлення).

Сольфеджування вправи.

Слухання: Едвард Гріг. Ранок.

НАВЧАЛЬНА МЕТА:

• працювати над виробленням вокально-хорових навичок;

• ознайомити з новою піснею, вивчити перший куплет;

• працювати над виробленням навичок сольфеджування;

• розвивати навички активного сприймання музичного твору;

• вчити розрізняти елементи музичної мови, використані для створення образу ранку.

Виховна мета:

• формувати художній смак, музичні інтереси дітей;

• виховувати любов і шану до народних традицій і до народних пісень;

• виховувати любов до природи і відчуття її краси4

• виховувати любов і шану до творчості Едварда Гріга.

Обладнання:

1. Портрет Е.Гріга.

2. Таблиця-наочність з вправою для сольфеджування.

3. Ілюстрація до української народної пісні “Вербовая дощечка”.

4. Фотоілюстрації з зображенням ранку і вечору.

5. Програвач.

6. Музичні ілюстрації в грамзаписі.

План уроку

1. Організаційна частина, музичне вітання (1-2 хв.).

2. Розспівування з освоєнням музичної грамоти (8-10 хв.).

3. Розучування пісні (12-14 хв.).

4. Слухання музики (12-14 хв.).

5. Закріплення опитування (5-7 хв.).

6. Підсумок уроку, завдання додому (1-2 хв.).

Хід уроку.

Ноти.

Робота над першою частиною вправи



• Визначення розміру 2/4;

• Тактування в розмірі 2/4;

• Відтворення ритмічного малюнку вправи;

• Читка нот за вказівкою вчителя;

• Сольмізація вправи з тактуванням;

• Сольфеджування вправи з тактуванням.

Розучування пісні.

– – Вже весна.

– – А які пісні співаються навесні?

(Веснянки, гаївки, гагілки)

– – А може хтось знає, як зустрічали весну в давні часи наші предки?

(Обряди зустрічі весни існували ще дуже давно. Наші предки вірили, що кличучи весну, вони сприятимуть швидкому пробудженню природи. У тому з приходом весни молодь збиралась за селом, у гаю на галявині, водили хороводи, співали веснянки. Дуже часто веснянки супроводжувались певними рухами і іграми, які символізували намагання виконавців власними діями сприяти бурхливому розквіту природи).

– – Подивіться на цю ілюстрацію. На ній дівчата водять хоровод, співають веснянки.

– – І сьогодні ми вивчимо одну з веснянок. Вона називається “Вербовая дощечка”.

– – Зараз ви уважно послухаєте цю пісню і скажете, який її характер і про кого в ній розповідається?

(Виконання.)

(В пісні розповідається про Насточку. А характер пісні – рухливий, жвавий, жартівливий).

– – Ця веснянка супроводжується такою грою: дівчата ставали в два ряди, по дві проти себе, бралися за руки навхрест, роблячи неначе лист. Наверх висаджували дівчину, що йшла по руках від однієї пари до другої. Пара, що по їх руках пройшла дівчина, вибігала наперед, продовжуючи живий лист.

– – Такою грою супроводжувалася ця пісня у селі Петриківці Заліщицького району Тернопільської області. В інших селах та сама пісня могла супроводжуватися зовсім іншими рухами.

– – А зараз будемо вчити слова першого куплету пісні

1. 1. Гра “луна” при вивченні слів першого куплету пісні. Робота над дикцією: вчитель промовляє текст, в ритмі пісні, голосно, а діти повторюють за ним, але тихо.

2. 2. Гра “луна” при вивченні мелодії першого куплету пісні.

3. 3. Виконання першого куплету пісні без супроводу і акомпанементу.

Художнє виконання першого куплету пісні.

Пісня виконується рухливо.

1 фраза – виконується на mf, закінчення фрази трошки тихіше.

2 фраза – виконується тихіше, на mp.

Домашнє завдання

1. 1. Вивчити напам’ять слова пісні.

2. 2. Запитати у батьків, дідусів, бабусь про те. Які веснянки співали у їхньому селі, записати і принести на наступний урок.

Слухання музики.

Значне місце в музиці займають образи природи. Її звукові картини можна порівняти з пейзажами живописців. Уважне слухавання музики може викликати в уяві певні зорові образи пов’язані з картинами природи, творами образотворчого мистецтва.

П’єса видатного норвезького композитора Едварда Гріга називається “Ранок”. Це один з найбільш поетичyих музичних пейзажів. Музика малює картину поступово пробудження всього живого.

Щоб передати поступове пробудження природи, композитор використовує один і той же мотив, який протягом п’єси постійно повторюється, але він звучить у різних інструментів (спочатку у флейти, потім у гобоя), у різних регістрах (спочатку у високому, а потім в середньому). Окрім того мелодія спочатку звучить у виконанні лише одного інструменту. Але поступово приєднуються і інші інструменти і ось тема звучить у виконанні всього оркестру.

Зараз ми будемо ще раз слухати цей твір і ваше завдання сказати, чи змінюється характер музики протягом твору?

(Повторне слухання)

(Змінюється – спочатку музика спокійна, а далі стає більш хвилюючою і під кінець знову спокійна)

Розгляньте ці фото ілюстрації

Що на них зображено?

(Ранок і вечір)

– Які фарби ви б використали, щоб намалювати картину під враженням прослуханої музики?

(Світлі фарби: голубе небо і на ньому оранжево-червоний схід сонця).

– – Як я вже говорила, уважне слухання музики, може викликати в уяві певні зорові образи. Однак це стосується далеко не всіх музичних творів, бо музика може й не викликати зорових уявлень. Вони сприятимуть проникненню у зміст музики із самої музики, під впливом музики. Без надуманості і фантазування.

– – А зараз музична загадка.

– – Ви уважно послухаєте твір, який ви вже слухали і скажете , як він називається?

(М.Лисенко. Пісня Тараса з опери “Тарас Бульба”)

– – А який характер усієї музики?

(Піднесений, героїчний, мужній, вольовий)

– – Це музичний портрет героя опери

– – Яка картина допомагає уявити Тараса Бульбу?

(М.Дерегус. Тарас Бульба на чолі війська)

Аналіз відповідей учнів протягом уроку, оголошення оцінок.

Підсумок уроку.

– – То яку пісню ми сьогодні почали розучувати на уроці?

(Українську народну пісню “Вербовая дощечка”)

– – А який твір слухали?

(Едвард Гріг “Ранок”)

Домашнє завдання.

1. 1. Вивчити напам’ять слова пісні “Вербовая дощечка”

2. 2. Переписати вправу для сольфеджування і навчитись її сольфеджувати з тактуванням.

3. 3. Намалювати малюнок під враженням прослуханої музики або до пісні, яку вивчали.

4. 4. Запитати батьків, дідусів чи бабусь, які веснянки співали в їхньому селі, записати і принести наступний урок.

Орієнтовний конспект уроку музики в 4 класі

Тема: Музика народів світу. Розучування пісні Й.С.Баха “За рікою дім старий” (ознайомлення). Вправа на ступені зо, ві, ра. Сольфеджування вправи. Слухання В.А. Моцарт. Реквієм (“Лакрімоза”)

Навчальна мета:

• Працювати над виробленням вокально-хорових навичок;

• Ознайомлення з новою піснею, вивчити перший куплет;

• Працювати над виробленням навичок сольфеджування;

• Розвивати навички активного сприймання музичного твору.

Виховна мета:

• Формувати художній смак, музичні інтереси дітей;

• Виховувати почуття поваги і любові до матері;

• Виховувати любов і шану до творчості Й.С. Баха і В.А.Моцарта.

Обладнання:

• Портрети Й.С.Баха;

• Таблиці наочності з прізвищами композиторів і назвати авторів;

• Таблиця-наочність з вправою на ступені;

• Таблиця-наочність з вправою для сольфеджування;

• Ілюструвати до пісні Й.С.Баха “За рікою дім старий”;

• Сигнальні картки.

План роботи (45 хв.)

1. Організаційна частина, музичне вітання (2 хв.);

2. Розспівування з освоєнням музичної грамоти (8 хв.);

3. Розучування пісні (12-14 хв.);

4. Музично-ритмічні рухи (3-4 хв.);

5. Слухання музики (8-10 хв.);

6. Закріплення, опитування (5-6 хв.);

7. Підсумок уроку, завдання додому (1-2 хв.).

Хід уроку

1. Музичне вітання.



Вправи на ступені.

• Діти давайте проплескаємо ритмічний малюнок цієї вправи.

• А хто хоче виконати один?

• Які ступені зустрічаються у цій вправі?

[зо, ві, ра]

• Усі разом називаємо і показуємо ступені.

• А зараз послухайте як звучить ступень “зо”.

• А тепер заспіваємо разом.

• А зараз заспіваємо ступінь “ві”.

[ ві ]

• А тепер ступень “ра”



[ ра ]

• Співаємо вправу.

Вправа на сольфеджування

Робота над вправою

• Визначення розміру;

• Тактування в розмір 2/4;

• Визначення тривалостей;

• Читка нот за вказівкою вчителя;

• Сольфеджування вправи з тактуванням;

• Постройка і сольфеджування вправи.

Домашнє завдання

1. 1. Переписати вправу і навчитись її сольмізувати з тактуванням.

2. 2. Самостійно придумати ритмічну вправу.

3. Розучування пісні.

• Діти, подивіться уважно і скажіть, чий це портрет?

[Портрет Йогана Себаст’яна Баха]

• Німецький композитор Йоган Себаст’ян Бах жив понад 33 років тому, але його музика звучить і тепер. Писав він музику для дорослих і для дітей. І от сьогодні ми почнемо розучувати пісню Йогана Себаст’яна Баха, яка називається “За рікою дім старий”.

• Зараз ви уважно послухаєте цю пісню і скажете, який характер і про що в ній розповідається?

[виконання]

[ В цій пісні розповідається про те, що мати співає дитині пісню, щоб вона швидше заснула. В цій пісні розповідається, що за рікою стоїть старий дім в якому живуть птахи і лиш стемніє надворі, як птахи засинають]. [Характер пісні спокійний, ніжний, лагідний, мрійливий] – ось погляньте на малюнок, тут ми можемо побачити старий дім, навколо якого кружляють птахи.

• Діти, чи можна цю пісню назвати колисковою?

[Так]


• А чому?

[Бо спокійна, лагідна, ніжна мелодія пісні нагадує нам колискову, яку співає мама дитині].

• А зараз будемо вчити слова першого куплету пісні.

• Розучування пісні.

• Гра “луна” при вивченні слів першого куплету пісні. Робота над дикцією вчитель промовляє текст голосно, а учні повторюють за ним, але тихо.

• Гра “луна” при вивченні мелодії пісні.

• Спів першого куплету пісні без супроводу і з акомпанементом.

• Робота над художнім виконанням першого куплету пісні. Пісня виконується в помірному темпі, наспівно.

1 фраза – виконується на mf

2 фраза – починаємо не голосно з наростанням звучання а потім тихіше, трошки уповільнюючи до кінця.

Домашнє завдання.

1. 1. Намалювати малюнок до пісні.

4.Музично-ритмічні рухи

Вишеньки


сл. Л.Українки, муз. А.Павлюка

1. Поблискують черешні в листі зелененьким.

Черешеньки ваблять очі.

Діточкам маленьким.

Дівчаточка й хлоп’яточка

Під деревцем скачуть

Простягають рученята.

Та мало не плачуть.

Виконуємо пружинку.

Піднімаємо руки догори і дивимося догори.

Відводимо в сторону праву руку.

Відводимо в сторону ліву руку.

Піднімаємось на носочки і опускаємось на всю ступню – все це виконуємо швидко, ніби стрибаємо на місці.

Піднімаємось на носочки, руки підносимо догори і дивимось теж догори – ніби хочемо до чогось дотягнутись.

Проводимо кулачками під очима, ніби витираємо сльози.

1. 5. Слухання музики

• • На минулому уроці ми почали говорити про західно-європейську духовну музику.

• І ви вже знаєте, що західно-європейська духовна музика спочатку виконувалась якою мовою?

[Латинською]

• А в супроводі якого інструменту виконується західно-європейська духовна музика.

[В супроводі органу]

• В нашій (Слов’янській) церкві відправляється “Служба Божа”. В західній церкві “Служба Божа” називається меса. Месси бувають різні. Месси, які виконуються щодня, є такі, що виконуються лише на великі свята. Наприклад, Різдвяна меса, Великодня месса. А ще є заупокійна месса, яка називається реквієм. Заупокійну мессу замовляють родичі померлого і вона виконується за упокій душі померлого. Але поступово реквієм втратив свій обрядовий характер і почав виконуватись, як концертний твір.

• Сьогодні ми будемо слухати фрагмент “Реквієм” у видатного австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта.

• Реквієм має 12 частин. Ми будемо слухати 7 частину, яка називається “Лакрімоза”, що в перекладі означає слізна. Спочатку музика, наче передає інтонації зітхання, схлипування. Людина глибоко переживає смерть близької їй людини і тому плаче, адже кажуть, що коли людина поплаче, то на душі їй стає легше. Але в кінці твору “амінь” звучить урочисто, можна навіть сказати полегшено. Якби важко не було, через втрату близької людини, але треба жити далі.

• Ваше завдання: послухати і підібрати слова для характеристики музики.

[Музика скорботна. Сумна, трагічна]

• Зараз ми ще раз послухаємо цей твір і ваше завдання сказати, хто його виконує і як виконує.

[Виконує хор і симфонічний оркестр]

• А який це хор?

[Мішаний, камерний хор]

• Отже, реквієм В.А. Моцарта виконує хор і симфонічний оркестр, але якщо цей твір звучав би в храмі, то партою симфонічного оркестру виконував би орган.

• А зараз музична загадка.

• Ви послухаєте музичний твір, який ви вже слухали. Ваше завдання сказати, як він називається і хто його автор?

[Й.С.Бах “Аве Марія”]

• А який зміст цього твору. Що лежить в основі написання твору?

[ В основі твору молитва “Богородице Діво радуйся” – це молитва до Божої Матері].

• А який характер музики?

[Ніжний, лагідний, зворушливий]

7.Підсумок уроку

• То яку пісню ми сьогодні розучували на уроці?

[“За рікою дім старий” Й.С.Баха].

• А який твір слухали?

[“Реквієм” В.А.Моцарта]

Домашнє завдання

• Вивчити слова пісні напам’ять.

• Переписати вправу і навчитись її сольмізувати з тактуванням.

• Намалювати малюнок до пісні “За рікою дім старий” Баха.

Музичне прощання.



Орієнтовний конспект уроку музики в 1 класі.

Тема: Як розповідає музика. Розучування народної пісні “Подоляночка”(ознайомлення). Вправа на ступені зо, ві. Слухання: П.І.Чайковський, старовинна французька пісенька.

Навчальна мета:

• Працювати над виробленням вокально-хорових навичок;

• Ознайомити з новою піснею. Вивчити перший куплет;

• Розвивати навички активного сприймання музичного твору, вчити розрізняти елементи музичної мови, використані для створення певного образу.

Виховна мета:

• Формувати художній смак, музичні інтереси дітей;

• Виховувати любов і шану до народних пісень і народних традицій;

• Виховувати шану до творчості П.І.Чайковського.

Обладнання:

• Портрети П.І.Чайковського і Р. Шумана;

• Таблиця-наочність ритмічною вправою;

• Ілюстрація до української народної пісні “Подоляночка”;

• Ілюстрація до музичного твору П.І.Чайковського “Баба-Яга”;

• Програвач;

• Музичні ілюстрації в грамзапису.

• Сигнальні картки.

План роботи (35 хв.)

1. Організаційна частина, музичне вітання (2 хв.);

2. Розспівування з освоєнням музичної грамоти (6-8 хв.);

3. Розучування пісні (10-12 хв.);

4. Музично-ритмічні рухи (3-5 хв.);

5. Слухання музики (5 хв.);

6. Закріплення, опитування (3-4 хв.);

7. Підсумок уроку, завдання додому (1-2 хв.).

Хід уроку



1. Музичне вітання.

2. Розспівка на одному звуці на склади “ду”, “ля”, “тук-тук” по півтонах вгору (різні ритмічні варіанти.

• Діти ви вже знаєте, що є довгі тривалості і короткі.

• А як ми називаємо довгі тривалості?

[ Та ]

• А короткі?



[Ті-ті]

• А як позначаються довгі тривалості?

[Однією паличкою]

• А короткі?

[ Двома паличками з’єднаними між собою]

• Подивіться на цю вправу і скажіть, які тут зустрічаються тривалості?

[Довгі і короткі]

• Давайте поплескуємо ритмічний малюнок вправи:

• А може хтось сам придумав ритмічну вправу?

• Зараз уважно подивіться на мою руку і скажіть як називається ступін який я показую?

[ 30 ]

• А це який ступінь?



[ Ві ]

• А тепер послухайте, як звучить ступінь “30”

• Співаємо разом

• А тепер давайте заспіваємо ступінь “ві”

• Давайте заспіваємо як кує зозуля

[Ку-ку]


• А тепер заспіваємо теж саме, але на “зо-ві”

• А зараз співаємо за моєю рукою. Послухайте ще раз як звучить “зо”

[Спів вправи на ступені зо, ві, за рукою вчителя]

Домашнє завдання

1. Придумати вдома ритмічну вправу.

3. Розучування пісні.

• Вже весна.

• Люди завжди радіють весні. З давніх-давен, зустрічали прихід весни, збираючись десь за селом на галявині, хлопці і дівчата водили хороводи співаючи пісні.

• Подивіться на цю ілюстрацію, тут ми бачимо як дівчатка взялися за руки і водять хоровод, співаючи пісні.

• Але це були не просто пісні, а пісні-ігри. Їх виконували показуючи рухами все те, про що розповідається в пісні. До нас дійшло чимало таких ігрових пісень. Одну з них ми сьогодні розучимо. Називається вона “Подоляночка”.

• Зараз ви послухаєте цю пісню і скажете, про кого в ній розповідається і який її характер?

[Виконання]

[про подоляночку. Характер пісні – ніжний, лагідний, наспівний]

• Місцевість, де ми з вами проживаємо, називається Поділля. А люди, що проживають на поділлі називаються подолянами. Отже, ця пісня про дівчинку з Поділля, дівчинку-подоляночку.

• А зараз ми будемо вчити слова цієї пісні:

Розучування пісні.

• Гра “луна” при вивченні слів першого куплету пісні.

Робота над дикцією: вчитель промовляє текст голосно, а діти повторюють за ним, але тихо.

• Гра “луна” при вивченні мелодії пісні.

• Виконання першого куплету пісні без супроводу і з акомпонементом.

Художнє виконання першого куплету пісні.

Виконується в помірному темпі, не поспішаючи.

Десь тут була подоляночка Виконується на mf

Десь тут була молодесенька

Тут вона сіла Виконується тихіше mp

Тут вона впала

До землі припала

Сім літ не вмивалась

Бо води не мала

Домашнє завдання:

1 Намалювати малюнок до пісні.

4. Музично-ритмічні рухи

Біла квочка

Українська народна пісня

1. Біла чубатурочка. по двору ходила.

За собою маленьких курчаток водила.

Руки над головою. Склавши долоні до долоні робимо чубчик. При цьому легенько похитуємось і крокуємо на місці.

Праву руку відводимо назад і трошки повертаємо тулуб і голову вправо і дивимось назад.

2. Ой ви мої дрібні діти, та не розбігайтесь.

А як буде близько яструб.

До мене ховайтесь.

Вказівним пальцем правої руки, якби показуємо. Руки підносимо догори і розвівши в сторони опускаємо вниз

Руки навхрест і прикладаємо до грудей.

3. Ой, як яструба лихого,

Угледіла квочка.

То до себе приквоктала усі курчатка.

Руки підносимо до гори і розвівши в сторони опускаємо вниз.

Похитування головою. Руки складаємо навхрест і прикладаємо до грудей.

4. Як курчатка позбігались під крила сховались.

І з лихого яструбонька тихенько сміялись.

Руки над головою складаємо навхрест.

Руки над головою складаємо навхрест і легенько похитуємось і посміхаємось.

5. Слухання музики

• Діти, уважно слухаючи музику, можна дізнатись багато цікавого. Ви напевне помітили, що музика може мати різний характер (вона може бути веселою, радісною або сумною, наспівною або танцювальною), відповідно до того, про що в ній розповідається.

• Діти. Подивіться уважно на цей портрет. Може мені хтось скаже, чий це портрет.

[Це портрет видатного російського композитора Петра Ілліча Чайковського

• Петро Ілліч Чайковський часто подорожував. Якось перебуваючи у Франції, він почув пісеньку, яка йому дуже сподобалась і він її записав. А коли повернувся в Росію, то написав твір, в якому звучить мелодія цієї пісеньки і назвав його “Старовинна французька пісенька.

• Зараз ви уважно почуєте цей твір і ваше завдання сказати, який її характер?

[Слухання]

[Спокійний, трошки сумний]

• Чи помітили ви, зо характер музики дещо міняється?

[Спочатку музика спокійна, а потім стає більш жвавою ]

• Можливо, цю пісеньку він почув від бабусі, яка її співала. А в житті бабусі було по різному були і сумні хвилини і радісні. Співаючи цю пісню бабуся спочатку пригадала щось сумне з свого життя, тому і мелодія пісні спочатку трошки сумна і спокійна, а потом – щось приємне, на душі її стало весело і пісня зазвучала жвавіше, більш схвильовано.

• А зараз ми ще раз послухаємо твір і коли почуєте зміст характеру музики підніміть руки.

• Де змінюється характер музики?

[Характер музики змінюється в середині твору]

• Як бачимо характер музики може змінюватися. Це допомогло композитору передати настрій людини.

• А зараз музична загадка.

• Ви послухаєте музичний твір, який ви вже слухали. Ваше завдання сказати як він називається і хто його автор?

[П.І.Чайковський. Баба-Яга]

• А який характер музики?

[Злий, зловісний...]

• То яка ця Баба-Яга. Добра чи зла?

[Зла, підступна, хитра]

• Отже, композитор за допомогою характеру музики передав образ Баби-Яги.

• Тепер подивіться на цей малюнок. Чи відповідає намальована Баба-Яга музиці Чайковського?

[Так]

7.Підсумок уроку



• То яку пісню ми сьогодні розучували на уроці?

[Українську народну пісню “Подоляночка”]

• А який твір слухали?

[“Старовинну французьку пісеньку” П.І.Чайковського]

Домашнє завдання

1. Намалювати малюнок до пісні, яку ми сьогодні розучували.

2. Придумати самому ритмічну вправу.

3. Виконати вдома для батьків Українську народну пісню “Біла квочка” з музично-ритмічними рухами.

4. Розпитати у батьків, дідусів, бабусь, які вони знають весняні ігрові пісні.

Музичне прощання



  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка