Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи




Сторінка2/39
Дата конвертації19.11.2018
Розмір7,93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

(1956), "Судово-медична експертиза при ушкодженнях з

мисливської зброї" А. Ф. Лісіцина (1968), "Судово-

медична експертиза у випадках автомобільної травми"

А. О. Солохіна (1968), "Судово-медична експертиза

отруєнь технічними рідинами" Р. В. Бережного (1977),
15

"Вогнепальні ушкодження та їх судово-медична експер-

тиза" В. Л. Попова'(1990) та багато інших; Цінні довід-

ники та підручники для судово-медичних експертів та

Юристів написані І. В. Виноградовим, Л. М. 'Бєдріним;
Зрозуміло, що пріоритетними науковими напрямками

військових. судових медиків є експертиза вогнепальної

травми, політравми, а також питання, пов'язані зі специ-

фікою'армійської та флотської служби.


На теренах України у довоєнні та повоєнні роки від-

крилось багато медичних вузів і кілька інститутів удос-

коналення лікарів. Сьогодні в Україні студенти 15 ме-

дичних вузів, медичних факультетів Ужгородського та.

Сумського університетів та слухачі закладів удоскона-

лення лікарів вивчають судову медицину на 10 кафедрах

та 7 курсах, Викладають також курс судової медицини

на кфйдМчник факультетах університетів та інститутів, у

вищих навчальних закладах системи МВС. СБУ та МО.
Розпад Радянського Союзу та проголошення у 1991 р.

незалежності України зумовили істотні зміни структури

судово-медичної служби. Вищою судово-медичною ін-

станцією в Україні є Головне бюро судово-медичної екс-

пертизи МОЗ України. Свою роботу судові медики

України регламентують "Основами законодавства Украї-

ни про охорону здоров'я" (1992), Законом "Про судову

експертизу" (1994), а також Кримінальним, Кримі-

нально-процесуальним та Цивільним кодексом з відповід-

ними доповненнями. Очолює судово-медичну службу

України проф. Ю. П. Шупик. Викладання судової медим

цини здійснюється згідно із Законом "Про освіту" (1991,

1996).
Немає жодної судово-медичної проблеми чи питання,

які не розроблялись би судовими медиками України. І не

лише на кафедрах, а й у Бюро судово-медичної експер-

тизи. Щодо кафедр, де сконцентровано найпотужніший

науковий потенціал, то визнаними лідерами є Київська,

Харківська та Донецька наукові школи.


Кафедра судової медицини Національного медичного

університету в Києві —• одна з найстаріших в Україні—

заснована у 1842 р. Славні імена професорів Ф. Ф. Ер-

гардта, М. О; Оболонського, В. А. Таранухіна є окрасою


16
і гордістю цієї кафедри. Та найбільшого розквіту вона

досягла, коли у 1936 p. її очолив професор Ю. С. Сапож-

ников (1697—1970). Він автор 120 наукових праць,

трьох монографій і улюбленого студентами підручника,

який перевидавався тричі. Надзвичайно цінною була І

залишається його книга "Первичный осмотр трупа на

месте его обнаружения" (1940).
Після смерті Ю. С. Сапожникова у 1970 р., з 1971 до

1991 р., кафедру очолювала проф. І. О. Концевич —

йогоучениця і. послідовниця.' 'її- перу належать 150 нау-

кових праць, & монографій, кілька навчальних посібни-

ків. Вона редагувала велику кількість наукових збірни-

ків, керувала протягом 15 років Республіканським нау-

ковим товариством судових медиків і криміналістів.
З 1991 р. продовжує славну традицію'своїх учителів

доктор медичних наук Б. В. Михайличенки ОГ1Г>

вих праць опублікрвяні-»

часїїіснуванн,


1:4-. .!„

";-ІГ •.


Кафедра Ха|»]

зована у 1835

кафедри вписан;
каріусом. Перш'

видав книгу "О

анализу" (1904,

йшла мова, він

до самої емері

М. Є. Бокаріус в;


практическим ра(.

якими тривалий

денти, а й молоді
З 1931 по 19і

проф. М. М. Бока

•ри, його учні: Б. J

іїенко, В. О; Тата)

М. М. Стрілець оч

багатьох вузах УК[-

тував 28 докторів і
Проф. М, П. M?

1990 p. Він був BL

чення давності сме{.
Українська w
^"'цжш'-'1
діагностичних приладів. Після його смерті, у1990 p.,

кафедру очолив проф. В. О. Татаренко.-а з 1999 р.

доц. П. А.,Каплуновський.
Кафедра судової медицини Української академії удос-

коналення ^лікарів — гідний .представник Харківської

наукової школи судових медиків.; І хоча заснована вона

лише у 1974 р. у вигляді курсу (стала самостійною ка-

федрою у 1,975 р.). науковий доробок,'» вельми значний.

Очолює кафедру Заслужений діяч науки і техніки Украї-

ни проф. В. І. Кононенко. Багато років він займається

питаннями діагностики давності настання смерті, судо-

вое травматологією.: Його учнями захищено 8 кандидат-

ських, дисертацій. Спшробітниками кафедри за цей час

опублік9вано ^близько,,,,400, наукових, праць. Кафедра

ср^нійізуєті^я,,(і|іа,^^ченн».,поств»їальних процесів, а

також транспортної т^ гво|гнепальуоі травм. На базі

кафедри ,прр(врдидись наукові конференції, опубліковано

5 тематичних збірників наукових праць.
СУ^РУ^ДОШЦНЙУ /У, Донецькому медичному універси-

^^^Ч^^^ЧАТИ,;Ш!Є у довоєнні роки. У 1954 р. орга-

нізовано самостійний курс, який очолив Б. М. Зорій, зго-

дом курс .ст^є; кафедрою, а. завідуючий — професором.

Чудовий організатор, блискучий лектор, проф. Б. М. Зо-

рін створив згуртований колектив, який плідно працює

над проблемами шахтної травми, питаннями раптової

смерті гірників, визначенням епіцентру вибуху в шахті

та характером ушкоджень при вибуху. Співробітника-

ми кафедри під керівництвом Б. М. Зоріна опубліковано

близько 800 наукових праць, видано кілька .збірників.

Співробітник кафедри проф. Ю. Д. Сергеев зидав підруч-

ник з основ права для медиків і монографію "Профессия

врача" (1988). З 1998 р. кафедра працює під орудою

проф. 0. І. Герасименка.
Історія кафедри судової медицини Одеського медично-

го університету починається з 1841 року, коли на юри-

дичному відділенні Рішельєвського ліцею, згодом — Но-

воросійського університету читався курс лекцій з судо-

вої медицини. Найбільшого розквіту досягла кафедра у

1949—1956 pp., коли нею завідував Заслужений діяч

науки професор М. І. Райський (1873—1956) •— вчений
19
зі світовим ім'ям, учитель професорів Л. М. Ейдліна,

А. П. Курдюмова, Ю. С. Сапожникова, А. М. Гамбург,

І. Ф. Огаркова. Він був засновником Одеської наукової

школи, автором більш як 100 наукових праць та фунда-

ментального підручника (1953), за яким навчалося не

одне покоління студентів.


- Нині кафедру очолює проф. А. М. Фаддєєв, який зай-

мається дослідженням речових доказів. Крім того, він

вивчає правові аспекти морської медицини.
Кафедра судової медицини Кримського медичного ін-

ституту заснована у 1934 р. Серед її завідуючих треба

відзначити проф_. П.Г. Арешева, який очолював її у

1966—1981 pp. Його монографія "Кровоизлияние в мозг

и его оболочки" (1966) набула широкого визнання.
Професор А. А. Бабанін очолює кафедру з 1982 р. Ко-

лектив кафедри під його керівництвом працює над оцін-

кою танатогенезу при поєднанні травми з патологією і

діагностикою основної причини смерті.


Кафедра судової медицини Київської медичної ака-

демії післядипломної освіти заснована у 1938 році.

Професор А. М. Гамбург очолила цю кафедру і керувала

нею (з перервою на роки війни) до останніх днів свого

життя. Вона була чудовим лектором і багато зробила на

ниві удосконалення та спеціалізації судово-медичних екс-

пертів. Вона автор багатьох наукових праць, двох моно-

графій та підручника (у спіавторстві з проф. Ю. С. Са-

пожниковим). Усього колективом кафедри опубліковано

5 монографій.


Професор В. П. Хоменок очолював кафедру у 1972—

1987 pp. Колишній начальник судово-медичної лаборато-

рії Київського військового округу, учень і послідовник

проф. М. І. Авдеева, він займався проблемами раптової

смерті у молодому віці, питаннями авіаційної та вогне-

пальної травми. Йому належить близько 100 наукових


праць.
Головний судово-медичний експерт України проф.

Ю. П. Шупик очолює кафедру з 1987 р., займається ви-

вченням обвуглених трупів з метою встановлення при-

життєвої дії полум'я, різноманітними фізико-технічнимй

дослідженнями, організаційними питаннями судово-ме-
19
дичної експертизи. Він є автором .більш ніж 80 наукових

прар». Колектив кафедри працює над основними пробле-

мами теорії і. практики судової медицини.
Кафедру судової медицини Луганського медичного

університету, засновано у 1957 році. Її очолив учень

М, М. Бокаріуса доцент М. Г. Кондратов. Він багато

зробив для розробки рентгенологічних методик дослід-

ження у судовій медицині. Його монографія "Очерки су-

дебно-медицинской рентгенологии" (1960) слугує бага-

тьом експертам медико-криміналістичних відділень. У

1961—1987 pp. кафедру очолював А. М. Фаддеєв —

спеціаліст з питань судово-медичної експертизи речових

доказів.
Професор В. І. Костилєв очолює кафедру з 1987 p.,

займається медико-криміналістичними дослідженнями і,

головним чином, Діагностикою давності настання смерті,

використовуючи Імунні показники трупної крові. Пробле-

ма ця дуже важлива і є зараз основним науковим

напрямком роботи кафедри'. Вивчається також вплив

різних хвороб на Імунні показники при судово-медичній

дЇагнбетиці;
У Вінницькому медичному університеті кафедру судо-

вої медицини відкрито у 1936 році. У 193^—1941 pp. її

очолював відомий судовий медик, колишній Головний

судмедексперт Російської Федерації Я. Л. Леибович.

Найбільш плідио кафедра працювала з 1950 по 1972 p.

під керівництвом проф. В. П. Ципковського. До цього ча-

су він очолював кафедру судової медицини у Львові.

Учень М. М. Бокаріуса, талановитий організатор і до-

питливий науковець, він розгорнув на кафедрі значну

дослідницьку роботу, видав кілька збірників наукових

праць. Його монографія "Осмотр трупа на месте его об-

наружения" (1960) — одна з кращих книг з цієї темати-

ки. Її високо цінив проф. Ю. С. Сапожников.
Після смерті В. П. Ципковського кафедру очолював

доцент А. І. Крат (1972—1985), а потім С. О. Козлова

(1986—1996). Нині кафедру знову очолює А. І. Крат.

Співробітники кафедри вивчають прижиттєвість і дав-

ність виникнення механічної травми.
20
Кафедру судової медицини Запорізького медичного
університету організовано у 1958 році. З 1968 по 1975

рік кафедру очолював професор М. М; Стрілець —

учень і послідовник М. М. Бокаріуса. Досвідчений екс-

перт і невтомний дослідник, він широко розгорнув на ка-

федрі наукові пошуки. Коло його наукових інтересів бу-

ло досить широким, але головним в'його діяльності було

вивчення проблеми ідентифікації особистості за спалени-

ми останками та золою.'На цю'тему він і захистив док-

торську дисертацію.
Після переходу проф; М. М. Стрільця до Полтавсько-

го стоматологічного інституту кафедру у 1975—1981 pp.

очолював Д. Я. Шабельник. Він займався вивченням ре-

чових доказів — волося, гормонів вагітності.


і Доцент Л. Л. Голубович очолював кафедру з 1981 по

1985 рік. Його науковий внесок в експертизу спаленого

трупа важко переоцінити; його учні продовжують ці

складні дослідження. •


Професор В. С. Семенников очолює кафедру з

1985 року. Він займається проблемами судової травмато-

логії, фрактографічними дослідженнями, механізмом

ушкоджень при автотравмах. Доцент В. В. Білкун працює

над , судово-медичною діагностикою давності настання

смерті танатометричними методами за допомогою ство-,

рених ним приладів та інструментів. Доцент Л. М. Ту-.

манська працює над актуальними питаннями танатології.

Професор Л. Л. Голубович написав кілька навчальних

посібників і готує монографію з експертизи спаленого

трупа. ,
Активно ведеться наукова робота на семи курсах су-

дової медицини у Дніпропетровську. Доцент О. М. Юр-

ченко вивчає морфологічні зміни При наркоманії.

Професор А. Ф. Рубіжанський видав монографію "Опре-

деление по костным останкам давности захоронения тру-

па" (1978).


Понад 100 наукових праць, опубліковано співробітни-

ками курсу судової медицини Івано-Франківської медич-

ної академії. Високої оцінки заслуговують праці доц.

Є. І. Незнакомцевої з Ідентифікації особи. Вона очолює

нині курс судової медицини.
21
У Буковинській медичній академії (зав. курсом судо-

вої медицини доцент Ж. Д. Мітенко) співробітниками

курсу опубліковано близько 150 наукових праць — го-

ловним чином з питань судово-медичної травматології,


Великий внесок у становлення кафедри (нині курсу)

судової медицини Тернопільської медичної академії зро-

били доцент В. К. Стешиць, доцент А. 1. Муханов, про-

фесор А, І. Завальнюк, який очолює курс. Він детально

вивчав особливості сільськогосподарського травматизму,

видав "Краткий словарь судебно-медицинских терми-

нов". А. 1. Муханов є автором двох книг •—"Атлас по

судебной медицине" і "Судебно-медицинская диагности-

ка повреждений тупыми предметами".
Мають свій науковий доробок співробітники курсів

судової медицини Полтавської медичної стоматологічної

академії (здв«,доц. О, В. Ялааський) та курсу судової ме-

днцинц ^ді|і^ного,іфакультету Ужгородського універси-

тету. Керує ним доцент Н. П. Ляшенко.
Судова і медицина досягла високого рівня і успішно

розвивавт»ся 1 в інших країнах СНД.


Серед, наших колег у Білорусі слід відзначити проф.

Ї\ Ф. Пучкова,»— спеціаліста, з молекулярно-генетичних

.досліджень. Його праці широковідомі. .:..
У Молдові плідно працює над проблемами судово-ме-

дичної діагностики доби настання смерті проф. Г. Боте-

зату та його учень д. м. н. С. Унгурян. Проблемами ме-

ханізму утворення ушкоджень кісток при автомобільних

травмах займається проф. Г. Бачу.
Литва пишається видатним вченим — професором

Й. Найнісом, який виплекав литовську школу судово-

медичних остеологів. Сьогодні Головним судово-медич-

ним експертом республіки е учень проф. Найніса —

проф. А. Гармус.
Очолює судово-медичну службу Латвії доктор В. Вол-

ксоне, відома своїми працями у галузі судової гінекології.

Багато зробив для розвитку судової медицини у Латвії док-

тор В. Шмідт.


Професор К. Шагилиджов у Туркменії займається пи-

таннями раптової смерті в умовах жаркої арідної зони.

Його монографія з цього питання відома в усьому світі.
22
Проблемами діагностики давності настання смерті у пус-

телях займається Т. Наубатов.


В Угорщині проф. Е. Шомоді — автор кількох підруч-

ників судової медицини провадить велику дослідницьку

роботу у багатьох наукових напрямках. Професор Ф. Ко-

ша — відомий судово-медичний одонтолог.


Професор В. Корман у Братіславі (Словаччина) ви-

вчає морфологічні посмертні зміни для діагностики дав-

ності настання смерті.
Судові медики Румунії — учні і послідовники все-

світньо відомого професора: М. Міновічі проводять інте-

ресні дослідження з галузі судово-медичної генетики

(проф. М. Дреслер), видають фундаментальні підручни-

ки (проф. Г. Скрипкару.М. Тербанчя).
Велику науково-дослідницьку роботу проводять наші

колеги у Польщі. Інтересними та змістовними є видані

там підручники з судової медицини (проф. Ш. Рашея,

В. Насіловський, Я. Маркевич).


Концепція судової медицини в Україні на порозі

Ш тисячоліття може бути викладена так:


1. Негайне і глибоке вивчення судово-медичних аспек-

тів екології в Україні, розробка судово-медичних методик

на випадки великих катастроф (уроки Чорнобиля).
2. Більш активна допомога органам правопорядку в

боротьбі з організованою злочинністю, наркобізнесом.

викраданням людей.
3. Вирішення правових питань медицини в Україні

(особливо трансплантології) з використанням світового


досвіду.
4. Конструювання, виготовлення та використання діа-

гностичних приладів, інструментів, методик і програм,

доступних міжрайонним судово-медичним експертам.
5. Комп'ютеризація експертної роботи та наукових

пошуків, забезпечення комп'ютерною технікою кафедр і

курсів судової медицини. Широкий вихід на "Інтернет".
6. Поліпшення процесу викладання судової медицини

у медичних та юридичних вузах.


7. Надання можливості спеціалізуватися за кордоном

і, в свою чергу, інформувати зарубіжних фахівців про

наші досягнення.
23
8. Всебічна підтримка Асоціації судових медиків Ук-

раїни. Спілкування з Асоціаціями судових Медиків різних

країн і регіонів.
9. Соціальний захист тих, хто творить судову медици-

ну III тисячоліття — викладачів судової медицини в усіх

вузах України.

•Після здобуття Україною незалежності поряд з дер-

жавними вищими навчальними закладами, утворилися й

недержавні.


Зокрема, Українська асоціація народної медицини за

підтримки Міністерства охорони здоров'я заснувала у

1992 році Київський медичний інститут. Підготовка фа-

хівців у вузі провадиться згідно з діючими державними

навчальними програмами, але, окр^м загальноприйнятих

медичних фундаментальних і прикладних дисциплін, сту-

денти ВИВЧАЮТЬ основи гомеопатії, мануальної терапії,

народної та нетрадиційної медицини, фітотерапії тощо.


У 1994 pout тут відкрито кафедру судової медицини

та юснов>> права, яку очолює академік УАННП доцент

А. С. Лісовий. Він є .автором та співавтором 3 навчальних

посібників, 9 монографій та більш як 200 статей.


Заняття із студентами проводять висококваліфіко-

вані викладачі — проф. Б. В. Михайличенко, доценти

М. П. Мотюк, І. А. Федотова, В. А. Шевчук, старший

викладач Н. М. Федорушко.


Наукові розробки кафедри спрямовані на вивчення

особливостей травм, спричинених фізичними факторами,

зокрема черепно-мозкових. Ця робота здійснюється

спільно з співробітниками Інституту нейрохірургії АМН

України. Багато уваги приділяється підготовці навчаль-

них посібників і створенню судово-медичної україномов-

ної термінології.
За час існування кафедри видано 2 монографії —

"Клініка та судово-медична експертиза черепно-мозкових

ушкоджень" (1996 р.) та "Судово-медична оцінка давно

минулих подій" (1998 р.), навчальний посібник "Судово-

медична травматологія" (1995 р.), перший російсько-

український "Стислий тлумачний словник судово-

медичних термінів" (1995 р.).
24
Після; організації Полтавського філіалу КМІ там

ввели курс , судової медицини, який очолив доцент

О. В. Яланський.
Викладання судової медицини на кафедрах і курсах

медичних ; вузів України здійснюється на високому

науковому рівні. Воно підпорядковане головному завдан-

ню — забезпечити засвоєння студентами теоретичних

засад і практичних навичок виконання судово-медичних

досліджень основних суб'єктів експертизи, що необхідно

лікарю будь-якого фаху,
Значною мірою цьому 'сприяє велика кількість спе-

ціальної судово-медичної літератури — підручників,

посібників, монографій з окремих питань судової меди-

цини. Чимало навчальної літератури на книжковий ри-

нок надходить з Росії. Певну роль у розвитку судової ме-

дицини в Україні відіграє "Український судово-медичний

вісник", що регулярно виходить з 1995 року.
За післявоєнні роки відбулося 6 всеукраїнських

конференцій та один з'їзд судових медиків України, що є

безумовним доказом високого наукового потенціалу

вітчизняних судових медиків.


Розділ II
Процесуальні основи та організація

судово-медичної експертизи в Україні


Процесуальні основи призначення

та проведення судово-медичної експертизи


' У процесі розслідування кримінальних і цивільних

справ, а також під час судового розгляду широко вико-

ристовуються знання людей, досвідчених в науці, мис-

тецтві, peiJieteJ^ TeXHfUt Тощо. ФахівЩ. які беруть участь

у вказаних правових діях, іменуються експертами, а ви-

конані ними дослідження доказів з відповідями на питан-

н'я'.1 'ЙЬ Інтересують правоохоронні органи, — експерти-

зами. Кили йдеться про скоєння злочинів проти здо-

^bbU "жйтт<Ї,'1'Честі та гідності людини, судово-слідчі

органи звертаються до лікарів — спеціалістів у галузі

судової медицини, які проводять судово-медичну експер-

тизу. тобто застосовують знання з галузі медичних і біо-

логічних наук для вирішення питань, що постають у про-

цесі розслідування таких злочинів.


Висновки експерта є одним з видів доказів у процесі

попереднього та судового слідства. Згідно з чинним кри-

мінально-процесуальним законодавством України призна-

чення основних видів судово-медичної експертизи є

обов'язковим. Так, відповідно до ст. 76 Кримінально-про-

цесуального кодексу України обов'язково призначається

експертиза для встановлення причини смерті, тяжкості

та характеру тілесних ушкоджень; визначення психічно-

го стану підозрюваного чи обвинуваченого за наявності
у справі даних, що викликають сумнів відносно його

осудності; встановлення статевої зрілості потерпілої у

справах про злочини, передбачені ст. 120 Кримінального

кодексу України, та для встановлення віку підозрювано-

го чи обвинуваченого, якщо це має значення для вирі-

шення питання про кримінальну відповідальність, а до-

стовірні дані щодо його віку відсутні.
26
Будь-яка інша судова експертиза призначається на

розсуд осіб, які проводять слідство, чи суду і не є

обов'язковою. .
Правом призначення судової експертизи наділені

слідчі прокуратури, органів внутрішніх справ. Служби

безпеки, прокурори та суди.
Судово-слідчі органи використовують дані експерти-

зи, бо висновки експерта є одним з найсуттєвіших об'єк-

тивних доказів (ст. 65 КПК України). Оцінка висновків

належить особі, яка проводить дізнання чи слідство або

суду. .:- - • -'•••; •• •'.- ! • . . . • : ^
У випадках, коли слідчий чи суд не згодні з виснов-

ками експерта, вони повинні письмово мотивувати свою

незгоду, а вже потім призначати повторну судово-медич-

ну експертизу, доручаючи її проведення вищій судово-

медичній інстанції.
Підставою для проведення судово-медичної експерти-

зи є постанова особи, що здійснює розслідування кримі-

нальної чи цивільної справи, або ж ухвала суду. Діяль-

ність судово-медичних експертних установ, як і кожного

окремого їх працівника, регламентується процесуальним,

кримінальним, цивільним та адміністративним законодав-

ством, а також "Законом про судову експертизу" (1994),

"Основами законодавства України про охорону здоров'я"

(1992), методичними документами Міністерства охорони

здоров'я. У 1995 році наказом № 6 Міністерства охоро-

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка