Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи




Сторінка29/39
Дата конвертації19.11.2018
Розмір7,93 Mb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   39

Достовірно про статеві зносини свідчить виявлення у

вмісті піхви сперматозоїдів, виникнення після статевих

зносин венеричних захворювань чи вагітності.
Низька, м'ясиста, легко розтяжна пліва дозволяє су-

дово-медичному експерту припустити можливість стате-

вого акту без її порушення.
Зґвалтування часто супроводжується не тільки розри-

вами дівочої пліви, а й більш значними ушкодженнями,

наприклад саднами, надривами, розривами слизової обо-

лонки вагіни, розривами їх стінок або навіть розривами

промежини. Крім ушкоджень статевих органів, можуть

мати місце тілесні ушкодження у вигляді синців, саден,

подряпин на внутрішніх поверхнях стегон, навколо ста-

тевих органів; рани молочних залоз від укусів; садна і

подряпини на шиї, що утворюються при здавленні рука-

ми з метою зламати опір жертви; садна і крововиливи у

ділянці зап'ястків чи плечей при утримуванні потерпілої

за руки. Крім наведених, на тілі жінки можуть бути й

інші за характером і локалізацією ушкодження.
При статевих злочинах найбільш часто спричиняють-

ся ушкодження статевих органів, навколо них, на молоч-

них залозах і стегнах. Ушкодження верхніх кінцівок і

шиї утворюються як наслідок боротьби та самооборони.

Всі ушкодження мають кваліфікуватися залежно від три-

валості розладу здоров'я чи втрати працездатності.


Зґвалтування може статися і без фізичного насиль-

ства — із застосуванням погроз чи психічного впливу.

При цьому ушкоджень на тілі потерпілої звичайно не за-

лишається. Практично не буває ушкоджень і у випадках

зґвалтування з використанням безпорадного стану по-

терпілої, викликаного захворюванням, втратою свідомос-

ті, наркотичним чи алкогольним сп'янінням, медикамен-

тозним сном.


Якщо за свідченням жінки її зґвалтували із застосу-

ванням фізичного насильства і насильника затримано,

його треба обстежити якомога раніше. На його тілі,

особливо на обличчі, шиї, руках, можуть залишитися

садна, подряпини й інші ушкодження, що виникли під
322
час боротьби і самооборони постраждало!". Крім загаль-

ного огляду, необхідно оглянути статеві органи, на яких


теж можуть бути ушкодження, у тому числі і такі харак-

терні для статевого акту, як надриви чи розриви вуздеч-

ки. На лабораторне дослідження у насильника беруть

мазки, відбитки й змиви з головки статевого органа,

особливо із зовнішнього отвору сечовивідного каналу та

препуціального мішка. Там може бути виявлений епіте-

лій піхви, а при статевих зносинах у неприродних фор-

мах — епітелій ротової порожнини чи частки калу. Тре-

ба також забирати кінцеві відділи нігтьових пластинок,

під якими можуть бути елементи крові, епітелій піхви,

епідерміс шкіри потерпілої особи.
При огляді одягу потерпілої звертають увагу на наяв-

ність плям сірувато-білуватого кольору, які можуть мати

спермальне походження, а також волосся, що може на-

лежати насильнику. Відповідно, на одязі злочинця може

бути виявлене волосся жертви.
При експертизі зґвалтування бажано направити по-

терпілу особу на обстеження до шкірно-венерологічного

кабінету чи диспансеру з метою виключення або вияв-

лення венеричних захворювань (СНІД, гонорея, сифіліс).

Необхідність обстеження обумовлена тим, то хвороба

може перебігати приховано 1 потерпіла м^ика про неї не

знає, тим більше, що твердий Ц|аі1^рі,>МОЖа міститись

глибоко у піхві, а виділення Прві фОІІЙИХибуввють міні-

мальними. Висновки експерта про ^ЙЩЦЙНИНЯ венерич-

ною хворобою базуються на даних iMIttlW Документа-

ції спеціалізованих шкірно-венеролоНчмійІЦуіІТМіоа.

Статеві збочення. Останні ЗВИЧІЙНА; ШІСТЬ два різ-

новиди. Перший стосується об'єкта CWBoro потягу:
а) розбещення; б) гомосексуалізм; мужолозтво; лесбій-

ська любов; в) зоофілія (статеві акти І» свійськими тва-

ринами); г) некрофілія (статеві акти з мерцями) і деякі

інші.
До другого різновиду належать незвичайні способи

отримання статевого задоволення: а) садизм; б) мазо-

хізм; в) фетишизм. До нього відносяться й статеві акти з

жінкою, але через пряму кишку чи через рот,
її*
323
Розбещення неповнолітніх. Це розпусні дії дорослих

стосовно дітей чи неповнолітніх протилежної статі, які

порушують статеву недоторканність. Частіше здійсню-

ються чоловіками щодо дівчаток. Розбещення полягає у

веденні розбещуючих розмов, показі дітям порнографіч-

них карток, оголенні перед дітьми статевих органів, ого-

ленні дитячих статевих органів, торканні руками або

своїми статевими органами дитячих статевих органів.

Розбещувальні дії справляють негативний вплив на пси-

хіку та моральний стан дитини, у чому полягає додатко-

ва небезпека цього виду злочину.
Розбещення часто ніяких слідів не залишає, тому

факт вказаних дій може бути встановлений лише слідчи-

ми органами. Судово-медичний експерт при обстеженні

дитини може виявити почервоніння слизової оболонки

присінка піхви, поверхневі садна й подряпини слизової

оболонки і шкіри навколо статевих органів, котрі мо-

жуть бути розцінені як наслідок механічної дії при на-

давлюванні руками чи статевими органами злочинця. Ці

ушкодження вважаються непрямими ознаками розбещу-

вальних дій тільки у разі дотримання дитиною правил

особистої гігієни, що доводиться чи спростовується при

повторному огляді через кілька днів. Інколи розпусник

залишає на тілі чи одязі дитини сліди сперми, які після

всебічного імунологічного дослідження можуть розціню-

ватись як доказ розбещувальних дій.
Гомосексуалізм. Серед гомосексуалістів (педерастів)

розрізняють активних і пасивних партнерів. У разі судо-

во-медичної експертизи з цього приводу більш ефективні

результати можна отримати, якщо обстеження проводи-

ти у найкоротші терміни після статевих актів і затри-

мання партнерів. У активного педераста при цьому мож-

на виявити надриви чи розриви вуздечки, частки калу у

змивах з статевого органа, особливо з головки та з пре-

пуціального мішка, а також лобкове волосся та помарки

крові пасивного партнера.


При обстеженні пасивного партнера найбільшу увагу

приділяють оглядові заднього проходу, виявляючи мож-

ливі надриви, розриви, крововиливи і садна сфінктера та

слизової оболонки прямої кишки. У вмісті прямої кишки


324
можна виявити сперматозоїди. На шкірі навколо вхідно-

го отвору також можна знайти сліди сперми, волосся та

помарки крові, котрі походять від активного партнера.

Для ствердження про походження слідів сперми, крові

чи волосся від конкретної особи треба провести лабора-

торні (судово-імунологічні, судово-цитологічні) дослід-

ження. Більшість фахівців відзначає, що при численних

статевих зносинах протягом тривалого часу через пряму

кишку у пасивних партнерів може мати місце лійкопо-

дібне втягнення і радіальна зморшкуватість ділянки зад-

ньопрохідного отвору, зіяння останнього, розтягненість

сфінктера і згладженість складок слизової оболонки пря-

мої кишки. Але судово-медичний експерт повинен пам'я-

тати, що це лише побічні ознаки, котрі можуть мати

місце при запорах, проносах або у похилому віці за ра-

хунок атрофії шкіри і слизової оболонки. З іншого бо-

ку — навіть багаторазові статеві акти протягом тривало-

го часу можуть не залишати вищезазначених ознак.

Свідченням наявності статевих зносин є прояви венерич-

них захворювань, виявлені у прямій кишці.


Такі статеві збочення, як зоофілія (содомія, ското-

лозтво), некрофілія, мазохізм, фетишизм (отримання

статевого задоволення шляхом погладжування, цілуван-

ня, облизування одягу осіб протилежної статі) переваж-

но відносяться до компетенції лікарів-психіатрів І кримі-

нальній відповідальності не підлягають.


Садизм — статеве збочення, яке супроводжується

заподіянням партнерові болю (кусання молочних залоз,

припікання сигаретами, щипання, дряпання і т. ін.).

Найчастіше ушкодження локалізуються на вторинних

статевих органах та навколо них. Судово-медичний екс-

перт встановлює наявність ушкоджень, визначає їх ха-

рактер, механізм і час виникнення, відзначаючи одно- чи

багаторазовість їх заподіяння. Крім того, встановлюється

ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, як правило, за

тривалістю розладу здоров'я.


Інколи наслідками зґвалтування або розбещення не-

повнолітніх можуть стати вагітність чи зараження вене-

ричною хворобою. Наявність вагітності та її строк дово-

диться встановлювати при симуляції або дисимуляції


325
(приховування вагітності; уявна вагітність) для вирішен-

ня питання про виконання вироку і в деяких інших ви-

падках. Судово-медичний експерт повинен пам'ятати, що

встановлення вагітності, а тим більше, строку зачат-

тя, — досить складне питання, особливо, коли жінка об-

мовляє якогось чоловіка з метою його компрометації або

шантажу. В такому разі жінка навмисне називає невірну

дату початку останньої менструації і статевих зносин, за

яких, на її думку, сталося запліднення. Для вирішення

цього питання судово-медичний експерт залучає фахівців

акушерів-гінекологів і використовує результати лабора-

торних досліджень.


До достовірних ознак вагітності належать: серцебиття

плоду, його рухи, пальпаторне визначення наявності

плода, результати рентгенологічного та ультразвукового

досліджень, характер вагінальних виділень. На таких

ознаках вагітності, як відсутність менструацій (яка може

мати функціональний характер або обумовлюватися за-

хворюваннями, віком і т. ін.); стан молочних залоз (їх

збільшення, нагрубання) тощо, висновки судово-медич-

ного експерта грунтуватися не можуть.
Встановлення пологів та аборту, що мали місце.

Судово-медичному експерту для встановлення факту по-

логів і строку, коли вони відбулися, доводиться здійсню-

вати у випадках, коли жінка підозрюється у вчиненні ді-

товбивства або у викраденні і присвоєнні дитини; у ви-

падках симуляції вагітності чи пологів тощо. Звичайно

такі експертизи виконуються разом з акушером-гінеколо-

гом, або він залучається як консультант.


Найбільш достовірними ознаками пологів, що колись

мали місце, є щілиноподібна форма маточного зіва з руб-

цями, а також рубці промежини як сліди розривів, котрі

звичайно утворюються при проходженні плода через ро-

дові шляхи. Додатковими ознаками пологів можуть бути:
в'ялість стінок вагіни, миртовидні сосочки на місці діво-

чої пліви, в'ялість стінок живота з рубцями вагітності на

шкірі, пігментація білої лінії живота, сосків і навколо-

соскових розеол.


Найбільш точно факт пологів, що відбулися, та їх да-

ту можна встановити у перші тижні після них за ступе-


326
нем зменшення матки та характером виділень з неї. Так,

у перший день після пологів дно матки виступає над

лобком на 15—18 см, а з кожним наступним днем воно

опускається на 1,5—2 см, приходячи до норми протягом

З—4 тижнів. Виділення з матки (лохії) теж зазнають ха-

рактерних змін: як правило, у перші три доби вони

кров'яні; у період з четвертої до сьомої доби — водянис-

то-кров'яні; з восьмої до десятої можуть набувати гноє-

подібного характеру, а пізніше стають слизуватими.

Припиняється виділення лохій через 4—5 тижнів після

пологів. Зовнішній зів шийки матки залишається відкри-

тим протягом 10—12 днів після пологів.


Безперечно, мають значення для встановлення часу,

що пройшов після пологів, мікроскопічні зміни молозива

і молока. За ствердженням К. І. Хижиянової, мікроско-

пічна картина секрету молочних залоз під час вагітності

і після пологів досить специфічна, і це дає можливість

визначити строк вагітності та час, що минув після поло-

гів (у разі годування дитини) майже помісячне. У разі,

якщо жінка дитину не годує, секреція молока припиня-

ється через 4—5 тижнів після пологів.
Під час вагітності порушується звичайний обмін речо-

вин, і, в першу чергу, зростає кількість вуглеводів, біл-

ків і жирів, яка зберігається деякий час 1 після перери-

вання вагітності Порушення обміну речовин може бути

встановлене біохімічними досліажениямм.
Кримінальний аборт* В Україні »9 існус заборони

на штучне переривання вагітності, за (BMHRTKON тих ви-

падків, коли її строк перевищує 12 тижнів. Коли штуч-

ний аборт є необхідним за медичними показниками

(тяжка хвороба матері, загроза внутрішньоутробного ка-

ліцтва, наприклад при хронічному отруєнні чи радіацій-

ному опроміненні) він дозволяється медичною комісією.

Однак мають місце випадки кримінального переривання

вагітності, що обумовлено багатьма причинами, у тому

числі і соціального характеру. На кримінальний аборт,

як правило, наважуються особи молодого віку, студент-

ки або учениці, матеріально незабезпечені, незаміжні.


Кримінальний аборт — це аборт, зроблений поза ме-

жами спеціальних лікувальних закладів, незалежно від


327
того, хто його здійснив: лікар, фельдшер, медсестра, лю-

дина без медичної освіти або сама вагітна жінка.


Перш ніж оглянути жінку з метою виявлення ознак

кримінального аборту, судово-медичний експерт повинен

з'ясувати, чи мала місце вагітність взагалі. Це питання

вирішується шляхом збирання анамнезу, вивченням ме-

дичних документів жіночої консультації та пологового

будинку, якщо такі є, і використанням способів, при-

йомів і методик встановлення вагітності, про що вже

йшлося вище.


Якщо вагітність дійсно мала місце, то з'ясовується,

чи не було мимовільного аборту, який може стати на-

слідком:
1) захворювання самої жінки (сифіліс, туберкульоз,

інфекційні хвороби, серцеві вади, діабет, нефрит і т. ін.);


2) вади статевих органів вагітної (ретрофлексія мат-

ки, її двурогість чи пухлини значних розмірів, пухлини

та кісти яєчників, ендометрит венеричного походження
тощо);
3) патології розміщення, розвитку плідного яйця, хво-

роби плода — наприклад сифіліс, токсоплазмоз, пере-

кручування пуповини, що призводить до загибелі плода;
4) тяжкої травми вагітної (механічної, особливо ді-

лянки таза і живота; термічної, котра викликає розлад

функції нирок та інших органів; психічної).
Якщо можливість мимовільного аборту спростована,

судово-медичний експерт починає обстеження з метою

виявлення ознак кримінального аборту.
Способи переривання вагітності досить різноманітні,

але всі вони можуть бути поділені на:


а) механічні;
б) хімічні;
в) термічні;
г) комбіновані.
До механічних належить вишкрябування матки, тоб-

то звичайний медичний спосіб, а також введення до по-

рожнини матки якихось твердих або еластичних предме-

тів подовженої форми (дерев'яні загострені палички,

дріт, махові пір'їни великих птахів, пластмасові, синте-

тичні, гумові катетери тощо). Ці засоби призводять до


328
порушення плідного яйця, а нерідко — й стінки матки.

Внаслідок цього розвивається кровотеча, а інфекція, вне-

сена "інструментом", викликає запальні процеси піхви,

матки або навіть перитоніт — у разі перфорації. Через

зазначені ускладнення хворі, як правило, потрапляють

до лікарень, де і встановлюється діагноз — криміналь-

ний аборт.
Хімічні засоби поділяються на засоби загальної та

місцевої дії. Речовини загальної дії приймаються всере-

дину у вигляді лікарських препаратів (сінестрол, пітуіт-

рин, хінін, пахікарпін). розчинів (солі ртуті, фосфору,

азотної, оцтової кислот), відварів і настоїв (ріжки, шаф-

ран, мускатний горіх). Засоби місцевої дії вводяться у

порожнину матки'за допомогою шприців, чашки Есмар-

ха, гумових груш, велосипедних насосів. Частіше засто-

совують такі розчини: марганцевий, йодний, нашатирно-

го спирту, горілки, мила, кислот. Хімічні засоби часто

призводять до загального отруєння організму без пере-

ривання вагітності або, викликаючи аборт, водночас

спричиняють такі ускладнення: ендометрит, перитоніт,

опіковий вагініт і кальпіт. З названими ускладненнями

жінки також часто потрапляють до лікарень.
Нарешті, термічні засоби — гарячі ванни, грілки на

живіт чи поперек, банки й гірчичники на ті самі ділянки

або навіть введення гарячої води у порожнину матки.

Зазначені засоби погіршують загальний стот вагітної,

але до викидня призводять рідко. Виняток становить ли-

ше введення гарячих розчинів у порожнину матки.


В останні роки для штучного аборту застосовується

простагландин І (синоніми: ензапрост F, простий Рда) та

інші препарати, що досить сильно стимулюють вісце-

ральні м'язи, викликаючи їх скорочення та виштовхуван-

ня плода. Застосовують простагландит або його синте-

тичні похідні для абортів за медичними показниками. До

того ж вони ефективно діють як у ранні строки вагітнос-

ті (естраамніальне введення — до 15 тижнів), так і в

пізні (внутрішньовенне — з 13 до 25 тижнів). Простаг-

ландини потребують дуже ретельного підбору дози і

шляху введення через можливі ускладнення, тому мають

застосовуватись тільки у спеціалізованих лікарняних за-


329
кладах. Як побічні явища при застосуванні простаглан-

динів трапляються: значне підвищення температури,

блювота, пронос, тахікардія, бронхоспазм, що примушує

жінку звернутись за медичною допомогою.


Судово-медична експертиза з приводу кримінальних

абортів — явище нечасте, тому що в разі благополучно-

го закінчення втручання до правоохоронних органів жод-

на сторона не звертається. Нерідко вагітна жінка потра-

пляє до лікарні з маточною кровотечею, але й там не

завжди встановлюється факт незаконного втручання, бо

аборТ (особливо при застосуванні внутрішніх плодозгін-

них засобів) медичними працівниками сприймається як

мимовільний. Часто жінки розповідають про криміналь-

ний характер аборту лише тоді, коли виникає реальна

загроза їх )(<н^»з. .
Слідчі, кримінального аборту частіше виявляються під

час внутрішнього дослідження після застосування меха-

нічних способів втручання: сліди проколів на шийці мат-

ки при утриманні її абортними щипцями; подряпини, ра-

ни, проколи, розриви на шийці, у каналі та в тілі матки.

Вприскування йодного розчину призводить до опіків сли-

зової оболонки піхви. При введенні розчинів у порожни-

ну матки під тиском відшаровується плодовий міхур, від-

риваються вени матки і, якщо введені рідина або повітря

не спричиняють шок чи емболію, то невдовзі розвиваєть-

ся сепсис.
Незалежно від способу втручання частими ускладнен-

нями кримінальних абортів є ендометрити і перитоніти.

Доказами кримінального втручання можуть бути також

ушкодження плода та плодового міхура, якщо вони збе-

реглися. Коли жінку госпіталізують без плода і плодово-

го міхура, то наявність інфекції внутрішніх статевих

органів і висока температура свідчать про стороннє

втручання, бо мимовільний аборт, як правило, не викли-

кає ускладнень.
Залишки плода, частки плодового міхура, тампони з

виділеннями з матки треба направляти на судово-токси-

кологічне дослідження з метою встановлення застосова-

них отруйних речовин.


330
Встановлення стану статевих органів

у випадках стійкої втрати працездатності жінок


Інколи судово-медичному експертові доводиться вста-

новлювати ступінь стійкої втрати працездатності або

придатність жінки до фізичної праці та праці в умовах

постійного охолодження у зв'язку із захворюваннями чи

патологічним станом статевих органів. Цей вид експер-

тизи виконується комісійне із залученням терапевтів,

хірургів, невропатологів, гінекологів. Запитується та

вивчається медична документація обстежуваної. За не-

обхідності обстеження продовжують у стаціонарі із

застосуванням інструментальних та лабораторних до-

сліджень.
У разі виявлення захворювань статевих органів або

патологічних станів (доброякісні та злоякісні новоутво-

рення, запальні процеси, венеричні захворювання, СНІД,

вади розвитку матки та яєчників) треба встановити їх

зв'язок із статевим життям, абортами, пологами, травма-

ми, шкідливими умовами праці чи переохолодженням.

На підставі всебічного обстеження, з урахуванням стану

інших органів і систем, комісія встановлює ступінь втра-

ти працездатності, придатність до фізичної праці, зокре-

ма в умовах шкідливого виробництва та постійного пере-

охолодження. Правилами передбачено зазначення комі-

сією у висновку можливості оперативного втручання

при деяких станах та захворюваннях, шо може віднови-

ти працездатність. , і


Експерт»»» статевої здатності тлміяі»
Цей вид обстеження передбачає вирішення питань

про здатність до статевих ЗНОСИН ТИ здатність до заплід-

нення. Необхідність такої експертизи виникає при роз-

гляді справ про зґвалтування, про батьківство відповіда-

ча, про втрату потенції у зв'язку ІЗ шкідливими умовами

праці, травмою та у деяких інших випадках. Проводячи

обстеження, судово-медичний експерт повинен зібрати

відомості про перенесені захворювання, особливо такі,

що можуть знижувати потенцію (епідемічний паротит,

діабет, туберкульоз, новоутворення, венеричні, а також

деякі інші хвороби, травми статевих органів, ураження
331
центральної нервової системи, радіаційне ураження то-

що). Враховуються також шкідливі звички (куріння, нар-

команія, алкоголізм, токсикоманія).
З повною відповідальністю можна виключити здат-

ність до статевих зносин тільки у випадках відсутності

статевого члена внаслідок травматичної чи хірургічної

ампутації та за наявності великих за розмірами невпра-

вимих пахвинних кил або пухлин. Навіть епіспадія, гіпо-

спадія статевого члена, кили калитки значних розмірів,

викривлення статевого члена не виключають можливості

статевих зносин. Для вирішення питання про імпотенцію

при неушкоджених статевих органах необхідно залучати

фахівців інших спеціальностей — невропатолога, психі-

атра, уролога, причому обстеження може бути як амбу-

латорним, так і стаціонарним. Оскільки у таких випад-

ках безперечні симптоми або показники здатності чи

нездатності до статевих зносин відсутні, то вирішити пи-

тання дуже складно.
Непросто вирішити питання і про здатність чоловіка

до запліднення, особливо коли йдеться про запліднення,

що сталося за якийсь час (від кількох місяців до кількох

років) до обстеження. У таких випадках ретельно збира-

ється анамнез та вивчається медична документація.

Звертається особлива увага на захворювання у період,

1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   39


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка