Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи




Сторінка37/39
Дата конвертації19.11.2018
Розмір7,93 Mb.
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   39

природи відповідно до потреб людини.
Биоманекен (гр. blos — життя + франц. manneguin — кук-

ла) — біоманекен:


труп людини, на якому проводять експеримент, наприклад

моделювання автотравми, і11 1 У, •


Биомеханика (от био... + механика) "п І
розділ біофізики, що вивчає мвХМІЧЙ

тканин, органів та організму в Ul«lfflM

ні/фізичні явища, які відбуваються В

діяльності та пересування тіла в npOCTepE'EJIi111''''


1 іі 'P'wi.jit
Биопсия (biopsia; био... + гр. opsis — Зрение, •рМтВЛЬНОе вос-

приятие) — біопсія: і ,

1) вилучення за життя невеликого об'єму тканини для мік-

роскопічного дослідження з діагностичною М4ТОЮ; 2) Мікро-

скопічне дослідження вирізаних за ЖИТТЯ або вилучених

іншим способом тканин та органів з діагностичною метою.


Биофизика (от био... + физика) — біофізика;
наука, що вивчає фізичні та фізико-хімічні процеси в жи-

вих організмах, а також ультраструктуру біологічних сис-

тем на всіх рівнях організації живої матерії — від субмоле-

кулярного до організму в цілому.


425
Бокариуса проба (предложена Н. С. Бокариусом в 1902 г.)

— Бокаріуса проба:


застосовується для визначення прижиттєвості странгуля-

ційної борозни; з ділянки найбільш вираженої частини ос-

танньої вирізають шматочок шкіри разом з ділянками не-

ушкодженої тканини, ретельно відпрепаровують підшкірну

основу, кладуть між двома предметними стеклами, затиска-

ють пальцями і спостерігають у світлі, що проходить. Наяв-

ність дрібних крововиливів по ходу борозни, особливо у

крайових валиках, вказує на прижиттєвість повішення.


Болезнь (лат. morbus) — хвороба:
існують різні визначення цього поняття; одне з можливих

сформульовано так: X. — це життя, порушене у своєму

перебігу ушкодженням структури і функцій організму під

впливом зовнішніх і внутрішніх факторів при реактивній

мобілізації В ЯКІСНО своєрідних формах його компенсатор-

но-пристосовних механізмів; X. характеризується повним

або частковим ЗНИЖСНННМ пристосування до середовища та

обмеженням свободи життєдіяльності хворого.


Борозда странгуляционная — борозна странгуляційна:
відбиток на шкірі шиї матеріалу зашморгу, що її здавлю-

вав. Виразність Б. с. та інші її особливості в основному

залежать від характеру матеріалу зашморгу, виду странгу-

ляції та часу перебування тіла у зашморзі.

Брызги крови — бризки крові:
плями, що утворюються при потраплянні крові на поверх-

ню під гострим кутом. Вони мають грушоподібну форму з

вузеньким витягнутим кінцем, що вказує на напрямок руху

крапель крові.


В
Версия (франц. version, от лат. verso — трактую, взвешиваю)

— версія:


один з кількох, відмінних один від одного, викладів або по-

яснень якого-небудь факту, події; у слідчій і судовій діяль-

ності припущення з приводу вчиненого злочину, яке підля-

гає перевірці у процесуальному порядку.


Вещественное доказательство — речовий доказ:
у судово-медичній експертизі об'єкти біологічного поход-

ження: кров, волосся, сперма, піт, слина, виділення з носу,

матки та піхви, сеча, кал, меконій, сировидна змазка, нав-

колоплідна рідина, лохії, жіноче молоко й молозиво, а та-

кож кістки, різні тканини й органи.
.126
Вид крови — вид крові:
приналежність крові людині або певному виду тварин. В.

к. у судово-медичній практиці, визначають реакцією преци-

пітації Чистовича—Уленгута (у рідкому середовищі, у ге-

лі), іноді методом електропреципітації, імунофлюоресценції,

зрідка — реакцією зв'язування комплемента або реакцією

анафілаксії. '


Виктомология (от лат. victims — ЖОрТВВ +,., ЛОГИя) —

віктомологія:


галузь кримінології, яка дослідмсуб'ПСИХОЛОГІЧНІ Й моральні

властивості конкретної особи, 1110 ЯОТврПІЛж ВІД злочинного

діяння; вчення про жертву злочину, згідно з яким особа і

поведінка потерпілого розглядаються як зовнішній привід

до вчинення злочину.
Возраст — вік
У судово-медичній практиці В. людини встановлюють: при

відсутності документів (або неможливості їх одержати) у

підозрюваного чи обвинуваченого, якщо В. має значення

для вирішення питання про його кримінальну відповідаль-

ність (ст. 76 КПК України); при навмисному приховуванні

В.; при сумнівах у правдивості В., що вказаний у докумен-

тах; при дослідженні (експертизі) трупа невідомої особи,

розчленованих, скелетованих трупів та ін. Розрізняють В.

справжній, за зовнішніми даними та кістковий. В. визнача-

ють за даними антропометричних вимірів, ступенем розвит-

ку вторинних статевих ознак, терміном появи та зміни зу-

бів і ступенем їх стертості, за наявністю та вираженістю

зморшок, посивінням волосся, СТаноМ КІСТОК (ТОЧКИ закос-

теніння, синостази, тобто появою СЛОЛУСНЬ Юсток), кіст-

ковою тканиною тощо. Рентгенографія бКДМП (кисті, сто-

пи або окремих ділянок тіла) обов'язкові, WMlKM, їй яки-

ми визначають В., поділяють на ознаки рІв'Сту ТО'ЙОВВИтку і

на ознаки старіння та змарніння/ВИСНвЖвНКя. llf' '1


Волос(ы) (лат. pili) — волосина, волосся:
ниткоподібні епітеліальні придатки шкіри (у ССяІЦІо). В.

людини має кутикулу тонкого малюнка, КЛІТИНИ її щільно

прилягають одна до одної. Кора ВОЛОССЯ ТОВСТИ, тоді як

мозкова речовина тонка, часто перорИЕіаїться, може навіть

бути відсутньою. В. тварини мас кутикулу крупного ма-

люнка з вираженою зазубленістю, Кора тонка, а мозкова

речовина, що становить основну масу волокна, безперерв-

на, рівномірна, часто мав певну структуру, що дозволяє

відрізняти В. одних тварин від Інших.
427
Волочение — волочіння:
один з етапів заподіяння транспортної травми (зокрема ав-

томобільної, залізничної, гужової), характеризується певни-

ми ознаками: стиранням поверхневого шару одягу, пара-

лельними подряпинами на шкірі, суцільними саднами, роз-

кресленими подряпинами, "зпнлюванням" шкіри, м'язів,

розтягненням шкіри та утворенням трикутної мілкої луски,

формуванням численних паралельних один другому боро-

зен і валків на кістці (траси).


Воспроизведение — відтворення.
В. місця події: відновлення з максимальною точністю об-

ставин, що мали місце.


Врачебная ответственность — лікарська відповідаль-

ність:
юридична відповідальність за правопорушення у професій-

ній або професійно-посадовій діяльності, які дістали вияв у

вигляді:
І) навмисних ДІЙ; незаконне проведення аборту, ненадан-

ня допомоги хворому, незаконне лікування, стерилізація

без медичних показань, неприпустимі експерименти на лю-

дях, видача підроблених медичних документів, порушення

правил боротьби з епідеміями, порушення правил вироб-

ництва, зберігання, відпуску, обліку, перевезення сильно-

діючих, отруйних і наркотичних речовин;


2) необережних дій: а) недбайливості або халатності

(недогляд або бездіяльність, коли винний не передбачав

наслідків своїх вчинків); б) самовпевненості (винний перед-

бачав можливість наслідків своїх вчинків, але легковажно

сподівався на їх відвернення).
Врачебная ошибка — лікарська помилка:
помилка лікаря при виконанні своїх професійних/службо-

вих обов'язків, яка є наслідком добросовісної помилки, що

не могла бути ним передбачена та попереджена, тобто не є

наслідком недбалого ставлення лікаря до своїх обов'язків,

його неосвіченості або зловмисних дій. Л. п. не передбачає

дисциплінарного, адміністративного або кримінального по-

карання.
Врачебная тайна — лікарська таємниця:
сукупність відомостей про хвороби, а також про інтимне та

сімейне життя хворого, що стали відомі медичним і фарма-

цевтичним працівникам під час виконання ними своїх про-

фесійних обов'язків і не підлягають розголошенню. Л. т.

охороняється законом, відомості про хвороби повідомля-

ються лише органам охорони здоров'я та судовим органам

за їх вимогою.
Врачебное свидетельство о смерти — лікарське свідоц-

тво про смерть:


обліковий документ, що реєструє факт і причину смерті;
заповнюється лікарем, який лікував хворого та встановив

причину смерті на підставі лікарняного чи амбулаторного

спостереження за хворим до його смерті або на підставі

результатів розтину. Трупи осіб, які вмерли у лікувальних

установах та померлих наглою смертю (коли причина

смерті не встановлена лікарем лікувальної установи), а та-

кож осіб, які померли пезл лікувальною установою насиль-
ницькою смертю або При підозрі на насильницьку смерть,

підлягають розтину, ,


"Врачебные дела" — '"Лікарські справи":
кримінальні справи, порушені слідчими органами проти ме-

дичних працівників (найчастіше проти лікарів) за професій-

ні правопорушення. У процесі розслідування Л. с. обов'яз-

ково провадиться судово-медична експертиза комісією під

головуванням обласного або республіканського суд.-мед.

експерта. До складу комісії входять один або два суд.-мед.

експерта і спеціалісти відповідного фаху, які мають вели-

кий досвід науково-практичної роботи. У ході експертизи

комісія повинна вивчити оригінали медичних документів і

зазначити у висновку, які офіційні інструкції та загально-

прийняті правила порушені лікарем і в чому це порушення

полягає.
Вскрытие трупа (autops)a; син.; аутопеия. аутомия; уст., об-

дукция, секция) — розтин трупа:
дослідження тіла померлого, яке полягає у послідовному

вилученні та препаруванні органів 1 тканин з виявленням у

них патологічних змін та встановленні Іфичин смерті.

Р. т. патолого-анатомічний —• Р. Т. ЛІіІ—МГПаТОЛогоанато-

мом з метою встановлення патологоі4и^||||М діагнозу

та зіставлення з ним клінічного Д^ГІШІ^ІК^ > судоно-ме-

дичний — Р. т. судово-медичним ексЯв(Иі^

експертом за наявності постанови гіргіїїІП МЫПШЧЧ слідст-

ва або визначення суду, . .«'.ч

Выделительство—виділительстВО!,./


ознака, що враховується при ЯИрІШФННІ ПИТИИНН про мож-

ливість походження сперми, слини, поту та інших виділень

з організму людини від певної осоои, У оільшості людей

(близько 70—80%) антиген Груп Крові міститься у всіх рі-

динах організму (слині, поті. спермі, сечі тощо). Ці люди

належать до категорії "виділитель", яка позначається літе-

рами Se. У "невиделітелів" груповий антиген крові відсут-

ній у виділеннях або присутній в них у незначних кількос-


429
тях. Тому для видачі висновків про можливе походження

виділень від певної особи потрібно встановити і категорію

В. Напр., у підозрюваного Н. група крові А, у спермі, вияв-

леній на речових доказах, знайдено антиген А. Але це ще

не означає, що ця сперма належить Н. Стверджувати, що

сперма походить від Н., можна лише у тому випадку, якщо

він належить до категорії "виділителів". Для встановлення

В. використовують антигени системи АБО у слині.


Высыхание (син. пергаментация) — висихання:
посмертний процес, шо полягає у випарюванні вологи з по-

верхні шкіри та видимих слизових оболонок трупа. Процес

В. починається з рогівки (плями Лярше), потім В. відбува-

ється на місцях з тонким епідермісом (кінчики пальців,

проміжна частина губ, головка статевого члена, калитка та

ін.) Якщо епідерміс був пошкоджений до або після смерті,

то ці ділянки шкіри висихають дуже швидко. Ділянка тем-

ніє, набуває вигляду пергаменту (так звана пергаментація),

утворюються пергаментні плями. Великі пергаментні плями

утворюються також на місці опіків II ступеня. Плями Ляр-

ше — абсолютна ознака смерті, утворюються через 56 го-

дин після смерті у процесі В. рогівки на відкритих очах

трупа, Це трикутні, дещо зморщені ділянки сірувато-жовту-

ватого кольору на фоні прозорої та блискучої рогівки. Ос-

нова трикутника спрямована до райдужки, верхівка до ку-

точків ока. Особливо добре плями Лярше видно при 'розсу-

ванні повік.
Г
Газ угарный (СО) — газ чадний:
продукт, що утворюється при горінні різних органічних ре-

човин (палива). Г. ч. — кров'яна отрута, газ без кольору й

запаху, трохи легший за повітря; входить до складу сві-

тильного, торф'яного, деревного та вихлопного газів; у жи-

вому організмі легко утворює міцну сполуку з гемоглобі-

ном, витискуючи з оксигемоглобіна кисень та утворюючи

карбоксигелюглобін (СОНЬ). Гемоглобін у вигляді СОНЬ

втрачає здатність сприймати кисень, тому настає гіпоксія,

що викликає смерть.
Газы выхлопные — гази вихлопні:
суміш газоподібних продуктів, що утворюються при згоран-

ні палива у двигунах внутрішнього згорання. Г. в. автомо-

біля містять у середньому 78,6% азоту, 6,3% газу чадного

(СО), 8,9% вуглекислого газу (СОа), 3% водню, 2,3% кис-

ню та ін. Отруєння Г. в., як правило, спостерігається у
/І.ЧО
працівників гаражів, авторемонтних майстерень, у водив та

регулювальників руху транспорту.

Газы пороховые — гази порохові:
продукт згорання пороху під час пострілу, приводять у дію

снаряд. Г. п. справляють (на відстані до 510 см) механічну

дію, викликаючи розрив країн, відшарування шкіри, розрив

внутрішніх органів, одягу, а також хімічну дію, забарвлю-

ючи рану (м'язи, кров) у яскраво-червоний колір (утворен-

ня карбоксигемоглобіну ПІД Дією чадного газу). Термічна

дія газів бездимного пороху можлива, але не обов'язкова.
Газы ядовитые — гази отруйні;
ті, що за певних умов викликають отруєння: аміак, сірко-

водень, фтор, хлор, чадний газ, хлороводень, фтороводень

тощо.
Гаптоглобин (от rp. hapto — касаться + лат. globus —

шар) — гаптоглобін:


глікопротеїд сироватки крові, що взаємодіє з гемоглобіном

(напр. при гемолізі) з утворенням комплексного сполучен-

ня, якому притаманна пероксидазна активність та яке руй-

нується клітинами ретикулоендотеліальної системи з ви-

вільненням молекулярного заліза. Існує 3 основні типи Г.:
Нр 1-1; Нр 2-1 та Нр 2-2. Г. стійкий до зовнішніх впливів,

не зв'язаний з ізосерологічними системами. Кожній людині

притаманна певна група Г., яка передається спадково. Ця

властивість широко використовується в експертизах з при-

воду спірного батьківства та материнства, підміни дітей,

при дослідженні речових доказів з плямами крові. Г. визна-

чають методом йодометрії, частіше за допомогою електро-

форезу в крохмальному гелі.


Гемаглютинация — см. Аглютинация.
Гематин — гематин:
продукт розщеплення гемоглобіну
Гематома (haematoma; от гр. haima — кровь; син. опухоль

кровяная, отек кровяной) — гематома:


обмежене скупчення крові у тканинах з утворенням по-

рожнин, що містять рідку кров або кров, яка згорнулася.

Може спостерігатися практично на всіх ділянках тіла.
Гематопорфірин (от гр. haima — кровь + porphyra — пур-

пур) — гематопорфірин:


продукт глибокого розпаду гемоглобіну при обробці плям

крові концентрованою сірчаною кислотою. У судовій меди-

цині цю реакцію використовують для встановлення наяв-

ності крові.


/131
Гемоглобин (haemoglobinum; Hb; от rp. гемо... + лат. globus

— шар) гемоглобін:


складова частина фракції А2-глобулінів сироватки крові;
барвна речовина крові, складається з білка глобіна та за-

барвленої частини небілкового характеру — гема; дихаль-

ний пігмент, який міститься в еритроцитах крові людини,

хребетних тварин та деяких безхребетних, здійснює пере-

несення кисню з легенів у тканини та бере участь у пере-

несенні вуглекислого газу з тканин у легені. Виявлення Г.

або його похідних має велике значення у судовій медицині,

за наявністю їх визначають кров'яне походження плям.


Гемолиз (haemolysis; гемо... + гр. lysis — распад) —

гемоліз:
процес руйнування нормальних еритроцитів з виходом ге-

моглобіну в плазму внаслідок механічних, хімічних або се-

рологічних впливів або патологічних процесів у самих

еритроцитах. Після Г. кров являє собою прозору рідину

червоного кольору (лакова кров). В організмі відбувається

фізіологічний Г. внаслідок старіння еритроцитів. Як патоло-

гічне явище Г. може виникати при переливанні несумісної

крові, введенні гіпотонічних розчинів, від дії кров'яних

отрут, ПІД впливом деяких лікарських препаратів тощо. Г.

викликають нітрати, нітробензол, нітрогліцерин, сполучен-

ня аніліну, миш'яку, гідроксиду амонію та ін. Гемолітична

дія притаманна отрутам комах (бджіл, скорпіонів) та змій.

Геморрагия (haemorrhagia; гр. haimorrhagia — кровотечение,

от гемо... + rhagor — разорванный, прорванный) — гемо-

рагія:
1) крововилив — скупчення крові, що вилилася із судин, у

тканини та порожнини організму;
2) кровотеча — вилив крові з кровоносної судини.
Гемостаз (от гемо... + гр. stasis — неподвижность) —

гемостаз:


осад і скупчення крові після смерті людини.
Гемохромоген (от rp. hroma — краска + ген) — гемохро-

моген:
загальна назва сполук гема з речовинами, що містять азо-

тисті основи (з амінокислотами, піридином, никотином, гід-

разином та ін.); реакція утворення Г. використовується у

судово-медичній експертизі для виявлення мінімальних

кількостей крові.


"Гигантский труп" — "гігантський труп":
труп, роздутий гнильними газами, які значно збільшують

його розміри.


W2
Гипоксия (hypoxia; от rp. hypo... + лат. oxygenium — кисло-

род; син. аноксия, кислородное голодание, кислородная не-

достаточность) — гіпоксія:
стан, що виникає при недостатньому постачанні тканин ор-

ганізму киснем або порушенні утилізації кисню в процесі

біологічного окислення (пониження вмісту кисню в орга-

нізмі).
Гипостаз (hypostasi»; от гр. гипо... + stasis; син. кончестия

гипостатическая) — гіпостаз:
перша стадія утворення трупних плям внаслідок опускання

крові під дією ваги в судини, які лежать нижче,


Гниение — гниття:,
процес розпаду органічних речовин, що містять азот, го-

ловним чином білків^ спричинений життєдіяльністю мікро-

організмів (анаеробів та аеробів). У судовій медицині Г.

трупа відноситься до пізніх трупних явищ, що руйнують

мертве тіло.
Гомосексуализм — гомосексуалізм:
статеве збочення, статевий потяг до осіб своєї статі: чоло-

вікові дають насолоду статеві зносини з чоловіком, а жінці

— з жінкою.
Группы крови — групи крові:
типи крові, що розрізняються за імунологічними ознаками.

На сьогодні виокремлюють еритроцитарні, сировоточні та

ферментні системи Г. к., кожна з яких поділяється на під-

системи.
д


Давность захоронения трупа — давність поховання

трупа:
проміжок часу, що минув з моменту поховання трупа до

моменту його дослідження.
Давность повреждений — давність ушкоджень:
проміжок часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень

до обстеження або смерті потерпілого, встановлюється за

змінами забарвлення крововиливів, температури шкіри в

ділянці ушкоджень, динаміці гоєння ран, саден, формуван-

ня рубців, термінами зрощення переломів кісток та ін.
Давность смерти — давність смерті:
проміжок часу, що минув від моменту смерті людини до

початку огляду або дослідження трупа.


т
Дактилоскопия (от rp. daktylos — палець + skopeo —

смотрю) — дактилоскопія:


розділ криміналістики, що вивчає морфологію капілярних

візерунків на поверхні долоні й нігтьових фаланг пальців

рук. Зняття відбитків пальців рук широко використовуєть-

ся в криміналістиці для ідентифікації особи. Малюнок папі-

лярних візерунків суто індивідуальний для кожної людини і

не змінюється протягом усього її життя.


Девственная плева (лат- hymen femininus; син. гимен) —

дівоча пліва:


складка слизової оболонки, розташована між переддвір'ям і

порожниною піхви, має сполучнотканинну основу, що

складається з м'язових волокон, нервових і кровоносних

судин.
Девственность (лат. virginitas) — цнотливість, незайма-

ність, невинність.
Основним показником Н. у жінок є цілісність дівочої пліви.
Дезаггравация (франц. des — предлог, означающий устране-

ние, уничтожение. + лат. aggrabatio — ухудшение, отяго-

щение) — дезагравація:
одна з форм агравації — зменшення хворим тяжкості свого

хворобливого стану або приховування окремих ознак за-

хворювання.
Детоубийство — дітовбивство:
умисне вбивство матір'ю своєї дитини під час пологів або

відразу після пологів. Може бути активним або пасивним.

Злочин, карається законом (ст. 96 КК України).
Дефект ткани — дефект тканини:
ділянка тканини, вибита кулею або газами при вогнепаль-

них ушкодженнях, достеменна ознака вогнепального вхід-

ного отвору.
Диагноз судебно-медицинский — діагноз судово-ме-

дичний:
той, що встановлюється в результаті судово-медичної екс-

пертизи для вирішення спеціальних питань.
Диатомовые водоросли, диатомия (гр. diatome — разрез,

раскол) — діатомові водорості, діатомія:


одноклітинний мікроскопічний рослинний організм, покри-

тий кремнеземною оболонкою — панциром.


Диатомовый анализ (син. метод планктона) — діатомовий

аналіз:
судово-медичний метод встановлення факту утеплення за

виявленням діатомового планктону у внутрішніх органах

(серце, нирки, печінка, кістковий мозок) і крові трупа.


Диссимуляция (лат. dissimuiatio — сокрытие, умолчание,

дис... + simulo — уподобление) — диссимуляція:


приховування захворювання або його окремих симптомів з

метою ввести в оману щодо свого дійсного фізичного або

психічного стану. Д. — явище, протилежне симуляції.
Дистанция выстрела — дистанція пострілу:
відстань від дульного КІНЦЯ вогнепальної зброї до вражено-

го об'єкта. Правильне визначення Д. п. має велике значен-

ня для розслідування злочинів,
Диффузия (от лат, diHusio — распространение) — дифузія:
процес взаємного проникнення речовин при безпосередньо-

му стиканні (газу, рідини, твердого тіла) або крізь пористу

оболонку, є одним з основних процесів, що забезпечує пе-

реміщення речовин у клітинах 1 тканинах. Д. трупа — про-

никнення плазми крові у міжклітинні щілини через 6—12

годин після смерті.


Доношенность плода — доношеність плода:
ступінь розвитку плода, що настає на 39—40-му тижні

внутрішньоутробного життя, перед пологами; як правило,

характеризується появою ознак зрілості.
Дубление торфяное — дубління торф'яне:
вид природної консервації трупа. Має місце у тих поодино-

ких випадках, коли мертве тіло потрапляє у торф'яні баг-

нисті грунти, що містять гумусові кислоти. При цьому від-

бувається ущільнення та побуріння шкіри (дубління), змен-

шення в об'ємі внутрішніх органів та м'язів, розчинення

мінеральних солей кісток, внаслідок чого останні стають

м'якими, нагадують хрящі, легко ріжуться ножем,
і'
Е , , ,
Естественная смерть — природна смерть:

1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   39


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка