Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи




Сторінка7/39
Дата конвертації19.11.2018
Розмір7,93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   39

спотворює картину, вкрай ускладнює пошук істини, а

саме вона і є головною метою роботи судово-медичного

експерта.
Кінцевим етапом судово-медичного дослідження трупа

є встановлення причини смерті, формулювання судово-

медичного діагнозу, заповнення лікарського свідоцтва

про смерть і складання обгрунтованих відповідей на пи-

тання, які інтересують слідство (якщо для цього не по-

трібні результати лабораторних досліджень).


У цьому розділі ми не зупинилися на особливостях

експертизи дітей та плодів, це буде зроблено у відповід-

ному місці. Нижче подаємо приклади судово-медичних

діагнозів і записів про причину смерті в лікарських сві-

доцтвах (п. 8) (табл. № 3).
73
„і"»., ,іІііІ..,ІНВІї!ІІі:!№!!"ііЙіНг lilllltillilil'l»^!*'!*-^^- ;•"
Таблиця № З
Формулювання судово-медичних діагнозів

у п. 8 лікарського свідоцтва про смерть


Судово-медичний діагноз
Форму тооанкя

судмеддіагнозу » п. в

лікарського свідоцтва

про сморть


Відкрита черепно-мозкова травма. Забита

ране по-гиличнсп ділянки, наскрізна тріщи-

на потиличної кістки, підпавутинні крово-

виливи, осередок забою лобних, вискових

долей та мозочку. Стан після операції —

первісне" хірургічної обробки забитої рани

та накладання трепанаційного отвору. Ви-

ражений набряк мозку


а) Набряк головного мозку
б) Забій головного мозку
в) Відкритий перелом склепіння

черепа
Отруєн»<я чадним газом. Яскрвво-черво-

nww xoff^P трупйкх плям, MyoKyfttoi •нутріш"

міх орти™**' *Ф№**^Р^®*?^ґ^^№тТ^ ЙРЯ^^

6ЇЯН *Р0?1'- n<>*иoк^:loыcт> .'"ТО1"**" °Р'
SSffiSSff^^

а) Велика концентрація


б) Отруєння чадним газом
Й5?^?»ЬФ^Д^^
серця; іюио-черкнмй колір легень иа рої-

pbl, плями Вмши—ського на слизовій обо-

лонці іипумка; щіткові крововиливи • слн-

міМ оболонці мисок нирок; набряк м'яких

оболопок моаку та легенів. Запах алкого-

лю •ІД органів та порожнини трупа. Жиро-

ва дистрофія печінки. Садца та кровови-

ливи иа руках.


Алкогольна інтоксикація (а крові — 2,4%о,

в сечі — 2%о)


а) Переохолодження тіла
б) Дія дуже низької температури
в)
II. Алкогольна інтоксикація
Враження електричним струмом. Електро-

щітка "а долоні лівої руки з металізацією П

міддк? та залізом (згідно з результатами

лабораторних досліджень); нерівномірне

наповнення кров'ю міокарда; множинні

цяткові крововиливи під перикардом: цят-

кові та сукупні крововиливи під плеврою

легенів; рідкий стан крові у порожнинах

оврця та судинах
а) враження електричним
струмом
б»
в)
Численні ушкодження органів і кісток ске-

лета. Розриви печінки, селезінки, нирок,

легені*! аорти, закриті переломи грудини,

ребер' хребта, таза, обох стегон, лівого

передпліччя. Гемоперитоніум (900 мл),

двобічний гемоторакс (800 та 600 мл). Не-

докрів'я внутрішніх органів. Численні заби-

ті а»ш, садна, крововиливи на тулубі 1 кін-

цівках
а) Гостра втрата крові
б) Численні розриви внутрішніх

органів з крововиливами у по-

рожнини тіла
в) Закриті множинні переломи

кісток і тулуба


74
РОЗДІЛ V
Огляд трупа на місці його виявлення
Загальні положення
Першочерговою,. однією з найважливіших та невід-

кладних слідчих дій є огляд місця події. Багато в чому

успіх розслідування залежить від ретельності та якості

проведення огляду. Він здійснюється з метою вивчення

місця події, виявлення, фіксації та вилучення слідів та

інших речових доказів для з'ясування характеру події,

що відбулася, особи злочинця, мотивів вчинення злочи-

ну, а також встановлення інших фактів, що мають зна-

чення для розслідування. Проведення огляду регламен-

тується статтями 190—192, 315 КПК України.


Під місцем події розуміють ділянку місцевості чи при-

міщення, де безпосередньо сталася певна пригода і яке

підлягає слідчому огляду. Найчастіше це водночас є і

місцем вчинення злочину (вбивства, зґвалтування, кра-

діжки). Проте ці місця можуть бути різними, наприклад,

коли людину вбито в одному місці, а труп перенесено в

інше, де його знайдено. У такій справі може бути декіль-

ка місць подій і всі вони підлягають огляду.


Огляд місця події, як правило, здійснює слідчий, але

згідно з ст. 227 КПК України, його має право проводити

й прокурор.
Оглядають місце події у присутності не менш як двох

понятих — не заінтересованих у справі дієздатних осіб

(статті 127, 191 КПК України). Поняті мають право

звертати увагу слідчого на будь-які обставини, що стосу-

ються слідчих дій, та висловлювати зауваження з приво-

ду виконаного, які обов'язково заносяться до протоколу.


75
Водночас вони зобов'язані бути присутні при проведенні

огляду, але не беруть участі в ньому, та скріпити своїми

підписами протоколи (ст. 127 КПК України). Для участі

в огляді слідчий може запросити фахівців, які не за-

інтересовані у результатах справи (криміналіста, інжене-

ра-автотехніка та інженера з техніки безпеки, токсико-

лога тощо — ст. 191 КПК України). Коли це зробити

неможливо, то їхні функції повинен виконати сам слід-

чий. Якщо ж мав місце замах на життя людини, то ра-

зом із слідчим одразу починає працювати лікар-фахівець

в галузі судової медицини, а за неможливості викликати

судово-медичного експерта залучають лікаря будь-якої

спеціальності (ст. 192 КПК України). Робиться це тому,

що огляд місця події не можна відкладати — адже відо-

мо, що перші години розшуку найбільш ефективні.
Треба пам'ятати, що зовнішній огляд трупа є скла-

довою частиною огляду місця події, хоча частіше він

оформляється як окрема самостійна слідча дія. Проводя-

чи її. лікар повинен встановити й відобразити у протоко-

лі: розташування та позу трупа; зовнішній вигляд його

одягу та взуття; характер пошкодження одягу, наявність

на ньому слідів, плям тощо; індивідуальні особливості

частин тіла, їхніх ушкоджень і слідів на тілі; ознаки пе-

реживання тканин; особливості ложа трупа, предметів

на ньому, безпосередньо біля нього. Значну увагу приді-

ляють виявленню трупних змін та їх характеру, а також

встановленню загальних даних про особу трупа.


Робота лікаря регламентується "Правилами роботи

лікаря-спеціаліста в галузі судової медицини при зовніш-

ньому огляді трупа на місці його виявлення (події)".
Огляд місця події і трупа на місці виявлення органі-

зує та проводить слідчий, тому всі учасники огляду

діють за його вказівками і за його дозволом. Фахівець у

галузі судової медицини робить огляд трупа, обстановки,

що оточує його, з метою виявлення, фіксації та вилучен-

ня для подальшого дослідження речових доказів (слідів

крові, волосся, відбитків рук, ніг, протекторів тощо) та

різних предметів (знаряддя травми, одяг та інше). Зав-

данням лікаря є і зіставлення знайдених слідів із зміна-

ми та ушкодженнями на трупі, з метою всебічного вста-


76
новлення та чіткого з'ясування обставин події. Як і кож-

на слідча дія, огляд місця пригоди документується шля-

хом внесення відомостей про все знайдене до "Протоко-

лу місця події". Цей документ складається з вступу, опи-

су та заключної частини.
Вступ "Протоколу" містить дані про дату, місце, час

початку та закінчення огляду, посаду, прізвище особи,

яка складає документ, прізвища, ім'я, по батькові всіх

учасників огляду, домашні адреси понятих. Потім вказу-

ються дані про особу, труп якої виявлено (якщо це відо-

мо зі слів чи наявних документів), — прізвище, ім'я, по

батькові, вік, адреса помешкання, фах.
В описовій частині детально занотовуються відомос-

ті щодо умов огляду — стан погоди, температура навко-

лишнього середовища, освітлення. Потім дається опис

місця знаходження трупа і заносяться дані, отримані в

процесі його огляду. Дуже бажаним та корисним є скла-

дання плану-схеми місця події, який належним чином

оформляють і додають до протоколу. Труп та обстанов-

ку, що його оточує, фотографують, а за можливості роб-

лять записи на фото- і відеоплівку для виготовлення

фільмів та ілюстрацій.


Закінчується "Протокол" переліком того, що вилуче-

но з місця події, зазначається, куди направлено труп для

судово-медичного дослідження, які дії проводилися для

фіксації побаченого (складання схем, фотографування,

відео- та кінозйомка тощо).
"Протокол" підписують усі учасники огляду. Серед

них — поняті, тобто особи, які брали участь, як перед-

бачує закон, у проведенні слідчих дій з метою засвідчен-

ня його факту, змісту та отриманих результатів.


Виходячи з встановленого під час огляду, а також ба-

зуючись на теоретичних знаннях та професійному досві-

ді, судово-медичний експерт уже в процесі роботи може

зробити певні висновки й повідомити їх слідчому. Це,

зокрема, стосується визначення:
• факту та часу смерті;
• зміни положення трупа після настання смерті;
• характеру та особливості травм;
• відповідності місця виявлення трупа місцю події;
77
• наявності ознак того, яким було положення потерпі-

лого на момент пригоди;


• чи рухалася жертва після отримання ушкоджень.

. Але ці висновки лише попередні, хоча й надзвичайно

важливі. Вони нерідко є основою подальших слідчих дій.

Треба зазначити, що хоча сам процес огляду місця події

залежить від багатьох обставин, він має певні закономір-

ності: спочатку учасники огляду знайомляться з обста-

винами випадку шляхом опитування очевидців події або

ж осіб, які виявили труп, уточнюючи час пригоди та об-

ставини її, встановлюють особу покійного, час смерті,

загальний стан перед смертю (скарги, клінічні прояви

хвороби тощо).
Суттєву допомогу в цій частині огляду може надати

судмедексперт. Отримані при опитах дані інколи дають

можливість відтворити картину того, що трапилося, ви-

значити характер 1 цілеспрямованість слідчих дій, що

врешті-решт зйачною мірою впливає на подальший хід

слідства.


Сам огляд, залежно від обставин, може починатися

аби ВІД центру до периферії, або ж у зворотному напрям-

ку. При цьому під центром треба розуміти те, що стано-

вить основу самої події: при вчиненні злочину проти лю-

дини — це труп, при дорожньо-транспортних пригодах

(ДТП) — транспортний засіб, що зазнав аварії, і т. ін.


На думку більшості криміналістів, огляд місця події

краще починати від центру, та все ж завжди доцільно

виходити з конкретних обставин.
Але бувають випадки, коли центр чи периферію місця

події визначити неможливо. Тому слідчому доводиться

обирати лінійну чи вузлову послідовність огляду. При

лінійній послідовності оглядають місце події від краю до

краю по прямих, нічого не пропускаючи. Вузловий

огляд, який доцільно застосовувати, коли його об'єктом

є приміщення чи невелика ділянка, полягає у послідов-

ному обслідуванні одного вузла за іншим, наприклад

входу до квартири, де вчинено вбивство, прихожої,

основного приміщення, слідів крові, знаряддя злочину

тощо.
78
Огляд здійснюється статичним і динамічним метода-

ми. Особливість першого полягає в тому, що під час ог-

ляду ніхто з його учасників, як правило, не торкається

предметів і слідів, не зрушує їх з місця. Все на місці

огляду перебуває у стані статики, а слідчий та інші

учасники дії лише уважно розглядають предмети, сліди,

їх ознаки, стан, взаєморозташування. Під час такого

огляду слідчий вивчає "механізм" події, тобто, за розта-

шуванням різних речей та слідів складає свою думку про

те, що і як відбувалося на місці огляду при вчиненні

злочину.
Проводячи огляд, слідчий звертає увагу на всі деталі

обстановки, особливо на предмети, які могли бути зна-

ряддям злочину, сліди злочинця і транспорту, яким він

користувався, на речі, які індивідуалізують особу зло-

чинця, тощо. Необхідно особливо уважно вивчити так

звані негативні обставини, тобто відсутність того, що

при звичайному ході події повинно було б мати місце

(наприклад, відсутність крові біля трупа з колото-різани-

ми ранами). До "негативних" обставин належить також

наявність ознак, які у даному разі не відповідають уяи

про злочинну подію.
Після закінчення статичного огляду місця події та

фіксації всього виявленого слідчий застосовує метод ди-

намічного огляду. При цьому учасники слідчої дії всебіч-

но оглядають окремі предмети, за потреби зрушують їх з

місця, беручи в руки. Щоб не залишати на предметах

своїх слідів, необхідно користуватися гумовими рукавич-

ками. Перед цим потрібно зафіксувати положення пред-

метів, зробивши позначки (наприклад крейдою). Це, за

необхідності, допоможе відтворити обстановку на місці

події. Якщо певний предмет — речовий доказ має бути

вилучений та приєднаний до справи, треба спочатку ви-

значити його місцезнаходження щодо двох постійних то-

чок. Наприклад в кімнаті — розташування знаряддя

травми щодо найближчого вікна чи дверей або кутка цієї

кімнати.
Отже, огляд місця події складається з двох фаз (ста-

дій): статичної та динамічної. Спочатку оглядають обста-

новку місця події й документують це шляхом опису,
79
відео-, юно-, фотозйомки, складання схем, планів та ін.

У процесі статичного огляду ні до чого не торкаються,

не змінюють положення предметів, речей тощо. Потім

переходять до динамічної частини, тобто ретельно огля-

дають виявлені на місці події об'єкти, порушуючи їх пер-

вісний стан і положення, проводять зовнішнє досліджен-

ня трупа.
Безумовно, ще до детального огляду трупа, лікар,

який бере участь в огляді місця події, повинен пересвід-

читися, що перед ним мертва людина. На це вказують

абсолютні ознаки смерті (трупні плями, трупне закля-

кання, охолодження, висихання тощо). Смерть можна

діагностувати й за наявності несумісних з життям

ушкоджень тіла. Якщо ж достовірні трупні явища-відсут-

ні, то лікар повинен негайно надати потерпілому медич-

ну допомогу, почати реанімаційні заходи і проводити їх

до відновлення вітальних функцій або ж до появи абсо-

лютних ознак смерті. Дуже рідко спостерігаються випад-

ки, коли живу людину помилково приймають за труп і

навіть привоитъ до моргу.
Так, у нашій практиці був випадок, коли четверо дру-

зів по чари! прийняли свого товариша за померлого і

привезли його до моргу. Пролежавши там годин 12, він

протверезився І, вибивши вікно, відправився додому.


У літературі, як давній, так і сучасній, ми зустрічали

чимало описів подібного, але багато з них, мабуть, є

чистою вигадкою. Проте — далеко не всі, як і наведе-

ний нами приклад.


Пересвідчившись, що на місці дійсно знаходиться

труп, судмедексперт повинен з'ясувати, чи е ознаки, які

дозволяють встановити, де настала смерть: на місці ви-

явлення трупа чи ні. Для цього звертають увагу на від-

повідність розташування трупних плям та пози трупа,

наявність чи відсутність слідів переміщення трупа, плям

крові при зовнішніх ушкодженнях тощо.
Після цього встановлюють стать, довжину тіла та

приблизний вік покійного. Не змінюючи пози трупа, вка-

зують його положення щодо оточуючої обстановки, фік-

сують це шляхом відео-, кіно- чи фотозйомки. Позу тру-

па детально описують у протоколі, визначаючи, як він
80
розмішується (лежить обличчям догори чи вниз, на боці,

сидить, стоїть тощо), зазначають наявність на трупі та в

оточуючій обстановці ознак, які дозволяють скласти дум-

ку про те, що відбулося (знаряддя травми: ніж, сокира,

рушниця; сліди крові, сперми, інших виділень людини,

волосся; частини одягу, сліди транспортних засобів і

т. ін.). Особливу увагу звертають на наявність ознак бо-

ротьби та самооборони.


Після цього проводиться детальний зовнішній огляд

трупа за тими ж правилами, що й при його розтині.

Уважно досліджують ознаки смерті, зазначають у прото-

колі ступінь вираження трупних явищ у певний час

огляду. Одразу ж звертають увагу на трупні плями. Як

правило, це найперші ознаки смерті, і у своєму розвитку

вони проходять певні стадії. Встановлюють відповідну

стадію трупних плям шляхом вивчення зміни кольору

при дозованому натисканні. Водночас відмічають їх ви-

гляд (суцільні, на зразок острівців), інтенсивність, колір

(синій, фіолетовий, рожевий, чорно-сірий тощо) та фази.

За характером (колір, інтенсивність, розташування)

плям можна іноді запідозрити причину смерті. Потім ви-

значають наявність і ступінь трупного заклякання. Для

цього роблять спробу відвести нижню щелепу, зігнути

чи розігнути кінцівки в суглобах. За допомогою елек-

тричних медичних (ТПЕМ-1) і ртутних термометрів ви-

мірюють температуру трупа в паховій ямці та прямій

кишці. Все це заноситься до протоколу, де зазначають

дані про погоду (світла, похмура, наявність опадів, тем-

пература навколишнього середовища тощо), бо вона мо-

же впливати на розвиток трупних явищ.


Вважаємо за доцільне підкреслити, що при огляді міс-

ця події, прискіпливо вивчаючи трупні явища, можна ви-

рішити ряд суттєвих питань.
Сказане проілюструємо таким випадком... На узбіччі

автотраси було виявлено труп невідомого, що лежав на

спині. Під час огляду трупа встановили чітко виражені

трупні плями. При натисканні на них динамометром во-

ни лише частково блідли і відновлювали початкове за-

барвлення через 12 хвилин. Огляд проводився вранці,

тому було висловлено думку, що смерть невідомого
81
настала напередодні ввечері. Але це суперечило іншим

зібраним У справі даним, бо незадовго до цього співро-

бітники ДАІ зустріли вантажівку з причепом, що везла

труби невеликого діаметра в напрямку пункту, де було

знайдено труп. Затриманий і доставлений на місце події

водій не заперечував, що міг не побачити перехожого,

бо був туман, і збити його. Таким чином, свідчення пі-

дозрюваного суперечили висновкам спеціаліста — судо-

вого медика. Проте характер трупних явищ, відсутність

ушкоджень, характерних для ДТП, за якої вантажний

автомобіль збиває пішохода, що знаходиться у верти-

кальному положенні, допомогли відновити справжню

картину події. З'ясувалося, що попереднього вечора по-

терпілий, будучи п'яним, їхав на тракторному причепі і

впав з нього. Таким чином, правильна оцінка трупних

явиш допомогла запобігти помилки.


Пересвідчившись у наявності абсолютних ознак смер-

ті та вивчивши їх стаи, починають ретельний огляд одя-

гу трупа (верхнього та нижнього): чи відповідає він порі

року» Ївстібнутия він чи ні, чи є на ньому сліди від дії

зовнішніх факторів (роариви, відбитки протектора, за-

бруднення, різноманітні нашарування, підпали тощо) —

ось далеко не повний перелік питань, які вирішуються

при огляді одягу.


Треба пам'ятати, що при вивченні трупа на місці зна-

ходження та при транспортуванні до моргу первісний

вигляд одягу може змінитися. Тому дані, отримані у про-

цесі огляду, підкріплюють зйомками. Звичайно на місці

події одяг не знімають, лише послідовно оголюють для

огляду окремі частини тіла з метою виявлення ушкод-

жень, які описуються з позначенням локалізації, форми,

розмірів, особливостей. Травма фотографується, бо че-

рез деякий час ушкодження можуть змінити свій

первісний вигляд, а в окремих випадках і зникнути, на-

приклад слабко виражена странгуляційна борозна. На

характер ушкоджень впливають як фактори зовнішнього

середовища (температура, опади), так і процеси, що

відбуваються у мертвому тілі (гниття, висихання), тому

детальний опис ушкоджень на місці події може допомог-

ти у встановленні механізму травми, характеру зброї то-


82
що. Водночас слід пам'ятати, що всі дії, пов'язані із

встановленням розмірів та форми ушкоджень, треба про-

водити, запобігаючи можливості привнесення змін у пер-

вісний вигляд. Вимірюють травми на деякій відстані від

країв, ранові канали не зондують. Надзвичайно важли-

вим є вжиття заходів для збереження слідів, фіксації їх

на місці виявлення та створення умов, які виключають

можливість негативного впливу зовнішніх факторів.


Після закінчення огляду трупа його відправляють для

судово-медичного дослідження.


Одним з найважливіших завдань при огляді місця по-

дії є пошук, закріплення та вилучення речових доказів.

Деякі з них можна виявити при звичайному огляді (зна-

ряддя травми, -сліди транспортних засобів тощо), для

встановлення інших доцільно використати відповідні

апарати, інструменти, прилади — лупи, джерела інфра-

червоних та ультрафіолетових променів, металошукачі і

т. ін.).
Використання цих технічних засобів значно розши-

рює можливості слідчого та судово-медичного експерта

при огляді місця події, підвищує якість та результатив-

ність оперативних дій. Нині у спеціальних валізах (чемо-

данах, сумках) слідчого та судово-медичного експерта є

прилади для виявлення слідів крові, слини, сперми, во-

лосся, тобто речових доказів біологічного походження

(мал. 1). Після детального огляду та опису цих речових

доказів їх треба направити для подальшого лабораторно-

го дослідження. Найбажанішим та найраціональнішим

шляхом є вилучення предметів-носіїв з наявними на них

слідами (речовими доказами) цілком (одяг, зброя, по-

стільна білизна тощо). Якщо вилучити предмети-носії чи

їх частини неможливо, то знайдені сліди описують, фо-

тографують та фіксують, складають схеми чи роблять

малюнки. Найзручніше з цією метою використовувати

аркуші прозорого поліетилену. Їх обережно накладають

на ділянку предмета з виявленими слідами і чорнилом

наносять їх контури, намагаючись з максимальною точ-

ністю відтворити первісний вигляд слідів (форму, розмі-

ри, взаєморозташування тощо).


83
Вказаний спосіб простий, зручний, наочний, дозволяє

використати отримані малюнки як ілюстрації "Протоко-

лу огляду місця події". Занотувавши знайдені сліди опи-

саним методом, їх вилучають способом змивання або

зшкрібання. Ці речові докази зафіксовують, і слідчий,

керуючись нормами закону, направляє їх для відповід-

них лабораторних досліджень, додавши до них копію

"Протоколу ...".


Особливості огляду місця події і трупа

у випадках різноманітних ушкоджень

та видів смерті
Ушкодженая тупими та гострими предметами
У цих випадках ретельно виявляють та описують на-

явність, розміщення,» кількість, форму, вигляд і розміри

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   39


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка