Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи




Сторінка8/39
Дата конвертації19.11.2018
Розмір7,93 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   39

ушкоджень на тілі та одязі, встановлюють їх відповід-

ність одн« одному. Звертають увагу на сліди крові (опи-

сують їх розташування, характер, форму: краплі, бризки,

мазки* кров'яні смуги), сторонніх нашарувань і забруд-

нень (фарба, пісок, болото, мастила, пальне, частки

скла, сліди протектора тощо). Після ретельного огляду

та опису вживають заходів для фіксації та збереження

знайдених слідів — їх описують і документують. З ме-

тою збереження первісного вигляду виявлених на трупі

ушкоджень їх накривають зволоженою марлею або ва-

тою. Без такої перестороги травми можуть змінити зов-

нішній вигляд через підсихання ранових поверхонь. Від-

новити ж його у подальшому вкрай важко, а інколи й

неможливо.


Ушкодження

при дорожньо-транспортних пригодах (ДТП)


У таких випадках ретельно оглядають не тільки труп,

а й транспортний засіб (за його наявності). У "Протоко-

лі" зазначають взаєморозташування трупа і транспорт-

ного засобу, наявність на трупі та одязі потерпілого

слідів, які свідчать, що мав місце контакт тіла з транс-

портним засобом, який рухався. Завжди необхідно вимі-


84
рювати відстань від підошви до ушкоджень на тілі та

одязі потерпілого. Ретельно оглядається одяг і взуття

травмованого, бо там можуть бути залишки фарби, шма-

точки скла, плями від мастила "й пального, відбитки про-

тектора та інших виступаючих частин транспортного

засобу.
Не менш важливе значення має огляд транспортного

засобу, за якого можна виявити сліди крові, частки тка-

нин тіла людини (епідерміс, волосся, залишки внутріш-

ніх органів тощо), а також сліди, що залишаються від

зіткнення з тілом людини (порушення цілісності пофар-

бування, скла, деформації на поверхні і т.. ін.). На

ділянках контактів можуть спостерігатися відбитки по-

верхні одягу, а на їх кінцевій межі — і частинки його,

відсутність пилу, 'або, навпаки, сторонні нашарування

тощо.
Нерідко після ДТП спалахує пожежа, тому при огляді

транспортного засобу криміналісту треба найретельнішу

увагу приділяти вивченню стану бензо- та маслопрово-

дів, карбюратора, бака для пального (В. Г. Бурчинський,

Т. В. Хохолева, Ю. П. Шупик — 1992 р.).
Базуючись на даних вивчення стану транспортного

засобу, можна скласти думку про механізм травми.


Якщо ушкодження спричинені рейковим транспорт-

ним засобом, то при огляді місця події, крім виявлення й

детального опису травм, що виникли від його дії (смуги

від тиску колесами, сліди тягнення, забруднення, плями

від мастил), необхідно з'ясувати, чи є ушкодження іншо-

го характеру (різані, рубані чи вогнепальні рани, стран-

гуляційні борозни).
Наявність їх може свідчити про істинну, а не сфаль-

сифіковану картину пригоди. Як і завжди при ДТП,

детально описується положення трупа чи його частин.

предметів одягу, вказується відстань від трупа до огоро-

жі, шляхових знаків, стовпів електромереж, інших неру-

хомих предметів.


Велике значення має й поза трупа, положення його

на залізничній колії, бо у деяких випадках це може до-

помогти встановленню роду насильної смерті. Так, для

самогубства характерним є положення, коли труп зна-


85
ходиться поза колією, голова цілком або частково від-

окремлена, або ж тіло розрізано навпіл, найчастіше —

упоперек.
Падіння з висоти
Одночасно з оглядом трупа обов'язково обстежують і

місце, звідки людина впала, — балкон, вікно, дах, буді-

вельні конструкції, де можуть залишитися сліди крові,

відбитки рук, ніг. Вимірюючи висоту від рівня землі до

місця, звідки трапилося падіння, зазначають наявність і

характер виступаючих частин, вдарившись об які, тіло

могло б отримати різні ушкодження та змінити траєкто-

рію падіння. Звертають увагу на наявність різних ушкод-

жень, не властивих таким травмам (різаних, колотих,

вогнепальних ран, странгуляційних борозен тощо). Де-

тально обстежують РУКИ з цетою .виявлення ознак, що

МвїДчують; ^ри^сйт+сЬГсй' ЇХ'винийнення, бо утворю-

ют^ у'і^^^.'кЙі^Щнйй; падаючи з висоти, нама-

гййтІ»Єя'йз^итИ<:^,ІЇУ^&мііі за тЇ чи інші предмети.


.! ^rt";!!!, і;.''»' ' W ,і ;•• 'і
' Вбгнеплліні ушкодження
При огляді місця події у випадках вогнепальних травм

необхідно вжити заходів до пошуку та збереження спе-

циАічних речових доказів (гільз, куль, шроту, клейту-

хів). Визначається їхнє положення, відстань від трупа до

передбачуваного місця знаходження стріляючого. Шука-

ють сліди та пошкодження на оточуючих предметах, ви-

мірюючи до них відстань від землі, підлоги, інших неру-

хомих точок. Якщо в них є снаряди, детально описуєть-

ся 'їх розташування, відстань між ними та певними

сталими точками. У подальшому це може бути викорис-

тано для встановлення дистанції пострілу. Вивчення вог-

непальних пошкоджень предметів дає можливість визна-

чити напрямок пострілу і допомагає з'ясувати наявність

додаткових факторів пострілу (відкладення кіптяви та

порошинок (опалення). Знайдені речові докази зберіга-

ються для подальших досліджень. З метою запобігання

їх пошкодженню або знищенню, можна застосувати

клейку плівку, яка зберігає сліди дії факторів зовнішньо-


86
го середовища. Її потім вилучають і досліджують у судо-

во-медичному криміналістичному відділенні для встанов-

лення наявності, топографії та хімічного складу мікро-

частинок. Предмети (чи їх частки) з наявними в них

снарядами вилучають та відправляють для криміналіс-

тичних досліджень. До тієї установи направляють і

зброю, якщо її знайдено на місці події, після детального

огляду її, бо в каналі ствола можуть бути плями крові,

частини органів і тканин людини, залишки набоїв тощо.
Виявивши наявність вогнепальних травм, під час

огляду намагаються визначити їх характер, вхідний і ви-

хідний отвори, встановлюють кількість поранень, чи від-

повідають вони за локалізацією одне одному на одязі і

тілі людини, вживають заходів для збереження додатко-

вих факторів пострілу. З цією метою доцільно обшити »

місце з вогнепальними пошкодженнями одягу марлею

або тканиною. На тілі рани можна накрити такими

самими матеріалами, відступивши на певну відстань від

країв. Ці ділянки накривають клейкою плівкою, яку по-

тім досліджують одночасно з об'єктами. Але найкраще,

на нашу думку, використати дрібнодисперсний лак для

волосся. Ним можна легко покрити значні поверхні різ-

номанітних форм, він швидко сохне, не впливає на ре-

зультати подальших досліджень слідів, не змінює їх фі-

зичного та хімічного складу.


Нерідко під час огляду трупа на одязі виявляють цін-

ні речові докази — кулі, шротинки, клейтухи. Все це


обережно вилучається й передається слідчому для відпо-

відних досліджень. Водночас з оглядом трупа треба

уважно обстежити навколишню обстановку, де можна

виявити певні пристрої, якими скористалися для здійс-

нення пострілу. Зіставлення їх розташування з місцепо-

ложенням трупа та його позою може допомогти у відтво-

ренні дійсних подій.
Огляд трупа закінчується вжиттям заходів із збере-

ження первісного вигляду вогнепальних ран. Якщо вони

не оброблені засобами, про які сказано вище, то Їх треба

покрити вологою марлею або ватою. Певні заходи пере-

стороги здійснюють для збереження додаткових факто-

рів пострілу на руках потерпілого, особливо, якщо вини-


87
кає підозра, що він сам стріляв. У таких випадках на

кистях рук можуть бути залишки кіптяви, окремі поро-

шинки або їх сліди у вигляді незначних ушкоджень. Ці

ділянки тіла обробляють лаком для волосся або ж по-

кривають клейкою плівкою.
Механічна асфіксія
Огляд трупа на місці події має свої особливості за-

лежно від виду механічної асфіксії. Так, при повішенні

труп описується в тому положенні, в якому його вияви-

ли, тобто висячим у зашморзі (петлі). Визначають від-

стань від оточуючих предметів, рівня підлоги чи землі до

ніг, характер зашморгу, спосіб і висоту фіксації. Труп

фотографують, а потім петлю розрізають і труп вийма-

ють з петлі. За допомогою нитки чи дротини відновлю-

ють первинний вигляд зашморгу. Вузли петлі зберіга-

ють, бо за характером зав'язування (морський, рибаль-

ський, подвійний, простий вузол тощо) можна отримати

уявлення про фах, певні нахили виконавця.


Якщо смерть сталася від задушення петлею, уважно

вивчають предмети, за допомогою яких затягується пет-

ля (так звані закрутки). У разі виявлення слідів, що

свідчать про боротьбу та самооборону, вживають заходів

до їхнього збереження. Петлю, як правило, не знімають,

а закріплюють на трупі для детального вивчення в морзі.


З інших видів механічної асфіксії треба виділити

утеплення. На трупах, витягнутих з води, у першу чергу

відмічають наявність ознак перебування тіла у воді (мок-

рий одяг, волосся, наявність піску, болота, водоростей

на трупі, "гусяча шкіра"), а також ознак утеплення

(стійка піна в отворах ротової порожнини та носа). Над-

звичайно уважно оглядають кисті та ступні для виявлен-

ня ознак мацерації та її вираженості. Це значною мірою

сприяє визначенню строку перебування тіла у воді.

Треба пам'ятати, що на трупі можуть бути прижиттєві

та посмертні ушкодження, їх уважно оглядають і деталь-

но описують, вживають заходів для збереження пер-

вісного вигляду. Нерідко на трупі утопленика майже не-

має одягу, але його можна знайти на березі, в човні, на

містках, греблях. У таких випадках ретельно оглядають
88
не лише одяг на трупі, а й одяг, знайдений на березі.

Виявлений одяг можна відправити разом з трупом до

моргу або до лабораторії для необхідних досліджень чи

додати до протоколу огляду, чи передати близьким по-

терпілого, про що робляться нотатки у протоколі.
Смерть від діТ високої, низької температури

та враження електрикою


Оглядаючи труп на згарищі, зазначають його позу,

наявність одягу та його залишки, ушкодження тощо. Як-

що труп розчленований, то детально оглядають кожну з

його частин, вказуючи її знаходження та визначаючи

відстань між окремими з них. Предмети, що викликають

підозру щодо можливої причетності до події, вилучають

для подальших досліджень. Водночас беруть не менш чо-

тирьох зразків попелу з кожної ділянки вогнища для ви-

явлення частин спалених трупів. Треба зазначити, що на

місці події можна зіткнутися з явищем так званої по-

смертної ампутації, тобто відділення кінцівок на рівні

суглобів внаслідок прогорання тонких у цих місцях

м'яких тканин. Певне значення має й поза трупа — "по-

за бійця (боксера)", яка є наслідком різкого випарову-

вання вологи та зсідання білків. М'язи ущільнюються і

вкорочуються, тобто настає їх "теплове заклякання".

Оскільки згинаючі м'язи розвинуті сильніше, ніж розги-

наючі, труп набуває пози, за якої верхні та нижні кінців-

ки згинаються. Це явище посмертне і свідчить, що тіло

перебувало у зоні дії високої температури, незалежно

від того, потрапила туди людина живою чи мертвою.
Зовсім іншою є поза трупа у разі смерті від переохо-

лодження: він лежить скуцюрблений, коліна до підборід-

дя (поза "калачиком") — людина намагалася зберегти

тепло тіла, нерідко труп трохи загрузлий у сніг, що під-

танув під тілом. У всіх випадках відзначають наявність

одягу й відповідність його сезону. Виявляють зовнішні

ушкодження, поділяючи їх на ті, що спричинені холодом

і нанесені якоюсь зброєю, знаряддями (вогнепальні, ко-

лоті, різані рани).
Обов'язково зазначають наявність слідів ніг і транс-

порту, що ведуть до трупа, розміщення та колір трупних


плям, які при переохолодженні мають червонуватий від-

тінок. Через те, що при перевезенні трупа до моргу дея-

кі сліди можуть зникнути (бурульки біля отворів рота,

носа, очей), їх потрібно сфотографувати, бо вони є без-

сумнівним доказом того, що людина дихала на морозі,

отже, була жива. Необхідно мати на увазі, що може за-

мерзнути труп людини, яка померла не від переохоло-

дження, а з іншої причини. Категорично забороняється

на місці змінювати позу трупа, бо це може призвести до

виникнення додаткових ушкоджень, які іноді надзвичай-

но важко відрізнити від прижиттєвих (переломи кісток

кінцівок).


Якщо смерть сталася від дії електричного струму,

найперше, що потрібно зробити, прибувши на місце по-

дії, — пересвідчитися, що перервано контакт трупа з

джерелом струму^ Доторкання до нього бел належних

засобів, —хисту в небезпечним для життя. Ретельно ог-

лядаючи місце лодГі, визначають позу трупа, вимірюють

відстань'гід» нього до джерела струму, стан електропро-

водки.' Обов'язково вказують на наявність факторів, які

сприяють враженню електрикою (дощова погода, вологі

ижіра. одяг'тощо). Детально розглядають одяг з метою

виявлення на ньому слідів дії електроструму — електро-

міток. їк шукають і при огляді трупа. Для збереження

первинного вигляду електроміток їх можна прикрити

клейкою плівкою або ж лаком, як про те йшлося вище.


Отруєння
При підозрі, що смерть сталася від отруєння, надзви-

чайне значення мають дані про процес помирання, тому,

оглядаючи місце події, встановлюють обставини, що пе-

редували смерті, найчастіше — шляхом опитування свід-

ків. При огляді трупа звертають увагу на сліди від дії

кислот і лугів (опіки на обличчі, руках), зазначають ко-

лір трупних плям, наявність блювотних мас. У процесі

огляду проводять пошук хімічних речовин (порошків, пі-

гулок, розчинів, ампул, мазей тощо), їх залишків або слі-

дів дії та засобів для введення отрут (голок, шприців,

піпеток, спринцівок). На місці можуть бути знайдені ре-

цепти, сигнатури, залишки упаковок, етикетки, листки-


90
інструкції тощо. Всі виявлені речові докази вилучають І

направляють для дослідження. З цією ж метою забира-

ють задишки їжі та напоїв. Якщо людині надають медич-

ну допомогу, то збирають промивні води, блювотні маси.


Одним з найважливіших завдань при огляді місця по-

дії в разі отруєння є встановлення його джерела. На-

приклад, при отруєнні чадним газом ними можуть бути

газові апарати, прилади опалення, працюючі двигуни

транспортних засобів. При отруєнні продуктами харчу-

вання — залишки їжі чи невикористаних або необробле-

них продуктів (гриби, ягоди і т. ін.). Все це вилучають

для дослідження в лабораторії.


Кримінальний аборт і дітовбивство
При огляді трупа звертають увагу на позу, наявність

ознак вагітності. Виявляють ушкодження, визначають їх

характер і механізм спричинення. Ретельний огляд місця

події дозволяє виявити предмети, за допомогою яких

можна зробити аборт (буж, голки, спринцівки, пінцети),

а також сліди крові, залишки плідного яйця, а інколи й

сам плід. Його оглядають, як і труп жінки.
Визначають наявність ознак новонародженості (пупо-

вина, первородна змазка, пологові пухлини, мазки кро-

ві), вимірюють його довжину, окружність голівки, грудей

та інші частини тіла.


Трупи новонароджених можуть бути виявлені в най-

різноманітніших місцях (на горищах, у підвалах, сміттє-

збірниках), знаходитися у валізах, сумках, бути загор-

нутими у шматки одягу, білизни. Під час огляду, поряд з

детальним описом трупа, ретельно оглядають те, в чому

його знайдено, бо це може допомогти у встановленні

особи злочинця. Виявлені речові докази разом з трупом

відправляють до моргу.


Особливості огляду місця події

в окремих, незвичайних, випадках смерті


Певні особливості притаманні огляду місця події у ви-

падках неординарних, наприклад після транспортних ка-

тастроф з масовими жертвами, при огляді розчленова-

них і скелетованих трупів тощо.


91
Проведення огляду тут пов'язане з рядом характер-

них ускладнень і вимог залежно від часу та місця, де

трапилася подія. Огляду, як правило, підлягають значні

території, а час, відведений для цього, нерідко обмеже-

ний. Адже затримка з проведенням огляду спричиняє

значні незручності для сотень, а то й тисяч людей. Саме

тому найважливішим у таких випадках є окреслення

меж проведення детального огляду й огляду ознайомлю-

вального. Категорично заперечуємо проти того, що може

мати місце поверховий, без занотування в протоколі,

огляд, що нічого не дає, крім шкоди.
До завдань ознайомлювального огляду входить опера-

тивна оцінка всього масиву роботи, визначення її послі-

довності залежно від ступеня важливості. Взагалі, немає

категоричних заперечень проти поділу місця події на

кілька ділянок, де працювали б окремі групи. Тим більш,

що Інколи до таких груп немає необхідності залучати

всіх фахівців, які беруть участь в огляді. Бажано визна-

чити» ЯКІ з об'єктів і кому з фахівців доцільно оглянути

на місці події, а кому це можна зробити пізніше, в умо-

вах лабораторії. Наприклад, немає потреби в огляді всіх

об'єктів спеціалістами в галузі вивчення обставин ви-

никнення пожеж, вибухів. Там, де немає мертвих тіл, не

потрібна присутність фахівця в галузі судової медицини

тощо.
Все це є підставою для виділення кількох самостійних

оперативних груп і їх незалежної роботи.
Однак спочатку учасники огляду визначають епіцентр

події та обумовлюють подальшу послідовність роботи.

Окремі спеціалісти за необхідності можуть залучатися

до роботи різних груп.


Після ознайомлювального огляду та встановлення

місць першочергової роботи проводять детальний огляд у

звичайному порядку. Окрім опису, складання схем, ві-

део-, кіно-, фотозйомки, доцільно робити панорамні зйом-

ки, використовуючи підвищення, або, за можливості,

вертоліт. Обов'язковими є детальна орієнтація та по-

значки на плані, кроках, схемах або фотографіях з та-

ким розрахунком, щоб жодна дільниця території не зали-

шилася поза увагою.
92
Визначивши епіцентр події, приступають до його ре-

тельного вивчення. Найбільшу увагу приділяють пошу-

кам і детальному опису тіл водіїв (членів екіпажу, якщо

такий був).


Встановлюють положення та пози трупів, наявність і

характер ушкоджень. Прискіпливо оглядають одяг, при

цьому детально занотовують, які й де знайдено особисті

речі, що, безумовно, може допомогти в ототожненні осо-

би потерпілого. Доцільним є залучення до огляду місця

події фахівців у певних галузях господарчої діяльності.

Це значною мірою допоможе у відтворенні того, що ста-

лося, та визначенні осіб потерпілих.


Так, при огляді місця події у випадках авіаційних ка-

тастроф слід залучати до цієї справи не тільки лікарів—

спеціалістів у галузі судової медицини, а й фахівців з

авіаційної медицини, а також висококваліфікованих піло-

тів. Останні, досконально знаючи, як повинен розміщу-

ватися екіпаж повітряного судна, можуть допомогти в

ідентифікації членів екіпажу. Це, звичайно, треба врахо-

вувати при ототожненні потерпілих.


Вважаємо за необхідне зазначити, що за певних

травм можна спостерігати випадки, коли на потерпілих

або зовсім немає одягу, або є лише незначні його залиш-

ки. Ця обставина не повинна вводити в оману учасників

слідчої дії, бо дуже легко запідозрити мародерство або ж

те, що людину роздягли або й умертвили ще до події,

яка відбулася. Спростуванням подібних висновків може

бути наявність частин одягу на землі, деревах, кущах

тощо, інколи на досить значних відстанях від місця

події.
Нерідко після зіткнення транспортних засобів з пере-

шкодою (рухомою чи нерухомою) виникають пожежі, ви-

бухи. Тому огляд місць подій слід проводити з урахуван-

ням цієї обставини, про що було вже сказано.
При катастрофах, поряд з випадками смерті від різно-

манітних травм, найчастіше причиною смерті може бути

механічна асфіксія, зокрема здавлення грудей та живо-

та. Тому при огляді звертають увагу на наявність ознак,

характерних для механічного задушення.
93
Безперечно, дуже важко, а то й зовсім неможливо,

описати всі сліди крові, плями від пального та мастил.

Але у загальній мозаїці нотатків вони мусять знайти

відображення, нехай і схематичне. Зате більшу увагу

їм можна приділити при документуванні з допомогою

відео-, кіно-, фотозйомки.


У випадках катастроф на місці події можна інколи за-

довольнитися загальним описом трупів, звернувши го-

ловну увагу на тіла найактивніших учасників події. Їх

досліджують ретельно, як і при звичайних оглядах.


Під час катастроф деякі тіла розриваються на

шматки. У таких випадках необхідно виокремити части-

ни кожного тіла й відправити їх до моргу в одній упаков-

ці (поліетиленові мішки тощо).


Оглядаючи місце події при авіаційних катастрофах,

завжди слід пам'ятати, що вивчення характеру розмі-

щення трупів та їхніх частин може допомогти у відтво-

ренні дійсної картини пригоди. Наприклад при ударах

повітряного судка об землю на великій швидкості чи ви-

буху частини тіл можуть бути розкидані в радіусі до 500

і більше метрів. Як правило, ця площа залежить від кута

зіткнення літака з землею, і чим він менший, тим на

більшій території треба розшукувати тіла загиблих. Інко-

ли вона досягає декількох квадратних кілометрів. Особ-

ливо великі території слід оглядати тоді, коли літак руй-

нується у повітрі на значній висоті.


Певні особливості має огляд місця залізничної ката-

строфи. Тут, якщо це можливо, необхідно зазначити по-

ложення трупів не лише в певних вагонах, а і в певних

купе. Це може допомогти в ідентифікації потерпілих,

особливо шляхом опитування родичів і знайомих, які

знали, в якому вагоні і на якому місці їхали потерпілі.

Значною мірою може допомогти і огляд речей у відповід-

них вагонах і купе.


На жаль, ці роботи нерідко утруднюються, так як піс-

ля зіткнення рухомого транспорту з перешкодою дуже

часто виникають пожежі, на тіла можуть діяти різні хі-

мічні речовини, найрізноманітніші фізичні, а часом — і

біологічні фактори.
94
Розділення тіл спостерігається не тільки при транс-

портних катастрофах, а й при різноманітних вибухах на

підприємствах, у шахтах, а також при стихійних лихах
тощо.
Після останніх може скластися така ситуація, коли

певна кількість тіл загиблих потрапляє у недоступні міс-

ця (глибокі ями, заповнені водою чи мулом) чи похована

під деталями будівельних конструкцій, залишками агре-

гатів машин тощо. У таких випадках треба дуже обереж-

но проводити роботи по витягуванню тіл потерпілих,

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   39


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка