«Депозитні ресурси банку та операції, пов’язані з їх формуванням»



Сторінка1/3
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0,81 Mb.
  1   2   3




Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

Банківські операції

на тему: «Депозитні ресурси банку та операції, пов’язані з їх формуванням»

Студентки IV курсу Ф-01 групи

напряму підготовки 6. 030508

«Фінанси і кредит (Фінанси)»

Чмихун Д.І.

Перевірив: доцент Башлай С,В.

Суми – 2013 рік

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………

3

РОЗДІЛ 1 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ДЕПОЗИТНИХ РЕСУРСІВ БАНКУ ТА ОПЕРАЦІЙ ПОВ’ЯЗАНИХ З ЇХ ФОРМУВАННЯМ ………………………………………………

5


    1. Депозитна політика банку як основа формування депозитних ресурсів банку …………………………………

5


    1. Сутність та види депозитних ресурсів банку та операцій пов’язаних з їх формуванням ………………………………

10


    1. Організаційно-правові засади здійснення депозитних операцій ……………………………………………………...

14


РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ДЕПОЗИТНИХ РЕСУРСІВ БАНКУ ………………………………………………………….

19


2.1 Порядок та умови здійснення депозитних операцій банку..

19

2.2 Інструменти формування та управління депозитними ресурсами банку …………………………………………….

24


РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ДЕПОЗИТНИХ РЕСУРСІВ БАНКІВ В УКРАЇНИ …

31

3.1 Аналіз депозитної ресурсної бази України ……………….

31

3.2 Аналіз депозитних операцій фізичних осіб ………………..

35

3.3 Депозитні операції юридичних осіб …………………….….

39

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………

43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………...

45

ВСТУП


Розвиток вітчизняної економіки як на макро­, так і на мікрорівні залежить від банківської системи і, насамперед, від її здатності генерувати необхідні обсяги банківських ресурсів. Формування банківських ресурсів історично відігравало первинну і визначальну роль у діяльності комерційного банку відносно до його активних операцій.

Банківські установи генерують переважно залученими ресурсами, найбільшу частину яких складають ресурси залучені з депозитних джерел. Саме тому велика увага приділяється депозитним ресурсам та операціям пов’язаним з їх формуванням, оскільки від них залежить дохід та прибуток банку. Виходячи з того, що найбільшу частину в банківських зобов’язаннях складають депозитні кошти, значної актуальності набуває питання формування банками стабільної ресурсної бази шляхом ефективного залучення тимчасово вільних коштів суб’єктів господарювання, фізичних осіб та інших банків на банківські депозитні рахунки.

Метою написання курсової роботи є визначення організаційно-економічних засад депозитних ресурсів банку та операцій пов’язаних з їх формуванням, дослідити механізм формування депозитних ресурсів банту та проаналізувати депозитні ресурси банків України.

Для вирішення даної мети нами були розглянуті такі завдання:



  • розглянути особливості депозитної політики банку;

  • дати характеристику депозитним ресурсам банку та операціям пов’язаним з їх формуванням;

  • визначити організаційно-правові засади здійснення депозитних операцій;

  • розглянути порядок та умови здійснення депозитних операцій банку;

  • дослідити інструменти формування та управління депозитними ресурсами банку;

  • проаналізувати стан депозитної ресурсної бази України;

  • здійснити аналіз депозитних операцій фізичних осіб;

  • проаналізувати стан та структуру депозитних операцій юридичних осіб.

Об’єктом дослідження є відносини пов’язані з формуванням депозитних ресурсів банку.

Предметом дослідження є механізм залучення вільних грошових коштів клієнтів для збільшення депозитної бази банку.

Для вирішення визначених завдань і досягнення поставленої мети були використані наступні методи дослідження: реферативний (при огляді та підборі літературних джерел), аналізу (при розгляді створення депозитного продукту та його продажу на депозитному ринку), порівняння (при порівнянні обсягів депозитів клієнтів); табличний (для аналізу та узагальнення даних).

Інформаційними джерелами для даного дослідження слугували підручники провідних фахівців з проблем формування депозитних ресурсів банків, статистичні матеріали бюлетенів та статистичних збірників, статті періодичних видань, а також офіційна інформація Національного банку України щодо депозитних операцій банку.


РОЗДІЛ 1

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ДЕПОЗИТНИХ РЕСУРСІВ БАНКУ ТО ОПЕРАЦІЙ ПОВ’ЯЗАНИХ З ЇХ ФОРУМАННЯМ



    1. Депозитна політика банку як основа формування депозитних ресурсів банку

Для забезпечення стабільності і надійного функціонування в нашій державі комерційних банків важливу роль відіграє формування науково обґрунтованої банківської політики, основним елементом якої є депозитна політика. Це пов’язано з тим, що основна частина банківських ресурсів створюється у процесі проведення депозитних операцій, від ефективності і правильності організації яких залежить у кінцевому результаті стійкість функціонування банківської установи. Приріст числа вкладників прямо залежить від депозитної політики, тому динаміка збільшення вкладників – один із показників ефективної діяльності банку [8].

На сьогоднішній день, банки конкурують між собою на ринку фінансових послуг, тому депозитна політика є дуже вагомою для банківської установи, адже щоб не втрачати та нарощувати клієнтську базу, необхідно удосконалювати банківські продукти, впроваджувати новітні технології, тощо. Саме депозитна політика забезпечує ефективне функціонування банківської установи, оптимальний обсяг грошових ресурсів для проведення операцій.

Депозитна політика являє собою складне економічне явище, яке можна розглядати з різних точок зору.

Так на рівні окремого банку депозитна політика – це комплекс заходів щодо формування асортименту високоякісних депозитних послуг, різноманітних форм та методів залучення коштів з метою забезпечення стійкості та надійності депозитної бази для забезпечення конкурентних переваг комерційного банку на фінансовому ринку [2].

За своєю суттю, депозитна політика – це стратегія і тактика банку в частині організації депозитного процесу; за діяльністю – це комплекс заходів, що має на меті забезпечення ліквідності банку; за оформленням – це документ, детальний план, керівництво до дій щодо залучення ресурсів [9].

Розглядаючи депозитну політику банку як елемент банківської політики, слід зазначити, що мета депозитної політики органічно пов'язана із загальними стратегічними цілями банку і узгоджується з ними. Загальною метою банківської політики в цілому і депозитної політики комерційного банку, як її елементу, є скорочення витрат, пов'язаних із залученням коштів, одержання прибутку від розміщення коштів вкладників, а також динамічний розвиток банку в напрямі збільшення обсягів і спектра послуг, що гарантує стабільність та зростання прибутку банку.

Саме депозитна політика банку встановлює види депозитних продуктів, граничні терміни, зберігання, основні правила здійснення операцій, напрямки вкладання коштів та інше.

В основі формування депозитної політики лежать як загальні так і специфічні принципи, що наведені в таблиці А.1.

Загальні принципи характерні як для банків так і для фінансово-кредитних установ, що діють на даному сегменті ринку. А щодо специфічних, то тут кожен банк обирає і діє незалежно від інших установ, тому що визначаючи депозитну політику, що в свою чергу залежить від розміру банку, мети, цілей та завдань, які прагне досягти в ході своєї діяльності. Дотримання цих принципiв дозволяє банку сформувати як стратегiчнi, так i тактичнi напрями в органiзацiї депозитних операцiй, забезпечуючи тим самим ефективнiсть i оптимiзацiю його депозитної полiтики.

На кожному з ринкових сегментів керівництво банку повинно обрати одну зі стратегій поведінки на ньому, тому розглянемо види стратегій та їх характеристику, яка наведена в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Види стратегій депозитної політики банку [26]

Вид стратегії

Характеристика стратегії

Консервативна стратегія

Надання існуючих послуг існуючим клієнтам.

Стратегія проникнення

Робота в основному сегменті ринку щодо просування існуючих банківських продуктів новим споживачам.

Стратегія розвитку

Передбачає продаж раніше розроблених послуг на новому сегменті ринку.

Інноваційна стратегія

Пропозиція якісно нових або модифікованих послуг на існуючих сегментах ринку.

Дезінвестиційна стратегія

Скорочення або припинення надання даної послуги на даному сегменті ринку.

Стратегія диверсифікації

Пропозиція нових послуг на нових ринках.

Вибір стратегії депозитної політики визначає подальшу можливість банку відповідно проводити свою кредитну діяльність, що дозволяє банку отримувати дохід та розширювати клієнтську базу, яка в подальшому може принести нових клієнтів з боку залучення коштів.

Після вибору стратегії потрібно по певним етапам розробити депозитну політику. Механізм формування депозитної політики включає ряд етапів, які спрямовані на виконання мети і завдань, які стоять перед банком. Кожен з етапів безпосередньо пов’язаний з іншими і є обов’язковим для формування оптимальної депозитної політики і правильної організації депозитного процесу. Виділяють наступні етапи процесу формування депозитної політики банку [9]:


  • встановлення параметрів депозитної політики банку відповідно до напрямів його діяльності;

  • визначення напрямів депозитної діяльності та джерел формування депозитних ресурсів банку;

  • розробка проекту меморандуму депозитної політики банку;

  • оцінка та аналіз розробленого проекту підрозділами, відповідальними за реалізацію депозитної політики, та внесення відповідних зауважень, пропозицій, коректив;

  • затвердження остаточного варіанта депозитної політики банку;

  • упровадження політики в діяльність банку;

  • контроль за дотриманням параметрів депозитної політики банку;

  • корегування депозитної політики банку.

Для ефективного функціонування, зросту і досягнення цілей банк враховує багато факторів при розробці депозитної політики, що здійснює безпосередній вплив на діяльність банку (рисунок 1.1):


Фактори, що здійснюють вплив на формування депозитної політики банку

Зовнішні

Внутрішні

Облікова ставка НБУ

Норматив обов’язкового резервування

Податкове законодавство

Конкуренція банків

Економічні нормативи діяльності банків

Збільшення доходів населення

Система гарантування вкладів

Стан і тенденції розвитку фінансового ринку

Розвиток банківських технологій

Рівень відсоткових ставок

Універсалізація банку




Фінансовий стан банку




Імідж банку



Досвід функціонування банку на ринку




Філіальна мережа



Рівень ризик-менеджменту

Рисунок 1.1 – Фактори, що здійснюють вплив на формування депозитної політики банку


Фактори зовнішнього та внутрішнього впливу визначаються відповідний тип депозитної політики. Депозитна політика в свою чергу поділяється на:

а) помірковану;

б) агресивну;

в) консервативну.

Поміркована депозитна політика реалізується при орієнтації розміру депозитних ставок на їхній ринковий рівень. При агресивній депозитній політиці банк збільшує обсяги власних ресурсів шляхом пропонованого високого рівня процентних ставок по депозитам, зниження цін на розрахунково-касове обслуговування, спостерігається активне застосування нецінових методів. Відповідно при консервативній депозитній політиці банк розширює власну діяльність шляхом встановлення процентних ставок, виходячи із власних можливостей їх сплати, відповідності строкам планових активних операцій, при цьому ціни на розрахунково-касове обслуговування є високими, застосування нецінових методів реалізації мінімальне.

Існує ряд відповідних завдань, котрі бажано дотримуватись при втіленні депозитної політики на практиці [26]:



  • одержання банківського прибутку або створення умов для отримання прибутку в майбутньому;

  • забезпечення диверсифікованості суб’єктів депозитних операцій та сполучення різних форм депозитів;

  • забезпечення взаємозв’язку та взаємної погодженості між депозитними операціями та операціями з надання позичок за строками і сумами депозитів та кредитних вкладень;

  • збільшення частки термінових депозитів, що найбільшою мірою забезпечують підтримку ліквідності балансу банку;

  • проведення маркетингових досліджень ринку банківських послуг;

  • проведення гнучкої процентної політики;

  • постійний пошук шляхів та заходів зменшення процентних витрат за залученими ресурсами з метою підвищення прибутку;

  • розвиток банківських послуг та підвищення якості й культури обслуговування клієнтів.

Таким чином, депозитна політика банку є складовою частиною банківської стратегії, яка реалізується через механізм фінансового менеджменту банку. Характерним те, що попри важливе значення депозитної політики, банки на сьогодні не звертають достатньої уваги на розробку ефективної стратегії і тактики з приводу даного питання.



    1. Сутність та види депозитних ресурсів банку та операцій пов’язаних з їх формуванням

Для здійснення своєї діяльності в повному обсязі, комерційні банки повинні мати достатню кількість коштів. Так як банк не може повноцінно функціонувати за рахунок лише власних коштів, то він докладає максимум зусиль для залучення ресурсів з інших джерел. Ці кошти являють собою залучені ресурси, більша частка з яких – це депозитні ресурси. Структура даного виду ресурсів зазнавала значних змін упродовж існування банківської системи, в першу чергу це зумовлено розвитком світової економіки, формуванням нових потреб клієнтів, а отже і появою багатьох нових видів банківських продуктів і послуг.

Депозитні ресурси по своїй суті є залученими, бо мають добровільний та персональний характер залучення, а запозичені ресурси – не депозитний спосіб акумуляції. Отже, щоб остаточно розібратися в сутності депозитних ресурсів, потрібно розглянути визначення котрі надаються різними науковцями, що вивчали дане питання.

Професор С.М. Фролов у своєму підручнику вказує на те, що «депозитні залучені ресурси – кошти, внесені в банк фізичними і юридичними особами на певні рахунки і використані ними відповідно до режиму рахунка і банківського законодавства» [28].

Вчений О. В. Васюренко зазначає, що депозитні ресурси – це «сукупність залучених банком ресурсів, які забезпечують йому необхідні резерви відповідно до законодавства та надають поверх цих резервів основний обсяг для кредитування» [5].

Економiчна енциклопедiя бiблiотеки В. Н. Воєводiна дає спрощене визначення депозитним ресурсам – «кошти, розмiщенi у банку для зберiгання i використання з умовою подальшої виплати процентiв вкладникам» [10].

Д. П. Олійник подає «депозитні ресурси» як «залучені на рахунки кошти від фізичних та юридичних осіб, що в подальшому використовуються банком для проведення активних операцій та отримання прибутку» [18].

Проаналізувавши дані визначення можна відмітити, що депозит в загальному вигляді виступають кошти фізичних або юридичних осіб, які надаються банку на основі договору під певний відсоток та на визначений термін.

Об’єктом залучення депозитних ресурсів банку виступають кошти, що акумулюються банком на певних умовах на різних видах рахунків клієнтів, а також банківські метали.

Суб’єктом залучення депозитних ресурсів є конкретна фінансова установа, а саме банк, який виступає у ролі позичальника, а також фізичні, юридичні особи та інші банки, які є власниками залучених коштів [4].

Джерелами формування банківських депозитних ресурсів є тимчасово вільні кошти фізичних, юридичних осіб та банків. Тобто це кошти на поточних та інших рахунках банківських клієнтів, кошти підприємств та організацій, залучені у формі депозитів, кошти населення залучені у формі вкладів та кошти банків.

Особливість депозиту полягає в його двоїстій природі, тобто для вкладника депозит є потенційними грошима, які він може пустити в обіг, але в той же час «банківські гроші» приносять дохід у вигляді процентів. Інакше кажучи, з одного боку – це грошові ресурси, а з іншого – це капітал, що приносить прибуток.

Перевага депозиту перед готівкою полягає в тому, що депозит приносить дохід, а недолік – в тому, що депозит приносить дохід нижчий порівняно з тим, який приносить звичайний капітал. Цей нижчий дохід – сутність природи банку: платити за депозити дешевше, розміщувати дорожче. Ще одним з побічних ефектів є ризик. Значний рівень ризику банківської діяльності в сфері формування депозитних ресурсів спричинений тим, що банк, як специфічний суб’єкт господарської діяльності, діє на перетині фінансових, матеріальних та інформаційних потоків суспільства. Це обумовлює велике розмаїття факторів виникнення ризиків депозитних операцій банку, а також ускладнює можливості щодо їх запобігання [11].

Найповніше розкрити сутність депозитних ресурсів дає змогу класифікація їх за різними ознаками. Певні ознаки з'явилися давно, пройшли апробацію практикою і стали класичними для більшості банків країн з розвиненою ринковою економікою, інші – виникли нещодавно, у зв'язку з розвитком і вдосконаленням банківської практики.

Розглянемо окремі класифікаційні ознаки депозитних ресурсів банку, котрі наведені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Класифікація депозитних рахунків [6]



Ознака

Види

За суб’єктами

  1. кошти юридичних осіб;

  2. кошти фізичних осіб;

  3. кошти кредитних установ.

За терміном

  1. короткострокові;

  2. середньострокові;

  3. довгострокові.

За вартістю

  1. безкоштовні;

  2. дешеві;

  3. дорогі.

За нарахуванням відсотків

  1. без нарахування відсотків;

  2. з нарахуванням простих відсотків;

  3. з нарахуванням складних відсотків.

За валютою

  1. в національній валюті;

  2. в іноземній валюті.

Продовження таблиці 1.2

За формою грошового обігу

  1. готівкові;

  2. безготівкові.

За місцем знаходження клієнта

  1. кошти резидентів;

  2. кошти нерезидентів.

За способом оформлення

  1. іменні депозити;

  2. депозит на пред’явника.

За цільовим призначенням

  1. гарантійні депозити;

  2. дохідні депозити.

Як бачимо в таблиці 1.2 визначено основні класифікаційні ознаки депозитів. Дана класифікація дозволяє визначити ступінь сталості і походження депозитної ресурсної бази банку.

Банк залучають депозитні ресурси, що відрізняються умовами, строкам, валютою залучення та складом суб’єктів економічних відносин. Отже, виникають різні факторів, що безпосередньо впливають ризиковість проведення залучення ресурсів з депозитних джерел.

Виділимо найважливіші фактори, що впливають на можливість банку залучати депозитні ресурси, котрі представлені на рисунку 1.2.




Фактори, що впливають на можливість залучати депозитні ресурси




Фактичний розмір капіталу банківської установи

Імідж банку на ринку депозитних внесків та поточних рахунків

Ефективність маркетингової політики банку

Кваліфікація персоналу, в т. ч. культура обслуговування клієнтів

Поточний ринковий попит на депозитні ресурси

Цінова політика банку

Широта номенклатури послуг, що надаються клієнтам

Поточний стан економіки

Рисунок 1.2 – Фактори, що впливають на можливість залучати депозитні ресурси [16]

В процесі залучення депозитних ресурсів банківська установа безпосередньо здійснює депозитні операції. Отже виходячи з цього можна визначити, депозитні операції як операції, що здійснює банк в процесі залучення коштів клієнтів.

Метою проведення депозитних операцій є:



  1. залучення коштів для подальшого розміщення в активні операції;

  2. залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов’язаннями.

Широкий спектр депозитних банківських операцій відображає глибоку інтеграцію банків у життя суспільства, а тому стабільність банківської системи є однією з передумов стабільності економіки в цілому. На сучасному етапі розвитку економіки України депозитні продукти банків у порівнянні з іншими формами інвестування тимчасово вільних фінансових ресурсів фізичних осіб та суб'єктів господарювання є найбільш простим варіантом розміщення коштів.

Отже на ринку банківських послуг, для нормального і успішного функціонування системи залучення депозитних ресурсів повинна бути сформувати чітка і правильна політика, що дозволить успішно і злагоджено працювати всім складовим даної системи.





    1. Організаційно-правові засади здійснення депозитних операцій

Здійснення депозитних операцій банків в Україні регулюється у відповідності до вимог:



  • Господарський Кодекс України;

  • Цивільний Кодекс України;

  • Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим ПП НБУ № 516 від 03.12.2003 р;

– Постанова НБУ №492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003;

  • Постанови Кабінету Міністрів, укази Президента, листи Державної податкової адміністрації.

Загальний порядок залучення банками України грошових коштів (як у національній, так і в іноземній валюті), банківських металів від юридичних і фізичних осіб на їх поточні, вкладні (депозитні) рахунки та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим ПП НБУ № 516 від 03.12.2003 р. [23].

Також особливості залучення грошових коштів або банківських металів на вклади (депозити) регулюються внутрішніми положеннями банків, розробленими відповідно до законодавства України.

Організаційні засади здійснення депозитних операцій представлені певними структурними підрозділами банку, що приймають управлінські рішення та несуть за їх результати повну відповідальність. Відповідно до ієрархічного підходу виділяють стратегічний, тактичний та оперативний рівні управління.

На стратегічному рівні певні органи управління відповідають за прийняття стратегічних цілей банку. Так, загальні збори акціонерів загалом визначають основні напрямки діяльності банку, тобто затверджують річні плани діяльності та звіти по їх виконанню, розроблюють внутрішні положення щодо здійснення депозитних операцій, створюють, реорганізують та ліквідують філії, відділення, коригують організаційну структуру банку, тощо. Правління банку на стратегічному рівні визначає [11]:



  1. організує та здійснює керівництво оперативною діяльністю банку, забезпечує виконання рішень загальних зборів та спостережної ради;

  2. затверджує стратегічні, поточні плани та бізнес-плани банку в цілому, його підрозділів та звіти про їх виконання;

  3. утворює підрозділи, необхідні для виконання цілей та завдань банку;

  4. організовує ведення бухгалтерського обліку та звітності в банку.

Спостережна рада – спостережний орган, який здійснює загальне керівництво діяльністю банку у період між зборами акціонерів з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам і захисту інтересів держави як акціонера державного банку [20].

До повноважень спостережної ради у рамках управління депозитними ресурсами відносять [25]:

– визначення потреби в депозитних ресурсах;

– оцінювати на регулярній основі ефективність та обережність дій правління щодо управління операціями банку та ризиками, пов’язаними з ними;

– затвердження основних характеристик банківських продуктів та цінову політику банку в області залучення ресурсів.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю банку здійснює ревізійна комісія, яка контролює діяльність правління банку [16].

До її компетенції відносять контроль за дотриманням банком законодавчих та нормативних актів, що регулюють залучення депозитних ресурсів, ведення бухгалтерського обліку та здійснення контрольних функцій у сфері залучення депозитних ресурсів.

Також до стратегічного рівня відносять комітет з питань управління активами та пасивами, тарифний комітет та підрозділ ризик-менеджменту.

Комітет з питань управління активами та пасивами щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строковості активів і пасивів та надає відповідним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають [5].

Тарифний комітет щомісяця аналізує співвідношення собівартості депозитних послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів на них.

Підрозділ ризик-менеджменту займається [14]:


  1. розробка нормативних, внутрішньобанківських документів,

  2. спрямованих на ідентифікацію, оцінку, вимірювання і контроль ризиків;

  3. формування основних підходів банку до управління ризиком щодо формування депозитних ресурсів.

Тактичний рівень управління представлений керівниками філій та головним аудитором. Керівники філій відповідають за своєчасне виконання поставлених завдань та планів, організовують роботу депозитного відділу банку та несуть власну відповідальність за його результати діяльності, здійснюють кадрову політику. Головний аудитор здійснює перевірку діяльності банку щодо залучення депозитних ресурсів, за якою відчитується загальним зборам акціонерів.

Оперативний рівень управління представлений керівниками відділень та департаментів певного бізнес-напрямку, працівників фронт-офісу та бек-офісу, які можуть приймати управлінські рішення. Тут визначаються нові види депозитних послуг, що спровоковані попитом з боку клієнтів, виконання планів по залученню депозитних ресурсів, розширення клієнтської бази, вивчення побажань клієнтів, що можуть в майбутньому бути враховані в діяльності банку.

Технічне та технологічне забезпечення визначається кожним банком самостійно, виходячи з можливостей, потреб та ефективності його використання у процесі діяльності банківської установи, але відсутнє технологічне забезпечення щодо складання певних баз даних по клієнтам банків, що дозволило проводити аналіз потреб та вподобань клієнтської бази, а отже менеджмент банків отримав змогу орієнтуватися на найбільш вигідних клієнтів. Також у багатьох банків відсутні чи недосить розвинені програми лояльності на різні банківські продукти, що погіршує їх привабливість для клієнтів, зменшуючи їх долю на ринку банківських послуг.

Кадрове забезпечення управління визначається наявними на ринку трудових ресурсів кваліфікованими кадрами, що мають готуватися в спеціалізованих навчальних закладах та забезпечувати реалізацію стратегічних цілей діяльності банку [20].

Отже регулювання, щодо здійснення депозитних операцій комерційних банків здійснюється на основні законодавства України та постанов НБУ та внутрішніми положеннями банків розробленими відповідно до законодавства України. Відповідно до чого визначаються умови вкладу, нарахування відсотків та гарантія виплати за депозитом.

РОЗДІЛ 2


МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ДЕПОЗИТНИХ РЕСУРСІВ БАНКУ

2.1 Порядок та умови здійснення депозитних операцій банку

В Україні порядок залучення комерційним банком коштів фізичних і юридичних осіб на депозитні рахунки регламентується «Правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів», затвердженим Постановою правління НБУ від 30.06.1998 р. №250.

Згідно цих правил: депозитна операція – це операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів [26].

Депозитні операції комерційних банків здійснюються відповідно до певних принципів, основними з яких визначають [18]:

а) депозитні операції здійснюються таким чином, щоб сприяти отриманню банківського прибутку або створювати умови для отримання прибутку в майбутньому;

б) в процесі організації забезпечується різноманітність суб’єктів депозитних операцій та поєднання різних форм депозитів;

в) при здійсненні банківських операцій забезпечується взаємозв’язок і взаємоузгодження між депозитними і кредитними операціями за термінами і сумами;

г) особлива увага в процесі організації депозитних операцій приділяється строковим депозитам, які сприяють підтримці ліквідності балансу банку;

ґ) при організації депозитних операцій з метою забезпечення ліквідності діяльності банку по залучених коштах юридичних та фізичних осіб проводиться формування обов’язкових резервів згідно до діючого законодавства (банки прагнуть, щоб резерви вільних коштів були мінімальні);

д) розширюють банківські послуги, підвищують якість і культуру обслуговування клієнтів, що має сприяти залученню депозитів.

Сам механізм формування депозитних ресурсів комерційних банків включає в себе 5 етапів здійснення депозитних операцій. кожен з етапів має певну специфіку в проведенні для фізичних, юридичний осіб, а також банків (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 – Етапи проведення депозитних операцій для грошових депозитів [3]

Фізичні особи

Юридичні особи

Банки

  1. Вибір виду депозиту

Самостійно обирають

Самостійно обирають

Самостійно обирають

  1. Подання заяви та відповідних документів для відкриття рахунку

Подання заявок та пакету документів

Подання заявок та пакету документів

Подання заявок;

Можлива усна домовленість



  1. Оформлення депозиту

Укладення договору банківського нагляду;

Видача ощадної книжки;

Ощадний сертифікат.


Укладення договору банківського нагляду;

Депозитний сертифікат.



Укладення договору банківського нагляду;

Відносини на підставі генеральної угоди.



  1. Відкриття рахунку та внесення коштів

Внесення готівки;

Перерахування з поточного (карткового) рахунку.



Перерахування з поточного (карткового) рахунку.

Перерахування з кореспондентського рахунку.

  1. Обслуговування депозитного рахунку

Нарахування відсотків;

Повернення за умови договору (іншого документу) суми депозиту (вкладу) та процентів:



  • Видача готівки;

  • Перерахування на поточний (картковий) рахунок.

Нарахування відсотків;

Повернення за умови договору (іншого документу) суми депозиту (вкладу) та процентів:



  • Перерахування на поточний (картковий) рахунок.

Нарахування відсотків;

Повернення за умови договору (іншого документу) суми депозиту (вкладу) та процентів:



  • Перерахування на кореспондентський рахунок.

Отже проаналізуємо більш детально кожен з визначених в таблиці 2.1 етапів та специфіки їх проведення.

Вибiр виду депозиту (вкладу) здiйснюється на пiдставi наявностi певних депозитних продуктiв. Саме тут iде розгляд умов депозиту – термiн, розмiр процентної ставки, термiн виплати процентiв по депозиту, можливiсть поповнення та дострокового зняття коштiв.

На другому етапі відбувається подання заяви та відповідних документів на відкриття рахунку, цей етап є обов’язковим для фізичних та юридичних осіб, у випадку залучення депозитів від банку то, як бачимо, можлива усна домовленість.

Найголовнiшим елементом на етапі оформлення депозиту є їх документування. Документування депозитних операцiй банку починається з укладанням договору між банком та клiєнтом, пiсля того як клiєнт зробив вибiр певного виду депозиту, та документування операцiй по вiдкриттю та веденню поточних чи кореспондентських рахункiв клiєнтiв. Основні реквізити та умови депозитного договору визначаються юридичним відділом відповідного комерційного банку та обов’язково включають наступні елементи [11]:

– назва та адреса банку, який залучає депозит;

– назва та адреса клієнта;

– дата внесення депозиту;

– дата погашення депозиту;

– відсоткова ставка за депозитом;

– зобов’язання банку повернути суму, що була внесена на депозит;

– підписи сторін.

Депозитна угода складається між банком та фізичною або юридичною особою у двох екземплярах, один з яких залишається в банку, а інший віддається клієнту [14].

Укладена угода засвiдчує право банку управляти на свiй розсуд залученими грошовими коштами i право вкладникiв отримувати у встановлений термін суму депозитного вкладу та відсотків за користування ним. У депозитному договорi передбачається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма зарахування коштiв на депозитний рахунок, вiдсоткова ставка за користування депозитом, перiодичнiсть сплати вiдсоткiв, порядок повернення депозиту та вiдсоткiв пiсля закiнчення строку зберiгання коштiв, права, зобов’язання та вiдповiдальнiсть сторiн тощо. Пiдписана депозитна угода передається в бухгалтерiю банку.

Етап оформлення депозиту також включає в себе видачу фізичним особам таких цінних паперів як: ощадна книжка, депозитний сертифікат; для юридичних осіб – депозитного сертифікату, що підтверджують права за даним депозитом. Якщо відбувається залучення коштів між банками, тоді відносини між ними можуть формуватися на основі генеральної угоди.

Четвертим етапом є відкриття рахунку та внесення коштів. Форма надходження грошей визначається угодою. Для фізичних осіб внесення коштів шляхом внесення готівки або перерахування з поточного або карткового рахунку. Юридичні особи можуть вносити кошти шляхом перерахування з поточного (карткового) рахунку. При залученні депозиту від банку внесення коштів відбувається шляхом перерахування з кореспондентського рахунку [24].

Номер відкритого особового або кореспондентського рахунку обов’язково зазначається в депозитному договорі. Усi особовi рахунки вкладникiв пiдлягають реєстрацiї у бухгалтерiї i в депозитному вiддiлi банку. Датою вiдкриття депозитного рахунку є дата надходження грошей на депозитний рахунок.

Заключним п’ятим етапом здійснення депозитних операцій є обслуговування депозитного рахунку. Для всіх клієнтів даний етап є майже однаковим: відбувається нарахування процентів, повернення за умовами договору (іншого документу) тіла депозиту та відсотків. Відсотки можуть повертатися наступним чином. Фізичні особи – видача готівки або перерахування на поточний (картковий рахунок). Юридичні особи – перерахування суми відсотків на поточний (картковий) рахунок. Банки – перерахування відсотків на кореспондентський рахунок.


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка