Державний стандарт базової І повної середньої освіти




Сторінка1/2
Дата конвертації23.05.2017
Розмір0,58 Mb.
  1   2
Географія, Дмитрієва В.О.

Красноармійський НВК

Модуль 1. Проект «Земля – наш спільний дім»

Модуль 2. Стислий опис

Стислий опис:

Клас -7-Б

Назва теми - «Земля – наш спільний дім»

Основні види діяльності учнів: анкетування, практична діяльність, самостійна навчально-пізнавальна діяльність, сюжетно-рольові ігри, проектна діяльність, захист особистих проектів

Можливі учнівські ролі: журналісти, актори, режисери, оператори, опоненти, консультанти,

Продукти діяльності учнів у проекті:   WEB-сайт, аналіз даних соціологічного опитування, карта, відеофільм, виставка, газета, журнал, рольова гра, колекція презентацій, мультимедійний продукт, матеріали для оформлення кабінету, постановка для середньої школи, порівняльно – з’ясувальний аналіз, віртуальна екскурсія.

Предмет, навчальна тема:

Основний навчальний предмет: «Географія материків та океанів»

Тема із програми: «Земля – наш спільний дім» (5 год+3 год із резерву)

Інші предмети, яких може стосуватися вивчення цієї теми: «Фізична географія України, 8 клас», «Економічна та соціальна географія України, 9 клас», «Рідний край, 5-9 клас», «Донеччинознавство, 5-11 класи», «Екологія», а також «Інформатика»



Клас (вікова категорія): 7 клас (13-14 років)

Приблизний час вивчення теми: травень, 1 місяць (або 8 уроків по 45 хвилин)

Освітні засади



Державний освітній стандарт:

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

базової і повної середньої освіти

Загальна частина

Державний стандарт базової і повної середньої освіти (далі – Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її досягненні.

Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту.

Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:


  • для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи;

  • для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпечується вивченням української мови, української літератури, історії України, географії України, українського мистецтва тощо;

  • для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.

Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров'я і фізична культура, технології, що є органічним продовженням змісту відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти.

Зміст освітньої галузі структурується і реалізується в системі відповідних навчальних предметів та курсів, програми яких затверджує МОН.

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів; особистісно орієнтований підхід здійснюється через варіативність методик організації навчання залежно від пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.

У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв'язку з цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за трьома рівнями: обов'язкові результати навчання, визначені Державним стандартом, профільний, зміст якого визначають, програми затверджені МОН, та академічний, за програмами якого вивчаються дисципліни, що тісно пов'язані з профільними предметами (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі), а також здійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.
Основна школа

Завданнями реалізації змісту освітньої галузі в основній школі є:



  • ознайомлення учнів з науковими фактами природознавства та усвідомлення ними фундаментальних ідей природничих наук;

  • оволодіння учнями понятійно-термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу описати і зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

  • набуття учнями досвіду практичної та експериментальної діяльності, застосування знань у пізнанні світу;

  • формування в учнів ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, уміння екологічно виважено взаємодіяти з довкіллям.


Географічна компонента освітньої галузі


Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Географічний простір

Загальні закономірності географічної оболонки, особливості їх прояву і наслідки в різних оболонках: літосфері, атмосфері, гідросфері, біосфері. Вплив природних факторів та закономірностей на життя і діяльність людей


Уявлення про місце Землі у Всесвіті, вплив Сонця на природу, загальні закономірності просторової організації географічної оболонки.
Знання особливостей форми та рухів Землі, структури та особливостей розвитку літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери як складових географічної оболонки.
Уміння аналізувати взаємозв'язки між складовими географічної оболонки, наводити приклади взаємного впливу природних умов і діяльності людей

Регіональні географічні системи

Материки і океани як складові географічної оболонки, її найбільші азональні комплекси. Основні особливості та взаємозв'язки компонентів природи в межах окремих материків і океанів. Загальні природні закономірності на материках і океанах.
Просторова організація географічної оболонки в межах території України і своєї місцевості та її природно-ресурсний потенціал

Просторова організація життя ідеальність людства Материки як заселені частини земної кулі.


Населення України та своєї місцевості. Господарська діяльність людини та її наслідки

Методи географії і джерела географічної інформації.


Об'єкт, предмет та завдання географії. Історія пізнання Землі. Джерела географічних знань та методи географічних досліджень. Геоінформаційні системи. План і карта.

Картографічні проекції.

Значення географічних знань


Уявлення про загальні географічні закономірності на материках і в океанах.

Знання основних особливостей та взаємозв'язків компонентів природи в межах материків і океанів, географічних закономірностей та природно-ресурсного потенціалу України і своєї місцевості.


Уміння складати географічні характеристики материків і океанів, території України і своєї місцевості, розв'язувати пізнавальні та практичні географічні задачі, застосовувати географічні знання в побуті та повсякденному житті
Уявлення про географічні аспекти населення і господарства на материках та в Україні, про проблеми сталого розвитку.
Знання історії заселення материків у зв'язку з природними умовами та напрями господарської діяльності людини на них, особливостей формування державної території та населення України, її сучасні соціально-економічні проблеми.
Уміння складати географічні характеристики населення материків і України, визначати, порівнювати й аналізувати основні демографічні та соціально-економічні показники .
Уявлення про сучасну географічну картину світу.
Знання про джерела географічної інформації та її роль в житті людини.
Уміння користуватися планами, картами та іншими джерелами географічної інформації, використовувати набуті географічні знання у повсякденному житті, користуватися комплектом приладів та інструментів для пізнання географічних процесів і явищ

Географічна компонента освітньої галузі


Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Географічний простір

Сучасний етап розвитку географічної оболонки, прояв її закономірностей. Виникнення географічного середовища та його просторово-часова диференціація. Географія світових природних ресурсів, забезпеченість, проблеми і перспективи використання

Уявлення про просторову неоднорідність процесів у географічній оболонці для обґрунтування, прийняття рішень про виробничу діяльність. Знання просторово-часової структури і особливостей розвитку географічного середовища, географії світових природних ресурсів, суті геополітичних, геоекономічних і геосоціальних процесів і явищ, що відбуваються в геопросторі світу. Уміння складати характеристики географічних об'єктів

Регіональні географічні системи

Закономірності природних умов і ресурсів регіонів та країн світу. Природокористування в епоху науково-технічної революції, виникнення і розвиток світової системи господарства, його регіоналізація. Закономірності територіальної організації господарства в окремих регіонах і країнах світу

Просторова організація життя і діяльності людей


Населення віту, його господарська діяльність, особливості та проблеми територіальної організації

Уявлення про регіональний поділ світу. Знання особливостей природних умов і ресурсів та їх вплив на формування господарських комплексів окремих регіонів та країн світу, типів природокористування.
Уміння пояснювати причини та виявляти наслідки впливу природних умов на господарський розвиток країн і регіонів, моделювати географічні ситуації регіонального розвитку в умовах глобалізації та інтеграції економічних і соціальних процесів розвитку суспільства
Уявлення про демографічні проблеми світу як складові глобальних проблем.
Знання про демографічні, національні, релігійні особливості регіонів світу та їх вплив на формування господарських комплексів і процесів глобалізації.
Уміння виявляти взаємозв'язок між розміщенням населення, господарства, природними умовами та екологічною ситуацією на конкретних територіях, застосовувати географічні знання для аналізу сучасних демографічних проблем


Методи географії і джерела географічної інформації

Географічна картина світу. Антропосфера як об'єкт вивчення географії. Традиційні і нові методи географічних досліджень.

Види географічної та картографічної інформації, їх роль в житті людини


Географічні аспекти взаємодії людини і природи.


Антропосфера. Сучасний стан географічної оболонки.

Геоекологічні проблеми та шляхи їх розв'язання




Уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу та антропосферу як об'єкт вивчення географії.
Знання методів географічних досліджень.
Уміння застосовувати методи географічних досліджень для характеристики сучасної географічної картини світу.
Уявлення про виникнення і розвиток антропосфери як результат взаємодії суспільства і природи, глобальні геоекологічні проблеми.
Знання причин загострення стосунків у системі «людина - суспільство – природа»; сучасного стану антропосфери та шляхів розв'язання геоекологічних проблем.
Уміння здійснювати прогноз прояву геоекологічних проблем на різних рівнях (локальному, регіональному, глобальному); проводити нескладні моніторингові спостереження за станом географічного середовища


Старша школа
У старшій школі зміст освітньої галузі спрямований на системне вивчення основ природничих наук, розвиток здобутих знань і вмінь відповідно до обраного ними рівня програми, поглиблення їхньої компетентності в окремих предметних галузях знань, які визначають їх подальший життєвий шлях (продовження навчання, вибір професії тощо). Опанування змістом освітньої галузі здійснюється

Основними завданнями реалізації змісту освітньої галузі в старшій школі є:



  • засвоєння учнями змісту навчального матеріалу на рівні теоретичних узагальнень (гіпотез, моделей, концепцій, законів, теорій тощо), що дають змогу зрозуміти і пояснити перебіг різних явищ природи, наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій;

  • оволодіння учнями науковим стилем мислення і методами пізнання природи, формування в них наукового світогляду, уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу;

  • формування екологічної культури учнів, уміння гармонійно взаємодіяти з природою і безпечно жити у високотехнологічному суспільстві, усвідомлення ціннісних орієнтацій щодо ролі і значення наукового знання в суспільному розвитку.




Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Загальноприроднича компонента освітньої галузі

Історія розвитку природознавства. Природничо-наукові теорії як форми наукового знання. Природничо-наукова картина світу, її зв'язок з розвитком технічного прогресу та культури людства.
Роль природничо-наукового світорозуміння в духовному та культурному розвитку людини

Уявлення про значення природничо-наукових теорій у формуванні наукової картини світу.
Знання основ природничо-наукової картини світу, моделей та систем, природних об'єктів і явищ.
Уміння застосовувати основні природничо-наукові знання для пояснення явищ природи, розпізнавати об'єкти природи та штучні системи; використовувати методи дослідження природи.



Навчальні програми:

Авторські права на текст програми “Географія. Економіка, 6-11 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун” згідно з “Угодою № 17/92-05 на випуск підручників (навчальної літератури) від 27.09.2005 р.” між Міністерством освіти і науки України та видавництвом “Перун”.

Навчальна програма з географії розроблена на основі положень Державного стандарту базової і повної середньої освіти, згідно з яким шкільна географічна освіта є складовою освітньої галузі “Природознавство”. Загальноосвітня цінність шкільної географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, в якому протікає життя людини. Шкільна географія спрямована на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях у державі і світі. Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

Загальною метою шкільної географічної освіти є формування у школярів географічної картини світу. Мета реалiзується через розв’язання наступних головних завдань:



  • формування в учнів цілісного географічного образу Землі через розкриття регіональних та планетарних закономірностей і процесів;

  • розкриття ролі географії у вирішенні економічних, екологічних і соціальних проблем суспільства;

  • розвиток у школярів геопросторового мислення та вміння логічно викладати свої думки, що співвідносяться з реально пізнаваними географічними об’єктами;

  • обґрунтування доцільності наукового підходу до природокористування, єдності навколишнього середовища, людини та її діяльності в територіальному аспекті;

  • формування картографічної грамотності й культури;

  • виховання національно свідомого громадянина, патріота, дбайливого господаря, грамотної, освіченої людини, гуманіста і природолюба;

  • вироблення в учнів умінь практично застосовувати здобуті географічні знання, користуватися джерелами географічної інформації, самостійно шукати, аналізувати і передавати її;

  • розвиток здатності до співробітництва при виконанні практичних робіт та екскурсій;

  • заохочення до самореалізації своїх здібностей, інтересів та життєвих планів засобами географії.

Структура і зміст програми з географії базуються на принципах неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних зв’язків, гуманізації, гуманітаризації, диференціації навчального матеріалу в залежності від вікових можливостей учнів, практичної спрямованості.

В програмі знайшли відображення наскрізні для шкільної географії змістові лінії, зазначені в Державному стандарті.


Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів:

Учень:


називає: сучасні проблеми взаємодії суспільства і природи; основні типи природоохоронних територій;

проводить класифікацію природних ресурсів;

наводить приклади: раціонального і нераціонального природокористування; змін природних комплексів під впливом людини; основних видів забруднення навколишнього середовища; міжнародних організацій з охорони природи;

характеризує: різні види забруднення природи; екологічні проблеми материків і океанів та можливі шляхи їх вирішення;

показує на карті: природоохоронні території, райони екологічного лиха;

порівнює: рівень забруднення навколишнього середовища в різних регіонах Землі;

оцінює: значення міжнародного співробітництва у вирiшенні проблем взаємодії природи і суспільства.
Основні запитання:


Основний навчальний предмет: «Географія материків та океанів»

Тема із програми: «Земля – наш спільний дім» (5 год+3 год із резерву)


Ключове запитання: Сучасні проблеми взаємодії природи і суспільства.

№пп

Тема уроку

Тематичні запитання

Змістові запитання

1

Природні ресурси материків та океанів, їх класифікація. Використання природних ресурсів, наслідки природокористування.

Класифікація природних ресурсів.

1.Що таке природні умови і природні ресурси? Наведіть приклади.

2. Яка існує класифікація природних ресурсів?

3.Наведіть приклади позитивних наслідків природокористування.

4.Наведіть приклади природних умов і природних ресурсів своєї місцевості.



2

Зміна взаємозв’язків між компонентами природи під впливом господарської діяльності людини. Порушення рівноваги в природі. Антропогенні природні комплекси.

Основні типи природоохоронних територій.

1.Які основні компоненти природного комплексу ви знаєте?

2.Наведіть приклади раціонального і нераціонального природокористування.

3.Назвіть приклади зміни природних комплексів під впливом людини.

4.Наведіть приклади раціонального і нераціонального природокористування у своїй місцевості.



3

Комплексна проблема забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, їх основні джерела надходження.


Охарактеризуйте різні види забруднення природи; екологічні проблеми материків.

1.Назвіть основні екологічні проблеми материків? Океанів?

2.Які основні причини виникнення екологічних проблем?

3.Які джерела забруднення навколишнього середовища ви знаєте?

4.Наведіть приклади основних видів забруднення навколишнього середовища.

5.Порівняйте рівень забруднення навколишнього середовища в різних регіонах Землі.

6.Назвіть джерела забруднення навколишнього середовища на території своєї місцевості.



4

Практична робота №12

«Визначення основних видів забруднення навколишнього середовища та встановлення джерел їх надходжень»



5

Необхідність міжнародного співробітництва у вирішенні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи.

Значення міжнародного співробітництва у вирішенні проблем взаємодії природи і суспільства.

1.Які міжнародні організації з охорони природи ви знаєте? Наведіть приклади.

2.Покажіть на карті природоохоронні території на різних материках, райони екологічного лиха.

3.Поясніть, чому екологічні проблеми необхідно вирішувати на міжнародному рівні.

4.Назвіть природоохоронні території своєї місцевості, покажіть їх на карті.



6-7

Захист проектів

Актуальність і результативність теми обраного проекту.

*** Запитання опонентів (слухачів під час захисту)

8

Урок тематичного оцінювання









Модуль 3. Дослідження, які виконують учні при вивченні теми.

Під час вивчення теми учні виконують наступні дослідження : визначають сучасні проблеми взаємодії суспільства і природи; основні типи природоохоронних територій; проводять класифікацію природних ресурсів; наводять приклади раціонального і нераціонального природокористування; змін природних комплексів під впливом людини; основних видів забруднення навколишнього середовища; міжнародних організацій з охорони природи; характеризують різні види забруднення природи; екологічні проблеми материків і океанів та можливі шляхи їх вирішення; показують на карті природоохоронні території, райони екологічного лиха; порівнюють рівень забруднення навколишнього середовища в різних регіонах Землі; оцінюють : значення міжнародного співробітництва у вирiшенні проблем взаємодії природи і суспільства; звертають увагу на краєзнавчий матеріал з теми.



Модуль 4. З’ясування навчальних потреб учнів, що базується на вивченні їх попередніх знань, вмінь та навичок.

Відбувається шляхом заповнення індивідуальної анкети кожним учнем ( за певний час до вивчення теми), далі проводиться аналіз відповідей і відповідно до результатів складається «Індивідуальна картка роботи над проектом для учнів». В неї можуть вноситися корективи для роботи, якщо учень їх потребує.

Вступна презентація вчителя допоможе учням конкретніше зорієнтуватися у вимогах до практичної творчої діяльності, певним чином викличе інтерес до участі у проекті та у його захисті.

Модулі 5-6. Використання мережі Інтернет при вивченні теми , виконанні проектів.

Всесвітня інформаційна мережа Інтернет відкриває великі можливості пошуку інформації та її використання під час створення проектів. Нині проблема виховання особистості, здатної до творчої діяльності, стає особливо актуальною. Творчість - це процес людської діяльності, результатом якої є створення якісно нових матеріальних та духовних цінностей.

Слід відмітити, що творча діяльність учня відрізняється від творчої діяльності дорослого тим, що результати його діяльності найчастіше не являються новими в загальнолюдському значенні, але в процесі творення нового для себе результату в учня формуються уміння і навички творця. Творча діяльність немислима без усвідомлення мети, без засвоєння нових знань і активного відтворення раніше вивченого, без поповнення знань з різноманітних джерел та самостійного пошуку, без уяви та емоцій.

Діяльність вчителя заключається у певному обмеженні доступу учнів до багатьох сайтів. Для цього вчитель рекомендує учням для використання певні сайти, даючи їх у переліку інтернет-ресурсів.



Модуль 7. Приклад учнівської роботи, аналіз етапів роботи над проектом.

Участь у різних видах проектів дозволяє учням не тільки проявити себе, але й дає імпульс до саморозвитку, відкриває простір для активного пошуку себе у середовищі, сприяє виробленню особистого ставлення до навколишнього світу, своєї позиції. Телекомунікаційні проекти є однією з форм навчання, яка допоможе вчителю розв'язати завдання, які суспільство ставити перед ним. Працюючи над проектами разом з дітьми, учитель має можливість вирішити безліч задач, які стоять перед ним: показати застосування знань, отриманих на уроках, у нестандартних ситуаціях, розширити знання учнів і свої в тому числі в різних галузях, згуртувати учнівський колектив. Адже метод проектів завжди передбачає, з одного боку, використання різних методів і способів навчання, а з іншого боку - інтеграцію знань, умінь з різних галузей. Задача вчителя – нагадати учням особливості створення проектів.

1.«Проект» (від лат. Projectus, кинутий вперед) - план, задум, а проектувати - це значить припускати зробити що-небудь, намічати план (Сучасний словник іншомовних слів).

«Проект» означає план, припущення, попередній текст якого документа, комплекс технічних документів (Педагогічний словник).



2. Типологія проектів:

  • За змістом: екологічні, фізико-географічні, соціально-економічні,комплексні, краєзнавчі, історико-географічні;

  • За способом переважаючою діяльності: пізнавальні, творчі, ігрові, практико-орієнтовані, дослідні;

  • За рівнем інтеграції: моно предметні, міжпредметні, над предметні;

  • За тривалістю виконання проекту: середньої тривалості, довгострокові;

  • За включеністю проектів в тематичний план: поточні, підсумкові;

  • За кількістю учасників проекту: індивідуальні, групові.

3.
4.

Перший етап проектного циклу - ціннісно-орієнтований.

Включає в себе наступний алгоритм діяльності учнів: усвідомлення мотиву і мети діяльності учнями, виділення пріоритетних цінностей, на основі яких буде реалізовуватися проект, визначення задуму проекту.

Другий етап - конструктивний, що включає власне проектування.

На цьому етапі учні, об'єднуючись у тимчасові групи (з 4-5 чол.) або індивідуально здійснюють проектну діяльність: складають план. Збирають інформацію щодо проекту, вибирають форму реалізації проекту

Третій етап - оціночно - рефлексивний. Його основу складає самооцінка діяльності учнів.

Четвертий етап - презентативний, на якому здійснюється захист проекту. Презентація - результат роботи різних груп та індивідуальної діяльності, підсумок загальної та індивідуальної роботи

Тому доцільним буде використання прикладу проекту окремого учня для аналізу структури проекту, особливостей на різних етапах роботи. Наприклад, проект

«Озеленення териконів»

(на прикладі териконів на околицях міста Красноармійська)

Зміст

Вступ


Розділ І. Терикони як антропогенні представники рельєфу

Розділ ІІ. Практична частина.

Розділ ІІІ. Етапи роботи під час озеленення териконів

Висновки


Додатки

ВСТУП

  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка