Діагностика адаптованості першокласників до навчання в школі. «Вчитель повинен знати, з чим дитина прийшла до школи, щоб не допустити жодного вразливого дотику до серця дитини»



Скачати 418,86 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації25.09.2019
Розмір418,86 Kb.
  1   2   3   4
Діагностика адаптованості першокласників

до навчання в школі.

«Вчитель повинен знати, з чим дитина прийшла до школи, щоб не допустити жодного вразливого дотику до серця дитини»

(Василь Сухомлинський)

На початку навчання дитини важливе значення має успішність адаптаційного періоду. Сприятливе середовища забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне навчання та виховання.

Адаптація першокласників до шкільного життя залежить від рівня готовності дитини до навчання, сформованості основних передумов навчальної діяльності. Дотримуючись принципу наступності між дошкільною освітою та початковою потрібно враховувати рівень розвитку дитини з яким вона прийшла до школи. Адаптація має бути природним продовженням розвитку навчання і виховання, це сьогоднішні вимоги НУШ. Найціннішим освіти в особистісному вимірі є здорова дитина, мотивована на успішне навчання, дослідницьке ставлення до життя; це учень / учениця, які вміють вчитися з різних джерел і критично оцінювати інформацію, відповідально ставитися до себе та інших людей, усвідомлювати себе громадянином / громадянкою України.

У Концепції Нової української школи наголошено на суб’єктності учіння, необхідності оволодіння учнями способами навчальної діяльності, досвіді взаємодії з іншими людьми. Щоб дитина була готова до оволодіння новою провідною діяльністю в пріоритеті має бути навчальна діяльність, і дитина має бути готовою до неї психологічно і фізіологічно.

Згідно з дослідженням М.М. Безруких, процес адаптації дитини до школи можна розділити на 3 етапи, кожен з яких має свої особливості. Перший етап – орієнтувальний У відповідь на весь комплекс нових дій, пов’язаних з початком систематичного спілкування, відповідають бурхливою реакцією і значною напругою практично всі системи організму. Ця «фізіологічна буря» триває достатньо довго (2–3 тижні).

Другий етап – нестійке пристосування. Організм шукає і знаходить якісь оптимальні (або близькі до оптимальних) варіанти реакцій на ці дії. На першому етапі ні про яку економію ресурсів організму говорити не доводиться: організм витрачає все, що є, а інколи і «в борг бере». На другому етапі ця ціна знижується, буря починає затихати.

Третій етап – період відносно стійкого пристосування Організм знаходить найбільш відповідні варіанти реагування на навантаження, що вимагають меншої напруги всіх систем. Тривалість всіх трьох фаз адаптації – приблизно 5–6 тижнів, а найбільш важким є перший місяць.

За рівнем адаптованості дітей можна умовно поділити на 3 групи. Перша група дітей (високий рівень) Адаптується до школи протягом перших двох місяців навчання. Ці діти відносно швидко входять в колектив, «освоюються» в школі, знаходять нових друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без видимої напруги виконують всі вимоги вчителя.

Друга група дітей (середній рівень) Має тривалий період адаптації, період невідповідності їхньої поведінки вимогам школи затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з учителем, дітьми. Завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя до кінця першого півріччя реакції цих дітей стають адекватними шкільним вимогам.

Третя група («група ризику») Діти, в яких соціально-психологічна адаптація пов’язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них проявляються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Саме на таких дітей найчастіше скаржаться вчителі.

Не останню роль в процесі адаптації відіграє вчитель. Психолог має забезпечити, та за потреби підготувати вчителя до нового ментального підходу, який включає такі аспекти: повага до особистості дитини; презумпція талановитості дитини; підтримка її життєвого оптимізму; радість пізнання; розвиток самостійності, незалежного мислення, креативності дитини, її самоповаги та впевненості в собі; взаємодія на основі партнерства; створення атмосфери довіри і взаємоповаги.

Важливим є усвідомлення педагогами своєї ролі щодо створення сприятливих умов для успішної адаптації першокласників. Вчитель має володіти знаннями про особливості сучасних дітей і вміти застосовувати їх на практиці. Під час будь-якого адаптаційного процесу для дитини є важливим ресурс, підтримка і авторитет «ведення», адже дитина дуже чутлива до того, хто стає для неї опорою. Психологічний супровід і місце дорослого поруч з дитиною це – пошук прихованих ресурсів розвитку дитини, опора на власні можливості дитини, розкриття потенціалів дитини, розвиток компетентності, як базисної характеристики особистості.

Відповідно до загальної мети освіти, місією початкової школи є різнобічний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування в неї загальнокультурних і морально-етичних цінностей, ключових і предметних компетентностей, необхідних життєвих і соціальних навичок, що забезпечують її готовність до продовження навчання в основній школі, життя у демократичному суспільстві.

Формування вище зазначених умінь та навичок починається з дошкільного віку і розвивається у процесі адаптації дитини до умов нового освітнього середовища та опанування системою знань і розвитку компетенцій необхідних для успішної соціалізації.

За вимогами НУШ , не допускається попереднє проведення тестувань, вступних випробувань, співбесід, інших заходів, що мають на меті встановлення відповідності рівня підготовки дитини до школи. Усі учні приймаються до школи за місцем проживання. Перед психологічною службою навчальних закладів стоїть завдання у створенні належних психолого-педагогічних умов для адаптації дитини до навчальної діяльності, що допоможе запобігти негативним явищам у їхній психіці, тобто порушенню психічної рівноваги, виникненню емоційної нестійкості, втраті інтересу до навчання.

Контроль за адаптацією першокласників проводить практичний психолог навчального закладу через чітко сплановану програму психологічного супроводу, а також відвідуючи уроки та заняття, спостерігаючи за дітьми під час прогулянок, спілкування, та психодіагностичного обстеження.



З перших днів навчання в школі психолог має надати вчителю інформацію про рівень готовності учнів до систематичного навчання на основі спостережень, бесід з батьками про особливості розвитку дитини та їх індивідуальні психофізіологічні особливості.

Для забезпечення вище перелічених умов має бути розроблена програма діагностики рівня розвитку психічних процесів першокласників, яка згідно Нового положення про психологічну службу має містити невелику кількість методик і водночас бути достатньо інформативною для психолога, вчителя, та батьків.

При виборі діагностичних методик та форми їх проведення необхідно враховувати вимоги НУШ. Сьогодні важливими є цінності дитиноцентризму, тож відтепер психолог, учитель оцінює динаміку розвитку особистості, визначає її потенційні можливості. Акценти змінюються: не «знайти ваду», а «розкрити можливості». Добираючи методики варто надавати перевагу тим, які можна застосувати в груповій формі роботи. Діагностична програма має бути спрямована на дослідження основних складових готовності до шкільного життя, що забезпечать успішну, «безболісну» адаптацію:мотиваційну готовність, емоційно-вольову, інтелектуальну, соціальну готовність.

Представлені методики можна використати для групової діагностики першокласників з метою отримати достатній обсяг інформації про рівень розвитку психічних процесів необхідних для успішної адаптації, і виявити дітей, що потребують додаткових обстежень чи корекційних занять. Частково методики підібрані так, щоб можна було від слідкувати динаміку розвитку дитини в процесі навчання.

Програма діагностики являє собою практичне керівництво до дії шкільному психологу, що розроблена з метою підвищення ефективності його роботи. Діагностична програма складається з кількох відомих методик, а також модифікованих і авторських. Особливістю комплексної програми є груповий спосіб збирання даних, одночасно можна обстежувати 15-20 учнів. Для проведення діагностики необхідно як мінімум - чотири уроки.

Вибір методик для загального дослідження адаптації першокласників до навчання в школі має відповідати наступним вимогам:

• всі методики мають бути закріплені за уроками;

• вимірювати конкретні параметри адаптації дитини до навчання;

• носити груповий характер;

• отримувати в результаті обстеження інформацію, яка не тільки констатує, але й орієнтує психолога в причинах можливої неготовності чи не сформованості психічних процесів;

• бути економічною за формою проведення і витратами часу.

Процедура являє собою чотири етапи діагностики у групі. При потребі психолог проводить індивідуальне обстеження кожної дитини окремо, що потребує такого обстеження, або якщо це дитина з ООП. Під час обстеження важливо дотримуватись послідовності апробації методик, оскільки так, можна отримати додаткові дані про працездатність дитини. Час проведення діагностики, не має перевищувати 30 - 35 хвилин. При можливості психолог до роботи залучає асистента (якщо він є) для допомоги у розв’язанні проблем, що можуть виникати у дітей під час дослідження, а також підписує прізвища дітей на аркушах.

Для первинної активізації уваги під час діагностичного заняття, психолог розпитує учнів «Чи подобається вам вчитись в школі?», розповідає що прийшов з метою побачити, як дітки малюють. Перед виконанням тестувань варто провести декілька психогімнастичних вправ для поліпшення уваги та пам’яті. Під час виконання завдань треба підтримувати дитину, говорити, що вона все робить правильно і добре (незалежно від реального результату). Без такого зворотного зв'язку тривожна дитина може просто не працювати. Слід зауважити, що подібна практика рекомендується у спілкуванні з усіма дітьми, оскільки для них дуже важливі позитивні зауваження на їхні відповіді.

Оптимальним часом для застосування першого блоку методик є 3-5 день навчання першокласників. Психолог завчасно домовляється з вчителем про місце та час діагностики. Найліпшим часом є 3-4 урок на початку тижня. До першого блоку входять: тест Керна-Йірасека, методика «Будиночок» та методика «Намисто».

Другий блок методик бажано застосовувати через 3-4 дні після першого. Він містить методики на дослідження мотивації до навчання, та методики для діагностики розвитку довільності дитини. Рекомендовано «Методика дослідження мотивації навчання в першокласників» (М.Р.Гінзбург) модифіковані методики «Проведи хвилясту лінію», «Розфарбуй кружечки» та «Копіювання за зразком». Відповіді учнів вносяться до спеціально розробленого бланку.

Третій блок проводиться через два - три тижні шкільного навчання з метою діагностики інтелектуальної готовності, діагностики розвитку психічних процесів (зорової та слухової пам'яті). Відповіді учнів вносяться до спеціально розробленого бланку. Рекомендовано модифіковані тест «Зорової пам’яті», тест «Слухової пам’яті», методика «Четвертий зайвий».

Четвертий блок проводиться в листопаді-грудні за методиками «Погана, гарна дитина і Я» та методикою «Будиночки».

Методика «Будиночки» дає можливість дослідити емоційну сферу дитини, а саме вищі емоції соціального ґенезу, особистісні переваги і діяльнісні орієнтації, емоційне ставлення дитини до школи.



Методика «Гарна, погана дитина і я» є модифікацією і синтезом методик «Намалюй людину» Керна- Йїрасека (Гудинаф), Люшер тесту.

Спрямована на виявлення особливостей особистісного розвитку, тривожності, прогнозу соціально-психологічної адаптації до школи, особливостей сімейних взаємин, можливих невротичних проблем у дитини, спрямованості особистості дитини, розвитку зорового сприйняття і уявлень, дрібної моторики, енергетичних характеристик діяльності.


Програма психологічного супроводу адаптації першокласників до навчання


Компоненти адаптації

Діагностичні методики

Форма проведення

Час проведення

Рівень шкільної мотивації до навчання

Методика дослідження мотивації навчання в першокласників

Групова


Вересень

Рівень розвитку пізнавальних процесів, інтелектуальної зрілості

Методика

« Четвертий зайвий»

Тест « Зорової пам’яті»

Тест «Слухової пам’яті »


Групова


Вересень

Рівень розвитку емоційно-вольової сфери, шкільної зрілість

Методика «Намисто»

Тест Керна-Йірасека

Методика «Будиночок» Гуткіної

Методика «Проведи хвилясту лінію»

Методика « Зафарбуй кружечки»

Методика «Копіювання за зразком»



Групова

Вересень

Психологічна готовність до навчання

Методика

« Будиночки»



Групова

Листопад

Грудень


Соціальна адаптованість

Методика «Гарна, погана дитина і я»

Групова


Листопад

Грудень


Основним завданням проведеної комплексної діагностики є визначення індивідуальних психологічних особливостей першокласників та загальної здатності до навчання з метою індивідуалізації їх пізнавальної діяльності та організації безболісного проходження процесу адаптації.

Отримавши результати діагностики їх потрібно розглядати детальніше у індивідуальному варіанті, оскільки Нова українська школа змінює підходи до результатів діагностики і досягнення кожної дитини оцінюються лише з її власними, а не порівнюються з іншими дітьми. Діагностичний комплекс призначений в першу чергу для виявлення учнів, які потребують спеціальної розвивальної роботи психолога, вчителя.

Ознайомившись із результатами тестів, можна запросити для індивідуального обстеження окремих дітей що потребують такої форми роботи. Оскільки психологічні тести не виявляють повністю причин відставання у розвитку, а дають кількісну характеристику, то в особливих випадках потрібне індивідуальне психологічне дослідження дитини в клінічних умовах. Аналізуючи методики четвертого блоку необхідно приділяти більше уваги якісній оцінці результатів.

За допомогою вказаних методик збагачуються знання про особистість кожної дитини, визначають шляхи для максимального забезпечення її всебічного розвитку. За підсумками діагностичного обстеження після проведення першого і другого блоку проводяться батьківські збори з питань адаптації, де батьки в індивідуальному порядку ознайомлюються з роботами дітей та рекомендаціями психолога. Окремо проводиться консиліум з проблеми «Адаптація першокласників до навчання в школі» (жовтень-листопад). На основі комплексної оцінки за результатами діагностики та спостереженням за учнями і додаткової інформації можна робити припущення про рівень адаптації чи прояви шкільної дезадаптації. До отриманих результатів також варто долучати інформацію про фізичний розвиток дитини, результати опитування про досягнення учня вчителя та батьків. Додатково психолог може використати методики для визначення домінуючого типу сприйняття інформації та типу темпераменту дітей.

Надаючи рекомендації певній цільовій групі, психолог, дотримується принципу “НЕ ЗАШКОДЬ”, і має бути впевненим, що ця інформація не буде використана проти дитини.

Список використаних джерел і літератури


  1. Адаптація першокласників до навчання у школі: психолого-педагогічний аспектhttps://vseosvita

  2. Венгер А. Л. Психологическое консультирование и диагностика. Часть I-М.; Генезис 2001,-160с.

  3. Гаврилюк М. психолог на прийомі дітей до школи Гаврилюк М. // Психолог. – 2005. – жовтень 37-38(181-182). – С. 15-32.

  4. 3.Гільбух Ю.З. Вимірювання інтелекту дітей. Посібник для практичних психологів. К.,1992

  5. Гуріна О. Адаптація першокласників: Семінар для вчителів початкових класів / О. Гуріна // Психолог. Шкільний світ. – 2008. – № 15. – С. 13-16.

  6. Дубчак О. Дитина йде до школи: радощі й турботи / О. Дубчак // Початкова школа. – 2003. – № 4. – С. 52-55.

  7. Лист МОН від 07.08.2018 № 1/9-487 “Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2018-2019 н.р.”

  8. Нова українська школа: порадник для вчителя - Плеяди 2017

  9. Психолог у НУШ: радісно та впевнено руш! Путівник психолога в Новій українській школі [Текст] / Заг. ред. Є.В. Афоніна, О.О. Заріцький, Н.В. Міщенко. – Краматорськ : Витоки, 2018. – 250 с.

  10. Шуталєва, Н. Щасливі шкільні дні. Цикл розвивальних занять для першокласників [Текст] / Н. Шуталєва // Психолог. - 2012. - Серпень (№ 15/16). - С. 54-59 



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка