Днз «Дзвіночок» №5 м. Жашків




Сторінка1/52
Дата конвертації16.07.2017
Розмір9,8 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   52

ДНЗ «Дзвіночок» №5 м.Жашків

Бабченко С.П.



З М І С Т

1.

Вступ.

3

2.

Заняття для другої молодшої групи "Небо удень і вночі".

10

3.

Модель бесіди з дітьми на морально-етичну тему ( за казкою В. Сухомлинського "Півень" ).

16

4.

Конспект заняття на тему "Домашні тварини" з дітьми другої молодшої групи з використанням оповідання В. Сухомлинського "Велике й мале".

18

5.

Заняття в середній групі з використанням педагогічних ідей в. Сухомлинського "Поспішай робити добро на землі".

19

6.

Семінар-практикум для батьків на тему "Василь Сухомлинський про сімейне виховання: використання його творів".

21

7.

Семінар-практикум для вихователів ДНЗ №5 "Аналіз літературних творів В. Сухомлинського про цінності людського життя для дорослих та дітей".

22

8.

Конспект заняття в середній групі "Загадкова пір’їнка".

35

9.

Розвага у середній групі "Осіння казка на новий лад".

39

10.

Тема: "Рід. Родина".

45

11.

Підтема: "Екскурсія за твором В. Сухомлинського "Стара-стара вишня".

45

12.

Підтема: "Бесіда за твором В. Сухомлинського "Поздоровляємо".

48

13.

Підтема: "Екскурсія до квіткової клумби за твором В. Сухомлинського "Чорнобривці".

51

14.

Тема: "Україна".

56

15.

Підтема: "Розвага для дітей середньої групи "Наші українські рушники" ( з використанням оповідання В. Сухомлинського "Бабусин рушник" ).

62

16.

Підтема: "Бесіда за твором В. Сухомлинського "Відлітають лебеді".

64

17.

Підтема: "Конспект заняття на тему"Сонячна родина - це цікаво?"

69

18.

Літературні джерела.

74


Дитинство - яскрава, неповторна сторінка в житті кожної людини, а дитячий садок - це той світ, в якому дитина проживає найважливіший період свого розвитку, і від того, хто буде поряд із нею, яким буде зміст її виховання, що буде використовуватись для її розвитку, залежить не лише майбутнє дитини, а й майбутнє родини, майбутнє країни, майбутнє народу. А літературна спадщина В. Сухомлинського є незаперечною універсальною скарбницею для використання у роботі з дітьми. Вона пронизана ідеєю гуманізму, людяності, доброчинності, любові. За допомогою його художнього слова можна доторкнутися до найтонших струн дитячої душі, зародити в ній любов до прекрасного.

Упроваджуючи літературну спадщину В. Сухомлинського в освітній процес дошкільного закладу, педагог матиме ефективні результати у формуванні духовно збагаченого і розвиненого інтелектуально громадянина України. Гуманістичні ідеї В. Сухомлинського, як і всієї його педагогічної системи, виявляються вже в самому ставленні до дитини. Найперше - це повага до особистості вихованця незалежно від його віку, визнання складності його внутрішнього світу і необхідності відповідального ставлення до його долі. Все це відповідає сучасній меті виховання - створенню сприятливих умов для розвитку особистості дитини, для її самореалізації. Саме в дитинстві людина відкриває "свій порядок і своє місце в житті". Дітям подобається спостерігати, досліджувати, відкривати таємниці світу, що навколо них. В. Сухомлинський говорив: " Справжнє виховання не там, де педагог з вершин спускається на землю, а там, де він піднімається до тонких Істин Дитинства! У вихованні немає головного і другорядного, як немає головної пелюстки серед багатьох пелюсток, що творять красу квітки. Мистецтво виховання... в тому й полягає, що моральне багатство твориться взаємовідносинами, де тісно переплітаються любов і добро з суворим обов’язком і працею, з особистим прикладом".

В. Сухомлинський надавав великого значення сім’ї у вихованні дитини, прикладу батьків та вихованню в дітей любові і поваги до батьків. Дитина починає пізнавати світ з матері і батька. З того, як говорить мати з дитиною, як ставиться батько до матері. З цього всього і складаються перші уявлення про добро і зло. Щоб виховати повагу до батька і матері, треба вчити дітей бути добрими сином і донькою своїх батьків. Що це означає у педагогічній спадщині В. Сухомлинського? Видатний педагог тлумачить це як прагнення дитини приносити в сім’ю мир і спокій, радість і щастя й не завдавати тривоги та прикростей. Турбота про родинну злагоду, про радість і щастя батьків має стати її головним прагненням. Саме ця тонка філософія для дітей і дорослих присутня у його літературних творах: казках, оповіданнях. На тему " Рід, родина" і все, що з цим пов’язано, можна використовувати такі твори В. Сухомлинського: "Стара-стара вишня", " Колиска", " Поздоровляємо", " Як покарали зайця", " Намисто з чотирма променями", " Тихо, тихо, бабуся відпочиває", " Сьома дочка", " Материнське щастя", " Голос казки", " Чорнобривці", " Старий пень", " Одно-однісіньке в світі макове зернятко", " Верба над ставом", " Святковий обід" та інші. Другою провідною лінією у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського є виховання у дітей любові до Батьківщини - це виховання любові до сім’ї, до міста чи села, в якому народився, до рідної української мови, до природи рідного краю. Він зазначав: "Любов до Батьківщини починається із захоплення красою того, що бачить перед собою дитина, чим вона милується, у що вкладає частку своєї душі". У нього такі казка та оповідання про природу, що від них не може відірватися й дорослий, читаючи їх, а не тільки діти. Наскільки спокійно, точно, невимушено ведеться в них мова про красу рідного краю, що діти, навіть не задумуючись, отримують знання, переживають почуття, запам’ятовують чудові українські слова-назви всього чарівного.

У творах В. О. Сухомлинського не все просто і ясно дається дітям на тарілочці, а в нього і багато логічних питань, фраз, що змушує дитину невимушено шукати відповіді на них. Чому це так? Бо цікаво, доступно і написано з любов’ю. Для виховання у дошкільнят любові до Батьківщини можна використовувати такі твори В.Сухомлинського: " Бабусин рушник", " Відлітають лебеді", " А що там за лісом?", " Про що ж тепер щебечуть ластівки?", " Мені захотілось додому", " Серед степу в липневий день", " Квітуча вишня", " Де ж тепер помостить вивільга?", " Найважчий урок", " Деркач і Кріт", " Червоні маки за хатою", " Бо за морем - чужина", " Старий і ластівка", " Курчата", " Синій світ", " Вічна тополя", " А пісня жива", " Соловей і Жук", " Не забувай про джерело", " Який слід повинна залишити людина на землі?", " Якби я стала невидима", " Дятел і дівчинка" тощо. Щоб це все донести дітям, людина, що працює з дітьми, повинна бути справжнім педагогом. Що це означає у поглядах В. Сухомлинського? : "Педагог повинен бути річкою, в якій зливаються гаряче серце і холодний розум, він повинен не допускати поспішних, непродуманих рішень - це одна з вічних характеристик педагогічної майстерності. Не буде цього, тоді всі знання педагога перетворяться в непотріб. Вихователь, як творець людини з ранніх літ, особливо повинен це знати, бо виховання дошкільника - це творення майбутньої дорослої людини, вихованець - дзеркало вихователя", - говорив видатний педагог-новатор.

"Справжнє виховання полягає в тому, щоб крижинка в дитячому серці розтанула поступово, щоб серце вашого виховання само випромінювало тепло. Знати дитину - це та найголовніша точка, де стикаються теорія і практика педагогіки, де сходяться всі нитки педагогічного керівництва дитячим колективом. Світ дитинства - це, в першу чергу, пізнання серцем того, що дитина бачить навколо себе, що вона сама робить," – писав В.Сухомлинський.

Дитинство, дитячий світ - це світ особливий. Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, про гарне і погане, у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу: в дитинстві день здається роком, а рік - вічністю. Щоб мати доступ у цей казковий палац, ім’я якому Дитинство, педагог повинен перевтілитися, стати в якійсь мірі дитиною - тільки за цієї умови йому буде доступна мудра влада над людиною-дитиною.

В. О. Сухомлинський написав 1500 оповідань і казок для дітей, що є животворним джерелом дитячого мислення, розвитку мови, розвитку особистості дитини. " Без казки - живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттям дитини, - неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови як певного ступеня людського мислення і мови", - говорив чудовий педагог. Саме вони є живими, мудрими вчителями для морального розвитку дітей, саме вони сприяють розвитку дитячої мови, інтелекту. А який чудовий світ природи оживає перед очима дітей у його казках. Те, що здається дитині далеким і чужим, у природі стає близьким, рідним, добрим і зрозумілим у казках В. Сухомлинського. Через казкові образи в свідомість дитини входить слово з його найтоншими відтінками, воно стає сферою духовного життя дитини, засобом висловлення думок і почуттів - живою реальністю мислення. Діти з допомогою казок і оповідань В.Сухомлинського вчаться аналізувати, порівнювати, синтезувати, робити узагальнення і висновки. Це багатий ґрунт для плідної праці педагога і дітей. Я у своїй роботі використовую педагогічні ідеї, літературну спадщину В. О. Сухомлинського для всіх ліній розвитку та виховання своїх маленьких " чомучок". За допомогою його творів, я і мої діти пізнаємо ще глибше свою Україну, вчимося сильніше любити і поважати свою родину.

Незнайомий дітям світ Космосу стає доступним і нестрашним, зокрема, нічне і денне небо, Місяць, зорі, темінь, сонечко.

ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДРУГОЇ МОЛОДШОЇ ГРУПИ ( сфера " Природа")

Тема. НЕБО У ДЕНЬ І ВНОЧІ.

Мета. продовжувати навчати дітей сприймати образний зміст літературної казки, формувати вміння помічати в картинах неба дивовижне, незвичайне й красиве; уточнити уявлення дітей про можливий стан неба, пору доби та погодні явища, пов’язані з ним, удосконалювати здатність логічно мислити; навчати малят емоційно реагувати на вигляд небосхилу та милуватися ним, порівнювати картини неба зі своїм настроєм; продовжувати розвивати м’язово-моторні навички; вміння орієнтуватися на аркуші паперу, користуватись клеєм; розвивати пізнавальний інтерес до небесних тіл та природних об’єктів, розвивати дитячу уяву, вигадку та фантазію, заохочувати словесну творчість; виховувати позитивне ставлення до природи Космосу.

Матеріал: казка В. Сухомлинського " Як зайчик грівся взимку проти Місяця", картинки із зображеннями нічного ( ясного, сонячного та похмурого) неба; картинки до дидактичної гри " Справи небесні" з зображенням сонечка, зір, космічного корабля, хмар, місяця ( що вони роблять? ).

Хід заняття:

1. Розгляд дітьми картинок нічного і денного неба, його різновидів (денне небо буває сонячне та похмуре, нічне небо буває зоряне та хмарне). Вихователь пропонує дітям розповісти, який вигляд має небо не кожній із цих картинок, пояснити, чому вони так вважають. Запитання: - яке небо викликає печаль, смуток, пригнічений настрій? - яка картина неба навпаки, радує нас, веселить, дарує нам бадьорість?



- який вигляд неба захоплює нас, дивує, милує, зачаровує?

У всіх запитаннях діти повинні обґрунтувати свою думку.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   52


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка