Досвід роботи Татарінцевої Олени Валеріївни



Сторінка1/14
Дата конвертації13.12.2016
Розмір2,66 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Проектна пошукова діяльність молодших школярів як інноваційна технологія формування життєвої компетенції



Досвід роботи

Татарінцевої Олени Валеріївни,

учителя вищої категорії

Первомайського НВК

ЗОШ І-ІІ ст. №15-колегіум”




І. Актуальність проблеми

Проектна пошукова діяльність

єдиний спосіб ставитись до дітей таким чином,

щоб пробудити у них усе найкраще,

а потім дозволити їм повірити у себе

якомога сильніше.

 В.Х. Кілпатрік

Сучасна школа – це школа швидкого і гнучкого реагування на стрімкі, динамічні, а інколи й драматичні зміни в суспільстві. Сьогодні школа має допомогти дитині вижити в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми.

Розвиток життєвої компетенції учня протягом його навчання в 1-4 класах передбачає формування в нього здатності планувати свій час, прогнозувати та діагностувати певні життєві ситуації, проектувати варіанти їхнього розв'язання. Основним елементом життєтворчої компетенції, який потрібно сформувати у цей період, є ціннісне ставлення дитини до власної життєдіяльності. Воно включає розуміння дитиною своїх вчинків та їх впливу на життя. На допомогу учням у формуванні життєвих компетенцій приходять інтерактивні технології навчання, ігрові, тренінгові, проектні технології.

Не стане відкриттям той факт, що сучасний світ спілкується «мовою проектів». Людина на будь-якому рівні (навіть на побутовому) будує та реалізовує життєві проекти. Годі говорити про новітню професійну сферу діяльності. Так, у кінці ХХ ст. склався новий тип організаційної культури діяльності – проектно-технологічний, у зв’язку з чим такі інноваційні форми діяльності, як проектна, стали своєрідним атрибутом часу. Отже, питання «чи потрібно до такої діяльності готувати дітей?» стає риторичним.
Користь методу проектів для початкового навчання складно переоцінити. Це передусім пов’язано з тим, що споконвіку метод проектів будується на засадах гуманістичної та дитиноцентричної педагогіки, де у центрі навчального процесу перебуває дитина з її особливостями, інтересами, потребами. На сучасному етапі його впровадження втілює в реальність ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання, а також позитивно впливає на різні сфери педагогічної діяльності, зокрема, – загальноосвітню: знання перестають бути метою, а стають засобом освіти; пошук розв’язання практичних задач актуалізує необхідність набуття знань; у поєднанні пізнавальної, дослідницької і перетворювальної діяльності учнів підвищується рівень засвоєння навчальних умінь; навчальний матеріал сприймається цілісно та з орієнтацією на створення певного продукту; учні отримують нові, нетрадиційні для школи знання, вміння та навички; учні виходять із звичного дидактичного середовища, зустрічаючись із завданнями, в яких відсутнє єдине правильне рішення; навчальні предмети природним чином втрачають свій ізольований характер, користування знаннями та вміннями відбувається на рівні міжпредметних зв’язків; пошук необхідної спонукає школярів до систематичної роботи з довідниковою літературою.
Варто зауважити, що метод проектів нині не розглядається як альтернатива класно-урочній системі, натомість – як додатковий засіб, що підвищує якість навчання, розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодшого школяра.

Про необхідність розвитку творчих здібностей йдеться у державних нормативних документах, зокрема в основних положеннях Закону України «Про освіту» (1991р.), Закону України «Про загальну середню освіту» (1999р.), Національної доктрини розвитку освіти (2002р.), новому Державному стандарті початкової загальноосвітньої школи. У Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») зазначається, що одним із стратегічних завдань реформування освіти є формування творчої особистості, забезпечення пріоритетності розвитку життєвої компетенції учня сучасної школи.

Починаючи ще з античної системи виховання, навчально-виховний процес орієнтується на розвиток креативності особистості. Велику увагу приділяли йому К. Ушинський, С.Русова, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін. Аналіз рівня професійної підготовки вчителя початкових класів в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною. Це стосується і проектної технології.

Теоретичне обґрунтування проектної технології здійснили відомі науковці В. Зверєва, А. Моісеєв, М. Поташник, В. Лазарєв, Г. Селевко, І. Сисоєва та ін. Зокрема, проблема організації навчальної проектної діяльності в початковій школі висвітлюється в роботах Т. Башинської, Л. Коваль, О. Онопрієнко, В. Тименко та ін.



ІІ. Основна частина


  1. Сутність проектного навчання

Слово “проект” європейськими мовами було запозичене з латини й означає «викинутий уперед», «той, що висувається», «той, хто «впадає в очі». Пізніше проект починають розглядати як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками.



Метод проектів не є принципово новим в світовій педагогіці. Він виник ще в 20–ті роки ХХ сторіття в США. Його ідеї знайшли широкого поширення і набули великої популярності внаслідок раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для розв'язування конкретних проблем дійсності в спільній діяльності учнів. Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка і приваблює багато освітніх систем, прагнучи знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями.

«Уявіть собі дівчину, яка пошила плаття. Якщо вона вклала душу в свою роботу, працювала з натхненням, любов’ю, самостійно зробила викрійку і придумала фасон плаття, самостійно його зшила, то це і є зразок типового проекту». Так писав у 1918 році один із основоположників «методу проектів», послідовник Джона Дьюї, професор педагогіки учительського коледжу при Колумбійському університеті Уільям Херд Кілпатрик.

Метод проектів (від грецької – шлях дослідження) – це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються.

У основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.



Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, "відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання, якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження.
Основні вимоги до використання методу проектів.

  1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми (задачі), яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв’язування.

  2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

  3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

  4. Визначення кінцевих цілей спільних або індивідуальних проектів.

  5. Визначення базових знань з різних областей науки, необхідних для роботи над проектом.

  6. Структурування змістовної частини проекту ( із зазначенням поетапних результатів).

  7. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези їх розв’язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, корегування, висновки

  8. 8.Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені деяким чином (відеофільм, презентація, альбом, бортжурнал "подорожей", комп'ютерна газета, альманах, Web–сторінка тощо).

Технологія проектного навчання - альтернативна технологія, яка протиставляється класно-урочній системі, при якій не даються готові знання, а використовується технологія захисту індивідуальних проектів.

Ефективність застосування проектної діяльності полягає в тому, що:

1) відбувається розвиток творчого мислення як обов'язкової умови реалізації проектної діяльності;

2) якісно змінюється роль педагога: усувається його домінуюча роль в процесі присвоєння знань і досвіду, йому доводиться не тільки і не стільки навчати, скільки допомагати дитині вчитися, направляти її пізнавальну діяльність;

3) вводяться елементи дослідницької діяльності;

4) формуються особистісні якості вихованців, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально (у групових проектах, коли «працює» невеликий колектив і в процесі його спільної діяльності з'являється спільний продукт, звідси розвивається вміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, здатність відчувати себе членом команди - підпорядковувати свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи);

5) відбувається включення вихованців у «добування знань» та їх логічне застосування (формуються особистісні якості - здатність до рефлексії та самооцінки, вміння робити вибір і осмислювати як наслідки цього вибору, так і результати власної діяльності).



  1. Типологія проектів:

Тип проекту визначається за такими типологічними ознаками:




    1. Домінуючий у проекті вид діяльності:

*дослідницький;

*пошуковий;

*творчий;

*рольовий;

*практично-діяльнісний;

*ігровий;

*інформаційний;

*навчально-телекомунікаційний проект.



2.Предметно-змістовий напрямок:

* монопроект (у межах однієї галузі знань);

* міжпредметний

* надпредметний проект.

3.Характер координування проекту:

*безпосередній;

*прихований.

4.Характер взаємозв’язків

*серед учнів одного класу;

* із залученням учнів інших шкіл району, міста, регіону, країни;

* із залученням людей різних професій та вподобань тощо



5.Кількість учасників проекту.

6.Тривалість проекту:.

* короткотривалі;

* середньої тривалості;

* довготривалі.



*До уваги вчителів

Як показує досвід роботи, при застосуванні методу проектів у початковій школі ефективною є наступна послідовність його модифікацій: від короткотривалих (1 – 2 уроки) однопредметних проектів до довготривалих, міжпредметних, від особистих до групових і загальнокласних.






  1. Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка