Досвід розвинутих країн переконливо доводить, що основною формою економічної життєдіяльності підприємств в умовах ринкової економіки є маркетинг




Сторінка1/2
Дата конвертації23.03.2017
Розмір1,06 Mb.
  1   2

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів


Вступ

Досвід розвинутих країн переконливо доводить, що основною формою економічної життєдіяльності підприємств в умовах ринкової економіки є маркетинг. У перекладі з англійської маркетинг означає "робити ринок



Маркетинг це поєднання строгої науки і мистецтва ефективної роботи на ринку. Це поняття в найбільш загальному виді припускає ринкову діяльність. Під маркетингом розуміється такий вид ринкової діяльності, при якому виробником використовується системний підхід і програмно-цільовий метод вирішення господарських проблем, а ринок, його вимоги і характер реакції є критерієм ефективності діяльності.

Маркетингова діяльність повинна забезпечити:



  • надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структурі і динаміці конкретного попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;

  • створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, чим товари конкурентів;

  • необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

Останнім часом зростає тенденція до практичної реалізації таких важливих функцій маркетингу, як товарна і цінова політика, маркетингові комунікації, збут та організація продажу.

Метою курсової роботи є формування системи знань і умінь щодо сутності і змісту маркетингу як інструментарію діяльності підприємства в умовах ринкової економіки та конкуренції.

Актуальність теми зумовила тим, що нині доволі мало інформації стану, тенденцій розвитку та ситуації, яка склалася на українському ринку лісопродукції.

Предметом дослідження є сам процес організації та проведення маркетингових досліджень для замовників даних видів товару. На основі зібраних даних буде розроблений план удосконалення та поліпшення існуючих процесів, що у результаті буде виражено у підвищенні ефективності організації досліджень, що проводяться ДП «Зарічненський лісгосп».

Об’єктом дослідження в курсовій роботі є ДП «Зарічненський лісгосп», його техніко-економічні показники, конкурентоспроможність підприємства та його продукції, а також маркетингова ситуація ринку.

Курсова робота має на меті такі роз в’язання таких завдання, як вивчення основних понять, концепцій та систем маркетингу; дослідження та аналіз деревообробної галузі; зробити відповідні висновки.

Робота складається з трьох розділів, в яких спланована теоретична, розрахунково-аналітична частина. У кожному розділі розрахунки подані у табличній формі, а їх результати наведені та проаналізовані у висновках. Для більшої наочності та кращого розуміння в роботі є також рисунки та схеми.


Розділ1

1. Дослідження цільових ринків підприємства в Україні (на прикладі підприємства ДП «Зарічненський лісгосп»)

1.1 Загальний стан ринків товарів і послуг.


В Україні галузь деревообробки розвивається швидкими темпами. За останні декілька років попит на меблі та вироби з дерева постійно зростає. Крім того, збільшення попиту на дерев’яні вироби, такі як, наприклад, паркет, був стимульований розвитком будівельної галузі.

Галузь деревообробки відіграє важливу роль в Рівненській області. Вона складає близько 10% промислового виробництва області. У Рівненській області є значні лісові ресурси та висококваліфікована робоча сила (дана галузь є традиційною для регіону

Таблиця 2.1.1

Окремі показники діяльності галузі (2011)

Таблиця 1.1.1



Показники

Україна

Рівненська обл.

Обсяг реалізованої продукції, млн. грн.

3122,2

11801,3

Питома вага галузі у промисловості, %

0,7

10,0

Основною продукцією деревообробки в Рівненській області є клеєна фанера, ДСП, пиломатеріали, деревоволокниста плита, меблі, готові вироби з дерева, гнуті та клеєні деталі, деревні паливні брикети. В області функціонує єдина в Україні фабрика з виробництва сірників.

В Україні та Рівненській області виробництво пиломатеріалів та дерев’яних виробів орієнтоване на експорт. Виготовлені меблі продаються, в основному, на національному та регіональному ринках.

Виробництво ДСП розвивається найдинамічніше. Це пояснюється збільшенням попиту у меблевому секторі. В Рівненській області розташований один з найбільших виробників ДСП в Україні. Також близько 60% загального виробництва фанери в Україні виготовляється в області.

Виробники фанери та ДСП будуть збільшувати виробництво завдяки зростаючому попиту як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Зростання цін на сировину стимулює малі та середні компанії використовувати його якнайефективніше. Тому дані компанії будуть проводити заміну старого обладнання на нові лінії. Питома вага експорту необробленої деревини буде значно зменшуватись. Виробництво та експорт клеєних компонентів і надалі зростатиме.

Кожен рік з України експортується близько 50% деревини, що знаходиться на складах. Пиломатеріали та дерев’яні вироби складають приблизно 15% загального обсягу експорту Рівненської області. Основними замовниками є компанії Європейського Союзу.

Замовниками є компанії, які працюють в сфері виготовлення меблів, будівництва споруд, будівництва яхт, тощо.

Традиційно Україна володіє значними обсягами лісових ресурсів. 40% Рівненської області вкрито лісами, це близько 850 тис. га або 100 млн. м³.

Основними постачальниками лісу в Рівненській області є лісові господарства. В області в основному ростуть дуб і сосна, а також осика, яка використовується для виготовлення сірників. Крім того, виробники фанери імпортують березу з Росії та Білорусії.

Ліси по території України розташовані дуже нерівномірно. Вони сконцентровані переважно в Поліссі та в Українських Карпатах. Лісистість у різних природних зонах має значні відмінності й не досягає оптимального рівня, за якого ліси найпозитивніше впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, пом'якшують наслідки ерозійних процесів, а також забезпечується одержання більшої кількості деревини.



Лісистість України

Таблиця 1.1.2



Адміністративні області

Загальна територія, тис.км2

Вкриті лісовою рослинністю землі, тис.га

Фактична лісистість

Оптимальна лісистість

АР Крим

27,0

308,7

11,4%

19%

Вінницька

26,5

351,4

13,3%

16%

Волинська

20,2

632,4

31,3%

37%

Дніпропетровська

31,9

152,8

4,8%

8%

Донецька

26,5

185,5

7,0%

12%

Житомирська

29,9

989

33,1%

37%

Закарпатська

12,8

652,9

51,0%

55%

Запорізька

27,2

105,4

3,9%

5%

Івано-Франківська

13,9

576,7

41,5%

49%

Київська

28,9

632,2

21,9%

23%

Кіровоградська

24,6

158,8

6,5%

11%

Луганська

26,7

282,9

10,6%

16%

Львівська

21,8

626,4

28,7%

30%

Миколаївська

24,6

94,9

3,9%

7%

Одеська

33,3

195,3

5,9%

9%

Полтавська

28,8

236,2

8,2%

15%

Рівненська

20,1

731,7

36,4%

40%

Сумська

23,8

403,8

17,0%

21%

Тернопільська

13,8

192,4

13,9%

20%

Харківська

31,4

372,7

11,9%

15%

Херсонська

28,5

132,4

4,6%

8%

Хмельницька

20,6

262,7

12,8%

17%

Черкаська

20,9

319,3

15,3%

16%

Чернівецька

8,1

237,8

29,4%

33%

Ліси України сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна , дуб , бук , ялина , береза , вільха , ясен , граб , ялиця . Хвойні насадження займають 42 % загальної площі, зокрема сосна — 33 %. Твердолистяні насадження становлять 43 %, зокрема дуб і бук — 32 %.


Розподіл площі лісів України за переважаючими деревними породами

Рис1.1


Україна, незважаючи на невелику лісистість території, за площею та запасами лісу є європейською лісовою державою. За площею лісів Україна посідає восьме місце в Європі (не враховуючи Росію).


Лісистість країн Європи

Таблиця 1.1.3



№ п/п

Країна

Загальна площа території країни, тис.га

Площа вкритих лісом земель, тис.га

Процент лісистості

1

Швеція

45218

27264

60,3

2

Фінляндія

33814

21883

64,7

3

Франція

54919

15156

27,6

4

Іспанія

50596

13509

26,7

5

Німеччина

35702

10740

30,1

6

Туреччина

77945

9954

12,8

7

Італія

30132

9857

32,7

8

Україна

60370

9491

15,7

9

Польща

31268

8942

28,6

10

Норвегія

32376

8710

26,9

1.2. Субєкти внутрішнього цільового ринку

Суб'єктами ринку є :

-виробник

-посередник

-споживачі

-конкуренти

ДП «Зарічненський лісгосп» має справу зі споживачами на внутрішньому ринку. На внутрішньому ринку споживачами продукції підприємства є населення , оптові та роздрібні покупці. Населення для індивідуального будівництва закуповує переважно продукти лісозаготівлі і лісопереробки – фанеру,дошку обрізну,дрова,паркетну дошку. Серед організованих покупців насамперед виділяються будівельні супермаркети та будівельні фірми. Супермаркети закуповують в основному готову проодукцію та перепродають

її, а з боку будівельних фірм наявний попит і на продукцію ,і на продукти лісопереробки . Останннім часом спостерігається зростання попиту на з боку малого бізнесу- ресторанчиків, кафе, які облаштовують інтерєр в стилі лизькому до народного , що передбачає використання виробів з дерева.Торгівлю товарами власного виробництва підприємство здійснює через гуртові склади. На внутрішньому ринку діє також держава , яка оформлює замовлення для задоволення потреб державних установ.

На внутрішньому ринку головними конкурентами є ДП «Дубровицький лісгосп», ДП «Сарненський лісгосп», ДП « Висоцький лісгосп»,ДП «Березнівський лісгосп», ДП«Володимирецький лісгосп», ДП«Клесівський лісгосп», ДП «Костопільський лісгосп» ДП «Рівненський лісгосп» , а також приватні підприємста з переробки лісопродукції.[2]
1.3Субєкти регіонального цільового ринку

" Зарічненський лісгосп" значну частку продукції збуває на експорт. На 2011р. відсоток експорту від загальної реалізації склав 38,9 %, минулого року – 47,1%. Основні споживачі деревної продукції лісгоспу - це Угорщина, Туреччина, Словаччина, Німеччина, Польща, Італія. Однак, участь Туреччини останнім часом знизилася через економічну кризу в країні. Станом на 2011 рік держлісгосп працює з такими іноземними фірмами:

- фірма „Алексіс”, Німеччина (брус будівельний);

- ф. „Пудербах”, Німеччина (заготовки пилені);

- ф. „Ердер Тужер”, Угорщина (пиловник хвойний);

- ф. „Таяр”, Туреччина (пиловник хвойний);

- ф. „Геределлі”, Туреччина (пиловник хвойний);

- ф. „Вам-Інтернац.”, Угорщина (пиловник хвойний);

- ф. „Нір Фокінч КФТ”, Угорщина (пиловник хвойний);

- ф. „Менторекс”, Польща (пиломатеріали обрізні хв.);

- ф. „Фока”, Польща (пиловник хвойний);

- ф. „Роусел Європен”, Угорщина (пиловник хвойний, техсировина хв.);

- ф. „Альсанте”, Литва (пиловник дуб, фансировина дуб);

- ф. „Алекс”, Польща (роллбордери);


1.4.Асортимент товарів(послуг)

Зарічненський держлісгосп випускає наступну продукцію:



    • лісоматеріали круглі хвойних порід для виробництва пиломатеріалів і заготовок;

    • лісоматеріали круглі твердолистяних порід для виробництва пиломатеріалів і заготовок;

    • лісоматеріали круглі для виробництва лущеного шпону;

    • лісоматеріали круглі для використання у круглому виді (стовпи);

    • лісоматеріали круглі для виробництва рудстояка;

    • баланси;

    • Віконні і дверні коробки;

    • Дверні полотна;

    • Штахетник;

    • Переробка відходів;.

    • дров’яна деревина для технологічних потреб;

Варто відмітити, що склалася несприятлива вікова структура лісів. Досить низькою є частка стиглих і перестійних лісів. Запаси деревини складають приблизно 50% потенційних.

В структурі деревини, що заготовляється лісгоспом, переважає дров’яна, по крупності – дрібнотоварна, по якості – низькосортна.

Як уже згадувалося вище, ринок деревини в Україні орієнтований на експорт. На внутрішньому ринку деревна сировина використовується приватними підприємствами для потреб будівництва й для столярних виробів.

Виробництво конкретних асортиментів занадто мале, щоб залучити потенційних іноземних покупців.

Великі торгівельні підприємства рентабельні й можуть дозволити найм висококваліфікованих торговельних фахівців. Великі спеціалізовані виробничі одиниці повинні мати можливість удосконалювати виробництво й робити привабливі для споживача асортименти.

Для збільшення виробничих потужностей лісопильного виробництва й одержання якісного продукту необхідні інвестиції. Особливу потребу підприємства відчувають у сушильних камерах й у новому лісопильному обладнанні.


1.5.Ціни і цінова політика

Ціни і цінова політика — найважливіші елементи зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Саме від рівня цін на товари залежать комерційні результати діяльності підприємства, а обрана ним цінова політика справляє тривалий і вирішальний вплив на ефективність його роботи на світовому ринку. Ціна є вирішальним чинником в експортній діяльності підприємства, оскільки вона визначає її економічну доцільність. Підприємство повинне не тільки виробити, але й збути товар з вигодою для себе, відшкодувати витрати й отримати прибуток. Це можливо лише при правильному виборі цінової політики та стратегії ціноутворення.

Формування цінових рішень на зовнішніх ринках пов´язане зі значними труднощами, які полягають насамперед у визначенні ступеня свободи при формуванні власної ціни продажу товару (що має спектр від адміністративної фіксації до повної свободи). У кожній країні існують свої критерії оптимальної ціни, на яку впливають витрати, купівельна спроможність, соціальна цінність товару, співвідношення "ціна — якість", походження товару (імідж) тощо.

Цінова політика — це визначення рівня цін і можливих варіантів їх зміни залежно від цілей та завдань, що стоять перед підприємством в короткотерміновому плані та в перспективі.

Глобальна мета діяльності будь-якого підприємства — отримання максимального прибутку. Що ж до поточних цілей, то такими можуть бути: захист своїх позицій; подолання конкурентів; завоювання нових ринків; вихід на ринок з новим товаром; швидке відшкодування витрат; стабілізація доходів. Залежно від завдань, що вирішуються на певному етапі, підприємство може прагнути до: збереження встановленого рівня цін; підвищення рівня цін; зниження рівня цін; зміни рівня ціни — поступово чи стрибкоподібно.

Завдання цінової політики підприємства полягає в тому, щоб установити на свій товар таку ціну і змінювати її залежно від ситуації на ринку так, щоб опанувати певним його сегментом, досягти бажаного обсягу прибутку, тобто вирішити завдання, пов´язане з реалізацією товару в певній фазі його життєвого циклу, відреагувати на діяльність конкурентів тощо. Політика ціноутворення створює методологічну основу для вибору та обґрунтування цінової стратегії та пов´язує в інтегровану систему окремі рішення щодо:

— методів установлення цін на нові товари;

— співвідношення цін підприємства з цінами конкурентів;

— взаємозв´язку цін на товари в межах номенклатури виробництва;

— використання системи знижок і частоти змін ціни тощо.

Висока ціна дає можливість підприємству отримати додаткові прибутки, але разом з тим знижується конкурентоспроможність підприємства. При занижених цінах на лісопродукцію підприємство недотримуватиме прибуток. Потрібно обрати таку цінову політику, за якої підприємство отримуватиме максимальні прибутки з мінімальними витратами.

Політика ціноутворення передбачає розробку та вибір загального напрямку в ціноутворенні, підходів до визначення ціни з метою отримання найбільшого прибутку з врахуванням попиту на лісопродукцію, його властивостей і життєвого циклу, а також напрямку зміни ціни залежно від дії різних чинників.[1]

Оскільки по кожному сортименту одноразово оцінюється декілька різних характеристик (порода деревини, розмір і кількість сучків, наявність і розмір гнилі, розмір кривизни ), то оцінка дається наближена, якісна, комплексна.

Комплексну якісну оцінку лісоматеріалів круглих використовуємо для встановлення співвідношень цін між сортиментами. У відповідності з оцінкою сортиментам присвоюється ціновий коефіцієнт.

Розглянемо динаміку цін в залежності від сорту та діаметру в табл.
Динаміка цін залежно від сорту та діаметру в 2011році

Таблиця. 1.5



Найменуван-

ня


Сорт

Діаметр

Роки

2007

2008

2009

2010

2011

Сосна

1

14-18

383

390

435

443

351

20-24

420

428

473

480

330

26 і більше

488

495

548

555

297

2

14-18

330

338

368

375

473

20-24

353

360

398

555

432

26 і більше

413

420

465

473

405

3

14-18

300

308

338

345

578

20-24

315

323

353

360

540

26 і більше

383

390

435

443

504

Дуб

1

14-24

683

690

698

377

234

26-34

750

753

773

1953

1958

36 і більше

810

818

833

2714

2715

2

14-24

570

578

600

320

216







26-34

600

609

638

1197

1230

36 і більше

645

656

680

1671

1703

3

14-24

465

480

488

278

293

26-34

533

545

548

377

390

36 і більше

555

570

585

696

698

Береза

1

16-24

338

345

353

390

390

26 і більше

405

428

443

510

510

2

16-24

300

315

323

360

360

26 і більше

390

405

420

450

450

Отже, видно, що 3-й сорт має вищу ціну ніж 2-й, із збільшенням діаметру ціни зростають.

У 2010 і 2011році ціни на лісопродукцію почали зростати. Одним з факторів, що вплинули на ціну є продаж деревини через аукціони. Отже, реалізація лісопродукції через аукціони дає можливість вдосконалити організацію роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створити прозорий механізм ціноутворення.

1.6 Законодавче забезпечення


  1. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” (25.06.1991 р. № 1264-ХІІ).

  2. Закон України „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки” (21.09.2000 р. № 1989-ІІІ).

  3. Закон України „Про природно-заповідний фонд України” (16.06.1992р. № 2456-ХІІ).

  4. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року із змінами та доповненнями.

  5. Лісовий кодекс України

  6. "Земельний кодекс України";

  7. Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності";

  8. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України";

  9. Постанова КМУ "Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок";

  10. Постанова КМУ "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів";

  11. Постанова КМУ "Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної лісу";

  12. Постанова КМУ "Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної Книги України";

  13. Постанова КМУ "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України";

  14. Постанова КМУ "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню";

  15. Постанова КМУ "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів";

  16. Постанова КМУ "Про затвердження правил відтворення лісів";

  17. Постанова КМУ "Про затвердження Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат";

  18. Постанова КМУ "Про затвердження Санітарних правил в лісах України";

  19. Постанова КМУ "Про затвердження Положення про державну лісову охорону";

1.7. Вплив фінансово –економічної кризи

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у підприємства потенціалу для успішного функціонування.

Фінансово-економічна криза негативно впливає на розвиток підприємницької д-ті ,не оминула вона і ДП «Зарічненський лісгосп». Адже, сучасний розвиток нашої економіки можна охарактеризувати як період потрясінь. Зміни, пов’язані з ризиками, збитками та умовами прогресуючої світової кризи стали нормою сьогодення. Якщо підприємства не будуть прямувати до змін, які охоплюють весь сучасний світ, вони зазнають краху й збанкрутують. У період світової кризи будуть виживати тільки лідери змін – ті, які швидко адаптуються до її тенденцій, використовуючи всі можливі перспективи виходу з неї. Світовий досвід вчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі в Україні відіграє об'єктивний аналіз фінансового стану підприємств. Саме тому основним завданням повинна стати розробка нових механізмів управління фінансовим станом підприємства, що в майбутньому сприятиме ефективній діяльності підприємства.

Слід відзначити, що фінансовий стан підприємства є результатом всіх форм його діяльності як суб’єкта господарювання з одного боку та як результат такої діяльності справляє ключовий вплив у майбутній зміні проявів діяльності підприємства, що формує його «подальший поточний стан».

У сучасних умовах господарювання підприємств важливим є врахування поряд з такими елементами, як платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність, що визначається, зокрема, ефективністю використання активів, прибутковістю підприємства, таких, як потенціал формування та повнота використання фінансових ресурсів, збалансування грошових потоків і рівень фінансового ризику. Тому необхідним є уточнення сутності і поняття "фінансовий стан підприємства" та пошук шляхів його покращання.[15]

Починаючи з другого півріччя 2008 року, значно знизився рівень фінансової стійкості ДП «Зарічненський лісгосп». Про це свідчить::

1) зменшення капіталу підприємства. Так, за 9 місяців 2009 р. резервний капітал вітчизняних підприємства зменшилося порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 20%.

2) зростала частка сумнівних та безнадійних боргів.

3) зменшення обсягів реалізації продукції. Обсяг реалізованої промислової продукції за 10 місяців 2010 року зменшився на 11,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року.
Висновки за розділом 1

У першому розділі було досліджено цільові ринки підприємства в Україні. А саме, розглянули загальний стан ринку лісової галузі, визначили суб’єкти внутрішнього та регіонального ринків. Також визначились із асортиментом товарів та з ціновою політикою даного ринку. Було виділено вплив фінансово – економічної кризи на ринок лісового господарства.

На основі дослідження даних питань, можна сказати, що виробники лісопродукції, незважаючи на понижувальні тенденції виробництва в минулому році по всіх видах лісової продукції й складність триваючої фінансово-економічної ситуації, не втрачають оптимізму, пов’язаного з поверненням і зміцненням позицій на вітчизняних ринках . По-друге, з позицій маркетингових завдань, сучасні технології виробництва лісопродукції дозволяють робити вироби більш кращими.

Сучасні підходи одержать практичну реалізацію на полімерних підприємствах після стабілізації ситуації в структурі споживання. Відновлення структури споживання – це основне завдання на найближчий час. Тому великі інвестиційні проекти поки перебувають у стадії очікування. Щодо стратегічних планів галузі, то полімерна промисловість України розширює сферу ділових інтересів, налагоджуючи комунікацію все з більшою кількістю суміжних ринків. Адже процеси глобалізації усе ширше охоплюють як ринки споживання полімерів, так і ринки сировинного постачання.

Отже, успішна реалізація антикризових заходів буде можливою лише за умови використання комплексного підходу до визначення кризової ситуації на підприємстві, який передбачає використання спеціальних методів і прийомів управління процесами попередження, переборювання та ліквідації кризи та дасть змогу сформувати ефективну систему антикризового управління на підприємстві, адекватну сучасним умовам господарювання.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка