Ередмова истема підготовки спеціалістів вищої кваліфікації включає в себе два основні рівні: бакалаврський та магістерський. Крім цього, існує система післявузівської підготовки у формі аспірантури та докторантури



Сторінка1/3
Дата конвертації31.08.2018
Розмір1.32 Mb.
  1   2   3

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

П

С

ЕРЕДМОВА

истема підготовки спеціалістів вищої кваліфікації включає в себе два основні рівні: бакалаврський та магістерський. Крім цього, існує система післявузівської підготовки у формі аспірантури та докторантури. З часом процес уніфікації вищої освіти в Україні і пострадянському просторі внесе певні зміни в названу систему.

Філософські курси, як правило, належать до циклу світоглядних дисциплін загальноосвітнього характеру, які є обов’язковими на рівні бакалаврської підготовки економістів. Традиційно за ними також зберігається статус дисциплін, що входять до складу кандидатського мінімуму. Що стосується магістерської підготовки, то на цьому ступені економічної освіти створився, так би мовити, «філософський вакуум».

Це обумовлено, з одного боку, тим, що філософи «вичерпали» свій потенціал відповідними курсами і спецкурсами на рівні бакалаврської та аспірантської підготовки, а з другого — в системі магістерської підготовки було зроблено цілком виправданий ухил у бік спеціальної підготовки, який виключає й загальноосвітню. Інакше кажучи, повною мірою не враховується те, що магістерська дисертація (консультативний проект) — це види робіт науково-дослідного (аналітичного) характеру і вже з огляду на це вони мають відповідати критеріям науковості, мати філософсько-методологічний компонент.

Таким чином, бакалаврському ступеню підготовки кадрів повинні відповідати філософські курси пропедевтичного характеру, магістерському ступеню — філософські курси праксеологічного характеру, а ас-

пірантському рівню підготовки — філософські курси загальнометодологічного характеру. При цьому треба мати на увазі, що науково-дослідна діяльність має спиратися на різні філософські методології, які можуть виступати і в концеп­туальній формі.

Вивчення філософії студентами всіх форм навчання бакалаврського рівня підготовки здійснюється протягом одного семестру на першому курсі. Мета навчального курсу: дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, яка розкриває сутність світу, буття, їхнього взаємозв’язку та взаємовідношення, граничні основи буття світу і людини, створює передумови для раціонального осмислення людиною цілей і сенсу життя; показати роль філософії в життєдіяльності суспільства і особи як методологічної основи світогляду; ознайомити з історією філософської думки, зокрема в Україні, з досягненнями сучасної філософії; сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ соціокультурного життя, уміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з вирішенням завдань економічної теорії і практики.

Концепція навчального посібника — тематично-персоніфі­кована, тобто передбачає висвітлення окремих інтелектуальних явищ у філософії (шкіл, напрямів, течій, рухів), у тому числі тематично об’єднаних, пов’язаних з розділами, присвяченими найвизначнішим мислителям в історії філософської думки.




1. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
ФІЛОСОФІЇ ТА ТЕМАТИЧНІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


1.1. Мета і завдання курсу

Дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; показати методологічну роль філософського знання в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття; ознайомити з історією філософської думки, зокрема в Україні, з досягненнями сучасної філософії; сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії і практики.



1.2. Бюджет часу

Лекцій — 30 год.

Семінарських занять — 24 год.

Самостійна робота — 54 год.



Разом: 108 год.

1.3. Тематичний план теоретичного
(лекційного) курсу



п/п

Тематика лекцій

Кількість
годин

Тема 1

Предмет філософії

2

Тема 2

Філософія Стародавнього світу

2

Тема 3

Філософія Середньовіччя

2

Тема 4

Філософія Нового часу

2

Тема 5

Німецька класична філософія

2

Тема 6

Історія філософії України

4

Тема 7

Тенденції розвитку сучасної філософії

4

Тема 8

Проблеми систематизації філософського знання

2

Тема 9

Онтологія

2

Тема 10

Гносеологія

2

Тема 11

Соціальна філософія і філософська антропологія

4

Тема 12

Філософія і методологія соціального і економічного пізнання

2

Разом:

30




Схема

1.3.1. МОДУЛЬНА структура курсу філософії



1.3.2. ЗМІСТ МОДУЛІВ

Модуль 1. Історія філософії

Тема 1. Предмет філософії

Філософія та світогляд. Світогляд і світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Предмет філософії. Філософія як дослідження світоглядних проблем засобами раціонального мислення. Основне коло філософських питань. Основні теми філософських роздумів: світ і людина, сутність і зміст людського існування. Основне питання філософії. Головні напрями у філософії. Філософія та культура. Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, аксіологічна, прагматична та ін. Соціальна спрямованість філософського знання. Сутність загальнолюдських цінностей у філософії. Людина як найвища цінність. Місце й роль філософії у сучасному суспільному житті.



Тема 2. Філософія Стародавнього світу

Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Передумови філософії у Стародавній Індії. Велична та епічна література про людину, її походження та існування. Релігійно-філо­софські вчення: джайнізм, чарвака, буддизм. Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм.

Своєрідність філософії Стародавньої Греції: досократичного, класичного, елліністичного та римського періодів античності. Вчення про буття (Мілетська школа). Вчення про рух (Елейська школа). Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм, атомізм Де-мокріта. Платонізм та неоплатонізм. Космоцентризм античної міфології та антропоцентризм грецької просвіти. Софісти. Становлення античної діалектики. Арістотель як систематизатор античної філософії.

Тема 3. Філософія Середньовіччя

Розвиток християнства у Західній Європі. Апологетика, патрис­тика, схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номі­налізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура і філософія (М. Маймонід, І. Гебіроль, Авіценна, Аверроес).

Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, про двоїстість істоти, про співвідношення релігії, філософії і науки.

Філософія Відродження. Гуманізм та антропоцентризм. Натурфілософія Відродження; пантеїзм; повернення до первісного розуміння сутності діалектики. Геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту (Дж. Бруно, М. Кузанський).

Реформація, її ідеї (Т. Мюнцер, М. Лютер, Ж. Кальвін).



Тема 4. Філософія Нового часу

Наукова революція XVII ст. (І. Ньютон) і проблема методу пізнання у філософії (Ф. Бекона, Р. Декарта). Емпіризм і раціоналізм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм, А. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейб­ніц). Створення механічно-матеріалістичної картини світу. Понят­тя субстанції у філософії Б. Спінози. Монадологія Г. Лейбніца.

Проблема людини у філософії Просвітництва (Монтеск’є, Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм, його розуміння людини і суспільства (Ж. Ламетрі, К.-А. Гельвецій, П. Голь­бах, Д. Дідро).

Тема 5. Німецька класична філософія

Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. Філософські позиції І. Канта. Філософська система І. Фіхте. Суб’єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф. Шел­лінга. Г. Гегель, його філософська система та метод. Антро­пологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Німецька класична філо­софія і сучасне бачення світу.



Тема 6. Історія філософії України

Становлення й розвиток світогляду давніх слов’ян: давньо-слов’янська міфологія, запровадження християнства. Філософська думка періоду етнокультурної катастрофи. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії. Г. С. Ско­ворода — фундатор філософії українського кордоцентризму. Ук­раїнський романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Філософські ідеї Т. Шевченка. Академічна філософія (С. Гогоць­кий, П. Юркевич, В. Лесевич, О. Гіляров та ін.). Соціально-філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського, М. Коцюбин­ського, М. Драгоманова, І. Франка, В. Антоновича. Філософія періоду відродження українського духовного життя (В. Винничен­ко, М. Грушевський, В. Зеньковський та ін.). Філософія націо­нальної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І. Лисяк-Руд­ницький та ін.). Філософська спадщина Д. Чижевського. Філософія України в радянський період. Розробка філософських проблем у сучасній Україні.



Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (XX cm.)

Плюралізм течій сучасної філософії. Критичний перегляд прин­ципів і традицій класичної філософії кінця XIX—початку
XX ст. Захист і оновлення класичних філософських традицій: неотомізм (Ю. Бохенський, Ж. Мартін, Т. де Шарден), неокан­тіанство (О. Лібман, Г. Коген), неогегельянство (Б. Кроче, Ж. Іп­політ, Дж. Ройс).

Філософські погляди К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна: проб­леми буття-мислення, матерії-свідомості, матеріального-ідеаль­ного, діалектики, відчуження, матеріалістичного розуміння істо­рії, комуністичного ідеалу.

Проблема раціонального та ірраціонального. Ірраціоналістичний і містичний підхід у філософському аналізі (А. Шопенгауер, Ф. Ніц­ше, В. Дільтей). Філософські проблеми психоаналізу (З. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Фромм).

«Екзистенціальна філософія» та її різновиди (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс). Життя і смерть, сенс існування, проблема свободи.



Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (Л. Вігтен­штейн, Р. Карнап, Б. Рассел), структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко), герменевтика (Г. Гадамер, П. Ріккерт, Т. Кун). Г. Маркузе й «нові ліві». Постпозитивізм (К. Поппер, І. Лакатош, П. Фейєрабенд).

Модуль 2. Система філософії

Тема 8. Проблема систематизації філософського знання

Сучасні уявлення про філософію. Концепція походження і конструювання філософських систем. Діалектика як теорія систем. Класична і некласична філософія. Філософія і філософствування. Закони та категоріальний апарат філософії. Типологія філософських систем. Філософія як об’єкт пізнання.



Тема 9. Онтологія

Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття. Буття людини як фундаментальна проблема філософії. Суспільне та індивідуальне буття. Буття речей, процесів і станів природи. Матерія і свідомість. Основні форми існування матерії. Проблема єдності світу. Сутність та структура свідомості. Діалектика та її альтернативи. Закони і категорії діалектики. Принципи діалектики. «Негативна діалектика». Метафізика як наука і метод. Інтуїтивізм. Еволюціонізм. Софістика і еклектика.



Тема 10. Гносеологія

Пізнання як відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні принципи теорії пізнання та багатовимірність його форм. Особливості пізнання природного, соціокультурного і духовного світу людини. Пізнання і творчість. Проблеми істини. Об’єктивність істини. Абсолютна та відносна істина. Конкретність істини. Істина й цінність. Сучасні концепції істини. Критерії істини.



Тема 11. Соціальна філософія і філософська антропологія

Особливості філософського пізнання суспільства і людини. Роль соціального пізнання в історії. Специфіка предмета соціальної філософії. Співвідношення предметів соціальної філософії та інших гуманітарних наук. Головні категорії соціальної філософії. Суспільство як система, що само розвивається. Спадковість ідей суспільного розвитку в контексті класових і загальнолюдських пріоритетів. Історичний генезис теоретичних обгрунтувань сутності суспільного поступу: діалектично-матеріалістична концепція, соціологічна, феноменологічно-герменевтична, технократична, моральна, культурологічна та ін.



Суб’єкти суспільного розвитку: індивіди та соціальні спільноти. Особистість у вимірах філософського аналізу. Матеріальні аспекти розвитку суспільства. Соціально-політична сфера. Духовне життя сус­пільства. Відчуження як фактор, що зумовлює однобічний розвиток людини. Аксіологія і сучасність. Концепції майбутнього людства.

Тема 12. Філософія і методологія соціального
і економічного пізнання

Типологія філософських і методологічних проблем науки. Тенденції розвитку загальної методології та філософії науки. Методологія як стиль мислення. Рівні методології. Основні методи наукового пізнання. Форми наукового пізнання. Структура емпіричного та теоретичного рівнів знання. Логіка соціального та економічного пізнання. Етика та праксеологія науки. Економіка й мораль. Методологія і логіка соціального та економічного пізнання: марксистська, неопозитивістська, феноменологічна, герменевтична, прагматична, екологічна, синергічна та ін.



1.4. Тематичний план семінарських занять


п/п

Тематика семінарських занять

Кількість
годин

Тема 1

Предмет філософії

2

Тема 2

Філософія Стародавнього світу

2

Тема 3

Філософія Середньовіччя

2

Тема 4

Філософія Нового часу

2

Тема 5

Німецька класична філософія

2

Тема 6

Історія філософії України

2

Тема 7

Тенденції розвитку сучасної філософії

2

Тема 8

Проблеми систематизації філософського знання

2

Тема 9

Онтологія

2

Тема 10

Гносеологія

2

Тема 11

Соціальна філософія і філософська антропологія

2

Тема 12

Філософія і методологія соціального і економічного пізнання

2




Разом:

24

1.4.1. Плани семінарських занять

Тема 1. Предмет філософії (2 год.)

План

  1. Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини.

  2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

  3. Сутність філософського світогляду. Предмет та основне питання філософії.

  4. Структура і функції філософії.






Література

  1. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І. Ф. Надольного. — К.: Либідь, 1996. — Розділ 1.

  2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / І. В. Бичко, В. Г. Табачковський, Г. І. Брак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 1.

  3. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 1.

  4. Философия: Учеб. для высших учеб. заведений. — Ростов н/Д., 1996. — Глава 1.

Тема 2. Філософія Стародавнього світу (2 год.)

План

  1. Принципи періодизації історії філософії.

  2. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай, Єгипет, Вавилон, Палестина, Іран).

  3. Антична філософія.

Л

ітература

1. Виндельбанд В. История древней философии. — К.: Тандем, 1995.

2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка та ін. — К.: Либідь, 1994. —Лекція 2, 3.

3. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 2, §1,2.



4. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. — М.: Высш. шк., 1981.

Тема 3. Філософія Середньовіччя (2 год.)

План

  1. Етапи розвитку філософії Середньовіччя в Західній Європі.

  2. Арабська і єврейська філософія Середньовіччя.

  3. Філософія епохи Відродження.

  4. Філософія Реформації.

Л

ітература


  1. История философии: Запад — Россия — Восток. Книга вторая: Фи­лософия XV—XIX вв.: Учеб. для студентов вузов / Под ред. Н. В. Мот­рошиловой. — М.: Греко-латинский кабинет, 1996.

  2. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 2, § 3.

  3. Філософія. Курс лекцій. — К.: Либідь, 1994. — Лекції 4, 5.

  4. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. — М.: Высш. шк., 1991.

Тема 4. Філософія Нового часу (2 год.)

План

  1. Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція XVII ст.

  2. Емпіризм і гносеологія Ф. Бекона, Т. Гоббса.

  3. Дуалізм і раціоналізм Р. Декарта, пантеїзм Б. Спінози, монадологія Г. Лейбніца.

  4. Суб’єктивний ідеалізм і агностицизм (П. Бейль, Д. Берклі, Д. Юм).

  5. Французькі матеріалісти XVIII ст. (Д. Дідро, П.-А. Гольбах,
    Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо).

Л

ітература

1. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 6.

2. Філософія: Підруч. /Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 2, § 3.

3. Соколов В. В. Европейская философия XV—XVII веков: Учеб. пособие. —М.: Высш. шк., 1984.



Тема 5. Німецька класична філософія (2 год.)

План

  1. Історичні умови формування класичної німецької філософії, її основні риси.

  2. Філософські та соціально-етичні погляди І. Канта.

  3. Післякантівський суб’єктивний ідеалізм (Й. Фіхте).

  4. Діалектика і натурфілософія Ф. Шеллінга.

  5. Філософія історії І. Гердера.

  6. Об’єктивний ідеалізм і діалектика Г. Гегеля.

  7. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.






Література

  1. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 2, § 5.

  2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 7.

  3. История философии: Запад — Россия — Восток. Книга вторая: Философия XV—XIX вв.: Учеб. для студентов вузов / Под ред. Н. В. Мот­рошиловой. — М.: Греко-латинский кабинет, 1996. — Главы 5—9.

Тема 6. Історія філософії України (4 год.)

План

  1. Давньослов’янська міфологія — колиска філософської думки України-Русі.

  2. Філософська думка Київської Русі.

  3. Філософські ідеї в духовній культурі України XII—XIII ст.

  4. Гуманізм епохи Відродження в Україні.

  5. Розвиток реформаційних і гуманістичних ідей в Острозькій академії та братських школах.

  6. Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія «серця» Г. С. Сковороди.

  7. Український романтизм.

  8. Українська академічна філософія. Філософські погляди П. Юркевича.

  9. Російськомовна школа «Київського кола» другої половини XIX—початку XX ст.

  10. Філософія української революційної демократії.

  11. Філософська думка української діаспори.

  12. Світоглядно-філософська ситуація в Радянській і пострадянській Україні.

Л

ітература


  1. Історія філософії України: Підруч. / М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Ру­син, І. В. Бичко та ін. — К.: Либідь, 1994.

  2. Історія філософії України. Хрестоматія: Навч. посіб. / Упо-ряд. М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, І. В. Бичко та ін. — К.: Либідь, 1993.

Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (4 год.)

План

  1. Марксистська філософія, її структура, проблеми й основні різновиди.

  2. Позитивізм і неопозитивізм, його різновиди.

  3. Екзистенціалізм та його різновиди.

  4. Філософська антропологія.

  5. Фрейдизм та неофрейдизм.

  6. Персоналізм і неоперсоналізм.

  7. Неотомізм.

Л

ітература


  1. Андерсен П. Размышления о западном марксизме. На путях исто­рического материализма / Пер. с англ. — М.: Интер — Версо, 1991.

  2. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 4.

  3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 12.

  4. Зарубіжна філософія XX ст.: У 6 кн. / Ред. кол.: Г. І. Волинська, С. О. Кичигин, М. Ф. Тарасенко. — К.: Довіра, 1993. — Кн. 6.

Тема 8. Проблеми систематизації
філософського знання
(2 год.)


План

  1. Принципи побудови філософських систем.

  2. Класичні і некласичні підходи до побудови систем науки і філософії.

  3. Структура філософських систем, їх типологія.

  4. Філософія як об’єкт дослідження.

  5. Проблема систематизації законів та категоріального складу фі­лософії.

Л

ітература


  1. Алексеев П. В., Панин А. В. Диалектический материализм (Общие тео­ретические принципы): Учеб. пособие. — М.: Высш. шк., 1987. — Разд. 1.

  2. Кувакин В. А. Что такое философия? — М.: Изд-во МГУ, 1989.

  3. Ильенков Э. В. Философия и культура. — М.: Политиздат, 1991.

  4. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. — М.: Прогресс, 1990.

Тема 9. Онтологія (2 год.)

План

  1. Сутність і основні форми буття.

  2. Буття матеріального. Матерія і рух. Простір і час.

  3. Буття людини.

  4. Буття ідеального. Свідомість, її структура.

  5. Діалектика та її альтернативи.

  6. Буття соціального.

  7. Проблема єдності світу, її вирішення в історії філософії.

Л

ітература


  1. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розд. 5—10.

  2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекції 13—18.

  3. Философия :Учеб. для высших учебных заведений. — Ростов н/Д: Феникс, 1996. — Гл. III—VI.

Тема 10. Гносеологія (2 год.)

План

  1. Основні принципи теорії пізнання.

  2. Пізнання як відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

  3. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.

  4. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання.

  5. Творчість та інтуїція.

  6. Проблема істини, її критерії.

Л

ітература


  1. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розд. 11—12.

  2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Та­бачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 20.

Тема 11. Соціальна філософія
і філософська антропологія
(4 год.)


План

  1. Особливості філософського пізнання суспільства і людини.

  2. Природні умови розвитку суспільства.

  3. Матеріальне виробництво як основа розвитку суспільства.

  4. Соціально-політична сфера суспільства.

  5. Духовні виміри життя суспільства.

  6. Філософська антропологія.

  7. Особистість і суспільство.

  8. Суспільний прогрес, його критерії.

Л

ітература


  1. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розд. 13—17.

  2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка,
    В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекції 23—29.

  3. Социальная философия: Учеб. пособие для вузов / В. Н. Лаври­ненко, В. П. Ратников, В. Ю. Дорошенко и др.; Под ред. проф. В. Н. Ла­вриненко. — М.: Культура й спорт ЮНИТИ, 1995.

Тема 12. Філософія і методологія соціального
і економічного пізнання
(2 год.)


План

  1. Філософські проблеми економічного життя суспільства.

  2. Економічне життя і економічна свідомість.

  3. Методологія соціально-економічних досліджень.

  4. Економічна діяльність як вид соціальної творчості.

  5. Підприємництво як феномен культури.

Л

ітература


  1. Бродель Ф. Время мира: В 3 т.: Пер. с франц. — М.: Прогресс, 1992.

  2. Вебер М. Избранное: Пер. с нем. — М.: Юрист, 1994. — С. 43—73.

  3. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1990.

  4. Гаврилишин Б. Дорога в майбутнє: Пер. з англ. — К.: Основи, 1993.

  5. Глущенко Е. В., Капцов А. И., Тихонравов Ю. В. Основы предпринимательства: Учеб. пособие. — М.: Вестник, 1996. — С. 5—9.

  6. Заславская Т. И., Рывкина Р. В. Социология экономической жизни. — Новосибирск: Наука, 1991.

  7. Замошкин Ю. А. Частная жизнь, частный интерес, частная собственность // Вопр. филос. — 1991. — № 2. — С. 3—13.

  8. Корнаи Я. Путь к свободной экономике: Пер. с англ. — М.: Экономист, 1990.

  9. Кузьмин В. П. Принципы системности в теории и методологии К. Маркса. — М.: Политиздат, 1980.

  10. Маркс К. Экономические рукописи 1857—1861 гг.: В 2 ч. — М.: Политиздат, 1980.—Ч. 1.

  11. Методологічні вказівки до вивчення спецкурсу «Соціальна філософія та психологія підприємства» / Укл. В. X. Арутюнов, Б. В. Пясковський. — К.: КДЕУ, 1993.

  12. Методологічні вказівки до вивчення спецкурсу «Методи творчості в соціально-економічному дослідженні». Для бакалаврів та магістрів / Укл. Б. В. Пясковський, В. X. Арутюнов. — К.: КДЕУ, 1996.

  13. Попов В. Д. Экономическое сознание: сущность, формирование и роль в социалистическом обществе. — М.: Мысль, 1981.

  14. Поппер К. Открытое общество и его враги. Время лжепророков: Гегель, Маркс и другие оракулы: Пер. с англ. — М.: Феникс, Международный фонд «Культурная инициатива», 1992. — Т. 2.

  15. Платонов С. После коммунизма: Кн., не предназначенная для печати; Второе пришествие: Бездны. — М.: Мол. гвардия, 1991.

  16. Русская философия собственности (XVII—XXII). / Сост. К. Исуков, И. Савкин. — СПб.: СП «Ганза», 1993.

  17. Рих А. Хозяйственная этика: Пер. с нем. — М.: Посев, 1996.

  18. Ракитов А. И. Философская азбука бизнеса // Вопр. филос. — 1991. — № 2. — С. 25—36.

  19. Хайек Ф. А. Дорога к рабству // Вопр. филос. — 1990. — № 10. — С. 113—151; № 11. — С. 123—164.

1.5. Тематичний план завдань з СРС
(самостійної роботи студентів)



п/п

Назва теми

Види СРС

Тема 1

Предмет філософії

Зонд-тест, експрес-тест-1, частотн. Словник

Тема 2

Філософія Стародавнього світу

Експрес-тест-2, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат

Тема 3

Філософія Середньовіччя

Експрес-тест-3, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат

Тема 4

Філософія Нового часу

Експрес-тест-4, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат

Тема 5

Німецька класична філософія

Експрес-тест-5, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат

Тема 6

Історія філософії України

Експрес-тест-6, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат

Закінчення


п/п

Назва теми

Види СРС

Тема 7

Тенденції розвитку сучасної філософії

Експрес-тест-7, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат

Тема 8

Проблеми систематизації філософського знання

Експрес-тест-8, частотн. Словник, реферат, аналітичні тести

Тема 9

Онтологія

Експрес-тест-9, частотн. Словник, реферат, аналітичні тести

Тема 10

Гносеологія

Експрес-тест-10, частотн. Словник, реферат, аналітичні тести

Тема 11

Соціальна філософія і філософська антропологія

Експрес-тест-11, частотн. Словник, реферат, аналітичні тести

Тема 12

Філософія і методологія соціального і економічно­го пізнання

Експрес-тест-12, частотн. Словник, реферат, доповідь на наукову студентську конференцію

Вивчення курсу філософії здійснюється, крім лекційних та семінарських форм, у таких формах СРС:

  • самостійна робота з філософською літературою, конспектування першоджерел (див. список літератури);

  • підготовка рефератів, захист їх (див. тематику рефератів);

  • розв’язування тестів (див. експрес-тести, зонд-тести та ін.);

  • складання частотного словника («100 базових понять»);

  • упорядкування інформації про відомих філософів і філософсь­кі школи (див. завдання «Хто є хто», «100 філософських шкіл»);

  • аналітична робота з філософськими текстами (див. аналітичні тести);

  • науково-студентська робота (участь у роботі студентських наукових гуртків, наукових студентських конференцій різного рівня: вузівського, міського, республіканського, міжнародного).

1.5.1. ЗОНД-ТЕСТ з ТЕМИ «ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ»*

(За допомогою цього тесту визначається ступінь готовності аудиторії до раціонального сприйняття філософського курсу.)

1. Яке з наведених нижче визначень філософії здається вам найбільш прийнятним? (Підкресліть не більше 3 означень; бажано сформулювати і своє розуміння):

1.1. Філософія — це любов до мудрості.

1.2. Філософія — це вчення про буття як таке.

1.3. Філософія — це свідомість, мислення вголос.

1.4. Філософія — узагальнений світогляд.

1.5. Філософія — це наука наук.

1.6. Філософія — це мистецтво виживати і вмирати.

1.7. Філософія — це вчення про належне, про ідеали, про цінності.

1.8. Філософія — це вчення про мораль, щастя та сенс життя.

1.9. Філософія — це вчення про людину.

1.10. Філософія — це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та людського мислення.

1.11. Філософія — це не наука, а наука не філософія.



1.12. Філософія — це квінтесенція історичної епохи (за Гегелем).

1.13. Філософія — це вчення про всезагальне в системі «Людина — світ».

1.14. Філософія — це вид «їжі», яка, коли жуєш, то здається, що в роті щось є, а коли збираєшся її ковтнути, то з’ясовується, що фактично нема чого ковтати.

1.15. Філософія дещо нагадує царство короля Ліра, який збіднів до краю через те, що роздав його своїм дітям (все, що було за змістом у філософії, перейшло до інших наук у процесі диференціації знань).

1.16. Філософія — це ірраціональна форма пояснення того, що неможливо пояснити за допомогою «здорового глузду».

1.17. Філософія — це особлива форма інтелектуальної діяльності, не пов’язаної ні з яким предметом конкретно.



1.18. Філософія — це стан душі (наприклад, під час медитації).

1.19. Філософія — це осягнення істини за допомогою серця (за мотивами Г. Сковороди).

1.20. Філософія — це вчення про Бога, про все божественне (за вченням Дамаскіна).

1.21. Філософія — це



(подайте свій варіант розуміння філософії)

2. Де і як формувались ваші уявлення про філософію:

2.1. У навчальному закладі (школі) до вступу в КНЕУ:

2.2. Завдяки самоосвіті (читання філософської літератури):

2.3. Через вплив засобів масової інформації (радіо, телебачення, газети, журнали):

2.4. Завдяки читанню та осмисленню серйозної художньої літератури (Л. Толстой, Ф. Достоєвський, Ж. Сартр, Чингіз Айтматов, І. Франко, О. Гончар та ін.):

2.5. Під впливом церкви, засвоєння релігійного світогляду, Святого Письма:

2.6. У результаті читання наукової фантастики (С. Лем, А. Азімов, К. Ціолковський та ін.):

2.7. Завдяки знайомству зі східними філософськими та релігійними джерелами, пов’язаними з цим світоглядом та своєрідною культурою:

2.8. У результаті читання соціально-економічної літератури:

2.9. Назвіть інші фактори, які вплинули на формування ваших філософських поглядів:

3. Назвіть імена найбільш відомих вам українських філософів:

3.1. _____________ 3.2. _____________ 3.3.

4. Назвіть імена найбільш відомих вам сучасних філософів Заходу:

4.1. ___________ 4.2. _____________ 4.3.

5. Які твори і яких філософів ви читали (як вітчизняних, так і зарубіжних)?

5.1.


5.2.

5.3.


6. Якщо ви раніше вивчали філософію в тій або іншій формі, то яка з філософських проблем вас найбільше зацікавила? (Назвіть принаймні 1—2 проблеми):

6.1. ______________________ 6.2.

7. Можливо, ви виступали з філософським рефератом або брали участь у конкурсі праць з філософської проблематики. Якщо так, то назвіть тему реферату, конкурсної роботи тощо:

8. Якщо ви дали позитивну відповідь на запитання 7, то зазначте, чи маєте намір у подальшому працювати над висунутими вами проблемами?

8.1. Так. 8.2. Ні. 8.3. Важко відповісти.

9. Чи бажаєте ви поза межами нормативного філософського курсу вивчати за своїм вибором ще 1—2 нижчезазначених спецкурсів чи спеціальних семінарів? Підкресліть.

9.1. Соціальна філософія та психологія підприємництва.

9.2. Історія розвитку філософської думки в Україні.

9.3. Філософія і творчість.

9.4. Соціальна екологія та філософія.

9.5. Методи творчості в соціально-економічному дослідженні.

9.6. 


(сформулюйте самі теми спецкурсів за вашим розсудом та інтересами)

10. Наведіть деякі дані про себе:

10.1. Прізвище, ім’я, по батькові:

10.2. Рік і місце народження

10.3. Який навчальний заклад закінчили, де й коли?

10.4. Якщо ви перевелись з якогось іншого вузу, то зазначте, з якого:

10.5. Якщо раніше ви вступали до певного вузу, то назвіть, до якого саме:

10.6. Якби у вас був вибір без особливих зусиль і матеріальних витрат перевестись на іншу спеціальність у нашому вузі чи перейти в інший вуз, то яку спеціальність і який вуз ви обрали б?

10.7. Якби така можливість була вам надана для отримання або продовження освіти за кордоном, то який би вуз і яку країну ви обрали б?

10.8. Чи є у вас домашня бібліотека?

10.9. Чи є в ній література філософського змісту?

(зазначте кількість одиниць)

10.10. Чи є у вас довідкова філософська література, філософський словник, підручники, навчальні посібники з філософії? (Якщо є, то вкажіть кількість одиниць)



1.5.2. ЕКСПРЕС-ТЕСТИ

Експрес-тест М І (Тема 1)

1. Назвіть 3 історичні типи світогляду:

2. Назвіть 3 основні елементи структури світогляду:

3. Назвіть 3 фактори формування світогляду:

4. Назвіть 3 основні напрями вирішення одного боку «основного питання філософії»

5. Назвіть 3 основні напрями вирішення другого боку «основного питання філософії»

6. Назвіть основні методи у філософії:

7. Назвіть не менше 5 функцій філософії:

8. Чи може принцип монізму задовольнити ідеалістичну філософію? («Так» чи «Ні»).

9. Чи може принцип монізму задовольнити матеріалістичну філософію? («Так» чи «Ні»).

10. Чи всі ідеалісти є агностиками? («Так» чи «Ні»).

Експрес-тест № 2 (Тема 2)

1. Назвіть 4 основи світобудови згідно з вченням чарваків:

2. Назвіть не менше 5 міфів Стародавньої Греції:

3. Назвіть не менше 5 філософських шкіл Стародавньої Греції:

4. Назвіть не менше 3 представників «перипатетиків» у стародавній філософії:

5. Назвіть основні риси діалектики античності:

6. Вкажіть 3 основні періоди розвитку античної філософії:

7. Вкажіть 5 апорій Зенона Елейського:

8. Вкажіть 4 основні стихії Всесвіту Анаксімандра:

9. Назвіть закони формальної логіки, що їх визначив Аристотель:

10. Назвіть 3 риси раціональної етики стоїцизму:



Експрес-тест № 3 (Тема 3)

1. Які дві ідеї лежать в основі християнського монотеїзму?

2. Назвіть основні етапи розвитку філософії Середньовіччя:

3. Назвіть три основні напрями схоластичної філософії:

4. Назвіть головну рису середньовічного мислення:

5. Назвіть три основні риси філософії Відродження:

6. Назвіть три основні питання з’ясування сутності речі в середньовічній філософії:

7. Чи може об’єктивний ідеалізм визнавати існування матеріального світу? («Так» чи «Ні»).

8. Чи можуть номіналісти погодитись із твердженням: «Спочатку було слово»? («Так» чи «Ні»).

9. Чи можуть реалісти у схоластичній філософії погодитися з твердженням: «Спочатку було слово»? («Так» чи «Ні»).

10. На якому принципі базується концепція Всесвіту епохи Відродження?

Експрес-тест № 4 (Тема 4)

1. Назвіть 4 «ідоли» (перешкоди) в процесі пізнання істини за Ф. Беконом:

2. Назвіть логічний метод, який був розроблений Р. Декартом:

3. Назвіть логічний метод, який був розроблений Ф. Беконом:

4. Назвіть первинні якості матерії за Д. Локком:

5. Назвіть вторинні якості матерії за Д. Локком:

6. Назвіть відомих представників суб’єктивного ідеалізму у філософії Нового часу:

7. Назвіть відомих представників об’єктивного ідеалізму у філософії Нового часу:

8. Назвіть відомих представників дуалізму та плюралізму в філософії Нового часу:

9. Назвіть відомих представників сенсуалізму в філософії Нового часу:

10. Назвіть три елементи натурального права людини за Локком:

Експрес-тест № 5 (Тема 5)

1. Назвіть «золоте правило» категоричного імперативу І. Канта:

2. Назвіть чотири антиномії за І. Кантом:

3. Назвіть не менше трьох «апріорних форм споглядання»:

4. Назвіть не менше трьох «апріорних форм мислення»:

5. Чи можна, за Кантом, пізнати «речі в собі»? («Так» чи «Ні»).

6. Чи можна, за Кантом, пізнати «речі для нас»? («Так» чи «Ні»).



7. Назвіть три логічні проблеми пізнання за діалектикою Гегеля:

8. Назвіть три етапи розвитку абсолютної ідеї за системою Гегеля:

9. Яку нову «релігію» намагався створити Л. Фейєрбах?

10. Які дві категорії у філософії І. Фіхте відображають принцип тотожності буття й мислення?



Експрес-тест № 6 (Тема 6)

1. Назвіть три складові певної дуальності в культурі Київської Русі:

2. Назвіть моральні проблеми, які ставили й вирішували мислителі Київської Русі:

3. У чому полягає сутність концепції «спорідненої праці» у філософії Г. Сковороди?

4. Назвіть три світи вчення Г. Сковороди:

5. Яка мораль була домінуючою у філософії українського романізму:

6. Назвіть чинники українського менталітету за П. Кулішем:

7. Назвіть не менше трьох представників української «філософії серця»:

8. Назвіть не менше двох принципів націоналізму за Д. Донцовим:

9. Назвіть основні галузі досліджень філософії «червоного позитивізму»:

10. Назвіть не менше трьох напрямів розробок сучасної логіки Львівсько-варшавської школи:

Експрес-тест № 7 (Тема 7)

1. Назвіть етапи становлення Західної філософії:

2. Визначте основні напрями сучасної Західної філософії (зазначте не менше 5):

3. Визначте періоди становлення неопозитивізму:

4. Назвіть основні філософські засади позитивізму:

5. Назвіть періоди становлення екзистенціалізму:

6. Назвіть основні напрями розвитку філософії екзистенціа-
лізму:

7. Назвіть основні напрями філософської антропології:

8. Назвіть основні періоди становлення філософії психоаналізу:

9. Назвіть мету і методи герменевтики:

10. Назвіть основні засоби ліквідації відчуження людини за К. Марксом:

Експрес-тест № 8 (Тема 8)

1. Назвіть основні принципи конструювання класичних філософських систем:



2. Назвіть основні принципи розбудови сучасної наукової теорії:

3. Назвіть основні системи класичної філософії:



4. Назвіть основні риси некласичного етапу розвитку філософії:

5. Назвіть основні типи наукової раціональності:

6. Назвіть основні елементи системи сучасного філософського знання:

7. Назвіть основні способи філософствування:



8. Назвіть етноментальні характеристики філософського знання:

9. Назвіть основні парадигми філософського знання:

10. Назвіть основні підходи до визначення предмета сучасної філософії:

Експрес-тест № 9 (Тема 9)

1. Назвіть основні форми буття:

2. Назвіть основні типи, види й форми руху матерії:

3. Назвіть основні види матерії:

4. Назвіть елементи структури свідомості:

5. Назвіть основні види практики:

6. Назвіть основні функції практики:

7. Назвіть основні принципи діалектики:

8. Назвіть основні закони діалектики:

9. Назвіть «парні категорії» діалектики (не менше 5 пар):

10. Назвіть основні виміри людського буття:

Експрес-тест № 10 (Тема 10)

1. Назвіть основні принципи пізнання:

2. Назвіть основні форми чуттєвого пізнання:

3. Назвіть основні форми логічного пізнання:

4. Назвіть основні риси інтуїції:

5. Назвіть основні риси емпіричного пізнання:

6. Назвіть основні риси теоретичного пізнання:

7. Назвіть основні методи емпіричного рівня пізнання:

8. Назвіть основні методи теоретичного рівня пізнання:

9. Назвіть основні загальнологічні прийоми й методи піз­­нання:

10. Назвіть основні риси творчості:

Експрес-тест № 11 (Тема 11)

1. Перерахуйте основні потреби людини:

2. Назвіть основні риси суспільного буття:

3. Назвіть основні елементи соціальної структури суспільства:

4. Назвіть основні соціальні протиріччя:

5. Назвіть основні елементи «надбудови»:

6. Назвіть основні елементи структури суспільної свідомості:

а) за носіями:

б) за рівнем відображення діяльності:

в) за способом поширення:

г) за формами відображення:

7. Назвіть типи взаємовідносин між особою і суспільством:

8. Назвіть основні типи цінностей:

9. Якими орієнтаціями має керуватись людина в умовах ринкових відносин?

10. Назвіть основні теорії і концепції суспільного розвитку:

Експрес-тест № 12 (Тема 12)

1. Назвіть основні риси соціального пізнання:

2. Назвіть основні загальносоціологічні теорії:

3. Назвіть основні макроекономічні моделі:

4. Назвіть основні методологічні підходи до вивчення економічного розвитку суспільства:

5. Назвіть основні риси протестантської етики М. Вебера:

6. Назвіть характеристики різних релігійно-економічних типів людини за М. Вебером:

7. Назвіть характеристики православного типу господарювання за С. Булгаковим:

8. Назвіть основні філософські методології соціальної історії:

9. Назвіть філософську методологію, яку використовують Дж. Сорос, К. Поппер, І. Пригожин:

10. Назвіть основні критерії суспільного прогресу:

1.5.3. ТЕСТ «100 ФІЛОСОФСЬКИХ ШКІЛ»

Зразок


п/п

Назви філософських шкіл, течій та напрямів

Час їх заснування

Країна, місто, заклад, де почалася їхня історія

Назвіть не менше 5 представників цих шкіл, течій, напрямів (там, де це можна зробити)

Назвіть 2—3 філософські проблеми, ідеї, які були у центрі їхньої уваги

Оцінка відповіді 5 — все правильно, 4 — в основному правильно, 3 — допущено не більше 2 помилок, 2 — допущено понад 2 помилки

1

2

3

4

5

6

7

1

Локаята (школа чарваків)

середина І тис.

Стародавня Індія

Брихаспаті

Основу світу становлять 4 елементи: земля, вода, вогонь, повітря




За цим зразком дайте характеристику інших шкіл і напрямів філософії:


2. Санкх’я

3. Йога


4. Фа-цзя

5. Інь-ян

6. Кун-Фуцзи (конфуціанство)

7. Мін-цзя



8. Даосизм

9. Мо-цзя

10. Ньяя

11. Мілетська школа

12. Ефеська
школа


13. Елейська школа

14. Піфагорійський союз

15. Софісти

16. Атомісти

17. Перипатетики

18. Мегарики



19. Кініки

20. Стоїцизм

21. Патристика

22. Грекомовна апологетика

23. Номіналізм

24. Реалізм



25. Іудейська схоластика

26. Неоплатонізм

27. Філософія ісламського Відродження

28. Раннє (італій­ське) Відродження

29. Пізнє (північ­не) Відродження

30. Західноєвропей­ська Реформація

31. Механістична філософія Нового часу

32. Раціоналізм
філософії Нового
часу

33. Пантеїзм філософії Нового часу

34. Картезіанство

35. Суб’єктивно-ідеалістична філософія Нового часу

36. Емпірична філо­софія Нового часу

37. Агностицизм філософії Нового часу

38. Французьке просвітництво

39. Сенсуалізм філософії Нового часу

40. Французький матеріалізм Нового часу

41. Німецьке Просвітництво

42. Німецький романтизм

43. Німецька філософська містика

44. Німецька класична філософія (ідеалізм)



45. Німецька кла­сична філософія (діалектика)

45. Німецька кла­сична філософія (діалектика)

46. Філософська антропологія (ідеалізм)

47. Антропологіч­на філософія (матеріалізм)

48. Марксизм

49. «Молодогегельянці»

50. «Старогегельянці»

51. Франкфуртська школа

52. Неокантіанська марбурзька школа



53. Неокантіанська фрейбурзька (баденська) школа

54. Школа психоаналізу

55. Віденський гурток

56. Феноменологія

57. Класичний екзистенціалізм

58. «Мадридська школа» екзистен­ціалізму

59. Герменевтика

60. Структуралізм



61. Українське пе­редвідродження

62. Українське Відродження

63. Українська Реформація


64. Київський візантизм

65. Філософія Києво-Могилянської академії

66. Українське просвітництво

67. Український романтизм

68. Філософія ук­раїнської револю­ційної демократії

69. «Київське коло»

70. Львівсько-вар­шавська школа

71. «Філософія життя»

72. Російський космізм

73. Філософія всеєдності

74. Російська історіософія

75. Слов’янофіли

76. Західники

77. Психологічний напрям російської філософії



78. Філософія ро­сійської революційної демократії

79. Російська релігійна філософія



80. Філософія росій­ського марксизму

81. Конвенціоналізм

82. Прагматизм

83. Логічний позитивізм

84. Інтуїтивізм

85. Семантичний позитивізм



86. Постпозитивізм

87. Емпіріокритицизм

88. Футурологічний напрям

89. Догматизм

90. Релятивізм

91. Географічний детермінізм



92. Діалектико-матеріалістичний напрямок філософії

93. Соціологічний напрям розуміння суспільства

94. Феноменолого-герменевтич­на лінія соціаль­ної філософії

95. Ранній утопіч­ний соціалізм

96. Соціальна уто­пія XVIII—XIX ст.

97. Культурологічні концепції суспільства

98. Технократич­ні концепції суспільства

99. Екзистенціальна філософія суспільства

100. Концепції со­ціально-економіч­ного песимізму


1.5.4. ТЕСТ «ХТО Є ХТО» (СТО ІМЕН ФІЛОСОФІВ)

Зразок

№ п/п

Ім’я філософа

Період історії, до якого належить філософ

Державна, етнічна чи національна належність філософа

Напрям, течія чи філософська школа

Назвіть 2—3 філософські поняття, введені в науковий обіг філософом

Оцінка відповіді: 5—все правильно, 4— в основному правильно, 3 — допущено не більше 2 помилок, 2 — допущено понад 2 помилки

1

2

3

4

5

6

7

1

Фалес

Античність

Мілет (Мала Азія)

Наївний матеріалізм

Першооснова всіх речей — во­да. Вона — символ жит­тя, його філо­софська метафора




За цим зразком дайте характеристику іншим філософам:

2. Анаксимандр

3. Анаксимен

4. Зенон

5. Піфагор

6. Геракліт

7. Демокріт

8. Сократ

9. Платон

10. Аристотель

11. Епікур

12. Тертулліан

13. Сенека

14. Плотін

15. Ориген

16. Августин

17. Боецій

18. Джина (Вардхамана)


19. Сидхартха

20. Конфуцій

21. Лао-цзи

22. Мо-цзи

23. Еріугена

24. Росцелін

25. Ансельм Кен­терберійський

26. Альберт Великий

27. Фома Аквінський

28. Авіценна

29. Аверроес

30. Маймонід

31. Ібн Гебіроль

32. Дунс Скот

33. Уільям Оккам


34. Марсіліо Фічіно

35. П’єтро Помпонацці

36. Мартін Лютер

37. Жан Кальвін

38. Томас Мюнцер

39. Микола Кузанський

40. Джордано Бруно

41. Томас Мор

42. Макіавеллі

43. Френсіс Бекон

44. Декарт

45. Гоббс

46. Джон Локк


47. Джордж Беркл

48. Девід Юм

49. Спіноза

50. Лейбніц

51. Монтеск’є

52. Вольтер

53. Руссо

54. Ламетрі

55. Гольбах

56. Гельвецій

57. Гердер

58. Кант


59. Фіхте

60. Шеллінг

61. Гегель

62. Фейєрбах

63. Ніцше


64. Шопенгауер

65. Огюст Конт

66. К’єркегор

67. Е. Max

68. М. Хайдеггер

69. К. Ясперс

70. М. Вебер

71. К. Маркс

72. Ф. Енгельс

73. В Ленін



74. В. Соловйов

75. М. Бердяєв

76. О. Блаватська

77. М. Черни­шевський



78. М. Драгоманов

79. Г. Сковорода



80. Ф. Прокопович

81. П.Юркевич

82. І. Франко


83. П. Куліш

84. Д. Донцов



85. Д. Чижевський

86. В. Липинський

87. Альбер Камю

88. С. Булгаков

89. П. Сорокін

90. З. Фрейд

91. К. Г. Юнг

92. Г. Маркузе


93. Дільтей

94. П. Флоренський

95. Карл Поппер

96. Хейзинга



97. В. Вернадський

98. Л. Гумільов

99. А. Тойнбі

100. Леві-Стросс



1.5.5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЧАСТОТНОГО СЛОВНИКА:
100 БАЗОВИХ ФІЛОСОФСЬКИХ ПОНЯТЬ*

Дати визначення понять:



1. Світогляд

2. Міфологія

3. Релігія

4. Філософія

5. Метод

6. Методологія

7. Онтологія

8. Гносеологія

9. Аксіологія

10. Праксеологія

11. Матеріалізм

12. Ідеалізм

13. Агностицизм

14. Монізм

15. Дуалізм

16. Плюралізм

17. Політеїзм

18. Монотеїзм

19. Буддизм

20. Іудаїзм

21. Індуїзм


22. Іслам

23. Християнство

24. Чарвака

25. Брахманізм

26. Даосизм

27. Конфуціанство

28. Елеати

29. Піфагорійці

30. Софісти

31. Атомісти

32. Платоніки

33. Перипатетики

34. Епікуреїзм

35. Стоїцизм

36. Гностицизм

37. Патристика

38. Космоцентризм

39. Теоцентризм

40. Номіналізм і реалізм

41. Теологія

42. Томізм і неотомізм


43. Аверроїзм

44. Ренесанс

45. Реформація

46. Антропоцентризм

47. Геоцентризм і геліоцентризм

48. Емпіризм

49. Раціоналізм

50. Сенсуалізм

51. Гілозоїзм

52. Пантеїзм

53. Механіцизм

54. Картезіанство

55. Монадологія

56. Стихійна діалектика



57. Об’єктивна діалектика

58. Суб’єктивна діалектика

59. Діалектика Гегеля

60. Діалектика Маркса

61. Молодогегельянство

62. Старогегельянство


63. Категоричний імператив

64. Антропологічний матеріалізм

65. Філософська антропологія

66. Український кордоцентризм

67. Український романтизм

68. Діалектичний та історичний матеріалізм

69. Екзистенціалізм

70. Позитивізм

71. Психоаналіз

72. Герменевтика

73. Буття


74. Матерія

75. Свідомість

76. Мислення

77. Рух


78. Розвиток

79. Пізнання

80. Істина

81. Закон

82. Якість і кількість

83. Закон єдності і боротьби протилежностей

84. Закон заперечення

заперечення

85. Одиничне й загальне

86. Форма і зміст

87. Сутність і явище


88. Можливість і дійсність

89. Людина

90. Суспільство

91. Цивілізація

92. Культура

93. Прогрес і регрес

94. Політична свідомість

95. Правова свідомість

96. Моральна свідомість

97. Естетична свідомість

98. Релігійна свідомість

99. Екологічна свідомість



100. Критерії суспільного прогресу

1.5.6. ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

«А»

  1. Характеристика особливості філософії Стародавнього Сходу (Індія, Китай).

  2. Брахманізм як релігійно-філософська течія.

  3. «Ведична» література та її роль у формуванні ортодоксальних староіндійських шкіл (вайшешика, ньяя).

  4. Рух як спосіб існування матерії. Дві концепції руху.

  5. Категорії одиничного, особливого і загального.

  6. Сутність діалектики, її основні види й принципи.

«Б»

  1. «Ведична» література та її роль у формуванні неортодоксальних староіндійських шкіл — чарвака, джайнізму та буддизму.

  2. Філософські школи Стародавнього Китаю (даосизм, учення Лао-цзи, конфуціанство).

  3. Категорії простору й часу, їх роль у філософії та природознавстві.

  4. Закон заперечення заперечення.

  5. Людина в умовах ринкових відносин.

  6. Нове мислення — необхідна умова збереження й розвитку сучасної цивілізації.

«В»

  1. Особливості античної філософії Греції та Риму.

  2. Мілетська школа.

  3. Іонійська філософія.

  4. Діалектика частини і цілого. Проблема цілісності.

  5. Соціальне пізнання та його специфіка.

  6. Процес наукової творчості.

«Г»

  1. Піфагорійська школа.

  2. Елейська школа.

  3. Поняття свідомості та генезис її розвитку.

  4. Філософія і релігія.

  5. Основні форми буття, їх специфіка та взаємозв’язок.

  6. Сутність правової, демократичної і суверенної держави.

«Д»

  1. Вчення про буття і пізнання світу. Проблема людини та суспільства у філософії Демокріта.

  2. Вчення про буття і пізнання світу. Проблема людини та суспільства у філософії Платона.

  3. Розвиток філософської думки в Україні: від Вишенського до Сковороди (XVI—XVIII ст.).

  4. Явище і сутність. Критика феноменалізму.

  5. Активний, випереджаючий характер відображення у свідомості та його творче використання.

  6. Соціальний прогрес та його історичні типи.

«Е»

  1. Вчення про буття і пізнання світу. Проблема людини і су-
    спільства у філософії Арістотеля.

  2. Філософські погляди Сократа.

  3. Філософські погляди Епікура.

  4. Діалектика чуттєвого та раціонального в пізнанні.

  5. Сутність практики як критерію істини.

  6. Типи держави та форми управління.

«Є»

  1. Філософія «романтизму» та її поширення в Україні.

  2. Етичне вчення стоїків Стародавньої Греції та Риму.

  3. Софістична філософія Стародавньої Греції про людину.

  4. Метафізика як світогляд і метод пізнання.

  5. Основне питання філософії та його альтернатива.

  6. Філософське поняття закону.

«Ж»

  1. Становлення античної діалектики у філософії Геракліта, Зенона, Сократа й Арістотеля.

  2. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.

  3. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людини.

  4. Філософське вчення про матерію та його світоглядне і методологічне значення.

  5. Форма і зміст. Критика формалізму та натуралізму.

  6. Категорія причинності. Причинні зв’язки, їх характер та види.

«З»

  1. Особливості філософії середньовічного суспільства.

  2. Боротьба між номіналізмом (Росцелін) та реалізмом (Ансельм Кентерберійський) у середньовічній філософії.

  3. Принцип системності (система, елемент, структура) та його значення у соціально-економічному дослідженні.

  4. Суспільна свідомість та її структура.

  5. Проблеми взаємодії в системі «людина — природа— суспільство».

  6. Філософські погляди В. І. Вернадського. Концепція нообіо-сферогенезу.

«І», «Ї», «Й»

  1. Томізм — вчення Фоми Аквінського.

  2. Проблема людини у християнському віровченні.

  3. Ставлення до природи в період Середньовіччя.

  4. Необхідність та випадковість, їх діалектичний зв’язок.

  5. Закони діалектики: діалектика взаємозв’язку кількісних та якісних змін.

  6. Економіка й політика в їх діалектичному взаємозв’язку.

«К»

  1. Особливості філософії Відродження.

  2. Процес секуляризації людини від церкви та її канонів.

  3. Розвиток діалектики в працях М. Кузанського.

  4. Спосіб матеріального виробництва, його структура та діалектика взаємодії його елементів.

  5. Закон єдності і боротьби протилежностей.

  6. Філософія у сфері культури.

«Л»

  1. Геліоцентризм та вчення про нескінченність Всесвіту в працях природодослідників М. Коперника, Г. Галілея, Дж. Бруно.

  2. Пантеїстичні концепції у філософії Відродження.

  3. Проблема моральності, «соборності» людства і космологія у філософії В. Соловйова, П. Флоренського, М. Бердяєва, М. Федорова.

  4. Роль народних мас і видатних осіб в історії.

  5. Можливість і дійсність. Поняття ймовірності.

  6. Суспільно-економічна формація в системі «базис — надбудова».

«М»

  1. Сутність лютеранства та кальвінізму, їх вплив на розвиток капіталістичних відносин.

  2. Соціальні та культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу.

  3. Філософські погляди Ф. Бекона.

  4. Проблема сутності буття та методів пізнання у філософських ученнях Ф. Бекона та Р. Декарта.

  5. Соціальна революція та її роль у розвитку суспільства.

  6. Характер і рушійні сили соціальних революцій.

«Н»

  1. Культура як предмет філософського осмислення.

  2. Проблема всебічного розвитку особи як гуманістичного ідеалу.

  3. Типи держави та форми правління.

  4. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин як джерело прогресу суспільства.

  5. Теоретичне й емпіричне в науковому пізнанні.

  6. Цінності та їх роль у суспільстві.

«О»

  1. Проблема сутності буття та методів пізнання у філософських ученнях Б. Спінози та Г. Лейбніца.

  2. Сутність емпіризму та раціоналізму.

  3. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні та Росії.

  4. Соціально-філософські погляди Т. Шевченка, І. Франка, М. Драгоманова, М. Грушевського та їх роль у формуванні національної самосвідомості українського народу.

  5. Закон єдності і боротьби протилежностей.

  6. Методи пізнання, їх типізація та умови застосування.

«П»

  1. Філософія епохи Просвітництва та її історичне значення. Просвітництво в Україні.

  2. Проблема людини у філософії Просвітництва (Ж.-Ж. Руссо, Ф. Вольтера, О. М. Радіщева та ін.).

  3. Методологія побудови наукової теорії.

  4. Роль оцінки у суспільному пізнанні: істина й омана.

  5. Етичні норми і цінності науки.

  6. Вчення З. Фрейда про протидію та взаємозв’язок свідомості та підсвідомості.

«Р»

  1. Французький матеріалізм, його тлумачення людини та су-
    спільства.

  2. Філософські погляди П. Гольбаха.

  3. Філософські погляди К. Гельвеція.

  4. Практика як специфічно людський засіб ставлення до світу.

  5. Біопсихосоціальна сутність людини (критика біологізаторства та соціологізаторства).

  6. Матеріальне та ідеальне у свідомості.

«С»

  1. Теорія пізнання І. Канта.

  2. Етичні погляди Канта.

  3. Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля.

  4. Наука та її роль у суспільстві.

  5. Ціннісні орієнтації, їх методологічне значення у науково-дослідній діяльності.

  6. Культура і цивілізація, шляхи подолання антикультури та бездуховності.

«Т»

  1. Філософія тотожності законів природи і мислення у Ф. Шел­лінга.

  2. Діалектика та принцип історизму в філософії Гегеля.

  3. Релігія і сучасність.

  4. Сутність нової релігії Л. Фейєрбаха.

  5. Суспільна свідомість, її структура.

  6. Суспільна свідомість та її основні форми.

«У»

  1. Діалектика як раціональне зерно філософії Гегеля.

  2. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

  3. Формування і розвиток марксистської філософії.

  4. Природа як об’єкт філософського осмислення.

  5. Російський та український космоцентризм (кінець XIX—початок XX ст.).

  6. Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.

«Ф»

  1. Формування і розвиток філософських поглядів К. Маркса та Ф. Енгельса.

  2. Філософські основи розуміння суспільства і концепція соціально-історичної практики.

  3. Розробка К. Марксом і Ф. Енгельсом концепції матеріалістичної діалектики та матеріалістичного підходу до історії суспільства.

  4. Праця як центральний фактор антропобіосоціогенезу.

  5. Проблеми екології й цивілізації.

  6. Життя як цінність. Основні принципи антропології.

«X», «Ц»

  1. Філософські, етичні та суспільно-політичні ідеї в поглядах Ілларіона, Володимира Мономаха.

  2. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку духовної культури слов’янських народів.

  3. Сутність «філософії серця» Г. Сковороди.

  4. Свобода і справедливість як загальнолюдські цінності.

  5. Природний та соціальний фактор формування людини.

  6. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.

«Ч»

  1. Філософські погляди Феофана Прокоповича.

  2. Революційно-демократичні погляди Т. Шевченка та І. Франка.

  3. Сутність і філософський зміст проблеми буття.

  4. Філософська дискусія з проблеми «сутності існування».

  5. Потреби, інтереси, цінності як рушійні фактори соціального розвитку.

  6. Соціальна революція та реформа.

«Ш», «Щ» —

  1. Проблеми моральності й «соборності» людства у філософії В. Соловйова.

  2. Філософські погляди П. Флоренського.

  3. Філософські погляди М. Бердяєва.

  4. Сутність матеріалістичного та ідеалістичного поглядів на розуміння суспільства та його історію.

  5. Поняття суспільства як соціально організованої системи.

  6. Поняття політичної системи суспільства та структури влади.

«Ю»

  1. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання.

  2. Герменевтика як метод культурологічного аналізу.

  3. Діалектика класово-формаційного і загальнолюдського підходів у розв’язанні глобальних проблем сучасності.

  4. Принципи і методи соціального прогнозування.

  5. Проблема «доказу» існування Бога.

  6. Проблема раціонального та ірраціонального в пізнанні.

«Я»

  1. Неофрейдизм. Проблема душі сучасної людини.

  2. «Філософія серця» і київська російськомовна школа.

  3. Діалектика природи і проблема походження людини.

  4. Проблема детермінації творчості.

  5. Технологія і культура. Проблема етики науково-технічної творчості.

  6. Філософська герменевтика, її можливості й межі*.

1.6. Основні вимоги до знань,
умінь та навичок студентів


Студент повинен:

знати предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат, основні етапи розвитку історії світової та вітчизняної філософії, сучасні тенденції розвитку філософської думки, найбільш відомих авторів філософських систем, їх головні праці;

уміти ідентифікувати філософські тексти з певними поглядами, розв’язувати тести, трансформувати філософські знання на проблеми економічної теорії й практики, аналізувати соціально-економічні проблеми буття, ставити філософського рівня питання, аналізувати їх і акумулювати в рефератах, виступах на семінарах, доповідях та наукових студентських конференціях;

мати навички читання та конспектування філософської літератури, толерантного ставлення до різних світоглядних систем, дис­кутування з тих чи інших проблем, письмової відповіді на іспитах та ін.

Письмова форма заключного екзамену з філософії запроваджена з метою підвищення об’єктивності оцінки знань студентів. Вона вимагає більш сконцентрованої уваги до повторення матеріалу курсу, його систематичного і послідовного засвоєння. Для досягнення високої якості письмової роботи слід звернути увагу на такі рекомендації:



  1. Відповіді на поставлені в білеті запитання мають бути якомога повнішими, ґрунтовними за змістом, вичерпними, логічними, вираженими в досконалій граматичній формі і записаними виразним розбірливим почерком.

  2. У відповіді слід дати філософське визначення поставленого в білеті запитання, зазначити, яке історичне місце і значення воно займає в історії філософії, в чому полягає його сутність, як слід його вирішувати, які були чи можуть бути альтернативи його вирішення в сьогоденні.

  3. У письмовій роботі не допускаються перекручення в пріз­вищах та іменах філософів, назвах їх творів, в датах історичних фак­тів, назвах філософських термінів та довільного скорочення слів.

  4. Перед написанням тексту відповідей слід скласти чіткий план викладу, включаючи наявність заключного висновку, знай­ти спосіб його симетричного розміщення, без закреслень, пере­робок, прогалин.

  5. Під час екзамену категорично забороняється списування, ведення переговорів з сусідами, користування «шпаргалками». У разі виявлення таких дій студент може бути усунений з аудиторії і отримати незадовільну оцінку з предмета.

  6. Перш ніж здати роботу викладачеві-екзаменатору, уважно прочитайте весь текст, уточніть, чи немає в ньому пропусків, неправильних слововживань, технічних помилок тощо. Ще раз подумайте, чи повністю відповідає зміст Вашого тексту на поставлені в білеті питання. Пам’ятайте, що якість оформлення Вашої роботи може істотно вплинути на виведення загальної оцінки
    іспиту.

1.7. Система поточного
та підсумкового контролю


1.7.1. Оцінка знань студентів
за рейтинговою системою контролю

Робочі тести блокуються, як правило, в пакет з 10 питань. Оцінка знань таких тестів може вестись за традиційною чотирибальною системою (2, 3, 4, 5) з урахуванням повноти й правильності відповіді студента на кожне запитання і виведенням середнього бала.

Оцінювати знання студента можна і за більш складною рейтинговою системою, відповідно до установленої на кафедрі шкали рейтингової системи оцінок.

Крім того, може використовуватись і «залікова» система оцінки, коли студент дав правильні відповіді не менш як на 6 запитань із 10. В такому разі студент отримує «задовільно», за 8 — 9 правильних відповідей — «добре», за 5 і менше правильних відповідей — «незадовільно».

Найвищий рейтинг, який може набрати студент у межах рейтингової системи = 100 балів. Для спрощення бали згідно з якістю відповіді виражаються в цифрах 2, 3, 4, 5. З них по 60 балів припадає на оцінку, отриману на семінарських заняттях з 12 ключових модулів. Якщо на один Модуль припадає 2—3 оцінки, то до уваги береться найвища. Крім того, студент повинен розв’я­зати 12 експрес-тестів, це допоможе викладачеві дати релевантну оцінку знань студента за кожний Тема.

За семестр студентам потрібно написати 1 реферат з історії філософії (оцінка — до 5 балів); підготувати словник із 100 базових понять (оцінка — до 5 балів); розв’язати зонд-тест (оцінка — до 5 балів); тест «Хто є хто?» (оцінка — до 5 балів); тест «100 філософських шкіл» (оцінка — до 5 балів); підсумковий тест (оцінка — до 10 балів). Студент може також брати участь у наукових конференціях, олімпіадах та інших видах наукової роботи (оцінка — до 5 балів). Максимальна кількість балів — 100.



Екзаменаційна оцінка виставляється автоматично:

за 86—100 балів — «відмінно»; за 71—85 балів — «добре»;

за 55—70 балів — «задовільно», за кількість балів до 55 — «незадовільно»

Враховуючи те, що набрати до екзамену 70—100 балів досить важко, студент може набрати бали, яких не вистачає, на екзамені (за підсумковим тестом — не більше 10 балів, за білетом — не більше 5 балів).



1.7.2. НОВА СИСТЕМА ОЦІНОК ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Згідно з рішенням Науково-методичної ради КНЕУ, починаючи з 2001 p., кафедра філософії впроваджує письмові іспити з використанням тестів. Нова форма заключного іспиту з філософії запроваджена з метою підвищення об’єктивності оцінки знань студентів і спрямована на стимулювання систематичної роботи студентів над курсом протягом семестру.

Тести підготовлені згідно з наказом ректора, рішенням Ради і методичними рекомендаціями Науково-методичної ради університету. Вони за змістом охоплюють всі розділи (модулі) робочої програми курсу філософії, дозволяють перевірити чотири рівні знань студентів: знання-розпізнавання, знання-репродукція, знан­ня-розуміння, знання-трансформація:

Першому рівню знань відповідають тести ІІ, ІІІ, IX;

Другому рівню знань відповідають тести ІV, VІ, VII;

Третьому рівню знань відповідають тести VIII, V, І;

Четвертому рівню знань відповідає тест X.

Вимоги до відповіді студента

Екзаменаційний білет складається з 10 тестів. За кожний з десяти тестів можна отримати від 0 до 10 балів.

На перший альтернативний тест треба дати відповідь: так або ні. Якщо відповідь правильна, студент отримує 5 балів, якщо відповідь хибна, то він отримує 0 балів. Ще додатково 5 балів він може отримати за правильне пояснення, чому обрана та чи інша відповідь.

На другий альтернативний тест треба також дати одну з відповідей, яка містить саме питання. Якщо відповідь правильна, студент отримує 5 балів, якщо вона хибна, то він отримує 0 балів. Додаткові 5 балів він може отримати за правильне пояснення, чому обрана та чи інша відповідь.

На третій тест (пошук дефінієндума) треба дати назву категорії, поняття, яке визначено. За правильну відповідь можна отримати 10 балів, а за неправильну — 0 балів.

Четвертий тест (філософські категорії) складається з двох рівнів. На першому рівні треба дати назву категорії, яка протилежна за зміс­том заданої. За правильну відповідь можна отримати 5 балів, за непра­вильну — 0 балів. Додатково ще 5 балів можна отримати за правиль­не визначення названої категорії і її діалектичний зв’язок із заданою.

П’ятий тест (доповнення) вимагає від студента задану характеристику або рису доповнити, як правило, ще трьома до цілісного розуміння. За неповну систему характеристик студент отримає 5 балів. Якщо всі додаткові характеристики або риси правильні і складають певну цілісність, то він отримає 10 балів.

Шостий тест складається з чотирьох рівнів. За правильну відповідь про час заснування школи, про місце заснування школи, про представників можна отримати 5 балів, за правильне визначення кола проблем — ще 5 балів.

Сьомий тест оцінюється за подібною схемою: за правильну відповідь на питання про період історії філософії, країну або етнічну належність філософа, і напрям або школу філософії — 5 балів, про внесок у філософію — до 5 балів.

Тест восьмий («Хто є хто? — друга версія) вимагає точної назви імені (прізвища) філософа за його характеристиками. За правильну відповідь — 10 балів, за неправильну відповідь або 0 балів (якщо ім’я філософа обрано випадково) або 5 балів (якщо ім’я філософа відноситься до заданої філософської школи, епохи, напряму).

Тест дев’ятий (вибір правильної відповіді). За правильну відповідь на цей тест можна отримати 5 балів, за неправильну відповідь — 0 балів. Можна отримати додатково ще 5 балів, якщо дано пояснення, чому виключена та чи інша характеристика у варіантах відповіді.

Тест десятий (аналітичний) складається з трьох рівнів відповідей: за правильну відповідь про автора вислову і про ідею, що акумулює вислів, — 5 балів, ще 5 балів можна отримати за пояснення, що цей вислів означає і як його розуміти сьогодні.

Разом за 10 тестів можна отримати від 0 до 100 балів. Екзаменаційна оцінка виставляється з такого розрахунку:

«відмінно» за 85—100 балів;

«добре» за 65—80 балів;

«задовільно» за 50—65 балів;

«незадовільно» 45 балів і менше.

Екзамен складається в письмовій формі. Відповіді треба писати на спеціальних бланках українською мовою. Не допускається перекручення імен філософів, назв їхніх творів, філософських термінів та довільного скорочення слів.

Під час іспиту категорично забороняється списування, користування шпаргалками, підказками. У разі виявлення таких дій студент може бути усунений з аудиторії і отримати незадовільну оцінку.

Перш ніж здати роботу екзаменаторам, необхідно уважно прочитати весь текст, уточнити, чи немає в ньому пропусків, неправильних слововживань, суттєвих і технічних помилок. Треба пам’ятати, що якість оформлення письмової відповіді впливає на зміст роботи.

Уважно подивіться на зразок екзаменаційного білета на стор. 45, спробуйте в процесі підготовки до іспиту дати конспективне викладення відповіді на всі 300 тестів. Тільки системна і систематична підготовка до іспиту може гарантувати успіх.



Зразок екзаменаційного білета

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра філософії

Дисципліна: філософія Семестр: ________

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № ____



  1. Чи є серед агностиків матеріалісти?

  2. Що є більш багатим за змістом — «одиничне» чи «загальне»?

  3. Що у філософії визначається як єдність сутності й існування?



Задана філософська
категорія

Назвати протилежну за змістом філософську категорію

Дати визначення
філософської категорії,
що протилежна заданій

Якість

?

?

5. Доповнити правила наукового методу за Декартом: 1) ви­значення принципів; 2)_________; 3)__________; 4)_______.

6.


Назва школи

Час її
заснування

Місце
її заснування

Представники
(не більше трьох)

Коло основних проблем

Львівсько-вар­шавська школа

?

?

?

?

7.

Ім’я
філософа

Період історії філософії

Країна або
етнічна його
причетність

Напрям, течія
або школа

Внесок у
філософію

О. Конт

?

?

?

?

8.

1

2

3

4

5

?

Стародавня філософія

Китай

Стихійна діалектика, наївний матеріалізм

Вчення про всезагальний закон «дао», неможливість діяти всу­переч його етичній нормі «дао-де», східні традиції діалогу між учителем і учнем

9. Зайве виключити, дати пояснення, чому це зроблено?

До форм наукового пізнання належать: а) проблема; б) сумнів; в) гіпотеза; г) теорія.

10. Хто автор цього вислову, яку філософську ідею він акумулює, що вона означає для сучасності?

«Кожен є предметом споживання для когось».



1.7.3. ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ (100 ПИТАНЬ з 10 МОДУЛІВ)

Експрес-тест (версія: «Так» — «Ні»)


п/п

Запитання

Так

Ні

Оцінка

1.1

Чи може принцип монізму задовольнити ідеалістичну філософію?










1.2

Чи може принцип монізму задовольнити матеріалістичну філософію?










1.3

Чи коректне матеріалістичне твердження: «Матерія виникла раніше свідомості»?










1.4

Чи коректне ідеалістичне твердження: «Свідомість виникла раніше матерії»?










1.5

Чи можуть матеріалісти бути агностиками?










1.6

Чи можуть ідеалісти бути агностиками?










1.7

Чи може об’єктивний ідеалізм виз­навати існування матеріального
світу?










1.8

Чи може суб’єктивний ідеалізм визнавати існування матеріального
світу?










1.9

Чи можуть діалектики бути матеріалістами?










1.10

Чи можуть діалектики бути ідеалістами?













Загальна оцінка:










Експрес-тест (аналітична версія)


п/п

Визначення філософії

До якого напряму
належать автори цих
визначень філософії

2.1

Філософія — це любов до мудрості




2.2

Філософія — це наука наук




2.3

Філософія — це не наука, а наука не філософія




2.4

Філософія — це вчення про буття як таке




2.5

Філософія — це вчення про людину




2.6

Філософія — це вчення про всезагальне в системі «людина — світ»




2.7

Філософія — це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та людського мислення




2.8

Філософія — це ірраціональна форма пояснення того, що неможливо пояснити за допомогою «здорового глузду»




2.9

Філософія — це особлива форма інтелектуальної діяльності, яка не пов’язана ні з яким предметом конкретно




2.10

Філософія — це мислення вголос







Загальна оцінка




Як розуміли буття такі філософи:

3.1. Фалес

3.2. Анаксимен

3.3. Анаксимандр

3.4. Демокріт

3.5. Платон

3.6. Аристотель

3.7. Спіноза

3.8. Лейбніц

3.9. Фома Аквінський



3.10. Дж. Берклі

Загальна оцінка:

Доповніть категорії «До пари» та визначте їх:


п/п

Назва категорії

Визначення кате­горії

Назва парної
категорії

Визначення парної
категорії

4.1

Причина




1. Наслідок




4.2

Необхідність




2. Випадковість




4.3

Частина




3.




4.4

Зміст




4.




4.5

Можливість




5.




4.6

Сутність




6.




4.7

Діалектика




7.




4.8

Якість




8.




4.9

Діалектичне заперечення




9.




4.10

Єдність




10.







Загальна оцінка:










Тест «Що вам відомо про філософські школи?»


п/п

Філософська школа

Час її
заснування

Відомі
представники школи

Філософські проблеми, що вони їх ставили і вирішували

5.1

Мілетська школа










5.2

Елейська школа










5.3

Шартрська школа










5.4

Олександрійська школа










5.5

Школа «Via antiqua»










5.6

Пуллахська школа










5.7

Львівсько-варшавська школа










5.8

Франкфуртська школа










5.9

Київська школа «червоного позитивізму»










5.10

Києво-Могилянська академія













Загальна оцінка:










Тест «Структура філософського знання»

6.1 Назвіть етапи розвитку філософії Стародавньої Індії:

а) _____________ б)_____________ в) _____________

6.2 Назвіть етапи розвитку філософії Стародавньої Греції:

а) _____________ б) ____________ в) _____________

6.3 Назвіть етапи розвитку філософії Середньовіччя:

а) _____________ б) ____________ в) _____________

6.4 Назвіть основні риси філософії Нового часу:

а) _____________ б) ____________ в) _____________;

6.5 Назвіть основні етапи розвитку філософської думки в Україні:

а) _____________ б) _____________ в) _____________

6.6 Назвіть основні форми неопозитивізму:

а) _____________ б) _____________ в) _____________

6.7 Назвіть основні напрями розвитку схоластики:

а) _____________ б) _____________ в) _____________

6.8 Назвіть основні різновиди гегельянства:

а) _____________ б) _____________ в) _____________

6.9 Назвіть основні різновиди екзистенціалізму:



а) _____________ б) _____________ в) _____________

Загальна оцінка:

Хто є хто (перша версія)

№ п/п

Перелік імен

Період історії, до якого
належить філософ: Античність, Середньовіччя, Новий час тощо

Державна, етнічна чи національна належність філософа (китайський, французький, український тощо)

Напрям, течія чи філософська школа: ідеалізм, по­зитивізм, томізм, герменевтика і т. д.

Назвіть 2—3 філософські поняття, введені в науковий обіг філософом: монада, атом, універсалія тощо

Оцінка відповіді: 5 — всі відповіді правильні, 4 — в основному правильні, 3 — допущено не менше двох помилок, 2— більше двох помилок

7.1

Епікур
















7.2

Аверроес
















7.3

Дж. Локк
















Закінчення

№ п/п

Перелік імен

Період історії, до якого
належить філософ: Античність, Середньовіччя, Новий час тощо

Державна, етнічна чи національна належність філософа (китайський, французький, український тощо)

Напрям, течія чи філософська школа: ідеалізм, по­зитивізм, томізм, герменевтика і т. д.

Назвіть 2—3 філософські поняття, введені в науковий обіг філософом: монада, атом, універсалія тощо

Оцінка відповіді: 5 — всі відповіді правильні, 4 — в основному правильні, 3 — допущено не менше двох помилок, 2— більше двох помилок

7.4

Дж. Берклі
















7.5

Фіхте
















7.6

М. Вебер
















7.7

Ф. Ніцше
















7.8

К. Поппер
















7.9

П. Юркевич
















7.10

П. Копнін
















________________________________

Загальна оцінка

Хто є хто? (друга версія)


п/п

Перелік імен

Період історії, до якого належить філософ: Античність, Середньовіччя, Новий час тощо

Державна, етнічна чи національна належність філософа (китайський, французький, український тощо)

Напрям, течія чи філософська школа: ідеалізм, позитивізм, томізм, герменевтика і т. д.

Назвіть 2—3 філософські поняття, введені в науковий обіг філософом: монада, атом, універсалія тощо

Оцінка відповіді: 5 — всі відповіді правильні,
4 — в основному правильні, 3—допущено не менше двох помилок, 2 — більше двох помилок

8.1

?

IV—III ст.до н.е.

Китайський філософ

Даосизм

Всезагальний закон «дао», неможливість діяти всупереч «дао»




Продовження


п/п

Перелік імен

Період історії, до якого належить філософ: Античність, Середньовіччя, Новий час тощо

Державна, етнічна чи національна належність філософа (китайський, французький, український тощо)

Напрям, течія чи філософська школа: ідеалізм, позитивізм, томізм, герменевтика і т. д.

Назвіть 2—3 філософські поняття, введені в науковий обіг філософом: монада, атом, універсалія тощо

Оцінка відповіді: 5 — всі відповіді правильні,
4 — в основному правильні, 3—допущено не менше двох помилок, 2 — більше двох помилок

8.2

?

VIIІ—VII ст. до н.е.

Давньогрецький філософ

Мілетська школа

Апейрон, хаос, до гармоній небуття




8.3

?

IV ст. до н.е.

Давньогрецький філософ

Перипатетична школа

Матерія, фор­ма, категорії можливості та дійсності, закони логіки




8.4

?

IX ст.

Римський філософ

Неоплатонізм

4 природи сві­тового космі­чного прогре­су: божестве­нна, сина бо­жого, конкретне, перетворення на пер­шу




8.5

?

XVII ст.

Голландський філософ

Пантеїзм

Модуси, «порядок ідей» відповідає «порядку ре­чей», свобода пізнання, не­обхідність




8.6

?

XVIII ст.

Український філософ

Українська класична філософія

3 світи: макрокосмос, мікрокосмос, Біблія: «шлях спорідненої праці»




Закінчення


п/п

Перелік імен

Період історії, до якого належить філософ: Античність, Середньовіччя, Новий час тощо

Державна, етнічна чи національна належність філософа (китайський, французький, український тощо)

Напрям, течія чи філософська школа: ідеалізм, позитивізм, томізм, герменевтика і т. д.

Назвіть 2—3 філософські поняття, введені в науковий обіг філософом: монада, атом, універсалія тощо

Оцінка відповіді: 5 — всі відповіді правильні,
4 — в основному правильні, 3—допущено не менше двох помилок, 2 — більше двох помилок

8.7

?

XVII—XVIII ст.

Український філософ

Українське просвітництво

Власне існува­ння матерії, єд­ність сутності та існування, вчення про просвітницько-абсолюти­стську державу




8.8

?

XX ст.

Український філософ

Філософіяукраїнського радикалізму

Ірраціональне містичне тлумачення нації. Нація як духовна спільно­та, людина—засіб, нація—мета.




8.9

?

XX ст.

Український філософ

Філософська антропологія екзистенціа­лізму

Людина на перехресті двох світів: тіло й душа, добро і зло та ін.




8.10

?

XX ст.

Український і російський радянський філософ

Київська школа «червоного позитивізму»

Діалектика процесу пізна­ння, ідея як форма мислен­ня, проблема, діалектика як логіка




______________________________

Загальна оцінка:

Кому і до якого напряму філософії
належать ці твердження?



п/п

Твердження

Автор

Напрям
філософії

9.1

«Людина є мірою всіх речей»







9.2

«Вірю тому, що абсурдно»







9.3

«Люди швидше простять смерть батька, ніж втрату майна»







9.4

«Бог створив людський розум, подібний дзеркалу, здатному відобразити Всесвіт»







9.5

«Я мислю, отже, я існую»







9.6

«Існувати — означає бути сприйнятим»







9.7

«Пізнай самого себе»







9.8

«Є одна лише справді серйозна філософська проблема — проблема самогубства»







9.9

«Я знаю, що я нічого не знаю»







9.10

«Тільки три ідеї політичні і тільки три методи організації маємо: охлократію з диктатурою, демократію з республікою, класократію з правовою монархією»










Загальна оцінка:







Зробіть поділ понять:


п/п

Поняття

Можлива їх структура

10.1

Діалектика:

1) _______________

2) _______________

10.2

Рівень пізнання:

1) _______________

2) _______________

10.3

Буття природи (речей):

1) _______________

2) _______________

10.4

Методи пізнання:

1) _______________

2) _______________

10.5

Монізм:

1) _______________

2) _______________

Каталог: data -> rus -> Naykova literatyra
rus -> Розділ Характеристика існуючого виробничого підприємства
rus -> 2 Управління якістю послуг в готельному комплексі "Дністер" Розділ 3
rus -> Реферат Тема:  Економічні аспекти взаємодії суспільства І природи. Виконав: студент гр. 407 Фао
rus -> 1. Маркетингова товарна політика підприємства
rus -> Що оточуючий нас світ не існує реально, а є плід уяви окремого індивіда
rus -> 1. Планування і аналіз чисельності працівників підприємства
rus -> Досвід розвинутих країн переконливо доводить, що основною формою економічної життєдіяльності підприємств в умовах ринкової економіки є маркетинг
Naykova literatyra -> Nota bene: перекладено аби-як, рекомендується уважно все перевірити!!!!!!


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка