Еритроцити. Групи крові. Правила переливання крові




Сторінка1/2
Дата конвертації06.11.2018
Розмір0,8 Mb.
  1   2
Відкритий урок на тему:

«Еритроцити. Групи крові.

Правила переливання крові»

вчителя біології

НВК «СЗШ №2-гімназія» м. Трускавця

ПУЦІВА МИХАЙЛА ВАСИЛЬОВИЧА

Урок № 21

Тема. Еритроцити. Групи крові. Правила переливання крові.

Мета: ознайомити учнів з будовою й функціями формених елементів крові людини, провести порівняння будови еритроцитів жаби й людини, вивчити будову еритроцитів і встановити зв’язок їх будови з функцією, що виконується, встановити природу груп крові.

Обладнання та матеріали: таблиця «Кров», «Групи крові», мікроскопи, мікропрепарати крові людини.

Базові поняття й терміни: формені елементи крові, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Структура уроку

I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1—2 хв.

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності . . 5 хв.

III. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . 20 хв.



  1. Будова і функції еритроцитів.

  2. Групи крові.

ІV. Самостійна робота учнів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 хв.

V. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1—2 хв.

VI. Підбиття підсумків уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 хв.
Хід уроку

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемної ситуації.

Чому наша кров червона?



III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди.

  1. Будова і функції еритроцитів.

Як уже зазначалося, форменими елементами крові є: еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Еритроцити виконують свої функції в руслі крові. У чоловіків міститься 4,5—5,0 • 1012/л еритроцитів, у жінок — 4,0—4,5 • 1012/л. Частина їх у депо. Еритроцит людини — це округла, двовігнута клітина діаметром 7—8,5 мкм. Завдяки такій формі еритроцит має відносно велику поверхню. Зрілий еритроцит крові людини не має ядра, тому його ємність збільшується. Відстань від мембрани до найвіддаленішої точки перебування гемоглобіну не перевищує 1,2—1,5 мкм, що створює добрі умови для газообміну. Оскільки еритроцит без'ядерний і має еластичну мембрану, він легко змінює форму і проходить через найдрібніші капіляри, які діаметром іноді майже удвічі менші, ніж еритроцит. На глікокаліксі мембран еритроцитів фіксовані антигени груп крові, резус-фактора та інші речовини — забезпечується його транспортна функція.

Найважливішою функцією еритроцита є транспортування газів, особливо кисню. Воно здійснюється завдяки вмісту в еритроциті гемоглобіну (34 % загальної маси еритроцита). Якби гемоглобін був у плазмі крові, а не в еритроцитах, то в'язкість крові була б високою, що ускладнило б кровообіг. Тобто упаковку гемоглобіну в еритроцитах можна вважати одним із ароморфозів. Молекула гемоглобіну складається з 4 компонентів: 2 молекул α-глобіну і 2 молекул β-глобіну, а також містить 4 молекули гема. У гемі міститься атом заліза, здатний приєднувати або віддавати кисень. При цьому валентність Феруму не змінюється (він залишається двовалентним). Розрізняють А- (у дорослого АНb) і F- (у плоду FНb) гемоглобін. Здатність F-гемоглобіну транспортувати кисень краща. Перед народженням плоду еритроцити з FНb замінюються еритроцитами з АНb.



Приєднавши кисень, гемоглобін перетворюється на оксигемоглобін (НbО2). Гемоглобін, який віддав кисень тканинам, називається відновленим, або дезоксигемоглобіном. Він має темний колір. У венозній крові частина гемоглобіну (приблизно 5%) сполучена з вуглекислим газом — карбгемоглобін (НbСО2).

При вдиханні повітря, яке містить чадний газ, утворюється міцна сполука — карбоксигемоглобін (НbСО). Спорідненість гемоглобіну до СО перевищує спорідненість його до О2, тому можливість транспортування кисню в цих умовах різко погіршується. Людина може вчадіти, що іноді призводить до смерті.



Зрілий еритроцит циркулює в крові упродовж 100—120 діб. Після цього він гине (гемолізується). Руйнуються еритроцити в селезінці й печінці. Гемоглобін у печінці перетворюється на білірубін (пігмент жовчі). За добу оновлюється близько 1% еритроцитів.

2. Функції еритроцитів

Основна функція еритроцитів пов’язана з гемоглобіном, що міститься в них (Hb).

Атом заліза гемоглобіну здатний приєднувати й віддавати молекули кисню. Окиснена форма гемоглобіну має оранжево-червоний (яскраво-червоний) колір і називається оксигемоглобіном (HbO2), а відновлена форма — багряно-червоний колір і називається карбогемоглобіном (HbСO2).

Кров, насичену киснем, називають артеріальною, а насичену вуглекислим газом — венозною.

Еритроцити, крім газів, транспортують також інші речовини, виконують захисну функцію, приймаючи участь в імунній відповіді, підтримці гомеостазу, і регуляторну функцію, що полягає в участі еритроцитів у водному обміні.


  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка