Етика: духовні засади проект програми



Скачати 307,82 Kb.
Дата конвертації11.03.2019
Розмір307,82 Kb.
ТипПояснювальна записка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ


ЕТИКА: ДУХОВНІ ЗАСАДИ



Проект програми



Рекомендовано

Комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді


Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України

для апробації у загальноосвітніх навчальних закладах України

Протокол № 4 від 25 червня 2004


Авторський колектив:
Хайруліна В.М. - член-кореспондент АПН України, кандидат педагогічних наук, директор Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського (СШ № 272).
Євсюкова Л.С. – вчителька етики, соціальний педагог колежу;
Крисальна Л.О. - вчителька етики колежу.
Науковий консультант
Сухомлинська Ольга Василівна – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, академік-секретар відділення теорії і історії педагогіки.

В епоху спорту і синтетики


людей велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики

торкнуть вам серце і вуста.

Ліна Костенко




Культура, в якій деградують засади етики, приречена на занепад.

Альберт Швейцер

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Експериментальний курс “Етики: духовні засади”, впроваджений в 1-11 класах Українського колежу імені В.Сухомлинського є базовою складовою навчально-виховного процесу і, водночас - окремим навчальним предметом. Специфіка цього предмета полягає у світоглядно-формуючой функції, інтегративності з іншими предметами та особливій дотичності до духовно-душевної сфери дитини. Така акцентуація у навчально-виховному процесі школи на предметі етико-моральної спрямованості в умовах кризовості українського суспільства і сім’ї, суттєвого зменшення позаурочної та виховної роботи набуває виключної ваги.

Становлення України як сучасної цивілізованої демократичної держави може відбуватися за умови, коли високорозвиненою стає культура, у духовному просторі якої реальні відносини вибудовуватимуться на усвідомленні та утвердженні власним життям найвищої Істини – людина є образ і подоба Божа. Власне, реформування системи національної освіти з домінантою “виховання духовної особистості” і покликане сприяти створенню такого духовного простору.

З метою формування у дітей та молоді високоморальних якостей, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси, у загальноосвітніх навчальних закладах, вбачається необхідним вивчення предметів етично-морального спрямування.



Програма “Етика: духовні засади” – це спроба в рамках шкільного курсу пробудити інтерес учнів до питань, пов’язаних із етикою і мораллю, показати нагальну необхідність та важливість розвитку духовно-душевної сфери людини, допомогти дітям у визначенні власної життєвої позиції, спираючись на вітчизняні духовні традиції.

Мета курсу “Етика: духовні засади”:

  • ознайомлювати учнів з духовною культурною спадщиною в історичному аспекті;

  • сприяти формуванню світогляду учня, як цілісної особистості;

  • спрямовувати вихованців на пошук адекватного сучасному рівню розвитку суспільства розуміння смислів життя;

  • розвивати їх духовно-моральне мислення;

  • створювати сприятливі умови для набуття знань про духовні засади етики як світоглядного, культурологічного, історичного феномену буття;

  • формувати орієнтацію на вічні духовно-моральні цінності культури;

  • виховувати високі громадянські якості – любов до Вітчизни, повагу до роду, родини, пошанування національних сімейних традицій, вибудованих тисячолітньою культурою;

  • сприяти у вибудові власної конструктивної життєвої програми добротворення на історично традиційних для України засадах християнського світогляду.

Завдання курсу:

  • плекання особистості, здатної до духовно-морального самовдосконалення;

  • виховання дітей як доброчесних громадян-патріотів;

  • розвиток умінь вибудовувати соціокультурні відносини;

  • розвиток духовно-чуттєвого світу вихованців, символьно-образного мислення, здатності сприймати людське життя на основі ідеалів краси, добра і любові;

  • сприяння отриманню позитивного морального досвіду в розвитку почуттів вдячності, відповідальності, мужності, пошанування, толерантності, милосердя, співпереживання, почуття совісті і покаяння;

  • плекати особистість, що сприймає систему сімейних християнських цінностей життєустрою;

  • виховання творчої особистості на засадах тисячолітньої духовної культурної традиції, як засобу духовно-морального розвитку.

Методологічною основою курсу є духовні першоджерела, положення праць вітчизняних і зарубіжних учених та педагогів про традиційні духовні цінності, про роль і місце виховання на основі морально-етичних принципів у становленні особистості.

Програма побудована за лінійно-концентричним принципом, який включає такі складові:

  • Світоглядну, що сприяє цілісному світосприйманню, визначенню вихованцем власної добротворчої життєвої позиції.

  • Історико-культурологічну, що спирається на високі зразки духовної культури і нашу тисячолітню традицію.

  • Науково-пізнавальну, що органічно розширює шкільний програмний матеріал в етично-естетичному просторі.

  • Співвідносну вітчизняним сімейним традиціям в дзеркалі нашої історії.

  • Інтегративну як побудову вертикалі в морально-духовних виховних цілях і задачах, і горизонталі на паралелі в між предметних зв'язках.

Курс передбачає різноманітні форми занять: уроки-екскурсії, уроки-подорожі, уроки “відвертих думок”, уроки софійності, семінари, дебати, конференції та ін., що допомагають застосовувати отримані знання і формують стійкий інтерес у пошуку істини і кращому осмисленню явищ і подій в складному сучасному світі.

Розробка методики викладання курсу “Етика: духовні засади” ґрунтується на таких теоретичних підходах: гуманістична сутність і особистісна орієнтація педагогічного процесу, його спрямування на людину, культуру, соціум, дитинство. В центрі уваги педагогів та вихователів має бути окрема дитина, особистість учня, йо

го потреби, інтереси, почуття, рівень морального, емоційного розвитку, спрямований на особистісно-емоційне сприйняття.

Враховуючи, що сучасне молоде покоління виховується й навчається у пост атеїстичному суспільстві, коли у кількох поколінь було зруйновано традиційний для українців суспільний та сімейний уклад, спираючись на традиційний досвід духовного виховання в регіонах України, досвід освітян Росії, Литви, Білорусі, а також досвід викладання курсу “Етика: духовні засади” в Українському колежі ім. В.О.Сухомлинського, вбачаємо можливим розпочати знайомство учнів з елементами християнської етики, плекаючи бажання співпраці учнів, вчителів, батьків, громадськості в пізнанні основ християнської культури, підвищувати загальний культурний рівень дітей завдяки знайомству з надбаннями світової етичної думки, духовною скарбницею України, допомагаючи дітям виховувати відповідальність за свої вчинки, відчути радість бути вдячними, співчутливими, доброзичливими, власним благочестям стверджувати Радість Буття.



Очікуваний результат та оцінювання

Показниками засвоєння учбового матеріалу, окрім знань та вмінь учнів характеризувати і пояснювати основні поняття в змістовному плані, є вміння і навички аналізувати і оцінювати духовно-моральні явища і категорії, як в культурно-історичному, так і в соціокультурному контексті, вибудовувати відносини з оточуючими людьми у відповідності з традиційними вітчизняними, моральними та культурними нормами суспільства. У зв'язку з цим, критеріями оцінки учбово-виховних результатів вивчення предмета “Етика: духовні засади” є критерій факту (що, в якому обсязі і на якому рівні засвоєно знань із викладеного матеріалу) і критерій діяльності (які види діяльності учень, у зв'язку з отриманими знаннями, обирає і переважно впроваджує). Вважаємо доцільним при оцінюванні даного курсу користуватися не бальною, а заліковою системою .

Програма “Етика: духовні засади” розроблена авторським колективом учителів Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського як спроба для зростання духовного потенціалу особистості, і проходить апробацію у колежі у форматі Всеукраїнського експерименту.
Сподіваємося на підтримку, допомогу науковців і педагогів-практиків. будемо вдячні за критичні зауваження пропонованої програми.


1 КЛАС


( 32 години)

Матеріали що використовуються на уроках етики: хрестоматія, відеоматеріали, аудіоматеріали, поезії, пісні, ілюстрації, твори мистецтва, дитяча довідкова література, тощо.


Зміст навчального матеріалу 1 класу спонукає учнів до осмислення того, що людина повинна знати про світ, який оточує її, та про своє місце в ньому; допомагає зрозуміти власну належність до сім’ї, родини та осмислити зв’язки та стосунки між друзями, товаришами, знайомими, сусідами тощо.
І. Етика взаємин (8 годин).

Вітаємо Вас, Ваша Світлість Етика. Ось лунає вже дзвінок – починається урок. “Слова щирого вітання дорожчі за частування”. Добре того учити, хто хоче все знати. Мої шкільні друзі. З ким мені приємно спілкуватись. Правила порядних взаємин. “Можна” і “не можна”, “хочу” і “потрібно”. Поступок і проступок. “Чого бажаєш собі – так чини іншому”.


ІІ. Дивосвіт навколо нас (8 годин).

Краса навколишнього світу .Послухай музику землі: в ній шелест трав і сонця ласка. Якого кольору пори року. Хто найкращий майстер на землі.. Пошуки красивого навколо себе: краса рукотворна і нерукотворна . Чому нас навчають бджілка та мурашка. Мудрість створеного світу.


ІІІ. Моє оточення. (8 годин).

Сім’я – острів любові. Рідний серцю батьківський поріг. Господар і глава сім'ї. Хто вас, дітки, ніжно любить, хто ласкаво вас голубить? Мамині радощі і турботи. Я і мої друзі. Я вдома, у школі, на вулиці. Коли поруч багато людей. Моя сім’я, моя школа, моє місто – частина нашої України.


ІV. Де живе жар -птиця. (8 годин).

Казка вчить, як на світі жити. Тихе сяйво любові і мудрості у маминій пісні, казці, билині, колисанці. Всепереможна сила Добра у світі казкових героїв. Казка усна і літературна. Ми відвідуємо бібліотеку. Яка книжка найцікавіша. Мої улюблені казкові герої. Казка – бажання чуда, радості, ствердження добра. Пошук пера жар-птиці у казці і в житті.



Основні поняття: Етика. Краса навколишнього світу. Батьківська любов та турбота. Господар. Гостинність. "Золоте" правило етики. Ввічливість та співчуття. Лагідність. Доброзичливість. Вибачення. Щедрість. Поступливість. Чесність. Правдивість. Послух. Порядність. Скромність. Вдячність. Взаємоповага. Слово й мова. Рукописи. Друковані книжки.

Основні вміння:

  • Визначати своє місце в оточуючому світі.

  • Розуміти власну належність до сім’ї, родини.

  • Усвідомлювати зв’язки та стосунки між друзями, товаришами, знайомими, сусідами тощо.

  • Вміти користуватися “чарівними” словами.


2 КЛАС

(32 години)

Навчальний матеріал 2 класу структурований за тими ж темами, що й у 1 класі, з дотриманням доступного ускладнення, розширення та його систематизації, що сприяє формуванню в учнів рис любові й поваги до навколишнього світу і до людей, що їх оточують. Під час осмислення відповідної теми, діти вчаться поважному й шанобливому ставленню до близьких та родичів; набувають риси милосердя, добросердечності, навчаються творити Добро, поглиблюють знання про етику взаємин, формують навички аналізувати власні дії та вчинки.
І. Дивосвіт навколо нас (8 годин).

Краса у звуках, фарбах, формах. Краса рукотворна і нерукотворна. Різноманітність і досконалість навколишнього світу. Людина - вінець творіння. Щоб не виросла людина з серцем, як льодина. Життя у взаємній любові. Світ потребує твоєї любові. Люби, бережи, знай.


ІІ. Добротолюбіє (9 годин)

Ми і наші вчинки. Вчимося слухати і чути. Взаєморозуміння – основа дружнього колективу. Вибачення, поступливість, щедрість. Не подарує щастя нам чужа образа. Маленька добра справа краща за велике неробство. Уміння стримувати себе. Відповідальність. Незримі струни душі. Покликання людини – відчути й зберегти Красу.


ІІІ. Рід. Родина. Сім'я (7 годин).

Любов і злагода - основа сім‘ї. Кому перевага за столом . Тільки мама на землі одна. Мої найкращі друзі - дідусі й бабусі. Що в імені твоїм? Іменини. Хрещені батьки. Свята і традиції в родині. Нехай привітність і гостинність дарує радість спілкування.


ІV. Мудре слово книги ( 9 годин)

Слово, яке знайде шлях до серця. Добре слово душу зігріває, життя пробуджує. Людина без книги, як криниця без води. Книги - ріки мудрості. Як і де “живуть” книги; урок-екскурсія “У гості до книги”. Коли і як з’явилась наша азбука. Свято слов‘янської писемності. Урок-подорож: “Від берестяної грамоти до електронної книги”. Мої улюблені книжки.



Основні поняття: Гармонія в природі. Рукотворна і нерукотворна краса. Розмаїття. Досконалість. Любов. Хрещені батьки. Наставник. Привітність. Гостинність. Вдячність. Відповідальність. Обов'язок. Слухняність і непокора. Добродіяння. Терпіння. Вибачення. Дружба і товаришування. Іменини. Рукописи. Бібліотека. Музей книги. Слов'янська писемність.

Основні вміння:

  • Поважно і шанобливо ставитися до близьких родичів.

  • Любити і поважати світ, який тебе оточує.

  • Аналізувати власні дії та вчинки.

  • Давати об’єктивну оцінку діям інших людей.
3 КЛАС

(34 години )

У 3 класі розумова пізнавальна активність учнів зосереджена на питаннях, які послідовно продовжують розкриватися в раніше визначених темах. Головна увага при цьому відводиться формуванню навичок спостереження за світом, що наповнений любов’ю, та уміння визначати роль і аналізувати значення християнських символів; наступні уроки – це поглиблення почуттів поваги та вдячності старшим поколінням роду й родини; формування уміння прощати і просити вибачення, бути совісливим і милосердним, розрізняти чесноти й гріхи та свідомо не чинити гріхів; учні вчаться правил щиросердного співжиття, на вищому емоційному рівні пізнають радість спілкування, взаємодопомоги та взаємопідтримки.

І. Світ, наповнений любов’ю ( 10 годин)

Нерукотворна краса світу. Мудрість оточуючого світу: загадковість, незбагненність, досконалість, краса. Загадкові і дивовижні тварини. Чому з’явилися Червоні книги? Милуйся створеною красою. Гармонія й дисгармонія. “У щастя людського є рівних два крила: троянди й виноград, красиве і корисне”. (М. Рильський)


ІІ. Етика взаємин (8 годин)

Краса людських взаємин. Сприймайте людину такою, яка вона є. Честь і чесність - слова одного кореня. Милосердя – це відгук на чужу біль. Поради хлопчикам і дівчаткам. Про закони дружби. Як ми ходимо в гості. Урок мистецтва спілкування. Чого в інших не любиш, того й сам не роби.


ІІІ. У творчій майстерні художника ( 7 годин).

Художество як творчість. Від задуму до втілення. Мрія, втілена в життя. Вернісаж, галерея, музей. П’ять функцій музею. Історія одного шедевру. Пошук досконалості. Сяяння прекрасного.
ІV. Пізнаю і виховую себе (9 годин).

Світ моїх захоплень. Нумо гратись любо! Гра за правилами. Ігри і розваги в народній традиції. Наше дозвілля. Мій реальний і уявний світ. Обережно, небезпека! Правила на кожен день. Найдорожче - справжня радість спілкування.



Основні поняття: Цінність життя. Краса душі. Жертовність. Пам'ятки духовності. Милосердя. Пошана. Честь родини. Світ праці. Багатство. Уміння прощати, просити вибачення. Відповідальність. Свобода вибору людини. Стриманість. Розсудливість. Співчуття, допомога, витривалість. Моральні заповіді. Уміння чути інших. Миролюбність.

Основні вміння:

  • Сприймати людину такою, яка вона є.

  • Цінувати людське життя.

  • Вміти захистити красу своєї душі.

  • Осмислити добрі і погані звички.

  • Допомагати ближньому.



4 КЛАС

(34 години )
Зміст навчального матеріалу 4 класу, його структурування, форми і методи навчання і виховання зорієнтовано на школяра, який починає усвідомлювати себе як особистість, як громадянин своєї країни, здатний до вираження власних суджень, та конструктивних рішень. Саме на розвитку цих умінь і навичок повинен зосереджувати увагу вчитель.
І. Світ потребує твоєї любові (9 годин)

Людина у світі. Гармонія в душі і природі. Покликання і служіння людини. Людська гідність. Любов до ближнього. Відповідальність за збереження Добра, Краси і Любові. Творче відношення до вивчення та збереження традиції. Обов'язок людини – зберегти прекрасний світ.


ІІ. Рід, родина, народ. (8 годин)

Честь мого роду. Батьківські радощі й турботи. Календар сімейних свят. Моя земля - земля моїх батьків. Світочі і святині мого народу. Захисники рідної Вітчизни. Духовні багатства нашого народу. Історичні повісті про рідну землю.


ІІІ. Етика людських взаємин (7 годин)

Колектив починається з мене. Мій клас – мої друзі. Самолюби нікому не любі. Чи вміємо ми допомагати. Добрий вчинок “по секрету”. Про дружбу хлопчиків і дівчат. Вмій поважати іншого.


ІV. Пізнаю і виховую себе ( 10 годин)

Бережімо вогник бажання вчитися. Радість розумової праці. Натхнення, окриленість, творчість. Творець, творіння, творчість. Важливість розуміння творчості. Творчість + Я = ? Фізики, лірики і творчість. Незримий труд душі. Творення і руйнування. Творчість як дар, який я бережу.


Основні поняття: Краса людини. Краса світу. Призначення людини. Творчість. Обов'язок. Історичні оповіді. Народні герої. Духовність. Колектив. Самолюб. Вихованість. Краса праці. Розумова праця. Потреби. Воля.
Основні вміння:

  • Розуміти призначення людини.

  • Цінувати духовні багатства нашого народу.

  • Відповідати за свої вчинки.

  • Бути вдячними.

  • Виконувати доручення.


5 КЛАС

(34 години )
І. Слово про рідну землю (8 годин )

Мандрівка стародавнім містом. Духовна культура Київської Русі. Прийняття православ'я князем Володимиром Великим; хрещення Русі. Школа Ярослава Мудрого. Мужність і мудрість в історичній минувшині. Володимир Мономах: “Повчання”. Нестор-Літописець: "Повість минулих літ". Митрополит Іларіон : “Слово про Закон і Благодать”. Києво-Печерська лавра – світоч духовної культури Київської Русі.


ІІ. Людина як таїна (10 годин )

Видиме і невидиме в людині. Духовно-душевна сфера людини. Взаємодія розуму, почуттів, волі. Світ почуттів. Як і від чого берегти почуття. Творчі сили душі. Світобачення і світосприйняття. Світогляд. Осмислення формування світогляду людини.


ІІІ. Добротолюбіє (8 годин)

Мудрість у визначенні Добра і Зла. Перлини духовної мудрості. Чи легко бути чесним? Правдивість, справедливість, праведність. Дорога до щастя: чистота думок і вчинків, розсудливість, стриманість, вміння долати пристрасті. Уроки мужності. “Підвівсь трубач в диму і в пломені…” Приклади святості.


ІV. Дар слова (8 години)

Народження слова. Слово в служінні Добру і Злу. Усвідомлення відповідальності за думку, слово, вчинок. Вміння слухати і чути. Традиції чесного слова у вітчизняній культурі. Книга в духовному житті людини. Слов'янська писемність. Солунські брати Кирило і Мефодій: “Я букви звідавши, глаголю: добро є.”


Основні поняття: Культура. Християнство. Православна віра. Літопис, переказ. Заповіт. Світобачення. Світосприйняття. Світогляд. Духовність. Святість. Мораль. Почуття. Розсудливість. Розум. Воля. Стриманість. Справедливість. Пристрасть. Честь. Мудрість. Відповідальність. Краса. Дар слова. Кирилиця, буквиця, старослов’янська мова.
Основні вміння:

  • Засвоїти етичні поняття, вміти відповідати на запитання: “Що таке етика, мораль, моральна культура, моральні цінності?”

  • Розповідати про історичні події за літописними джерелами.

  • Розуміти, чому князь Володимир Великий обрав саме християнську віру.

  • Переказувати найсуттєвіші положення заповіту Ярослава Мудрого та “Повчання” Володимира Мономаха, “Слова про Закон і Благодать” Іларіона Київського.

  • Мати уявлення про культуру Київської Русі: історичні пам'ятки архітектури, школи, друковані джерела, живопис.

  • Мати сучасне наукове уявлення про створення світу і всього живого.

  • Усвідомлювати роль слова в служінні Добру і Злу.

  • Знати перших учителів словесності Кирила і Мефодія, їхню роль у створенні першослов’янської абетки.


6 КЛАС

( 34 години )

І. Пізнаю і виховую себе ( 6 годин )

Людина - вінець творіння. Людина: час і простір; відповідальність за кожну хвилину; плекання краси душі. Пошук Істини, Добра і Краси. Добро і Зло: відповідальність за вибір. Совість. “У добрі справи ти вклади прекрасні прояви душі.”


ІІ. Дар учнівства (8 годин )

Осмислена діяльність людини. Свідомість. Сутність і природа пізнання. Коли людина стає учнем. Поняття: школа, ліцей, гімназія, університет. Відповідальність за бажання вчитися. Співтворчість вчителя і учнів. Етика учня.



ІІІ. Цінності в людському житті (10 годин)

Світ людини - світ цінностей. Ціна і цінність. Вищі цінності. Багатство духовне і матеріальне: прагнення і вчинки. Прагнення досконалості. Ідеал. Кумири та ідеали. Святині. Традиційні цінності мого народу.


ІV. Про що сповіщає календар (10 годин)

Історичні відомості про календарі. Будні і свята; важливість розуміння подій, що святкуються. День народження; день Ангела, іменини. Православний календар. Поняття про агіографію. Свт.Димитрій Ростовський (Туптало) - упорядник описів житій святих. Річне коло свят. Моя зустріч із церковною історією. Православна духовна традиція - тисячолітня традиція нашого народу.


Основні поняття: Істина, Добро і Краса. Чесноти. Совість. Пізнання і осмислення. Школа. Ліцей. Гімназія. Університет. Свідомість. Відповідальність. Співтворчість. Ціна і цінність. Прагнення і вчинки. Ідеал. Кумир. Календар. Юліанський і григоріанський календарі.
Основні вміння:

  • Розкривати сутність понять, використовуючи біблійні, історичні і літературні приклади.

  • Свідомо ставитися до витрат часу на догляд за тілом та душею.

  • Усвідомлювати відповідальність за власні слова, бажання, вчинки.

  • Знати, до чого призводить захоплення кумирами.

  • Зіставляти євангельське розуміння ставлення до багатства із сучасним досвідом.

  • Розуміти важливість ставлення до свят.


7 КЛАС

(34 години )

І. Фундамент життя (6 години )

Твоє життя - чи тільки воно твоє? Людина: дух, душа, тіло. Внутрішній світ людини. Шлях мудреців, шлях праведників. Пошук праведності.


ІІ. Перехідний вік та його особливості (8 годин )

На порозі зрілості. Три умовні складові частини душі. Хвороби душі. Про слово, мову, сміх. Відповідальність за власні думки і вчинки в перехідному віці. Складність і неповторність взаємин у перехідному віці. Тактика духовної безпеки.


ІІІ. Дари юності (8 годин )

Дар пізнання. Дар учнівства. “Docendo discimus” – “Навчаючи навчаюсь”. (Сенека). Дар творчості. Естетичний аспект творчості. Чистота почуттів. Бережи честь з молоду. Цнотливість. Потреба в дружбі.


ІV. Проблеми становлення особистості (12 годин )

Гармонія-дисгармонія в житті людини. Творення - руйнування. Шлях до себе: допомога і перешкоди.

Згубні звички: потреби, причини, наслідки. Інформаційна забрудненість. Віртуальна агресія. Телевізійна антропофагія, комп’ютерна залежність. Наркоманія, алкоголізм: шляхи подолання.

Вплив музики на формування характеру. Вплив засобів масової інформації на формування ціннісних орієнтацій. ЗМІ + Я = ? Піклування про чистоту інформаційного простору.



Основні поняття: Духовність. Перехідний вік. Пристрасті. Духовна безпека. Гармонія. Творчість. Творення, руйнування. Цнотливість. Цілісність. Мудрість. Праведність. Залежність. ЗМІ. Інформаційний простір.
Основні вміння:

  • Зіставляти інформацію про спрямованість діяльності людини (творення-руйнування).

  • Прагнення до осмислення, аналізуючи набутий досвід спілкування в перехідному віці (з однолітками, рідними, іншими людьми, які оточують).

  • Усвідомлювати відповідальність за бажання й пристрасті.

  • Намагатися контролювати простір “думка-бажання-вчинок”.

  • Спираючись на доброчесний етичний досвід, обґрунтовувати власний вибір у прагненнях як один із формотворчих факторів характеру.


8 КЛАС

(34 години )
І. Предмет етики (7 годин)

Подив – начало філософії (Платон). Етика як філософська наука. Генезис поняття "етика". Предмет етики – мораль. Етичні погляди в історичному аспекті.


ІІ. Пошук досконалості (5 годин)

Знайомство з етичними вченнями давньогрецьких філософів. Школи Сократа, Платона, Аристотеля. “Філософія серця” Г.Сковороди і П.Юркевича. Етично-моральний потенціал "Школи Радості" В.О.Сухомлинського. Прагнення моральної досконалості.
ІІІ. Культура спілкування у родині (12 годин)

Шануй батька й матір. Послух, повага, вдячність. Батьки і діти. Незамінність сім’ї як осередку любові. Збереження довіри в родині. Розподіл обов’язків у сім’ї. Обов’язки дітей. Труд як обов’язок і благословення. Гостинність як ментальна риса українського народу. Святкування й відпочинок. Запобігання конфліктів. Як не стати маніпулятором. Зцілення образи – уміння вибачити й примиритись.

.

ІV. Мужність (10 годин)

Про мужність, доблесть, славу. Мужність як здатність захистити любов. Військовий обов’язок у служінні Вітчизні. “Військова наука – наука перемагати” (О.В. Суворов). Слава військових стягів. Коли сурми засурмлять. Золоті імена на скрижалях історії. Приклади дитячого героїзму в військовий і мирний час. Чи є у сьогоденні місце для подвигу? Як виховувати вміння захистити Батьківщину.


Основні поняття: Філософія. Аморальність. Моральні орієнтири. Доброчинність. Кумир. Ідеал. Аксіологія. Світочі. Святиня. Мужність. Служіння. Добро. Свобода. Щастя. Сенс життя.
Основні вміння:

Досліджувати, зіставляти відомості про різні етичні вчення.



  • Аналізувати й узагальнювати матеріал, користуючись етико - моральними категоріями та поняттями.

  • Порівнювати мотивацію, умови, результати навчання в школах давньогрецьких філософів та в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах.

  • Розкривати можливості міжособистісного діалогу в спілкуванні, вміння дискутувати, обговорювати, робити висновки.

  • Прослідкувати дію “Золотого правила” етики в різних етичних ученнях.

  • Замислюватись над поняттям етичного ідеалу.

  • Самостійно працювати, збирати матеріал, використовуючи різні джерела інформації, формуючи особисті світоглядні засади та життєву позицію.


9 КЛАС

(34 години)
І. Із історії етичних вчень (8 годин)

Учителі людства: Конфуцій, Будда, Мойсей, Мухамед. Знайомство з філософами-моралістами. Поняття чеснот (доброчинностей) у грецькій класичній філософії. Поняття про теологічні чесноти. Класифікація етичних учень: гедонізм, аскетизм, евдемонізм, прагматизм. Античний ідеал людини і його криза в епоху Римської імперії. Християнство в контексті етичних учень. Діалог – фундамент етичного і людського спілкування.


ІІ. Ціннісні орієнтації людини (7 годин)

Аксіологія – наука про цінності. Ієрархія цінностей. Ціна і цінність. Вищі моральні цінності. Благо. Смисл життя. Синиця в долонях чи журавель у небі. Свобода. Багатство. Щастя. Поняття етичного ідеалу. Кумири та ідеал. Вічні цінності і цінності надлюдини. Особистість і тисячолітня культурна традиція.


ІІІ. Добротолюбіє (8 годин)

Моральний вимір особистості. Совість – голос Божий в душі людини. Моральний вимір суспільства. Золоте правило етики. Важливість Золотого правила етики в різних історичних етичних вченнях. Прогрес чи преображення. Доброчинність. Пристрасті та їх подолання. Як з’являються лінощі, заздрість, марнославство, жадібність, гнів. Язик мій - ворог мій: осуд, злослів’я, марнослів’я, брутальність, обман. Вміння долати пристрасті.



IV. Пізнання прекрасного (12 годин)

Краса – глибинна основа людської душі. Ранги краси: краса неорганічного світу, краса органічного світу, найвищий ранг краси – краса святості. Зв’язок зовнішньої форми і внутрішнього змісту в шедеврах мистецтва. В майстерні художника. “Мистецтво не знає меж – і хто може досягти вершин майстерності?” (Птахотеп, Єгипет 2,5 тис р. до н.е.) Творчість як таїнство. “В мистецтві я пізнав лише ази… лише ази …ні гран а досконалості” (Ліна Костенко). Ікона як можливість знайомства з духовною традицією, що говорить мовою символів. Іконопис як складова духовної культури. Народна, церковна, класична музика як засіб виразу багатства внутрішнього світу людини. Покликання високого мистецтва - освітити тимчасове сяянням Вічного. “Краса врятує світ” Ф.М.Достоєвський.

Основні вміння:

  • Окреслювати сферу значущості моральних вимог.

  • Аналізувати відношення між знаннями й поведінкою на моральних засадах.

  • Аналізувати парадокс моральної оцінки і моральної поведінки.

  • Дослідити, чому визнання безумовної цінності іншої особистості веде до вимоги відмови від насилля.

  • Знати відмінності у визначенні основних чеснот, визнаних античною філософською думкою і християнським світоглядом.

  • Контролювати особисті “хочу” і “треба” з позиції моральності.

  • Аналізувати спрямованість і наповненість етико-культурного пошуку досконалості в історії й сьогоденні, користуючись тезою “відповідальність-категорія духовна”.


10 КЛАС

(34 години)

I. Становлення особистості: духовно-моральний аспект (9 годин)

Людина як образ і подоба Божа. Ієрархічна будова особистості. Поняття моральної самосвідомості. Совість і її функції. Честь і гідність людини. Свобода як основа всіх доброчинностей. Свобода “від” і свобода “для”. Відповідальність за вибір. Смисл людського життя. Ідеал у моєму житті. Ставлення до смерті. Смерть духовна і смерть фізична. Проблема особистості в контексті християнської антропології.


ІІ. Формотворчі фактори впливу на особистість. Тактика духовної безпеки (10 годин)

Світ пристрастей сучасної людини. Пристрасть і гріховність. Протидія злу. Карта небезпек: глобальне завдання - розтління молоді. Неоязицтво, окультизм, сектантство. Необмежений інформаційний наступ: індустрія розваг і задоволень. Технологія маніпулювання суспільною свідомістю.

Шлях духовного вдосконалення. Покаяння. Смисл, змістовність, етапи покаяння. Покаяння як духовне відродження, як звільнення душі з полону гріха. “Життя й смерть дав Я тобі… Обери життя” (Втор. 30, 19).
III. Особливості юнацьких взаємин (6 годин )

Психологія міжособистісних взаємин. Етичні основи взаємин юнаків та дівчат. Закоханість. Любов – прагнення цілісності. Культура стримування. Цнотливість чи вседозволеність? Про довіру, вірність, віру. Усеперемагаюча сила любові.


ІV. Сім’я – острів любові. (9 годин)

Наречений і наречена. Чоловік і дружина. Батько і мати. Ієрархічна будова сім’ї. Етичний клімат сім’ї. Поєднання краси й моральності в сімейному просторі. Благочесні праведні сім’ї в історії та літературі. Традиційні цінності і національні святині в житті сім’ї.


Основні поняття:

Антропологія. Особистість. Ієрархія. Моральна самосвідомість. Моральний закон. Совість. Свобода. Доброчинність. Ідеал. Пристрасть. Гріховність. Покаяння. Смерть. Неоязицтво. Окультизм. Секта. Маніпулювання свідомістю. Довіра. Вірність. Віра. Стримування. Закоханість. Цнотливість. Любов. Ієрархічність сім’ї. Благочестя. Традиційні цінності. Національні святині.



Основні вміння:

  • Аналізувати та узагальнювати матеріал, користуючись морально-етичними категоріями.

  • Усвідомлювати важливість розуміння ієрархічної будови особистості.

  • Аналізувати отриманий життєвий досвід із позицій власних ціннісних орієнтацій.

  • Дослідити ставлення до питання про цінність людського життя в історії різних культур.

  • Сформувати прагнення ідеалу, збагачуючи власний пошук знайомством із християнською духовною скарбницею.

  • Порівнювати “плоди” цнотливості (цілісності особистості) і вседозволеності.

  • Розуміти, чому п‘ята заповідь Декалога має обітницю.

  • Аналізувати причини й наслідки конфліктів у сім‘ї, виховуючи вміння створити добротворчу атмосферу.

  • Замислюватись над картою духовних небезпек.

  • Вирощувати потребу пошуку шляху духовного вдосконалення, враховуючи можливості покаяння, як духовного відродження.



11 КЛАС

(34 годин)
І. Етика й наука (11 годин)

Три рівні пізнання: науковий, філософський, релігійний. Проблеми гносеології. Віра і знання: наслідки постатеїстичного стереотипу співставлення. Відповіді науки й філософії на основні питання життя. Досвід віри. Сучасні питання прикладної етики. Проблеми біоетики. Евтаназія: “за” і “проти”. Генна інженерія. Екологічна етика. Комп’ютерна етика: інформаційна безпека, злочини проти інформаційної безпеки. Узгодженість законів всесвіту. Біблійна й наукова картина світу.


ІІ. Сім’я – утвердження цілісності людини. ( 9 годин)

Сім’я у різних культурах народів світу. Полігамний і моногамний шлюб: погляд сьогодення. Образ сім’ї у Старому і Новому Завіті. Шлюб як таємниця і як таїнство любові в християнській культурі. Готовність до шлюбу. Ранній шлюб: “за” і “проти”. Поняття про щасливий шлюб. Нерозривність шлюбу як ідеальний принцип існування сім’ї. Міцна сім’я – міцна держава.


ІІІ. Сучасна молода сім’я (7 годин)

Особливості молодої сім’ї. Сім’я - це подвиг. Дитина – дар і благословення. Сімейні потреби та турботи. Труд: необхідність, обов'язок, радість. Причини і наслідки розладу сімейних взаємин. Модель подружнього життя на християнських засадах. Взаємоповага, терпимість, взаємодопомога. Традиційний уклад життя сім’ї і суспільства. Життєстверджуюча радість любові.


ІV. Традиція як метод організації пізнавальної діяльності (7 годин)

Поняття традиції у просторі культури. Змістовний і діяльнісний аспект. Спадщина і спадкоємці. Традиція + Я = ? Творчість як невід’ємна складова традиції. Фактори, які впливають на творчість. Мій досвід ставлення до традиції: вивчаю, знаю, бережу, примножую. Тисячолітня культурна традиція: як вступити у права спадщини.


Основні поняття: Шлюб. Таїнство.Довіра. Повага. Послух. Взаємодопомога. Вдячність. Обов’язок. Праця. Конфлікт. Маніпуляція. Духовні святині. Патріотизм. Моральна поведінка. Традиція. Звичаї. Благочесне життя. Духовно-моральне виховання. Любов.

.

Основні вміння:



  • Аналізувати матеріал на основі отриманих знань.

  • Оцінювати події і явища в контексті тисячолітньої християнської культури.

  • Працювати з різними джерелами знань, вміти самостійно здобувати етичну інформацію.

  • Аналізувати культуру спілкування свого оточення з позицій морального виміру.

  • Усвідомити розуміння духовно-моральних основ шлюбу, готовності молодих людей узяти зобов’язання одне перед одним.

  • Усвідомити відповідальність за здоров‘я подружжя і майбутнього покоління, зважаючи на моральні та фізичні наслідки дошлюбних стосунків.

  • Аналізувати досвід міцної та щасливої сім‘ї, зорієнтованої на традиційні духовно-моральні цінності, та причини нестабільності сучасної сім‘ї.

  • Усвідомлювати роль кожного члена подружжя, функції сім‘ї, наслідки девальвації цінностей християнського шлюбу; знати про особливості початкового періоду життя у шлюбі.

  • Усвідомлювати роль сім‘ї у житті суспільства й зміцненні державності.


Література:


  1. Аристотель. Афинская политея. Государственное устройство афинян. – М., 1937.

  2. Архиепископ Евсевий (Орлинский). Энциклопедия воспитания маленького христианина. – М., 2003. *

  3. Бахтин М.М. Эстетики словесного творчества. М.,1979.

  4. Бородина А.В. Основы православной культуры. - М., 2002.

  5. Ващенко Г. Виховання волі і характеру. – К.: Школяр, 1999. – 385 с.

  6. Великие мысли кратко реченные. СПб. – 2003

  7. Веселова Е.К. Психологическая деонтология: мировоззрение и правственность личности. – СПб.: Изд –во С.-Петерб. Ун-та, 2002.

  8. Ганаго Б. Будем как дети. Семейные вечера. Минск 2002

  9. Ганаго Б. Навстечу детским сердцам. Минск 2002.

  10. Грінченко Б. Якої нам треба школи? // Громадська думка. – 1905. - №5-7.

  11. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика. - М., 2000.

  12. Давыдова Н.В. Мастера: Книга для чтения по истории православной культуры. – М.: «Покров»,2004.

  13. Давыдова Н.В. Евангелие и древнерусская литература. – М., 1992.

  14. Дворецкая М.Я. Интегративная антропология: Учебное пособие.- СПб.: Институт практической психологии, 2003 – 611с.

  15. Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття). – К.: Райдуга, 1994.

  16. Діти України: Національна програма. – Указ Президента України № 63/96від 18 січня 1996 р.

  17. Добротолюбие. Т. 1 – 4. М., 1996.

  18. Духовные посевы: Краткий сборник рассказов, статей и стихотворений духовно-нравственного содержания. Свято-Успенская Почаевская Лавра. – 2002.

  19. Євтух М., Тхоржевська Т. Українська етнопедагогіка в навчально-виховному процесі як проблема вищої педагогічної освіти // Вища і середня педагогічна освіта. – 1993 . – Вип. 16.

  20. Захаров А., Вальков К. У порога вечности. – СПб. 2004

  21. Зеленкова И.Л. Основы этики. Учебное пособие. - Минск, 2001.

  22. Зеленкова И.Л. Этика. Хрестоматия. - Минск, 2001.

  23. Зеньковский В. На пороге зрелости. - М., 1991.

  24. Зеньковский В.В. Основы христианской философии. - М., 1996.

  25. Златоструй. Древняя Русь. Х – ХІІІ вв. М.1990

  26. Зорин К.В. И будут два одною плотью… -М., 2004.

  27. Ильин И. Основы христианской культуры. СПб. 2004.

  28. Кислашко О.П., Кислашко Я.О. Православні свята та народні звичаї. – К.: Грамота, 2003.

  29. Каледа Г. Домашняя церковь. Очерки духовно-нравственных основ созидания и построения семьи в современных условиях. - М., 2001.

  30. Каледа Г. Библия и наука о сотворении мира. - М.,1996.

  31. Конвенція прав дитини. – Центр ООН з прав людини і ЮНІСЕФ.

  32. Конституція України. – К., 1996.

  33. Корніяка О.М. Мистецтво ґречності: Чи вміємо ми себе поводити? - К., 1995.

  34. Крюкова Т. Притчи. – М., 2002.

  35. Куземська Г. Дорога додому: Православна читанка – К.: Фенікс, 2003. – 200 с.

  36. Лахно А.І., Варенко В.М. Християнська етика (в поняттях і категоріях). - К., 2002.

  37. Левчук Л., Онищенко О. Основи естетики. - К., 2000.

  38. Малахов В.А. Етика. - К., 2000.

  39. Медведева И.Я., Шишова Т.Л. Проклятие Хама. – М. 2005

  40. Мистецтво життєтворчості особистості. - Т. 1,2. - К., 1999.

  41. Михайлов Г. Три слова в психологии. - СПб., 2002.

  42. Мороз А. Берсентьева Т.А. Уроки добротолюбия: Учебное пособие для среднего школьного возраста. – СПб.,2004.

  43. Огульчанський Б. Основи християнської культури. – К., 2003.

  44. Основы православной культуры и этики: Методическое пособие для учителя начальной школы. Смоленск., 2004.

  45. Основы православной культуры Крым: Пособие для системы учебных заведений общего среднего образования. – Симферополь, 2004.

  46. Пестов Н.Е. Пути к совершенной радости. М.1996.

  47. Православная культура в школе: 2003 - №1- 6.

  48. Православная культура: методическое пособие для учителя 1 класс. - М., 2003.

  49. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. - М., 1995.

  50. Рогозянский А. Хочу или надо? - СПб., 2001.

  51. Свешников В. Очерки христианской этики. - М., 2001.

  52. Святитель Николай Сербский. Мысли о добре и зле. – Мн.: 2004.

  53. Семья в постатеистических обществах. - К., 2002.

  54. Семья. Книга для чтения. - М.,1991.

  55. Сковорода Г. Зібрання творів: У 2 томах. – К.: Наукова думка, 1973.

  56. Слободской С. Закон Божий для семьи и школы.- М., 1919.

  57. Спутник христианина. Свято-Успенская Почаевская Лавра. - 2004.

  58. Степовик Дмитро. Історія української ікони Х-ХХ століть.- К., Либідь 1996.

  59. Сурова Л.В. Православная школа сегодня. - М., 2000.

  60. Сухомлинский В.А. Хрестоматия по этике. - М., 1990.

  61. Сухомлинський В.О. Народження громадянина: // Вибрані твори: В 5 т. – К.: Рад. шк., 1977.

  62. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори: В 5 т. – К., 1976. – Т. 2.

  63. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. // Вибрані твори: В 5 т. – К.: Рад. шк., 1976. - Т. 2.

  64. Сухомлинський В.О. Чиста криниця. - К.: Веселка, 1993.

  65. Сухомлинський В.О. Вічна тополя. - К.: Генеза, 2003.

  66. Сухомлинський В.О. Виховання без покарань. // Вибрані твори: В 5 т. – К.: Рад. шк., 1977.

  67. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. // Вибрані твори: В 5 т. – К.: Рад. шк., 1977.

  68. Сухомлинський В.О. Лист молодому батькові. – В 5 т. – К.: Рад. шк., 1977. - Т.5.

  69. Філософський енциклопедичний словник. - К.: Абрис, 2002.

  70. Флоренская Т.А. Мир дома твоего. Этика и психология семейной жизни. -М., 1999.

  71. Християнська етика і педагогіка: статті та уроки. - Острог, 2001 .

  72. Християнська етика. Методичний посібник. - Львів, 1997.

  73. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. - М.,1992.

  74. Шестун Е. Православная педагогика. - Самара, 1998.

  75. Шостек А. Бесіди з етики. - Львів, 1999.

  76. Шугаев И. Брак, семья, дети. Беседы со старшеклассниками. М.,2004.

  77. Этика и психология семейной жизни. Хрестоматия для учителя. – Ч.1,2.- М., 1999.

  78. Янушкявичус Р.Я., Янушкявичене О.Л. Основы нравственности. - М., 2000.

ЕТИКА
Згідно визначення В.Малахова. Філософський енциклопедичний словник. – Київ: Абрис, 2002. – С. 204-206

ЕТИКА – 1) філософська дисципліна, об’єктом вивчення якої є мораль, моральність;

2) система моральних норм і цінностей, що є характерною для певної культурної або релігійної спільноти, соціальної чи професійної групи людей. Етика як філософська наука зосереджує увагу на проблемах сутності й функціонування моралі, досліджує специфіку моральних норм і цінностей та шляхи їх обгрунтування, з’ясовує моральні аспекти людської свідомості, діяльності, спілкування і світоставлення, аналізує мову моралі, значення і функції моральних висловлювань.
Згідно визначення С.Гончаренко. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – С. 119:
ЕТИКА (від грец. – той, що стосується моралі) – філософська наука, що вивчає мораль, з’ясовує її місце в системі суспільних відносин, досліджує моральні категорії, за допомогою яких виражаються моральні принципи, норми, оцінки, правила поведінки тощо.
Новий тлумачний словник української мови в 4-х томах. Т.1. – Київ: Аконіт, 1999. – С.903:

ЕТИКА: 1. Наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей. 2. Норми поведінки, сукупність моральних правил якого-небудь класу, суспільної організації, професії і т.п.


ЕТИЧНІ БЕСІДИ в школі – одна з форм роботи в царині морального виховання. Етична бесіда має на меті систематичне розв’язання учнями принципів загальнолюдської моралі, допомогу їм в осмисленні морального досвіду; в моральному самовихованні. Бесіди на етичні теми організовує і проводить учитель, класний керівник, вихователь. У будь-якій етичній бесіді важлива роль належить особистості педагога, його авторитетові серед учнів; її успіх багато в чому залежить від уміння вести бесіду емоційно, з необхідним педагогічним тактом, від уміння змусити серйозно задуматися, зробити для себе потрібні висновки.

С.Гончаренко. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – С. 119.


ЕТИКА – філософське вчення про мораль, доброчесність як одну із форм ідеології, її сутності, закони її історичного розвитку і ролі в суспільному житті. Це система норм доброчесної поведінки людей, їх обов’язків по відношенню до суспільства, батьківщини, один до одного. (За визначенням словника іншомовних слів).

Мудрість полягає не у засвоєнні знань, а в правильному їх використанні во благо.
Не станем считать одну веру достаточной для спасения. Будем заботиться и о поведении, будем вести и наилучшую жизнь, чтобы то и другое способствовало достижению совершенства.

Авва Исаия


У всех есть свои недостатки, и нет никого, кто бы не захотел от них избавиться; только того, кто не любит советов и указаний, надо считать неисправимым.

Святитель Иоанн Затворник

Великой душе свойственно не думать о собственном удовольствии, а заботиться о других.

Святитель Иоанн Златоуст


Для погибели человека достаточно одного порочного навыка: он будет постоянно открывать вход в душу всем грехам и всем страстям.

Порочные навыки – как оковы на человеке: они лишают его нравственной свободы, насильно держат в смрадном болоте страстей.

Святитель Игнатий (Брянчанинов)


Общающийся с мудрым, будет мудр; а кто дружит с глупым – развратиться (Притч. 13, 21)
Все добродетели не что иное, как любовь в разных видах

Блаженный Августин

Всякий, кто любит чистоту и целомудрие, становится храмом Боржим.

Преп. Ефрем Сирин


Красота души такого свойства, что и в старости имеет многих любителей, потому что никогда не увядает и всегда цветёт.

Св. Иоанн Златоуст


Звук металла, наполняющий уши сребролюбца, делает его глухим к голосу благодати.

Св. Иоанн Златоуст

Ни на небе, ни на земле нет ничего драгоценнее любви; любовь – причина всех благ; любовь – соль – добродетелей; любовь – конец закона.

Преп. Ефрем Сирин



Мораль (син. нравственность, этика)

Мораль - это не цепи, а игра,

где выбор - обязательней всего;

основа полноценности добра -

в свободе совершения его.

И. Губерман

Есть две морали: одна – пассивная, запрещающая делать зло, другая активная, которая повелевает делать добро.

П.Буаст


Всякая мораль пророчествует, ибо “фиксирует” степень нравственности, которая должна быть достигнута.

П.Валери

Мораль есть учение не о том как сделать себя счастливыми, а о том, как мы должны стать достойными счастья.

И.Кант


Подлинная мораль – это внутреннее осознание долга, выполнению которого человек должен посвятить всю жизнь, при одном, однако, обязательном условии: чтобы на него при этом не оказывалось никакого внешнего давления.

А. Керенский


Нравственные правила походят на знаки, которые указывают путь на поприще жизни и показывают подводные камни.

П.Буаст


…Нравственное – это повиновение в свободе…

Г.Гегель


Главный фундамент нравственного есть добрая воля…

И.Гете


Нравственность есть наука об отношениях, существующих между людьми, и об обязанностях, вытекающих из этих отношений.

П. Гольбах

Нравственность заключается в совершенном познании добра, в совершенном умении и желании творить добро.

И.Песталоцци.







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка