Етнографічні групи Українців




Скачати 72,42 Kb.
Дата конвертації14.06.2017
Розмір72,42 Kb.
Методичний кабінет ліцею № 17

Тема уроку з географії:



Етнічні землі України

(9 клас)




Вчитель - Михайленко Ніна Степанівна

Вчитель вищої категорії, вчитель методист


Тема: Етнографічні групи Українців
Мета: поглибити знання учнів про український етнос, охарактеризувати географічне положення району проживання, особливості природи, історичне минуле, звичаї і традиції, побут подолян, гуцулів, поліщуків; зацікавити учнів змістом курсу за вибором; привчати учнів до самостійної творчої діяльності; виховувати шанобливе ставлення до своєї культури, мови, традицій, до людей, які попри історичні події зберегли колорит етнографічніх груп в різних куточках України.
Обладнання: карта України, умовні відмітки районів проживання етнічної групи; виставка виробів народних умільців; хліб, сіль, вишитий рушник; композиція ( чорнобривці, колоски, соняшник); відеозапис уривку звітного концерту Хмельниччини у Києві, відеопрезентація.
Підготовка уроку:
І. Завдання групам учнів. Створити проект етнографічної групи українців – подолян, гуцулів, поліщуків за вибором.
План проекту

І. Візитка:

- географічне положення регіону;

- походження назви.

ІІ. Своєрідність природи регіону.

ІІІ. Історичне минуле.

ІV. Побут, кухня, традиції, культура.
ІІ. Робота з учнями, які готують художню частину проекту.


Хід уроку

(Читає вірш учень 9 класу)

Коло Києва чи Львова

де приїду – вдома всюди.

Де поступлю – рідна мова,

де погляну – рідні люди.


Роботящі підгірянці,

як вогонь, палкі гуцули,

І сміливії кубанці,

що ще Січі не забули.


І розважні подоляни,

І полтавці солов’їні,

Бойки, лемки, волиняни –

Все ото брати однії.


Бо від Сяну до Кавказу,

На степах чи полонині,

Тризуб має до приказу

І прапори жовто-сині.


І. Вступне слово вчителя

Хто з вчених-дослідників українських на високому фаховому рівні у науковій

праці « Праці етнографічної експедиції в Західно-Руський край» проаналізував

відмінності української людності, виділив три типи українців: власне

український, поліський, подільсько-галицький?

( Відповідь – Павло Чубинський)

У процесі історичного формування народу і його етнічної території, залежно

від природних умов навколишнього середовища, характеру і видів

господарського заняття населення в різних регіонів утверджуються особливості

побуту і традиційної культури людей.

Завдання ваших груп якнайяскравіше розкрити цю самобутність, так, щоб

Присутні відчули увесь колорит.

Першим надається слово групі, яка готувала матеріал пор подолян і запросила

Гостей до себе на гостину.


ІІ. Захист проектів створених учнями.

  1. Подоляни

  1. Зустріч гостей у подільському костюмі, вітання хлібом та сіллю на вишитому подільському рушникові.

  2. Ця ж учениця читає вірш Миколи Федунця « Я тут живу».

Я тут живу! Над голубою

Красою Горині й Дністра

Прийди – я поділюся з тобою

Скарбами праці і добра


Тепло долонь на двох поділим,

На двох і сміх, і смутку мить,

Бо й називається Поділлям

Земля, де маю щастя жить.




  1. Розповідь учня про історію розвитку.

  2. Виконання пісні – тріо, Іванов М., Іванов М., Козак Л., «Ой на ставу на ставочку».

  3. Розповідь учнів про традиції пов’язані з будівництвом житла на Поділлі, подільську вишивку, обрядові свята.

  4. Виконується танець «Подоляночка» ( Красноштан І.)

  5. Пригощають гостей варениками.



  1. Слово вчителя

А зараз ми разом з вами помандруємо на північ, де живуть поліщуки (Полісся).



  1. Захист проекту « Полісся»

Полісся в минулому – це край глухих, непролазних лісів і боліт. Природні умови вплинули на розміщення населення на Поліссі, на своєрідні місцеві звичаї та обряди поліського села.

  1. А ось одна з поліських родинно-побутових пісень, яка називається «Ой журавко, журавко».

  2. Показовим елементом народної культури є будівництво…

  3. Кухня, пригощають усіх дерунами.

  4. Особливі у них і танці. Дві учениці виконують «Поліський танок».




  1. Слово вчителя

Дякую учасникам груп, які готували матеріал, але на нас ще чекає Гуцульщина. Це край, який з усіх етнографічних регіонів України чи не найбільш повно відображений у літературі й мистецтві. І не випадково…


  1. Захист проекту «Гуцульщина»

1.Інсценування оповідання Романа Киселюка (письменника з Івано-Франківщини) « День баби Камізельки» на гуцульському діалекті.

2.«Гуцульський танок» - виконує Красноштан І., учасниця ансамблю «Пролісок».

3.Ви відчули красу наших Карпат, наших гуцулів… З цих слів учні розпочали своє знайомство з Гуцульщиною.

Далі розповідь про походження назви, історію краю, природу, обряди, гуцульське весілля та кухню, виробництво сиру.

4. Пригощають присутніх сиром.


  1. Запальний гуцульський танок виконують учасниці ансамблю «Подолянчик» ( учениці 9 класу).

ІІІ. Заключна частина уроку

1) Фрагмент танцю « Українська веселка», який записаний на звітному концерті Хмельниччини у Києві

2)Слово вчителя

Отже, сьогодні ще раз переконалися, що в культурі та побуті українського народу при наявності багатьох загальнонаціональних рис і в наш час зберігаються деякі особливості, у тому числі, ті, що сягають сивої давнини. Їх потрібно поважати і знати. Це наше коріння, звідки потрібно брати силу для творчої праці.

Саме народна мова, традиційна культура, релігія були тим фундаментом, що допомагав упродовж віків протистояти намаганням поневолювачів розірвати український етнос, зберегти Україну.


Додатки:

Текст пісень ( Полісся)
Ой журавко, журавко

1. Ой журавко, журавко,

Ой журавко, журавко,

Чого плачеш то й жалко?

Да чого плачеш то й жалко.
2. Як же мені не плакать,

Як же мені не плакать,

Куди вуйду, то й вода,

Да,куди вуйду, то й вода.


3. Куди вуйду, то й вода,

Куди вуйду, то й вода,

На чужинє жить бяда,

Да на чужинє жить бяда.

( із збірника «Українські народні пісні»).

Ой на ставу, на ставочку ( Поділля)


    1. Ой на ставу на ставочку,

Ой на ставу на ставочку,

Плинуть качки в три рядочка.


2. Кожна качка випливає,

Кожна качка випливає,

Вона собі пару має.


    1. А одна парі немає,

А одна парі немає,

До берега допливає.


4. Ой, соколе, соколечку,

Ой, соколе, соколечку,

Дай же ти мені парочку.
5. Або мені пару дайте,

Або мені пару дайте,

Або мене розстріляйте.

( записана у Хмельницькій області,

Дунаєвецький район с. Балин 1998 р.)


Уривок з оповідання Романа Киселюка

« День баби Камізельки»
У баби Камізельки сталося лихо – хтось потопив відра. Аби хоч одне – а то відразу четверо.

- Ой бідко чорна, хто би це з бахурів? – бідкалася старенька. І що то ті відра кому винні?

« Се би не той горбань Хохотусь? – прийшла гадка. – Та нє, то напевно баба комусь на заваді. Але кому? – Ніяк не домаглює бабина уява.

Почала прискіпливо перебирати в пам’яті, хто злим оком косить: « Мо’ ще, нівроку, бабин городчик припав до вподоби, а що? Якраз посеред села. А мо', що припадає до Хохотусевого?» Та нє, живуть гейби в злагоді.



Е, ні, легше нові відра купити, ніж ворогів нажити та забивати голову пустими балачками…


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка