Форми взаємодії в роботі вчителя-логопеда з вихователями, вчителями, батьками




Сторінка1/9
Дата конвертації29.03.2017
Розмір3,8 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Зміст

Передмова………………………………………………………………………………..3



Форми взаємодії в роботі вчителя-логопеда з вихователями, вчителями, батьками. Проект……………………………………………………………………….9

ДОДАТКИ. Просвітницька робота з батьками

Основи медичних знань батькам………………………………………………………24

Аналіз стану захворюваності дитячого населення за 2009 рік. Матеріали районної СЕС………………………………………………………………………………………25

Інтерв’ю з лікарем про причини мовленнєвих порушень у дітей……………...........44

Фактори, що зумовлюють мовленнєві порушення. Лікарський виступ на батьківських зборах ……………………………………………………………………51

Батькам про зв’язок психічного розвитку дитини з розладами усного та писемного мовлення дітей. Афатичні та неафатичні розлади. Лекція працівників медичних установ…………………………………………………………………………………..53



Основи терапевтичних знань на допомогу логопедам, вчителям, вихователям Сучасні методики психокорекційної роботи ………………………………….......63

- арт-терапія…………………………………………………………………………….69

- ігрова терапія………………………………………………………………………….80

- казкотерапія…………………………………………………………………………...87

- бібліотерапія…………………………………………………………………………..90

- музикотерапія…………………………………………………………………………94

- гештальт терапія …………………………………………………..............................96

- «лялькова» та «бобат- терапія»……………………………………………………..100

- терапія піском ……………………………………………………………………….103

- терапія маминою любов’ю………………………………………………………….106



Правове та психолого-педагогічне навчання батьків, чиї діти мають мовленнєві вади……………………………………………………………………...109

Анкета для батьків з питань мовленнєвого розвитку дитини………………….......110

Моніторинг навчальних успіхів дітей шести і семи років………………………….111

Співробітництво між освітньою установою та батьківською громадськістю. Матеріали до круглого столу………………………………………............................112

Основні етапи роботи з неблагополучною сім’єю. матеріали до круглого столу...116

Кроки до компетентності та інтеграції дитини-інваліда в суспільство. Правовий «лікбез»...........................................................................................................................125

Затримка психічного розвитку у дітей. Корекція. Батьківський лекторій………...129

Збереження психічного здоров’я учня та педагога. Психолого-педагогічний семінар

157

Невроз - хвороба розвитку особистості, ознака психічного нездоров’я. Психолого-педагогічний семінар………………………………………………………………….161



Заїкання. Співпраця логопеда з батьками. Семінарське заняття з елементами гри для батьків, що мають дітей, хворих на заїкання…………………………………...167

Заїкання як одна із головних та важких вад мовлення. Тренінг для працівників ДНЗ та батьків………………………………………………………………………………190

Логопедичні поради батькам для розвитку рухливості органів артикуляційного апарату. Консультація для батьків, чиї діти мають мовленнєві порушення……..216

Метод масажу в корекції мовних порушень. Семінар-практикум для вчителів-логопедів, батьків…………………………………………………………………….218

Пізнаємо світ пальчиками.Замітка у шкільну газету…………………………….....226

Про підготовку дитини до школи. Поради батькам, що мають дітей молодшого шкільного віку. Про мовленнєвий розвиток братів та сестер. Батьківські збори..232



Організація наочної агітації……………………………………………………….238

Поради вчителю-логопеду щодо оформлення куточка для батьків……………239

Ігри для розвитку мовлення дітей 3-5 років у куточку для батьків…………….242

Мовленнєві ігри. Батькам у папку-пересувку……………………………………249

Матеріали для оформлення інформаційного стенду для батьків……………....251

Інтернет для батьків…………………………………………………………………..253



Література……………………………………………………………………………259

Форми взаємодії в роботі вчителя-логопеда з вихователями, вчителями, батьками

«У принципі всі батьки хочуть спілкуватися з дітьми, проте інколи їм не вистачає вміння»

Хейм Джинотт, дитячий психолог

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення дитина вимовляє в колі близьких людей- батька, матері, бабусі, дідуся, братів та сестер.

Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра, то не будемо байдуже ставитися до труднощів, які згодом можуть привести до вад мовлення!

Адже несвоєчасне виправлення мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій. От чому потрібно застерегти батьків від легковажного ставлення до проблем мовлення їхньої дитини.

Для дітей молодшого шкільного віку сім’я і школа – це два основні середовища, які суттєво впливають на психофізичний та мовленнєвий розвиток.

Розуміючи, що сім’я була і залишається головним осередком виховання дитини, пропонуємо проект під такою назвою: «Форми взаємодії в роботі логопеда, вчителів, вихователів, батьків. Проблеми співробітництва», який допоможе у вирішенні питання подолання мовленнєвих вад у дітей, оскільки співпраця вчителя-логопеда з батьками з подолання вад мовлення молодших школярів є одним із проблемних питань.

Головна мета проекту – дати його учасникам систему теоретичних знань та практичних навичок, спрямованих на якісне, успішне навчання дитини у загальноосвітньому навчальному закладі.

Загальновідомо, що сучасний ритм життя звужує спілкування батьків з дитиною до мінімуму, а це негативно відбивається на навчальних успіхах дітей. Батьки повинні зрозуміти, що від їхнього ставлення до проблем дитини у ранньому віці залежить її майбутнє, розумовий розвиток, навчання, подальше

життя. Адже, правильно вимовляти звуки рідної мови дитина повинна навчитися до школи – вдома та в дошкільних закладах. Однак, не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу, вважаючи, що настане час, і дитина сама навчиться правильно говорити.

Проводжаючи дитину в перший клас у шестилітньому віці, як це передбачено в Концепції 12-річної загальноосвітньої школи, батьки сподіваються, що вона буде вчитися охоче й успішно. Якщо ж їхні надії не справджуються, то причини невдач батьки починають шукати виключно у школі, в системі навчання, упередженому або байдужому ставленні вчителя.

Серед багатьох причин, що зумовлюють неуспішність дітей, можна виділити такі:

-суттєва відмінність мовленнєвого нормативного (фізіологічного) розвитку дитини на 6 і 7 році життя, яка не врахована при складанні навчальних програм,

-недостатня поінформованість батьків, вчителів про вплив мовленнєвого недорозвитку на загальний розвиток дитини та її подальшу долю,

-педагогічна занедбаність внаслідок значного зростання так званого соціального сирітства через масовий виїзд батьків на заробітки, невиконання батьками своїх обов’язків;

Але найчастіше причиною шкільних проблем дитини все ж є її недостатній мовленнєвий розвиток в дошкільному віці. Це проявляється в дефектах звуковимови, мізерності словникового запасу, невмінні граматично правильно узгоджувати слова в реченні та інше. Подібні прояви у дошкільний період, як правило, не насторожують батьків, адже, на їхню думку, дитина достатньо вільно користується мовою.

Однак у школі до мовлення учнів висувають високі вимоги, і дитина з недостатнім мовленнєвим розвитком потрапляє у складне становище. Виникають труднощі в процесі оволодіння навичками читання і письма, з’являються стійкі специфічні помилки (пропуски чи заміна букв і складів, недописування або не-дочитування слів, переставляння частин слова та інше).

Коли на початку навчання не допомогти дитині подолати ці труднощі, з часом вони накладаються і, щоб їх розв’язати, необхідно затратити багато часу і зусиль логопедів, батьків та вчителів.

Статистика свідчить про те, що з кожним роком в Україні зростає кількість дітей з різними порушеннями психофізичного розвитку. Не став винятком і наш район.

Щорічно збільшується кількість дітей, які мають мовленнєві вади та потребують логопедичної допомоги. Відсоток дітей з мовленнєвими вадами, який протягом 1993-2000 н. р. коливався в межах 13-14 % від загальної (значно більшої на той час) кількості учнів початкових класів, різко збільшився, і в 2009 році досягнув 28 %.

Методичне об’єднання логопедів Сквирського району, що є структурним підрозділом районного методичного кабінету, покликане надавати дієву допомогу дітям, які мають мовленнєві вади.

До його складу входить 7 вчителів-логопедів, які працюють на 4 шкільних логопедичних пунктах, створених при опорних закладах, та в 3 логопедичних групах при дошкільних навчальних закладах міста. Саме тут зосереджено роботу логопедів з дітьми. Сюди ж було рекомендовано батькам підвозити своїх дітей із тих загальноосвітніх закладів району, де логопед не працює постійно. Логопедична робота проводиться шляхом поєднання фронтальних та індивідуальних форм роботи.

У своїй роботі районне методичне об’єднання логопедів керується Положенням про районний методичний кабінет, Положенням про логопедичні пункти при загальноосвітніх школах. Відповідно існуючих нормативів на логопедичному пункті одночасно має перебувати не більше 25-30 дітей, у логопедичній групі - не більше 12 дітей. Робота логопедів організована відповідно до наказу по відділу освіти від 18.09.2009 р. «Про роботу шкільних логопедичних пунктів у 2009-2010 навчальному році» № 170.

Основною метою логопедичної допомоги в дошкільних та шкільних закладах є попередження мовленнєвих порушень та шкільної неуспішності, корекційно-розвивальне навчання, виховання та розвиток дітей з вадами

мовлення, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу. Робота вчителя-логопеда відрізняється від роботи звичайного вчителя.

До найважливіших складових логопедичної роботи відноситься рання діагностика та рання комплексна психолого-педагогічна допомога дитині з вадами мовлення, від ефективної організації якої в певній мірі залежить попередження виникнення вторинних відхилень в процесі становлення психофізичних функцій, саме тому діагностику мовленнєвих порушень у дітей логопеди розпочинають уже в молодшому дошкільному віці.

За результатами обстеження складається банк даних на дітей, які потребують логопедичної допомоги, таких у районі згідно обстежень у вересні 2009 року - 375 дітей, це 28 % від загальної кількості учнів початкової школи (1385учнів).

Про результативність роботи логопедичної служби району свідчать реалізовані в 2008/2009 навчальному основні завдання, які стояли перед методичним об’єднанням, а це в першу чергу, раціональне засвоєння знань та навичок дітьми, які мають порушення мовленнєвого розвитку (208 дітей випущено з виправленнями недоліків у мовленні дітей, що складає 54 % від прийнятих на логопедичні пункти, це 51 % від кількості тих, хто потребував логопедичної допомоги).

Оцінку якості та результативності роботи логопедів за минулий рік можна простежити з таблиці:



№ п/п

П.І.Б.

Обстежено дітей

Виявлено з порушенням мовлення

Надано консуль-

Тацій


Випущу

но з покра-



щенням

Залишено для продовження корекційної роботи

Вибуло

1.

Титарчук С.П.

373

95

37

37

58




2.

Скоромна Т.Г.

364

108

51

64

42

2

3.

Грищенко Т.І.

303

87

55

42

44

1

4.

Марценківська І.А.

55

35

55

4

8




5.


Штундер А.В.

37

15

7

9

3




6.

Невінчана О.Г.

397

42

51

29

13




























7

Денисюк К.М.

28

28

15

23

5




Всього

7

1557

410

271

208

173

3

Проте поряд із успіхами вчителів-логопедів залишається багато проблем.

Це проблема забезпечення вчителів-логопедів кабінетами відповідно до санітарних норм, виділення коштів для поліпшення стану матеріально-технічного забезпечення діяльності логопедів ДНЗ та ЗНЗ Сквирського району, створення ще 2 логопедичних груп при ДНЗ № 3, ДНЗ № 5.

При обстеженні учнів вчителями-логопедами щорічно виявляється багато дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення, не різко вираженим загальним недорозвитком мовлення, дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку.

Звичайно, надати дієву допомогу усім дітям, які її потребують, охопити всіх спеціалізованою допомогою сьогодні таким невеликим складом логопедів є неможливим. У більшості випадків правильно спрямована робота вчителя початкових класів дозволяє на перших стадіях навчання дітей виправити незначні мовленнєві недоліки. Але, щоб уникнути і не допустити серйозних недоробок у процесі розвитку читання, письма та мовлення у подальшому навчанні дітей, учителю початкових класів потрібно оволодіти найновішими методами такої роботи, знати методи і прийоми роботи над усуненням в учнів недоліків вимови й мовлення, де без допомоги вчителя-логопеда, дефектолога, батьків тут просто не обійтись.

Тому є необхідність введення ставки дефектолога в районі, що працював би із дітьми середньої школи, дітьми, які мають такі вади, як розумова відсталість, затримка психічного розвитку, проте їхні батьки не хочуть відправляти дітей у спецшколи. Робота дефектолога може бути успішною лише за умови належного фінансування, виділення окремого приміщення для занять із дітьми, забезпечення доїзду дітей таких категорій з сільської місцевості у місто.

Тобто, настав час забезпечити права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на здобуття якісної освіти в загальноосвітній школі серед своїх однолітків.

З метою реалізації державної політики щодо забезпечення цього права дітей, потрібно запровадити інтегроване та інклюзивне навчання дітей. Вся система освітньої роботи в закладах освіти повинна привестись у відповідність до потреб сім’ї, а процес навчання та виховання таких дітей здійснюватись через співпрацю педагогів, батьків, психологів, дефектологів, вчителів-логопедів, медичних працівників, батьків.

Основною метою педагогічної логопедичної корекції дітей з мовленнєвими вадами є забезпечення можливості засвоєння такими учнями програмового матеріалу в загальноосвітній школі серед їхніх однолітків.

Інтеграція дітей, які мають вади, у загальноосвітні заклади, означає, що логопеди повинні будуть більше приділяти уваги роботі з дітьми-інвалідами, тими, хто має проблеми розумового розвитку, сенсорні порушення, вони повинні будуть навчити співпрацювати з педагогічними працівниками батьків, адже лише за умови їхньої спільної роботи може бути кращий результат.

Одним із важливих завдань професійної діяльності вчителя-логопеда є залучення батьків до проведення роботи із закріплення засвоєного на заняттях матеріалу. При цьому необхідно дотримуватись вимог індивідуального підходу до кожної дитини з урахуванням структури дефекту та етапу корекції.

Передумовою ефективного залучення сімейного оточення до корекції звуковимови у дітей є чітко організована взаємодія логопеда з батьками, регулярна постановка перед ними конкретних завдань з наступною перевіркою якості їх виконання.

Цьому сприятиме впровадження у нашому районі проекту «Форми взаємодії в роботі логопеда, вчителів, вихователів, батьків. Проблеми співробітництва».

Проект допоможе підвищити правову та психолого-педагогічну компетентність вчителів, батьків, чиї діти мають мовленнєві вади, навчить батьків створювати сприятливе мовне середовище для зростання дитини, сприятиме посиленню ролі сім’ї у формуванні особистості школяра, розкриє основні завдання та шляхи реалізації співробітництва в роботі вчителя-логопеда, вихователя, батьків з подолання мовленнєвих вад.



Відділ освіти Сквирської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет


Форми взаємодії в роботі вчителя-логопеда з вихователями, вчителями, батьками. Проблеми співробітництва



Сквира

Джерело

2009
Мета проекту
- підвищити правову та психолого-педагогічну компетентність батьків, чиї діти мають мовленнєві вади,

- навчити їх створювати сприятливе мовне середовище для зростання дитини, посилити роль сім’ї у формуванні особистості школяра,

- розкрити основні завдання та шляхи реалізації співробітництва в роботі вчителя-логопеда, вихователя, батьків з подолання мовленнєвих вад у дітей
Завдання проекту
- вияснити ступінь поінформованості батьків про власну дитину, її здоров’я, мовленнєву діяльність, про ціннісні орієнтири та досягнення, про життєдіяльність дитини у стінах закладу;

- провести опитування серед батьків щодо їхньої обізнаності з питань впливу мовленнєвого недорозвитку на загальний розвиток дитини та її подальшу долю; правильного ведення спостережень за загальним розвитком та станом здоров’я дитини, за дотриманням нею режиму дня, своєчасним харчуванням, сном, достатнім перебуванням на свіжому повітрі;

- спонукати батьків слідкувати за мовним розвитком дитини у молодшому віці, дбати про розвиток у дитини слухової уваги, фонематичного слуху і сприймання;

- вчити батьків приділяти велику увагу створенню сприятливого мовного середовища, не допускати двомовності в сім’ї, сюсюкання з дитиною, дотримуватись чіткості та ясності в розмові з дитиною;

- вчити батьків вчасно звертати увагу на мовні порушення, звертатись за допомогою до вчителя-логопеда;

- систематизувати теоретичні знання та практичні навички батьків, спрямовані на якісне, успішне подолання мовленнєвих вад учнів;

- дослідити ставлення батьків до проблеми співробітництва в роботі вчителя-логопеда, вихователя, батьків з проблеми усунення мовленнєвих порушень у дітей;

- навчити батьків виховувати звукову культуру мови дітей;

- формувати батьківський погляд на активну життєву позицію щодо здорового способу життя в родині;

- підвищити правову та психолого-педагогічну компетентність батьків;

- пропагувати необхідність створення батьками належних умов для правильного мовного виховання дитини; забезпечення гармонійного становлення повноцінної особистості дитини шляхом поєднання процесів формування мовлення із розвитком інших психічних процесів шляхом застосування ігрової діяльності, сучасних інтерактивних форм роботи з дітьми;

- спонукати вчителів-логопедів до застосування таких напрямів у роботі з дітьми, що мають вади у мовленнєвому розвитку:

- діагностичного (організація та проведення не рідше одного разу на рік діагностики порушень звуковимови у вихованців та учнів навчальних закладів району; розвиток мотиваційної сфери і пізнавальних здібностей дітей; застосування нових сучасних підходів до обстеження дітей);

- профілактичного (визначення основних тенденцій і характерних особливостей порушення звуковимови у дітей та своєчасне запобігання їх виникненню в процесі здійснення навчально-виховного процесу);

- навчально-корекційного (проведення систематичних спеціальних занять, спрямованих на виправлення в дітей порушень усної й письмової мови з якнайповнішим урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей; проведення корекційно-відновлювальної роботи з дітьми, які мають вади у мовленнєвому розвитку з застосуванням рекомендацій та досвіду роботи кращих спеціалістів з області логопедії, дефектології; застосування комплексного підходу до корекції мовних порушень, підбір вправ відповідно до рівня складності);

- консультативно-методичного (надання консультацій і розробка методичних рекомендацій вихованцям, учителям та батькам щодо усунення мовних порушень у дітей);

- інформаційного (інформування вихователів, учителів і батьків про анатомо-фізіологічні та клінічні основи виникнення, усунення вад звуковимови, програмно-методичні документи та матеріали для роботи з дітьми, нормативні вимоги до організації логопедичної допомоги);

- координаційного (координація дій вихователів, учителів та батьків щодо усунення вад усної та письмової мови дітей);

- своєчасно попереджувати мовленнєві порушення та шкільну неуспішність;

- попереджувати виникнення вторинних відхилень дитини в процесі становлення її психофізичних функцій;

- проводити ранню діагностику та ранню комплексну психолого-педагогічну допомогу дитині з вадами мовлення,

-застосовувати нові підходи до психологічної, медичної, педагогічної допомоги дітям з мовленнєвими вадами;

- обов’язково включати у систему корекційно-виховної роботи з дітьми вправи та ігри для розвитку дрібної моторики рук, особливо народні пальчикові ігри та мовно-ритмічні ігри;

- проводити корекційні заняття із сенсомоторного навчання, метою яких є розвиток у дітей сенсорних еталонів та сенсорних відчуттів, з використанням елементів методу М.Монтессорі;

- привернути увагу учасників проекту до вирішення проблеми усунення мовних порушень дітей в сім’ї, в межах класу, навчального закладу, тощо;

- накреслити шляхи реалізації співробітництва в роботі вчителя-логопеда, вихователя, батьків з подолання мовленнєвих вад у дітей;

- організовувати та проводити заходи та акції, спрямовані на вирішення проблеми подолання мовних порушень у дітей спільними зусиллями вчителів-логопедів, батьків, вихователів, медиків.
Очікувані результати

Учні

а) знатимуть

- анатомію та фізіологію органів слуху і мовлення, будову і функцію мовленнєвого апарату;

- як правильно підбирати вправи, що сприяють зміцненню м’язів артикуляційного апарату, розвитку сили, спритності, диференційованості руху даного органу; як проводити артикуляційну гімнастику;

- про вплив хвороб, інфекційних захворювань на дитячу мову;

- як можна подолати неуспішність у школі завдяки праці над виправленням вад свого мовлення;

- як слідкувати за станом порожнини рота, за станом носоглотки.

б) вмітимуть

- систематично тренувати органи артикуляції,

- загартовувати й охороняти мовленнєвий апарат від зривів;

- підбирати комплекс вправ на формування правильної вимови;

- зміцнювати, закаляти організм після перенесених захворювань.


Батьки

- знатимуть про причини мовних порушень, які бувають у дітей, як от: соматична ослабленість, уповільнений психофізичний розвиток, ураження нервової системи, несприятливе мовне середовище: двомовність, дефекти мовного артикуляційного апарату; неправильна організація виховання дитини;

- володітимуть знаннями про правильне ведення спостережень за загальним розвитком та станом здоров’я дитини, за дотриманням нею режиму дня, своєчасним харчуванням, сном, достатнім перебуванням на свіжому повітрі;

- слідкуватимуть за мовним розвитком дитини у молодшому віці, дбатимуть про розвиток у дитини слухової уваги, фонематичного слуху і сприймання; створюватимуть належні умови для правильного мовного виховання;

- володітимуть знаннями про значення правильного розвитку дитини та формування її артикуляційної моторики;

- приділятимуть велику увагу створенню сприятливого мовного середовища, дотримуватимуться чіткості та ясності в розмові з дитиною;

- вмітимуть вдало співпрацювати з вчителями-логопедами, вихователями, батьками з проблеми усунення мовленнєвих порушень у дітей;

- пропагуватимуть необхідність створення належних умов для правильного мовного виховання дитини; застосування сучасних ігрових технологій для забезпечення гармонійного становлення повноцінної особистості дитини шляхом поєднання процесів формування мовлення з розвитком інших психічних процесів.



Педагоги, лікарі, психологи, вчителі

- впроваджуватимуть нові форми роботи, сучасні підходи до медичної, психологічної, педагогічної допомоги дітям з мовленнєвими вадами;

- своєчасно попереджуватимуть мовленнєві порушення та шкільну неуспішність;

- допомагатимуть забезпечити ефективність навчально-виховного процессу з дітьми, що мають мовленнєві вади;

- володітимуть знаннями щодо фізіологічної дії та можливостей логопедичного масажу, місцем логопедичного масажу в комплексній системі корекційно-педагогічної дії;

- організовуватимуть корекційні заняття, спрямовані на виправлення порушень звукопромовляння, які викликані вродженими або набутими вадами органів мовлення;

- привернуть увагу до вирішення проблеми усунення мовних порушень дітей з боку усіх учасників навчально-виховного процесу;

- залучатимуть батьків до співробітництва, надання кваліфікованої медико–педагогічної допомоги дітям з різноманітними мовленнєвими порушеннями.


Опис діяльності
І етап – підготовчий
Зміст
*визначення вікової категорії учасників проекту: учні, педагоги, вчителі-логопеди, лікарі, батьки;

*вибір та обговорення теми;



*теоретична підготовка учасників проекту (батьків) з таких питань:

- про активну підготовку мовного апарату новонародженої дитини до вимови звуків; про розвиток мовнорухового і мовнослухового аналізаторів для формування мови дитини;

- про будову та роботу периферичного артикуляційного апарату при промовлянні того чи іншого звуку як важливої умови правильної корекції порушень звуковимови;

- про оволодіння батьками прийомами диференційованої артикуляційної гімнастики, елементами дихальної і голосової гімнастики;

- про вплив на розвиток мови дитини психофізичного здоров’я, стану вищої нервової системи, психічних процесів (уваги, пам’яті, уяви, мислення), а також фізичного (соматичного) стану, впливу на формування мови різних захворювань: диспепсії, дизентерії, хронічної пневмонії, хронічного тонзіліту, аденоїдів;

- про вплив навколишнього середовища на розвиток мови дитини;

- про здоровий спосіб життя батьків, негативний вплив на здоров'я дитини вживання батьками алкоголю;

- про необхідність тісного взаємозв'язку батьків та фахівців з питань виправлення мовленнєвих порушень, спільного планування корекційної роботи з дітьми;

*теоретична підготовка учасників проекту (вихователів, педагогів, вчителів-логопедів) з таких питань:

- про підготовку мовленнєвого апарату дитини, зокрема органів артикуляції, до роботи, вироблення точних, координованих, з достатньою силою і діапазоном рухів, що відповідають стану м'язового тонусу;

- про закономірності нормального розвитку дитячої мови,

- про правильне керівництво процесом роботи над виправленням вад мови;

- ознайомлення з можливими аспектами спільної діяльності учасників проекту над виправленням вад письма та читання;

- з питань основної відмінності між роботою з формування та виправлення звуковимови:


вихователь: логопед

підготовчий етап

- уточнення рухів - створення певних положень та тренування

артикуляційного апарату рухів органів артикуляційного апарату
етап появи звука

- уточнення звуку або його формування - постановка звуку

шляхом наслідування

етап засвоєння звуку

- уточнення правильної вимови - автоматизація звуку

звуку

- зацікавленість майбутнім проектом.


Можливий алгоритм діяльності
- отримання згоди адміністрації навчального закладу, при якому створено шкільний логопедичний пункт (логопедичну групу) на початок проекту;

- узгодження керівником проекту питань про діяльність із колегами по роботі, педагогічними працівниками, які можуть допомогти при вирішенні навчальних завдань (вихователі, вчителі початкової школи);

- налагодження зв'язків з медичною сестрою, лікарями;

- визначення часу та потрібних ресурсів, наприклад, час - тиждень або один місяць; написання листів-звернень; проведення анкетування; опитування молодших школярів; випуск листівок, іншої друкованої продукції, яка сприяє поширенню інформації про проект і заплановані заходи; необхідні кошти для організації роботи над проектом;

- планування роботи з урахуванням кількості дітей, яким потрібно надати допомогу в навчальному закладі;

- підбір необхідної літератури про мовленнєві порушення;

- поширення інформації про проект;

- мотиваційна діяльність - проведення різноманітних заходів з метою зацікавлення учнів майбутнім проектом;

- обґрунтування необхідності дослідження проблеми, яку можна розв'язати спільними зусиллями дітей, батьків, логопедів, вихователів;

- переконання у корисності діяльності й можливості отримання учнями та батьками практичних навичок, які не тільки є важливими для ефективного навчання у школі, а й можуть бути використані в майбутньому;

- формування груп учасників проекту;

- проведення першого заняття - повідомлення мети, завдань, тривалості проекту, його можливих наслідків для учнів;

- використання вправ, спрямованих на усвідомлення учнями необхідності роботи над виправленням вад мовлення, розуміння необхідності співпраці з вчителем, вихователем, логопедом, вироблення навичок роботи в групі.
ІІ етап - збір необхідної інформації
Зміст
*вивчення проблеми порушення мовлення у дітей за матеріалами статистики;

*збір інформації про стан захворюваності дітей у районі;

*збір інформації про дітей-інвалідів, дітей з обмеженими можливостями, дітей, які мають затримку в психічному та фізичному розвитку, розумово відсталих дітей;

*накопичення матеріалів, що підтверджують актуальність проблеми роботи над виправленням мовленнєвих порушень у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;

навчання й набуття учнями досвіду активної діяльності над виправленням вад мовлення;

*ознайомлення з правовими документами, що мають відношення до проблеми.


Можливий алгоритм діяльності
- проведення опитування, анкетування серед школярів і різних вікових категорій населення про їхнє ставлення до проблеми; ознайомлення батьків із ситуацією поширення серед дітей інфекційних захворювань, що впливають на розвиток мовлення дитини;

- збір матеріалів про негативний вплив навколишнього середовища на здоров'я людей, на розвиток мовленнєвих функцій дитини;

- вивчення громадської думки щодо доцільності спільної роботи учасників проекту над виправленням мовленнєвих вад дітей;

- визначення переліку закладів району, що допомагають вирішувати мовленнєві проблеми дітей.


ІІІ етап - планування, ключові моменти діяльності
Зміст
*узагальнення зібраного матеріалу, систематизація та аналіз отриманої інформації;

*визначення найефективніших шляхів розв'язання проблеми;

*планування діяльності для вирішення проблеми, розподіл обов'язків;

*прогнозування наслідків діяльності;

*розподіл завдань; визначення часу, необхідного для їх виконання;

*вивчення ефективних шляхів взаємодії з педагогічними працівниками, з представниками медичних установ.


Можливий алгоритм діяльності
- організація презентації зібраних матеріалів, що підтверджують наявність проблеми у сім’ї, школі, мікрорайоні, місті, селі;

- узагальнення результатів двох попередніх етапів;

- визначення переліку можливих дій, спрямованих на розв'язання проблеми співробітництва, налагодження взаємодії в роботі логопеда, вчителів, вихователів, батьків;

- вибір найефективніших, реальних і доступних способів досягнення мети;

- визначення плану конкретних заходів подальшої реалізації проекту з питання співробітництва, взаємодії в роботі логопеда, вчителів, вихователів, батьків.

- пошук можливих шляхів фінансування логопедичних пунктів, логопедичних груп, матеріальна підтримка логопедичних пунктів батьками, написання листів до потенційних спонсорів;

- зустрічі з людьми, які не байдужі до вирішення проблеми.
IV етап - діяльність, вирішення проблеми
Зміст
*реалізація плану дій, спрямованих на вирішення проблеми;

*здійснення заходів, визначених на попередньому етапі.


Можливий алгоритм діяльності
Форми діяльності
застосування різних форм терапевтичної роботи з учасниками проекту: арт-терапії, казкотерапії, ігротерапії, тістопластики, підтримуючої психофармакотерапії, бібліотерапії, танцювально-рухової терапії, музикотерапії, драмотерапії; семінарські заняття з вихователями, вчителями початкових класів; тренінги; рольові ігри; диспути; бесіди; практичні заняття для батьків; ігротренінги, вільні дискусії, презентація досвіду роботи вчителів-логопедів району, дитячих лікарів, ознайомлення з різними методиками розвитку творчих можливостей дітей; психологічні практикуми з застосуванням сучасних інноваційних психотехнологій, зустрічі із спеціалістами; кінотренінги, тренінги з лялькотерапії, агітаційні акції; розвиток практичних навиків у дітей по створенню національних ляльок з паперу, символічних ляльок із фольги та глини, «круглий стіл для батьків».
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка