Формування комунікативної компетентності учнів на уроках географії



Скачати 136,87 Kb.
Дата конвертації13.11.2018
Розмір136,87 Kb.
Формування комунікативної компетентності учнів на уроках географії

Л.В.Разбєйко,

методист комунального закладу

Тростянецької районної ради

«Районний методичний центр»
Навчання має бути таким, щоб те, що пропонується,

сприймалося б як цінний дар, а не важкий обов’язок.

А. Ейнштейн

Головним завданням сучасної системи освіти є створення умов для якісного навчання, кінцевим результатом якого повинні виступати життєві компетентності.

Впровадження компетентнісного підходу – це важлива умова підвищення якості освіти. Саме придбання життєво важливих компетентностей дає людині можливість орієнтуватися в сучасному суспільстві, формує здатність особистості швидко реагувати на запити часу.

Компетентнісний підхід до формування змісту та організації навчального процесу покладено в основу створення Державного стандарту повної загальної середньої освіти. Сьогодні його активно досліджують у вітчизняному та зарубіжному науково-педагогічному просторі. Теоретичні положення щодо реалізації компетентнісного підходу в освіті розглянуто в роботах Н.Бібік, О.Бондаревської, І. Єрмакова,О.Пометун та ін. Компетентнісний підхід вважають одним із важливих напрямів розвитку освітніх процесів, формування особистості.

Компетентнісний підхід(за О.Пометун) – це спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових компетентностей, серед яких:


  • соціальні, що характеризують навколишню соціальну діяльність;

  • мотиваційні – визначають внутрішні інтереси особистості;

  • функціональні – показують рівень наукового сприйняття світу.

А.Хуторянський визначає структуру компетентностей у загальній ієрархії: ключові, загальнопредметні, предметні.

Ключові компетентності, яких має набути випускник навчального закладу є дев’ять, визначені Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. Це:

  • уміння вчитися;

  • уміння спілкуватися державною, рідною та іноземною мовами;

  • математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки;

  • соціальна компетентність;

  • загальнокультурна компетентність;

  • здоров’язбережувальна компетентність;

  • інформаційно-комунікаційна компетентність;

  • громадянська компетентність;

  • підприємницька компетентність.


Предметні компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі.

Отже, компетентність – це сукупність знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності, емоційно-ціннісних установок і здібностей учня, сформованих на основі його досвіду.

Географія – предмет, що, перш за все, формує людину, яка має добре орієнтуватися в просторі, вивчаючи всі сторони життя людського суспільства. Як і кожен шкільний предмет, географія має певний набір знань, умінь і навичок, що мають учні засвоїти протягом його вивчення. Але вони не є ціллю, а є засобом, за допомогою якого вчитель має сформувати життєво компетентну особистість.

Географія – найбільш інтегрований курс зі шкільних предметів, тому для окреслення географічних компетентностей врахували особливості викладання предмету.

Умовами реалізації компетентнісного підходу з географії є:


  1. Використання інноваційних технологій у навчальному процесі.

  2. Зміна конструкції уроку.

  3. Використання ефективних форм організації навчальної діяльності: групових, індивідуальних, змінний склад навчальних груп, використання форм творчої організації праці ситуації взаємного навчання, обмін думками, інтерактивні форми.

  4. Створення умов для самоосвітньої діяльності учнів.

  5. Забезпечення інформаційної компетентності учнів:мультимедійне навчання, комп’ютерне моделювання.

  6. Використання варіативної складової навчальних планів: авторських програм, курсів за вибором, спецкурсів, факультативів.

  7. Визначення критеріїв оцінювання компетентностей учнів.

Виділяють шість груп життєвих компетентностей, які формуються і на уроках географії:

  • соціальні (характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві) – брати на себе відповідальність, ухвалювати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвих ситуацій.

  • полікультурні – не тільки оволодіння досягненнями культури, але і розуміння, і пошана до людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас.

  • комунікативні – здатність особистості встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми,певну сукупність знань, умінь і навичок, що забезпечують ефективне спілкування; застосовувати в конкретному спілкуванні знання мови.

  • інформаційні – уміння отримувати, осмислювати, обробляти і використовувати інформацію з різних джерел.

  • саморозвиток і самоосвіта – потреба і готовність постійно вчитися впродовж всього життя.

  • продуктивної творчої діяльності – готовність та потреба у творчості.

Географія, як шкільний предмет, дає широкі можливості для формування життєвих компетентностей. Але, застосуванням окремого методу навчання або реалізацію певної технології повною мірою охопити формування всіх груп компетентностей неможливо. Тому, в залежності від змісту уроку, підбираються такі прийоми, які, по-перше, забезпечать якнайкраще запам’ятовування учнями матеріалу, і, по-друге забезпечать учням можливість використовувати набуті знання і навички в подальшому. З іншої сторони – всі життєві компетентності взаємопов’язані та взаємообумовлені. Неможливо розвивати одну життєву компетентність без іншої.

Розвиток життєвих компетентностей дає можливість учням використовувати набуті в школі знання на практиці в подальшому дорослому житті, адже накопичення великої кількості теоретичного матеріалу саме по собі нічого учневі не дасть, якщо він не зможе ці знання застосувати з користю для себе. Та й саме навчання має бути спрямоване таким чином, щоб учень розумів, що знання для нього є життєвою необхідністю.



Соціальна компетентність яскраво виражена на уроках в 6 класі з теми «Орієнтування на місцевості». Учні вчаться самостійно виходити з різних ситуацій, виконувати поставлені задачі за допомогою як технічних засобів, так і природних умов. Допомагати іншим знаходити вихід з проблемних ситуацій. На цьому уроці можна побачити колективну роботу та взаємодопомогу один одному.

Особливим у вивченні географії материків та океанів (7 клас) є формування полікультурної компетентності. Учні вивчають особливості людей різних національностей, їхніх релігій, культур, мов, соціального положення, умов проживання тощо. На уроках економічної і соціальної географії світу найбільш актуальним є використання цієї компетентності: обговорення міжнародних новин, в тому числі і політичного характеру (події в гарячих точках, рішення міжнародних конференцій та їх вплив на Україну).
Формування інформаційної компетентності присутнє на кожному уроці географії, без винятку. Учні вчаться самостійно здобувати інформацію з різних джерел та опрацьовувати її. Яскравим прикладом може бути створення комп’ютерних презентацій до уроків вивчення природних зон Африки у 7 класі. А також під час застосування прийому «Здивую всіх» учні розповідають різні цікаві факти (інколи шокуючі) з даної теми. Сьогоднішній світ неможливо уявити без комп’ютерних технологій, тому використання на уроці мультимедійних проекторів, комп’ютерів є необхідним на кожному уроці. Презентації PowerPoint, які супроводжують весь урок, дають змогу не тільки зекономити час на уроці, але і дає змогу використовувати наочність (портрети науковців, картини, фотографії, схеми, діаграми і т.п.), що сприяє кращому запам’ятовуванню учнями матеріалу. Для розвитку самоосвітньої компетентності учням можна запропонувати випереджувальні завдання в формі доповідей або рефератів. Їх захист учні здійснюють також у вигляді презентацій PowerPoint, які використовуються на уроці при розгляді нового матеріалу. Для закріплення матеріалу використовується тестова оболонка My Test. Учні самі готують тестові завдання, що сприяє не тільки активному запам’ятовуванню матеріалу, але й спонукає учня при підготовці використовувати різні джерела інформації. Використання робіт учнів на уроках показує школярам значимість їх роботи, адже цікаво робити те, що дає конкретний результат. Зацікавленість в результатах своєї роботи дає, в свою чергу, якість. В нашому випадку – це якісне засвоєння знань і формування життєво необхідних компетентностей.

Крім презентацій, особливо в 6 – 8 класах доцільно давати завдання на складання кросвордів, ребусів, шарад, казок, віршів, які розвивають у школярів крім самоосвітньої компетентності компетентність продуктивної творчої діяльності та інформаційну компетентність.



На уроках географії в учнів присутня постійна потреба в творчості у результаті якої формується продуктивна творча діяльність. Наприклад, творче завдання для учнів 8 класу «Як би змінився клімат України якби не було Кримських гір?». Його виконання потребує повторення матеріалу з тем «Клімат» (6,8 класи) та «Рельєф України», а також використання логічного мислення, тобто складання логічного ланцюжку причинно-наслідкового характеру.

Формування компетентностей саморозвитку і самоосвіти має особливе значення на уроках соціально-економічної географії України у 9 класі. Так як цей напрямок географічної науки досить молодий і не стабільний, тобто дані постійно змінюються, учні повинні завжди бути в курсі всіх подій та змін. Особливою нестабільністю характеризується соціальна географія, яка направлена на безпосереднє вивчення «людини» (природний приріст, демографічна ситуація, міграційні потоки тощо). Учні вчаться аналізувати різні дані у хронологічному порядку та здобувати нову інформацію, наприклад із ЗМІ.

Відповідно до рішень Європейської Ради основною компетентністю на уроках є комунікативна компетентність, оскільки вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у мовному середовищі.



Комунікативна компетентність передбачає уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти і бути зрозумілим для партнера по спілкуванню. Учень має відрекомендувати себе, поставити запитання, вести дискусію.

Український методист Л. Паламарчук у своїй статті «Культура мовлення на уроках географії» наголошує на тому, що у цивілізованому суспільстві культура мовлення та спілкування громадян є одним з найважливіших показників рівня його розвитку. Тому навчити учнів змістовно, граматично правильно й стилістично вправно висловлювати свої думки є завданням подальшого вдосконалення роботи вчителя-предметннка. У методиці шкільного уроку зазвичай виділяють три функції: навчальну (освітню), виховну й розвивальну. Перша забезпечує одержання учнем суми знань, друга формує в нього образ поведінки, третя - навички самостійного мислення. Із цієї групи часто випадає четверта, комунікативна функція, що має важливе значення.

Формування комунікативної компетентності, комунікативної культури є одним з найнеобхідніших завдань на шляху до виховання творчої особистості випускника. Географія, як універсальна наука, має можливості для здійснення цього завдання.

Прикладами використання комунікативної компетентності можуть бути уроки по вивченню впливу людини на довкілля, а також створення дітьми певних концепцій, направлених на подолання цих проблем та врівноваження дисбалансу між природою та людиною. Такі уроки проводяться під час вивчення:



  • загальної географії (6 клас), а саме складових географічної оболонки – літосфера, гідросфера, атмосфера, біосфера, у старших класах вводиться поняття «ноосфера»;

  • географії материків та океанів (7 клас) – у кінці вивчення кожного материка та океану;

  • фізичної географії України (8 клас) – особливо актуально використовувати у цьому віці бо учні вже свідомо ставляться до цих проблем;

  • соціально-економічної географії України (9 клас) – використовується майже на кожному уроці, особливо під час вивчення галузей промисловості, учні висловлюють власні судження з представленням конкретних аргументів.

Дуже важливо навчити учнів самостійно добувати знання з різних географічних джерел: карт, таблиць, графіків, діаграм, тексту. Можна отримати інформацію з підручника, прочитавши, наприклад, про тектонічну будову України, але якщо паралельно навчити учня читати й геологічний профіль, то отримані знання та вміння зберігатимуться протягом тривалого часу. Через багато років ця людина зуміє розібратися в тектонічній будові своєї області, самостійно зробити висновки, де шукати корисні копалини та які саме, чому саме в тому чи іншому районі.

Сукупність здібностей особи використовувати засвоєні картографічні знання, уміння і навички для вирішення практичних і теоретичних завдань у реальних умовах життя є картографічною компетентністю. З географічної карти можна одержати величезну кількість інформації. Підраховано, що 1 см2 карти містить інформацію, яку можна викласти на двох-трьох сторінках друкованого тексту. Навчивши дитину отримувати знання, ми розв’язуємо задачу розвитку творчого мислення. Учня необхідно навчити критично мислити, тобто контролювати інформацію, ставити її під сумнів, об’єднувати, переробляти або відкидати. Критично мислячи, учень ставить собі такі питання: «Що ця інформація для мене означає?», «Як я можу використати ці знання?», «Як ці знання співвідносяться з тим, що я вже знаю?» тощо.

«До чого люди люблять карти і плани! А чому? А тому, що там, на картах і планах, можна доторкнутися до півночі, півдня, сходу і заходу рукою, а потім промовити: ось ми, а ось Невідоме, ми будемо рости, а воно буде зменшуватися», – так захоплено писав Жуль Верн.

Карта – крихітна модель світу, дивовижний витвір розуму й рук людських. Це не лише науковий документ, а ще й елемент культури людства. Покликання вчителя географії полягає в тому, щоб відкрити дітям живу таємницю кожного куточка планети, викликати бажання пізнати світ, навчити бути поетом і дослідником.

Згадаємо слова видатного російського географа минулого століття М.Баранського, який писав: «Карта – альфа й омега географії, початковий і кінцевий момент географічного дослідження. Карта – друга мова географії». Географічні карти несуть, зберігають, передають нам величезну інформацію про Землю, її природу, заняття людей.

Використовуючи карти, застосовуються такі прийоми, як «заочна подорож» по меридіану, паралелі, по континентах, країнах, визначення «адреси» будь-якої точки планети, складання опису, порівняльної характеристики окремих географічних об’єктів. Такі прийоми роботи вчать учнів аналізувати інформацію, що її містить карта, виділяти певні істотні риси, уміти зіставляти, робити висновки. При цьому розвивається уява, творче мислення, мовлення. Роботу з картами організовують як індивідуально, так і в парах, групах. Діти часто працюють біля карти, даючи завдання показати певні географічні об’єкти один одному, а також вчителю. Під час перевірки результатів роботи часто використовують самоконтроль. Неодмінно треба врахувати таку важливу деталь, як індивідуальні особливості кожної дитини, і пропонувати завдання різного характеру, щоб було цікаво й учням, що захоплюються математикою чи біологією, і учням, які надають перевагу історії та літературі.

Для розвитку комунікативної компетентності як на уроці, так і при підготовці випереджувальних завдань використовуються групові форми роботи (по двоє, троє, четверо чи більше учнів), де відбувається спільне розв’язування порушених проблем. У цей момент розпочинається процес абсолютно свідомого навчання, у дітей виникає відчуття спільності й колективності в класі, а відчуття скутості й остраху зникає. Сучасні психологи вважають, що страх витісняє знання і тому не є стимулом для запам’ятовування. Працюючи в групі або в парі, учні вчаться говорити, міркувати, приймати рішення, вислуховувати думку співрозмовників, врешті-решт, коректно поводитися одне з одним. Робота в групах – це чудова техніка концептуального навчання, творче вирішення проблеми формування комунікативних навичок.

Під час групової роботи в учнів виникає бажання фантазувати, спілкуватися, формується впевненість у власній значимості. До активної діяльності долучаються навіть найпасивніші. Така робота знімає напругу. Найефективнішими формами організації занять з географії у старшій школі є нестандартні уроки. Учителю географії, який працює із старшокласниками, доречно впровадити у навчальний процес системне використання групової навчальної діяльності. Одним із завдань в організації групової діяльності є навчити учнів умінню говорити та слухати, які допоможуть розвинути гарні манери людського спілкування, уникнути закомплексованості, відійти від стереотипів думок. Організація групового спілкування на уроці може відбуватись через різні форми групової активності: дискусії, диспути, рольові ігри, «мозковий штурм». Різні форми групової активності виправдовують співпрацю, що подобається учням, формує компетентність, вносять дух творчості в освітній і виховний процес з географії. Наприклад, уроки-семінари, шкільна конференція, захист проектів, дискусія, дебати, диспути, уроки-звіти, уроки-заліки тощо. Але для створення системи і постійності, необхідно частіше застосовувати прийоми формування комунікативної компетентності учнів. На комбінованих уроках можна запровадити виступи учнів з цікавою додатковою інформацією, але за умови, що це буде заздалегідь підготовлений виступ, без шпаргалки. До підготовки доповідей або повідомлень є вимоги, з якими учні мають ознайомитися.

Зміст курсів економічної і соціальної географії дають можливість вчителю запровадити у навчання ігрові елементи, які спонукають до формування комунікативності школярів. Так, наприклад, гра «Спробуй себе у ролі гіда» буде доречна як для учнів 9 класу, так і 10. На початковому етапі застосування гри необхідно запропонувати підготувати завдання активним, відповідальним школярам. Учитель проводить з ними індивідуальну консультацію, на якій пояснює мету гри, завдання і показує алгоритм виконаного. На наступних етапах використання цієї гри необхідно залучати учнів, котрі невпевнені в собі, пасивні на уроках або навпаки гіперактивні. На етапі закріплення вивченого матеріалу можна використати прийом «Прес». Його суть полягає в тому, що учень, повідомляючи інформацію, обов’язково має дотримуватися етапів логічної послідовності: 1) починати виклад думки зі слів «Я вважаю, що…»; 2) обґрунтування думки, причини її виникнення слід починати зі слів «…тому, що…»; 3) для підтвердження своєї позиції наведіть приклад (Наприклад, …); 4) зробіть узагальнення думки (Отже, …).
Формування життєвих компетентностей у школярів забезпечується також залученням учнів до позакласної діяльності. Проведення різних позакласних заходів з географії, екології, туризму, сприяють зацікавленості учнів в географії, формують екологічну культуру, що є складовою частиною соціальної компетентності.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА



  1. Паламарчук Л. Культура мовлення на уроках географії Ї//Географія та осн. економ. в шк. – 2004. - № 4. - С.46-49.

  2. Покась Л.А. Організація групової навчальної діяльності школярів на уроках географії // Рідна школа. – 2004. – № 5. – С. 35-37.

  3. Покась Л. Підвищення результативності навчання учнів з географії шляхом використання групової форми їх діяльності //Географія та осн. економ. в шк. – 2006. – №5. – С. 46-49.

  4. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. /За ред. О.І. Пометун. – К.: Вид-во А.С.К., 2004. – С. 140.

  5. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання /Настільна книга педагога /Упоряд.: Андрєєва В.М., Григораш В.В. – Х.: Вид. група «Основа», 2006 – С. 201-228.

http://asyan.org/potre

http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream



http://www.slideshare.net/
Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
2014 -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
2014 -> Урок №02. 10. 2014. Розділ І. Візуальні мистецтва Тема Архітектура світу
2014 -> Програма фахових випробувань для бакалаврів напряму
2014 -> Методика превентивного
2014 -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання
2014 -> Особливості дистанційної освіти в медицині д м. н. Уляна Лущик
2014 -> Основипсихогенетик и


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка