Гей, гук, мати, гук, де козаки йдуть? І весела тая доріженька, де вони йдуть! Де вони йдуть, там бори гудуть



Сторінка1/3
Дата конвертації13.09.2019
Розмір3,4 Mb.
  1   2   3
Гей, гук, мати, гук, де козаки йдуть?

І весела тая доріженька, де вони йдуть!

Де вони йдуть, там бори гудуть,

Перед себе воріженьків облавою пруть…

(Старовинна козацька пісня)


КОЗАКИ ЙДУТЬ

Добірка матеріалів з історії козацтва

від прадавніх часів до нашої доби



САМОДРУК ЛЕОНІДА РОМАНЮКА

Павлоград,

2019

КРИЖАНА ПУТЬ

Для того, щоби уявити походження козацтва, спочатку треба зануритися у прадавні часи формування тих умов, в яких була вимушена розвиватися частина людства, яку тепер ми називаємо «європейцями», або «індо-аріями», або – простіше – аріями.

- Де Європа, а де Індія? - спитаєте ви. – Це тисячі кілометрів відстані, і народи, які живуть у цій другій в світі по чисельності населення країну, - зовсім не схожі на європейські народи!

Що ж, давайте зазирнемо у сиву глибину тисячоліть останнього Льодовикового періоду, і пройдемо разом з нашими пращурами їх Крижану Путь з Північного Заходу на Близький Схід та Індію, і назад…

* * *

Якщо Перша Льодовикова Ера розпочалася 2,5 мільярда років тому, то останній у часі льодовиковий період настав зовсім нещодавно – всього якихось 110 тисяч років тому. А скінчився він десь за 12 тисяч років до наших днів, і ми з вами живемо у період потепління.



Ви ж усі читали в Біблії про Великий Потоп? Це не казка. Він був насправді. І він був не один. Потопи ставали наслідком Великих Відлиг, коли танули велетенські крижані поля, і водойми Землі – океани й моря, ріки та озера, - переповнювалися з водою; відбувалися велетенські випаровування кисню, що призводило до безкінечних титанічних злив, - і всі ці маси води заливали суходіл на багато мільйонів квадратних кілометрів. Врятувалися тільки ті, хто або мав поруч вершини, на які міг вилізти з усією господаркою, або навчився будувати засоби судноплавства.

Як відомо, Ной ще не вмів, але волею Бога спромігся на ковчег. 

Наші предки – за давньо-геленськими, арамейськими, шумерськими міфами, - походять від сина Ноя – Яфета Ноєвича; і від онука Ноя – Прометея Яфетовича (того самого, який викрав у богів Олімпу вогонь для людей, щоби врятувати їх від Великого Холоду Льодовикового періоду. За це Зевс звелів найкращому другу Прометея, - Гефесту, прикувати його до Кавказьких гір, і наслав на нього орла. Орел прилітав до прикутого щодня, і видзьобував йому печінку, але Прометей не вмирав, і на ранок печінка відновлювалася, і орел прилітав знову і знову до безсмертного Героя-Мученика, який страждав ради невдячних йому людей…)

Отже, Прометей викрав для наших пращурів Вогонь, і наш Рід не загинув. Хочу, щоби ви послухали вірш Ліни Василівни Костенко, присвячений дружині Прометея, міфічній праматері європейських народів, - Климені:



Ліна Костенко. КЛИМЕНА

Орел впивався кігтями в рамено,

клював печінку… Але не про те я.

А як тобі жилось тоді, Климено,

нещасна, вірна жоно Прометея?

Ой, можна жити в пущі і в пустелі

і можна харчуватися корою.

Але коли підходила до скелі

і бачила… як він… спливає кров’ю!

І як та кров по каменю рудому

стікає вниз і капає, червона…

Ковтала сльози і брела додому

чучикати свого Девкаліона.

Тужити, ждати, жити як в пустелі.

Чекать, що хтось у спину засміється:

- Це та, що в неї чоловік на скелі!

Він, кажуть, злодій. Щось украв, здається...

* * *

Центром зародження феноскандинавського льодовикового щита були Скандинавські гори. На території Північної Швеції льодовик сягав грубизни близько 2-2,5 км. Звідси він поширювався по Руській рівнині на кілька тисяч км до р-ну сучасного міста Верхньодніпровська у нас в Україні.

Люди тоді жили полюванням, збиранням плодів, початковим примітивним прибережним рибальством. Але водойми промерзли до дна. Все живе тікало від холоду та голоду з Півночі на Південь. Слідом за здобиччю ішли люди та їх конкуренти і вороги – хижаки, для яких люди, як і все з крові і плоті, були лише їдлом. Наші прадавні предки втратили тяглість до осілого життя, масовим стало людожерство, вимерзли сльози милосердя і настала безжальна пітьма, коли слабких, старих, немічних просто полишали на стоянці, та йшли далі…

Суворі випробування винищили слабших і зробили сильнішими, розумнішими, витривалішими, підступнішими, - дужих. Але головне, що нас з вами цікавить, - розум цих нових людей, відомих нам як кроманьйонці, почав шукати відповідей на запитання: Хто ми? Звідки? Чому наш рід не схожий на рід людей, які живуть у далекої ріки? Чому ми схожі на ведмедів, а рід над рікою схожий на рисей? Як спроба відповіді на ці запитання, з’явився ТОТЕМ: знак роду, потім – племені, а згодом і знак народу. Тепер ми з вами називаємо цей символ Державним Гербом.

Потреба пояснити Всесвіт могла виникнути тільки в людей, які навчилися бути ситими… Потреба пізнати Всесвіт могла з’явитися тільки в людей, які почали займатися сільським господарством – не втечею від голоду слідом за здобиччю, а прирученням тварин, рільництвом, вирощуванням злаків…

Потреба вірити у предків і в опіку тотемів могла з’явитися тільки в людей, які навчилися будівництву вже не тільки тимчасово житла з мамонтових бивнів та шкір тварин, а з каменю, дерева, глини…

Потреба записати тотеми родоводів, пригоди на полюванні, інструкції з використання знарядь, і врешті решт, - закони, могли з’явитися тільки в людей, які досягли рівня розвитку, що дозволяв говорити про створення регулярної первісної освіти!

(N.B. http://alternathistory.com/pervobytnaya-vojna-pamyatniki-genotsida/ )

Де ж виникла Первісна освіта, первісне письмо, що називалося «петрогліфами», або написами на камені? У які землі заглиблене коріння прамови європейців?

Дослідник В. Мойсеєнко наводить такі цікаві дані:

«Коли генетики зі Стенфордського університету розшифрували результати вивчення хромосоми Y кількох тисяч чоловіків з 25 країн Європи, то виявилося, що предки третини з них колись проживали на території нинішньої України. І в цьому немає нічого дивного, оскільки під час максимуму обледеніння Центральна Європа була практично безлюдною. Люди ховалися від холоду на території нинішньої Франції, на Іберійському та Апеннінському півостровах, на Балканах і у Причорномор'ї». (c)

Відомий вчений Дж. Кемпбелл, за джерелами світової міфології, виявив дві основні мітогенетичні зони світу: агрокультурно-підекваторіальну і мисливсько-прильодовикову. Епіцентром другої з них якраз і була територія нинішньої України.

Міфи і легенди, що дійшли до нас крізь десятки тисячоліть Крижаної путі наших предків, зберегли для нас підтверджені археологами, давніми хронічками, звичаями і традиціями, описаними вченими-фольклористами; назвами рік, місцевостей, населених пунктів, - імена родів, утворених родами племен, а згодом – і народів…

Все почалося з Ререгів і Лелегів…

Лелеги, яких греки називали Пелазги, дійшли через Геленську Ойкумену до Африки та Індії – до теплих країв. У своїй багатотисячолітній дорозі вони встигли приручити тура й турицю, коня, собаку. Їх врожаї оберігали від засилля величезних зграй гризунів священні коти. Вони винайшли колесо і зробили воза. Вони зробили плуга і запрягли у нього волів, бо розкішні масні чорноземи Таврії – Країни Биків – мотиками було не обробити.



Розквітлі від ситого життя народи Ререгів та Лелегів розрослися чисельно для свого місця під сонцем настільки, що мусили відправляти цілі роди, які або не хотіли обмежувати себе правилами племен, або виконували доручену їм місію, - у далекі краї, куди вони принесли рало, колесо і збіжжя, - тобто, сите життя, перемогу над голодом, свій світогляд, свою мову, свою релігію і свій варновий устрій. Про устрій ми поговоримо у наступних розділах, а зараз завершимо тему переселень Ререгів (Соколів) і Лелегів (Буслів).

Центром їх Всесвіту (бо кожний народ має свій Всесвіт, свою Ойкумену) була Кам’яна Могила, та степи й лісостепи довкола неї. Орієнтовний період освоєння цієї місцевості складає близько 50 тисяч років. І це були тисячоліття дуже інтенсивного розвитку!


Від досконалих кам’яних знарядь до спочатку недосконалих, але все-таки металевих: мідних та бронзових; велика перемога у безжальній війні з неандертальцями, що скінчилася майже повним винищенням останніх; скотарство замість полювання, та землеробство замість збиральництва; і нарешті, перетворення наскельних розписів, що символізували сакральні мрії про здобич, на петрогліфну писемність, від якої пішли шумерський клинопис, санскрит, і всі інші писемності Середземномор’я, Причорномор’я, Скандинавії, англів, саксів, кельтів, у тому числі – руни Нордланду та майбутньої Русі.