Геніальний майстер слова Олесь Гончар (До 95-річчя від дня народження )



Скачати 405,79 Kb.
Дата конвертації11.03.2019
Розмір405,79 Kb.
КЗ «Міська бібліотека» Вільногірської міської ради

Дніпропетровської області



Геніальний майстер слова

Олесь Гончар

(До 95-річчя від дня народження )
Бібліографічний покажчик


Вільногірськ – 2013

ББК


91.9: 83.3 (Ук) 6

Г 34
Геніальний майстер слова Олесь Гончар [Текст]: бібліографічний покажчик / уклад. І.В.Логвінова – Вільногірськ: КЗ «Міська бібліотека», 2013.– 2 с.


Бібліографічний покажчик присвячено українському письменнику та політичному діячеві Олесю Терентійовичу Гончару.

Видання складається з 6-ти розділів: "Твори Олеся Гончара", "Інформаційні джерела про Олеся Гончара", "Літературна творчість Олеся Гончара" (критика), "Творчість О. Гончара на уроці української літератури", "Пам'яті видатного письменника", "Олесь Гончар в мережі Інтернет".

Видання розраховано на широке коло читачів.

Інформацію подано станом на 05.04.2013 р.




Зміст

Передмова_______________________________________________________4


Олесь Гончар

(Біографічна довідка)_________________________________________________________6


Розділ 1. Твори Олеся Гончара______________________________________8
Розділ 2. Інформаційні джерела про Олеся Гончара____________________11
Розділ 3. Літературна творчість О. Гончара (Критика)_______________________13
Розділ 4. Творчість О. Гончара на уроці української літератури___________14
Розділ 5. Пам'яті Олеся Гончара_____________________________________15
Розділ 6. Олесь Гончар в мережі Інтернет_____________________________17


Передмова

Людині дано пам’ять, що сягає у віки, тому вона і людина…

О. Гончар (“Собор”)

Творчість Олеся Гончара — цінне надбання української прози. Розквіт його літературної діяльності припадає на післявоєнні роки. Письменник написав багато талановитих творів, які охоплюють широке коло тем, порушують важливі су­спільні питання. Герої його творів — сильні духом, мужні, чесні, працьовиті люди — носії комуністичної моралі, які са­мовіддано борються за перетворення в життя ідей комуністичної партії.

Як письменник О. Гончар сформувався під впливом творів Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, С. Васильченка, В. Стефаника, твори яких він полюбив на все життя.

Важкі дороги війни, поранення, гіркота відступу і радість пе­реможного походу стали «другим університетом» для Гончара. Тут, у горнилі війни, він змужнів, загартувався, пізнав солдат­ську дружбу, тяжко пережив втрату дорогих друзів. Священним обов'язком для нього стала думка «розповісти про великий визвольний похід нашої армії, похід, який самим його учасникам вже тоді здавався легендарним, розповісти про товаришів — живих і загиблих», як писав О. Гончар у «Письменницьких ви­знаннях».



Перші літературні виступи Гончара припадають на 1937 рік, коли в журналі «Радянська література» було опубліковане опо­відання «Черешні цвітуть». Згодом з'явилися на сторінках жур­налів і інші твори. У своїх ранніх оповіданнях Гончар здебіль­шого змальовував людей праці, щасливе життя радянської людини. Напередодні Великої Вітчизняної війни О. Гончар надрукував повість «Стокозове поле», присвячену колгоспному будівництву.

Уже ранні твори О. Гончара засвідчили, що в українську лі­тературу прийшов талановитий прозаїк.



В часи Вітчизняної війни Гончар писав вірші і нариси, які кликали до помсти ворогові, вселяли в серця воїнів віру в близь­ку перемогу. О. Гончар брав безпосередню участь у бойових операціях по визволенню рідної Батьківщини і народів Євро­пи - Румунії, Угорщини, Чехословаччини — від фашизму.

Багато життєвих вражень і спостережень, винесених з боїв за визволення Румунії та Угорщини, в Трансільванських Альпах і на озері Балатон, в Австрії та Чехословаччині, глибока патріо­тична схвильованість письменника всім пережитим знайшли своє високо поетичне втілення в першому романі Олеся Гончара — трилогії «Прапороносці» (1946—1948), удостоєної Державної премії. Перша частина роману «Прапороносці» — «Альпи» — була опублікована в журналі «Вітчизна» у 1946 році. На початку 1947 року з'явилася друга частина—«Голубий Дунай», а в 1948 році — третя частина — «Злата Прага».

У 1947 році О. Гончар написав повість «Земля гуде», в якій відобразив героїчну боротьбу полтавських комсомольців-підпільників на чолі з Лялею Убийвовк проти німецьких загарбників.

У збірці «Новели», опублікованій 1949 року, Гончар показав гуманізм радянського народу і дружбу з трудящими демокра­тичних країн. У циклі оповідань «Південь» змальовані скромні радянські люди, які своєю натхненною працею примножують багатства рідної Вітчизни.

В оповіданні «Соняшники» (1950) письменник опоетизував творчу працю радянських колгоспників, їх душевну красу, світлі мрії.

Відповідаючи на заклик комуністичної партії, звернений до письмен­ників, дати достойні твори про героїв колгоспного села, про май­стрів високих урожаїв, О. Гончар у 1951 році створює повість «Микита Братусь».



Микита Братусь — це тип сучасного українського колгоспни­ка, людини передових поглядів, з яскраво виявленими національ­ними рисами характеру.

Повість сповнена великого оптимізму, вона прославляє людей праці, які активно втручаються в життя і намагаються зробити його ще кращим.

У 1952 році був опублікований роман «Таврія», а через кілька років— «Перекоп» (1957) – твори, що відображають великий і складний шлях нашого народу до свободи.

Глибоко реалістично автор змалював епічні картини великих класових боїв за Радянську владу, героїзм і мужність народу в цій боротьбі.



В основу оповідання «Людина в степу» (1959) автор поклав реальні життєві факти, в яких розкривається поведінка двох лю­дей у годину життєвої небезпеки.

У селі трапилося лихо: «шквалом вітру відірвало величезну крижину, на якій було близько п'ятдесяти рибалок, і понесло в море. Вітер обірвав проводи, припинився телефонний зв'язок з районом. Треба було вжити невідкладних заходів, щоб вряту­вати людей.



Важливим компонентом твору є пейзаж, який відіграє ак­тивну роль у розкритті характеру героїв.

Реалістичні картини «розгаслого степу», по якому з труд­нощами пробирається газик, різкий пронизливий вітер, місяць, затятий хмарами, хурделиця, круті косогори, які прихопила оже­ледь, завивання буранистої степової ночі — все це допомагає глибше відчути настрій героїв, ті труднощі, які треба було подо­лати на важкому шляху.

Простота, лірична схвильованість і висока поетичність зо­браження притаманні цій, як і багатьом іншим новелам О. Гончара.

У 1960 році Гончар опублікував новий роман «Людина і зброя»— твір про Велику Вітчизняну війну. Роман відзначений Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

У 1963 році О. Гончар написав роман «Тронка», який був від­значений Ленінською премією.



У 1970 році письменник опублікував новий роман «Циклон». Ніби продовжуючи твір «Людина і зброя», О. Гончар показує, як передається естафета мужності і радянського патріотизму за нових обставин, зокрема під час боротьби з стихійним лихом — циклоном. Твір — глибоко філософський. У ньому утверджується велика сила людського духу, здатна долати будь-які труднощі в ім'я торжества ленінських ідей,

Творчість О. Гончара глибоко реалістична. Як лірик Гончар у своїх оповіданнях, повістях і романах опоетизував характер трудової людини, вихованої радянським ладом, Комуністичною партією.

В українську радянську літературу О. Гончар увійшов як ви­датний представник соціалістичного реалізму, в творах якого щиро і правдиво оспівано моральну красу радянської людини, її богатирську силу і творчу енергію, спрямовану на будівництво комунізму.

Олесь Гончар

(1918 – 1995)

(Біографічна довідка)
Олександр (Олесь) Терентійович Гончар

народився 3 квітня 1918 року у слободі Суха (тепер Кобеляцького р-ну) Полтавської області у сім'ї робітників Терентія Сидоровича і Тетяни

Гаврилівни Гончарів; батько перед війною працював у приміському колгоспі (де й загинув від німецької авіабомби), мати — на заводі металевих виробів.
У 1921 р. померла матір Олександра, хлопець переїхав до бабусі та дідуся (батьків матері), з 1925 р. вчився у рідному селі, потім у с. Хорішках. У 1933 р.— після закінчення семирічної школи в с. Бреусівка Козельщинського району працював у редакції районної газети «Розгорнутим фронтом» (с. Козельщина).
Протягом 1933 – 1937 p. p. навчався в Харківському технікумі журналістики ім. М. Островського, по закінченні працював учителем у с. Мануйлівка, потім — в обласній молодіжній газеті «Ленінська зміна».
З 1937 р. почав друкувати (переважно оповідання) в «Літературній газеті», «Комсомольці України», «Молодому більшовикові». Поступив на філологічний факультет Харківського університету.

У 1938 –1941 p. р. написав новели «Іван Мостовий», «Черешні цвітуть», «Орля», а також повість «Стокозове поле».

У 1941 р. з третього курсу Харківського університету в лавах студентського батальйону добровольцем пішов на фронт, був двічі поранений. Писав поезії (видані 1985 р. окремою книгою «Фронтові поезії»). Нагороджений орденами «Слави» і «Червоної Зірки», трьома медалями «За відвагу», медаллю «За оборону Києва».

У 1945 р. демобілізувався з армії, оселився у старшої сестри в Дніпропетровську. У 1946 р. закінчив Дніпропетровський університет, працював асистентом кафедри української літератури цього університету, переїхав до Києва, вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України, почав професійну літературну діяльність, в журналі «Україна» надрукував романтичне оповідання «Модри Камень».

Протягом 1946 – 1947 p. p. написав романи «Альпи», «Голубий Дунай» (Державна (Сталінська) премія СРСР, 1948 р.), «Злата Прага» (Державна (Сталінська) премія СРСР, 1949 р.), які склали трилогію «Прапороносці», уперше опубліковану в журналі «Вітчизна».

У 1947 –1959 p. p. вийшли друком: повість «Земля гуде», збірки оповідань «Новели», «Весна за Моравою», «Південь», «Чари-комиші», «Маша з Верховини» та ін., повісті «Микита Братусь» (1951), «Щоб світився вогник», романи «Таврія» (1952), «Перекоп» (1957), книги нарисів «Зустрічі з друзями» (1950, про Чехословаччину) та ін.

У 1959 –1971 p. p. був головою правління Спілки письменників України, у 1959 – 1986 p. p. — секретарем правління Спілки письменників СРСР, депутатом Верховної Ради СРСР та УРСР.

У 1961 р. вийшла книга нарисів «Японські етюди»

1962 р. Роман «Людина і зброя» (1960 р.) отримав Державну премію УРСР ім. Т.Г. Шевченка

1963 р. — роман у новелах «Тронка» (Ленінська премія, 1964 р.).

У 1966 р. на V з'їзді письменників України виступив з доповіддю «Думаймо про велике».

У 1968 р. був опублікований роман «Собор».

Протягом 1970 – 1976 p. p. написав: роман «Циклон» (1970), збірник статей «Про наше письменство» (1972), повість «Бригантина» (1973), роман «Берег любові» (1976).

У 1973 р. очолив Український республіканський комітет Захисту миру, став членом Всесвітньої Ради Миру.

У 1978 р. Олеся Гончара обрано академіком АН УРСР, присуджено звання Героя Соціалістичної Праці.

У 1982 р. Роман «Твоя зоря» (1980 р.) отримав Державну премію, вийшов збірник статей «Письменницькі роздуми» (1980).

У 1986 р. опубліковані: повість «Далекі вогнища», новели «Корида», «Чорний яр», «Двоє вночі», повість «Спогад про океан».

У 1990 р. вийшов з КПРС (вступив 1946р.).

У 1991 р. опубліковано збірник статей «Чим живемо. На шляхах до українського Відродження».

У 1992 р. Олесю Гончару присвоєно почесний ступінь доктора Альбертського університету (Канада).

У 1993 р. Міжнародний біографічний центр у Кембріджі (Англія) визнав Олеся Гончара «Всесвітнім інтелектуалом 1992—1993 років».

Олесь Гончар помер 14 липня 1995 р., похований у Києві на Байковому кладовищі.

2001 р. у сквері на перетині вулиць М.Коцюбинського і Чапаєва встановлено пам’ятник О.Гончару.

У 2005 р. Президент України присвоїв Олесю Гончару звання "Герой України" (посмертно).

 
Розділ 1. Твори Олеся Гончара

1. Гончар, О. Т.  Берег любові [Текст]: роман / О. Гончар. - К.: Радянський письменник, 1976. – 

227 с.
2. Гончар, О. Вибрані твори [Текст]: у 4 т. / О.Т. Гончар. – К.: Сакцент Плюс, 2005.– Т. 1: Тронка; Собор; Кресафт. – 542 с.


3. Гончар, О. Вибрані твори [Текст]: у 4 т. / О.Т. Гончар. – К.: Сакцент Плюс, 2005.– Т. 2: Циклон; Твоя зоря; Микита Братусь; Далекі вогнища. – 736 с.

4. Гончар, О. Вибрані твори [Текст]: у 4 т. / О.Т. Гончар. – К.: Сакцент Плюс, 2005.– Т. 3: Людина і зброя; Чорний Яр. – 320 с.

5. Гончар, О. Вибрані твори [Текст]: у 4 т. / О.Т. Гончар. – К.: Сакцент Плюс, 2005.– Т. 4: Прапороносці; Письменницькі роздуми. – 416 с.
6. Гончар, О. Т. Далекі вогнища [Текст]: нові твори / О.Т. Гончар; худож. В. Перевальський. – К.: Радянський письменник, 1987. - 279 с.: іл.
7. Гончар, О. Людина і зброя [Текст]: роман / О. Гончар. – К.: Дніпро, 1984. – 719 с.

8. Гончар, О. Т. Людина світу, син Дніпра [Текст]: вибрані твори: у 2 т. / О.Т. Гончар. – Д.: Дніпрокнига, 2001. — 712с. : іл. – Т. 1.– 712 с. – (Пізнавай і шануй свій край).
9. Гончар, О. Т. Людина світу, син Дніпра [Текст]: вибрані твори: у 2 т. / О.Т. Гончар. – Д.: Дніпрокнига, 2001. – 544 с.: іл. – Т. 2.– 544 с.– (Пізнавай і шануй свій край).
10. Гончар, О. Т. Прапороносці [Текст]: трилогія / О.Т. Гончар; післяслово В. Коваля; худож. оформ. М. Пшінки. – К.: Веселка, 1995. - 463 с.
11. Гончар, О. Т. Собор [Текст]: роман / О.Т. Гончар; іл. В. Перевальського. – К.: Веселка, 1992. - 286 с.: іл. - (Шкільна бібліотека).
12. Гончар, О. Т. Спогад про океан [Текст]: новели / О.Т. Гончар; упоряд. В. Гончар; передм. Я. Гояна; худож. О. Штанко. – К.: Веселка, 1995.– 398 с.: іл.
13. Гончар, О. Т. Таврія; Перекоп [Текст]: романи / О. Гончар. – Сімф.: Таврія, 1974. - 686 с.: портр. - (Бібліотека "Таврія").
14. Гончар, О. Т. Твоя зоря [Текст]: роман / О.Т. Гончар – К.:Дніпро, 1985. - 368 с.:
15. Гончар, О. Т. Тронка.Собор [Текст]: романи / О.Т. Гончар. – К.: Сакцент Плюс, 2004. – 512 с.
16. Гончар,О.Т. Циклон [Текст]: роман / О.Т. Гончар. – Ужгород: Карпати,1981. – 264 с.

17. Гончар, О. Т. Чари – Комиші [Текст]: новели / О.Т. Гончар; худож. В. Руденко. – К.: Дніпро, 1975. - 319 с.: іл.
18. Гончар, О. Т.  Щоденники [Текст]: у 3 т. / О.Т. Гончар; упоряд., підгот. текстів, ілюстративного матеріалу та передм. В.Д.Гончар. – К.: Веселка, 2002. – Т. 1: 1943 1967 – 455 с.: іл.
19. Гончар, О. Т.  Щоденники [Текст]: у 3 т. /О.Т. Гончар; упоряд., підгот. текстів, ілюстративного матеріалу та передм. В.Д.Гончар. – К.: Веселка, 2002.– Т. 2 : 1968-1983 - 607 с.: іл.
20. Гончар, О. Т.  Щоденники [Текст]: у 3 т. / О.Т. Гончар; упоряд., підгот. текстів, ілюстративного матеріалу та передм. В.Д. Гончар. – К.: Веселка, 2004. - Т.3: 1984-1995. – 606 с. : іл.
Розділ 2. Інформаційні джерела про Олеся Гончара
21. Галич, В. Постать Олеся Гончара в контексті постмодернізму [Текст] / В. Галич  // Дивослово. - 2005. - № 2. - С. 55-57.
22. Бабишкін, О. К. Олесь Гончар [Текст] / О.К. Бабишкін. - К.: Дніпро, 1968. - 322 с.
23. Про Олеся Гончара [Текст]: літературно - критичні статті, листи, етюди / ред. Б.С. Буряк, П.А. Загребельний, Б.І. Олійник. - К.: Радянський письменник, 1978. - 428 с.
24. Слово про Олеся Гончара [Текст]: нариси, статті, листи, есе, дослідження / упоряд. В.К. Коваль. - К.: Радянський письменник, 1988. - 630 с.
25. Югов, В. Час безсмертя [Текст]: літературні нотатки з приводу останніх нагород Олеся Гончара. // Голос України. - 2005. - 7 верес.(№167).-С. 8-9.
26. Рубан, Л. Будівничий соборів наших душ.// диво слово. – 2008. - № 4. – с.21-28.

Розділ 3. Літературна творчість О. Гончара

(Критика)
27. Галич, В.  Асоціоніми в поетиці Олеся Гончара [Текст] / В. Галич // Дивослово. - 1995. - № 4.- С. 25.
28. Коваль, В. К.  Шляхи прапороносців: роман Олеся Гончара у себе вдома і в світі [Текст]: повість-есе / В.К. Коваль. - К.: Радянський письменник, 1985. - 295 с.
29. Наєнко, М. К.  Краса вірності  у творчому світі Олеся Гончара [Текст] / М.К. Наєнко. - К.: Дніпро, 1981. - 214 с.
30. Оксюта, Я.  Прапор Олеся Гончара [Текст] / Я. Оксюта // Урядовий кур'єр. - 2005. - 22 берез. (№ 51).- С. 13.
31. Панченко, В.  Після "Собору" [Текст] / В. Панченко // Дивослово. - 2007.- № 1. - С. 15-18.
Характеристика доби створення романів О. Гончара
32. "Прапороносці" Олеся Гончара і зображення людини на війні [Текст]: матеріали творчої конференції / упоряд. М.К. Наєнко. - К.: Дніпро, 1985. - 140 с.
Розділ 4. Творчість О. Гончара

на уроці української літератури
32. Гащук, Р.  Собор душі Олеся Гончара [Текст]: сценарій / Р. Гащук // Дивослово. - 2000. - № 4. - C. 51-54.

33. Ковальчук, О.  Образ війни у прозі Олеся Гончара: Роман "Людина і зброя" [Текст] / О. Ковальчук // Дивослово. - 2003. - № 5.-С.46-47.

Літературна композиція за фронтовими поезіями Олеся Гончара до Дня Перемоги.


34. Фурсова, Л. О.  "Вишні в убранні білім мене виглядають з війни" [Текст]: літературна композиція за фронтовим поезіями О. Гончара / Л. О. Фурсова // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2007. - № 9. - С. 20 - 22.
Мета літературної композиції – поглибити знання про О. Гончара, виховати любов до поезії, патріотизм та повагу до учасників Великої Вітчизняної війни, бажання вивчати творчість письменників рідного краю.
Розділ 5. Пам'яті Олеся Гончара
35. Бойко, С.  Дві незабутні зустрічі [Текст] / С. Бойко // Урядовий кур'єр. - 2003. - 3 квіт. (№62).- С.4.

Публікацію присвячено 85-річчю Олеся Гончара.


36. 10 років без Олеся Гончара [Текст]  // Урядовий кур'єр. - 2005. - 16 лип. (№130).- С. 1, 5.
37. Коваль, В. "І настане вселюдський світанок..." [Текст]: фрагмент із книжки "Ніч без Олеся Гончара" // Урядовий кур'єр. - 2001. - 5 трав.(№79).-С.8-9.
38. Ковальчук, О. Олесь Гончар-митець сучасний [Текст] / О. Ковальчук // Дивослово. - 2000. - № 11. -С. 2 -3.
39. Жулинський, М. Духовний провідник України, або Чим трепетав дух Олеся Гончара? // Урядовий кур'єр. – 2008. – 23 квітня. - с.17.
40.Ставним і красивим запам’ятався Олесь Гончар// Зоря. – 2013. – 3 квітня (№ 26).- с.5.
41. «Я й там вас любитиму…», або Зелене свято з Олесем Гончаром: до 90-річчя від дня народження Олеся Гончара.// Зоря. – 2008.- 5 квітня. – с. 4.

42. Сологуб, В. Одухотворені класиком: до 90-річчя від дня народження Олеся Гончара.// Урядовий кур'єр. – 2008. – 3 квітня. – с.10.
Розділ 6. Олесь Гончар в мережі Інтернет
43. Бордійчук, Н. Собор його душі [Електронний ресурс] / Н. Бордійчук // Хрещатик.– 2003.– № 51.– Режим доступу: http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2258/art/11258.html, вільний. – Мова: українська.

Публікацію підготовлено до 85-річчя Олеся Гончара.


44. Бурбан В. 14 липня минуло 10 років відтоді, як не стало Олеся Терентійовича Гончара «Книга буття» українського письменника ХХ століття «Щоденники» Олеся Гончара [Електронний ресурс] / В. Бурбан // Дзеркало тижня. – 2005.– № 27.– Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3760/50631/, вільний. – Мова: українська.
45. Гончар Олесь [Електронний ресурс] // Город. – Режим доступу: http://gorod.dp.ua/tema/persons/?pageid=202, вільний. – Мова: українська.

Наведено сторінки життя і творчості письменника.



46. Гончар Олесь (Олександр) Терентійович [Електронний ресурс] / Дніпропетровська центральна міська бібліотека. – Режим доступу: http://library.dp.ukrtel.net/view.php?id=41, вільний. – Мова: українська.

Описано творчість письменника, проаналізовано його досягнення в українській літературі.


47. Гончар Олесь Терентійович [Електронний ресурс] / Знаменитості України // Ukrfoto.net. – Режим доступу: http://ukrfoto.net/people_131.html, вільний. – Мова: українська.

Представлено сторінки біографії та творчості Олеся Гончара.


48. Гончар Олесь Терентійович (1918 - 1995) – письменник, громадський діяч [Електронний ресурс] // Великі українці. – Режим доступу: http://www.greatukrainians.com.ua/country/ukraine/330.html, вільний. – Мова: українська.
49. Гончар Олесь Терентійович [1918-1995], письменник: До 90-річчя від дня народження [Електронний ресурс] / Херсонська обласна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. – Режим доступу: http://www.lib.kherson.ua/ukr-znd-2008-04-03.htm, вільний. – Мова: українська.
50. Гоян, Я. Слухаймо Олеся Гончара [Електронний ресурс] // Українознавство. – Режим доступу: http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?category=9&id=188, вільний. – Мова: українська.
51. Дякую Богові, що дав мені народитися українцем: До 90-річчя від дня народження О.Т. Гончара [Електронний ресурс] / Національна парламентська бібліотека // Календар знаменних і пам'ятних дат. – Режим доступу: http://www.nplu.kiev.ua/uk/events/calendar/2008/text/apr/Gonchar.htm, вільний. – Мова: українська.
52. Зобенко, М. Людина світлої душі [Електронний ресурс] / М. Зобенко // Кримська світлиця. – 2003.– 4 квіт. – Режим доступу: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=748, вільний. – Мова: українська.

Про Олеся Гончара з нагоди його 85- річчя.


53. "Зоріє степ...". Гончарівські читання в університеті [Електронний ресурс] / Дніпропетровський національний університет. – Режим доступу: http://www.dsu.dp.ua/index.php?rid=44, вільний. – Мова: українська.
54. Олесь Гончар [Електронний ресурс]: біографія / Бібліотека української літератури. – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=102, вільний. – Мова: українська.

55. Поліщук, Т. Людина, яка зберегла собор. Сьогодні Олесю Гончару виповнилося б 84 роки [Електронний ресурс] / Т. Поліщук // День. – 2002.– № 61.– Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/55677/, вільний. – Мова: українська








Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка