«Годівля свиноматок перші 84 дні поросності» 1

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Годівля свиноматок перші 84 дні поросності»

ЗМІСТ

Вступ

Скорочення затрат кормів на одиницю продукції в значній мірі залежить від організації правильної і повноцінної годівлі свиней з урахуванням найновіших даних зоотехнічної науки.

Свині які ростуть при відкормі їх до 90 кг живої маси здібні виробляти продукцію з витратою 3,6 – 4,1 кормової одиниці: на 1 кг приросту, між тим в більшості свинарських господарствах витрати кормів поки ще в 2-3 рази вище вказаних, що надто дорожче вартості продукції. Основна причина цього – низька якість годівлі свиней.

Для підвищення коефіцієнта корисної дії кормів в свинарстві, важливе значення має застосування збалансованих раціонів, тобто, таке співвідношення кормів, яке найбільш повно задовольняє потреби організму свиней в енергії, вуглеводах, жирах, протеїні, вітамінах і мінеральних речовинах.

Багато-численні дані показують, що більша кількість народжених поросят помирає до строку досягнення ними від’ємної ваги. Не можна, звичайно, говорити, що ці втрати цілком проходять від неповноцінної годівлі, але в більшості випадків причиною відходу слід гадати харчову нестачу.

Додатково до відомих раніше методів годівлі свиней в даний час прибавилась можливість враховувати потребу тварин в амінокислотах, вітамінах і мінеральних елементах, а також застосовувати ефективні препарати, які прискорюють відгодівлю свиней.

Всі поживні речовини повинні бути включені в раціон в такій кількості, формі і співвідношенні, що забезпечують високу продуктивність свиней і рентабельність галузі.

Процес у розвитку свинарства визначається значними досягненнями науки і техніки. На підставі глибокого вивчення фізіології і біології організму свиней створено нові породи і лінії, розроблено такі прийоми годівлі і утримання тварин, що забезпечують досягнення живої маси 100 кг у віці 6 місяців при витраті на 1 кг приросту 3,5 кг комбікорму.

В недалекому майбутньому потрібно вести роботу по забезпеченню ще вищої інтенсивності у виробництві свинини – 100 кг у віці 5 місяців з витрачанням на 1 кг приросту 2,5 кг корму.

РОЗДІЛ І. Огляд літератури

1.1. Сучасне поняття повноцінної годівлі свиней та її роль в підвищенні продуктивності і природної резистентності

Ріст і продуктивність свиней, крім спадкових факторів, великою мірою залежить від повноцінної годівлі, тобто від вмісту, доступності і співвідношення в їх раціоні поживних речовин і біологічно активних речовин.

У повноцінний раціон свиней входить більше 70 різних елементів живлення, при цьому практично балансування і контроль необхідно вести не менше як по 30 елементах. Незважаючи на те, що потреба тварин в окремих з них дорівнює від 1 кг до 1 мкг, всі вони є надзвичайно важливими.

В оптимальних умовах мікроклімату при годівлі біологічно повноцінними і легкоперетравними кормами коефіцієнт перетравлення органічних речовин підвищується до 85-90%.

Роботами професора Н.Н. Червінського було доказано різкий вплив годівлі на кістяк тварин і розвиток травної системи.

Йому вперше вдалося показати, що доброю годівлею тварин змолоду можна різко збільшити продуктивність непокращених порід тварин. Цим було доказано, що повноцінна годівля прискорює формування органів і тканин в тварин.

В великій залежності від годівлі знаходиться і процес продуктивності у свиней. Недостатня і неправильна годівля помітно зменшує запліднення у свиней, впливає на послідуючі лактації і буває причиною народження нежиттєздатного або малопродуктивного потомства.

Збільшення виходу поросят на свиноматку зв’язано зі зниженням ембріональної смертності і збільшенням кількості живих поросят при народженні, зниженням падежу новонароджених, скорочення інтервалу між опоросами, що оприділяється перш за все рівнем і повноцінністю годівлі свиноматок як в період супоросності і лактації, так і в період вирощування та підготовці до парування.

поступати одночасно і в достатній кількості. Амінокислоти грають велику роль в процесах продуктивності.

Так зниження рівня лізину з 38-40 до 27-30 г. на одну голову в день веде за собою зменшення приросту поросят – сисунів на 35 день лактації на 0,34 – 2 кг. Втрата живої маси свиноматок за період лактації на 21 кг. більше при низькому рівні лізину в раціоні.

Вітамінна поживність свиноматок.

Потреба свиней в вітамінах залежить від їх біологічної цінності в кормах, якості корму, генетичних особливостях тварин, стресових умов і хвороб. При недостатньому надходженні в організм вітамінів скорочується продуцювання гормонів. При цьому для синтезу того чи іншого гормону необхідні відповідні вітаміни. Так, при нестачі вітаміну А знижується секреція прогестерона, що, в свою чергу, веде до атрофії плода.

Недостатній рівень С – вітамінного живлення свиноматок негативно впливає на генеративну функцію яєчників. При цьому знижується кількість яйцеклітин, підвижується ембріональна смертність і знижується багатоплідність свиноматок і життєздатність поросят.

Нестача вітаміну Е у свиноматок буває причиною загибелі ембріонів, запаленні сосків, зниження життєздатності потомства.

Важливу роль в репродуктивних процесах грають групи В, тому що вони необхідні для синтезу в адепогіпофізі гонадотринного комплексу, який визиває у самок ріст фолікулів, зрілість яйцеклітин, овуляцію. При недостатньому надходженні в організм вітамінів групи В, уповільнюється ріст і дозрівання фолікулів, порушується статевий цикл.

Незбалансованість раціонів по вітамінам групи В може привести до дисбалансу гонадотропних гормонів гіпофіза, що різко порушує процеси відтворення. Так, при годівлі свиноматок довгий час раціонами з низьким вмістом рибофлавіна 1,0-1,2 мг на 1 кормову одиницю та багатоплідність по другому опоросу на 3,2 поросяти, а велико-плідність на 200-300 грам нижче, ніж при високому рівні рибофлобіна в раціоні (5,0-5,5 на 1 кормову одиницю).

При нестачі заліза спостерігаються токсикози від цинку, зменшується вміст гемоглобіну в крові.

Нестача міді в раціоні свиноматок впливає на обмін кальцію і фосфору, порушує репродукцію, збільшує кількість мертвонароджених поросят.

При нестачі йоду у тварин уповільнюється ріст. (Трончук И.С.,/1990/)

Виходячи з цих даних ми бачимо, що неповноцінна годівля свиноматок в перші 84 дні поросності, призводить до різних причин захворювання тварин і їх загибелі. Також це несе значні економічні збитки.

1.3. Еколого-гігієнічні вимоги до заготівлі, зберігання та використання кормів в раціонах свиней

Продуктивність свиней, наряду із збалансованістю, багато залежить від застосування сучасних методів приготування кормів, який обумовлює більш ефективне їх використання. Добре приготовлений корм полегшує роботу травного тракту , здійснює умови для дії травних ферментів, а також набуває доброго смаку, запаху, з яким тісно пов’язаний апетит тварини. Годівля правильно приготовленого корму збільшує його поживність і таким чином, продуктивність тварин.

Зернові корми під час збирання на токах очищають і доводять до кондиційної вологості. Зерно зберігають у засіках окремо по культурах, висотою шару 1,6-1,8 м, при вологості 15-17%.

Перші 2-3 місяці зберігання зерно контролюють, замірюючи раз на декаду температуру в середньому і нижньому шарах засіків.

Якщо вологе зерно (понад 20% води) не можна довести до кондиційної вологості, його консервують піросульфатом натрію. Для цього на кожну тонну зерна додають 8-10 кг препарату.

Доброякісні зернові корми слід давати свиням в свіжому вигляді.

Варка їх приводить до руйнації ряду вітамінів, антибіотиків.

Становище може погіршуватися тим, що в зонах інтенсивного удобрення ґрунту в стоячій і криничній воді, а також в водоймах, в які стікає сеча тварин, кількість потрапляючих нітратів (200-500 мг/л) може досягати критичного рівня.

В таких умовах неможливе споживання кормів і води з підвищеним вмістом нітратів, що призводить до отруєння тварин.

При хронічному нітратному токсикозі знижується швидкість росту, погіршується споживання кормів, відмічається характерна патологія – анатомічні зміни.

Для попередження нітратно-нітритних токсикозів свиней потрібен комплекс заходів з врахуванням фізіологічних особливостей живлення кормових культур, зональних грунтово-кліматичних умов, технологія збору, зберігання і використання кормових культур, складу раціонів. Захід складається в системному підході до управління накопичення нітратів в рослинах і раціональному використанні рослинних кормів, які містять нітрити. До числа цих методів відноситься внесення азотних добрив дрібними дозами на протязі всього вегетативного процесу.

Підвищення якості кормів в нинішніх умовах обов’язково повинні розглядатися і з позиції вмісту нітратів, а умови зберігання і використання їх повинні включати можливість утворення нітритів. Особливу обережність потрібно проявляти при згодовуванні тваринам непридатних в їжу овочевих культур та їх відходів.

1.5. Профілактика отруєнь свиноматок кормами ураженими грибами, бактеріями та кормовими шкідниками

Мікотоксини – продукти метаболізму токсикогенних пліснявих грибів, які можуть вражати кормові культури на різних стадіях вегетації. Утворені при цьому мікотоксини викликають захворювання, які називаються мікотоксикозами.

Проблема мікотоксинів і мікотоксикозів набуває все більш вираженого не тільки екологічного, але і соціального значення.

Свиням бажано концентровано-картопляний раціон, вміст радіостронція і радіоцезія в якому приблизно в 3-4 рази нижче, ніж в зерново-коренеплодному. Раціон свиней в середньому за весь період може на 50% складатися із картоплі.

Утримання свиноматок в період, коли перевищує “йодова небезпека”, повинен виключати безконтрольний доступ свіжих кормів, які піддалися забрудненню радіоактивними опадами. Так в свиней можна не допустити переопромінення щитовидної залози.

Зберігання кормів під навісом, в закритих приміщеннях і ангарах дозволяє в значній мірі не допустити їх забрудненню.

1.7. Аналіз кормів

Щоб збалансувати кормовий раціон для свиноматок ми брали такі корми: зелені, грубі, соковиті, концентровані.

Трава гороху і люцерни в раціонах основне джерело каротину, вітамінів Е і групи В в літній період. Тут міститься також комплекс цінних поживних речовин і протеїн високої якості, амінокислоти, легкоферментуючі вуглеводи, незамінні жирні кислоти, БАР.

Трав’яне борошно кропиви і ячменю – цінний корм. Поживність 1 кг. трав’яного борошна становить 0,50-0,80 корм. од., вміст протеїну – 9-19%, каротину 100-240 мг/кг.

Коренеплоди містять високу вологість (70-90%), низький вміст протеїну (0,8-3,0%), жиру (0,2-0,8%), клітковини (0,6-2,0%). Більше половини протеїну представлено у вигляді вільних амінокислот. Основна маса сухої речовини коренеплодів – вуглеводи, цукор, крохмаль. Завдяки високому вмісту клітковини коренеплоди характеризуються високою перетравністю і є дієтичним кормом.

Концентровані корми містять одну або кілька поживних речовин у концентраціях, які значно перевищують потребу свиноматок у розрахунку на 1 кг. сухої речовини раціону.

РОЗДІЛ ІІ. Спеціальна частина

Таблиця 1. Хімічний склад кормів

Таблиця 1 (продовження). Хімічний склад кормів

Аналіз кормового раціону –2

В зимній період у раціоні для поросних свиноматок були використані наступні корми:

• 
  Концентровані (дерть ячменю + пшениці + гороху, зерносуміші ячменю + вівса);
  
• 
  Корми тваринного походження (молоко збиране);
  
• 
  Соковиті корми (картопля, буряки кормові);
  

• 
  Добавки (вуглекислий кобальт, вуглекислий цинк, вуглекисла мідь, пантотенат кальцію, моноаммоній фосфат кормовий, преципітат кормовий);
  

Раціон для свиноматок знаходиться в межах норми: кормових одиниць 3,12, обмінної енергії 43,37, сухої речовини 2,5, сирого протеїну 321, перетравний протеїн 237, сира клітковина 168, амінокислоти, макро- і мікроелементи в основному знаходяться в нормі.

Висновки та пропозиції

В зв’язку з складеним становищем яке склалося в сільському господарстві нашої країни, свинарство зазнає певних труднощів в годівлі і утриманні тварин.

1. 
   В багатьох господарствах недостатня кількість кормів для годівлі свиноматок.
   
2. 
   Корми які є в господарстві не завжди відповідають нормам в результаті неправильної годівлі і зберігання кормів.
   
3. 
   Раціони не завжди збалансовані.
   
4. 
   Неправильне згодування кормів призводить до нераціонального їх використання.
   

1. 
   Збільшити посівні площі кормових культур.
   
2. 
   Корми слід заготовляти вчасно, дотримуватись правил згодування кормів: їх зберігання.
   
3. 
   Постійно розробляти раціони і слідкувати за їх повноцінністю і збалансованістю.
   
4. 
   Щоб правильно згодовувати корми їх треба підготувати до згодування.
   

Список використаної літератури

1. 
   Богданов Г.А.. Кормление сельскохозяйственных животных, 2-е издание, перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1990-624 с.;
   
2. 
   Деталізована поживність кормів та раціони годівлі корів у зоні радіоактивного забруднення Полісся України /Карпусь М.М., Славов В.П., Прістер Б.С. і інші – Житомир “Тетерів”, 1994, - 283 с.;
   
3. 
   Козловський В.Г. Технология промышленного свиноводства. – 3-е изд., переаб. и доп. М.: Россельхозиздат, 1984, - 334 с.;
   
4. 
   Куна Т. Кормление свиней. Перевод с англ. М., Сельхозиздат, 1961, - 264 с.;
   
5. 
   Попехина П.С. Кормление свиней, М., изд-во “Колос”, 1967, - 208 с.;
   
6. 
   Практикум по кормлению сельскохозяйственных животных /Е.А. Петухова, И.Т.Емелина, В.С. Крылова и др. – 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Агропромиздат, 1990, - 253 с./;
   
7. 
   Трончук И.С. Кормление свиней в хозяйствах промишленного типа. К., «Урожай», 1979, - 152 с.;
   
8. 
   Трончук И.С., Ресина Б.Е. Кормление свиней, М.: Агропромиздат, 1990, - 175 с.;
   
9. 
   Шлункова Ю.С., Постовалов А.П. Кормление свиней на фермах и комплексах, - Л.: Агропромиздат, Ленинград, отд-ние, 1988, - 255 с., ил.;
   
10. 
    Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин. Довідник /Т.М. Ноздрін, М.М. Карпусь, В.Д. Каравашенко та інш. К.: “Урожай”, 1991, - 352 с./;
    
11. 
    Дмитроченко А.П., Пшеничний П.Д. Кормление сельскохозяйственных животных, - М.: «Колос», 1975, - 480 с.;