Господарське і повсякденне життя. Суспільство Давнього Єгипту



Скачати 284,79 Kb.
Дата конвертації05.12.2018
Розмір284,79 Kb.
Тема: Господарське і повсякденне життя. Суспільство Давнього Єгипту.

Мета: Ознайомити учнів із природними умовами та розташуванням Давього Єгипту, основними заняттями давніх єгиптян; простежити взаємозв’язок між природними умовами і господарським розвитком Давнього Єгипту.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть називати заняття єгиптян, найважливіші досягнення господарства, структури суспільства, побуту давніх єгиптян; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни « держава », « цивілізація », « фараон »; описувати умови життя та праці давніх єгиптян; визначати особливості господарського життя в Давньому Єгипті.
Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

1.Організіційний момент.

2.Актуалізація опорних знань.

3. Вивчення нового матеріалу:

І). Зрошувальне рільництво.

ІІ). Повсякдення життя. Ремесла.

ІІІ). Структура суспільства.

IV). Організація виробництва

4. Узагальнення і систематизація знань.

5. Підсумки уроку.

6. Домашнє завдання.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

А). Коли утворилася держава в Давньому Єгипті?

Б). Скільки царств входило до складу Єгипту? Як вони називались?

В). З якою метою зводилися піраміди?

Г). Яким був клімат Єгипту?
3. Вивчення нового матеріалу

І) Зрошувальне рільництво

Розповідь вчителя.

Рільництво відіграло значну роль у житті єгиптян. Вирощування рослин було можливе лише завдяки досконалій системі зрошування. Створення системи каналів забезпечувало зберігання води, що заливала поля під час щорічного розливу Нілу. Іригаційна система була створена ще в V-IV тис. до н.е. Саме необхідність її побудови призвела до появи перших дрібних держав – номів.

Створення та подальше обслуговування системи зрошування привели до необхідності розвитку багатьох наук, зокрема геометрії, у якій єгиптяни вважаються першопрохідцями. Система зрошування була настільки важлива, що перебувала під особливою охороною фараона, розподілом води між окремими полями завжди завідували окремі чиновники.

Робота учнів із підручником ( альтернативний варіант роботи )

Опрацювати відповідний текст параграфа та знайти відповідь на питання.

1) Як зрошувалися землі до яких не доходила вода?

2) Чому в роботах з осушення і зрошення долини Нілу брало участь усе доросле населення общини?

3) Чиїм обов’язком було організовувати роботу людей: давати завдання, стежити за порядком?


ІІ). Повсякденне життя. Ремесла.

Кожний учень одержує завдання, що містить тему повідомлення, яке їм треба підготувати з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 8-10 хвилин, після чого учні представляють результати своєї роботи.

Після того як будуть вислухані повідомлення, учитель пропонує скласти схему, що відображає порядок управління єгипетським суспільством.

Особливу увагу слід звернути на те, яку роль відігравала досліджувана група в суспільстві: правила чи була підлеглою.

Учень 1 Розповісти про життя фараонів.

Учень 2 Розповісти про життя вельмож.

Учень 3 Розповісти про життя селян.

Учень 4 Розповісти про життя ремісників.

Учень 5 Розповісти про життя рабів.
ІІІ). Структура суспільства.

Завдання.

Скласти схему за допомогою вчителя « Єгипетське суспільство ».

Оскільки побудова схеми викликає деякі труднощі в учнів, роботу виконуємо в декілька етапів: спочатку розділяємо всі відомі школярам групи на тих, хто правив, і тих, хто підкорявся, на знатних і незнатних.

Фараон, вельможі.

селяни, ремісники, раби

Потім слід звернути увагу на те, що влада фараона була безмежною, і навіть вельможі під час доповідей падали перед ним ниць, та підкреслити, що найбільш безправними були раби.
IV). Організація виробництва.

Основу господарського життя Єгипту, становило зрошувальне рільництво, яке поєднувало ірригаційну систему, зрошувальні роботи і примітивну техніку обробітку землі. Землю обробляли мотикою і примітивним плугом. Сіяли ячмінь, пшеницю, льон. Сільське господарство мало спеціалізований характер. Верхній Єгипет став центром рільництва, а Нижній Єгипет – скотарства, садівництва та виноградарства. Із давніх часів у Єгипті склалася система, яка полягала в поділі полів на « верхні » та « нижні ». « нижніми » називалися поля, які затоплювались під час розливів Нілу. На них будували дамби для затримки води. На « верхні » поля, куди вода під час розливів не потрапляла її доводилось піднімати за допомогою журавлів – шадуфів та водяних коліс.

Ремонт дамб, чищення каналів, регулювання послідовності поливання полів, польові роботи, пов’язані з режимом зрошення – усе це могло здійснюватися лише при жорсткому контролі й управлінні з єдиного центру. Ці функції виконувала держава. Отже держава в Давньому Єгипті виникла через необхідність об’єднання сил хліборобів – общинників для будівництва зрошувальних систем.

4.Узагальнення і систематизація знань.

Фронтальне опитування.

1) Яке заняття було основним у Єгипті?

2) Які ремесла розвивались?

3) На які групи ділилось єгипетське суспільство?

4) У чому полягали особливості організації виробництва у Давньому Єгипті?
5. Підсумок уроку

6. Домашнє завдання
А) Опрацювати текст параграфу.
Б) Скласти розповідь від імені представника певної групи населення Єгипту про своє життя.

УРОК 26
Тема: Давній Китай

Мета: дати уявлення про природно-географічні й кліматичні умови Китаю та його населення, основні заняття та повсякденне життя; розвивати в учнів навички критичного мислення.

Обладнання: Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу (К., 2006), атлас «Історія стародавнього світу. 6 клас», наочність малюнки .

Поняття: Хуанхе, Янцзи, «жовта ріка», «Піднебесна імперія», фарфор.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Повідомлення теми та мети уроку.



ІІ. Актуалізація знань учнів.

Самостійна робота (додаток) (до 10хв.), ключ – в, а, г, б



ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя про природно-кліматичні особливості Китаю супроводжується показом по карті.

Західна частина країни мало придатна для хліборобства. Зима там затяжна, а літо коротке і спекотне. Опадів для зрошення теж не вистачало. Найбільш сприятливим для заселення був Східний Китай, а саме Східно-Китайська рівнина.

Там течуть дві великі річки – Хуанхе і Янцзи. Вони беруть початок у горах і впадають у море. Ці річки схожі на Тигр і Євфрат; вони дуже бурхливі, несуть багато мулу і піску, часто несподівано розливаються. Через свій колір річку Хуанхе називають Жовтою рікою. Північні вітри наносили туди зі степів жовтий пил. Він осідав на берегах річки і за тисячоліття вкрив їх товстим шаром. Під час дощів річка Хуанхе розливається. Затоплювалися цілі області, знищувалися посіви. Часто Хуанхе змінювала русло. Після спаду води жителі виявляли, що річки поблизу немає. І тоді вони змушені були переселятися слідом за нею. Стародавні китайці називали Хуанхе "блукаючою рікою", "лихом Китаю", "тією, що надриває серця", "рікою тисячі бід". Проте ґрунти в долині річки Хуанхе були дуже родючими і легко піддавалися обробітку мотикою і дерев'яним плугом. Це і притягувало сюди населення.

У річці було багато риби, а в густих лісах, які в стародавні віки вкривали більшу частину Китаю, – багато дичини. У районі річок Хуанхе і Янцзи водилися в той час слони, носороги, буйволи, тигри, олені, антилопи, леопарди, кабани, ведмеді, лисиці тощо. У горах Китаю було багато корисних копалин.

Запитання до учнів.

Які райони Китаю були найпридатнішими для проживання людини в давнину?
Результати можна оформити у вигляді таблиці.


Західний Китай

Східний Китай

- Розташований у межах Центральної Азії . Укритий високими нагір’ями й гірськими хребтами, великими плоскогір’ями, пустелями й напівпустелями . Клімат сухий,

дощі бувають рідко, часті посухи . Зима затяжна, літо коротке і спекотне

- Малопридатні для землеробства території


- Розташований у межах Східної Азії. Більшість території займає Велика Східнокитайська рівнина, якою течуть річки Янцзи і Хуанхе . М’який клімат, багато опадів . Прибережна

зона відрізняється родючими ґрунтами.

- Сприятливі умови для хліборобства, особливо у долині річки Хуанхе

Працюємо з підручником.

Робота в групах. Поділити клас на 6 груп, кожна група готує повідомлення на запропоновані теми:

1. Вірування стародавніх китайців.

2. Господарство китайців. Шовківництво.

3. Вирощування чаю. Винайдення фарфору.

4. Життя заможних китайців.

5. Життя селян.

6. Життя рабів.

Коментоване читання (С.117-118)



IV. Завдання для закріплення матеріал

Закресліть зайві слова.

На північному, південному сході Азії розташований Китай. На сході, заході Китаю височать гори Тибет, на півночі, півдні — пустеля Гобі. А зі сходу, заходу Китай омивають води Тихого, Індійського океану.



V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника §23 С. 109-114



Тема: Криза грецької державності та піднесення Македонії.
Мета:Розглянути причини занепаду Греції й піднесення Македонії; дати уявлення про Македонію як велику військову державу;

Удосконалити навички роботи з підручником, установлення причинно-наслідкових зв'язків, удосконалити навички складання плану пункту параграфа.

Виховувати толерантність, повагу до інших народів та любов до предмету.

Тип уроку. Комбінований

Джерела:

Мультимедійний підручник для ПК «Світ античної культури. 6 клас». (2009);



Підручник: Шалагіна О.І., Шалагінов Б.Б. Історія стародавнього світу: Підручник для 6 кл. – К.: Пед. преса, 2006. -288 с.

Інтернет сайт «Вікіпендія»;

Святокум О.Є. Історія стародавнього світу. 6 клас:

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу



План

1.Війни між грецькими державами.

2.Розшарування населення Македонії. Філіп І

3.Завоювання Греції Македонією.

Закріплення нових знань

Підсумки уроку

Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ



Фронтальне опитування.

Назвіть стилі архітектурних колон. Чим вони відрізняються між собою?

Що таке фронтон, ордер? (Перевірка письмового домашнього завдання.)

Чи відомі нам імена давньогрецьких архітекторів? Що вони створили?

Розкажіть про грецьких скульпторів. Кого вони зображували?

За якими історичними джерелами ми можемо скласти уявлення про живопис Стародавньої Греції?

Яку роль відіграло мистецтво Стародавньої Греції в розвитку світової культури?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Війни між грецькими державами.

(Робота зі схемою.)

Коментуючи схему, учитель звертає увагу, що основна боротьба за гегемонію в Греції точилася між Афінами, Спартою і Фінами. У ході Коринфської війни в це суперництво втрутилась і Персія, що здобула в результаті право знову панувати в Егейському морі. Жодне з грецьких міст не могло більше стати об'єднавчим центром для Греції. Перебуваючи в стані ослаблення, руїни й занепаду, Греція підкорилася більш сильному сусідові.

2. Розшарування населення Македонії. Філіп II.

Робота за підручником.

Прочитайте текст параграфа § 39 за планом, звертаючи увагу на такі питання:

- Розташування Македонії.

- Утворення єдиної Македонської держави.

- Реформи Філіпа II.

- Демонстрація відео фрагменту з фільму «Как создавалась империя: Фильм 2: Эпоха Александра Македонского».

ЗАВАДННЯ: Визначте, які основні реформи були проведені в Македонії, завдяки чому їх провели успішно.

Додаткова інформація

У юності Філіпп прожив три роки у Фінах, у домі великого полководця Епамінонда, як заручник. Ставши царем і зміцнивши позиції центральної влади в Македонії, він поставив за мету підкорити грецькі міста. Першим кроком на шляху до мети було проведення військової реформи. Він створив так звану македонську фалангу, озброєну списами, довжина яких сягала шести метрів. Філіпп став широко застосовувати облогову техніку. Він використовував не тільки катапульти і «ворони» — потужні гаки, якими витягалися цеглини і камені з міських стін,— але й «черепахи» — механізми, які поєднували в собі таран і пристрій, що дозволяє розчищати дорогу.

Уже в перші роки правління Філіпп захопив ряд земель північно-західних і північно-східних сусідів Македонії, а потім завоював Амфіполь — найважливіший порт у північній частині Егейського моря.

3. Завоювання Греції Македонією.



Робота за підручником.

Прочитайте текст параграфа і складіть план.



План (зразок)

Привід до вторгнення македонського царя в Грецію.

Боротьба угруповань в Афінах.

Битва під Херонеєю.

Рішення Коринфського конгресу.

Додаткова інформація

Вирішальна битва між македонським військом і об'єднаним військом грецьких міст відбулася в серпні 338 р. до н. е. біля містечка Херонеї. Сили еллінів складали 50 тис. осіб, армія Філіпа — близько 32 тисяч. Результат битви вирішила македонська фаланга: грецьке військо кинулося тікати.

У 337 р. до н. е. на Коринфському конгресі був заснований Еллінський союз під гегемонією македонського царя. Філіп досяг своєї мети і поставив нову: завоювати Перське царство об'єднаними силами греків. Але цим планам царя не судилося збутися: під час весілля своєї дочки він був убитий.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Перевірка плану, складеного учнями.

Бесіда за запитанням.

У чому, на ваш погляд, полягали причини занепаду Греції?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Привернути увагу учнів до основних дат вивченого на уроці періоду (дати заздалегідь записані на дошці):

359—336 рр. до н. е. — правління царя Філіпа II Македонського;

355 р. до н. е. — розпався Другий афінський морський союз;

338 р. до н. е. — перемога Філіпа над греками в битві під Херонеєю;

337 р. до н. е. — загальногрецький конгрес у Коринфі проголосив мир між усіма грецькими державами.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст параграфа 39.

Виконати завдання на контурних картах.

Підготувати повідомлення про Олександра Македонського.



Тема: Розквіт Давньоєгипетської держави.
Мета: 1. Ознайомити учнів з основними подіями історії Єгипту періоду Нового царства та з діяльністю таких правителів, як цариця Хатшепсут та фараони: Тутмос ІІІ, Ехнатон, Рамзес ІІ. З’ясувати причини занепаду Єгипту.

2. Розвивати уміння учнів працювати з опорним конспектом, атласом, текстом підручника; складати хронологічну таблицю, відповідати на прості та проблемні питання, виконувати творчі та пошукові завдання, виступати з повідомленнями.

3. Сприяти активізації пізнавального інтересу учнів, спонукати до роботи з додатковою літературою та електронними енциклопедіями, до пошуків нової інформації.

Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання настінна карта, атласи, комп’ютерна презентація, виставка книг та журналів з теми уроку, «Енциклопедія Кирила та Мефодія» ( електронний варіант).


Хід уроку.
І. Орг. момент ( проводиться на перерві). Підготовка класу, визначення кількості учнів, присутніх на уроці та визначення причин відсутності учнів, якщо

такі є.


ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Інтерактивна вправа « Дуель». Клас ділиться на дві команди. Кожна команда по черзі ( наче випади дуелянта в бік супротивника ) задає по одному питанню протилежній команді. Учитель фіксує правильні відповіді на переносній дошці. Визначає переможців.



2. Практичне завдання. Написати по пам’яті опорний конспект «Утворення Єгипетської держави». ( Учитель перевіряє правильність виконання роботи вже після уроку і оголошує оцінки на наступному уроці ).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель демонструє учням зображення синусоїди.


Це зображення одного з основних законів історичного розвитку. Хто з вас зможе його озвучити?

Історія розвивається по синусоїді. За періодом розквіту обов’язково буде період занепаду, а потім знову розквіту.

І це буде повторюватися до безкінечності.

- Чи можна порушити цей закон і зробити так, щоб період розквіту ніколи не закінчувався?

- Ні. Але можна зробити так, щоб кризові стани не були такими глибокими і затяжними.

Ми з вами вже говорили про утворення і зміцнення Єгипетської держави, а сьогодні будемо говорити про найвищий її розквіт та занепад. І побачимо, що на історії Давнього Єгипту також можна перевірити істинність об’єктивних законів історії, тобто тих, які не залежать від волі людей
ІV. Оголошення теми уроку і очікуваних результатів.

Сьогодні ми з вами поговоримо про розквіт Давньоєгипетської держави.

( Учні записують тему уроку в зошити ).

Очікувані результати.

Після цього уроку ви зможете:

- складати хронологічну таблицю;


  • розповідати про захоплення Єгипту гіксосами та про їх вигнання;

  • характеризувати діяльність фараонів у період розквіту Єгипту, тобто у період Нового царства;

  • називати причини занепаду Давнього Єгипту;

  • показувати в атласі напрямки завойовницьких походів єгиптян, територію Єгипетської держави за часів Тутмоса ІІІ, столицю Єгипту часів Нового царства та кордони Єгипту в VІ ст. до н.е.

План уроку.

  1. Розквіт Єгипту у часи Нового царства.

  2. Занепад Єгипту. Завоювання Єгипту персами.

V. Вивчення нового матеріалу.

  1. Розквіт Єгипту у часи Нового царства.

Практична робота.

  • На які періоди вчені розділили історію Давнього Єгипту?

  • Випишіть у зошит назви періодів і їх хронологічні рамки, користуючись атласом

« Історія стародавнього світу. 6 клас».

Стародавнє царство ( 2800 – 2300 рр. до н.е. )

Середнє царство ( 2050 – 1700 рр. до н.е. )

Нове царство ( 1570 – 1050 рр. до н.е. )



Складання хронологічної таблиці. Учитель пояснює, як правильно складати хронологічну таблицю. ( Учні складають таблицю на заздалегідь підготовлених аркушах, а потім вклеюють їх у зошит.)



Дата

Подія










































































Робота з підручником ( §10 )

а) прочитати пункт 1 « Єгипет часів Нового царства» , виписати дати завоювання Єгипту гіксосами і їх вигнання з Єгипту;

б) виписати дати правління цариці Хатшепсут та фараонів: Тутмоса ІІІ, Ехнатона та

Рамзеса ІІ;

в) виписати дату завоювання Єгипту персами;

г) виписати дату відвідування Єгипту Геродотом.


Учитель демонструє хронологічну таблицю. Кінцевий варіант.



Дата

Подія

1.

XVІІ ст. до н.е.

Завоювання Єгипту племенами кочовиків гіксосами.

2.

XVІ ст. до н.е.

Вигнання гіксосів з Єгипту. Початок періоду Нового царства.

3.

ХV ст. до н.е.

Правління цариці Хатшепсут.

4.

ХV ст до н.е.

Правління фараона Тутмоса ІІІ.

5.

ХІV ст. до н.е.

Правління фараона Ехнатона.

6.

ХІІІ ст. до н.е.

Правління фараона Рамзеса ІІ.

7.

VІ ст до н.е.

Перси завоювали Єгипет.

8.

V ст до н.е.

Єгипет відвідав Геродот, давньогрецький історик і мандрівник.


Виступи учнів з повідомленнями про діяльність фараонів з використанням і демонстрацією додаткової літератури:

- Хатшепсут



  • Тутмос ІІІ

  • Ехнатон

  • Рамзес ІІ


Тексти виступів:

Цариця Хатшепсут ( бл.1489 – 1468 рр.до.н.е.).

Хатшепсут – дочка Тутмоса І, «перша серед найвродливіших» - правила Єгиптом 22 роки у , не підпускаючи свого пасинка Тутмоса ІІІ( сина Тутмоса ІІ ) до трону.

Вона не могла ходити в походи на чолі війська, але організувала 2 експедиції до країни Пунт, щоб дістати пахощі і золото. Одну з них вона очолила сама. Багатства, привезені звідти вона подарувала жерцям бога Амона, які її підтримували. Потім звеліла увічнити цей похід на барельєфах свого храму-усипальниці. Під час її правління було збудовано багато храмів, найбільший з них у Дейр-ель-Бахрі ( поховальний храм цариці ). На його рельєфах зображені головні моменти царювання Хатшепсут. Вона хотіла зробити своєю наступницею свою дочку Нефруру, але та померла, ще при житті матері у молодому віці. Після смерті Хатшепсут Тутмос ІІІ скрізь знищив її імена і зображення, а також імена наближених до неї осіб.

Фараон Тутмос ІІІ ( 1504 – 1450 рр. до н.е.).

Він був великим завойовником. За його правління кордони Єгипту збільшилися втричі. Він мав могутню армію і завоював країни Східного Середземномор’я – Палестину й Сирію, країну на південних кордонах Єгипту – Нубію та інші. Цікава історія захоплення міста Мегіддо ( Північна Палестина ). Армія Тутмоса ІІІ дуже швидко за 21 день подолала відстань від дельти Ніла до м. Мегіддо. Саме там були зосереджені головні сили ворогів Єгипту сирійців та палестинців. Взяти місто одразу не вдалося, почалася семимісячна облога. Але все ж таки палестинці і сірійці здалися і визнали над собою владу Єгипту.

Завойовані держави виплачували Єгипту данину. З Нубії єгиптяни привозили золото, слонову кістку, гнали полонених. У завойованих країнах будували фортеці і розміщували єгипетські військові гарнізони. Фараон щороку об’їжджав свої володіння і карав непокірних. Так він зруйнував місто Кадеш. Усього Тутмос здійснив 17 походів. Він перетворив Єгипет на могутню « світову державу».

Фараон Ехнатон ( Аменхотеп ІV) ( 1372 – 1354 рр. до н.е.).

Син Аменхотепа ІІІ і Тейє незнатної жінки, сестри жерця бога Ра з м. Гелітополя. Він не був завойовником. Вступив на престол у 15-річному віці. Як і його батько одружився не на старшій дочці царювавшого до нього правителя ( єгипетський престол передавався формально по материнській лінії ), а на дочці одного з вельмож Нефертіті.

( це ім’я означає «прекрасна прийшла» ).Її скульптурний портрет знайдено в руїнах Ахетатона під час розкопок

Ехнатона вважають фараоном-реформатором. Відмовився від старих богів, посварився із жерцями і встановив новий культ бога сонця Атона. Аменхотеп побудував для себе нову столицю, яку назвав Ахетатон, тобто « Місто сонячного обрію», а собі взяв нове ім’я – Ехнатон, тобто « Любий Атону». Ехнатон складав гімни на честь бога сонця. Він проголосив бога сонця Атона єдиним богом, якому слід поклонятися. Себе наказав величати сином Атона..

Ехнатон правив 17 років. Під час його правління Єгипет почав занепадати. Підкорені народи вже не відчували « залізної руки фараона». Знать та жерці, які жили в старій столиці у Фівах не хотіли йому коритися. Фараон не мав сина у нього було 6 досок, одна з них стала дружиною Тутанхомона.. Після смерті Ехнатона влада перейшла до чоловіків його дочок. Але їм тоді було 19 і 10 років і вони перебували під впливом жерців. Жерці поновили колишні порядки. Столицею знову стали Фіви. Жителі Ахетатона розійшлися, і пісок пустелі засипав будинки та храми. Жерці стерли з усіх написів ім’я ненависного їм царя. А для єгиптянина не було страшнішої кари, ніж позбутися власного імені.

Фараон Рамзес ІІ ( 1301 – 1235 рр. до н.е. )

Він ще за життя заслужив титул « Великий». Коли йому було 10 років, він вже командував підрозділом піхоти свого батька Сеті І під час походу в Лівію. Силою зброї він повернув Єгипту втрачені землі. Центральною подією його правління була боротьба Єгипта з Хеттським царством за панування на Близькому Сході. Найвідомішою була битва біля Кадеша. Це перша битва Стародавнього світу, опис якої дійшов до нащадків. У дводенному бою єгиптян від знищення врятувала лише мужність фараона та надійшовше підкріплення. Подібно іншим фараонам він використовував велику армію полонених на примусових державних роботах. Про це написано у Біблії. Там розповідається, як примушував Рамзес ІІ працювати в Єгипті жителів Палестини – євреїв. Коли євреям було дозволено повернутися додому, то кілька тисяч чоловік залишили Єгипет.

Рамзес ІІ прославився і як будівничий. За його правління було збудовано багато храмів, що вражають своїми велетенськими розмірами і прикрашено багато старих.

До нас дійшло кілька сотень зображень. Рамзес був справжнім велетнем - 2м на зріст. Прожив 87 років і мав 45 синів і 40 дочок ( за іншими даними 111 синів і 67 дочок). Відомо 7 його головних дружин, 3 з яких були його дочками ( скоріш за все це були лише ритуальні шлюби). А царем він був упродовж 66 років.


Питання до учнів:

  • Розповідь про якого фараона вас зацікавила найбільше? Чому?

  • Як ви вважаєте, яка діяльність приносить більше користі державі і народу: ведення війн і захоплення територій інших держав чи реформаторська політика, миролюбна?

Новоєгипетське військо. Розповідь учителя

Новоєгипетське військо поділялось на піхоту та колісничі часини. Під час служби воїни перебували на державному забезпеченні. Державною була і зброя, яка в мирний час зберігалась на складах. Однак колісничний, як більш заможний, купував собі колісницю сам. В піхоту в основному набирали людей з народу, хоча й колісниче військо не складалось тільки з представників знаті.

До складу піхоти входили стрільці та воїни, озброєні списами і щитами. Стрільці мали на озброєнні лук і стріли з мідними наконечниками. Воїни зі списами використовували як допоміжну зброю сокири та короткі мечі. Існували вже обладунки з мідними бляхами. Шоломи доповнювали озброєння

Особиста охорона фараона – шердани – носили своєрідні шоломи і круглі щити, а піхота користувалась щитами, напівкруглими зверху та прямокутними знизу. В армії була сувора дисципліна, яка підтримувалася системою покарань. Наприклад, воїна, що завинив, могли покарати 100 ударами палиці.

Ще в період Середнього царства єгиптяни навчилися будувати кораблі. Вони були з низькою осадкою і завдовжки 20-30 м. Кораблі заходили в порти Фінікії та островів Середземного моря.

Робота над документом на с. 58 у підручнику ( « Гірка доля єгипетського воїна»).

Питання до учнів:


  • Чи можна стверджувати, що доля єгипетського воїна була нелегкою?

  • Чому?

Свою точку зору висловіть за допомогою методу « Прес»

- « Я вважаю…»

- «…тому, що…»

- « Отже…»




  1. Занепад Єгипту. Завоювання Єгипту персами.

Розповідь учителя:

Єгипет у період Нового царства.

Одним з останніх фараонів Нового царства був Рамзес ІІІ ( 1198 – 1166 рр. до н.е. ). Він провів реформу армії, поділив усе населення країни на групи призовників та став набирати в армію найманців із сусідніх народів. Рамзес ІІІ щедро винагороджував жерців і цим викликав незадоволення знаті. Було організовано заколот і фараона вбили.

Після вбивства Рамзеса ІІІ в історії Єгипту настають важкі часи. Чиновники не виконують рішень центральної влади, крадуть гроші з державної скарбниці. Фараони вже нікому не довіряли і набирали охоронців навіть з піратів острова Сардинія. Десь близько 1050р. до н.е. Єгипет розпадається на дві частини: на півдні правили жерці Амона, а на півночі – фараони з вождів лівійських найманців. Єгипет втратив свою могутність і став легкою здобиччю для сусідніх держав.

У VІ ст. до н.е. перси завоювали Єгипет і приєднали його до своєї імперії. ( Атлас. Карта « Єгипет у період Нового царства.»)

Коли в V ст. до н.е. Єгипет відвідав знаменитий грецький історик і мандрівник Геродот, йому розповідали про великих царів та їх діяння вже як про легендарні події далекого і дивовижного минулого.



« Мозковий штурм».

  • Подумайте, що сприяло ослабленню Єгипетської держави?

( Питання записане на переносній дошці, щоб під час роботи цей запис був перед очима. Всі учасники, думаючи про проблему висувають ідеї щодо розв’язання. Після того, як усі висловилися, ідеї аналізуються, групуються, вибираються ті, які допоможуть вирішити питання.

Правила поведінки під час « мозкового штурму»:

  • намагайтеся зібрати якомога більше ідей,

  • заставте працювати свою уяву, не відкидайте ніяку ідею,

  • не критикуйте висловлювання інших.)

Можливі варіанти відповідей:

  1. Часті завойовницькі війни.

  2. Мобілізація селян та ремісників у військо.

  3. Розорення селян. Повстання бідноти.

  4. Витрати великих коштів на озброєння та утримання армії.

  5. Повстання підкорених народів.

  6. Змови вельмож і жерців.

  7. Використання у війську найманців-іноземців.

  8. Напади сусідів.


Висновки. Отже агресивна зовнішня політика, завойовницькі війни приводять до ослаблення і занепаду держави, втрати частини території або втрати незалежності.
Питання до учнів: Чи справдився основний закон історичного розвитку в історії Давнього Єгипту?
VІ. Рефлексія.
Метод « Мікрофон».
Учні по одній фразі говорять, що вони запам’ятали на сьогоднішньому уроці.
VІІ. Інформація про домашнє завдання.

Прочитати параграф 10. Дати відповіді на питання на с. 58. Знайти додаткову інформацію про релігію давніх єгиптян.


Творчі та пошукові завдання ( Додаткові завдання для учнів ).

  1. Серед єгипетських богів є кішка, собака, сокіл, ібіс, крокодил. А чому серед них немає коня, слона та верблюда?

  2. З якого металу був зроблений меч фараона Тутмоса ІІІ: золота, бронзи, заліза?

  3. Чому залізо називали в Єгипті « небесним каменем» ?

  4. Стародавній Єгипет оточували Нубія, Лівія, Палестина, Сирія, Фнікія. Підкресліть назви держав, які існують і дотепер.


Тема: Халдейське царство

Мета: розкрити роль і значення Халдейського царства в історії стародавнього світу, виробляти в учнів уміння аналізувати, спів- ставляти, узагальнювати вивчений матеріал, висловлювати власну думку, розвивати творче мислення школярів, виховувати інтерес до історії найдавніших цивілізацій

Тип уроку: урок – подорож

Обладнання: карта «Передня Азія та Єгипет», конверти з завданням,

кружечки-перлинки, тести.



Хід уроку

І.Ознайомлення класу з умовами подорожі

Вчитель

Сьогодні ми здійснимо уявну подорож до Халдейського царства,до його столиці Вавилону, відвідаємо Вавилонську вежу, побуваємо в одному із семи чудес світу- «висячих садах Семіраміди», доторкнемося до прекрасного світу культури халдеїв.

Уявіть себе мандрівником, який прибув до Вавилона за часів Хаммурапі. Що ви тут побачили? Які враження у вас викликала ця подорож?

Метод «Мікрофон»

Запитання.


  1. Яка держава завоювала Давній Вавилон у VII ст.до н. е?

  2. Де розташована ця держава? Показати на карті.

  3. Завдяки чому зміцніла Ассирія?

  4. Якою була ассирійська армія?

  5. Які країни завоювала Ассирія? Показати на карті.

  6. Як ассирійці поводились із завойованими народами?

Дидактична гра «Конверт-сюрприз».

Правила гри. Учасники(три групи) отримують від учителя конверти. До кожного конверта вкладено набір слів, які складені разом, становлять визначення вивченого учнями поняття. Учасникам гри необхідно скласти зі слів визначення й назвати поняття, якому воно відповідає. Хто швидше(яка група?) складе визначення, назву поняття вписує у відповідні кліточки на дошці. У кожному конверті сюрприз-одна буква відповідного поняття.



Ііііі І

Ісві М М

П П

Е

Р

І

Я

Запитання:

  1. Чому Ассирію вважають справжньою імперією стародавнього світу?

  2. Чи хотіли б ви здійснити уявну подорож до цієї країни? Чому?

Метод «Мікрофон»

II.Утворення Халдейського царства

Вчитель.

Останнім великим ассирійським царем був Ашшурбаніпал (VII ст. до

н. е.) Після його смерті в 631р. до н. е почався розпад Ассирії на окремі області. На той час у Вавилонії набирають сили аморейські племена халдеїв і поступово країну починають називати Халдейським царством. На чолі з Набопаласаром халдеї зламали опір Ассирії. Наступний цар Вавилона Навуходоносор II (VII – VI ст. до н. е.) захопив Сирію, Палестину, Іудею, відбив загрозу скіфів. Йому довелося воювати з сильною Єгипетською державою. Згодом між Єгиптом і Халдейським царством було укладено мирний договір. Пізніше Навуходоносор посадив на єгипетський трон свого родича.

Столиця Халдейського царства Вавилон пережив розквіт господарського та культурного життя.



III. Розбудова Вавилона.

Учениця

За біблійною легендою, царю Навуходоносорові приснився сон. Він побачив колоса – велику потвору, яка мала золоту голову, груди й руки – срібні, живіт і стегна – мідні, а ноги – глиняні. Раптом уламок скелі розбив ноги колоса. Цар прокинувся й скликав жерців, які розтлумачили сон, пророкуючи загибель Вавилона. Мабуть саме тоді цар звелів укріпити столицю.



Вчитель

Ми продовжуємо уявну подорож і наближаємось рівниною до Вавилона за часів Навуходоносора II. Місцевий вельможа запропонував нам кілька екскурсій.

I учень- здійснить екскурсію околицями Вавилона.

II учень – відправиться до Вавилонської вежі.

III учень - побуває в одному із семи чудес світу - «висячих садах Семіраміди».

Своїми враженнями від уявної мандрівки учні поділяться після того, коли опрацюють відповідний текст підручника (Шалагінова О. ,

Шалагінов Б. Історія стародавнього світу , с.87 – 89)

Вчитель

Сторожа Вавилону відмовляється випустити II і III учня( I-ий був на околиці) з міста, пропонує тест



  1. Один із найдавніших законотворців, що перетворив Вавилон на могутню державу Дворіччя. Його ім»я згадується в Біблії:

а) Давид;

б) Хаммурапі;

в) Соломон.

2. За часів його правління Вавилон перетворився на нездоланну фортецю та одне із найкрасивіших міст стародавнього світу:

а) Набопаласар;

б) Навуходоносор II;

в) Валтасар.

Вчитель

Під час мандрівки ви дізналися, що халдейські (вавилонські) мудреці славились в усьому світі.

Спробуємо дізнатися чому?

Опрацюйте відповідний текст підручника (Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу, с.89-90)

Завдання «Намисто з перлин»



Вчитель

Я роздаю вам кружечки – перлинки з кольорового картону. Кожен учень на своєму кружечку напише важливе для себе досягнення вавилонян. Ці перлинки я нанизую на нитку,створюючи намисто.



IV. Завоювання Вавилонії персами.

Вчитель

У середині VI ст.до н.е. на Вавилон рушили перські війська на чолі з Кіром I I. Його військо було створене на зразок ассирійського, кіннота і лучники не знали собі рівних. Війська Кіра оточили місто. З»ясувалося, що люди, яких силоміць переселили колись із рідних земель на окраїни Нововавилонського (Халдейського) царства, не хотіли захищати столицю.



Запитання:

Як ви думаєте? Чому? (Вони сподівалися, що перси відпустять їх на батьківщину)



Так згубно позначилася на долі Халдейського царства загарбницька політика. Навіть вавилонська знать бажала бачити своїм царем Кіра I I. Жерці – зрадники відчинили йому ворота, сподіваючись отримати підтримку своєї влади над народом. Вавилон став столицею Перської держави.

V.Домашнє завдання

Опрацюйте §17 підручника; творче завдання: намалюйте Вавилонську вежу, зафарбуйте кожний поверх.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка