Характеристика електронних бібліотек




Скачати 180,09 Kb.
Дата конвертації04.01.2018
Розмір180,09 Kb.
Електронні бібліотеки

Глава 1. Характеристика електронних бібліотек.

Глава 2. Можливості електронних бібліотек у пошуку наукової документальної та фактографічної інформації

Глава 3. Основні послуги, які надають електронні бібліотеки

Глава 1. Характеристика електронних бібліотек (ЕБ)

Одним із найзапотребованіших ресурсів Інтернету стали бібліотеки. Їх називають як віртуальними так і електронними, цифровими бібліотеками. Особливість такого роду бібліотек у тому, що певна частина інформаційного фонду (або повністю весь фонд) після цифрової обробки стають доступнити через мережі, CD або DVD. Вони можуть бути віртуальними, тобто існувати, так би мовити, «без стін», або спиратися на ресурси, що вже є в традиційних бібліотеках. В останніх оцифровуються спочатку, як правило, каталоги, а необхідні для користувачів дані пересилаються по електронній або звичайній пошті, факсові [1; c. 9]. Електронні бібліотеки значно підвищують рівень надання біб­ліотечних послуг, а саме:



  • сприяють ефективному доступу до існуючих на даний час електронних інформаційних ресурсів в мережі Інтернету, насамперед до бібліотек та періодичних видань, а також до зарубіжних електронних ресурсів;

  • забезпечують якісно новий рівень за­доволення інформаційних потреб науковців завдяки використанню новітніх бібліотечно-інформаційних технологій (кількість доступних ін­формаційних джерел, ступінь їх ре­левантності, актуальність, повнота й оперативність отримання інфор­мації) [7].

Електронна бібліотека (ЕБ) – система, що розвивається, яка пройшла декілька стадій розвитку. В ході цього процесу сформувались три типи систем, які об’єднали всі необхідні компоненти електронної бібліотеки в трьохярусну структуру: це власне ЕБ (Digital Library, DL), Система електронної бібліотеки (Digital Library System, DLS) та Система управління ЕБ (Digital Library Management System, DLMS) [6].

Названі системи відповідають трьом різним концептуальним рівням електронних бібліотек. Однак ці три поняття часто змішуються та використовуються в літературі взаємно, що сприяє виникненню складнощів при описанні, розумінні та розвитку систем електронних бібліотек. Оскільки всі три системи відіграють центральну та яскраво виражену роль в процесі розвитку електронних бібліотек, наведемо наступні визначення, що пояснюють відмінності та індивідуальні особливості кожної з систем.

Електронна бібліотека (DL) – це система (можливо, віртуальна), яка збирає та зберігає протягом тривалого часу великий електронний зміст, керує ним та пропонує користувачам спеціалізовані функціональні можливості, пов’язані з цим змістом.

Система електронної бібліотеки (DLS) – це система програмного забезпечення, яка заснована на певній (можливо, розподіленій) архітектурі та забезпечує всі функціональні можливості, які вимагаються ЕБ. Користувачі взаємодіють через ЕБ через відповідну Систему електронної бібліотеки.

Система управління ЕБ (DLMS) – це система програмного забезпечення, яка забезпечує відповідну інфраструктуру програмного забезпечення, щоб формувати Систему ЕБ, яка включає набір основних функціональних можливостей ЕБ, та керувати нею; об’єднувати додаткове програмне забезпечення, що забезпечує удосконалені, спеціалізовані або передові функціональні можливості.

Система управління ЕБ відноситься до класу системного програмного забезпечення так само, як операційні системи, бази даних та користувацькі інтерфейси, та забезпечує механізми, які виктористовуються як платформа для формування Системи ЕБ [6].

Система управління ЕБ може належати до одногоно з наступних трьох типів:


  1. Extensible Digital Library System (розширювана DLS) – є повністю операційною відносно зафіксованого основного набору функціональних можливостей; ЕБ констуюється шляхом переробки (instantiating) DLMS та отримання таким чином DLS; завдяки відкритій архітектурі програмного забезпечення до DLS легко можуть бути приєднані нові програмні компоненти , що забезпечують додаткові можливості; прикладом системи такого типу є Delos DLMS [6];

  2. Digital Library System Warehouse (система зберігання знань електронної бібліотеки) – компоненти програмного забезпечення, інкапсулюючі (encapsulate) основний набір функціональних можливостей ЕБ та ряд інструментів, які можуть використовуватися для об’єднання цих компонентів різними способами (Lego®-подібним способом) з метою створення DLS, яка пропонує спеціалізовану інтеграцію функціональних можливостей; нові компоненти програмного забезпечення можуть легко бути включені в хранилище для наступного їх виктористання [6];

  3. Digital Library System Generator (генератор Системи електронної бібліотеки) – максимально параметризована система програмного забезпечення, яка інкапсулює (герметизує) шаблони, що покривають широкий діапазон функціональних можливостей, включаючи зафіксований основний набір функціональних можливостей ЕБ, а також будь-які розширені функціональні можливості, які вважаться такими, що підходять для задоволення потреби в певній області застосування; через мережеве з’єднання ініціалізуються та конфігуруються відповідні параметри, в результаті чого автоматично формується вкладка, яка власне складає Систему електронної бібліотеки, готову до установки та застосування; прикладом такого процесу є структура MARIAN, обладнана мовою специфікації 5SL [6].

Не дивлячись на те, що поняття ЕБ створено для опису абстрактної системи, яка складається як із фізичних, так і з віртуальних компонентів, Система електронної бібліотеки та Система управління електронною бібліотекою охоплюють конкретні системи програмного забезпечення. Для кожної конкретної ЕБ існує унікальна діюча DLS (можливо, яка складається з множини пов’язаних між собою менших Систем електронної бібліотеки), тоді як всі відомі DLS засновані на невеликій кількості Систем управління електронними бібліотеками. У зв’язку зі сказаним можна провести аналогію між світом ЕБ та світом бази даних. Система управління базами даних (наприклад, DB2, Oracle, MySQL або PostgreSQL) відповідає DLMS, пропонуючи загальні послуги управління даними. Система управління базами даним разом зі всім прикладним програмним забезпеченням, встановленим при створенні ЕБ, відповідає DLS. Нарешті, ЕБ відповідає так звана інформаційна система, яка складається з вищезгаданого програмного забезпечення, його даних та його користувачів [6].

Далі ми будемо розуміти під електронною бібліотекою (digital li­brary) – інтегровану інформаційну систему, яка дозволяє накопичувати, зберігати та ефективно використовувати різноманітні колекції електронних повнотекстових та мультимедійних документів, що доступні в зручному для користувача вигляді [5; с. 60]. Крім електронних документів об’єктами опрацю­вання в ЕБ є також бази даних, мапи, карти користувача, посилання, інші ЕБ тощо.

Особливе місце серед електронних бібліотек займають інтернет-бібліотеки науково-оглядової тематики, в яких зібрані видання, які необхідні для здійснення освітнього процесу.

Таким чином, електронна бібліотека є зібранням документів в цифровому форматі, доступність якої залежить від наявності комп’ютерних технологій.

На сьогоднішній день, можна користуватися великою кількістю електронних бібліотек засобами глобальної комп’ютерної мережі. В Інтернеті електронні бібліотеки розуміються як один із видів системи інформаційного пошуку.

Електронні бібліотеки слід відрізняти від суміжних структурних типів сайтів, особливо літературних. На відміну від літературного журналу, який народився як тип друкованого видання, але успішно та без принципових змін структури перебрався в Інтернет, електронна бібліотека не поділяється на випуски та оновлюється перманентно по мірі появи нових матеріалів. На відміну від сайту з вільною публікацією, електронна бібліотека, як правило, підбирається координатором проекта за своїм бажанням.

Більшість мережевих електронних бібліотек містять в своєму складі від десяти до кілької сот оцифрованих книг. Однак доля великих ЕБ, які включають кілька та навіть десятки тисяч електронних копій книг, збільшується. Одночасно зростає аудиторія читачів цих бібліотек.

В локальному доступі знаходяться більша кількість ЕБ різних розмірів (в тому числі великих) порівняно із мережевим варіантом: великі державні бібліотеки створюють архіви своїх фондів, аналогічні роботи ведуть також наукові бібліотеки різного рівня.

Основними завданнями електронних бібліотек є – інтеграція інформаційних ресурсів та ефективна навігація в них.

Під інтеграцією інформаційних ресурсів розуміється їх об’єднання із метою використання (за допомогою зручних та уніфікованих користувацьких інтерфейсів – бажаного одного) різної інформації зі збереженням її властивостей, особливостей представлення та користувацьких можливостей маніпулювання з нею. При цьому об’єднання ресурсів не обов’язково повинно здійснюватися фізично, але може бути віртуальним. Головне – воно повинно забезпечувати користувачу сприйняття доступної інформації як єдиного інформаційного простору. Зокрема, передбачається, що ЕБ має забезпечувати роботу з гетерогенними БД або системами БД, забезпечуючи користувачу ефективність інформаційних пошуків незалежно від особливостей конкретних інформаційних систем, до яких здійснюється доступ.

Ефективна навігація в ЕБ розуміється як можливість користувача знаходити інформацію, що його цікавить з найбільшою повнотою і точністю за найменших затрат зусиль у всьому доступному інформаційному просторі [2; с. 27].

Серед основних функцій електронної бібліотеки можуть бути перелічені:



  1. інформаційна, спрямована на задоволення потреб в інформації різних категорій користувачів за всіма галузями знань або в одній з предметних областей;

  2. просвітницька, яка реалізується в тому числі за рахунок популяризації книг, манускриптів та інших документів, які відносяться до історії та культури;

  3. науково-дослідницька, орієнтована на сприяння глибокому вивченню теми (предмета) науковими працівниками та спеціалістами високого рівня підготовленості, в тому числі шляхом надання десертацій та можливості якісно нового вивчення рукописних матеріалів;

  4. освітня, в рамках якої здійснюється підтримка як формальної, так і неформальної освіти;

  5. довідкова, яка дозволяє отримувати достовірні відомості, відображені в документах певного виду [4].

За функціональною спрямованістю розрізняють ЕБ загального характеру та спеціалізовані. Перші зберігають інформа­ційні ресурси по багатьох напрямках знань і використовують переважно мінімальний інструментарій, що забезпечує реалізацію стандартних функцій інформаційної сис­теми. Спеціалізовані ЕБ зберігають та на­дають доступ до інформаційних ресурсів в певній предметній області. Вони багатофу­нкціональні і, поряд з набором стандартних послуг, надають можливість нетрадиційного характеру обробки, задоволення специфіч­них вимог (зберігання результатів та архівів експериментів, підтримка часових та прос­торових характеристик даних, спеціальні форми завдання вхідних та вихідних да­них – картографічні, графічні, оцифровані фото­графії, звукозаписи тощо) [3; с. 35].
Глава 2. Можливості електронних бібліотек у пошуку наукової, документальної та фактографічної інформації
Виходячи з цілей та завдань, які стоять перед ЕБ, можна виділити наступні функціональні можливості ЕБ у пошуку наукової, документальної та фактографічної інформації, якими вони володіють:

  1. навігацію по всьому доступному інформаційному просторі – наглядне надання користувачу логічної структури інформаційного простору, що організує всі інформаційні об’єкти системи, та засоби роботи з нею (часткове або повне розкриття структури, скорочення її до заданих елементів тощо);

  2. лексичний пошук – інформаційний пошук за вільною лексикою української мови та мов, що використовують латинський алфавіт. При цьому пошук по лексиці української мови повинен проводитися з врахуванням його граматичних особливостей. При складанні пошукових приписів повинно допускатися застосування логічних операторів «І», «АБО»;

  3. символьний пошук – різновид лексичного пошуку, де як лексична одиниця виступає певна послідовність допустимих символів, наприклад дати;

  4. атрибутний пошук – інформаційний пошук об’єктів по значенням їх характеристик. До текстових об’єктів можуть відноситися «автор», «назва», «місце видання», «дата видання» тощо [7];

Атрибутний пошук має допускати використання логічних операторів «І», «АБО», а також можливість проведення пошуку за значеннями двох і більше характеристик одночасно.

Результатом лексичного, символьного або атрибутивного пошуку є сукупність інформаційних об’єктів, значень, характеристик, які задовольняють умовам пошукового запиту. Результати пошуку, як і інші списки, які формуються в системі, повинні допускати сортування за значеннями будь-якого поля, визначеного як ключове [7].

Процес пошуку переважно багатокроковий. Це може бути пошуком за критерієм, типом пошукового інформаційного ресурсу, переліком поси­лань або деякою комбінацією перелічених ва­ріантів тощо. Отримана інформація може бути кінцевою або вихідною для продов­ження пошуку шляхом використання меха­нізмів конструювання пошукових запитів.

Різноманітність типів інформаційних ресурсів, способів подання їх змісту (струк­турована, слабко структурована, неструкту­рована, мультимедійна інформація) та мож­ливостей застосованого програмного забез­печення обумовлює різноманітність методів пошуку, які використовуються в ЕБ.

Найбільш вживаними є методи по­шуку за критерієм, переліком критеріїв або багатьма критеріями, пов’язаними логіч­ними зв’язками, іноді з обмеженням області пошуку.

Різновидами перелічених типів пошуку, що надають окремі ЕБ являються:



  • пошук за ключовими словами, авто­ром чи словами назви (назвою), а також словами з анота­ції;

  • швидкий пошук за ключовими сло­вами, автором, датою, сторінкою, номером випуску журналу;

  • швидкий пошук за ключовими сло­вами, автором, редактором, серією, словами в назві, анотації, повному тексті;

  • за фіксованим, обмеженим перелі­ком критеріїв, наприклад, за на­звою, видавцем, а також роз­ширений пошук за прізвищем, на­ціональністю, датами народження та смерті автора;

  • за комбінацію критеріїв, яку корис­тувач вибирає зі списку;

  • складний пошук за багатьма крите­ріями, пов’язаними логічними зв’язками;

  • розширений пошук за багатьма кри­теріями з можливістю обме­ження області пошуку;

  • швидкий та розширений пошук;

  • швидкий та розширений пошук за автором, назвою, темою, се­рією, датою публікації, мовою, а також областю пошуку (колекція), типом ресурсу (журнал, дові­дник, база даних, книжка), ре­зюме, весь текст, всі поля;

  • розширений пошук з можливістю задання формату виведення резуль­тату пошуку;

  • розширений пошук, що надає мож­ливість задання фільтрів, шаблонів пошуку, обмеження області по­шуку (вся база даних, в межах од­нієї теми або їх множини, булевсь­кого пошуку, пошуку за словами з помилками);

  • з використанням пошукового за­питу, в який користувач заносить значення параметрів. Запит виби­рається с фіксованої множини по­шукових запитів.

Крім того, надається можливість по­шуку за певним упорядкуванням:

    • за тематичним класифікатором (до­відник тем в алфавітному порядку з класифікацією наявних ресурсів за темою);

    • перегляд ресурсів за алфавітом, а також темами, видавцями, новими виданнями;

    • перегляд літератури в будь-яких на­прямках та знаходження необ­хідної інформації за ефективний термін часу;

    • перелік тем та публікацій, пере­лік журналів за різними крите­ріями;

    • переліки каталогів, індексів, колек­цій;

    • пошук в базах даних за категоріями.

Для підвищення адекватності по­шуку застосовують такі методи:

  • пошук з використанням тезауруса, що пропонує додаткові поняття для пошуку;

  • збереження історії пошуку, результатів пошуку, результа­тів роботи останньої сесії;

  • фільтрація ненаукових ресурсів при пошуку;

  • відкидання закінчень при пошуку [5; с. 69].

Глава 3. Основні послуги, які надають електронні бібліотеки

Найважливішою послугою, яка надається електронними бібліотеками це доступ до бази даних. Під доступом до бази даних розуміється, що певним категоріям користувачів дозволено отримувати доступ до інформації, яка зберігається в базі даних бібліотеки. При цьому сервер баз даних електронної бібліотеки може підтримувати декілька категорій користувачів, які наділені різними правами доступу до різних видів інформації. Часто користувачі поділяються на приватних клієнтів та організації або зареєстрованих та анонімних. Реєстрація окремих користувачів відбувається шляхом заповнення персона­льної реєстраційної форми з наданням па­ролю доступу до ЕБ та логіну.

Реєстрація організацій (юридичних осіб). Здійснюється укладанням ліцензійних угод та оформленням передплати. При цьому права ліцензії (передплати) розпо­всюджуються (поширюються) на співробіт­ників організації та її філіали, якщо вони не є юридичними особами. Інакше права до­ступу до ЕБ обумовлюються окремими уго­дами. Прикладом є Російська наукова елек­тронна бібліотека. Сервіс реєстрації є обов’язковим для всіх користувачів ЕБ [5; с. 66].

Процес реєстрації здійснюється від­повідно до правил реєстрації та оформлення передплати й ліцензійних угод, притаман­них ЕБ. Показовими є такі ЕБ, як бібліотеки видавництва Karger, Walter de Gruyter, електронна бібліотека ALPSP Learned Journal Collection, електронна бібліо­тека Lexis Nexis [5; с. 66].

Розмежовування прав доступу. Іс­нують два види доступу – вільний та обме­жений.

Вільний доступ до всіх інформацій­них ресурсів, включаючи повні тексти, до­пускають лише окремі ЕБ (UNESCO DARE DATABASE, Literature Online, OVID, Publist, SunSite, Каталог відкритих періодичних видань DOAJ [5; с. 66]. ЕБ Electronic Journals Library забезпечує вільний доступ тільки до обмеженої мно­жини ресурсів (7930 журналів із 20 391 на­йменувань).

Всі інші ЕБ передбачають вільний доступ (за умовою наявності реєстрації) тільки до інформаційних ресурсів певного типу: переліку, змісту, резюме, анотацій журналів, змісту або переліку знайдених статей, каталогу публікацій, глав книжок, каталогу журналів, їх анонсу, переліку літе­ратури, анонсу книжок, дисків, інформації про авторів.

Доступ до повних текстів інформа­ційних ресурсів у більшості ЕБ обмежений. Рівень обмеженості коригується наявністю передплати на окремі ІР або їх купівлю, які здійснюються відповідно до притаманних для конкретної ЕБ правил та порядку офор­млення передплати та купівлі. ЕБ висувають різноманітні вимоги щодо отримання віль­ного доступу до повнотекстової інформації. Звідси й різноманітність існуючих сервісів повнотекстового доступу. Найбільш поши­реним є доступ до повнотекстових версій книжок, журналів, частки колекцій, повної колекції за умови, що передплата оформля­ється на кожний ресурс окремо на певний період, зазвичай, на один рік [2; с. 32].

Електронні бібліотеки можуть надавати доступ до баз даних декількох типів. В загальному випадку це можуть бути повнотекстові БД, реферативно-бібліографічні БД, довідкова інформація та метаінформація.

Частіше необмежений доступ дозволено саме до реферативно-бібліографічних БД, так як вони представляють собою електронні каталоги бібліотек, та пошук видань відбувається саме за цими базами даних.

Особливостями надання користувачеві доступу до бази даних є:

1.перегляд змісту інформації об’єкта та його структури: послідовний (наприклад, сторінка за сторінкою) та вибірковий (перехід на будь-яку сторінку або на будь-який елемент, відображений у структурі). При цьому повинні бути синхронізовані будь-які зміни положення в структурі з відповідною зміною положення в тексті і навпаки;

2.маніпулювання з структурою інформаційного об’єкта, аналогічне роботі зі структурою всього інформаційного простору;

3.підтримка апарату гіпертекстових та гіпермедійних зв’язків, що забезпечує користувачу оперативний перехід від об’єкта або певного його елемента до іншого, пов’язаного з ним об’єкта або його елемента;

4.протоколювання сеансу роботи користувача з системою із можливістю переходу в будь-який із раніше існувавших станів системи;

5.налаштування системи користувачем (задання певної конфігурації вікон, розмірів шрифтів та інше);

6.встановлення закладок у тексті інформаційних об’єктів та можливість оперативного переходу на них;

7.експорт інформації з системи з указанням на джерело.

Серед інших послуг ЕБ відмітимо такі:



  • доступ до електронних версій всіх журналів, на друковані версії яких користувачі мають передплату;

  • доступ на перегляд передплачених журналів за алфавітом, видавницт­вом, темою;

  • оn-line доступ з щорічним резерв­ним копіюванням на CD-ROM;

  • віддалений доступ до ІР для органі­зацій згідно з передплатою, під­тримка по встановленню та супро­водженню;

  • доступ до електронних версій ста­тей при наявності передплати ра­ніше, ніж статті з’являються у дру­кованому вигляді;

  • вільний доступ до архіву при наяв­ності передплати;

  • оn-line доступ до широкого спектру видань шляхом укладання ліцен­зійних угод;

  • можливість керувати передплаче­ними виданнями через робочий стіл користувача [5; с. 68].

Різноманітність характерна і для форм організації передплати та способів, які пропонують ЕБ:

    • on-line передплата;

    • оформлення передплати в будь-якому книжковому магазині або підписному агентстві власника чи будь-якого з його представництв;

    • передплата електронною поштою;

    • заповнення певної форми та відпра­вка її за встановленою адре­сою;

    • оформлення передплати за телефоном;

    • оформлення передплати шляхом підписання ліцензійної угоди;

    • передплата для організацій через власну бібліотеку;

    • передплата через агентів та через програму ліцензування журналів;

    • тип передплати для кожного типу журналу. Умови передплати наво­дяться на певній сторінці журналу;

    • через Інтернет-магазин в діалого­вому режимі [5; с. 69].

Окремі ЕБ надають розгалужений спектр доступу до ІР та способів оформ­лення передплати. Прикладами є ЕБ видав­ництв Elsevier, Karder, Sage Publica­tions, John Wiley & Sons та ЕБ Lexis Nexis, Ingenta Select, OC OCLC FirstSearch Electronic Collection Online, Cambridge University Press, Oxford Re­gerence on-line [5; с. 70].

Розрахунок за передплату може здій­снюватися з розрахункового рахунку орга­нізації, за допомогою кредитних карток, де­позиту та оплати за встановленою рахунок-фактурою.



Купівля, як правило, здійснюється з такою метою:

  • отримання доступу до текстів окре­мих статей;

  • миттєвого доступу до окремої статті або глави книги на певний період;

  • миттєвого доступу до окремих ста­тей чи глав журналів після певного року видання;

  • перегляду джерела [5; с. 70].

Автентифікація користувача це такий вид сервісу, що надає можливість ви­значити користувача шляхом перевірки його імені (логіну) та паролю згідно з пере­ліком зареєстрованих користувачів.
Таким чином, електронна бібіотека не антагоніст, не конкурент традиційної бібліотеки. Це нове явище в бібліотечно-бібліографічному та інформаційному обслуговуванні. Спеціалісти в більшості випадків схиляються до думки, що ЕБ скоріш можна розкглядати як (в одних випадках більш вдалу, в інших – менш вдалу) форму реалізації функцій традиційної бібліотеки в сучасних умовах, тобто на принципово новій техніко-технологічній основі, яка включає: ЕВМ та інше апаратне забезпечення, різне програмне, математичне, лінгвістичне забезпечення, засоби телекомунікації, мережеві інформаційні ресурси тощо.
Список використаних джерел та літератури:


  1. Анохин, С. Электронные библиотеки и их роль в профессиональной деятельности учителя [Текст] / С. Анохин // Народное образование. – 2006. -- № 2 (1355). – С. 9-16.

  2. Антопольский, А. Б., Вигурский, К. В. Концепция электронных библиотек [Текст] / А. Б. Антопольский, К. В. Вигурский // Электронные библиотеки. – 1999. – Т. 2. – Вип 2. – С. 25-36.

  3. Когаловский, М. Р. Систематика коллекций инфор­мационных ресурсов в электронных библиоте­ках [Текст] / М. Р. Когаловский // Программирование. – 2000. – № 3. – С. 30-52.

  4. Прокшева, Т. Бібліотеки, комп’ютерні технології та інформаційне суспільство: нові тенденції, нові перспективи / Т. Прокшева [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua.

  5. Резніченко, В. А., Захарова, О. В., Захарова, Е. Г. Електронні бібліотеки: інформаційні ресурси та сервіси [Текст] / В. А. Резніченко, О. В. Захарова, Е. Г. Захарова // Проблеми програмування. – 2005. -- № 4. – С. 60-72.

  6. Федоров, А. О Манифесте электронных библиотек. Трехъярусная структура систем, составляющих ЭБ / А. О. Федоров [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ideafor.info/?p=371

  7. Хохлов, Ю. Е. О месте электронных библиотек в информационном обществе / Ю. Е. Хохлов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.elbib.ru/content/journal/2005/200502/Ioannidis/Ru/ioannidis01.ru.html


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка