Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна




Скачати 187,83 Kb.
Дата конвертації23.03.2017
Розмір187,83 Kb.


Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. Каразіна

«Формування електродинамічними структурами полів з визначеними часовими, просторово-енергетичними та поляризаційними характеристиками»

  1. КАТРИЧ Віктор Олександрович – доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри, перший проректор з наукової роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

  2. НЕСТЕРЕНКО Михайло Васильович – доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

  3. БЕРДНИК Сергій Леонідович – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

  4. ДУМІН Олександр Миколайович – кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

  5. ГОРОБЕЦЬ Микола Миколайович – доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

  6. ПЄНКІН Юрій Михайлович – доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри Національного фармацевтичного університету.

  7. ПОЧАНІН Геннадій Петрович – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України.

  8. ДРОБАХІН Олег Олегович – доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.


Реферат

Харків – 2015
РЕФЕРАТ
циклу наукових праць
Формування електродинамічними структурами полів з визначеними часовими, просторово-енергетичними та поляризаційними характеристиками

(Катрич В.О., Нестеренко М.В., Бердник С.Л., Думін О.М., Горобець М.М., Пєнкін Ю.М., Почанін Г.П., Дробахін О.О.),

що висунута на здобуття Державної премії України

в галузі науки і техніки 2015 року

Жодна держава світу, у тому числі й Україна, не може бути економічно успішною країною без розвиненої індустрії сучасних високих наукоємних технологій. Для їх розвитку і комплексного використання необхідні фундаментальні наукові та технологічні розробки, що відкривають нові сфери застосування досліджуваних процесів. Це повною мірою стосується й радіофізичних технологій, які є дуже поширеними в найрізноманітніших галузях людської діяльності.

Актуальність. Подальший розвиток радіофізичних методів і технічних засобів їх реалізації в традиційних напрямках (системах зв'язку, радіолокації й радіонавігації, системах спеціального призначення, радіоастрономії, радіотелеметрії тощо), а також їх активне використання в суміжних галузях людської діяльності (біологія, екологія, медицина, машинобудування, промисловість, зокрема контроль стану та якості сучасних виробничих процесів, інженерних споруд, визначення радіолокаційних та електрофізичних параметрів об’єктів та середовищ тощо) ставлять перед дослідниками нові проблеми. Як показує існуюча практика, ключовою з них є створення електродинамічних компонентів радіофізичних систем і пристроїв КВЧ і НВЧ діапазонів з підвищеними вимогами до їхніх функціональних характеристик і параметрів електромагнітних полів, які формуються електродинамічними структурами.

Створення сучасних радіотехнічних комплексів і радіоелектронних систем та забезпечення подальшого розвитку радіофізичних технологій, у тому числі й спеціального призначення, пов’язані з необхідністю використання електродинамічних структур, які б відповідали таким вимогам як багатофункціональність; інтеграція й модифікація структурних складових з метою мінімізації масогабаритних параметрів; забезпечення керування характеристиками й електромагнітної сумісності роботи пристроїв; використання багатошарових, композитних, метаматеріалів та багатоелементних структур; формування необхідних просторово-енергетичних, просторово-поляризаційних, частотно-енергетичних розподілів електромагнітних полів, включаючи нестаціонарні поля й поля в дисипативних матеріальних середовищах.

Реалізація цих актуальних вимог обумовлює необхідність глибокого розуміння процесів випромінювання і розсіяння полів у неоднорідних областях складної форми з ідеально провідними та імпедансними поверхнями як випромінювачів, так і розсіювачів, виявлення фізичних закономірностей взаємодії електромагнітних полів у складних електродинамічних об’ємах із просторово-неоднорідним заповненням, що містять багатоелементні, багаторезонансні структури з різними геометричними й електрофізичними параметрами та довільною топологією їх випромінюючих елементів.

Основною перешкодою, яка суттєво гальмує широке розкриття радіофізичних можливостей значної кількості електродинамічних структур є відсутність ефективних засобів теоретичного моделювання їх полів. Багатопараметрична оптимізація складної електродинамічної структури, яка принципово не може бути реалізована в рамках експериментального макетування, вимагає наявності у розробників ефективних обчислювальних і програмних ресурсів для математичного моделювання.

За вимогами практики постійно збільшується інтерес до нестаціонарних електромагнітних полів, які на відміну від загально застосовуваних полів не мають основної несучої частоти, їх часова форма принципово не схожа на синусоїдальну. Найчастіше часова залежність таких полів має форму дуже коротких імпульсів, а смуга робочих частот є надширокою. В теоретичному плані це значно обмежує застосування загальновідомих математичних методів розв’язання задач, в яких реальний інформаційний сигнал наближують до синусоїди. При використанні нестаціонарних полів виявляється неможливим застосування існуючих функціональних вузлів, які є оптимальними за характеристиками для поля з гармонічною часовою залежністю.

Кількість інформації, яка передається радіотехнічними системами, пропорційна саме ширині смуги сигналу. Надширокосмугові електромагнітні поля є перспективними для радіозв’язку та радіолокації, оскільки надають змогу швидко переносити величезні обсяги інформації. Завдяки використанню імпульсних полів стала можливою радіолокація в середовищах із втратами, адже ці поля глибоко проникають в такі середовища, а мала тривалість імпульсів забезпечує високу роздільну здатність радарів. Можливість одночасної роботи надширокосмугових систем із вузькосмуговими без взаємних завад є перспективною для розробки принципово нових радіосистем з унікальними властивостями.

Ефективність методів розрахунку електромагнітних полів, які формуються електродинамічними структурами, методів їх математичного моделювання визначається строгістю постановки й розв'язання відповідних граничних задач електродинаміки, часом виконання комп'ютером обчислювальних алгоритмів за умови використання мінімально можливого об'єму його оперативної пам'яті і залежить від рівня їх аналітичної проробки. Тобто, чим більш вагома аналітична складова методу, тим вище його ефективність. У зв'язку з цим розробка саме аналітичних і чисельно-аналітичних методів електродинамічного аналізу, які розширюють можливості фізично коректного математичного моделювання на нові класи граничних задач, створення і вдосконалення методів проектування новітніх технічних приладів та засобів і розрахунків формуємих ними електромагнітних полів, а також методів із визначення та вимірювання їх електродинамічних характеристик, були й залишаються складними, але надзвичайно актуальними проблемами для дослідників в галузі фундаментальної теоретичної й прикладної радіофізики. Саме розв’язки цих проблемних задач стали основою для створення найсучасніших радіотехнічних приладів, систем та комплексів і радіофізичних технологій.

Мета дослідження. Метою циклу робіт є розвиток теорії обчислювальної електродинаміки та побудова фізико-математичних моделей для визначення і формування електромагнітних полів у різних середовищах електродинамічними структурами, складовими яких є імпедансні випромінювачі електричного і магнітного типів та їх багатоелементні системи (вібраторні, хвилеводно-щілинні, вібраторно-щілинні, смужкові, апертурні тощо), що збуджуються гармонічними, широкосмуговими й нестаціонарними електромагнітними полями; проведення багатопараметричних розрахунків електродинамічних характеристик полів; аналіз та виявлення нових фізичних властивостей щодо формування випромінюваних електромагнітних полів, розробка методів з визначення та вимірювання їх параметрів; вироблення рекомендацій для удосконалення діючої та розробки новітньої елементної бази випромінюючих систем і пристроїв НВЧ і КВЧ діапазонів та їх втілення у практичні розробки зі створення технічних засобів і технологій для вирішення широкого кола народногосподарчих завдань.

Наукова новизна. Внесок учених радіофізичної школи України в розвиток загальної теорії електродинаміки визнаний і широко відомий у науковому світовому співтоваристві. Його частиною є й нові результати колективу авторів представленого циклу наукових праць, які є базовими для розвитку теоретичних, розрахункових і прикладних засад сучасної радіофізики з даного наукового і науково-технічного напрямку, та стосуються розвитку методів обчислювальної електродинаміки: аналітичних і чисельно-аналітичних методів теорії збудження електромагнітних полів в електродинамічних об'ємах з координатними границями та складним матеріальним заповненням.

Уперше побудовано в явному вигляді функції Гріна електричного й магнітного типів для сферичних резонаторів і простору поза сферичними розсіювачами, що мають як ідеально провідні, так й імпедансні граничні поверхні, а також однорідне або шарувате діелектричне заповнення; нескінченних і напівнескінченних циліндричних областей; резонаторів, що мають як ідеально провідні, так і імпедансні пласкі поперечні граничні поверхні, з однорідним або поздовжньо-неоднорідним заповненням у вигляді двошарової або тришарової діелектричної структури.

Методом усереднення вперше побудовано асимптотичні розв'язки нового класу граничних задач, обґрунтовано узагальнення принципів використання асимптотичних розв'язків інтегро-диференціальних рівнянь щодо електричного і магнітного струмів для ключових граничних задач у гібридному методі електро- та магніторушійних сил (ЕМРС) на прикладах аналізу дифракційних комбінованих (групових) щілинних та вібраторно-щілинних структур і визначення електричних струмів в імпедансних вібраторах (у тому числі нерегулярних зі змінними вздовж них розподіленим поверхневим імпедансом і радіусом поперечного перерізу) при їх збудженні у довільній точці, розміщених у просторових областях різної геометрії (у загальному випадку заповнених матеріальним середовищем). Розв’язані нові задачі щодо формування полів багатоелементними багаторезонансними системами лінійних випромінювачів з довільною топологією й довільними геометричними та електрофізичними параметрами як випромінюючих елементів, так і хвилеведучих трактів, одновимірними або двовимірними антенними решітками зі суміщеною або секціонованою хвилеводно-резонаторною апертурою та електричними випромінювачами на ізольованому дзеркальному діелектричному хвилеводі й випромінювачами на смужкових лініях передачі за різних режимів їх збудження.

Для вирішення проблеми оптимізації характеристик дротових антен з екранами вперше метод геометричної теорії дифракції розвинений на тривимірні векторні задачі дифракції випромінювання півхвильового резонансного вібратора і диполя Герца на тонких екранах кінцевих розмірів, що містять фрагменти клиноподібних поверхонь.

Методом фізичної теорії дифракції розв’язана задача про випромінювання дзеркальних антен із довільною поляризацією у всьому просторі спостереження. У розроблених алгоритмах і комп'ютерних програмах тип, розміри і фокусна відстань дзеркала та тип опромінювача задається як варіант антени. Розроблене математичне і програмне забезпечення задачі за своїми можливостями і точністю розрахунків не поступається закордонним аналогам. Розроблено алгоритм оптимізації та конструктивного синтезу вісесиметричних, офсетних параболічних та сферопараболічних дзеркальних антен за максимумом максиморуму досяжного коефіцієнта підсилення при контролі рівня бічного і кросполяризованого випромінювання, що дозволяє створювати оптимальні гостроспрямовані, багатопроменеві, широкосмугові і багатодіапазонні антени.

На основі принципів фур’є-голографії вперше створено метод формування надкоротких часових сигналів за даними вимірювань на сітці дискретних частот у широкій смузі частот для виявлення об’єктів за діелектричною стінкою, визначення діелектричних параметрів та профілю шаруватих діелектриків. Поля, що були сформовані у розроблений спосіб дозволили отримати характеристики проходження для водно-крапельних утворень у випадку, коли діаметри крапель співпадають з певною довжиною хвилі, що належить діапазону вимірювань. Експериментально виявлено ефект від’ємного часового зсуву (групової затримки) для часового імпульсу, що пройшов крізь таку структуру. Такий самий ефект спостерігався для штучної структури з металевих дисків відповідних діаметрів, що розміщені в середовищі з пінопласту. Виявлений ефект від’ємної групової затримки у брегівських структурах. Для отримання цих важливих результатів створено та вдосконалено методи голографії з трьома референсними сигналами, методи регуляризації, штучних нейронних мереж, динамічної деконволюції, дискретний аналог методу Гельфанда-Левітана та ітераційну схему Ньютона-Канторовича, метод формування К-імпульсу, нулі частотного спектру якого співпадають з полюсами досліджуваної структури.

Для розв’язання задач нестаціонарної електродинаміки авторами узагальнено принципово новий метод модового базису, створений для хвилевідних та резонаторних задач, на задачі випромінювання і розповсюдження полів із довільними часовими залежностями у нескінченному шарувато неоднорідному нестаціонарному нелінійному середовищі. Уперше побудовано чотиривимірний базис для розкладання довільного поля у необмеженому просторі та доведено повноту цього базису за допомогою теореми Вейля про ортогональні розбиття гільбертового простору. Отримано систему еволюційних рівнянь для циліндричної та сферичної систем координат Ця система рівнянь описує еволюцію нестаціонарних полів у шарувато неоднорідному нестаціонарному нелінійному середовищі.

На основі еволюційного підходу без традиційного використання перетворення Фур’є за часовою змінною методом функції Рімана рівняння Клейна-Гордона вперше у часовому просторі у наближенні Кірхгофа розв’язано модельну задачу випромінювання плоского джерела у вигляді диску з рівномірним розподілом нестаціонарного струму. Застосування методів теорії груп до еволюційних рівнянь дозволило вперше у часовому просторі розв’язати задачу дифракції нестаціонарної ТЕМ-хвилі на відкритому кінці коаксіального хвилеводу.

Для найпростіших випромінювачів імпульсних електромагнітних полів – лінійних провідників обмеженої довжини експериментально продемонстровано, що джерелами випромінювання є неоднорідності структури, яка проводить збуджуючий струм, а регулярна частина майже не випромінює. Досліджено антени великого струму Хармута, в яких вперше продемонстровано можливість випромінювати імпульси різної тривалості однією антеною, запропоновано і досліджено диференційні антенні системи з великою розв’язкою, поляриметричну антенну систему, створено комплекс для вимірювання характеристик антен в часовій області.

Практичне значення одержаних результатів. Високий рівень базових теоретичних розв’язків крайових задач і побудова ефективних засобів моделювання дозволили виявити загальні закономірності формування полів випромінюючими структурами; забезпечили базові засади щодо визначення нових фізичних властивостей і створення нової та розширення функціональних можливостей існуючої радіофізичної апаратури. Розвинені в циклі робіт математичні моделі та методи розрахунку характеристик випромінюючих структур складають основу для аналізу фізичних властивостей електромагнітних полів в цих структурах і дозволяють дати чітку фізичну інтерпретацію низки нових теоретичних і експериментальних даних, отриманих при дослідженні багатопараметричних характеристик комбінованих вібраторно-щілинних, хвилевідно-щілинних випромінювачів довільної довжини та непрямокутної конфігурації, випромінювачів на смужкових лініях передачі, багатоелементних, багаторезонансних та багаточастотних систем із сильною електромагнітною взаємодією їх складових елементів при збудженні гармонічними, широкосмуговими та нестаціонарними полями, а також виробити пропозиції щодо цілеспрямованого вибору електродинамічних принципів та способів технічної реалізації випромінюючих структур із зазначеними характеристиками. Також розроблені теоретичні основи автоматизованого проектування цілого класу сучасних антенних систем і пристроїв сантиметрового та міліметрового діапазонів.

Отримані розв’язки для магнітного струму в щілинних випромінювачах дозволили вперше застосувати електродинамічний метод для розрахунку характеристик випромінювання багатьох видів багатоелементних і багаторезонансних комбінованих щілинних структур та антенних решіток, у тому числі багаточастотних із суміщеною чи секціонованою хвилеводно-резонаторною апертурою й на багатомодових хвилеводах; оптимізувати їх характеристики й визначити шляхи реалізації антен і антенних решіток з високими, раніше не досяжними робочими характеристиками, наприклад для авіаційних та корабельних метеорологічних радіолокаторів. Це дозволило вперше нарівні з геометричними та матеріальними параметрами випромінюючих елементів та хвилевідних трактів для керування амплітудно-фазовим розподілом полів на випромінюючій апертурі цілеспрямовано використовувати наявність сильного внутрішнього і зовнішнього взаємного зв’язку між випромінювачами багатоелементних хвилеводно-резонаторних щілинних та щілинно-вібраторних структур і решіток та розробити антени біжної хвилі, антени витічної хвилі, еквідистантні і нееквідистантні лінійні та двовимірні антенні системи з суміщеною та секціонованою апертурою, а також комбіновані випромінюючі елементи та структури з оптимальними частотно-енергетичними, просторовими та поляризаційними характеристиками.

Так, наприклад, для комбінованих (групових) випромінювачів шляхом зміни взаємного зв’язку реалізуються необхідні добротність, форма залежності енергетичних характеристик від робочої довжини хвилі та напрямок максимуму головної пелюстки діаграми спрямованості випромінювача, а також високе значення коефіцієнта еліптичності (близьке до 1) випромінюваного поля. Робоча смуга частот за рівнем -3дБ випромінюваної потужності, може бути меншою за 1% у вузькосмугових і понад (30-40)% у широкосмугових випромінювачах.

Показано, що для заданої апертури антени витічної хвилі (поодиноких щілин довжиною у 50 і більше довжин хвиль чи для багатоелементної щілинної решітки) в межах робочого частотного діапазону хвилевідного тракту може бути реалізовано режим спадаючого до країв апертури амплітудного розподілу магнітного струму, що забезпечує актуальний для бортових радіолокаційних систем режим напрямків головної пелюстки діаграми спрямованості антени.

Розроблені алгоритми і програми для випадку розгортаємих дзеркальних антен, відбиваюча поверхня яких апроксимується плоскими трикутниками, застосовані для розрахунку характеристик спрямованості унікального космічного радіотелескопу КТР-30. Розроблено та практично реалізовано чотири варіанти багатопроменевих сферопараболічних дзеркальних антен для панорамних радіометрів авіаційного базування, що працюють в ортогональному лінійно-поляризованому базисі в різних (від 8 мм до 8 см) піддіапазонах мікрохвиль. Розроблено 36 - канальний груповий рупорний опромінювач, що працює в діапазоні хвиль від 1,5 мм до 6 см в ортогональному лінійно-поляризованому базисі, для панорамного скануючого радіометра вітчизняного космічного апарату «Січ-1М». За допомогою цього радіометра вперше з космічної орбіти знято радіозображення Сонця в міліметровому діапазоні. Запропонована авторами дзеркальна антена з високою поляризаційною чистотою випромінювання (захищена авторським свідоцтвом на винахід № 1730704) може бути використана для створення нового покоління радіолокаційних систем з повною поляризаційною обробкою сигналів.

Для визначення ефектів відбиття електромагнітних полів діелектричними об’єктами реалізовано метод синтезу часових імпульсоподібних сигналів пікосекундної тривалості з амплітуд гармонічних компонент, які вимірюються за допомогою стандартного скалярного хвилеводного рефлектометру на сітці дискретних частот в широкій смузі за наявності референсних сигналів із застосуванням принципу фур’є-голографії щодо перетворення в просторі частота-час. Це дозволило отримати можливість фіксувати відбиття від об’єктів у вільному просторі з власним коефіцієнтом відбиття на рівні -30 дБ, що відповідає вимірюванню рівнів коефіцієнта відбиття в трактах близько -50 дБ, тобто границя вимірювань мінімального коефіцієнту відбиття стандартного скалярного рефлектометра, який було використано, перевищена приблизно на 20 дБ. Розроблений підхід дозволяє використовувати замість коштовних векторних рефлектометрів стандартні скалярні рефлектометри, які мають ціну на 1-2 порядки меншу. Розроблена апаратура формування полів дозволила проводити вимірювання виробів з композиційних матеріалів, які використовуються як конструкційні в ракетно-космічній галузі, радіопрозорих та слабковідбивних матеріалів.

Для визначення параметрів шаруватих діелектричних структур реалізовано метод формування К-імпульсу, нулі частотного спектру якого співпадають з полюсами досліджуваної структури. Розроблений метод дозволив визначати параметри більш тонких шарів ніж метод квазірозв’язку без врахування перевідбивань.

Завдяки аналітичному спрощенню, яке дає метод еволюційних рівнянь, знижена розмірність електродинамічної нестаціонарної задачі, що значно прискорює розрахунки імпульсних полів для об’єктів великих електричних розмірів, які у подальшому можна розв’язувати чисельно за допомогою, приміром, методу скінченних різниць у часовому просторі (FDTD). На прикладі модельної задачі випромінювання малої рамки з імпульсним збудженням, яка знаходиться під покриттям сферичної форми з неоднорідним розподілом діелектричної проникності вздовж радіусу, показано виграш у швидкості розрахунку запропонованим чисельно-аналітичним методом на сім порядків, а вимоги до об’єму необхідної оперативної пам’яті послаблено в сотні мільйонів разів, у порівнянні з найбільш популярним зараз тривимірним варіантом методу FDTD.

Для формування заданих імпульсних полів вперше створено два типи антенних решіток з антен великого струму і використано сильний зв’язок між елементами решітки з метою збільшення напруженості випроміненого поля (в 1,5 рази для 4-х елементної решітки). Уперше розроблено диференційні антенні системи, у яких зв’язок між випромінюючим та приймальним модулями не перевищує -65 дБ, (а в деяких випадках доходить до -100 дБ) в надширокій смузі частот (патент України UA 81652 "Спосіб розв'язки між передавальним і приймальним модулями антенної системи"). Диференційні антенні системи не мають аналогів в світі і є особливо ефективними в радарах з мікрохвильовою томографічною обробкою даних, які за радарними даними відтворюють форму підповерхневих об’єктів, а також електричні характеристики підповерхневої області.

Двоканальна поляриметрична антенна система надширокосмугового радіолокатора підповерхневого зондування (патент UA 95157), що не має світових аналогів, дозволила впровадити запатентований в Україні "Спосіб виявлення та визначення місць знаходження у тому числі і підповерхневих тріщин в асфальтобетонному покритті" (патент UA 81296), який базується на ефекті зміни поляризаційної структури розсіяного поля через наявність анізотропних включень і дає змогу не тільки виявляти тріщини, а й визначати глибину їх залягання. Застосування імпульсів дозволило здійснювати неруйнівну діагностику стану дорожнього покриття та вимірювання товщини шарів асфальтобетону з точністю ≤ 5 мм. Унікальний "Спосіб визначення швидкості поширення електромагнітної хвилі в ґрунті" (патент UA 84188) дозволив автоматично, без участі оператора, визначати як швидкість поширення хвилі, так і місця розташування підповерхневих об’єктів. Точні дані про швидкість поширення хвилі необхідні для подальшої цифрової обробки алгоритмами синтезу апертури.

Створено недорогий за ціною комплекс для вимірювання характеристик антен в часовій області (відповідний діапазон частот: 0,5 ГГц  2,4 ГГц), який відрізняється високою точністю вимірювань, досягнутою завдяки великому енергетичному потенціалу (115,5 дБ) та 16 розрядному АЦП, який забезпечує визначення амплітуди сигналу з точністю не гірше 23 мкВ. Вимірювальний комплекс не потребує коштовних безлуневих камер. Вимірювання здійснюється в часовій області, а частотні характеристики антен обчислюються з використанням перетворення Фур’є.

Результати досліджень і розробок широко використовуються в підготовці інженерних і наукових кадрів у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, Національному фармацевтичному університеті та в інших вітчизняних і закордонних навчальних закладах. Наукова робота проводилась у тісному контакті з Інститутом радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України, Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом, Інститутом технічної механіки НАНУ та НКАУ, ДП "КБ "Південне" імені М.К.Янгеля", Науково-виробничим комплексом "Дніпротехтранс" та іншими промисловими, науковими та освітніми центрами.



Міжнародне визнання. Колектив авторів впродовж виконання циклу робіт співпрацював з відомими міжнародними науковими центрами, такими як Дельфтський Технологічний Університет (Нідерланди), Національна Рада Наукових Досліджень (Італія), Університет Сан Паоло (Бразилія) та багатьма іншими.

Висновки. Створено сукупність методів і математичних моделей, які забезпечують світовий рівень проектування високоефективних електродинамічних структур для формування електромагнітних полів з визначеними часовими, просторово-енергетичними і поляризаційними характеристиками та створення радіотехнічних комплексів і радіофізичних технологій для вирішення широкого кола народногосподарських завдань із використанням оригінальних науково-технічних рішень та сучасних комп’ютерних технологій, що підвищує міжнародний авторитет України, як високотехнологічної держави.

В рамках циклу наукових праць виконано 113 НДР і ДКР, з них 6 НДР за рішенням секції прикладних проблем НАН України; 1 проект УНТЦ та 1 проект 7-ої рамкової програми Євросоюзу; їх результати відображені в 203 статтях у наукових журналах та в 183 статтях у працях конференцій (з них 124 статті у журналах та 167 статей у працях міжнародних конференцій прореферовані у міжнародній наукометричній базі даних SCOPUS); 12 монографіях, з яких 2 видано у міжнародному науковому видавництві «Springer»; у розділах 10-ти тематичних наукових збірок «Progress in electromagnetics research» (EMW Publishing, Cambridge, Massachusetts, USA) та 21 патенті. В базі даних SCOPUS зареєстровано 563 посилання на праці авторів циклу, а їх загальний h-індекс дорівнює 33. Результати циклу робіт також демонструвались на численних виставках.

Захищено 16 кандидатських та 8 докторських дисертацій.

Катрич В.О. ________________

Нестеренко М.В. ________________

Бердник С.Л. ________________

Думін О.М. ________________

Горобець М.М. ________________

Пєнкін Ю.М. ________________

Почанін Г.П. ________________



Дробахін О.О. ________________


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка