І. М. Колесник




Скачати 312,22 Kb.
Дата конвертації30.10.2017
Розмір312,22 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет

Кафедра теорії та історії культури






І.М.Колесник



ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА
ПРОГРАМА

варіативної навчальної дисципліни

(за вибором університету)

для усіх спеціальностей

факультету культури і мистецтв

Затверджено на засіданні кафедри

Теорії та історії культури

Протокол №1 від _______2017 р.


Львів - 2017


Етика та естетика. Програма навчальної дисципліни для студентів за напрямами підготовки 6.020101 – «культурологія», 6.020202 хореографія, 6.020204 музичне мистецтво, 6.020201 театральне мистецтво.

Розробник: Колесник Ігор Миколайович – кандидат філософських наук, асистент кафедри теорії та історії культури


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури

Протокол № 1 від _______2017 р.
Схвалено Вченою радою філософського факультету

Протокол № _____________2017 р.


Затверджено проректором з науково-педагогічної роботи від __________2017.

Колесник І.М.

Кафедра теорії та історії культури

Вступ

Програма вивчення варіативної навчальної дисципліни «Етика та естетика» складено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів галузей знань 0201 – культура, 6.020101 – «культурологія», 6.020202 хореографія, 6.020204 музичне мистецтво, 6.020201 театральне мистецтво.



Предметом вивчення навчальної дисципліни є філософське дослідження етики та естетики в сучасних умовах.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Етика.

2. Естетика.



Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета курсу – ознайомити студентів з особливостями розвитку етичної та естетичної думки, головними категоріями; навчити студентів вільно оперувати та розрізняти етичні та естетичні поняття, надавати їм актуального звучання, використовувати у професійній діяльності та приватному спілкуванні.
В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:


• Предмет і об’єкт етики та естетики;

• Головні категорії етики та естетики;

• Проблематику етики та естетики та дослідників головних проблем;

• Площину і можливості застосування у професійній діяльності та спілкуванні.

вміти:

• Ідентифікувати етичні та естетичні поняття із представниками філософських напрямів та їх вченнями, співвідносити їх з етапами розвитку світової філософської думки;



• Відтворити структуру етичної та естетичної свідомості;

• Виокремлювати головні проблеми етики та естетики із загальнокультурного чи філософського тла, чітко їх розрізнати і розводити;

• Опанувати категоріальний апарат етики та естетики.

Міжпредметні зв’язки:

Навчальна дисципліна “Етика та естетика” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, пов’язується з такими дисциплінами як “Культурологія”, “Історія української та зарубіжної культури”, “Філософія”, “Релігієзнавство” тощо.


Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Етика
Тема 1 Етика як філософська наука. Структура етичної свідомості. Мораль: сутність, походження, соціальні функції.
Генеза і історична еволюція понять “етика”, “мораль”, “моральність”. Етика як “практична філософія”, наука про закономірності розвитку і функціонування моралі. Періодизація та основні етапи розвитку етичної думки. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв’язання загальнолюдських проблем.

Сучасні концепції походження моралі (моральності). Формування суспільних відносин і потреба в соціальній регуляції поведінки людей. Мораль як специфічна форма моральної свідомості і система регуляції поведінки людини. Особливості моральної регуляції поведінки. Основні соціальні функції моралі.


Семінарське заняття на тему: «Етична площина сучасної дійсності»


  1. Етика як наука.

  2. Функції етики.

  3. Історія розвитку етики.

  4. Сучасні етичні вчення.


Самостійна робота на тему: «Етика як практична філософія»


  1. Традиційні етичні системи.

  2. Етична свідомість і сучасність.

  3. Мораль та моральність.


Література:

  1. Гусейнов А.А., Иррлитц Г Краткая история этики. – М, 1987.

  2. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К., 2003.

  3. Кропоткин П.А. Этика. – М., 1991.

  4. Малахов В.А. Етика. Курс лекцій. – К., 2001.

  5. Основы этических знаний. Под ред.проф.М.Н.Росенко. – 2-е изд., испр. и доп. – СПб., 2002.

  6. Этика: Учебн. пособие. / Под ред. Т.В.Мишаткиной, Я.С.Яскевич. – 2-е изд. – Минск, 2002. – Гл. 6, 7, 9–11.



Тема 2 Основні етичні категорії. Загальна характеристика та предметне наповнення.
Загальна характеристика категорій етики. Добро і зло – центральні поняття етики; їх діалектичний взаємозв’язок. Концепції розуміння добра і зла.

Обов’язок і совість як механізми моральної свідомості. Поняття гідності і честі як відображення цінності особи.

Сенс життя і щастя як найвищі моральні цінності людини. Любов як етична цінність. Засади морального спілкування.

Проблема предметного наповнення етичних категорій в сучасному світі.


Семінарське заняття на тему: «Етичні категорії та цінності»


  1. Добро і зло як координати етики.

  2. Категорії етики та їхнє практичне значення.

  3. Моральне спілкування.



Самостійна робота на тему: «Прикладна етика»


  1. Прикладні аспекти етики.

  2. Біоетика, екологічна етика.

  3. Професійна етика.

  4. Етикет.


Література:

  1. Гельвеций К.А. Счастье. – М., 1987.

  2. Давыдов Ю.Н. Этика любви и метафизика своеволия. – М., 1989.

  3. Карпов М.М. Смысл жизни человека. – Ростов-на-Дону, 1994.

  4. Коган Л.Н. Зло. – Екатеринбург, 1992.

  5. Кон И.С. Дружба. Этико-психологический очерк. – М., 1989.

  6. Мень А. Тайна жизни и смерти. – М., 1992.

  7. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. Избр.произв.: В 2 т. – 1990. – Т.1.

  8. Роменець В. Жизнь и смерть: постижение разумом и верой. – К., 2002.

  9. Скрипник А.П. Моральное зло в истории этики и культуры. – М., 1992.

  10. Словарь по этике. – М., 1989. – Сс. 75-77, 96-98.

  11. Соловьев В. Оправдание добра. Нравственная философия // Соч.: В 2 т. Т.1. – М. 1992.

  12. Татаркевич В. О счастье и совершенстве человека. – М., 1982.

  13. Фромм Э. Душа человека. Ее способность к добру и злу // Душа человека. – М., 1992. – С. 13-83.



Змістовий модуль 2. Естетика
Тема 1. Естетика як філософська наука. Структура естетичної свідомості.
Естетика як філософське дослідження чуттєво-духовного. Етимологія терміну “естетика”. Багатоманітність підходів до розуміння естетики. Предмет і об’єкт естетики. Функції та завдання естетики; специфіка їх реалізації.

Естетичне почуття та естетична потреба. Естетична оцінка та естетичний смак. Класифікації естетичного смаку. Критерії естетичного оцінювання. Естетичний ідеал. Естетичні погляди та теорії.


Семінарське заняття на тему «Естетична площина сучасної дійсності»:


  1. Естетика як філософська дисципліна.

  2. Специфіка предмету естетики.

  3. Функції та завдання естетики.

  4. Поняття ідеалу.


Самостійна робота на тему «Естетична свідомість»:


  1. Естетика та естетична свідомість.

  2. Структура естетичного пізнання.

  3. Засади естетики.


Література:

  1. Адорно Т. Теорія естетики. – К.: Видавництво Соломії Павличко «ОСНОВИ», 2002.

  2. Борев Ю.Б. Эстетика.: В 2-х т. 5-е изд., доп. – Смоленск, 1997.

  3. Гуревич П.С. Эстетика. – М., 2006.

  4. Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л.Т. Левчук. – 2-е вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.

  5. Золкин А.Л. Эстетика: учебник для студентов вузов, обучающихся по гуманитарно-социальным специальностям. / А.Л. Золкин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 447 с.



Тема 2. Категорії естетики

Прекрасне як центральна категорія естетики. Контекстуальність краси. Краса як гармонія. Красиве і корисне. Закони краси. Потворне. Філософські риси потворного. Гламур. Трагічне в історії естетики. Філософські риси трагічного. Поняття трагічного героя.



Комічне: форми і види (гумор, іронія, сатира, сарказм). Контекстуальність комічного. Категорія жаху як «ідеологічно» чисте естетичне переживання. Піднесене в класичні та некласичній естетиці. Піднесене у природі, суспільстві, мистецтві. Філософські риси піднесеного. Нице як категорія естетики. Кітч і кемп як провідні категорії некласичної естетики.
Семінарське заняття на тему «Категорії естетики»:


  1. Прекрасне і потворне.

  2. Піднесене і нице.

  3. Трагічне і комічне.

  4. Кітч, кемп, жах, гламур.

  5. Катарсис.


Самостійна робота на тему «Естетика і художнє сприйняття»:


  1. Значення естетичних категорій.

  2. Практичне використання естетичного знання.

  3. Естетика і сучасність.


Література:

  1. Борев Ю.Б. Основные эстетические категории. – М., 1960.

  2. Гадамер Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

  3. История красоты / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2004. – 442 с.

  4. История уродства / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2007. – 456 с.

  5. Катарсис: метаморфозы трагического сознания / сост. И общ.ред. В.П. Шестакова. – СПб.: Алетейя, 2007.

  6. Любимова Т. Комическое, его виды и жанры. – М., 1989.

  7. Любимова Т.Г. Трагическое как эстетическая категория. – М., 1985.

  8. Мартынов В. Философия красоты. – Минск, 1991.

  9. Хогарт У. Про красу. – К.: Мистецтво, 1978. – 224 с.


Розширений перелік питань для самостійної роботи, що виносяться на семінарські заняття


  1. Етика як практична філософія.

  2. Соціальні та особистісні функції етичної теорії.

  3. Джерела моральних норм та настанов.

  4. Зв'язок релігійних систем та моралі.

  5. Кореляція моралі та економіки.

  6. Мораль і традиція.

  7. Сутність морального добра.

  8. Концепції походження зла у світі та засоби протидії.

  9. Діалектика взаємодії добра та зла.

  10. Поняття “чистої” та “нечистої” совісті.

  11. Критерії реального обов’язку.

  12. Поняття гріха в християнській етиці.

  13. Особистий рейтинг гріхів.

  14. Стратегії охорони честі і гідності в сучасному суспільстві.

  15. Критерії беззастережного щастя.

  16. Пошук сенсу життя як відповідь на смертність людини.

  17. Сутність щастя і сенсу людського буття.

  18. Любов і кохання в етичному та лінгвістичному аспекті.

  19. Проблема морального релятивізму.

  20. Особистий погляд на моральний прогрес.

  21. Філософська природа естетичного.

  22. Витоки естетики у філософії, психології, культурології.

  23. Природа естетичного почуття і естетичної потреби.

  24. Класифікація естетичних ідеалів.

  25. Етапи розвитку естетичної теорії: канонічний, нормативний, концептуальний.

  26. Естетичні погляди мислителів Античної доби.

  27. Погляди Сократа на мистецтво.

  28. Платонове розуміння музики.

  29. Арістотель: катарсис і риторика.

  30. Від Плотіна до трансцендентної краси християнської істини.

  31. Захист краси Августином Аврелієм.

  32. Потворність як відсутність естетичної реакції у Томи Аквінського.

  33. Нове і старе у естетиці Відродження.

  34. Розум у філософії, правила в мистецтві XVII ст.

  35. Динаміка задоволення Ляйбніца.

  36. Краса і чеснота у англійській естетиці XVIIІ ст. (Локк, Берклі, Юм).

  37. Краса як співвідношення і порядок: німецька традиція естетики (Баумгартен).

  38. Класична німецька естетика (Кант, Гете, Шіллер).

  39. Романтизм в естетиці.

  40. Мистецтво як гра свідомості (Шопенгауер).

  41. Краса як триєдина гармонія (Гегель).

  42. Естетичні концепції ХІХ-ХХ ст.

  43. Естетика доби постмодерну.

  44. Діонісійське та апполонічне в європейській та українській культурі.

  45. Гламур і жах як провідні естетичні категорії сучасності.

  46. Класифікаційні системи в мистецтві.

  47. Соціальні функції мистецтва.

  48. Соціально-психологічні характеристики геніальності.

  49. Естетичний аналіз політичної реклами (на прикладі актуальних роликів та кампаній).

  50. Естетична складова політичного іміджу.




Теми реферативних доповідей


  1. Мораль як об’єкт етики, її сутність та функції.

  2. Співвідношення етики, моралі та моральності.

  3. Історичне зародження морально-етичних норм людського життя.

  4. Співвідношення моральних, релігійних та юридичних норм.

  5. Релігійна та світська мораль.

  6. Моральні принципи буддизму.

  7. Моральні принципи ісламу.

  8. Моральні цінності християнства.

  9. Моральні традиції українського народу.

  10. Перспективи трансформації моральних цінностей сучасному українському соціумі.

  11. Основні концепції моралі в історії європейської культури.

  12. Сенс життя і щастя: особистісний аспект.

  13. Любов як етична та релігійна цінність.

  14. Проблема добра і зла у сучасному кінематографі.

  15. Чесноти і вади як характеристики моральності людини.

  16. Проблема людського щастя у масовій культурі ХХ-ХХІ ст.

  17. Професійна етика.

  18. Поняття етикету: історичні корені і сучасні форми.

  19. Проблема самотності у сучасному світі.

  20. Сучасна етика ділової людини.

  21. Етикет в сучасній українській культурі.

  22. Молодіжна етика: поняття, особливості, проблеми, тенденції.

  23. Етика в добу постмодернізму.

  24. Особливості розуміння естетики як філософської науки.

  25. Взаємовпливи релігії та мистецтва.

  26. Естетична цінність: онтологічний статус.

  27. Трагічне в сучасному кінематографі.

  28. Соціальні та культурні функції мистецтва.

  29. Соціальна природа естетичного.

  30. Трансцендентна природа естетичного.

  31. Естетика природного.

  32. Естетика техногенного.

  33. Естетика віртуального середовища.

  34. Естетичні цінності vs комерційні: проблема розумного співвідношення.

  35. Онтологічний статус естетичної цінності.

  36. Проблема вибору точки відліку в естетичному оцінюванні.

  37. Ілюстративний ряд до категорії прекрасного/потворного, комічного/трагічного, піднесеного/ницого, кітчу/кемпу, катарсису, гламуру, жахливого тощо.

  38. Естетична культура особистості.

  39. Естетика гри: “Homo ludens” Й. Гейзінги та роман-гра М. Павича.

  40. Мистецтво як гра vs мистецтво як катарсис.

  41. Мистецтво як єдність естетичного суб’єкта і об’єкта.

  42. Художня творчість як предмет естетичного аналізу.

  43. Естетичне, етичне, релігійне – проблема співвідношення.

  44. Співвідношення естетичного і фізіологічного в людській тілесності.

  45. Художня цінність мистецького твору.

  46. Перфоменс та геппенінг як феномени сучасного мистецтва.

  47. Критерії естетичної оцінки творів мистецтва (зокрема, фотомистецтва, кінематографу, танцю тощо).

  48. Естетика споживання та естетика провокації.

  49. Естетика масової культури.

  50. Естетика субкультур (обраної на вибір студента).

  51. Релігійна естетика (християнський/ісламський/іудейський/буддійський контекст тощо).

  52. Естетика Сходу та Естетика Заходу.

  53. Сучасне мистецтво як виклик традиційній естетиці.

  54. Постмодерна естетика.

  55. “Шизоаналіз” як метод естетичного дослідження.

  56. Естетика повсякденного.

  57. Естетика кінематографу.

  58. Дизайн як вияв компромісу естетичного й утилітарного.

  59. Значення естетичної складової іміджу.

  60. Естетика реклами.



Методи контролю

Навчальна дисципліна “Етика та естетика” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів.

1 модуль проводиться на 10 тижні І семестру.

2 модуль – 18 тиждень І семестру.


Оцінювання відбувається за такими формами контролю:

Поточний контроль, модульний контроль, залік.



Розподіл балів, що присвоюється студентам
Поточний контроль:

Усна відповідь – 5 балів

Реферативна доповідь – 5 балів

Доповнення – 3 бали

Презентація – 5 балів

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – 5 балів /одна в семестр/


Модульний контроль:

Контрольна робота, колоквіум або тестові завдання – 2 змістових модулі протягом семестру, один із них включений до залікового тестування.


За кожен змістовий модуль – 10-15 балів.

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку – до 50 балів, яка розраховується як накопичувальна оцінка за кожен із змістових модулів та сумарний бал поточного контролю. Загальна оцінка за курс визначається за формулою: 50 балів за поточний контроль + 50 балів за залік (з яких 20 балів – тестові завдання, 30 балів – усне опитування).


Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за підсумковий контроль менше, ніж 25 балів, то студент не допускається до заліку і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни “Етика та естетика”.
Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо


МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Рекомендована література
Базова література з етики:


  1. Этика: Учебн. пособие. / Под ред. Т.В.Мишаткиной, Я.С.Яскевич. – 2-е изд. – Минск, 2002. – Гл. 6, 7, 9–11.

  2. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К., 2003.

  3. Малахов В.А. Етика. Курс лекцій. – К., 2001.

  4. Альтруїзм; Благо; Гедонізм // Філософський словник соціальних термінів. / Під ред. проф. Андрущенка В.П. – Київ – Харків, 2002. – Сс. 35, 93-95, 177-179.

  5. Карпов М.М. Смысл жизни человека. – Ростов-на-Дону, 1994.

  6. Коган Л.Н. Зло. – Екатеринбург, 1992.

  7. Мень А. Тайна жизни и смерти. – М., 1992.

  8. Роменець В. Жизнь и смерть: постижение разумом и верой. – К., 2002.

  9. Скрипник А.П. Моральное зло в истории этики и культуры. – М., 1992.

  10. Татаркевич В. О счастье и совершенстве человека. – М., 1982.

  11. Шердаков В.Н. Добро и зло. – М., 1992.

  12. Фромм Э. Душа человека. Ее способность к добру и злу // Душа человека. – М., 1992. – С. 13-83.

  13. Соловьев В. Оправдание добра. Нравственная философия // Соч.: В 2 т. Т.1. – М. 1992.

  14. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. Избр.произв.: В 2 т. – 1990. – Т.1.

  15. Словарь по этике. – М., 1989. – Сс. 75-77, 96-98.



Допоміжна література з етики:


    1. Абеляр П. История моих бедствий. – М., 1992.

    2. Аристотель Этика к Никомаху. Сочинения. В 4 т. – М., 1983. – Т.4.

    3. Басова Н.В. Педагогическая этика // Педагогика и практическая психология. – Ростов-на-Дону, 1999. – С.312-340.

    4. Бондаренко Ю.Я. У истоков современной морали (Очерки этико-философских воззрений Эпиктета, Марка Аврелия и Конфуция). – М., 1991.

    5. Бугай Н. Український етикет. – У 2-х частинах. – К., 2001.

    6. Гельвеций К.А. Счастье. – М., 1987.

    7. Гусейнов А.А., Иррлитц Г Краткая история этики. – М, 1987.

    8. Гусейнов А.А.. Великие моралисты. – М., 1995.

    9. Давыдов Ю.Н. Этика любви и метафизика своеволия. – М., 1989.

    10. Диоген Лаэртский О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986.

    11. Драган Л. Професійна етика та культура педагогічних стосунків у сучасній школі // Директор школи. – 2001. – № 20.

    12. Кон И.С. Дружба. Этико-психологический очерк. – М., 1989.

    13. Корніяка О.М. Мистецтво гречності. Чи вміємо ми себе поводити? – К, 1995.

    14. Кропоткин П.А. Этика. – М., 1991.

    15. Основы этических знаний. Под ред.проф.М.Н.Росенко. – 2-е изд., испр. и доп. – СПб., 2002.

    16. Пенькова О. Проблема іміджу: соціокультурний і психолого-педагогічний аспекти // Рідна школа. – 2002. - № 6. – С.47-48.

    17. Хамитов Н.В. Пределы мужского и женского. – К., 1997.

    18. Хороший тон: Сборник правил и советов на все случаи жизни. – М., 1990

    19. Шостром Э. Антикарнеги. – М., 1992.


Базова література з естетики:


  1. Борев Ю.Б. Эстетика.: В 2-х т. 5-е изд., доп. – Смоленск, 1997.

  2. Гилберт К.Э., Кун Г. История естетики / Под. общ.ред. В.П. Сальникова. – Спб.: Алетейя, 2000.

  3. Гуревич П.С. Эстетика. – М., 2006.

  4. Естетика /За ред. Л.К.Левчук. – К.,2001.

  5. Естетика. Навч. посіб. За ред. Лозового В.О. – К.,2003.

  6. Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л.Т. Левчук. – 2-е вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.

  7. Золкин А.Л. Эстетика: учебник для студентов вузов, обучающихся по гуманитарно-социальным специальностям. / А.Л. Золкин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 447 с.

  8. История эстетической мысли. В 6-ти т. – Ин-т философии АН СССР, Сектор эстетики. – М.: Искусство, 1985.

  9. Каган М.С. Эстетика как философская наука. СПб., 1997.

  10. Кривцун О.А. Эстетика. М., 2000.

  11. Левчук Л.Т., Оніщенко Р.І. Основи естетики. Навч. посіб. – К.,2000.

  12. Сморж Л.О. Естетика: Навч. посіб. – К., Кондор, 2005.

  13. Эстетика: Словарь / Под общ. Ред. А.А. Беляева и др. – М.,1989.

  14. Яковлев Е.Г. Эстетика. М, 2004.



Допоміжна література з естетики:


  1. Адорно Т. Теорія естетики. – К.: Видавництво Соломії Павличко «ОСНОВИ», 2002.

  2. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. – К., 2004.

  3. Бычков В.В., Маньковская Н.Б., Иванов В.В. Триалог или Разговор Второй о философии искусства в разных измерениях. – М.: ИФРАН, 2009.

  4. Каган М.С. Морфология искусства. – Л.-М., 1972.

  5. Катарсис: метаморфозы трагического сознания / сост. И общ.ред. В.П. Шестакова. – СПб.: Алетейя, 2007.

  6. Клоссовски П. Культура постмодерна. – М., 1997.

  7. Кьеркегор С. Страх и трепет. М., 1993.

  8. Лосев А.Ф. История античной эстетики. – М.: Государственное издательство «Высшая школа», 1963.

  9. Любимова Т. Комическое, его виды и жанры. М., 1989.

  10. Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – Спб., 2000.

  11. Мигунов А.С., Ерохин С.В. Алгоритмическая эстетика / А.С. Мигунов, С.В. Ерохин. – СПб.: Алетейя, 2010.

  12. Новиков A.B. От позитивизма к интуитивизму. М., 1976. (р.«Теория комического и проблема «чистого искусства». С. 165-182). Любимова Т.Г. Трагическое как эстетическая категория. М., 1985.

  13. Рансьер Ж. Эстетическое бессознательное. – Спб.; М: Machina, 2004.

  14. Столович Л. Красота. Добро. Истина. – М., 1994.

  15. Татаркевич А. Античная эстетика. / Пер. с польск. и предисл. А. Сикоры. – М.: Искусство, 1977.

  16. Харт Д. Красота бесконечного: Эстетика христианской истины. – М.: «Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2010.

  17. Шопенгауер А. О теории смешного //Мир как воля и представление. Т.2. С.181-190.

  18. Эко Умберто. История средневековой эстетики. – СПб.: Азбука-Классика, 2004.

  19. Яковлев Е.Г. Эстетика. Искусствоведение. Религиоведение. – 2-е изд., стер. – М.: КДУ, 2005.



Першоджерела:


  1. Бердяев Н.А. Самопознание. Опыт философской автобиографии. – М., 1991.

  2. Бубер М. Я и Ты / Квинтэссенция – 1991. – М., 1992.

  3. Витгенштейн Л. Лекция об этике // Историко-философский ежегодник. – М., 1989.

  4. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

  5. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1992.

  6. Кьеркегор С. Страх и трепет – М., 1993.

  7. Мунье Э. Персонализм. – М., 1992.

  8. Мур Дж. Принципы этики. – М., 1984.

  9. Сумерки богов (Ф.Ницше, З.Фрейд, Э.Фромм, А.Камю, Ж.-П.Сартр) – М., 1990

  10. Таро Г.Д. Жизнь без принципов. – СПб., 1992.

  11. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

  12. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

  13. Вольтер. Эстетика. – М., 1980.

  14. Далі Сальвадор. Щоденник одного генія. – К., 1991.

  15. Дідро Д. Парадокс про актора. - Київ: Мистецтво, 1966. - 146 с.

  16. Ингарден Р. Исследования по эстетике. – М., 1962.

  17. История красоты / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2004. – 442 с.

  18. История уродства / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой, И.В. Макарова, Е.Л. Кассировой, М.М. Сокольской. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2007. – 456 с.

  19. Лессинг Г.-Э. Лаоокоон, иои О границах живописи и поэзии. – М., 1957.

  20. Ломброзо Ч. Гениальность и помешательство. – М., 1996.

  21. Ніцше Ф.  Народження трагедії з духу музики. / Ніцше Ф. / Повне зібрання творів. – Львів: Астролябія, 2004.


Питання для модульної контрольної роботи:

Модуль № 1.

Варіант 1.

  1. Основні поняття етики.

  2. Природа і функції моралі.

  3. Структура моральної свідомості.

  4. Честь як етична категорія.


Варіант 2.

  1. Завдання етики.

  2. Контекстуальність поняття моралі.

  3. Моральна норма.

  4. Гідність як моральна категорія.


Варіант 3.

  1. Етимологія понять «етика», «мораль», «моральність».

  2. Концепція зла в етиці.

  3. Етичні цінності.

  4. Щастя як етична цінність.


Варіант 4.

  1. Завдання і функції етичної теорії.

  2. Концепції розуміння добра в етиці.

  3. Любов як етична цінність.

  4. Категоричний імператив Канта та «золоте правило моралі» Конфуція.


Варіант 5.

  1. Головні категорії етики.

  2. Поняття морального зла.

  3. Критерії морального вибору.

  4. Моральні цінності: сутність, призначення в суспільстві, трансформація.


МОДУЛЬ № 2
Всі питання оцінюються по 2,5 бали.

Загальна кількість – до 10 балів.

Варіант 1.

  1. Основні поняття естетики.

  2. Моделі розуміння прекрасного.

  3. Засади формування естетичної свідомості.

  4. Діалектичні начала в естетиці: чоловіче.


Варіант 2.

  1. Завдання естетики.

  2. Піднесене і нице як категорії класичної естетики.

  3. Естетична потреба та естетичне почуття.

  4. Діалектичні начала в естетиці: аполлонічне.


Варіант 3.

  1. Походження естетики.

  2. Суть категорії комічного. Типи комічного.

  3. Естетичні цінності.

  4. Діалектичні начала в естетиці: жіноче.


Варіант 4.

  1. Варіанти розуміння естетичної теорії.

  2. Розкрийте зміст трагічного. Наведіть приклади.

  3. Естетичний смак: суть та різновиди.

  4. Діалектичні начала в естетиці: діонісійське.


Варіант 5.

  1. Естетика як теорія пізнання.

  2. Кітч і кемп як категорії некласичної естетики.

  3. Критерії естетичного смаку.

  4. Характерні риси естетики Заходу.


Зразок письмового тестування

Прізвище, ім’я

студента ___________________________Група________________
1. Правило поведінки, в якому людина орієнтується на певний взірець, і яке відображає усталені потреби людського співжиття та відносин називається:

1) моральною нормою; 3) моральним принципом; 2) моральним мотивом; 4) моральним ідеалом.


2. Найменшим елементом моральної діяльності є:

1) моральна норма; 2) моральний вчинок; 3) моральний принцип.


3. До видів совісті не належить:

1) чиста; 2) певна; 3) скрупулярна; 4) загальнолюдська; 5) фарисейська.


4. Яка із перелічених категорій не є етичною?

1) свобода; 2) відповідальність; 3) комічне; 4) щастя.


5. Категорія естетики, яка відтворює негативні явища дійсності і особливості суспільного та індивідуального життя, які викликають у людини різку реакцію – це…

1) гротеск; 2) прекрасне; 3) піднесене; 4) нице.


6. Сенс життя полягає у…(4-5 речень)
7. Головні категорії естетики – це… (не менше 4)
8. Чи варто залишати людині можливість бути аморальною? (4-5 речень)
9. Як ви розцінюєте перспективи моральних цінностей в сучасному українському суспільстві? Обґрунтуйте свою позицію. (4-5 речень)
10. Для чого потрібне мистецтво сучасній людині? (4-5 речень)

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ


Колесник Ігор Миколайович
ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА
ПРОГРАМА

варіативної навчальної дисципліни

(за вибором університету)


Редактор Колесник І.М.
Комп’ютерне верстання Колесник І.М.

Формат 60х84. Папір офсетний.

Друк на різографі. Умовн.друк. арк. 0,8. Обл.-видав.арк.1,0.

Тираж 100 прим.


Малий видавничий центр філософського факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка



вул. Університетська, 1, 79000, Львів.



База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка