І. М. Лицур д-р екон наук, старш наук співроб., провідний науковий співробітник відділу стратегічного потенціалу сталого розвитку Державна установа Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Н


НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА «ЗЕЛЕНОГО» ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ



Сторінка15/22
Дата конвертації11.03.2019
Розмір5,4 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   22

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА «ЗЕЛЕНОГО» ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ
головний радник Потапенко В.Г.

Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна» (Україна)
«Зелене» зростання – це нове зростання більш ресурсоефективне, чисте та стійке, яке не сповільнює соціально-економічний розвиток. До основних принципів «зеленого» зростання відносять:

  • більшу рівність і справедливість розподілу ресурсів між народами, поколіннями, статями;

  • обмеження негативних соціальних наслідків і впливу на навколишнє середовище;

  • розуміння високої цінності природного і соціального капіталу (інтерналізація зовнішніх екологічних витрат; впровадження «зеленого» обліку; оцінки витрат за період життєвого циклу продукції; поліпшення управління)

  • ефективність використання ресурсів;

  • стійке споживання та виробництво;

  • створення «зелених» робочих місць.

Підвищення ресурсоефективності та впровадження програми більш чистого виробництва є системним завданням, яке потребує трансформації багатьох галузей життя України, як перший етап на шляху до «зеленого» зростання». Це важливе інституційне завдання на першому етапі потребує аналізу національної нормативно-правової бази.

Законодавча база в сфері, що стосується «зеленого», як і в інших областях є досить строкатою та різною як за якістю правових документів так і за рівнем відповідності реальній політиці (Таблиця).

Нормативно-правова база здебільшого складається з:


  • Конституції України;

  • Законів України;

  • Указів Президента України,

  • Постанов та Розпоряджень Кабінету міністрів України,

  • Наказів та листів керівників центральних органів виконавчої влади.

Якщо проаналізувати такий напрямок «зеленого» зростання як «низьковуглецева» економіку в Україні, то господарська діяльність регламентується наступними нормативними документами:

  • Постанова Кабінету міністрів України «Про формування і ведення Національного електронного реєстру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів» від 28.05.2008 року № 504;

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підготовки, розгляду, схвалення га реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів» від 22.02.06 № 206;

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій у період дії зобов'язань сторонами Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» від 22.02.08 № 221;

  • Наказ Нацекоінвестагентства «Про затвердження Вимог до документів, у яких обґрунтовуються обсяги антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, для отримання листа-підтримки власником джерела викидів, на якому планується реалізація проекту спільного впровадження» від 25.06.08 № 32;

  • Наказ Нацекоінвестагенства «Про затвердження Вимоги до підготовки проектів спільного впровадження» від 25.06.08 № 33.

На сьогоднішній день правове регулювання в сфері підвищення ресурсоефективності та більш чистого виробництва здійснюються, головним чином, не на основі застосування Законів України, а на основі нормативних документів, таких як Укази Президента України, Постанови та Розпорядження Кабінету міністрів України, Наказів та листів центральних органів виконавчої влади.

Ситуація, що склалася, фактично, обмежує можливості підприємств, місцевих громад та громадських організацій захищати свої права в судах, зокрема щодо «зеленого» зростання.

Закони України та Кодекси України, що стосуються «зеленого» зростання прийняті в різні роки відрізняються за якістю, структурою.

Законодавчі акти України Радянської Соціалістичної Республіки, прийняті на початку 90-х років минулого століття, такі як «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про освіту» з одного боку, є базовими у правовому регулюванні в своїй сфері, а з іншого є здебільшого декларативними і не відповідають реаліям сучасної політики.

Аналіз законодавства з питань, що мають відношення до «зеленого» зростання свідчить, що законодавчі акти на сьогоднішній день не складають навіть половини нормативно правової бази, що регулюють ці питання.

Таким чином, можна зробити висновки:



  • нормативно-правова база «зеленого» зростання складається, здебільшого, з підзаконних актів, що не дозволяє захищати бізнесу свої права в судах, що обмежує розвиток та залучення інвестицій;

  • існуючі Закони України в сфері «зеленого» зростання мають у багатьох випадках декларативний характер, а практична регуляція здійснюється на основі підзаконних актів;

  • необхідно прийняття пакету Законів України, гармонізованих з законодавчою базою Європейського Союзу в сфері «зеленого» зростання.


Методологічні основи оптимізації стратегії користування природним середовищем і природними ресурсами
доц. Сегеда І.В.

Національний технічний університет України «КПІ» (Украина)
Ефективність користування природним середовищем і природними ресурсами в сучасних умовах зумовлюється доцільною спрямованістю заходів щодо комплексного раціонального використання, охорони і відтворення природних ресурсів, охорони довкілля і забезпечення екологічної безпеки території і населення. Їх адекватне еколого-економічне використання можливе лише на основі всебічного вивчення природно-ресурсного потенціалу на конкретних територіях регіону (наприклад природно-ресурсний комплекс) в умовах господарювання, обумовленого рівнем соціально-економічного розвитку. Головним методологічним завданням сьогодні є розроблення механізмів забезпечення відтворення природних ресурсів як умови життєдіяльності людини на принципах економічного самозабезпечення [1].

Комплексний та багатофакторний характер досліджуваної проблеми, обумовлено високим рівнем невизначеності багатьох параметрів, наявністю часто суперечливих інтересів суб'єктів, що беруть участь в господарській діяльності, пов'язаній з користуванням природним середовищем і природними ресурсами, має на увазі використання цілісного, по можливості, методологічного апарату або його елементів. Детермінує необхідність системного підходу, що передбачає чітку логіку в реалізації послідовного вивчення чинників які мають вплив один на одного і зв'язків, організацію специфічного моніторингу та системи збору вихідної інформації, використання сукупності формалізованих і неформальних процедур аналізу та прогнозування ситуацій. Загальна схема послідовності реалізації основних етапів дослідження користування природним середовищем і природними ресурсами в регіоні та прогнозування його розвитку складається з наступник кроків:

- визначення об'єкту і предмету дослідження;

- визначення цілей, завдань дослідження і показників (критеріїв) їх досягнення;

- визначення структури об'єкту, опис його властивостей, організації і умов існування;

- збір і обробка інформації, що відноситься до вирішуваного завдання, організація моніторингу;

- побудова гіпотез про механізм функціонування і перспектив розвитку об'єкту;

- дослідження об'єкту за допомогою моделей і неформальних методів, що включає уточнення цілей і перспектив розвитку;

- вибір найбільш раціональної альтернативи розвитку.

Протилежність інтересів суб'єктів господарської діяльності і громадськості, що виникає часто, по відношенню до дотримання суспільнозначущих екологічних вимог викликає необхідність державного регулювання, що забезпечує ухвалення компромісних рішень при формуванні стратегії використання природно-ресурсної бази. Розробка цієї стратегії повинна ґрунтуватися на передбаченні як позитивних, так і негативних тенденцій, які можуть виникати при різних сценаріях розвитку регіональної економіки. Надзвичайно висока міра невизначеності більшості економічних і екологічних показників обумовлює недоцільність використання деталізованих розрахункових моделей при прогнозуванні найважливіших напрямів розвитку регіону. Раціональною формою оцінки перспективи можуть служити методи, що базуються на обліку досить стійких тенденцій, що відображають агреговані

зміни секторів регіональної економіки, які формують макроекономічні параметри і показники. Несталий характер ринкових відносин у сфері користування природним середовищем і природними ресурсами, недоліки розвитку економіко-правових нормативів на національному і регіональному рівнях обумовлюють особливу актуальність визначення концепції і методологічних основ розробки екоеффективної стратегії розвитку регіонів. Реалізація даної концепції розробки раціональних рішень по формуванню стратегії ефективного розвитку, передбачає використання сукупності конкретних методичних підходів, серед яких, перш за все, необхідно виділити:

- сценарний підхід при розробці варіантів можливої стратегії екоеффективного розвитку регіону, особливо в частині оцінки темпів і якості економічного зростання і розвитку основних секторів економіки;

- виявлення і облік досить стійких тенденцій розвитку агрегованих секторів, що представляють домінуючу частину економіки;

- вивчення бізнес-планів найбільш ефективних проектів розвитку виробництва і споживання використовуваних ресурсів, перспектива реалізації яких обґрунтована як з позицій оцінки очікуваної економічної ефективності, так і з точки зору дотримання екологічних вимог.

Даний підхід дасть можливість формувати і проводити єдину економічну і екологічну політику, реалізувати адекватну систему заходів і дій з комплексного і раціонального освоєння природно-ресурсного потенціалу і на цій основі збалансовано і стійко розвивати економіку держави.


  1. Системно-комплексне оцінювання потенціалу сталого розвитку України / О.М. Алімов, В.В.Микитенко та ін. – Київ : ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», 2013. – 88 с.

ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО РЫНКА В СИСТЕМЕ ЭКОНОМИКИ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ
соискатель Чижов В.В.

ФГБОУ ВПО «Российский экономический университет им. Г.В. Плеханова» (Российская Федерация)
В современных условиях обществом в производство и потребление вовлекается такое количество веществ и энергии, которое в десятки раз превосходит чисто биологические потребности человека. Анализ показывает, что при существующих темпах роста народонаселения душевое потребление не только не уменьшается, но и заметно увеличивается. В этих условиях с точки зрения экономики природнопользования, а также маркетинга важное зеачние имеет анализ экологических факторов и экологических предпочтений на потребительском рынке. В условиях возрастания «потребительского давления» населения, которое проявляется в росте потребления важнейших видов природных ресурсов, энергии, загрязнении окружающей среды, важной задачей экономики природопользования является разработка такого механизма хозяйствования, который бы учитывал изменения сложившихся представлений о человеческих потребностях и ценностях, сопоставления результатов и затрат, способность окружающей среды к удовлетворению возрастающих потребностей общества.

Социологические опросы, проведенные ВЦИОМ в 2013 г. показали четкую связь между потребительским поведением и экологическими параметрами продукции (работ и услуг). В ходе данного анкетирования опрашивались люди в возрасте от 18 до45 лет с образованием высшим и незаконченным высшим, с высоким и средним уровнем дохода, жители крупных мегаполисов. Целью опроса было изучение отношения и поведения сегмента экологически ориентированных российских потребителей при выборе потребительских товаров. Другими словами, опрошенным предлагалось ответить на вопрос: насколько экологический фактор представляет ценность и полезность в процессе выбора продукта потребителем. Было получено 255 анкет. Исследование проводилось среди респондентов, потенциально относящихся к группе экологически ориентированных потребителей.

Анализ ответов респондентов в зависимости от социально-демографических показателей (пол, доход) показал высокие потребительские оценок значимости экологической чистоты товаров. Также анкеты должны были выявить, насколько озабоченность экологическими проблемами и согласие с тем, что следует улучшить экологическую чистоту потребительских товаров, находят отражение в их покупательском поведении. Респондентам был задан вопрос, обращают ли они внимание на экологическую чистоту (экологичность) товара при покупке. Положительный ответ был получен у 75% респондентов. Результаты исследования продемонстрировали усиление наблюдаемых тенденций и увеличение разрыва в значении экологичности товара при покупке товаров.

Поскольку для успешной реализации стратегии необходимо включить в позиционирование товаров и в идентичность брендов атрибут экологичности, то важно понять, каким образом респонденты определяют экологичность товаров при выборе. Респондентам был задан вопрос о том, как они оценивают экологичность товара. В данном вопросе отвечающий мог выбирать несколько из предложенных вариантов ответа, а также имел возможность вписать свои варианты. Полученные по этому вопросу результаты представлены на рис. 1.



Рис. 1. Атрибуты оценки экологичности товара российскими потребителями, 2013 г.


Большинство респондентов (78,4%) считают, что экологическую чистоту товара следует определять по наличию на нем экологической маркировки. На втором месте респонденты указали известность бренда – 35,3%. Происхождение товара и его состав также используются россиянами для определенияего экологичности. 1,6% респондентов указали, что определяют экологичность товара по качеству его упаковки. Таким образом, можно говорить, что экологичность является атрибутом оценки и выбора товара среди экологически ориентированных потребителей. При формировании маркетинговой стратегии необходимо учесть особенности сегмента экологически ориентированных потребителей. Полученные в ходе исследования результаты позволят маркетологам избежать ошибок при формировании маркетинговой стратегии экологичных товаров, их позиционировании и продвижении на рынок.
1. Лукина А.В. Экологический фактор в потребительском восприятии // Маркетинг. – 2010. – №3 (112).
ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
с.н.с. Шашула Л.О., Сакаль О.В., Третяк Н.А.

Державна установа "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України" (Україна)
Проблема. Прибуткове використання земельних ресурсів у ринкових умовах господарювання в Україні потребує розроблення і впровадження єдиної стратегії землекористування.

Шляхи вирішення. Інституціоналізація власності на земельні ресурси. Механізм реалізації права власності на землю передбачає гарантування прав юридичним особам і громадянам, що забезпечується надійною системою реєстрації та обліку прав і об’єктів власності. Суспільні форми землеволодіння доцільні за умов: невисока вартість продукції на одиницю землі; низькі частота, надійність використання або прибутковість; незначні можливості поліпшень або інтенсифікації; необхідність великих площ для ефективного використання; потреба у капіталовкладеннях.



Організаційна структура управління земельними ресурсами. Поєднання у просторі й часі процесів диверсифікації відносин власності на земельні ресурси з інтернаціоналізацією та глобалізацією економіки повинно відбуватися в інтересах національної спільноти, що потребує особливої уваги і постійного державного регулювання.

Генеральна схема планування території України. Для досягнення ефективного управління земельними ресурсами в нових умовах необхідно здійснити докорінну організаційно-технологічну перебудову існуючої системи землекористування. Генеральна схема землеустрою території країни визначає оптимальні напрями використання територій.

Узгодження суспільних та приватних інтересів. Прийняття альтернативного рішення можливе з використанням засобів оптимального управління. Перетворення земельних ресурсів на актив та пошук оптимальних з погляду колективних і приватних інтересів засобів такого процесу вирішує проблему забезпечення добробуту як індивіда так і суспільства.

Ціноутворення на земельні ресурси. Не існує оцінки природних ресурсів, котра б ураховувала всі вигоди та еколого-соціальні функції, частина яких не має монетарного вираження. Виділяємо такі проблеми як ціноутворення на право використання природних ресурсів та на послуги екосистем. У зв’язку з цим виникає проблема обчислення, вилучення (привласнення) і розподілу земельної ресурсної ренти.

Розроблення і реалізація єдиної рамкової програми розвитку сільських районів. Одним із ефективних механізмів такої програми, за прикладом країн ЄС, є впровадження прямих схем фінансової підтримки розвитку сільських районів, зокрема шляхом чіткого розмежування фінансування їх розвитку та фінансової підтримки ринку сільгосппродукції.

Загрози, що виникають у процесі землекористування. Імовірні ризики пов’язані із землекористуванням, становлять загрозу економічним інтересам, продовольчій, екологічній та національній безпеці. При ухваленні управлінських рішень слід ураховувати фактор невизначеності щодо меж стійкості екологічних систем земель, їх асиміляційний потенціал, а також динаміку і наслідки зміни якісних характеристик під впливом антропогенного навантаження.

Механізми управління земельними відносинами. Вирішення існуючих проблем землекористування в Україні та попередження негативних наслідків, відтворення потенційної продуктивності земельних ресурсів можливе шляхом створення сприятливого інституційно-правового та фінансово-економічного середовища (рис. 1).

Рис. 1. Логічно-смислова модель системи управління земельними ресурсами

Відповідно до основних цілей управління земельними ресурсами як економічної функції права власності держави на землю повинні формуватися найважливіші напрями державного регулювання.



ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ АНАЛІЗУ ВИТРАТ І ВИГІД ЛІСІВНИЧИХ ПРОЕКТІВ
аспірант Шведюк Ю.В.

Національний лісотехнічний університет України (Україна)

Зміна парадигми розвитку світової економіки в умовах екологізації, необхідність вирішення глобальних проблем людства підкреслюють актуальність невиснажливого, гармонійного і збалансованого менеджменту природних ресурсів. Важливими умовами подальшого економічного розвитку є раціональне використання природних ресурсів, зменшення деградації природних екосистем і посилення їх корисних характеристик.

Лісове господарство відіграє важливу роль у забезпеченні економічного зростання та збереженні сталого розвитку. Сьогодні у процесі прийняття управлінських рішень у цій сфері часто застосовують аналіз витрат і вигід (АВВ). В основу виконання АВВ покладено екосистемний підхід, який найбільш широко відображає сучасні уявлення про необхідність реформування лісового господарства з урахуванням зниження потенціалу лісових екосистем. Екосистемний підхід передбачає врахування усього спектру послуг лісових екосистем, їх впливу на інші екосистеми і дозволяє найбільш точно підійти до визначення економічної оцінки лісових ресурсів [4]. АВВ лісівничих проектів – це процедура систематизованого порівняння витрат і вигід, яка дозволяє визначити еколого-економічну ефективність різних способів лісовідновлення, врахувати фінансові, економічні, екологічні, соціальні і культурні впливи проектів.

АВВ є корисним і дієвим інструментом у процесі прийняття управлінських рішень щодо відновлення лісів у випадках, коли [3]:



  • ринкові ціни не здатні об’єктивно відображати справжню вартість витрат і вигід проекту;

  • вплив від потенційних витрат і вигід зазнають сторони, які не приймають безпосередньої участі у проекті (треті сторони);

  • наслідки реалізації проекту є настільки масштабними, що вимагають врахування усіх можливих впливів (ефектів).

АВВ охоплює фінансовий, економічний і сенситивний види аналізу. Фінансовий аналіз має на меті визначити рентабельність функціонування підприємства або доцільність реалізації комерційних проектів на основі ринкових цін витрат і вигід [1]. Економічний аналіз передбачає визначення реальної економічної вартості ресурсів, вплив на суспільство повного спектру витрат і вигід, які виникають внаслідок реалізації проекту і не завжди оцінені ринком. Вигоди вимірюються на основі концепцій готовності платити (ГП) чи готовності прийняти компенсацію (ГПК), а витрати – на основі концепції альтернативної вартості [5].

Згідно алгоритму виконання АВВ лісовідновлення, перший етап передбачає проведення фінансового аналізу. Фінансовий аналіз дозволяє порівняти вартість запасу деревини у віці рубки головного користування і витрати на вирощування деревостану протягом повного циклу лісовирощування для декількох альтернативних проектів на основі показників фінансової ефективності. Отримані результати надають можливість обрати найбільш привабливий проект для реалізації з точки зору лісових і лісомисливських підприємств.

Другим важливим етапом алгоритму є виконання економічного аналізу, який передбачає оцінювання вигід і втрат довкілля, врахування зовнішніх ефектів і визначення справжніх вартостей послуг лісових екосистем. Обраний спосіб лісовідновлення здійснює вплив на такі важливі послуги лісових екосистем як посилення водоохоронної та водорегулюючої здатності лісових насаджень, зменшення викидів СО2, підвищення виділення кисню, послаблення ерозійних процесів, збереження біорізноманіття, підвищення рекреаційної та естетичної цінності ландшафтів тощо.

Завершальним етапом виконання АВВ лісовідновлення є сенситивний аналіз. Часові рамки виникнення витрат і вигід, відсоток дисконтування, вартість деревини є важливими елементами реалізації лісівничих проектів. Аналіз чутливості дозволяє визначити ключові параметри, зміна значень яких здійснює найбільший вплив на витрати і вигоди, успішність і прибутковість реалізації проекту [2]. Аналіз чутливості має на меті підвищити достовірність результатів проекту і дозволяє менеджерам лісового господарства приймати рішення щодо того, чи витрачати більше часу і зусиль для створення більш надійних прогнозів для ключових параметрів проекту, або ж відмовитись від його реалізації через наявність високої ймовірності ризику.



Отже, АВВ лісівничих проектів доцільно виконувати для наукового обґрунтування прийнятих управлінських рішень щодо здійснення лісогосподарської діяльності підприємствами, виконання Державної цільової програми «Ліси України», інших галузевих програм у сфері лісового господарства.


  1. Economic assessment of forestry project impacts, 1992. FAO Forestry Paper 106 / Prepared by H.M. Cregersen and A.H. Contreras. – Roma.

  2. Hadley, D., 2011. Sensitivity analysis within cost benefit analysis. Spicosa Project Report, University of East Anglia CSERGE, Norwich. – 19 p.

  3. Harrison, S. and Herbohn, J., 2008. Financial and economic research methods: ACIAR Training Manual. – 86 p.

  4. Shepherd, G., 2008. The Ecosystem Approach: Learning from Experience. Gland, Switzerland: IUCN. – 190 p.

  5. Snowdon P. and Harou P. 2013. Guide to Economic Appraisal of Forestry Investments and Programmes in Europe. – European Forest Institute. – 30 p.


РОЗДІЛ 6

Екологізація галузей народного господарства та екологічна безпека

Экологизация ОТРАСЛЕЙ НАРОДНОГО ХОЗЯЙСТВА И ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ

Ecologization sectors of the economy and ecological security

Каталог: bitstream -> 123456789 -> 36795
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"
36795 -> І. М. Лицур д-р екон наук, старш наук співроб., провідний науковий співробітник відділу стратегічного потенціалу сталого розвитку Державна установа Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Н


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   22


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка