І. М. Лицур д-р екон наук, старш наук співроб., провідний науковий співробітник відділу стратегічного потенціалу сталого розвитку Державна установа Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Н


АДАПТАЦІЯ ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА



Сторінка22/22
Дата конвертації11.03.2019
Розмір5,4 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

АДАПТАЦІЯ ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА


аспірант Черняк Г.М.

Національний технічний університет України «КПІ» (Україна)
В сучасних умовах економічна безпека підприємства втілює основні принципи менеджменту, насамперед, здатність адаптуватися до швидких змін навколишнього середовища, а також ситуаційного підходу в управлінні, що являє собою здатність адекватно та оперативно реагувати на існуючі та нові загрози нормальній підприємницькій діяльності. Нестабільність економічного середовища, поява якісно нових проблем зумовлює необхідність теоретичного вивчення та обґрунтування практичних рекомендацій для забезпечення економічної безпеки українських підприємств.

Досліджуючи теоретичне підґрунтя безпеки, можна виокремити два концептуальні підходи щодо її семантики і морфологічного трактування, а саме: статичний (безпека як стан) і діяльністний (безпека як діяльність). Останній підхід закладено в основу наукових досліджень і сучасного уявлення про категорію безпеки в усіх варіантах її прояву, відповідно до якого “безпека” уявляється як об’єктивна діяльність суб’єкта у певних умовах, що базується на активній взаємодії цього суб’єкта та умов його існування, якими він опанував у процесі власної самореалізації і здатен контролювати[1].

Якщо виходити з такого розуміння економічної безпеки, то поряд з боротьбою із загрозами внутрішнього і зовнішнього середовища, попередження небезпек необхідно виділити і такий елемент, що передбачає внутрішні зміни підприємства у відповідь на вимоги та процеси, що мають місце ззовні – адаптація.

Поняття адаптації є універсальним, воно включає в себе і пристосування до змін шляхом внесення поправок в діяльності чи внутрішній організації підприємства, які стосуються стратегічних цілей, і підходу до управління.

Дане поняття вживається в різних значеннях і є предметом самостійного дослідження. В контексті забезпечення економічної безпеки як активної діяльності, воно передбачає процес цілеспрямованої зміни параметрів, структури і властивостей будь-якого об ’єкта у відповідь на зміни, що відбуваються як у зовнішньому середовищі діяльності об’єкта, так іу середині нього[2].

Структурно процес адаптації підприємства складається з двох елементів: адаптивної реакції підприємства і безпосередньо адаптації. Перша складова означає зміну стратегічних орієнтирів внаслідок змін умов економічного середовища. Друга складова передбачає проведення структурних змін внутрішніх підрозділів підприємства чи зміну їх параметрів, наприклад, освоєння технології або зміна ринків.

Адаптивна реакція виникає якщо підприємство слідкує за змінами, що супроводжують його діяльність і вчасно реагує на фактори їх впливу. Зокрема, прямі фактори, такі як поведінка постачальника, перевізника, зміни законодавства, безпосередньо торкаються діяльності підприємства. Факторами непрямого впливу є соціально-політичний стан держави, рівень розвитку науки і техніки.

Адаптація підприємства до зовнішніх умов вимагає своєчасності, гнучкості та економності, тобто має бути адекватною тому стану економіки, що має місце в конкретний проміжок часу. Внаслідок цього виникає необхідність у належному забезпеченні об’єктивною та достовірною інформацією, відомостями з різних джерел, тому що швидкість отримання даних прямо впливає на швидкість адаптивної реакції підприємства.

Виходячи з ролі та значення адаптаційних процесів для підприємства виділяється три моделі їх поведінки:

Активна модель – пошук і встановлення нових господарських зв’язків, нові програми, нові підходи до управління підприємством, активна перебудова організаційної структури.

Консервативна модель – збереження традицій, незмінна структура випуску продукції, відсутня економія витрат, відсутність змін.

Змішана модель – підприємство діє за моделлю як активної, так і консервативної поведінки, але переважають традиційні господарські зв’язки[3, c. 135].

Економічна складова адаптації до зовнішніх умов спрямована на забезпечення ефективності реалізації адаптаційних заходів. Об’єктом адаптації виступає сфера діяльності підприємства, у роботі якої проявилися негативні впливи кризових умов. Зокрема, В.М. Нижник під адаптаційними заходами розуміє сукупність інструментів, які застосовуються для трансформації об’єкта адаптаційного впливу у визначеному напрямі, і пропонує такі з них: ухиляння, локалізації, дисипації, компенсації[4]. Ухиляння передбачає тимчасову відмову від реалізації ризикованих бізнес-проектів. Другий захід – дисипація – розподіл негативних проявів кризових умов між діловими партнерами шляхом інтеграції економічних інтересів. Локалізація як адаптаційний захід виступає як обмежуючий чинник поширення негативних проявів зовнішнього середовища на діяльність підприємства. Компенсація призводить до створення резервів підприємства, формування альтернативних ринків сировини та збуту.

Тому, з огляду на адаптаційну складову, виділяють поняття економічної безпеки, під якою розуміють послідовну, заплановану, цілеспрямовану, комплекту діяльність підприємства щодо зміни кожного з елементів бізнесу певного підприємства, викликану попитом, обумовлену науково-технічним прогресом і спрямовану на діючу організаційну структуру, технологічні процеси, стиль і методи управління продукцією, що випускається, джерела сировини та матеріалів, ринки збуту, документообіг та інше [5].

Отже, метою адаптації підприємства до умов зовнішнього середовища є забезпечення економічної безпеки підприємства через балансування інтересів з суб’єктами зовнішніх відносин, ефективного ресурсного забезпечення та утримання конкурентних позицій на ринку. Зміни, які відбуваються навколишньому світі, впливають на підприємство, в результаті чого може виникати значна невідповідність внутрішнього середовища зовнішнім вимогам. Відсутність швидкої реакції підприємства на зовнішні зміни може призвести до серйозних негативних наслідків. Своєчасна адаптація підприємства може бути здійснена за допомогою послідовного механізму дій, що утворюється з окремих елементів і дає ефект системності: всі його складові взаємозв'язані та цілеспрямовано працюють на усунення дисбалансу між підприємством і зовнішнім середовищем.
1. Шкарлет С. Теоретичнi та економiчнi основи розвитку наукової категорiї «безпека» / С. Шкарлет // Сiверянський лiтопис. – 2007. – № 3. – С. 112-117.

2. Козаченко А.В., Пономарев В.П., Ляшенко А.Н. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения: Монографияю – К.: Либра, 2003. – 280 с.

3.Донець Л. І., Ващенко Н. В. Економічна безпека підприємства: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 240 с.

4. Нижник В.М. Підвищення конкурентного потенціалу та економічної безпеки промислових підприємств за умов розвитку глобалізаційних процесів : [монографія] / В. М. Нижник, Д. М. Васильківський, Л. О. Подра, М. В. Чухрій, І. В. Нижник; ред.: В. М. Нижник. – Хмельницький : ХНУ, 2013. – 525 c.


Дисциплинарная беседа как элемент системы эффективного менеджмента в организации
к.э.н., доц. Швиндина А.А., студент Артеменко В.А.

Сумський державний університет (Україна)
Дисциплинарная беседа является отдельным видом делового общения, о чем свидетельствуют отличительные ее черты. Безусловно, любая беседа имеет сходство с наиболее распространенными формами делового общения, а именно: определенный круг участников, определенный круг вопросов, ограниченность во времени, обмен аргументами и принятие решения относительно дальнейшего развития отношений между собеседниками.

Отличительными чертами дисциплинарной беседы мы считаем следующие:

  • характер проведения общения – для дисциплинарной беседы часто избирается неформальный, "дружественный" или "менторский" тон общения. Часто именно для такой беседы уместно применение наставничества (коучинга) в работе с сотрудниками;

  • особенности проведения – стороны не поставлены заведомо в известность относительно аргументации, а часто и намерений оппонента, данная ситуация характеризуется частичной неопределенностью;

  • мотивы поведения в ходе беседы – каждую из сторон побуждают к действию различные установки поведения: один обвиняет, второй – оправдывается;

  • разность в аргументации – обе стороны могут применять жесткую аргументацию для отстаивания противоположных позиций (установок, побудительных сил и т.д.). Провинившийся часто пытается избежать наказания, и с этой целью пользуется спекулятивной аргументацией, манипулируя информацией и данными;

  • меры воздействия (по отношению к провинившемуся) – в качестве влияния на поведение собеседника могут применяться штрафные санкции. К штрафным санкциям мы относим как допустимые меры наказания, так и отсутствие вознаграждения. Например, отсутствие благорасположения на определенный период может стать "кнутом" для сотрудника;

  • цель проведения может отличаться у собеседников, но в чем-то может и совпадать. Так, если оба использует тактику избегания при решении конфликта, обе стороны заинтересованы в том, чтобы сгладить ситуацию. В случае серьезного нарушения, у провинившейся стороны часто присутствует оппортунистическое намерение избежать ответственности, а менеджер должен стремиться определить причины отклонения в поведении с тем, чтобы бы избежать повторения подобной ситуации в будущем. Конечно, возможна ситуация, когда провинившийся сам стремится прояснить причины своего поведения, возможно спровоцированного ошибочными требованиями системы;

  • распределение власти: больший вес принадлежит обвиняющей стороне, которая действует с позиции силы (власти, влияния, закона и т.д.).

Все вышесказанное еще раз подчеркивает актуальность применения дисциплинарных бесед в работе с персоналом, как элемент наставничества. Феномен наставничества в управлении человеческими ресурсами по-прежнему представляет научный и дискуссионный интерес.

На наш взгляд, лидерство, основанное только на поощрении позитивно подкрепленного поведения (теория подкрепления Скиннера), является "избегающим" лидерством, если можно вообще называть лидером человека, избегающего проблем. Ведь такой человек, избегающий проблем, игнорирующий ошибки, не стремящийся к выявлению и разрешению конфликтов, по сути, ведет себя также легкомысленно, как и нарушитель правил. И нарушитель правил, и лидер, избегающий проблем, – оба уклоняются от выполнения поставленной перед ними задачи: эффективного функционирования отдельного процесса (управленческого, производственного и т.д.).

Истинный лидер – это человек, призванный самим собой, своей совестью, своими внутренними стандартами качества, к выявлению отклонений и налаживанию ровного и эффективного сотрудничества между людьми.

Менеджер в работе с подчиненными выигрывает только тогда, когда одновременно с официальной должностью занимает позицию лидера в социальной иерархии отношений.

Исходя из такой установки, менеджер-лидер не должен бояться проблем и проблемных людей, более того, подобные "переговоры с инакомыслящими" могут стать источником рациональных предложений по усовершенствованию организационной системы.

Главный принцип, которого следует придерживаться в ходе таких бесед: «выигрыш – выигрыш». В командной работе, успех одной личности – это победа для всей команды, а отклонение от цели и рискованное поведение даже одного человека могут поставить под угрозу существование всего проекта.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ У РОЗВ’ЯЗАННІ ПРОБЛЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
доц. Шкарупа О.В., аспірант Часник О.М., студент Часник Ю.М.

Сумський державний університет (Україна)
Сучасний стан основних виробничих фондів (ОВФ) України характеризується фізичним та моральним зносом, що негативно впливає на стабілізацію економіки в країні та здійснює негативний вплив на довкілля.

Як відомо, у повсякденній практиці основні фонди багаторазово обслуговують виробничий процес, перебуваючи весь час у сфері виробництва. Машини, обладнання, будівлі та інші елементи основних фондів у процесі виробництва не змінюють своєї натуральної форми, а багаторазово беруть участь в обробці предметів праці з метою виготовлення необхідної продукції.

Відтворення ОВФ відбувається в безперервному процесі здійснення різних його взаємозв'язаних форм: ремонту, технологічної та технічної модернізації, заміни окремих елементів засобів праці, а також спорудження нових аналогічних виробничих об'єктів. Необхідною передумовою нормального перебігу процесів відтворення є постійний облік ступеня зносу та амортизації основних фондів. В цих умовах, особливо гостро постає питання щодо створення екологічно орієнтованого комплексу заходів, що забезпечать вирішення проблем зношення основних виробничих фондів.

В нинішніх умовах коефіцієнт зносу ОВФ у більшості галузях дорівнює 60-75 %. Слід відмітити, що стратегічною метою для економічного та сталого розвитку держави має бути зменшення екологічного навантаження, внаслідок модернізації ОВФ країни.

Тому, для дотримання основ екологічно сталого розвитку є вирішення ряду проблем:

1) впровадження та розвиток новітніх технологій;

2) модернізація обладнання, та великі витрати на її реалізацію.

Таким чином, актуальність даного питання, потребує пошуку шляхів забезпечення стабільного відновлення ОВФ України.

Одним із оптимальних шляхів досягнення поставлених цілей, має стати створення потужних «підвалин» для модернізації застарілих виробничих потужностей, де важливим джерелом фінансування в умовах світової глобалізації є іноземні інвестиції. На мікрорівні необхідно забезпечити стійку основу, задля формування відновлення інфраструктури, що дасть змогу підвищити ефективність використаня основних фондів та сформувати позитивний імідж підприємства.

Як відомо, процес оновлення виробництва тривалий, тому надзвичайно важливо на першому етапі, зосередити увагу на ефективному використанні наявного економічного потенціалу та розробити технічні, організаційні та економічні заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих потужностей підприємства (рис. 1), що будуть виступати першим поштовхом на шляху до екологічно сталого розвитку.


Рис. 1. Основні заходи з підвищення ефективності використання ОВФ в контексті сталого розвитку підприємств

Тому, для оптимізації механізму забезпечення модернізації виробництва введемо функціонал підвищення ефективності ОВФ, який можна представити наступним чином:

Е = f (Тз; Оз; Ез),


де Тз – це технічні заходи з підвищення ефективності використання ОВФ підприємства;

Оз – організаційні заходи для зростання ефективності використання виробничих потужностей підприємства;

Ез – економічні заходи для модернізації ОВФ.

Таким чином, на сьогодні одним із пріоритетних завдань у розв’язанні проблем сталого розвитку підприємств, має бути модернізація діючого обладнання, відповідна матеріальна, економічна, нормативна та організаційна база для його забезпечення. В результаті реалізації поставлених завдань на підприємстві підвищується його екологічний імідж, що, в свою чергу, призводить до покращення стану навколишнього природного середовища.


Наукове видання

Економічні проблеми

сталого розвитку
Экономические проблемы

устойчивого развития
Economicаl Problems

of Sustainable Development
Матеріали

Міжнародної науково-практичної конференції

імені проф. Балацького О. Ф.

(Суми, 6–8 травня 2014 р.)
У двох томах

Том 1
Стиль та орфографія авторів збережені.

Організаційний комітет і редакційна колегія можуть не поділяти точки зору авторів. Відповідальність за точність,

достовірність і зміст матеріалів несуть автори.

Посилання на матеріали збірника обов’язкові.

Відповідальний за випуск О. В. Прокопенко

Комп’ютерне верстання О. В. Люльова

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 16,74. Обл.-вид. арк. 19,18. Тираж 300 пр. Зам. №

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007



Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.

1 Матеріал підготовлений і публікується у рамках НДР № д/р 0111U003564 «Фундаментальні основи екологобезпечної трансформації регіональних еколого-економічних систем».

2 Работа выполнена при финансовой поддержке гранта Российского гуманитарного научного фонда (РГНФ), проект №12-02-00225а


Каталог: bitstream -> 123456789 -> 36795
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"
36795 -> І. М. Лицур д-р екон наук, старш наук співроб., провідний науковий співробітник відділу стратегічного потенціалу сталого розвитку Державна установа Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Н


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка