Імені вадима гетьмана кондратенко мирослава Борисівна




Сторінка1/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0,56 Mb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»


КОНДРАТЕНКО Мирослава Борисівна

УДК 336.221.26/.4+336.225.62(043.3)(477)



ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ШЛЯХИ

ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2015



Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ.


Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Тимченко Олена Миколаївна,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри фінансів








Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Прокопенко Наталія Семенівна,

ПВНЗ «Європейський університет» (м. Київ),

завідувач кафедри фінансів та банківської справи











кандидат економічних наук, доцент

Демиденко Людмила Миколаївна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри фінансів




















Захист відбудеться «19» березня 2015 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.
Автореферат розісланий «17» лютого 2015 року.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, професор А. М. Поддєрьогін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Податкове навантаження є одним із ключових чинників, що впливає на мотивацію суб’єктів господарювання з ведення бізнесу і виконання податкових зобов’язань, а, отже, на можливості держави щодо формування ресурсів для фінансового забезпечення конституційно закріплених за нею функцій. В Україні рівень податкового навантаження є меншим ніж в європейських країнах. Однак платниками податків цей рівень сприймається як обтяжливий, а держава не може акумулювати достатні кошти для забезпечення суспільних потреб. Неузгодженість інтересів платників податків та держави у процесі оподаткування унеможливить досягнення мети «Стратегії реформ – 2020»: забезпечення сталого розвитку країни, безпеки держави, бізнесу та громадян, відповідальності і соціальної справедливості. Однією із визначальних у програмі розвитку України є податкова реформа, пріоритетами якої є детінізація економіки, скорочення кількості податків і зборів та створення стимулів для розвитку бізнесу. Отже, актуальним є науковий пошук оптимального рівня податкового навантаження в Україні.

Науково-прагматичну проблематику з питань податкового навантаження висвітлено у працях представників світової економічної думки К. Вікселя, Е. Ліндаля, Р. Масгрейва, А. Пігу, П. Самуельсона, Б. Селігмена, А. Сміта, Дж. Стігліца, А. Соколова і таких українських науковців, як: В. Андрущенко, В. Валігура, О. Данілов, Л. Демиденко, Т. Єфименко, Ю. Іванов, С. Корецька, А. Крисоватий, І. Луніна, І. Лютий, В. Мельник, В. Опарін, Н. Прокопенко, А. Соколовська, В. Суторміна, О. Тимченко, В. Федосов, Н. Фролова, Н. Ярова та ін.



Вченими і практиками зроблено вагомий внесок у розробку проблематики податкового навантаження, зокрема, з питань розкриття його змісту, методики оцінювання, впливу на підприємницьку активність та виконання податкових зобов’язань. Проте для практичного застосування наукових розробок нагальною є потреба: 1) уніфікованого підходу до розуміння сутності податкового навантаження; 2) раціонального вибору показників, які б достовірно відображали рівень податкового навантаження та його розподіл між споживанням, доходами і майном, а також між категоріями платників; 3) обґрунтування критеріїв оптимізації з урахуванням нерівномірності розподілу та високого рівня тінізації доходів; 4) пошуку розрахункових значень розподілу податкового навантаження, що відповідають заданим критеріям; 5) розробки напрямів удосконалення справляння та адміністрування податків для досягнення оптимального рівня податкового навантаження. Дослідження цих питань свідчить про актуальність, теоретичну та практичну значимість обраної теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у рамках науково-дослідної роботи кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темами «Фінансова інфраструктура ринкової економіки» (державний реєстраційний номер 0107U001336) та «Макрофінансові стабілізатори в системі державного регулювання економічного розвитку» (державний реєстраційний номер 0113U004262). Особистий внесок автора полягає у систематизації теоретичних підходів до трактування змісту поняття «податкове навантаження» та методичних підходів до його оцінювання, обґрунтуванні засад оптимального розподілу податкового навантаження, дослідженні впливу фактичного рівня податкового навантаження на основні макропоказники, що характеризують рівень економічного розвитку України, розробці власного варіанта оптимізаційної моделі податкового навантаження в Україні, розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів справляння та адміністрування податків на споживання, доходи та майно в Україні.

Мета і завдання дослідження. На основі поглиблення теоретичних засад визначення та розподілу податкового навантаження обґрунтувати критерії оптимізації та розрахувати рівень податкового навантаження з його розподілом за видами податків, розробити рекомендації з удосконалення податкового законодавства для досягнення розрахованого оптимального рівня. Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені такі завдання:

  • систематизувати та проаналізувати наукові підходи до трактування дефініції «податкове навантаження»;

  • дослідити розроблені вченими методики визначення податкового навантаження і сформувати систему показників для оцінки податкового навантаження на економіку загалом, на категорії платників податків, на доходи, споживання і майно;

  • обґрунтувати критерії оптимізації податкового навантаження;

  • оцінити фактичний рівень податкового навантаження та проаналізувати його вплив на основні макропоказники, що характеризують соціально-економічний розвиток України та добробут населення;

  • проаналізувати видатки бюджету як визначального чинника оптимізації податкового навантаження в Україні;

  • визначити загальний рівень податкового навантаження та розробити альтернативну структуру податкової системи України, яка сприятиме розподілу податкового навантаження відповідно до обґрунтованих критеріїв оптимізації;

  • запропонувати напрями вдосконалення механізмів справляння та адміністрування податків на споживання, доходи та майно в Україні;

  • спрогнозувати наслідки наданих практичних рекомендацій щодо вдосконалення положень вітчизняного податкового законодавства.

Об’єктом дослідження є податкове навантаження в Україні та його розподіл між споживанням, доходами та майном.

Предмет дослідження – фінансові відносини, що виникають між платниками податків і державою з приводу вилучення частини створеного ВВП для фінансового забезпечення конституційно закріплених функцій, результатом яких є формування податкового навантаження.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових та спеціальних прийомів і методів дослідження, а саме: діалектичний підхід та системний аналіз – для теоретичного узагальнення результатів досліджень вчених та практиків, предметом яких є податкове навантаження, зокрема, для розкриття змісту поняття «податкове навантаження»; історичний метод – для дослідження еволюції та діалектичного взаємозв’язку функцій держави з видатками бюджету; методи порівняльного аналізу та синтезу – при виявленні загальних і специфічних рис у структурі податкових надходжень в Україні і в розвинених країнах, при вивченні вітчизняного і світового досвіду побудови податкової системи; кількісного та кореляційного аналізу – для визначення впливу податкового навантаження на ВВП, прибутки підприємств, обсяги інвестицій, рівень заробітної плати, доходи населення, кінцеві споживчі витрати; методи системно-структурного та економіко-математичного моделювання – для побудови оптимізаційної моделі податкового навантаження в Україні; методи аналогії та порівняння – при визначенні оптимального рівня податкового навантаження.

Статистичну та інформаційну основу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних вчених і практиків, законодавчі та нормативно-правові акти, звітні дані Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати України, Національного банку України, Державного комітету статистики України.



Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні засад оптимального розподілу податкового навантаження в Україні та побудові моделі його оптимізації. Найсуттєвіші результати дослідження, які містять наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

  • розроблено альтернативну структуру податкової системи (обґрунтовано частки податків у ВВП та у податкових надходженнях Зведеного бюджету України), яка дасть змогу оптимізувати податкове навантаження і отримати додаткові надходження до бюджету, що доведено прогнозними розрахунками. Запропонована структура отримана на основі побудови економіко-математичної моделі з урахуванням обґрунтованих автором критеріїв оптимізації податкового навантаження;

удосконалено:

  • систему показників для визначення рівня і оцінювання впливу податкового навантаження на доходи, споживання та майно (доповнено показниками: навантаження податків на споживання (ПДВ, акцизний податок) на доходи населення; навантаження податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску на заробітну плату; навантаження податку на майно фізичних осіб на доходи населення). Це дозволить оцінювати вплив податкового навантаження на споживчий та інвестиційний попит населення;

  • методику оцінювання впливу податкового навантаження на основні макропоказники, що характеризують рівень соціально-економічного розвитку в Україні – запропоновано темпи зростання податкового навантаження (як факторної ознаки) порівнювати з коефіцієнтом випередження макропоказників соціально-економічного розвитку (як результуючої ознаки). Порівняння цих показників дало змогу визначити граничну межу податкового навантаження;

  • механізм справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: обґрунтовано новий неоподатковуваний мінімум (запропонована автором величина розрахована, виходячи із санітарних норм, рівня забезпеченості житлом на одного жителя та рівня забезпеченості окремими кімнатами) та диференційовано ставки податку, враховуючи нерівномірний розподіл житла в Україні;

  • методику оцінювання ефективності адміністрування ПДВ. Запропоновано показники, що характеризують співвідношення: донарахованих за результатами перевірок і фактично сплачених сум ПДВ; обсягу зменшених до відшкодування сум ПДВ і загального обсягу заявлених; виявлених перевірками занижених сум ПДВ та величини ПДВ, що припадає на тіньовий сектор економіки. Аналіз таких показників дасть змогу визначити резерви додаткових надходжень до бюджету без збільшення податкового навантаження;

набули подальшого розвитку:

  • трактування змісту поняття «оптимальне податкове навантаження» та обґрунтування критеріїв оптимальності. Запропоновано оптимальним вважати податкове навантаження, що знаходиться у діапазоні, мінімальна гранична межа якого залежить від обсягу видатків для фінансування конституційно закріплених функцій, а максимальна межа характеризується рівнем вилучення ВВП, що не гальмує економічний розвиток країни. При цьому має бути збільшене податкове навантаження на майно та процентні доходи від розміщення коштів на депозитних рахунках, що дасть змогу вилучати приховані від оподаткування доходи і збільшити податкове навантаження на доходи заможних верств населення;

  • показники, що кількісно відображають нерівномірність формування доходів населення в Україні: розраховано показник, який характеризує відхилення середньодушових еквівалентних загальних доходів населення від середнього рівня доходу на душу населення у місяць. Цей показник був врахований при розробці диференційованих ставок податків на процентні доходи фізичних осіб від депозитних рахунків та нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

  • диференціація ставок податку на процентні доходи фізичних осіб від розміщення коштів на депозитних рахунках. Запропоновано шкалу з урахуванням нерівномірного розподілу величини депозитних рахунків за їх власниками.

Практичне значення одержаних результатів полягає у науковому обґрунтуванні пропозицій та рекомендацій нормативно-правового характеру, що можуть бути використані у процесі вдосконалення вітчизняного податкового законодавства для забезпечення оптимального розподілу податкового навантаження в Україні. Основні результати дослідження було використано Департаментом податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України при оцінюванні обсягів збільшення податкових надходжень до Зведеного бюджету України за рахунок оптимізації розподілу податкового навантаження (довідка від 03.06.2014 № 08000-06/700).

Пропозиції щодо оцінювання впливу введення диференційованих ставок податку на процентні доходи фізичних осіб від розміщення коштів на депозитних рахунках на обсяги податкових надходжень до Зведеного бюджету України та розподіл податкового навантаження між різними категоріями платників залежно від величини доходів були враховані Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності у процесі проведення наукової експертизи проектів законів України з питань оподаткування (довідка від 12.05.2014).



Основні теоретичні та методичні підходи і висновки, що розроблені у дисертаційній роботі, використовуються у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Податкова система», «Податковий менеджмент», при наданні консультацій студентам, що готуються брати участь у наукових конференціях та засіданнях наукових гуртків, при розробленні програми організації та проведення виробничої практики на фінансово-економічному факультеті для студентів напряму підготовки «Фінанси і кредит», освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (довідка від 17.02.2014).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом власних розробок автора. Наукові положення, розробки прикладного характеру, висновки та пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Опубліковані праці, за винятком двох, виконані автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні висновки, пропозиції і результати дослідження оприлюднено на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема на таких, як: Міжнародна науково-практична конференція «Напрями розбудови податкової системи України в умовах утвердження ринкової економіки» (м. Тернопіль, 2011 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Фінансова система держави: проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 2011 р.); Міжнародна конференція «Україна на шляху до європейської соціальної держави» (м. Київ, 2011 р.); VІ Міжнародна науково-практична конференція «Фінансова система держави: проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 2011 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Роль вищих навчальних закладів у розвитку та популяризації фондового ринку України» (м. Київ, 2012 р.); XVII Міжнародна науково-практична конференція «Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика» (м. Луцьк, 2012 р.); Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Актуальні проблеми розвитку сучасної економіки» (м. Дніпропетровськ, 2013 р.); V Міжнародна науково - практична конференція молодих податкознавців «Актуальні проблеми податкової політики» (м. Харків, 2013 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Фінансова інфраструктура України: проблеми та напрями розвитку» (м. Київ, 2013 р.); ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Фінансова система держави: проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 2013 р.); Міжнародна науково - практична конференція «Транснаціоналізація економічних систем: тенденції та перспективи розвитку» (м. Миколаїв, 2014 р.).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертації опубліковано у 20 наукових працях загальним обсягом 6,8 д.а., з яких: 5 – у наукових фахових виданнях, 1 – у зарубіжному виданні, 3 – у наукових фахових виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз, та 11 – в інших виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 196 сторінок друкованого тексту. Робота містить 25 таблиць на 16 сторінках, 64 рисунки на 28 сторінках та 34 додатки на 88 сторінках. Список використаних джерел налічує 262 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про їхню апробацію.

У розділі 1 «Теоретичні та методичні засади оптимізації податкового навантаження» узагальнено та систематизовано наукові підходи до розкриття сутності податкового навантаження та визначення показників для оцінювання його рівня, уточнено зміст поняття «оптимальне податкове навантаження» та обґрунтовано критерії його оптимальності.

Систематизовано наукові підходи до розкриття сутності податкового навантаження. Встановлено, що податкове навантаження трактується вченими як: 1) економічна категорія; 2) результат дії податків; 3) показник; 4) договір. Виходячи з глибинних сутнісних характеристик податку, вважаємо, що за змістом, податкове навантаження – це результат дії податків, який можна кількісно оцінити. Таке розуміння сутності податкового навантаження корелює з трактуванням його змісту як показника. Це дало змогу визначити фактичний рівень податкового навантаження і розробити модель його оптимізації.

Узагальнено підходи науковців до розрахунку показників оцінювання податкового навантаження, здійснено їх критичний аналіз, визначено групу показників (табл.1), розрахунок та аналіз яких дає змогу оцінити фактичний рівень податкового навантаження, його розподіл між споживанням, доходами і майном та між категоріями платників, вплив на макропоказники соціально-економічного розвитку. Результати такого аналізу необхідні для побудови моделі оптимізації податкового навантаження.

Таблиця 1

Показники для розрахунку податкового навантаження*

Загальний рівень податкового навантаження

(частка податкових надходжень та ЄСВ у ВВП)

за категоріями платників

за факторами виробництва і споживання

загальний рівень податкового навантаження на юридичних осіб

(частка суми сплачених податків (з ЄСВ) юридичними особами у ВВП, створеного юридичними особами

навантаження податків на споживання

( частка ПДВ, акцизного податку, мита у кінцевих споживчих витратах)

загальний рівень податкового навантаження на фізичних осіб (без ефекту перекладання)

(частка податкових надходжень від фізичних осіб без ПДВ, акцизного податку у доходах населення)

навантаження податків на доходи населення**:

1) частка ПДВ, акцизного податку у доходах населення;

2) частка ПДФО та ЄСВ у заробітній платі

загальний рівень податкового навантаження на фізичних осіб (з ефектом перекладання)

(частка податкових надходжень від фізичних осіб з ПДВ, акцизним податком у доходах населення)

навантаження податків на майно фізичних осіб**

(частка податку на майно фізичних осіб у доходах населення)

* Складено автором; ** доповнено автором

Уточнено зміст поняття «оптимальне податкове навантаження» та обґрунтовано критерії його оптимальності: 1) забезпечення надходжень в обсягах достатніх для фінансування видатків бюджету відповідно до конституційно закріплених функцій держави; 2) розподіл податкового навантаження між споживанням, доходами та майном у спосіб, що дає змогу оподатковувати приховані доходи (зміщення податкового навантаження на майно та доходи від розміщення коштів на депозитних рахунках). Неофіційно отримані доходи витрачаються на споживання, придбання рухомого і нерухомого майна, розміщуються в цінні папери, на депозитні рахунки в банках. Отже, оподаткувати ці доходи можна через ПДВ, акцизний податок, податки на нерухомість, дивіденди, процентні доходи (рис. 1).



Group 181


AutoShape 122
Рис. 1. Напрями зміщення податкового навантаження*

*Розроблено автором

Автором аргументовано, що з метою оптимізації податкового навантаження, удосконалення потребує підхід до диференціації доходів як бази оподаткування, тобто джерело походження та характер розподілу доходів між верствами населення мають враховуватися при встановленні ставок. Пасивні доходи необхідно оподатковувати за ставками не нижчими, ніж доходи від здійснення трудової діяльності. За умови рівномірного розподілу доходів застосування пропорційних ставок сприятиме рівномірному розподілу податкового навантаження між категоріями платників. При суттєвих відхиленнях доходу окремих верств населення від показника середнього доходу на душу населення оптимізації податкового навантаження сприятиме застосування прогресивних ставок. Проте в умовах приховування доходів прогресія ставок для оподаткування трудових доходів є недоцільною і може застосовуватися тільки стосовно пасивних доходів (зокрема, процентних доходів за депозитними рахунками). Частково приховані доходи від трудової діяльності можна оподаткувати за допомогою податку на майно. За такого підходу реалізується принцип отримання благ і концепція платоспроможності платника податків, що відповідає засадам оптимального розподілу податкового навантаження у контексті справедливості оподаткування.

У розділі 2 «Обґрунтування оптимального рівня податкового навантаження в Україні» оцінено фактичний рівень податкового навантаження та його вплив на макропоказники соціально-економічного розвитку України, динаміку та структуру видатків бюджету, побудовано модель оптимізації податкового навантаження в Україні. Для обґрунтування максимальної межі податкового навантаження відповідно до запропонованих критеріїв оптимізації здійснено оцінку фактичного рівня податкового навантаження та проаналізовано його вплив на макропоказники соціально-економічного розвитку.

За статистичними даними Державної казначейської служби України, Державної служби статистики України розраховано та проаналізовано показники податкового навантаження і зроблено такі висновки:



  • загальний рівень податкового навантаження в Україні (частка податкових надходжень та єдиного соціального внеску у ВВП) з 2000 р. по 2013 р. збільшився з 29% до 36%. Для оцінювання впливу податкового навантаження на основні макропоказники було здійснено кореляційний аналіз та розраховано коефіцієнт випередження темпів зростання ВВП порівняно з податковим навантаженням. За результатами аналізу зроблено висновок, що збільшення рівня податкового навантаження не стримувало зростання ВВП, обсягів виробництва товарів і послуг, валового прибутку та доходів суб’єктів господарювання;

  • податкове навантаження на споживання (частка ПДВ та акцизного податку у кінцевих споживчих витратах населення) за 2000 – 2013 рр. збільшилося з 10% до 13%. Динаміка не мала єдиної тенденції. Діапазон коливань даного показника знаходився у межах 9% – 16%. Однак це не спричинило зменшення обсягу кінцевих споживчих витрат. Останні постійно зростали, крім кризового 2009 р.;

  • податкове навантаження на прибуток (частка податку на прибуток підприємств у прибутку до оподаткування) з 2000 р. по 2013 р. не мало чіткої тенденції в динаміці. При незмінній номінальній ставці податку на прибуток 25% податкове навантаження з 2008 р. по 2010 р. зменшилося з 33,1 % до 21,3%. При поступовому зменшенні номінальної ставки з 25% до 19% рівень податкового навантаження за 2011 – 2013 рр. збільшився до 26,2%. У результаті розрахунку коефіцієнта кореляції між податковим навантаженням та чистим прибутком підприємств встановлено, що коефіцієнт кореляції (r) становить (‑0,85), що свідчить про обернений взаємозв’язок між цими показниками. Підтверджено висновок, що при зменшенні рівня навантаження податку на прибуток підприємств зростає обсяг чистого прибутку суб’єктів господарювання. Загальний обсяг інвестицій в основний капітал юридичних осіб в Україні з 2000 р. по 2013 р. збільшився у 9 разів, отже, рівень податкового навантаження майже не впливає на обсяг інвестицій підприємств;

  • загальний рівень податкового навантаження на юридичних осіб з 2000 р. по 2013 р. збільшився з 23% до 32%, а на фізичних – зменшився з 11% до 7% (без ефекту перекладання) та з 21% до 16% (з ефектом перекладання). За результатами кореляційного аналізу зроблено висновок, що загальний рівень податкового навантаження на юридичних осіб в Україні є помірним і не стримує виробництво та інвестиції. Зі зменшенням рівня податкового навантаження на фізичних осіб зростає обсяг їх кінцевих споживчих витрат;

  • навантаження податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску на доходи населення з 2000 р. по 2013 р. зменшилося з 11% до 6%. Водночас доходи населення мали чітку тенденцію до зростання і збільшилися за досліджуваний період майже у 17 разів;

  • навантаження податків на майно зменшилося з 0,15 % до 0,03 % і є фактично невідчутним для платників податків.

Оцінено частку видатків Зведеного бюджету України у ВВП, що є необхідною умовою для побудови оптимізаційної моделі. З 2000 р. по 2013 р. даний показник збільшився з 28% до 35%. При побудові оптимізаційної моделі ми не прогнозували збільшення видатків бюджету в контексті рішень Уряду щодо скорочення видаткової частини бюджету з метою фінансової консолідації. Однак ми не підтримуємо позицію щодо суттєвого скорочення соціальних видатків, тому враховували частку видатків бюджету на рівні 35% ВВП при обґрунтуванні мінімальної межі податкового навантаження.

Автором аргументовано, що для оптимізації податкового навантаження необхідно враховувати характер розподілу доходів між різними верствами населення, для цього запропоновано й розраховано показник, що характеризує відхилення середньодушових  еквівалентних загальних доходів населення у місяць від середнього рівня доходу на душу населення (табл. 2).

Таблиця 2
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка