Індивідуальна творча робота




Сторінка1/18
Дата конвертації03.06.2017
Розмір3,44 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


Індивідуальна творча робота

Особливості формування

предметних компетентностей учнів

у процесі впровадження на уроках математики

дидактичних ігор

З досвіду роботи

вчителя математики

Ганнівської ЗШ І – ІІІ ступенів

Новоукраїнської районної ради

Кіровоградської області

Грязнової Наталії Олександрівни

2012 рік
Візитна картка



1. Прізвище, імя, по батькові:



Грязнова

Наталія

Олександрівна
2. Дата народження: 27.09.1980

3. Освіта: вища

4. Кваліфікація за дипломом:

КС № 11029274 – вчитель початкових класів;

КС № 27275741 - вчитель математики та основ економіки;

КС № 28826835- викладач математики.



5.Заклад, де працюю:Ганнівська ЗШ І- IIIст.

6. Посада: вчитель математики

7. Дата призначення: 05.01.2004

8.Загальний стаж роботи: 13 років

9.Стаж педагогічної роботи: 13 років

10.Стаж роботи за спеціальністю:13 років

11.Стаж роботи у даній школі: 9 років

12. Кваліфікаційна категорія, дата присвоєння:

вища категорія, 2012 рік.

13. Домашня адреса: вулиця Шкільна, 10

село Ганнівка

Новоукраїнський район

Кіровоградська область

27165


14. Телефон : 0989133013

15.E-mail: natascha1980@ukr.net





«Особливості формування

предметних компетентностей

учнів у процесі впровадження

на уроках математики

дидактичних ігор».

Дитина – єдиний геній



серед буденних сірих людей.

А учитель не той, хто все життя вчить,

а той хто все життя вчиться.

Я не знаю яким буде світ,

коли виростуть мої учні,

які цілі й цінності будуть актуальними тоді, тому намагаюсь запалити їх єдиним прагненням – прагненням учитися”.

«Учіть математику! Будете знати математику – будете знати все».

П.Л. Капіца
У грі немає серйозніших, ніж малі діти.

В.О. Сухомлинський.


У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу.

А.С.Макаренко

Педагог не може не грати.

А.С.Макаренко


Ігри – наслідування серйозної діяльності… Наслідування? Ні, дещо значно більше і цінніше.

Я.Корчак
Гра – це навчання, це один з найефективніших видів навчання. Ключ до успіху: перетворіть гру на навчальний досвід і переконайтеся, що навчання – це здебільшого приємність.


Дженіс Ллойд


Тема

досвіду


Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики дидактичних ігор

Носій

досвіду


Грязнова

Наталія Олександрівна

Область

Кіровоградська

Район

Новоукраїнський

Навчальний

заклад


Ганнівська загальноосвітня

школа І – ІІІ ступенів

Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області.

Спеціальність

Вчитель математики

Посада

Вчитель математики

Кваліфікаційна категорія

Вища

Звання

-



І. Актуальність створення досвіду з даного питання.

Початок XXI століття означений складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття у всьому світі. За умов змін в українському суспільстві особливого значення набувають питання формування нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки молодої людини. За таких умов як ніколи гостро стоїть завдання створення нової філософії освіти, відкритої до прагнень та розвитку життєвого потенціалу людини. На цій основі формується нова педагогіка – педагогіка компетентної людини. Більшість педагогів погоджується з фактом, що якість системи середньої освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники школи. Що знання, вміння і навички, яких набувають учні в процесі вивчення шкільних предметів, не переходять автоматично в таку готовність. Саме компетентніший підхід покликаний подолати прірву між освітою і потребами життя. Адже кожна людина повинна вміти працювати незалежно, самостійно розподіляти свій час, організовувати свою роботу, користуватися джерелами інформації, вибирати необхідну інформацію; мати почуття відповідальності, позитивну мотивацію до діяльності.

Тому для вчителів математики головним завданням є формування в учнів математичної компетентності, як складової життєвої компетентності.

А для того, щоб у процесі навчання відбувалося постійне нарощування компетентності, необхідно забезпечити активну позицію учня в навчанні. Жодна людина не діятиме, якщо вона особисто не зацікавлена в цьому. Природа компетентності така, що вона може виявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистістної зацікавленості в даному виді діяльності.

Як зацікавити учнів, щоб підвищити рівень їхньої компетентності?
Відомо, що будь-який урок — це складне педагогічне явище, ви­твір вчителя, на якому учні де­монструють свої знання, уміння та навички. Особливими є уроки математики.

Часто можна почути, що матема­тика складна, суха і нецікава на­ука. Людей, які люблять її, це вражає й ображає. Адже вона хоч і сувора, але ж і красива, і гли­бока, як чиста криниця. А за­вдання вчителя і полягає в то­му, щоб розкривати перед учня­ми її емоційний бік, чуйну і врод­ливу стать. Це складно, адже досвід показує, що небажання дітей вчитися посилюється в останні роки. І цьому є суб’єктивні причини. Адже зміст шкільної освіти розширюється і викладання багатьох предметів нагадує «курс молодого бійця», оволодіння яким деяким учням взагалі не під силу. Тому сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти, і до форм й методів навчання і виховання. Постають питання:



- Як домогтися того, щоб учні захопились мате­матикою? Як навчити їх розв'язувати задачі? Як переконати в тому, що математика потрібна не лише в щоденному житті, а й у ви­вченні інших предметів. Як зацікавити дітей? Як привернути їх увагу до свого предмету? Звичайно, за допо­могою того, що їм буде слухати найцікавіше, того, що вони бу­дуть робити із задоволенням. Звісно, тільки якщо на уроках математики поєднати навчальну діяльність з ігровою, тобто використовуючи дидактичні ігри. Таке поєднання забезпечує задоволення головних вікових потреб дітей у спілкуванні з однолітками та самоутвердженні і тому сприяє підвищенню рівня успішності у навчанні.

Досвід показує, що саме гра та нестандартні типи уроків можуть стати одночасно й засобом самооновлення, самовдосконалення, до того ж й стимулятором доброго настрою. Гра допомагає виховувати в учнів дисциплінованість, доброзичливість, почуття відповідальності та інші якості.

З іншого боку, є об'єктивно величезні можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам'ять, вміння міркувати логічно, стає одним з найголовніших способів нарощування компетентностей. У процесі гри в дитини формується звичка зосереджуватися , мислити самостійно, розвивати увагу, уяву, прагнення до знань; розвивається уміння використовувати необхідну інформацію, швидко реагувати на різноманітні події.

Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть, стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. Саме тому , потенціал гри використовую в навчальному процесі. Гра – мій незамінний помічник.

Тож, згадуючи слова А. С. Макаренка « Педагог не може не грати» , керуючись словами Р.Т.Кіосакі „ Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя з природженою здатністю жити щасливо й успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які допомогли б нам її реалізувати якомога ефективніше ”, постійно працюю над проблемою:

« Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики

дидактичних ігор»

У своїй роботі ставлю наступні цілі і завдання педагогічної діяльності:

  • Створення успішних умов для оволодівання математичними знаннями;

  • Формування пізнавального інтересу до математики;

  • Стимулювання розвитку природних задатків;

  • Робота з обдарованими та здібними дітьми;

  • Залучення школярів до самоосвітньої діяльності;

  • Розвиток математичної компетентності.

  • ІІ. Теоретична база досвіду

На початку роботи над проблемою мною було опрацьовано таку методичну літературу:

з/п


Автор

Назва

1

Сухарєва Л.С.

Дидактичні ігри на уроках математики.7-9.-Х.:Вид.група «Основа», 2006.-144 с.-(Б-ка журн.»Математика в школах України»; Вип.12(48)

2

Бардакова Ю.Є

Все про дидактичні та універсальні інтелектуальні ігри

( «Педагогічна академія пані Софії», міні – журнал)



3

Бібліотека

журналу


«Математика в школах

України»


Як розпочати урок або 39 педагогічних знахідок.

Як зробити урок цікавим? Цікаві педагогічні знахідки.




4

Г. Ковганич, Н.Кучинська

Крок за кроком до життєвої компетентності.

5

С. Клепко., І.Єрмаков

Освіта і життєва компетентність для ХХІ століття.

Компетенізація освіти: обмеження та перспективи


Опрацьовуючи відповідний матеріал я робила висновки про те, що ще в давнину привілеєм людини вважалося володіння математичними знаннями, а роль і значення математичної науки неоціненні, а тому зростають і в сучасному житті. А завдання школи, з питань навчання математики – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички і уміння застосовувати їх у житті, на практиці. Школа мусить навчити кожного свого випускника знаходити шляхи до розв’язання проблем, формувати у школярів математичну компетентність. Саме розвиток у особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти. Я переконана, що всього цього можна досягти, застосовуючи у практиці дидактичні ігри. Адже дидактична гра – це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості та ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом. Дидактичні ігри добре поєднуються із серйозним навчанням. Включення в урок ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим, захоплюючим, створює бадьорий, спрямований на роботу настрій в учнів, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння навчального матеріалу. Доцільність використання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Наприклад, під час засвоєння нових знань можливості даного методу значно поступаються більш традиційним формам навчання.



У доцільності використання дидактичних ігор мене переконали і публікації Сухарєвої Л.С. та Маркової І.С., С. Клепко., які описували свої знахідки -цікавинки типу «Як розпочати урок?» , «Як зробити урок цікавим?», « Крок за кроком до життєвої компетентності». Саме в цих статтях педагоги визначають поняття компетентностей як “ здатність застосовувати знання й уміння ” , що забезпечує активне застосування навчальних досягнень у нових ситуаціях. А під математичною компетентністю розуміють “ уміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень ”. Я дотримуюсь позиції колег, оскільки “ математика займає цілком особливе місце у системі знань людства, виконуючи роль універсального та найпотужнішого методу сучасної науки” . А визначення місця дидактичної гри у структурі уроку і поєднання елементів гри з навчанням значною мірою залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор та їх класифікації. В цих питаннях я змогла розібратися завдяки Бардаковій Ю.Є. та її статті «Все про дидактичні та універсальні ігри». Саме опрацьовуючи цю статтю я з’ясувала, що розрізняють декілька груп ігор, які розвивають інтелект, пізна­вальну активність дитини, а також ще раз переконалася у величезній кількості переваг використання ігор на уроках. Адже кожна група ігор є важливою складовою навчальної та поза навчальної діяльності.

Творчі сюжетно-рольові ігри в навчанні — не просто розва­жальний прийом чи спосіб органі­зації пізнавальної діяльності. Гра володіє неабияким евристичним і переконуючим потенціалом.

Ігри-мандрівки мають характер географічних, історичних, крає­знавчих, дослідницьких «експе­дицій», які проводяться за книга­ми, картами, документами. У результаті гри в дітей заро­джується теоретична діяльність творчого уявлення, що створює проект чогось і реалізує цей про­ект через зовнішні дії. Відбу­вається поєднання ігрової, на­вчальної і трудової діяльності. Учні багато й наполегливо пра­цюють, вивчаючи за темою кни­ги, довідники тощо.

Творчі, сюжетно-рольові ігри пізнавального характеру не про­сто копіюють навколишнє життя, вони є проявом вільної діяльності школярів, їхньої вільної фантазії.

Дидактичні ігри вимагають від учнів уміння розшифровувати, розплутувати, розгадувати, а го­ловне — знати предмет. Чим май­стерніше складена дидактична гра, тим уміліше прихована ди­дактична мета. Оперувати вкладе­ними в гру знаннями учень вчиться невимушено, ненавмис­не, граючи.

Будівельні, трудові, технічні, конструкторські ігри відтворюють професійну діяль­ність дорослих. Через них учні засвоюють процес творення, вчаться планувати свою роботу, підбирати необ­хідний матеріал, критично оці­нювати результати своєї й чужої діяльності, проявляти винахідли­вість у розв'язанні творчих зав­дань.

Інтелектуальні ігри за­сновані на змаганнях, вони шля­хом порівняння показують шко­лярам, які грають, рівень їхньої підготовленості, тренованості, підказують шлях самовдоскона­лення, а отже, спонукають до пізнавальної активності.



Цінність ігрового моменту визначається не тим, яку реакцію вона викликає в учнів, а як ефективно розв'язую­ться задачі кожним її учасником.

Результативність дидактичних ігор залежить, по-перше, від сис­тематичного використання; по-друге, від цілеспрямованості про­грами ігор у поєднанні зі звичай­ними дидактичними вправами. Наприклад, у розв'язанні пробле­ми розвитку, пізнавальної актив­ності головним слід вважати роз­виток самостійного мислення учнів.

Отже, необхідно створювати гру­пи ігор та вправ, що формують уміння виділяти основні, харак­терні ознаки предметів, порівню­вати, об'єднувати їх; групи ігор на вироблення вмінь узагальнювати предмети за певними ознаками, відрізняти реальні явища від не­реальних, порівнювати їх тощо.

Складання програми таких ігор — турбота кожного вчителя. Ігрові колізії викликають в учнів прагнення аналізувати, зіставля­ти, досліджувати сховані причини явищ. Це — творчість! Це те, з чого складається явище пізна­вальної активності. Власне гра спричиняє найважливішу власти­вість учіння — потребу вчити, знати . І саме в цьому найбільші преваги дидактичних ігор.

ІІІ. Провідна ідея досвіду
Провідною ідеєю досвіду є впровадження на уроках математики дидактичних ігор, як одного з методів досягнення того, щоб знання, яких набуває дитина, сприяли становленню її життєвої компетентності.

Саме тому, після опрацювання теоретичних основ даного питання, я перейшла до поступового практичного використання дидактичних ігор на уроках. Оскільки ігри для дітей є дуже близькими, то особливої підготовки перше введення не потребувало. Але все ж таки, починаючи роботу над проблемою, я не використовувала дидактичні ігри на кожному уроці і лише з часом гра стала моїм незамінним помічником, без якого не проходить жоден урок.



Адже кожна окремо взята гра, чи ігровий прийом, чи ігрова ситуація виступає і засобом стимулювання учнів до математичної діяльності, і сприяє створенню пізнавального мотиву та активізації мислення, і посилює увагу до навчального матеріалу, і підвищує працездатність та почуття відповідальності за результати своєї діяльності та діяльності колективу і головне - виступає одним з найефективніших методів розвитку математичної компетентності.

ІV. Технологія досвіду
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка