Інформація про наукову та науково-технічну діяльність у 2011 році 3 Визначні результати фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук, зокрема наукові досягнення світового рівня




Сторінка1/5
Дата конвертації03.11.2017
Розмір1,13 Mb.
  1   2   3   4   5
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Наукова та науково-технічна діяльність

Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

у 2011 році

Полтава – 2012


Зміст




Назва

Ст.



Узагальнена інформація про наукову та науково-технічну діяльність у 2011 році

3



Визначні результати фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук, зокрема наукові досягнення світового рівня

4



Найважливіші результати прикладних досліджень, конкурентоспроможні прикладні розробки та новітні технології за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки, обов’язково зазначити підприємства і організації, на яких здійснювалася апробація, випробування, та які можуть бути зацікавлені у їх використанні

10



Розробки, які впроваджено у 2011 році

11



Інформація про діяльність структурного підрозділу з комерціалізації науково-технічних розробок

16



Список наукових праць, опублікованих та підготовлених до друку у 2011 році у зарубіжних виданнях

16



Відомості про науково-дослідну роботу та інноваційну діяльність студентів, молодих учених

27



Наукові підрозділи, їх напрями діяльності, робота з замовниками

30



Наукове та науково-технічне співробітництво із закордонними організаціями

32



Інформація про наукову та науково-технічну діяльність, що здійснювалась спільно з науковими установами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук

44



Заходи, здійснені спільно з облдержадміністраціями та спрямовані на підвищення рівня ефективності роботи науковців для вирішення регіональних потреб

44



Відомості щодо поліпшення рівня інформаційного забезпечення наукової діяльності, доступу до електронних колекцій наукової періодики та баз даних провідних наукових видавництв світу про патентно-ліцензійну діяльність

45



Інформація про науково-дослідні роботи, що виконуються на кафедрах у межах робочого часу викладачів

48



Розвиток матеріально-технічної бази досліджень

57



Заключна частина

58



Інформація

про наукову та науково-технічну діяльність Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка за 2011 рік
І. Узагальнена інформація щодо наукової та науково-технічної діяльності вищого навчального закладу або наукової установи

а) коротка довідка про вищий навчальний заклад або наукову установу


У складі університету 7 факультетів, 35 кафедр. На їх базі навчаються понад 4400 студентів денної форми, біля 3400 студентів заочної форми навчання, які здобувають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр» із 22 напрямів підготовки та 23 спеціальностей. Фахову підготовку студентів здійснює колектив із близько 450 викладачів. Матеріально-технічна база: 4 навчальні корпуси, 4 гуртожитки, ботанічний сад, виробничо-навчальні майстерні, санаторій-профілакторій, бібліотека, спорткомплекс.
б) основні пріоритетні наукові напрями вищого навчального закладу або наукової установи
Основними пріоритетними напрямами науково-дослідної роботи університету є:

Шляхи підвищення ефективності навчально-виховного процесу у вищій та загальноосвітній школі

Дослідження фізико-хімічних властивостей бінарних систем в конденсованому стані

Історія релігій, церкви та їх взаємовідносин із державою в Україні

Екологічні аспекти природокористування та збереження здоров’я людини
в) науково-педагогічні кадри (стисла аналітична довідка за останні три роки)
Одним із важливих показників вишу є якісний склад науково-педагогічних кадрів університету, який протягом року підвищився на 4,2% і сьогодні становить 57,8%. У 2011 році викладачі та аспіранти ПНПУ захистили 3 докторські дисертації та 23 кандидатських.


Науково-педагогічні працівники (штатні)

2009

2010

2011

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

Докторів наук

24

5,6

22

5,1

24

5,6

Кандидатів наук

196

46

208

48,5

224

52,2

Загальна кількість

425

429

429

г) кількість виконаних робіт та обсяги їх фінансування за останні три роки, відповідно до таблиці побудувати діаграму:



Категорії робіт

2009

2010

2011

к-сть од.

тис.грн.

к-сть од.

тис.грн.

к-сть од.

тис.грн.

Фундаментальні

7

306,926

6

344,573

6

349,737

Прикладні













Госпдоговірні












д) кількість відкритих у звітному році спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій, кількість захищених дисертацій


В університеті працює спеціалізована вчена рада К 4405301 з захисту кандидатських дисертацій з педагогіки за двома спеціальностями 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки; 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.

За звітний період спеціалізована вчена рада провела 11 засідань, на яких проведено захист 14 кандидатських дисертацій, з них: 10 робіт зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки; 4 роботи – зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

ж) найвагоміші результати фундаментальних досліджень та прикладних досліджень і розробок
1. Акустичні дослідження молекулярних процесів у сироватці крові, які моделюють процеси життя людини, хворої на онкологічні захворювання (керівник – доктор фізико-математичних наук, професор О. П. Руденко).

У результаті практичного дослідження було здійснено виміри реологічних та акустичних параметрів сироватки крові хворих на рак шлунку, товстої кишки, молочної залози. Методика ультразвукової спектроскопії сироватки крові з її математичним забезпеченням дозволяє фіксувати швидкі та надшвидкі конформаційні процеси в крові, які здатні указати на необхідність термінового втручання в процес лікування, тобто про процеси збудження і дезактивації молекул крові, структурних перебудов, утворення й зникнення флуктуацій густини, концентрації. Метод дозволяє діагностувати розвиток ранніх післяопераційних ускладнень за 1-2 доби до її перших клінічних проявів. З одержанням чіткої закономірності зростання коефіцієнта поглинання ультразвуку в післяопераційний період у сироватці крові, можна сказати, що хворий пішов на одужання.


2. Теоретико-методичні засади тьюторства як інтернаціональної технології кредитно-модульного навчання (керівник – доктор педагогічних наук, професор А. М. Бойко).

Обґрунтовано методолого-теоретичні підходи: перший – компенсаторний, який фокусується на питаннях успішності, дисципліни, адекватних формах дозвілля молодої людини; другий – підхід, що пов’язується з ще сильною «дегуманізацією освіти», третій – підхід до розробки тьюторських технологій полягає в об’єднанні загальних та індивідуальних методів, форм і видів діяльності тьютора і його вихованців. На основі обґрунтованих підходів розроблено варіативні технології тьюторства: технологія формування суб’єкт-суб’єктних відносин у процесі взаємодії тьютора і студента; технологія включення тьюторських завдань і запитань на семінарських і практичних заняттях; технологія усунення тьютором навчальних перевантажень, що передбачає педагогічно доцільне структурування навчального матеріалу, контроль за сукупним обсягом домашньої навчальної роботи студентів, визначення фактичних витрат студентами часу на підготовку домашніх завдань з різних предметів.
ІІ. Визначні результати фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук, зокрема наукові досягнення світового рівня

а) важливі результати по закінчених у 2011 році науково-дослідних роботах (зазначити назву роботи, наукового керівника, фактичний обсяг фінансування; додати оцінку рівня дослідження і характеристику його наукової та практичної значимості);

1. Акустичні дослідження молекулярних процесів у сироватці крові, які моделюють процеси життя людини, хворої на онкологічні захворювання (керівник – доктор фізико-математичних наук, професор О. П. Руденко, обсяг фінансування – 53528 грн.).

Дослідження фізичних характеристик сироватки крові і біологічних рідин є актуальним завданням, яке має самостійне наукове (людський організм створює унікальні за своїми властивостями рідини і їх структури), так і прикладне значення в галузі медицини і біології. Розроблений метод діагностики рівня інтоксикації різного ґенезу в онкологічних хворих на основі ультразвукової спектроскопії сироватки крові в діапазоні частот 10-150МГц, при постійній температурі 37˚С.

На основі розробленої методики проведено аналіз результатів вимірювання коефіцієнта поглинання і швидкості поширення звуку в сироватці крові хворих. Такий аналіз дозволяє прогнозувати розвиток захворювання, передбачати необоротність накопичення в організмі людини факторів, що приводять до летального кінця. Установлено, що коефіцієнт поглинання ультразвуку в сироватці крові і швидкість його зміни надзвичайно чутливі до зміни рівня інтоксикації.

У результаті практичного дослідження було здійснено виміри реологічних та акустичних параметрів сироватки крові хворих на рак шлунку, товстої кишки, молочної залози. Обстежено 37 хворих. Методика ультразвукової спектроскопії сироватки крові з її математичним забезпеченням дозволяє фіксувати швидкі та надшвидкі конформаційні процеси в крові, які здатні указати на необхідність термінового втручання в процес лікування. Мова йде про процеси збудження і дезактивації молекул крові, структурних перебудов, утворення й зникнення флуктуацій густини, концентрації. Метод дозволяє діагностувати розвиток ранніх післяопераційних ускладнень за 1-2 доби до її перших клінічних проявів. З одержанням чіткої закономірності зростання коефіцієнта поглинання ультразвуку в післяопераційний період у сироватці крові, можна сказати, що хворий пішов на одужання.



Проведення таких досліджень в лабораторії молекулярної акустики дає можливість студентам і аспірантам познайомитися з фізичними методами дослідження рідин і рідинних систем для написання курсових, дипломних, магістерських робіт і підготовки до кандидатських дисертацій. У зв’язку з цим дослідниками кафедри загальної фізики підготовлено цілий ряд методичних розробок, зокрема, «Поширення звуку в середовищі», «Експериментальні методи визначення поглинання звуку в рідині», «Експериментальні методи у фізиці», «Деякі питання електродинаміки шкільного курсу фізики». Підготовлені і надруковані лабораторні практикуми. Для студентів Української медичної стоматологічної академії читається спецкурс ,,Акустичні та реологічні методи дослідження сироватки крові”.
2. Теоретико-методичні засади тьюторства як інтернаціональної технології кредитно-модульного навчання (керівник – доктор педагогічних наук, професор А. М. Бойко, обсяг фінансування – 57222 грн.).

У ході дослідження обґрунтовано методолого-теоретичні підходи до розробки тьюторських технологій. Перший – компенсаторний науковий підхід, який фокусується на питаннях успішності, дисципліни, адекватних формах дозвілля молодої людини. Другий підхід пов’язується з ще сильною «дегуманізацією освіти». Багатьма авторами відмічається, що в освіті сьогодні не відбувається головного – самовизначення особистості, тобто вибору себе в світі культури. Третій сучасний підхід до розробки тьюторських технологій полягає в об’єднанні загальних та індивідуальних методів, форм і видів діяльності тьютора і його вихованців.

На основі обґрунтованих підходів розроблено варіативні технології тьюторства.

Технологія формування суб’єкт-суб’єктних відносин у процесі взаємодії тьютора і студента. Тьюторська технологія навчання передбачає суб’єкт-суб’єктну взаємодію. Універсальна технологія для організації тьютором індивідуальної самостійної роботи. Індивідуальне тьюторське співробітництво викладача і студента сприяє виявленню знань і критичному самоаналізу. Технологія «вирівнювання» знань студентів застосовується в роботі зі студентами, які відстають у навчанні і не набирають належної кількості балів. Технологія включення тьюторських завдань і запитань на семінарських і практичних заняттях (для студентів у процесі їхньої підготовки до лекційних, семінарських та практичних занять) передбачає розробку й використання на заняттях основних видів і типів тьюторських завдань та запитань згідно з функціями тьютора (аналіз педагогічних ситуацій з метою виявлення гуманістичної спрямованості особистості педагога, використання діалогових та полілогових методик; написання педагогічних творів-есе; застосування елементів професійного тренінгу; підготовка рефератів; проведення ділових ігор, виконання проектних завдань; використання дебатних методик на розвиток критичного мислення тощо). Технологія усунення тьютором навчальних перевантажень передбачає педагогічно доцільне структурування навчального матеріалу, контроль за сукупним обсягом домашньої навчальної роботи студентів, визначення фактичних витрат студентами часу на підготовку домашніх завдань з різних предметів.

Практична цінність результатів роботи полягає в тому, що матеріали дослідження були використані під час розробки навчального посібника (Індивідуальні тьюторські завдання для самостійної роботи студентів ІІ-ІV курсів (Інтегрований курс теорії та історії педагогіки): Навчальний посібник / Автор-укладач А.М. Бойко. – Київ : КНТ-Полтава : ПНПУ, 2010. – 400 с.), у якому представлено результати наукової роботи. За представленими творчою групою кафедри загальної педагогіки та андрагогіки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка зразками підготовлено індивідуальні тьюторські завдання для самостійної роботи з усіх дисциплін, які викладалися кафедрою теорії і методики виховної роботи Рівненського державного гуманітарного університету, зокрема: «Актуальні питання національного виховання в сучасній школі», «Державна молодіжна політика України», «Сімейне виховання», «Теорія і практика роботи дитячих молодіжних організацій», «Технологія наукових досліджень з проблем виховання». Реалізація розроблених тьюторських технологій виявила доцільність їх використання в педагогічному процесі вищих навчальних закладів із метою індивідуалізації навчально-виховної діяльності.

Аналіз результатів упровадження виявив, що реалізація тьюторських технологій, розроблених авторським колективом і представлених у посібнику, сприяє, по-перше, забезпеченню індивідуально особистісної спрямованості професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, по-друге, удосконаленню організації самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи, по-третє, сприяє піднесенню соціальної ролі у формуванні особистості вчителя. Розроблено й запроваджено у навчально-виховний процес вищої школи навчальні плани і програми спецкурсів із проблем використання виховного потенціалу тьюторства, вітчизняних національно-культурних традицій у практиці роботи вчителя, його інноваційної організаційно-методичної діяльності: «Тьюторська технологія як засіб індивідуалізації взаємодії викладача і студента», «Тьюторська технологія у системі підготовки майбутнього вчителя засобами музейно-педагогічної діяльності», «Тьюторські технології в контексті гуманізації виховного процесу загальноосвітньої школи», «Тьюторські технології у подоланні навчальних перевантажень студентів і учнів». Отримані в ході науково-дослідної роботи дані використано з метою удосконалення змісту таких навчальних курсів: «Інтегрований курс теорії та історії педагогіки», «Педагогіка вищої школи», «Вища освіта і Болонський процес». Уведені нові теми до нормативних курсів і спецкурсів –– «Роль тьютора у формуванні індивідуальної освітньої траєкторії учня», «Тьютор – якісно вища педагогічна позиція і новий простір духовно-моральної взаємодії», «Тьюторські технології у підготовці магістрів-викладачів вищої школи», «Особистісна фасцинація як компонент підготовки викладача-тьютора», «Тьюторство як чинник індивідуалізації освіти».

Як складова даної теми виконується науково-дослідна тема «Теорія і методика формування естетичної культури майбутнього вчителя технологій»; керівник – доктор педагогічних наук В. П. Титаренко.

Розроблено концепцію особистісно орієнтованого формування естетичної культури майбутнього учителя технологій, побудованої на основі моделей його культурно-просвітницької підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі, яка складається зі сфер, що визначають його особистісний потенціал і включають соціально-професійні умови, соціально-практичні й професійно-мотиваційні характеристики його діяльності. Охарактеризовано етапи особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя технологій: початковий етап (1-й рік навчання) – когнітивно орієнтований, адаптуючий; основний етап (2-4 роки навчання) – діяльнісно орієнтований на типові професійно-педагогічні ситуації; заключний етап (5-6 роки навчання) – особистісно орієнтований, максимально наближений до майбутньої професійної діяльності.

Визначено та систематизовано педагогічні технології особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутніх учителів: підвищення рівня мотивації особистості у професійній підготовці; педагогічні технології особистісно-професійного розвитку; вивчення, пояснення і прогнозування криз і відхилень у професійному становленні особистості; технології подолання криз і відхилень від ефективного професійного становлення особистості, експериментальну технологію дослідження рівня професійної зрілості майбутнього вчителя технологій.

Соціальний ефект, очікуваний від використання результатів роботи, полягає у розробці технології формування естетичної культури особистості, що характеризується універсальним, узагальненим (у тому числі і педагогічним) проявом її естетичної активності. Поєднуючи всі три рівні естетичної культури – споглядальний, створюючий і виховний – особистість стає істинним рушієм культурно-естетичного прогресу, найбільш повним виразником потреб удосконалення та розвитку естетичної культури суспільства.

На основі отриманих результатів було розроблено педагогічні технології формування естетичної культури школярів та технології використання дидактичного і виховного потенціалу декоративно-прикладної творчості у підготовці майбутніх учителів технологій.


3. Літературна освіта молоді в середніх та вищих навчальних закладах України (методологія і методика); керівник – доктор філологічних наук, професор О. М. Ніколенко, (обсяг фінансування – 57939 грн.).

Розроблено нову Концепцію літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі. Її актуальність викликана відсутністю узгодженості й наступності між різними програмами й підручниками для дисциплін, що забезпечують літературну освіту, значним перевантаженням літературних курсів, невідповідністю введених до них творів віковим особливостям учнів, що призводить до згасання інтересу до читання. У цьому контексті зростає роль шкільних предметів, що забезпечують літературну освіту і покликані сформувати в учнів стійкий інтерес до читання, світоглядні позиції, моральні цінності. Прийняття загальнонаціональної Концепції літературної освіти обумовлено необхідністю виховання національно свідомого покоління, важливістю підвищення рівня загальної культури та моралі в сучасному суспільстві.

Розроблено нову редакцію Державного стандарту базової і повної середньої освіти (галузь «Мови і літератури») відповідно до нової Концепції літературної освіти і Концепції мовної освіти в Україні. Державний стандарт спрямований на формування соціально-адаптованої педагогічної моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовано в освітніх галузях і відображено в результативних складниках змісту базової та повної загальної середньої освіти.

Розробка нової Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі, а також розробка нової редакції Державного стандарту базової і повної середньої освіти (галузь «Мови і літератури») має практичне значення для підготовки нових навчальних програм з літератури (української, світової, національних меншин), підручників, посібників для загальноосвітніх закладів. Науково-методична продукція, створена в процесі виконання теми, використовується в загальноосвітніх закладах України, а також у вищих навчальних закладах України.

Результати виконання досліджень використовуються у навчальному процесі при читанні таких навчальних дисциплін: «Специфіка аналізу перехідних явищ кін. ХІХ-поч. ХХ ст. (на матеріалі французької літератури)»; «Актуальні питання зарубіжної літератури (Античність-ХVIII ст.) з основами літературознавчих досліджень»; «Методика вивчення західно-європейської науково-фантастичної літератури ХХ століття»; «Методичні аспекти вивчення світової драматургії І пол. ХХ ст. у школі»; «Особливості вивчення англомовної дитячої літератури в шкільному курсі світової літератури»; «Інтерактивні форми вивчення світової літератури»; «Теорія та історія жанрів і стилів у літературознавчому процесі»; «Літературні роди і жанри від давнини до сучасності»; «Романтизм у поезії».

Складовою даної теми є виконання науково-дослідної теми «Оптимізація формування комунікативної компетенції учнів загальноосвітніх навчальних закладів засобами навчального тексту» (керівник – доктор філологічних наук, професор Н. Ф. Баландіна).

Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу стосовно того, що використання в навчальному процесі текстів різних типів і жанрів сприяє формуванню комунікативної компетенції учнів і зростанню рівня їхньої лінгвістичної підготовки. Установлено темарій навчальних текстів, який відповідає віковим потребам учнів і засвідчує свою ефективність як з погляду навчального, так і виховного. Насамперед це тексти про дітей, їх рідних і друзів, це тексти про школу, пригоди, тексти на актуальні теми суспільства, культури і моралі, не надмірно офіціозні, деінде гумористичні. Матеріал навчальних текстів є надійним засобом розвитку освітніх ліній – мовної, мовленнєвої, соціокультурної і діяльнісної. Сформовано текстовий корпус (543 тексти), розрахований на школярів 5–11-х класів й тематично згрупований, який використовують у власних підручниках та посібниках.

З метою перевірки стану комунікативної компетенції було проведено вільний асоціативний експеримент, ключовими словами-акціями в якому були слова, що увиразнюють базові концепти життєдіяльності людини. Гіпотетично ми виходили з того, що вербальні асоціації, як і мова взагалі, є засобом відображення процесів пізнання, а експеримент ці процеси об’єктивує. Отримані під час експерименту дані дали можливість побачити, як учень сприймає й інтерпретує дійсність, рівень володіння мовою, широту і глибину сформованих компетенцій і через мовні реакції проникнути в мовну свідомість. Практично всі мовні реакції увиразнюють дискурсивний (текстовий) досвід учнів.

Теоретичне та теоретичне значення роботи визначається тим, що школа повинна виходити за межі оперування мовним матеріалом і навіть за межі розвитку мовлення в тому вигляді, як він подавався раніше. У зв’язку з цим головна увага повинна приділятися доречному слововживанню – це по-перше. По-друге, важливо знайомити і з моделями поведінки в різних ситуаціях, правилами, звичаями і нормами. По-третє, виховувати в учнів розуміння того, що при спілкуванні не завжди йдеться про так звані поверхневі смисли мовних одиниць, іноді значну роль у сприйнятті відіграє розуміння креативне, емоційне, де важливі стосунки співрозмовників, їхні погляди, наміри, почуття, уявлення. Усе це можливе при текстоцентричному підході.

Дослідження також довело потребу тематично-блокового використання текстів, де кожна тема увиразнює важливі для людини сфери спілкування і є невід’ємним складником змісту освіти. Тематично згруповані в підручниках тексти вигідно виділяють ці підручники від інших, вони роблять навчальний процес вмотивованішим, навчання цікавим, а підручники привабливішими. Доведено, що найкраще своє застосування знаходять тексти у розвитку мовленнєвої, соціокультурної та стратегічної компетенцій. Оптимізують навчальний процес й подані до тексту коментарі. Їх призначення значно ширше, ніж тлумачення невідомих слів. Вони посилюють комунікативну спрямованість словниково-семантичної роботи і включають соціо- і лінгвокультурну інформацію. Коментарі робляться у формі покликань, довідок, розгорнутих пояснень про життя видатних людей (письменників, учених, митців, героїв тощо), про міста і села, їхні пам’ятки, культуру.

Результати проекту допоможуть скорегувати навчальні програми у світлі вдосконаленої Концепції мовної освіти, укласти новітні підручники, навчальні посібники, при написанні наукових і науково-методичних публікацій і зокрема при викладанні української та російської мов, суміжних з ними дисциплін – стилістики, культури мовлення, риторики, основ мовної комунікації, лінгвістичного аналізу тексту.
4. Трансформаційні процеси в Лівобережній Україні (XVIII-ХХ ст.): політика, суспільство, релігія; керівник – доктор історичних наук Ю. В. Волошин, (обсяг фінансування – 56433 грн.).

Було досліджено модернізаційні процеси, що відбувалися у Руській православній церкві упродовж XVIII ст. Особлива увага була зосереджена на процесі конфесіалізації та дисциплінуванні кліру й мирян на прикладі двох Лівобережних єпархій – Київської та Переяславсько-Бориспільської. Простежено історію законодавчого впровадження та налагодження постійного ведення метричних книг та сповідних книг, що дозволяє стверджувати про масове запровадження метричних книг.

Установлено, що матеріали облікового походження дозволяють дослідити зміни в функціонуванні інституту шлюбу і сім’ї, які відбулися в досліджуваний період під впливом реформування церкви. Доведено, що в результаті впровадження заходів структури православної церкви на території Лівобережної України було модернізовано в руслі заходів з модернізації всієї Російської імперії, що значною мірою вплинуло на конфесіалізацію православного населення регіону.

Наукові положення, висновки та рекомендації дослідження можуть бути використані як на науковому, так і на практичному рівнях. По-перше, сформульовані положення наукової роботи й отримані результати сприятимуть розумінню основних засад функціонування сучасного постіндустріального, поліконфесійного й мультикультурного суспільства в Україні. По-друге, результати роботи зорієнтовані на конструювання моделей врегулювання соціальних, міжетнічних та міжцерковних конфліктів, зняття протиріч, що виникають унаслідок їхнього загострення. По-третє, отримані результати здатні слугувати методологіними засадами для подальших уточнень теорії модернізації та передумов процесу формування модерної нації, релігії й політики.

Висновки і результати дослідження знайшли використання в процесі викладання курсів у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка. На основі матеріалів наукової теми розроблені і читаються навчальні курси «Демографічні процеси на території Гетьманщини у XVIII ст.», «Історія релігії і церкви в Україні». Також основні теоретичні положення і висновки даного дослідження використовуються при викладанні курсів «Історії України», «Історія української культури», «Релігієзнавство», «Спеціальних історичних дисциплін». Для магістрів розроблені програми та впроваджуються у навчальному процесі предмети «Історія релігії і церкви в Радянській Україні» та «Демографічні процеси на території Гетьманщини у XVIII ст.».

б) найважливіші наукові результати отримані в результаті виконання перехідних науково-дослідних робіт


1. Інтеграція науки і вищої освіти як фактор становлення економіки знань в Україні ; керівник – доктор економічних. наук, професор Л. І. Яковенко.

З’ясовано, що становлення економіки знань відбувається еволюційним способом, що супроводжується поступовими трансформаціями соціально-економічних, інноваційних та культурних характеристик суспільства. Суспільство стає більш відкритим, адже нові наукові ідеї, товари і послуги, вірування, цінності тощо вільно переміщуються і поєднуються. Доведено важливість розроблення оптимальних стратегій в галузі знань шляхом підвищення ефективності вищої освіти у цілому та педагогічної, зокрема, формування навичок науково-технічної діяльності та людиноцентристських переконань у майбутніх поколінь – творців економічного поступу України. Виявлено, що вирішенню завдання створення ефективних засобів засвоєння уже наявного знання та віднаходження зростаючого обсягу світового знання може допомогти створення університетських комплексів, які представляли б собою форми інтеграції різнопрофільних навчальних закладів і бізнес-структур, що дозволить пов’язати наукові основи нових ідей з можливостями виробництва та реалізувати їх бізнесом.

Доведено мультиплікативний ефект вищої освіти, котрий проявляється у своєрідному розсіюванні наукових знань, умінь, морально-духовних цінностей серед членів суспільства у цілому та бізнесу і виробництва зокрема через контакти, спілкування, що дозволить інноваціям – результату взаємодії науки і виробництва – бути соціально орієнтованими. З’ясовано, що зміни, які відбуваються у сучасному соціумі, неможливі без зміни наукового мислення, свідомості, підходів до розв’язання суперечностей, традиційних ціннісних орієнтацій. Тому нагальним є формування концепції, наукової основи для всіх видів людської діяльності – економічної, політичної, соціальної, освітньої та інших, – яка б адекватно відповідала на виклики сучасного взаємозалежного, глобалізованого світу та виробництва.

Наукові положення, висновки та рекомендації дослідження можуть бути використані як на науковому, так і на практичному рівнях. На науковому рівні – науковими установами, аналітичними організаціями для подальшого поглиблення теоретичних уявлень щодо проблем інтеграції освіти і науки та виявлення можливостей адаптації світового досвіду до вітчизняних умов. Практична цінність визначається можливістю використання результатів дослідження у практиці функціонування підприємств та вищих навчальних закладів.

Результати дослідження використовуються при підготовці та читанні лекційних курсів з економічної теорії, історії економічних учень, мікроекономіки, макроекономіки, економіки знань, організації підприємницької діяльності, організації виробництва та менеджменту, економіки підприємства і маркетингу.

2. Оптимізація природно-заповідної мережі Полтавської області; керівник – кандидат біологічних наук, доцент Н.О. Смоляр (обсяг фінансування – 56577 грн.).

Розроблено проект регіонального ландшафтного парку «Гадяцький». Здійснено проектування регіонального ландшафтного парку на основі матеріалів науково-дослідних робіт щодо біорізноманітності, виготовлення планово-картографічних матеріалів, погоджувальні матеріали. За результатами досліджень підготовлений проект регіонального ландшафтного парку «Гадяцький», створення якого забезпечить збереження біорізноманітності, раціональне природокористування, урегулювання рекреації та в цілому сталий розвиток регіону.

Проект (матеріали) переданий до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, Гадяцької районної ради, Гадяцької райдержадміністрації. Питання про створення РЛП «Гадяцький» винесено на сесію Полтавської обласної ради, де прийнято рішення про створення парку. Створено і розширено 8 об’єктів і територій природно-заповідного фонду Полтавської області у Карлівському, Решетилівському, Зіньківському, Пирятинському, Гребінківському районах. Укладено перелік рослин, тварин та грибів, які не занесені до Червоної книги України, але потребують охорони в Полтавській області, затверджено і надано до Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області.

Результати досліджень упроваджуються в навчально-виховний процес Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка для науково-методичного забезпечення навчальних курсів («Заповідна справа», «Охорона природи», «Популяційна екологія», «Проблеми сучасної біології», «Заповідники і національні парки світу», «Екологія рослин», «Біогеографія»), гурткової діяльності на природничому факультеті («Знавців заповідної справи», «Екологічного гуртка» та творчих груп студентів) напрямів підготовки «Біологія», «Хімія», «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування».

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка