Інформація про нові професії на ринку праці. Висвітлюється досвід роботи бібліотек Росії. Розраховано на бібліотечних фахівців, викладачів




Скачати 358,81 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації25.11.2016
Розмір358,81 Kb.
  1   2
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА



РОБОЧА ТЕКА МЕТОДИСТА
Вип. 4

КИЇВ 2007

ББК 78.32(4Укр)

Р 58

Четвертий випуск “Робочої теки методиста” містить матеріал про електронні видання, структуру і методику побудови баз даних, класифікацію реклами. Методистам з метою проведення занять з бібліотекарями, які здійснюють профорієнтаційну роботу зі старшокласниками надається інформація про нові професії на ринку праці. Висвітлюється досвід роботи бібліотек Росії.

Розраховано на бібліотечних фахівців, викладачів.


Укладачі: Т. М. Нікітінська, Т. П. Сопова

Редактор С. О. Чачко

Відповідальний за випуск Г. А. Саприкін


 Нікітінська Т. М., Сопова Т. П., 2007

 Державна бібліотека України для юнацтва, 2007



Розділ 1. ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ БІБЛІОТЕК
Електронними виданнями бібліотек вважаються аналоги різних друкованих видань, а також ілюстративні та музичні матеріали, які переведені в цифровий формат і можуть використовуватися за допомогою різних технічних засобів: комп’ютерів, відеомагнітофонів, музичних центрів, мобільних телефонів тощо.

Прикладами електронних видань можуть слугувати:

  • електронні видання, що містять переважно текстову інформацію (книги, періодичні видання, реферативні збірки тощо);

  • електронні зразки ілюстративних зображень (картини, фотографії, карти, листівки тощо);

  • електронні видання, що містять цифрове відображення музичних творів;

  • мультімедійні видання, в яких може бути відображено, наприклад, текстовий матеріал з ілюстративним або музичним супроводом;

  • електронні бази даних, самостійно розроблені бібліотекою або придбані нею в інших установах.

Потрібно відзначити, що конкурентні переваги можуть отримати ті бібліотеки, які, використовуючи різноманітні Бази даних, надають користувачу широкий спектр послуг: оперативний тематичний пошук, обслуговування в режимі вибіркового розповсюджування інформації (ВРІ), тиражування БД, доступ до БД через глобальну мережу Інтернет тощо.

Електронні каталоги (ЕК) призначені для вирішення різних інформаційних завдань в інтересах користувачів. ЕК – мобільний довідково-пошуковий апарат бібліотеки. Його переваги: повнота і багатоаспектність відображення фондів за складом та змістом, доступність і наочність, зручність і оперативність пошуку для користувачів. На відміну від традиційних карткових каталогів, ЕК дозволяє внести в інформаційний пошук інтерактивність. З’являється можливість уточнення і коригування запиту користувача.

Сучасні бібліотеки об’єднуються для створення корпоративних ЕК, що надають інформацію про наявність того чи іншого інформаційного джерела одночасно в декількох бібліотеках. Це дозволяє користувачу вибрати найбільш прийнятну для нього з точки зору отримання необхідної інформації бібліотеку, (за комфортом, за територіальним розміщенням чи за оперативністю обслуговування). Окрім того, ЕК забезпечують підвищення оперативності та якості виявлення необхідної документальної інформації. У бібліотекарів та самих користувачів з’являється можливість роздруковувати на принтері правильно оформлені вимоги на потрібні документи з фонду бібліотеки.

Створюючи ЕК, бібліотеки зазвичай розробляють певну технологію впровадження автоматизації у традиційні бібліотечні процеси. У першу чергу автоматизуються процеси комплектування та обробки документів. Це дозволяє відразу ж здійснювати обробку та замовлення нових надходжень, автоматизувати процеси передплати періодичних видань.

Прогресивним явищем у використанні ЕК бібліотек є їх підключення до єдиної комп’ютерної мережі даної установи, в результаті чого ЕК стає більш доступним.

З метою отримання інформації про використання електронних ресурсів бібліотеки розповсюджують анкету з такими питаннями:


1. Чи знаєте Ви, які документи або інформація про них є в бібліотеці на електронних носіях?

Знаю Не знаю

2. Чи знаєте Ви про наявні електронні засоби бібліотеки?

Знаю Не знаю


3. Чи вистачає Вам інформації про електронні ресурси, що має бібліотека?

Так ні не знаю


4. Яким чином Ви дізнаєтесь про електронні ресурси бібліотеки?

Записуючись до бібліотеки З реклами бібліотеки Від друзів Інше


5. Чи відчуваєте Ви складнощі під час пошуку та використання документів на електронних носіях?

Так Ні Не знаю


6. Якщо так, то що Вас не задовольняє під час отримання інформації (вкажіть потрібне) ____________________________________________________________

____________________________________________________________



Розділ 2. ЩО ТАКЕ БАЗА ДАНИХ”?
Проектування і розробка баз даних (БД) – складне завдання.

Що таке БД, які завдання, функції вони виконують? Для відповіді на ці питання, насамперед, необхідно знати, що таке дані. Існує багато різних визначень даних. Ось лише два з них:

1. Дані – це будь-яка інформація, яку необхідно зберегти в комп’ютері і до якої регулярно звертаються (здійснюють запити) для одержання різних відповідей s для оновлення існуючої інформації: (видалення застарілої і додавання нової).

2. Дані – це сукупність інформаційних об’єктів, кожний з яких має свої властивості (характеристики) і поведінку, а також зв’язків між цими об’єктами.

Перше визначення ілюструє дії, що проводяться з даними, а друге визначення підказує, яким чином треба проектувати базу даних.



Про яку ж інформацію або інформаційні об’єкти і зв’язки йдеться? Зясуємо це на прикладі бази даних КОРИСТУВАЧ”. Однак попередньо зазначимо, що інформаційна область, для якої створюється база даних, називається предметною областю.

Предметна область нашої бази даних – користувач. Необхідно створити базу даних про користувачів бібліотеки за параметрами: їх кількість за реєстраційною картотекою, соціальний статус, вік, відвідуваність бібліотеки, в тому числі кожного структурного підрозділу бібліотеки у кожному числі місяця, кварталі та за рік. Доречно включити до цієї бази інформацію про кількість видач документів за видами видань, за галуззю знань, за мовами та інші дані, необхідні бібліотеці. Отже, ми пропонуємо орієнтуватись на дві групи користувачів (тобто обєкти), що використовуватимуться в базі даних, а саме:


Об’єкти для бібліотек, що працюють в традиційному режимі

Об’єкти для бібліотек, що використовують інформаційно-комунікативні технології

Користувач (читач) із особистими характеристиками – прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер, дата народження, домашня адреса, місце навчання, роботи, паспортні дани (за необхідністю) та певною соціальною ознакоюучень, студент, робітник, службовець, тимчасово не працюючий, тощо.

Користувач електронних інформаційних мереж (зовнішній) із особистими характеристиками – код (неоднаковий, унікальний) осіб і організацій, зареєстрованих на сервері бібліотеки ( ІР – адреса);


Абонент МБА (користувач бібліотеки) із особистими характеристиками, реєстраційний номер, прізвище, імя, по батькові, запит, термін виконання запиту, термін повернення документу.
Установа, відповідальна особа, запит, термін виконання запиту, термін повернення документу.

Користувач електронних інформаційних мереж (внутрішній) із особистими характеристиками – користувач Інтернет-центру, реєстраційний номер, мотив звернення, співробітник бібліотеки.

Абонент МБА (зовнішній) із особистими характеристиками – код, місце знаходження, установа, запит, виконання запиту;

Об’єкти для обліку відвідувань: структурний підрозділ бібліотеки із характеристиками – назва відділу, дата, керівник, телефон, режим роботи, платні послуги.

Об’єкти для обліку відвідувань: структурний підрозділ бібліотеки із характеристиками – назва відділу, режим роботи, телефон, дата відвідування, термін роботи, керівник.


Об’єкти для отримання статистичних даних

Усього користувачів із особистими характеристиками – усього, згідно з ЕРК, юнацтво від 15 до 21р., за день, місяць, півроку, рік.

Відвідування із особистими характеристиками – усього відвідувань; середнє відвідування;

Видача документів із особистими характеристиками: усього видано, в тому числі документів суспільного характеру, природничих, технічних, гуманітарних, друковані документи, КФФД, із загальної кількості українською мовою, середня забезпеченість документами, читаність.

Період користування документами із характеристиками – дата отримання, дата повернення рік, місяць, заборгованість.



Об’єкти для отримання статистичних даних

Усього користувачів із особистими характеристиками – усього, згідно з ЕРК, кількість кодів зовнішніх користувачів, за день, місяць, півроку, рік.

Відвідування із особистими характеристиками – усього відвідувань (з урахуванням внутрішніх користувачів), відвідування занять, відвідування сайту, середнє відвідування;

Видача документів із особистими характеристиками – усього видано електронних документів, із загальної кількості українською мовою, тощо.

Період користування електронними документами із характеристиками – термін отримання, термін повернення, рік, квартал, місяць, заборгованість.



Кожна бібліотека може додати до цього переліку інші об’єкти на свій розсуд, наприклад – абонент МБА з числа читачів бібліотеки тощо.

Між основними об’єктами, зазначеними вище, необхідно встановити зв’язки, що відображають додаткову інформацію. Так, для обліку відвідувань у БД треба створити зв’язок відвідує”, між об’єктами користувач” і структурний підрозділ, сайт”; для обліку видачі – зв’язок бере документ”. Зв’язки також можуть мати свої характеристики. Наприклад, зв’язок бере документ” має характеристики: вид документа (книга, журнал, дискета тощо), дата видачі документа в бібліотеці, ознака повернення чи неповернення книги читачем до бібліотеки.

Окрім об’єктів і їхніх зв’язків, у визначенні даних використовується слово поведінка”.

Поведінка – це також певна характеристика об’єкта, що вказує, які дії з цим об’єктом можна виконувати і коли це можна робити.



Наприклад, поведінка” об’єкта “користувач” передбачає неможливість видавати йому нові книги, якщо не повернені взяті книги, порушуються правила користування бібліотекою.

Властивості об’єктів мають бути з’ясовані заздалегідь, і їх слід врахувати в БД. На перший погляд, деякі властивості поведінки можуть здатися простими, але завдання правильно розробленої БД полягає в тому, щоб автоматично контролювати такі умови та в разі їх порушення сповіщати про це користувача.




Тепер можна повніше уявити, які функції має база даних “Користувач”. По-перше, вона має бути спроможною зберігати велику кількість різної інформації. По-друге, відповідати на будь-які запитання, наприклад, якому відділу користувач надає перевагу або хто з користувачів своєчасно не повернув літературу. І нарешті, у базі даних не повинно виникати неправильних чи суперечливих даних (наприклад, одну і ту саму книгу взяли два читачі одночасно).

Наведені приклади ілюструють, що перш ніж розробляти БД, слід уважно вивчити, яку інформацію з предметної області (користувач) необхідно в ній відобразити. Крім того, треба визначити, який тип матимуть характеристики даних, що нас цікавлять. Як правило, використовують такі типи даних: тексти, числа, дати і зображення.

Тепер можна дати визначення баз даних і систем управління ними.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка