Інформація щодо порядку денного раунду переговорів сот



Скачати 238,77 Kb.
Дата конвертації06.06.2017
Розмір238,77 Kb.
ТипІнформація
Інформація щодо порядку денного раунду переговорів СОТ

"Доха – Розвиток"

Порядок денний раунду "Доха – Розвиток"

У листопаді 2001 року у рамках СОТ започатковано новий раунд багатосторонніх торговельних переговорів - раунд "Доха – Розвиток" (Doha Development Agenda, DDA), мандат (перелік питань порядку денного та організація роботи за напрямками) на проведення якого визначено Декларацією Шостої Конференції міністрів СОТ.

Переговори раунду "Доха – Розвиток" відбуваються у рамках Комітету з торговельних переговорів, який координує роботу спеціальних сесій рад і комітетів СОТ, а також створених переговорних груп.

Основними напрямами багатосторонніх переговорів раунду "Доха – Розвиток" є:

питання імплементації угод СОТ (ГАТТ, Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, Угоди про сільське господарство, Угоди про технічні бар‘єри в торгівлі, Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності тощо, §12 Декларації Доха);

сільське господарство (§§13-14 Декларації);

доступ до ринку несільськогосподарських товарів (§16 Декларації);

правила торгівлі (питання антидемпінгу, субсидій та компенсаційних заходів, регіональних торговельних угод тощо) §§28-29 Декларації;

торгівлі послугами (§ 15 Декларації);

торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (§§17-19 Декларації);

вирішення суперечок (§ 30 Декларації);

сприяння торгівлі, що включає у себе питання свободи транзиту; зборів та формальностей, пов’язаних з імпортом та експортом; публікації та застосування правил торгівлі (§ 27 Декларації);

електронної комерції (§ 34 Декларації);

захисту навколишнього середовища (§§31-33 Декларації);

питання розвитку (загальні принципи, спеціальний та диференційний режим, технічна допомога, питання імплементації, інші питання розвитку для найменш розвинутих країн) §§38-41, 42-44 Декларації;

інші напрямки переговорів та розділи робочої програми переговорів раунду "Доха – Розвиток".

Співвідношення зобов’язань України як члена СОТ та нових положень, які напрацьовуються в рамках раунду "Доха – Розвиток"

Після набуття членства в СОТ у травні 2008 року Україна приєдналась до групи країн-членів СОТ, що нещодавно вступили до Організації (Recently acceded members/Very Recently acceded membersRAM/VRAM), до складу якої, крім України, входять Албанія, Вірменія, Македонія, Киргизька Республіка, Молдова, Саудівська Аравія, Тонга, В’єтнам.

Членство у RAM/VRAM дає можливість узгодити з країнами-членами положення щодо не погіршення основних зобов'язань України з сільського господарства, доступу до ринку несільськогосподарських товарів тощо, незалежно від рівня зобов’язань, що обговорюються або уже погоджені в рамках раунду, а саме:

- не здійснювати подальшого скорочення загальної сукупної підтримки сільського господарства;

- не знижувати тарифи на сільськогосподарські товари;

- не переглядати часові графіки майбутніх скорочень тарифів та сукупної підтримки;

- не здійснювати подальшого скорочення тарифів з доступу до ринку несільськогосподарських товарів.

Водночас, з метою формування та узгодження з членами СОТ позицій з найважливіших питань порядку денного раунду "Доха – Розвиток", які відповідають зовнішньоекономічним інтересам України, центральні органи виконавчої влади розробляють пропозиції до позиційних документів від України.

Позиційні документи України є чинником впливу на прийняття рішень у рамках СОТ та створюють підґрунтя для узгодження зовнішньоекономічних інтересів України та країн-членів Організації.

Підготовка позиційних документів від України по напрямках переговорів

1. Питання, пов‘язані з імплементацією угод СОТ (Implementation-Related Issues and Concerns)

Питання імплементації діючих угод СОТ відповідно до пропозицій країн, що розвиваються схвалено Конференцією міністрів та відображено у параграфі 12 Міністерської Декларації (WT/MIN(01)/DEC/1) від 20 листопада 2001 року.

Імплементація охоплює такі сфери як доступ до ринків, платіжний баланс, інвестиційні заходи пов’язані з торгівлею, торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності, митна оцінка, захисні заходи, технічні бар’єри в торгівлі, санітарні та фітосанітарні заходи, сільське господарство, послуги тощо.

Обговорення питань здійснюється відповідно до спеціального мандату щодо переговорів в рамках Декларації. Вони розглядаються також відповідними органами СОТ, які звітують Комітету з питань торговельних переговорів (TNC).



2. Сільське господарство (Agriculture)

Сільське господарство є одним із основних напрямків багатосторонніх переговорів СОТ у рамках раунду "Доха-Розвиток". Особлива увага країн-членів СОТ зосереджена на узгодженні проектів зобов’язань стосовно подальшої лібералізації торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема у сфері скорочення тарифів та обсягів субсидій, що негативно впливають на торгівлю сільськогосподарською продукцією.

Узгодження зобов’язань у сфері сільського господарства відбувається на основі підготовленого проекту домовленостей (документ TN/AG/W/4/Rev.4), який містить формули скорочення тарифів та субсидій, зобов’язання зі спеціального та диференційного режиму, зобов’язання з доступу до ринку, спрощення мит, застосування тарифних квот тощо.

Ураховуючи важливість агропромислового сектору для економіки держави, порядок денний сільськогосподарських переговорів раунду становить значний інтерес для України. Участь у переговорному процесі (за умови незмінності зобов’язань Протоколу про вступ України до СОТ) дозволить завчасно визначити потенціал та найбільш перспективні напрямки сільськогосподарського експорту, а також товарні сектори підвищення конкуренції у зв’язку із зростаючим імпортом.



Основними напрямами переговорів раунду "Доха – Розвиток" у сфері сільського господарства є:

Внутрішня підтримка: загальні заходи внутрішньої підтримки, що викривлюють торгівлю підлягатимуть скороченню щонайменше на 50%-60% для розвинених країн. Рівні de minimis також мають бути зменшені не менш ніж на 50 відсотків з першого дня періоду імплементації.

Експортна конкуренція: розвинені країни-члени СОТ мають скасувати свої права на експортні субсидії, які ще залишаються в їхніх Розкладах, до кінця 2013 р.

Доступ до ринку: мінімальне середнє зниження остаточних зв’язаних тарифів, здійснення якого вимагатиметься від розвиненої країни-члена СОТ, має складати 54 відсотки, для країн, що розвиваються, скорочення має складати близько 36 відсотків. Зазначені скорочення відбуватимуться протягом певного періоду імплементації.

Спеціальні сільськогосподарські захисні заходи (стаття 5 Угоди з сільського господарства): передбачається скасування таких заходів.

Чутливі товари: підрозділом "Чутливі товари" розділу "Доступ до ринку" передбачено запровадження механізму, що дозволяє країнам-членам, у рамках певних правил, надавати 4-6% тарифних ліній (за 6-ми знаками згідно класифікаторів), статусу "Чутливих товарів". У зв’язку з цим, країни отримують право відхилитись від формул лібералізації тарифів, передбачених підрозділом "Формули зниження імпортних тарифів", у сторону їх зменшення на 1/3, 1/2 або 2/3, та водночас зобов’язуються забезпечити мінімальний рівень доступу на внутрішній ринок.

Передбачено також альтернативний механізм, відповідно до якого країна може подовжити перехідний період лібералізації тарифів згідно з підрозділом "Формули зниження імпортних тарифів", але повинна відмовитись від права відхилятись від формул лібералізації тарифів, передбачених першою частиною підрозділу "Чутливі товари". Окремі країни відзначають, що положення підрозділу є недостатніми для забезпечення задовільного балансу між захистом та лібералізацією торгівлі.

Спеціальний Захисний Механізм (СЗМ): СЗМ передбачає можливість підвищення імпортних тарифів, якщо згідно визначеної методології спостерігається збільшення обсягів імпорту або зменшення ціни імпортованого товару.

Зв'язані ставки в рамках тарифних квот: згідно з даними СОТ, наразі дозволяється застосування тарифних квот по відношенню до 1425 тарифних позицій у 43 країнах світу. У 1997 році в рамках СОТ дозволялось використання 1371 тарифної квоти у 37 країнах-членах : 217 тарифних квот до зернових, 124 до насіння олійних культур, 51 до цукру, 181 до молочних продуктів, 355 до фруктів та овочів та інших. Фактично застосовувалось 1112 тарифних квот: 179 до зернових, 112 до насіння олійних культур, 38 до цукру, 148 до молочних продуктів та 277 до фруктів та овочів та інших. Середньостатистичний рівень заповнення тарифних квот становив 62%, але в деяких країнах партнерах на окрему продукцію рівень заповнення сягав 80-100%, зокрема в Ізраїлі, ЄС-15, Болгарії, Угорщині, Норвегії та інших.

У рамках Раунду доцільно наполягати на максимально допустимому скороченні тарифних квот, їх кількості та рівня обмеження.



3. Доступ до ринку несільськогосподарських товарів (NAMA)

Доступ до ринку несільськогосподарських товарів є одним із основних напрямків багатосторонніх переговорів СОТ у рамках раунду "Доха-Розвиток".

Переговори охоплюють зниження та скасування тарифів, у тому числі тарифних піків, визначення системного підходу до зниження високих тарифів, усунення нетарифних бар'єрів для несільськогосподарської продукції, зокрема, на товари, що представляють експортний інтерес для країн, що розвиваються.

Узгодження позицій країн-членів у сфері доступу до ринку несільськогосподарських товарів відбувається на основі підготовленого проекту домовленостей (draft modalities), який містить формулу розрахунку зв’язаного рівня тарифів та скорочення тарифів; гнучкі підходи для країн-членів, що розвиваються; галузеві тарифні зниження; торговельні преференції; зобов’язання щодо зниження або скасування нетарифних бар'єрів тощо. Наразі країнами-членами обговорюється остання редакція проекту домовленостей від 6 грудня 2008 TN/MA/W/103/Rev.3.



Формула розрахунку зв‘язаного рівня тарифів та скорочення тарифів: Розрахунок зв’язаного рівня тарифів здійснюватиметься відповідно до складної Швейцарської формули, яка має застосовуватись до кожної товарної позиції. Для незв’язаних тарифних позицій пропонується розраховувати базову ставку для зниження тарифів з постійною надбавкою у розмірі 25%. Зниження тарифів відбуватиметься протягом певного періоду.

Застосування країнами-членами СОТ Швейцарської формули призведе до істотного покращення доступу до ринку несільськогосподарських товарів через зниження зв’язаних та діючих ставок мита розвинутих країн, а також найбільш конкурентоспроможних з тих, що розвиваються.

Враховуючи необхідність нарощування та диверсифікації експорту промислової продукції вітчизняних підприємств, участь України у переговорному процесі дозволить завчасно визначити найбільш перспективні сектори ринків для експорту товарів, а також скоординувати заходи щодо пом'якшення наслідків підвищеної конкуренції з імпортом.

Гнучкі підходи для країн-членів СОТ, що розвиваються, з низьким обсягом зв’язаних позицій1 Країни-члени, що розвиваються, і які мають обсяг зв’язаних несільськогосподарських тарифних позицій менший ніж 35%, звільняються від скорочення тарифів на основі формули. Водночас, такі країни мають зв’язати не менше 75% несільськогосподарських тарифних позицій на середньому рівні, який не повинен перевищувати 30%. Більшість країн-членів СОТ підтримують ці пропозиції.

Малі країни та країни із вразливою економікою можуть, замість застосування формули зниження, зв’язати усі тарифні позиції на загальному середньому рівні від 18 до 30% у залежності від поточного загального середнього рівня зв’язаних тарифів.

Доступ до ринку для найменш розвинених країн: Посилаючись на Рішення про заходи в інтересах найменш розвинених країн, відповідно до Рішення 36 Додатку F до Декларації міністрів, прийнятій у Гонконгу, Китай, країни-члени СОТ підтвердили зобов’язання щодо надання безмитного та вільного від квот доступу до ринку на довгостроковій основі для всіх товарів походженням з найменш розвинених країн. Водночас, країнам-членам, що розвиваються, надано право виконувати свої зобов’язання поступово, а також дозволено скористатися гнучким підходом до визначення сфери застосування відповідних заходів.

Галузеві переговори, спрямовані на зниження, гармонізацію або скасування відповідних тарифів, включаючи зниження або скасування тарифних піків, високих тарифів та тарифної ескалації, понад рівні, визначені формульним підходом, зокрема по відношенню до продукції, в експорті якої зацікавлені країни-члени, що розвиваються.

Галузеві ініціативи, запропоновані на цей час, стосуються наступних товарів: автомобілі та запчастини до них; велосипеди та запчастини до них; хімічна продукція; електронна/електротехнічна продукція; риба та рибна продукція; продукція лісового господарства; дорогоцінне каміння та ювелірні вироби; ручні інструменти; промислові машини та устаткування; товари для надання медичних послуг; сировина; спортивне обладнання; іграшки та текстильні вироби, одяг та взуття.



Нетарифні бар‘єри: Країни-члени СОТ продовжують обговорювати зобов’язання щодо повного скасування всіх нетарифних бар‘єрів у торгівлі (НТБ). Більшість пропозицій передбачає систематизацію НТБ за горизонтальною ознакою їх застосування (експортні мита, експортні обмеження тощо) та вертикальною (електронні вироби, текстиль, одяг, взуття, деревина тощо). Консолідований текст домовленості обговорюється в рамках Переговорної групи СОТ з доступу до ринку.

Під час переговорів враховуються принципи спеціального та диференційованого режиму для країн, що розвиваються, та для найменш розвинутих.



Несільськогосподарські екологічні товари (продукти): Пункт 31 (III), Дохійської декларації передбачає, що переговори будуть проводитися "по скороченню або, при необхідності, скасуванню тарифних і нетарифних бар'єрів для екологічних товарів ...". Країни-члени продовжують узгоджувати процедуру переговорів з питань зниження або скасування тарифів та нетарифних бар’єрів по відношенню до несільськогосподарських екологічних товарів (продуктів).

Спеціальний і диференційований режим (СДР): В основу режиму покладено принцип асиметричних поступок для країн, що розвиваються.

Зокрема, на сьогодні країнам, що розвиваються, надається:

- більш тривалий термін для виконання угод СОТ, ніж розвинутим країнам; ці терміни можуть значно відрізнятися - від двох років (як у випадку з Угодою щодо застосування санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ)), до десяти років (Угода про сільське господарство).

- можливість більш гнучко підходити до застосування різних положень угод СОТ. Ця гнучкість зазвичай приймає форму звільнення від зобов'язань, що розповсюджуються на членів СОТ, або скорочення рівня зобов'язань.

Крім того, країнам, що розвиваються, обіцяно надання технічної допомоги в ряді сфер, включаючи СФЗ, технічні бар'єри в торгівлі, митну оцінку, послуги та інтелектуальну власність. Для всіх цих категорій існують додаткові положення, що застосовуються також тільки до найменш розвинених країн.

На Конференції міністрів СОТ у м. Доха прийнято рішення, що: “всі положення спеціального і диференційованого режиму повинні бути переглянуті з метою їх посилення, уточнення, а також підвищення ефективності та оперативності”2. На основі цього рішення країни, що розвиваються, внесли понад 85 пропозицій щодо посилення положень СДР у різних угодах СОТ. Переговори, що ведуться в даний час ускладнюються розбіжностями з приводу того, які пропозиції слід розглядати в першу чергу: загального характеру або специфічного в рамках окремих угод.

СДР залишається важливою темою горизонтальних переговорів для країн, що розвиваються, внаслідок тієї гнучкості, яку він забезпечує в захисті їхніх торгових інтересів при певних умовах, і з огляду на досвід регіону.

4. Правила торгівлі (Rules)

Переговори щодо правил торгівлі спрямовано на удосконалення положень угод СОТ про антидемпінгові заходи та про субсидії і компенсаційні заходи, з урахуванням потреб країн, що розвиваються та найменш розвинених країн. Крім того, увага країн-членів зосереджена на приведенні регіональних торговельних угод у відповідність з положеннями багатосторонніх угод СОТ, що має відбуватися шляхом гармонізації торговельних угод з положеннями угод СОТ.

Результатом переговорів з Правил торгівлі мають стати нові редакції угод СОТ про застосування статті VI ГАТТ 1994 (відомої як Угода про антидемпінгові заходи), про субсидії та компенсаційні заходи, включаючи положення щодо регулювання субсидій для рибних промислів, а також відповідних положень угод СОТ щодо регіональних торговельних угод, зокрема параграфів 4-10 статті XXIV ГАТТ 1994, статті V ГАТС тощо. Обговорення питань здійснюється в рамках переговорної групи щодо правил торгівлі, яка звітує Комітету з питань торговельних переговорів (TNC).

Основним документом, що розглядається в рамках переговорів, є:

- Збірник нових проектів угод у сфері антидемпінгових заходів, субсидій та компенсаційних заходів (TN/RL/W/254 від 21 квітня 2011 року).

Регіональні торговельні угоди

За останні роки відбулось значне зростання кількості регіональних торговельних угод, які не обмежуються лише товарами, а охоплюють інші сфери (послуги, державні закупівлі, інвестиції тощо), вони стали вагомою частиною міжнародної торгівлі. Оскільки країни-члени СОТ визнають значну роль таких угод у подальшій лібералізації та розширенні торгівлі, торговельний режим, про який домовляються країни, має бути прозорим. Україна, як і цілий ряд інших країн-членів, має ряд угод про вільну торгівлю з країнами, які не є членами СОТ. Україна виступаючи за збільшення рівня транспарентності всіх категорій угод, підтримала наміри країн-членів СОТ проводити огляди всіх угод, включаючи угоди з країнами, які не є членами СОТ.



Основними документами, що розглядаються в рамках переговорів, є:

- Перелік питань, пов’язаних із регіональними торговельними угодами (TN/RL/W/8/Rev.1 від 01 серпня 2002 року) та Механізм забезпечення прозорості регіональних торговельних угод (TN/RL/W/252 від 21 квітня 2011 року)



5. Послуги (Services)

Згідно з мандатом Декларації міністрів, прийнятої в м. Доха у 2001 році, (параграф 15) переговори щодо торгівлі послугами мають проводитися з метою сприяння економічному зростанню всіх торгових партнерів і розвитку країн, що розвиваються, та найменш розвинутих країн.



Основні документи, які стосуються переговорів щодо торгівлі послугами:

Обговорення питань щодо торгівлі послугами здійснюється згідно з Керівними вказівками та процедурами для переговорів, прийнятими Спеціальною сесією Ради з торгівлі послугами 28.03.2001.

Стан, результати переговорів та узагальнення пропозицій країн-членів СОТ стосовно секторів та способів постачання послуг висвітлено у звіті Голови Ради з торгівлі послугами (TN/S/23 від 28.11.2005) та звіті Голови Комітету з торговельних переговорів "Сигнальне засідання Спеціальної сесії Ради з торгівлі послугами" (JOB(08)/93 від 30.07.2008).

Проект домовленості щодо проблемних питань завершення переговорів з торгівлі послугами представлено у звіті Голови Ради з торгівлі послугами (TN/S/33 від 26.03.2008).

Торгівля послугами – один з наріжних каменів переговорів СОТ, тому узгоджений пакет домовленостей у цій сфері є умовою успішного завершення раунду "Доха-Розвиток".

Основними напрямками переговорів Доха раунду у сфері торгівлі послугами є:

Покращення умов доступу до ринків послуг передбачає:

- розширення специфічних зобов’язань щодо доступу до ринку та національного режиму (а саме забезпечення ринкового доступу до нових підсекторів послуг; відміна обмежень щодо участі іноземного капіталу або підвищення рівня його участі; забезпечення надання іноземним компаніям відповідних привілеїв, що надаються місцевим компаніям; відміна обмежень щодо доступу на ринок та національного режиму, тощо) та

- усунення існуючих вилучень з режиму найбільшого сприяння з метою забезпечення рівного ставлення серед усіх країн-членів СОТ (стимулювання режиму найбільшого сприяння).

Правила та дисципліни в сфері торгівлі послугами включають:

- положення стосовно внутрішнього регулювання (стаття VI:4), до питань, що обговорюються, належать: вимоги щодо ліцензування та процедури, кваліфікаційні вимоги та процедури, тести економічної необхідності, об’єктивна необхідність і транспарентність їх застосування;

- правила ГАТС, зокрема щодо механізму надзвичайних захисних заходів (стаття X), державних закупівель (стаття XIII) та субсидій (стаття XV);

У переговорах стосовно правил ГАТС досягнуто незначного прогресу - у квітні 2007 року було сформульовано попередній варіант текстових домовленостей щодо внутрішнього регулювання. Переговори стосовно механізму надзвичайних захисних заходів, державних закупівель та субсидій тривають.



Інші питання

- зростання участі у переговорах країн, що розвиваються, та спеціальний і диференційований режим щодо найменш розвинутих країн (TN/S/13 від 05.09.2003), врахування експортних інтересів цих країн у сфері послуг;

- питання заохочення за самостійну лібералізацію (Модальності щодо відношення до самостійної лібералізації TN/S/6 від 10.03.2003);

- здійснення оцінки лібералізації торгівлі послугами тощо.



6. Торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights - TRIPS)

Основними напрямами переговорів Доха раунду у сфері торговельних аспектів прав інтелектуальної власності є: ТРІПС та захист здоров’я населення; географічні зазначення; зв’язок між Угодою ТРІПС та Конвенцію з біологічного різноманіття; охорони традиційних знань та фольклору.



Захист здоров’я населення:

Мандат на проведення переговорів про імплементацію та тлумачення положень Угоди ТРІПС з метою посилення захисту здоров’я населення, визначений у §17 Дохійської декларації та окремій Декларації міністрів щодо ТРІПС та здоров’я населення від 14.11.2001.

На виконання рішення Міністрів щодо невідкладного вирішення проблеми країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн ефективно використовувати передбачену Угодою ТРІПС можливість видавати примусові ліцензії на виробництво, імпорт, продаж або інше використання фармацевтичної продукції з огляду на відсутність виробничих потужностей або їх недостатній потенціал, Генеральна Рада СОТ 08.12.2005 року прийняла Протокол про внесення доповнень до Угоди ТРІПС (документ WT/L/641), аналогічний положенню рішення Генеральної Ради СОТ від 30.08.2003 (документ WT/L/540 та WT/L/540 Corr.1) про тимчасове звільнення (за певних умов) членів СОТ від зобов’язань передбачених статтями 31 (f) та (h) Угоди ТРІПС. Зокрема, звільнення експортуючого Члена від зобов’язання гарантувати, що примусова ліцензія видана з метою постачання фармацевтичної продукції для задоволення внутрішніх потреб, а також звільнення імпортуючого Члена від зобов’язання сплачувати адекватну винагороду власнику права на об’єкт інтелектуальної власності, відносно якого видана примусова ліцензія. Протокол про внесення доповнень до Угоди ТРІПС потребує підтвердження країн-членів СОТ про його прийняття до 31 грудня 2009 року (для країн-членів СОТ, які не підтвердять прийнятність Протоколу, залишиться чинним рішення Генеральної Ради СОТ від 30.08.2003). Станом на червень 2011 року прийнятність Протоколу підтвердили 49 країн-членів СОТ.

Генеральна Рада двічі продовжувала термін розгляду та погодження Протоколу. Так, відповідно до документу СОТ, WT/L/785, від 21 грудня 2009 року, продовжено термін погодження Протоколу до 31 грудня 2011 року, якщо Міністерською конференцію СОТ не буде прийнято інше.



Географічні зазначення:

У рамках раунду "Доха – розвиток" тривають переговори щодо підвищення рівня захисту географічних зазначень, зокрема, щодо створення багатосторонньої системи нотифікації та реєстрації географічних зазначень для вин та спиртів, та щодо застосування підвищеного рівня захисту до географічних зазначень для інших товарів ніж вина та спирти. Переговори із зазначених питань проводяться окремо.

Мандат на проведення переговорів про створення багатосторонньої системи нотифікації та реєстрації географічних зазначень для вин та спиртів визначений пунктом §18 Дохійської декларації.

Станом на липень 2009 року країни-члени СОТ продовжують обговорення трьох пропозицій щодо створення багатосторонньої системи нотифікації та реєстрації географічних зазначень для вин та спиртів, зокрема, пропозиції ЄС (TN/IP/W/11), "спільної" пропозиції групи країн-членів СОТ (TN/IP/W/10/Rev.1) та компромісної пропозиції Гонконгу, Китай (TN/IP/W/8).

Суть пропозиції ЄС полягає в тому, що у випадку внесення географічного зазначення на вино або спирт до багатостороннього реєстру, таке географічне зазначення повинно користуватися захистом у інших країнах-членах СОТ, за винятком випадків, коли інший Член СОТ висловить застереження протягом визначеного періоду. Якщо країна-член СОТ не висловила застереження щодо зареєстрованого географічного зазначення протягом визначеного періоду часу, така країна-член СОТ втрачає можливість відмовитися від надання захисту географічного найменування на підставі зазначених вище умов після його реєстрації.

Згідно з "спільною" пропозицією внесення змін до Угоди ТРІПС не потрібно. Водночас, пропонується прийняти рішення Ради ТРІПС про створення добровільної системи реєстрації географічних зазначень на вина та спирти у спеціальній базі даних. Країни-члени СОТ, які вирішать приймати участь у системі нотифікації та реєстрації, повинні будуть звертатися до зазначеної бази даних при прийнятті рішень про надання захисту відповідних географічних зазначень на своїй території. Країни-члени СОТ, які не братимуть участь у цій системі будуть заохочуватися, але не зобов’язані, звертатися до бази даних.

Пропозиція Гонконгу є компромісною порівняно з пропозицією ЄС та "спільною" пропозицією і, зокрема, передбачає, що у випадку внесення географічного зазначення на вино або спирт до багатостороннього реєстру, таке географічне зазначення повинно користуватися захистом на території країн-членів СОТ, які вирішили брати участь у багатосторонній системі.

Мандат на проведення переговорів про застосування підвищеного рівня захисту до географічних зазначень для інших товарів ніж вина та спирти залишається суперечливим. Пункт 18 Дохійської декларації передбачає, що питання поширення підвищеного рівня захисту до географічних зазначень для інших товарів ніж вина та спирти повинні бути опрацьовані в рамках Ради ТРІПС згідно з положеннями пункту 12 Дохійської декларації, який стосується проблемних питань імплементації. Країни-члени СОТ по різному тлумачать пункт 12 Дохійської декларації. Зокрема, країни, що розвиваються та ЄС вважають, що проблемні питання, термін імплементації яких сплив, є невід’ємною частиною поточного раунду багатосторонніх торговельних переговорів "Доха – Розвиток" і повинні бути включеними до Єдиного пакету домовленостей. Інші члени СОТ, у тому числі США, Австралія, Канада, Японія тощо, заперечують проти такого підходу та вважають, що проблемні питання, термін імплементації яких сплив, можуть стати невід’ємною частиною поточного раунду багатосторонніх торговельних переговорів "Доха – Розвиток" і бути включеними до Єдиного пакету домовленостей лише якщо Комітет СОТ з торговельних переговорів прийме відповідне рішення, яке до цього моменту не прийнято.

Зв’язок між Угодою ТРІПС та Конвенцію з біологічного різноманіття; охорони традиційних знань та фольклору:

Мандат на проведення переговорів про узгодження між собою норм Угоди ТРІПС та Конвенції ООН з біологічного різноманіття; охорони традиційних знань та фольклору визначається пунктами 12 та 19 Дохійської декларації. Зокрема, пункт 19 доручає Раді ТРІПС вивчити питання взаємозв’язку між Угодою ТРІПС і Конвенцією ООН з біологічного різноманіття, а пункт 12 Дохійської декларації стосується проблемних питань імплементації.

Суть питання про узгодження між собою норм Угоди ТРІПС та Конвенції ООН з біологічного різноманіття; охорони традиційних знань та фольклору полягає у наступному. Конвенція не містить детальної регламентації доступу до генетичних ресурсів і спільного використання вигод. Відповідно до цієї концепції доступ до генетичних ресурсів регулюється національним законодавством з урахуванням необхідності полегшення цього доступу на основі попередньо обґрунтованої згоди держави, що надає такі ресурси. Сторони конвенції зобов'язуються надавати та/або полегшувати іншим країнам доступ до технологій збереження і стійкого використання біорізноманіття або генетичних ресурсів без істотного збитку навколишньому середовищу, а також сприяти забезпеченню доступу країн, що розвиваються, і які надають генетичні ресурси для досліджень, до результатів біотехнологій та вигод від їх використання. Водночас, положення Угоди ТРІПС не містять вимог щодо режиму спільного отримання вигод.

У зв’язку з цим на міжнародному рівні постало питання зміни міжнародної патентної системи в рамках СОТ та ВОІВ, зокрема, внесення відповідних змін до Угоди ТРІПС з метою узгодження між собою норм цієї Угоди та Конвенції ООН з біологічного різноманіття; охорони традиційних знань та фольклору.

Позиції країн-членів СОТ щодо узгодження між собою норм Угоди ТРІПС та Конвенції ООН з біологічного різноманіття; охорони традиційних знань та фольклору мають суттєві розбіжності. Зокрема, країни, що розвиваються, на чолі з Бразилією та Індією наполягають, що патенти є формою незаконного присвоєння їхніх генетичних ресурсів, а це суперечить положенням Конвенції ООН про біорізноманіття. Країни, що розвиваються, наполягають на внесенні змін до Угоди ТРІПС, яки б передбачали, що в заявках на патент необхідно обов’язково вказувати наступні дані: генетичні ресурси, які були використані для розробки заявлених винаходів; країна походження генетичних ресурсів, використаних у заявлених винаходах; докази отримання попередньо обґрунтованої згоди країни походження генетичних ресурсів. Заявка, у якій не розкрита така інформація, не повинна розглядатися до моменту надання необхідної інформації. Якщо заявник надає неправдиву інформацію, до нього повинні застосовуватися санкції.

США не підтримують внесення змін до Угоди ТРІПС з огляду на відсутність конфлікту між Угодою ТРІПС та Конвенцією з біологічного різноманіття, вони вважають достатнім для забезпечення виконання цілей Конвенції про біорізноманіття застосування національного підходу з використанням спеціалізованих національних рішень, включаючи контракти. Швейцарія пропонує врегулювати питання про вимогу розкриття джерел генетичних ресурсів та традиційних знань у заявках на отримання патентів у рамках Угод ВОІВ про патентне співробітництво та про патентне право. Це у свою чергу забезпечить внесення вимоги розкриття джерел генетичних ресурсів та традиційних знань в заявках на отримання патентів до національного законодавства Сторін зазначених Угод ВОІВ. Невиконання зазначеної вимоги приведе до відкладення видачі патенту до моменту подання заявником необхідної інформації, а у випадках подання заявником неправдивої інформації – до скасування виданого патенту.

ЄС підтримує ідею реформи і пропонує ретельно вивчити питання про вимогу розкриття джерел генетичних ресурсів та традиційних знань у заявках на отримання патентів (позиція ЄС зазначена в документах TN/C/W/52 та TN/C/W/383).

7. Сприяння торгівлі (Trade facilitation)

Рада СОТ з торгівлі товарами, яка працює над питанням сприяння торгівлі з 1997 року, "здійснює перегляд і, залежно від випадку, надає роз’яснення та поліпшує відповідні аспекти статей 5 ("Транзит"), 8 ("Оплати та формальності, пов’язані з імпортом та експортом") і 10 ("Публікація торгових правил та управління ними") Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994), а також визначає потреби і пріоритети країн-членів у сприянні торгівлі, зокрема, країн, що розвиваються, та найменш розвинутих країн".

У Декларації, прийнятій у м. Доха питанням сприяння торгівлі присвячено §27. Генеральною радою СОТ 01.08.2004 було прийнято низку рішень (так званий "липневий пакет"), зокрема про початок переговорів з питань сприяння торгівлі.

У рамках переговорної групи СОТ з питань сприяння торгівлі Секретаріатом СОТ прийнято та розповсюджено низку документів, наразі Українська сторона опрацьовує консолідованому документі переговорної групи з питань сприяння торгівлі від 25 липня 2011 TN/TF/W/165/Rev.10.

Зазначений документ ураховує текстові пропозиції країн-членів СОТ, а саме Гонконгу, Китайської Народної Республіки, Японії, Монголії, Королівства Норвегія, Швейцарської Конфедерації, Турецької Республіки та Республіки Гондурас.

Свобода транзиту

Аспекти, які розглядаються в рамках переговорної групи з питань сприяння торгівлі стосовно питання "Транзит" є наступні: сфера, визначення, недискримінація, збори та винагородження, прозорість, формальність та вимоги щодо документів, використання міжнародних стандартів, координація та співробітництво, періодичний огляд, тощо.

Країни-члени СОТ, які беруть активну участь в обговоренні зазначеного питання: Республіка Вірменія, Європейський Союз, Киргизька Республіка, Республіка Парагвай, Республіка Корея, Руанда, Турецька Республіка, Грузія, Індія, Японія, Австралія, Канада, Республіка Македонія, Малайзія, Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка, Республіка Сінгапур, Республіка Македонія, Республіка Молдова, Монголія, Республіка Руанда, Швейцарська Конфедерація, Королівство Свазіленд, Республіка Куба, Мексиканські Сполучені Штати та Домініканська Республіка.

8. Правила врегулювання суперечок (Dispute Settlement Understanding)

Обговорення питань вдосконалення правил вирішення суперечок було започатковано ще у 1997 році на підставі домовленостей у рамках Марракеської конференції 1994 року. Переговори відбуваються згідно з §30 Декларації Доха, хоча вони й не є невід’ємною частиною обов’язкового пакету раунду "Доха – Розвиток" (§47 Декларації), а їхнє завершення не пов’язане з необхідністю досягнення консенсусу в рамках загального переговорного процесу.

Переговорний процес відбувається в рамках окремих засідань Органу з врегулювання суперечок СОТ.

Метою переговорів у рамках напряму є удосконалення механізму врегулювання суперечок, положень Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок, а також внесення змін та уточнень до діючих положень, які регулюють механізм і процедури вирішення суперечок у СОТ, зокрема Правил застосування Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок від 11 грудня 1996 року (WT/DSB/RC/1) і Робочих процедур перегляду апеляцій від 04 січня 2005 року (WT/AB/WP/5).



Основним документом, що розглядається в рамках переговорів, є Доповідь головуючого на окремому засіданні Органу з врегулювання суперечок СОТ від 21 квітня 2011 року (TN/DS/25).

______________



1 Камерун, Конго, Кот-Д'Івуар, Куба, Гана, Кенія, Макао, Китай, Маврикій, Нігерія, Шрі-Ланка, Сурінам та Зімбабве

2 Декларація міністрів (м. Доха). WT/MIN(01)/DEC/1, 20 листопада, 2001 р., параграф 44




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка