Інформації про Крути. Матеріали систематизовано за розділами: історія бою; статті; спогади; ілюстрації; відео; символіка




Дата конвертації10.03.2017
Розмір0,55 Mb.

Надвірнянська центральна районна бібліотека

Відділ інформаційних технологій

«Крути: біль і слава»

Вебліографічний покажчик



Надвірна

2013

«Крути: біль і слава»: вебліогр. покажчик / Надвірнянська ЦРБ ; укладач І.Заник; відп. за вип. М.Кушнерчук. – Надвірна 2013. – 15 с.

Вебліографічний покажчик «Крути: біль і слава» виданий на допомогу користувачам бібліотек. Він представляє Інтернет-ресурси для швидкого доступу до електронних версій будь-якої інформації про Крути.

Матеріали систематизовано за розділами:



  • історія бою;

  • статті;

  • спогади;

  • ілюстрації;

  • відео;

  • символіка.

Покажчик розрахований на всіх, хто цікавиться історією та шукає інформацію по даній темі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Укладач: І. Заник – завідувач відділу інформаційних технологій

Відповідальний за випуск: М. Кушнерчук – директор ЦБС

Тираж 15 прим.

Бій під Крутами – бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 6-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну гривню.

Неоголошена війна Радянської Росії проти УНР розпочалася в середині грудня 1917 року, а з проголошенням незалежності України Центральною Радою УНР, 22 січня 1918 року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. Під командуванням Антонова-Овсієнка 20-тисячний більшовицький загін прямував на схід України, а з північного сходу наступав загін Михайла Муравйова. Загін становив більше ніж шість тисяч чоловік, переважно московських і петроградських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту.

5 січня 1918 року на зборах студентів молодших курсів Київського університету св. Володимира і Українського народного університету було ухвалено створення студентського куреня Січових Стрільців. Незабаром з'явилося у київських газетах звернення до українського студентства. Усупереч радянським теоріям, вступ до куреня був винятково добровільний, єдиною погрозою для небажаючих був бойкот та можливе виключення зі складу студентів. До новоствореного куреня навіть вступили учні старших класів української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства м. Києва.

Переважна більшість студентів була без жодної військової підготовки, вони мали недостатньо боєприпасів та були погано озброєні: лише 16 кулеметів та саморобний бронепоїзд у вигляді артилерійської гармати на залізничній платформі.

Похмурий ранок 29 (16) січня 1918 р. під ст. Крути українські війська готувалися до бою. Загін матросів Ремньова потрапив під обстріл захисників Крутів. Утрачаючи вбитих і поранених, більшовики вперто просувалися вперед. Їхня гарматна батарея зосередила вогонь на українських позиціях. Бій тривав більше ніж 5 годин, українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. Приблизно у цей час на допомогу Ремньову почали надходити інші загони Муравйова. Тим часом, за свідченням очевидців у студентів та юнкерів закінчувалися набої і скінчилися снаряди для гармати. Загони більшовиків почали обходити позиції захисників – настала небезпека оточення і юнкери зі студентами почали відхід у напрямку Києва. Більшості вдалося відступити на потязі. Сотник Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити ворога, а вже потім відступати. Атака виявилася невдалою, адже юнакам протистояли професійні вояки. Сотня зазнала втрат, загинув і сам Омельченко. Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Більшовики, або не хотіли, або, швидше за все, не могли наздогнати основні сили і продовжувати наступ на Київ.

Коли близько 17 години зібралися усі українські підрозділи, з'ясувалося, що не вистачає однієї чоти студентів, що стояла найближче до станції: у сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний звід (близько 30 осіб). Відступаючи у сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з більшовицького боку, наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців, над 27-ма студентами спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів.

Із 600 учасників бою загинули майже 300. Загарбники втратили близько 2000 осіб. Супротивника було затримано.

Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.

Ця подія – трагедія і тріумф. Її порівнюють із давньогрецькими Фермопілами, де в 480 році до н. е. 300 спартанців зупинили персів.

Історія бою

Бій під Крутами: правда і вигадки

http://www.vu.mil.gov.ua/index.php?part=article&id=624

Бій під Крутами правда і вигадки. Олена БОЙКО кандидат історичних наук. Трагічна загибель Студентського куреня під Крутами назавжди залишиться в історії України як символ героїзму та жертовності в боротьбі за незалежність.

Бій під Крутами

http://uk.wikipedia.org/wiki/Бій_під_Крутами

Бій під Крутами – бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва.

Бій під Крутами – Молодіжна кампанія "Пам'ятай про Крути"

http://kruty.org.ua/

КРУТИ – інформаційний ресурс про День української молоді. Вічна слава героям котрі полягли у нерівному бою під станцією Крути!

Статті

Бій під Крутами в історичній пам'яті. Як експлуатується міф (автор: Андрій Любарець, 2013 р.)

http://www.istpravda.com.ua/research/2012/01/29/70470/

Бій під Крутами – бій, що відбувся на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року між більшовицькими військами Михайла Муравйова та об’єднаними військами юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та першої сотні новоствореного Студентського куреня під єдиним командуванням Аверкія Гончаренка під час наступу на Київ військ Муравйова.

Бій під Крутами. Чому було мало бійців, і як склалася доля тих, хто вижив (автор: Дмитро Калинчук, 2013 р.)

http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/42677/Bij_pid_Krutamy_Chomu_bulo_malo_bijciv

Похмурого ранку 29 січня 1918 року біля станції Крути почався бій, якому судилося стати наріжним каменем української міфології Визвольних змагань.

Бій під Крутами:правда і стереотипи (автор: І. Стельмах, 2013р.)

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24886559.html

Київ – 95 років тому відбувся бій під Крутами. Тоді проти багатотисячного більшовицького війська український уряд відрядив молодь – студентів та гімназистів.

Бій під Крутами: про міфи і про правду (автор: Андрій Ребрик)

http://incognita.day.kiev.ua/bij-pid-krutami-pro-mifi-i-pro-pravdu.html

29 січня 1918 року біля станції Крути на Чернігівщині, між Ніжином і Бахмачем, за 120 км від Києва, відбувся бій, який як мало яка подія, досі зазнає чимало спекуляцій.

Їхня Голгофа: історія Крут (автор: Наталя Лебідь, 2012 р.)

http://obozrevatel.com/politics/02457-h-golgofa-istoriya-krut.htm

Ця історія гуртує довкола себе як скептиків, так і романтиків.

Скептики сумніваються в усьому – цифрах, деталях, доцільності події як такої, доцільності принесеної жертви і загублених життів.



Бій під Крутами: як відрізнити історичну правду від міфу (автор: Ярослав Файзулін, 2012 р.)

http://tyzhden.ua/History/40792

Незважаючи на те, що бій під Крутами не мав визначального воєнного значення, для українського народу він став символом героїзму і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України.

Бій під Крутами – героїчна сторінка історії України

http://www.vasilkov.info/index.php?go=Pages&in=view&id=163

Довідка: Битва під Крутами – битва, яка відбулася 29 січня 1918 р. поблизу селища Крути, на малій залізничній станції на відстані 130 км від Києва.

Крути – заповіт і дороговказ (провід ОУН)

http://ukrpohliad.org/analytics/kruty-zapovit-i-dorogovkaz.html

29 січня відзначаємо 95-ту річницю Крутянського Чину. Україна вшановує подвиг Героїв Крут, подвиг, який став легендою, подвиг, що у нас його називають «українськими Фермопілами».

Крути: бій проти "духовного закріпачення"

http://www.viche.info/journal/44/

29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути українські вояки вступили в бій із більшовицькими загарбниками та їхніми поплічниками, що рвалися до Києва. Уперше після 1709 року, через 209 літ українці обстоювали власне право бути вільними.

Україна вчора вшановувала пам'ять загиблих під Крутами (2013р.)

http://www.day.kiev.ua/uk/news/300113-ukrayina-vchora-vshanovuvala-pamyat-zagiblih-pid-krutami

Херсонці пішою ходою від головної площі міста до меморіалу жертвам тоталітарних репресій вшанували пам’ять українських молодиків, які 29 січня 1918 році стали на оборону Києва і загинули у нерівному бою з більшовицькою армією під Крутами.

Битинський Микола – Про Крутянські фальші (пполк. Армії УНР)

http://kruty.org.ua/statti/186-2009-01-21-15-10-04

Історія бою під Кругами Київської Юнацької школи ім. гет. Б. Хмельницького з московськими відділами, що наступали по головній залізничній магістралі Київ – Ворожба під командою Муравйова 29.1.1918 р., займає перші сторінки нашої нової воєнної історії.

Грушевський Михайло – Промова біля Центральної Ради під час похорону крутянців

http://kruty.org.ua/statti/115-2008-10-29-16-37-12

Dulce et decorum pro patria mori! Солодко і гарно вмерти за отчизну – каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо.

КРУТИ (листівка українського підпілля, 1949 р.)

http://kruty.org.ua/statti/231-kruty-lystivka-ukrajinskogo-pidpillja-1949-r

Наші національні свята невеселі. Склалося на це багато причин. І то не лише зовнішніх – бо такою є дійсність, але передовсім причини, що кореняться в нашій душі, в нашій психіці. Ми значно більш скорі до похоронів, аніж до весілля.

Маланюк Євген – Світять, як зорі, світять могили!

http://kruty.org.ua/statti/145-2008-11-01-22-31-38

По цілому світі святкують річницю української революції. При цій нагоді, свідомо або й неусвідомлено, починають забронзовувати моменти, які є між собою несполучні, як вогонь з водою, моменти, які один одного виключають, як революція й еволюція…

Самчук Улас – Крути

http://kruty.org.ua/statti/66-2008-10-06-17-48-10

Морози місяця січня. Особливо східній великий фронт наших днів переносять нас, українців, думкою за двадцять п'ять років назад до тих днів і тих часів, коли 1918 року після проголошення незалежності нашої молодої республіки ми були змушені з місця йти на фронт, щоб оборонити все те, що кожна людина Європи вважає для себе найціннішим.

Тинченко Ярослав – Бій за станцію Крути

http://kruty.org.ua/statti/196-2010-01-20-10-56-19

Похмурий ранок 29 (16) січня 1918 р. під ст. Крути українські війська готувалися до бою. Загальне керівництво військами, зосередженими на станції, здійснював начальник 1-ї військової школи сотник Ф. Тимченко. Його штаб розташовувався в ешелоні, що стояв на самій станції та до якого було причеплено окремий вагон з набоями.

Фіголь Атанас – "Крути" (15-ті роковини бою)

http://kruty.org.ua/statti/191-2009-01-28-14-52-02

Горе народові, що забуває своїх героїв. У хвилі, коли під Крутами розігралась трагічна дія епопеї відродженої України, мало хто здавав собі справу, який величний безсмертний акт історії звершився в тому дні на полях Чернігівщини.

Спогади

Лукасевич Левко – "Бій під Крутами"

http://kruty.org.ua/spogady/65--q-q

З початком січня 1918 року в Києві почалось формування Студентського куреня Січових Стрільців, як рівно ж і Гайдамацького коша. Бойовий курінь української партії соц-рев. був розформований нашим комендантом полковником Ганом.

Гончаренко Аверкій – "Бій під Крутами" (сотник Армії УНР)

http://kruty.org.ua/spogady/64-q-q-

По оголошенні Українською Центральною Радою IV Універсалу Україна стала самостійною державою, також як така вела мирові переговори з Центральними державами в Бересті. Рівночасно вела мирові переговори з тими ж державами і більшовицька Росія.

Самійленко Степан – "Крути" (полковник Армії УНР)

http://kruty.org.ua/spogady/63-qq-

... Як один з останніх учасників і свідків бою під Крутами, хочу цим спогадом відобразити перебіг бою, що, не дивлячись на віддаль часу, як живий, стоїть у мене перед очима.

Михайлик Михайло – "День 29 січня 1918 року"

http://kruty.org.ua/spogady/62-q-29-1918q-

Напередодні наша четверта сотня Першої Української військової школи була в окопах, які зробив Студентський курінь напередодні біля залізниці Чернігів—Ічня—Прилуки, що перетинала головну магістраль Київ-Бахмач.

Монкевич Борис – "Бій під Крутами"

http://kruty.org.ua/spogady/60-2008-10-04-20-48-42

З кінцем 1917 року скінчилося свято революції, настав грізний час для України. Озброєні сили більшовиків, заволодівши вже східним шматком України, йшли до нашої столиці Києва двома сильними арміями. Одна армія під командою Єгорова ішла по залізниці Харків-Полтава-Київ. Друга армія під командою Ремиґова посувалася в напрямку Курськ –Бахмач – Київ.

Лоський Ігор – "Крути"

http://kruty.org.ua/spogady/59--qq

... Сумно зустрічав український Київ новий 1918 рік. З півночі і сходу насувалися на Україну банди червоних завойовників. Цілий край в обіймах анархії. Нарешті її самому Києві щодня можна було сподіватися повстання.

Подорожній – "Свідчення ворога про бій під Крутами" (нарис невідомого автора, опублікований у радянському часописі «Вісті»)

http://kruty.org.ua/spogady/58-q-q-

Потяг прямого сполучення Москва-Одеса. В чистенькому вагоні блимає електрика. За вікном мерехкотить українська зоряна ніч. Залізнича варта – рослі хлопці з крісами – зупиняються в дверях купе.

Шарий Іван – "Січовики під Крутами"

http://kruty.org.ua/spogady/53--q-q

Ми бачили, що Україна гине. Чорна гайворонь підіймалася з Московщини і непереможно сунула на наш край, голодна, хижа, дика... Це була московська «Красна гвардія», яку організувало правительство Леніна…

Ілюстрації

Учасники бою під Крутами (14 зображень)

http://kruty.org.ua/iljustratsiyi/view/9



Мапи, схеми, карти (4 зображення)

http://kruty.org.ua/iljustratsiyi/view/10

Світлини похорону героїв Крут (10 зображень)

http://kruty.org.ua/iljustratsiyi/view/11



Художні твори присвячені бою під Крутами (7 зображень)

http://kruty.org.ua/iljustratsiyi/view/12



Відео

Історична телепрограма про бій під Крутами

http://www.youtube.com/watch?v=pxHboc7-NyQ&feature=player_embedded



Кліп про Крути для студентів

http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=2xiiyWBAl3w



Військова реконструкція бою під Крутами

http://www.youtube.com/watch?v=z08uFTwIU4g&feature=player_embedded



Символіка

http://img.istpravda.com.ua/images/doc/c/1/c12d86d-kr-symvol.jpg

http://ukrpohliad.org/wp-content/uploads/2013/01/pamyataj-pro-kruti.jpg

http://kruty.org.ua/images/stories/kruty-znak_BEZ_KRUL.gif

http://kruty.org.ua/images/stories/kruty-znak_z_KRULAMY.gif

http://kruty.org.ua/images/stories/strichka-2_1.gif







15



1

14



2

13



3

12



4

11



5

10



6

9



7

8


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка