Інструктивно-методичний лист щодо викладання математики в знз миколаївської області у 2014-2015 н р




Сторінка1/4
Дата конвертації31.10.2017
Розмір0,65 Mb.
  1   2   3   4
Інструктивно-методичний лист щодо викладання математики

в ЗНЗ Миколаївської області у 2014-2015 н.р.

Державна політика в галузі змісту освіти спрямована не лише на отримання учнями знань, умінь і навичок, а формування на їх основі ключових компетенцій, які сприятимуть вмінню через спілкування знаходити порозуміння з іншими людьми, облаштовувати власне життя й бути корисним сім'ї, громаді, суспільству.

Стратегічною метою математичної освіти в загальноосвітньому навчальному закладі є розвиток і саморозвиток школярів шляхом оволодіння математичними знаннями й видами діяльності; забезпечення їх математичної грамотності для свідомого вибору профілю подальшого навчання.

Державні потреби в достатньому рівні математичної підготовки у загальноосвітній школі та соціокультурні пріоритети шкільної математичної освіти задекларовано в цілях навчання математики. За будь-яких умов цілі завжди впливають на визначення методологічної бази і змісту предмета, зумовлюють вибір методів викладання, форми організації предметної діяльності, систему підготовки вчителів, які в подальшому будуть викладати предмет тощо.

Основні цілі вивчення предмета «Математика» в програмі з математики для основної школи представлені в напрямку особистісного розвитку, мета- і предметному напрямках. До цільових установок включені ціннісні орієнтири змісту предмета «Математика», що полягають у формуванні способів діяльності. розвитку інтелектуальної коректності, критичності мислення, здатністі розрізняти обгрунтовані й необгрунтовані судження, привчає до тривалої розумової діяльності. Практична користь математики обумовлена тим, що її предметом є фундаментальні структури реального світу: просторові форми і кількісні відношення. У процесі математичної діяльності, мислення учнів збагачується за рахунок включення таких прийомів і методів, як: індукція і дедукція, узагальнення і конкретизація, аналіз і синтез, класифікація і систематизація, абстрагування й аналогія. Вивчення математики сприяє розвитку точної й інформативної мови, умінню відбирати мовні (зокрема, символічні, графічні) засоби, сприйняттю геометричних форм, засвоєнню ідеї симетрії.

При розробці навчальних планів освітнім установам, що здійснюють освітній процес відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, необхідно керуватися Типовими навчальними планами основної школи.

Кількість навчальних годин на вивчення предмета в класах з підвищеним рівнем математичної підготовки може бути збільшено за рахунок частини, формованої учасниками освітнього процесу. У цьому випадку на вивчення математики рекомендується включати у зміст предмета додаткові питання, що сприяють розширенню математичного кругозору, освоєнню математичного апарату і розвитку математичних здібностей учнів, наприклад для учнів 5-х класів: позиційні системи числення; ознаки подільності на числа, відмінні від 2, 3, 5, 9, 10 (наприклад, ознаки подільності на 4, на 25); алгоритми знаходження найменшого спільного кратного і найбільшого спільного дільника; розбиття множини натуральних чисел на класи за залишками від ділення; нескладні задачі на побудову; розрізання та складання геометричних фігур, побудова паркетів, орнаментів, візерунків; розв’язування задач на знаходження рівновеликих фігур тощо. Пропоновані питання мають, безумовно, рекомендаційний характер. Їх вивчення в класах з підвищеним рівнем математичної підготовки може розподілятися залежно від наявних потреб учнів, вчителі та / або освітньої установи. При цьому важливо враховувати і зміст авторських програм із математики, що входять до конкретного навчально-методичного комплекту

У загальну кількість годин, відведений на вивчення предмета «Математика» включено резервний час. Резервний час може також бути використано для вивчення додаткових питань, для організації узагальнюючого повторення і для поглибленого вивчення окремих тем програми.

Викладання математики у загальноосвітніх навчальних закладах області здійснюється відповідно до нормативно-правового забезпечення освітньої галузі.

Для учнів 5 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 24.05.13 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі» ознайомитись з якими можна на сайті МОН (http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations/), а для учнів 7-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року № 1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).



Педагогічні особливості навчання учнів шостих класах математики

6 класи загальноосвітніх навчальних закладів продовжать навчання за новою програмою «Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 та розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua/ua//activity/education/56/general-secondary-ducation/educati


onal_programs/1349869088/). За Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОНмолодьспорту від 03.04.2012 № 409, на вивчення математики у 6 класі відводиться 4 години на тиждень.

В основу побудови змісту й організації процесу навчання математики у 6-му класі покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності учнів. Їх сутнісний опис подано в програмі у розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».

Курс математики 6 класу передбачає розвиток і поглиблення знань учнів про числа і дії над ними, числові й буквенні вирази, величини та способи їх вимірювання, рівняння, числові нерівності, а також уявлень про окремі геометричні фігури на площині і в просторі. Понятійний апарат, обчислювальні алгоритми, графічні уміння і навички, що мають бути сформовані на цьому ступені вивчення курсу, є тим підґрунтям, що забезпечує успішне вивчення в наступних класах алгебри і геометрії, а також інших навчальних предметів, де застосовуються математичні знання.

Основу курсу становить розвиток поняття числа та формування міцних обчислювальних і графічних навичок. У 6 класі продовжується поступове розширення поняття множини натуральних чисел до множини раціональних чисел шляхом послідовного введення дробів (звичайних і десяткових), а також від’ємних чисел разом із формуванням культури усних, письмових, інструментальних обчислень.

Важливе значення для підготовки учнів до систематичного вивчення алгебри, геометрії та інших предметів мають початкові відомості про метод координат, які дістають учні 6 класу: зображення чисел на координатній прямій, прямокутна система координат на площині, виконання відповідних побудов, побудова і аналіз окремих графіків залежностей між величинами.

Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, основними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Під час розв’язування текстових задач учні також вчаться використовувати математичні моделі. Розв’язування таких задач супроводжує вивчення всіх тем, передбачених програмою.

Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про планіметричні (коло, круг, сектор) і стереометричні (циліндр, конус, куля) фігури.

Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, виконання побудов і сприяти виробленню вмінь виділяти форму і розміри як основні властивості геометричних фігур. Закріплення понять супроводжується їх класифікацією (кутів, трикутників, взаємного розміщення прямих на площині). Властивості геометричних фігур спочатку обґрунтовуються дослідно-індуктивно, потім застосовуються в конкретних ситуаціях, що сприяє виробленню в учнів умінь доказово міркувати.

Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним — числові характеристики (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур. Узагальнюються знання учнів про одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму і вміння переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються у вивченні предметів природничого циклу і в трудовому навчанні.

У навчання математики в 6 класі вводяться елементи теорії ймовірностей. В учнів формуються початкові відомості про множину, її елементи. На прикладах пояснюються поняття випадкової події та ймовірності її появи.

Важливим є формування в учнів умінь подавати дані у вигляді таблиць, графіків і діаграм різних типів та на основі їхнього аналізу робити відповідні висновки.

Вивчення математики у 6 класі здійснюється з переважанням індуктивних міркувань в основному на наочно-інтуїтивному рівні із залученням практичного досвіду учнів і прикладів із довкілля. Відбувається поступове збільшення теоретичного матеріалу, який вимагає обґрунтування тверджень, що вивчаються. Це готує учнів до ширшого використання дедуктивних методів на наступному етапі вивчення математики.

У цьому році навчальні заклади будуть забезпечені наступними підручниками з математики: «Математика. 6 клас» (авт. Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С.), «Математика. 6 клас» (авт. Тарасенкова Н. А., Богатирьова І. М., Коломієць О. М., Сердюк З. О.), «Математика. 6 клас» (авт. Істер О. С.). Далі детальніше про кожний з них.

Підручник «Математика. 6 клас», автори А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський, М. С. Якір,видавництво «Гімназія»,2014.

Зміст підручника ґрунтується на таких концептуальних засадах:



  • наступність до курсу математики 5 класу;

  • доступність у поєднанні з науковістю;

  • пропедевтичність по відношенню до систематичних курсів алгебри і геометрії 7 класу;

  • прикладна спрямованість.

Автори підручника ставили за мету реалізацію ряду важливих і традиційно складних дидактичних і загальнопедагогічних задач.

  • Формування необхідних навчальних компетенцій.

  • Розвиток логічного, евристичного, алгоритмічного мислення дитини.

  • Сприяння всебічному розвитку дитини.

  • Формування стійкого інтересу до навчання, зокрема до вивчення математики.

  • Набуття необхідних життєвих компетентностей.

Підручник складається з чотирьох параграфів, що відповідають чотирьом основним темам, які вивчаються в 6 класі:

§1. Подільність натуральних чисел.

§2. Звичайні дроби

§3. Відношення і пропорції

§4. Раціональні числа і дії з ними

Параграфи поділено на пункти загальним числом 46. Зміст кожного пункту присвячено певній темі навчальної програми.

Текст підручника написано доступною мовою, що дає змогу учневі в разі потреби самостійно опановувати навчальний матеріал. Цьому сприяє наявність прикладів розв’язання типових задач, структурне та ілюстративне оформлення.

Численний і різноманітний дидактичний матеріал дає змогу вчителю організовувати роботу з групами учнів різного рівня та реалізовувати індивідуальний підхід у навчанні. Дидактичний матеріал до кожного пункту за допомогою спеціальної символіки розподілено за рівнями складності відповідно до рівнів навчальних досягнень учнів, від найпростіших до задач підвищеної складності, позначених значком «*», які не є обов’язковими для розв’язання і призначені для роботи з обдарованими учнями. Як правило, сусідні вправи – це пари аналогічних задач, що допоможе вчителю організувати закріплення методів розв’язування типових задач при виконанні домашньої роботи. У розділі «Дружимо з комп’ютером» наведено понад 50 додаткових завдань до дидактичного матеріалу підручника, спрямованих на формування в учнів алгоритмічного мислення і навичок застосування комп’ютеру.

У багатьох задачах фігурують конкретні статистичні дані, представлено реальні побутові ситуації, використовується інформація з українознавства.

Структуровано і систематизовано роботу із закріплення знань. У кожному пункті наведено питання, які призначені для самоперевірки засвоєння теоретичного матеріалу, які також можна використовувати для контролю знань. Після кожного пункту подано групу задач на повторення; після кожного параграфу — завдання в тестовій формі, і завершує підручник розділ «Вправи для повторення за курс 6 класу».

Розвитку інтересу до предмету сприятимуть задачі логічного характеру під рубрикою «Задача від Мудрої Сови», що містяться в кожному пункті, та оповідання з рубрики «Коли зроблено уроки», присвячені історії розвитку розділів математики, що вивчаються.

Підручник «Математика. 6 клас» (авт. Тарасенкова Н.А., Богатирьова І. М., Коломієць О. М., Сердюк З. О.), Видавничий дім «Освіта», 2014.

У структурі підручника 5 розділів («Подільність натуральних чисел», «Звичайні дроби та дії з ними», «Відношення і пропорції», «Раціональні числа та дії з ними», «Вирази і рівняння»), вступне слово до учнів, завдання для повторення вивченого наприкінці навчального року, відповіді, предметний покажчик. Кожен розділ розпочинається переліком передбачуваних пізнавальних результатів у рубриці «У розділі дізнайтесь …», а завершується рубрикою «Перевірте, як засвоїли матеріал розділу», який містить контрольні запитання узагальнювального характеру і тестові завдання.

Розділи підручника поділено на параграфи. У кожному параграфі міститься: основний навчальний матеріал; додаткові відомості у рубриці «Дізнайтеся більше»; запитання для повторення вивченого в межах параграфа у рубриці «Пригадайте головне»; система задач чотирьох рівнів складності (рубрика «Розв’яжіть задачі»), яка завершується окремими блоками завдань «Застосуйте на практиці» та «Задачі на повторення».

Навчальний текст, як правило, розгортається за таким планом: актуалізація попереднього досвіду учнів або аналіз малюнка чи життєвої ситуації; міркування (або задача), що приводять до нового поняття, факту, способу діяльності; формулювання, яке треба запам’ятати; проблемне запитання із відповіддю; як коротко записати нові позначення; вказівка «Зверніть увагу»; типова задача; узагальнення способу розв’язування типової задачі (чи вказівка на особливості, які варто усвідомити). У побудові міркувань здебільшого використовується спосіб «від конкретного до загального», широко застосовуються аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняння, зокрема прийом зіставлення і протиставлення. Важлива роль відводиться візуальній опорі для успішного здійснення учнями розумових дій.

Зміст підручника та апарат організації його засвоєння спрямовані також на творчий розвиток учнів, мотивацію навчання, стимулювання пізнавального інтересу, забезпечення успішної самостійної роботи учнів. Розв’язання більшості типових сюжетних задач подано алгебраїчним способом. Задачі для різних видів класної й позакласної роботи, в тому числі практичного спрямування, подано після кожного параграфа, вони мають наскрізну нумерацію. Спеціальною піктограмою «Будиночок» позначено задачі, які рекомендуються для домашньої роботи.

Підручник добре ілюстрований. Корольові фотографії та ілюстрації несуть добре продумане дидактичне навантаження і полегшують сприймання та розуміння учнями нового навчального матеріалу. Кожен малюнок відображає певний математичний зміст, в тому числі й художня композиція першої сторінки кожного розділу.



Підручник «Математика. 6 клас».(авт. Істер О.С), видавництво «Генеза»2014.

Підручник складається з чотирьох розділів, назви й зміст яких відповідають програмі. Кожен з них починається короткою мотивацією його вивчення. Розділи складаються з параграфів, яких у підручнику 54. Підручник дозволить не тільки засвоїти програму з математики для 6-го класу, а й буде сприяти розвитку мислення, творчих здібностей учнів, їх інтересу до навчання взагалі, і математики зокрема.

Лаконічне, але в той самий час повне пояснення теоретичного матеріалу, проілюстроване необхідною кількістю прикладів і задач. Підручник містить біля 1600 вправ, які диференційовано за 4 рівнями складності, виділено вправи підвищеної складності та задачі рубрики «Цікаві задачі для учнів не ледачих». У більшості параграфів кількість вправ подано з деяким перебільшенням. Це, разом з диференціацією вправ, дозволить вчителеві вибирати вправи для класних (номери цих вправ подано чорним кольором) та домашніх робіт (номери цих вправ подано синім кольором) з урахуванням різного рівня розвитку учнів. Підручник містить структурні елементи, які спрямовані на широкі можливості самоосвіти учнів та контролю з боку батьків, зокрема завдання для перевірки знань теми у формі тематичної контрольної роботи. Підручник містить достатню кількість вправ пропедевтичного характеру, що сприятимуть вивченню курсів алгебри і геометрії у 7-9 класах.

Значну увагу слід приділити патріотичному вихованню, розповідям про видатних українських математиків, вибору задач з відповідним формулюванням тощо.



Психологічний аспект навчання учнів 6-х класів

У віковій психології діти шостого класу потрапляють у період молодшого підліткового віку (з 11 років). Тобто вік учнів 6 класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового або початком переходу від дитинства до юності.

Ранній підлітковий вік – найскладніший період у розвитку дитини. У цей час відбуваються різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування особистості: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і соціальне дорослішання, дитина має підвищену збудливість, імпульсивність, на які накладається статевий потяг, часто неусвідомлений.

Важливим психічним новоутворенням раннього підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів. Учні-підлітки уже можуть самостійно концентрувати увагу, розвивати пам’ять і мислення, регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо.

Здатність сприйняття своєрідна: діти сприймають оточуючі предмети і явища неточно, тобто виділяють випадкові ознаки і особливості, що з якихось причин привернули їх увагу. Протягом навчання у шостому класі відбуваються кількісні та якісні зміни процесу сприйняття. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприйняття та кількості сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Поступово в учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати взаємозв'язки між ними.

Ці особливості учнівської психіки слід враховувати у процесі навчання. Вже з перших уроків математика у 6 класі учням бажано пропонувати завдання на спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв’язків між кількома об’єктами тощо.

Пам'ять учнів у цей час має переважно наочно-образний характер. Учні краще запам'ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їх логічну змістову сутність. У пам’яті учнів цього віку зв’язки між окремими частинами явища, що вивчається, є нестійкими. Учителям слід пам’ятати, що учні цього віку погано уявляють собі загальну структуру явища, його цілісність і взаємозв'язок компонентів. Запам'ятовування, зазвичай, носить механічний характер, заснований на враженнях та багаторазовому повторенні. Тому процес відтворення завченого вирізняється неточністю, великою кількістю помилок, завчене недовго утримується в пам'яті. Віковий період 11-12 років характеризується переходом від механічної пам’яті до смислової, яка формується під впливом навчання і має вирішальне значення у здобутті знань. Учні вже починають робити перші спроби, щоб запам'ятати доступний для них матеріал не дослівно, а осмислено.

Необхідно систематично, впродовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений навчальний матеріал. Необхідно пам'ятати і про дослівне запам'ятовування й відтворення (правила, ознаки, алгоритми тощо), яке є важливим засобом нагромадження словникового запасу і культури мовлення, розвитку довільної пам'яті та самоконтролю, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. З цією метою учням потрібно пропонувати багато задач і вправ, призначених для усного розв’язування.

В учнів 6 класів переважає мимовільна увага (короткотривала), дитина легко відволікається на який-небудь подразник, активно реагує на все нове, яскраве і незвичайне. Зосередження уваги на одному і тому ж об'єкті важко дається учням у цьому віці і призводить до швидкої стомлюваності. Це звісно заважає процесу навчання. Всі ці фактори потрібно враховувати під час організації навчального процесу.

Усвідомлення учнями значущості навчального матеріалу та важливості його засвоєння - умова стійкості довільної уваги. На кінець 6 класу обсяг і стійкість уваги дещо зростають. Учням можна пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного читання, складніші задачі (з більшою кількістю дій) для розв’язування. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів бажано пропонувати їм самостійно складати математичні задачі і ставити однокласникам запитання, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває пам’ять і увагу в учнів та вимагає вивчення теоретичного матеріалу.

Щоб сформувати прийоми довільної уваги, слід поруч із звичайною діяльністю пропонувати учням завдання з її перевірки, а також завдання на складання плану діяльності та її контролю. Стійкість уваги посилюється, коли зміст діяльності викликає зацікавленість, коли в об’єктів, що вивчаються, постійно виявляються нові особливості. Від стилю мислення багато в чому залежить успішність дитини у навчанні та подальшому житті. Тому навчальний процес має підтримувати довготривале мислення. З цією метою на уроках слід заохочувати учнів до роботи з підручником, систематично працювати над розвитком усної і писемної мови школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань), розв’язувати багато задач з логічним навантаженням, пропонувати учням творчі завдання, пов’язані з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх виконання. У презентаціях бажано використовувати гіперпосилання.

Крім того, що відбуваються зміни в когнітивній сфері, в цьому віці змінюється й головна діяльність учнів. Якщо у початкових класах головною діяльністю учнів була навчальна, то поступово в учнів 6 класу на перше місце виходить міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Навчання залишається важливим для дітей цієї вікової категорії, але пізнавальний інтерес до навчання знаходиться на стадії зацікавленості: легко виникає і легко згасає. Здебільшого він спрямований на процес навчання, а не на його зміст.

Навчальні труднощі молодших підлітків багато в чому залежать від емоційної сторони навчання, інтересу, заохочення, похвали вчителя чи їх відсутності. Якщо вчитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє і контролює результати їх навчальної діяльності, то підлітки втрачають інтерес до навчання. Тому на уроках в 6-х класах слід приділяти значну увагу ігровим моментам.

Навчальні плани на 2014/2015 навчальний рік

Робочі навчальні плани на 2014/2015 навчальний рік складаються:

для 5-6-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664;

для 7-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

для спеціалізованих шкіл (класів), з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-6 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додаток 8); 7-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов:

5-6 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України 29.05.2014 № 664 (додаток 3);

7-9 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу:

5-6 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додатки 6-7);

7-9 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291;

10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додатки 21 та 22);

для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.2012 р. № 616;

для білінгвальних класів: 5-6 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664; 7-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 ;

для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл: 5-6 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664); 7-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66; 10-11 (12) класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657.



Розроблення робочих навчальних планів

Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Робочі навчальні плани містять пояснювальну записку та таблиці розподілу навчального часу між навчальними предметами. На титульній сторінці також зазначається навчальний рік, на який розроблено плани.

У пояснювальні записці вказуються:

- тип навчального закладу, кількість класів та учнів, що навчаються;

- Типові навчальні плани, за якими розробляються робочі навчальні плани, для початкової, основної та старшої школи із зазначенням наказу Міністерства освіти і науки України, яким вони затверджені, із зазначенням номерів додатків;

- особливості організації навчального процесу.

Таблиці розподілу навчального часу розробляються для початкової, основної та старшої школи на окремих аркушах.

Для закладів, що працюють в режимі повного дня, окремо додаються таблиці розподілу навчального часу, передбаченого на додаткове опрацювання навчальних дисциплін у другій половині дня. Кількість часу для додаткового опрацювання визначена для кожного класу ДСанПіН 5.5.2.008-01 і не повинна перевищувати показників, наведених у таблиці:



Клас

Кількість часу на день для додаткового опрацювання навчальних предметів в режимі школи повного дня

1

-

2

45 хв.

3

1 години 10 хв.

4

1 год. 30 хв.

5

2,5 години

6

2,5 години

7

3 години

8

3 години

9

3 години

10

4 години

11

4 години

З метою виконання вимог Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти робочі навчальні плани повинні містити усі навчальні предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом Типових навчальних планів.

За потребою, спеціалізовані навчальні заклади (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, колегіуми, можуть перерозподіляти у 7-11 класах кількість годин між навчальними предметами у межах 15 відсотків. При цьому вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається. Години на їх вивчення можуть перерозподілятися (у бік зменшення) не більше ніж удвічі порівняно з показниками Типових навчальних планів.

Варіативна складова Типових планів використовується на:

збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми передбаченої навчальною програмою здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, що погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета;

запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо);

індивідуальні заняття та консультації.

Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, то в робочих навчальних планах у колонці «Інваріантна складова» напроти відповідного предмета ставиться напис X+Y, де X – кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення предмета, а Y – кількість годин варіативної складової, додатково відведених на вивчення цього предмета.

Якщо години варіативної складової відводяться на курси за вибором, то у колонці «Варіативна складова» зазначаються ці курси та вказується кількість годин на їх вивчення. Курси можуть бути розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних годин.

За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або у окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.

Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. При цьому зазначається з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. У класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок – в окремому журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

При розподілі варіативної складової навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховуються.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

У спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах за рахунок загального навчального навантаження навчальний заклад може збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.



Класи

5-денний навчальний тиждень

6-денний навчальний тиждень

1

20

22,5

2

22

23

3

23

24

4

23

24

5

28

30

6

31

32

7

32

34

8

33

35

9

33

36

10 - 12

33

36

Загальноосвітні навчальні заклади можуть розробляти експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани.



Експериментальні навчальні плани розробляються у випадку, коли навчальний заклад бере участь у всеукраїнських експериментах, що передбачають внесення змін до інваріантної складової Типових навчальних планів. При затвердженні та погодженні таких планів, до них додаються копії наказів про експериментальну роботу, копії документів, що підтверджують надання відповідних грифів Міністерства авторським та експериментальним програмам тощо.

Окремі науково-педагогічні проекти Всеукраїнського рівня мають Типові навчальні плани, затверджені Міністерством освіти і науки України. Робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь у таких науково-педагогічних проектах за наказами МОН України, затверджуються відповідним органом управління освітою і не потребують погодження в МОН України.



Індивідуальні навчальні плани розробляються у випадку, коли у зв’язку із специфікою діяльності навчальний заклад не може використати жоден із варіантів затверджених Типових навчальних планів.

Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани розробляються тільки для класів, в навчальних планах для яких передбачено зазначені вище зміни. Такі плани затверджуються департаментами (управліннями) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій і до 25 серпня мають отримати погодження Міністерства освіти і науки України.



Варіативна складова вивчення шкільних курсів із математики

у 2014–2015 навчальному році

Формуючий вплив на особистість школярів у системі шкільної освіти має значення якості навчання математики, яка забезпечує розвиток логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної і інформаційної культури, уваги, пам’яті, позитивних властивостей особистості та рис характеру, емоційно-вольової сфери тощо.

Зокрема, велику увагу варто приділити вчителям математики на зміст навчального матеріалу, який має забезпечувати інтенсивне навчання і самонавчання учнів, та перенести основний акцент на вироблення умінь використовувати вивчену інформацію для досягнення певних цілей, що сприятимуть інтелектуальному розвитку учнів. Оскільки знати математику – це, у першу чергу, вміти застосовувати набуті предметні знання. Такий підхід передбачає:

– засвоєння готових знань,

– засвоєння способів міркувань, що застосовуються для їх отримання,


  • створення педагогічних ситуацій, що стимулюють самостійні відкриття учнями предметних фактів.

Реалізувати основну мету шкільних курсів з математики та значно повніше врахувати індивідуальні особливості учнів можна за допомогою:

  • введення допрофільної підготовки та профільного навчання математики;

  • вдалого доповнення інваріантної складової типових навчальних планів годинами варіативної складової відповідно до інтересу контингенту учнів.

На основі Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551 та 29.05.2014 № 664, загальноосвітні навчальні заклади самостійно складають робочі навчальні плани на навчальний рік з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів, та затверджують їх відповідним органом управління освітою.

Години варіативної складової Типових навчальних планів передбачаються на:



  1. збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;

  2. упровадження курсів за вибором;

  3. факультативи, індивідуальні та групові заняття.

При розподілі варіативної складової навчального плану вираховується гранично допустиме навантаження на одного учня, при визначенні цього показника уроки фізичної культури не враховуються.

Залежно від профілю загальноосвітнього навчального закладу може використовуватися варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків предмета з профільними предметами.

Запровадження трикомпонентної структури навчального процесу (базис, профіль, курси за вибором) має вирішити проблему створення освітньої траєкторії для кожної дитини. Курси за вибором у системі допрофільної підготовки і профільного навчання сприяють удосконаленню змісту програми і стандарту з предметів з урахуванням потреб учнів і суспільства, упровадженню нових методів і форм навчання, підвищенню мотивації і пізнавальних інтересів школярів.

Курси за вибором реалізуються за рахунок шкільного компоненту і виконують такі функції: доповнюють зміст профільного курсу, поглиблюють зміст одного з базових курсів, задовольняють пізнавальні інтереси учнів поза обраним профілем.

Курси за вибором мають стати засобом впровадження інтерактивних методів навчання у профільній школі відповідно до індивідуальних особливостей і потреб учнів, реалізації особистісно-орієнтованого підходу. Серед таких методів актуальними є: метод проектів (самостійна діяльність учнів із вирішення самостійно поставленої проблеми та презентація кінцевого продукту, як результату діяльності); метод реферативно-дослідної діяльності (теоретико-методичне дослідження поставленої проблеми, результатом якої є реферат); метод застосування інформаційних і комунікаційних технологій (використання комп’ютера як засобу вивчення предметних курсів дозволяє вчителю економити час, здійснювати диференціацію навчання, реалізувати принцип наочності, оперативно контролювати і оцінювати результати навчання, а учню – працювати у комфортному для нього темпі; метод контекстного навчання (дозволяє познайомити учнів з азами майбутньої професії засобом предмета).

Ще одна особливість елективних предметних курсів пов’язана вибором кожного з них порівняно невеликою аудиторією учнів різного рівня предметних здібностей, навченості та інших індивідуальних особливостей. Тому, допомагаючи учням обрати елективний предметний курс, потрібно орієнтуватися на те, до якої типологічної групи вони належать.

Для учнів, здібних, які успішно оволодівають програмовим матеріалом, перемагають на олімпіадах і мають за мету займатися науковою діяльністю з математики, цікавими і корисними будуть курси, зміст яких виходить за межі програми, узагальнює і систематизує знання, задовольняє пізнавальні інтереси таких учнів і реалізує їх предметні здібності.

Учні, які здібні і мають високі навчальні досягнення з математики, але не планують пов’язувати своє майбутнє з науковою діяльністю, обирають переважно курси прикладного і міжпредметного характеру.

Старшокласникам, які досягли високих результатів навчання з певного предмета завдяки наполегливості і систематичній роботі, не маючи особливих предметних здібностей із математики, але планують вступати до вищих навчальних закладів, де потрібний певний рівень сертифікату ЗНО з даного предмету, доцільно пропонувати, насамперед, курси за вибором підвищеного рівня для належної підготовки з предмета.

Школярів, здібних до окремого предмета, тих, що з легкістю досягли певних фрагментарних результатів навчання і, як результат, не набули належних навиків систематичної роботи і техніки обчислень, зацікавлять курси історичного і прикладного характеру. Їх зацікавлять позапредметні курси. Таким учням слід запропонувати курси підвищеного характеру, а також курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач.

Курси за вибором можна умовно поділити на такі типи: предметні, міжпредметні та позапредметні.

Коротка характеристика курсів за вибором:

І. Предметні курси, метою яких є поглиблення і розширення знань із конкретного предмета, у свою чергу поділяються на кілька груп:

1) курси з предметів підвищеного рівня, які узгоджуються з програмовими темами предмету на тому чи іншому профілі і періодом їх вивчення. Вибір таких курсів за вибором дозволить вивчати вибраний предмет поглиблено на іншому профілі. Такі курси можуть обирати учні, які вивчають предмет на рівні стандарту або академічному рівні та планують вступати до ВУЗів, де потрібен сертифікат ЗНО з предмету, а також для підготовки до державної підсумкової атестації. Відвідування таких курсів надасть можливість переходу з профілю на профіль.

2) курси, в яких поглиблюється вивчення окремих розділів, що входять до обов’язкової програми з предмету на природничо-математичному профілі або профілі, де окремий предмет є інструментарієм дослідження процесів науки профільного предмета. Назви таких курсів можуть співпадати з назвами відповідних тем або елементів знань, які їх доповнюють. Зрозуміло, що в курсах такого типу обрана тема вивчається глибше ніж в курсі типу «підвищеного рівня»;

3) курси, в яких вивчаються окремі розділи, що не входять до обов’язкової програми з предмета на профільному рівні, наприклад, «Методи геометрії», «Стратегія розв’язування нестандартних задач» тощо, або іншому профілі природничо-математичного чи технологічного напрямків, що забезпечують їх вивчення, наприклад, «Основи лінійного програмування» для економічного профілю та ін.

4) прикладні курси за вибором з напряму математики, що мають за мету ознайомити учнів зі шляхами та методами застосування предметних знань на практиці, розвиток інтересу учнів до сфери сучасного виробництва і техніки. Наприклад, «Елементи фінансової математики», «Математика у будівництві і архітектурі» та ін.;

5) курси, присвячені вивченню предметних методів пізнання навколишнього світу. Наприклад, «Моделювання навколишнього світу», «Елементи теорії ігор», «Симетрія в природі» та ін.;

6) курси, присвячені історії математики. Курси такого і двох попередніх типів призначені для учнів, які цікавляться предметом для підвищення свого загальнокультурного рівня;

7) курси за вибором із вивчення методів розв’язування задач з предмету («Методи доведення», «Розв’язування завдань з …», «Задачі з параметрами», «Стереометричні задачі на побудову», «Розв’язування задач економічного змісту» та ін.). Такі елективні курси можуть доповнювати програму з математики за умови врахування наявності в учнів відповідних знань, необхідних для їх вивчення. Наявність відповідних вказівок у анотації до курсу є обов’язковою.

ІІ. Міжпредметні курси за вибором, завданнями яких є інтеграція математичних знань із іншими навчальними предметами, наприклад, «Математичні основи інформатики», «Математичне моделювання в екології» та ін., інтеграція між складовими предмету математика – алгеброю та геометрією («Геометрична інтерпретація тригонометричних функцій», «Стереометричні фігури в координатах» та ін.), а також, інтеграція знань учнів про природу і суспільство, формування наукового світогляду, усвідомлення філософської складової математики («Природа математичних аксіом», «Практичне застосування результатів математичних досліджень» та ін.).

ІІІ. Позапредметні, тобто курси за вибором, зміст яких не належить до жодного навчального предмету базового навчального плану, однак певною мірою пов’язаний з математикою, головне – має за інструментарій предмет чи містить предметні об’єкти, наприклад, «Методика швидкого запам’ятовування чисел, та виконання дій», «Сімейна економіка», «Вплив ігор на розвиток логічного мислення» та ін.

Зауважуємо, що вчитель має право самостійно добирати додаткові теми вибраного курсу у залежності від їх актуальності, не порушуючи логіки усього курсу програми, рекомендованої МОНУ чи авторської програми, схваленої вченою радою Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.



Загалом, у педагогічній діяльності не дозволяється використовувати в практиці програмами,що були створені самостійно і які:

- не рецензовані науковцями і практиками;

- не мають схвалення або вченої ради Миколаївського ОІППО, або комісії ІІТЗО МОНУ, або рекомендації МОНУ .

 

Журнали

Перевірка якості ведення сторінок із математики в журналах дозволила зробити висновки, що більшість вчителів дотримуються вимог пояснювальних записок та листів Міністерства освіти і науки України про викладання математики. Записи в журналах охайні, чітко простежується виконання практичної частини програм, контрольних робіт, ведення тематичного обліку знань, наявність оцінок за ведення зошитів. Указані всі види робіт. Учителі об’єктивно підходять до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Кількість контрольних робіт, проведених у минулому та в поточному роках, відповідають програмовим вимогам і методичним листам Міністерства освіти і науки України про викладання математики.

Однак є й суттєві недоліки. Проблема коректного застосування 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів виникла з моменту її запровадження і не втратила своєї актуальності. На сьогодні в навчальних закладах системи загальної середньої освіти обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне. Воно є обов’язковим, і бал, отриманий учнем, має відображати реальні досягнення в опануванні ним конкретної теми.

У школах Миколаївської області є вчителі математики, які недостатньо знайомі з правилами оформлення предметних сторінок журналів, зокрема з математики. Ці вчителі виставляють семестрове оцінювання на підставі лише оцінок за контрольні роботи, у той час як, вивчення кожної теми (8-12 годин) закінчується підсумковим тематичним оцінюванням навчальних досягнень учнів. Воно повинно містити: по-перше, кілька занять, на яких із огляду на результати поточного усного опитування і самостійних робіт вивчений матеріал систематизується та узагальнюється, розв’язуються задачі і вправи; по-друге, тематичну контрольну роботу, перед якою доцільно провести самостійну роботу підготовчого характеру. Неприпустимо оцінювати всю тему лише однією оцінкою. Особливо тоді, коли на її вивчення відводиться 32 години.

Поточне виставлення оцінок учням із математики може проводитись безпосередньо під час занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати стимулюючу, заохочувальну та діагностичну, але не каральну функцію.

Слід наголосити на неприпустимості виправлення оцінок у журналах. Такі порушення найбільше трапляються в учителів математики м. Миколаєва.

В інструктивно-методичних листах про вивчення математики рекомендовано проводити тематичне оцінювання учнів через 8–12 уроків. У класах профільного спрямування відводиться неоднакова кількість годин. Саме тому для визначення необхідної кількості тематичних оцінювань, необхідно відведену кількість годин доцільно поділити на десять. Виконання контрольних робіт (заліків, тестів тощо) є обов’язковою умовою для тематичного оцінювання.

Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою «н».

Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник місяцем поточного року.

У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі практичних і семінарських занять) дата кожного уроку (практичного заняття, семінару) і тема записується окремо.

Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «За зошит», «І семестр», а не «за І семестр», «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12 бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а))

Завдання для домашньої роботи обов´язково повинні бути рівневі. певна частина (2-3 завдання) повинна бути запропонована усім учням класу, а інша частина (1-2 завдання) учням, які мають високий рівень знань або цікавляться математикою.

Теми повинні бути конкретизовані. Тобто кожного уроку (пари уроків) повинна бути записана окрема тема. Неприпустимо декілька уроків поспіль записувати одну й ту саму тему уроку (наприклад «Розв´язування рівнянь»).

Контрольні роботи

Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити (для кожного предмета), що зберігаються протягом навчального року, в загальноосвітньому навчальному закладі.

Кожен учень пише контрольну роботу з теми лише один раз. Усілякі переписування порушують вимоги нормативних документів. Контрольні роботи перевіряються в усіх учнів і виставляються в журнал у відповідній колонці з числом. У разі відсутності учня на контрольній роботі в колонці ставиться «н».

Якщо учень був відсутнім під час виконанням класом контрольної роботи, він не втрачає шансу її написання до кінця семестру. Тому доцільно у журналах, після колонки к/р (контрольна робота) залишати пусту клітинку (без підпису), для того, щоб не позбавляти можливості учнів визначити рівень знань та вмінь із даної теми. Якщо контрольну роботу виконували всі учні класу, то таку колонку залишати не потрібно.

У разі, якщо контрольну роботу учнем було написано після виставлення йому тематичної з теми, оцінка за контрольну є домінантною для виставлення семестрової оцінки.

Для контрольних робіт з математики передбачаються окремі зошити, які зберігаються в навчальному закладі протягом навчального року. В них виконуються контрольні та корекційні роботи:

у 5–6-х класах - 1 зошит для контрольных робіт з математики;

в 7–11-х класах – 2 зошити, з них один для контрольних робіт з алгебри (алгебри та початків аналізу) і один для контрольних робіт з геометрії.

Самостійні роботи з математики учні можуть виконувати в робочих зошитах, в зошитах з друкованою основою, або на окремих аркушах.

У разі використання зошитів з друкованою основою (наявність грифу Міністерства є обов’язковим!!!) для перевірки навчальних досягнень учнів, вчитель повинен зберігати використані варіанти протягом навчального року.

Усі записи в зошитах учні виконують з дотриманням таких вимог:

Писати охайно, розбірливим почерком, синім (фіолетовим) чорнилом.

Адміністраціям шкіл необхідно враховувати той факт, що сьогодні, практично всі види робіт, що визначають рівень знань, умінь та навичок учнів із математики проводяться у письмові формі (к/р, тести, експертні/адміністративні контрольні зрізи, ЗНО) тому необхідно створювати всі умови для неупередженого оцінювання учнів із предмету.

У вищих навчальних закладах до складання сесії допускаються лише ті студенти, які вчасно виконали і захистили всі контрольні і практичні роботи. Таким чином, готуючи дітей до навчання у вищому навчальному закладі школа повинна забезпечити наступність і формування відповідальності за вчасно виконані завдання.

Необхідно звернути увагу на той факт, що зошити для контрольних робіт повинні знаходитися в навчальному закладі і не підлягають винесенню з нього. Корекційна робота (робота над помилками) повинна проводитися учнями в зошиті для контрольних робіт під час перебування у навчальному закладі.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка