Інтерактивні форми і методи навчання




Скачати 46,11 Kb.
Дата конвертації08.03.2019
Розмір46,11 Kb.

Інтерактивні форми і методи навчання

  • Заняття № 4
  • Дата проведення:

Інтерактивне навчання

    • Слово “інтерактив” прийшло від англійської “interakt”, де “inter” – взаємний і “akt”- діяти.
    • Інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.
    • Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання

  • Навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.
  • Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.
  • Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Піраміда навчання

  • Лекція – 5%
  • Читан-
  • ня – 10%
  • Відео / аудіо
  • матеріали – 20%
  • Демонстрація – 30%
  • Дискусійні групи – 50%
  • Практика через дію – 75%
  • Навчання інших / застосування
  • отриманих знань відразу ж – 90%

Кредо інтерактивного навчання

  • Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:
  • Те, що я чую, я забуваю
  • Те, що я бачу, я пам’ятаю.
  • Те, що я роблю, я розумію.
  • Змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:
  • Те, що я чую, я забуваю.
  • Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
  • Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
  • Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.
  • Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Пам’ятка щодо застосування інтерактивних технологій

  • Починайте з поступового включення елементів інтерактивної взаємодії , якщо ви або учні з ними незнайомі. Можна створити план інтерактивного навчання.
  • Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології – робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо.
  • Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення атмосфери співробітництва, порозуміння і доброзичливості, реалізації особистісно орієнтованого навчання.
  • Якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів, треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до її використання.
  • Для ефективного застосування інтерактивного навчання педагог повинен старанно планувати свою роботу.

Вимоги до планування роботи

    • Дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
    • Відібрати такі інтерактивні вправи, які дали б учням “ключ” до освоєння теми;
    • Під час самих інтерактивних вправ дати час учням подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно;
    • На одному занятті можна використовувати одну (максимум – дві) інтерактивну вправу;
    • Провести глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;
    • Провести швидке опитування за матеріалами теми, що не пов’язані з інтерактивними завданнями.

Вимоги до підготовки інтерактивного уроку

  • глибоко вивчити і продумати матеріал (різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
  • старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
  • мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів випадків, проблем; оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;
  • передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштувати їх на роботу.

Структура і методика інтерактивного уроку

  • Етапи уроку
  • (відсоток навчального часу)
  • Мета етапу
  • 1.
  • Мотивація (5%)
  • Сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийоми навчання: питання, цитати, невеличке завдання, розминка тощо.
  • 2.
  • Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів
  • Забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель.
  • 3.
  • Надання необхідної інформації (10%)
  • Дати учням достатньо інформації для виконання практичних завдань.
  • 4.
  • Інтерактивна вправа (60%):
  • інструктування
  • поділ на групи або розподіл ролей
  • виконання завдань
  • презентація результату виконання вправи
  • Організувати практичну роботу учнів для самостійного освоєння матеріалу та досягнення поставлених цілей уроку. Учитель виступає у ролі фасилітатора, створюючи умови для індивідуальної роботи учнів та їх співпраці один з одним.
  • 5.
  • Здійснити рефлексію та проаналізувати ступінь реалізації поставлених цілей

Мотивація

  • Мета етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної проблеми.
  • Суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, усвідомлювати , що і навіщо він зараз робитиме.
  • Можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання (коротка розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна технологія – “мозковий штурм”, “мікрофон” тощо.
  • Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв’язання певних проблем.

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

  • Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їх діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Доцільно долучати до визначення очікуваних результатів усіх учнів. Це принциповий момент інтерактивного навчання.
  • Формулювання результатів учителем під час проектування уроку є обов’язковою і важливою процедурою. Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати – 90% Вашого успіху.
  • Вимоги до етапу:
  • назвати тему уроку або попросити когось з учнів прочитати її;
  • якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;
  • попросити когось із учнів оголосити очікувані, зроблені заздалегідь результати, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;
  • нагадати учням , що наприкінці уроку вони будуть перевіряти, наскільки досягли намічених результатів.
  • Цей етап уроку має займати не більше 5% часу заняття.

Надання необхідної інформації

  • Мета – дати учням достатньо інформації , для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час.
  • Це може бути: міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності.
  • Цей етап уроку займає близько 10-15% часу.

Інтерактивна вправа – центральна частина уроку

  • Мета – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку.
  • Інтерактивна частина має займати близько 50-60% часу на уроці.
  • Послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:
  • інструктування – вчитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам (2 – 3 хв.)
  • об’єднання в групи і (або) розподіл ролей (1 – 2 хв.)
  • виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і співпраці один з одним (5 – 15 хв.)
  • презентація результатів виконання вправи (3- 15 хв.)
  • Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягаються шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (5 – 15 хв.)
  • Рефлексія - невід’ємний і найважливіший компонент інтерактивного навчання на уроці.

Функції рефлексії:

  • Функції рефлексії:
  • дає можливість усвідомити, чого навчились
  • пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що думали і відчували , коли вперше зіткнулись з тією чи іншою навчальною технологією. Це допомагає чіткіше планувати свою подальшу діяльність вже на рівні застосування технологій у подальшій пізнавальній діяльності та у житті
  • оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання
  • порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших і скоригувати певні позиції
  • учителям – побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи
  • Форми здійснення рефлексії:
  • індивідуальна робота
  • робота в парах
  • робота в групах
  • дискусія
  • Елементи рефлексії:
  • фіксація того, що відбулось
  • визначення міркувань та почуттів щодо отриманого досвіду
  • плани на майбутній розвиток
  • Рефлексія застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після закінчення певного етапу уроку.

Підбиття підсумків (рефлексія) уроку

  • Це дуже важливий етап інтерактивного уроку.
  • Функції етапу:
  • - прояснити зміст опрацьованого
  • - порівняти реальні результати з очікуваними
  • - проаналізувати , чому відбулося так чи інакше
  • - зробити висновки
  • - закріпити чи відкоригувати засвоєння
  • - намітити нові теми для обміркування
  • - установити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому
  • - скласти план подальших дій
  • Рефлексія – здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей.
  • Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо.

Технологія проведення підсумкового етапу

  • Стадії підсумкового етапу уроку:
  • 1) установлення фактів (що відбулося?)
  • - використовуйте відкриті запитання: як? чому? що?
  • - виражайте почуття
  • - наполягайте на описовому, а не на оціночному характері коментарів
  • - говоріть про зроблене, а не про те, що могло бути зроблене
  • 2) аналіз причин (чому це відбулося?)
  • - запитуйте про причини: чому? як? хто?
  • - вникніть у відповіді. Чому цього немає? Що було б, якщо?
  • - шукайте альтернативні теорії. Чи є інша можливість?
  • - підберіть інші приклади. Де ще відбувалося щось подібне?
  • - наведіть думки незалежних експертів.
  • 3) планування дій (що нам робити далі?)
  • - домагайтеся, щоб учні взяли на себе зобов’язання щодо подальших дій
  • Для підсумків уроку та оцінювання його результатів у балах доцільно залишати до 20% часу.

Робота в малих групах

  • Дає змогу набути навичок спілкування та співпраці.
  • Організація роботи: об’єднання в групи, отримання завдань, виконання завдань (3 – 5 хв), представлення результатів своєї роботи.
  • Правила роботи в малих групах:
  • 1. Розподіліть ролі у групах. Призначте головуючого (спікера), посередника, секретаря, доповідача.
  • Спікер: Секретар:
  • - зачитує завдання групи - веде коротко і розбірливо
  • - організовує порядок виконання записи результатів роботи
  • - пропонує учасникам групи групи
  • висловитися по черзі - має бути готовим вислови-
  • - заохочує групу до роботи ти думку групи при підбитті
  • - підбиває підсумки роботи підсумків або допомогти
  • - за згодою групи визначає доповідачеві
  • доповідача
  • Посередник: Доповідач:
  • - стежить за часом - чітко висловлює думку, до якої
  • - заохочує групу до роботи дійшла група, доповідає про роботу

2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі

  • 2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі
  • 3. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне – не перебивайте один одного
  • 4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили їх
  • 5. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.
  • 6. Намагайтесь дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування

Варіанти організації роботи груп

  • Залежно від змісту й мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.
  • Синтез думок
  • Суспільний
  • проект
  • Пошук
  • інформації
  • Діалог
  • Коло ідей
  • Акваріум

Діалог

  • Це спільний пошук групами узгодженого рішення, результатом якого є підсумковий текст, перелік ознак, схеми тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу слід зосередити на сильних моментах у позиції інших.
  • Клас розділяють на 5 – 6 робочих груп і групу експертів із сильних учнів.
  • Робочі групи отримують 5 - 10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання. Стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи роблять на дошці або окремих аркушах записи. Потім по черзі надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. До зошитів занотовують остаточний варіант.

Синтез думок

  • Після об’єднання в групи й виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант виконання іншим групам. Ті доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, із чим не погоджуються. Опрацьовані таким чином аркуші передають експертам, котрі зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, який обговорює весь клас.

Суспільний проект

  • Має таку саме мету та принцип об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, мають різний зміст і висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається проект, який рецензує й доповнює група експертів.

Пошук інформації

    • Використовується з метою оживлення
    • сухого, нецікавого матеріалу.
    • Для груп розробляють запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. Ними можуть слугувати роздатковий матеріал, документи, довідкові видання та ін.
    • Учнів об’єднують у групи. Кожна група отримує запитання з теми уроку. Визначають час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховують повідомлення від кожної групи, які потім повторюються або доповнюються всім класом.

Коло ідей

  • Мета – розв’язання гострих суперечливих питань, складання переліку ідей і залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Застосовують, коли групи мають виконувати одне й те саме завдання, що складається з кількох питань (позицій). Питання групи представляють по черзі.
  • Коли групи завершили виконувати завдання й готові представити інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект обговорюваної проблеми. Вчитель по колу запитує всі групи по черзі, доки вичерпаються ідеї. Це дає змогу кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли група, що має виступати першою, викладає всю інформацію.

Акваріум

  • Форма діяльності учнів ефективна для розвитку спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку. Пропонується, коли учні мають певні навички групової роботи.
  • Організація роботи:
  • Об’єднайте учнів у 2 – 4 групи та ознайомте із завданням.
  • Запропонуйте одній із груп сісти в центрі або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти, й утворити коло.
  • Подайте команду розпочати обговорення проблеми за алгоритмом:
  • - прочитати вголос ситуацію
  • - обговорити її в групі, застосувавши метод дискусії
  • - дійти до спільного рішення за 3 – 5 хвилин
  • Решта учнів слухають, не втручаючись у перебіг обговорення, спостерігають, чи дотримуються учасники дискусії правил її проведення. По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а вчитель ставить класу запитання:
  • Чи погоджуєтися ви з думкою групи?
  • Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
  • Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
  • Тривалість такої бесіди – 2 – 3 хвилини. Потім місце в “акваріумі” займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію.

Фронтальні технології інтерактивного навчання

  • Ці технології передбачають одночасну спільну роботу всього класу.
  • Мікрофон
  • Мозковий
  • штурм
  • Навчаючи –
  • вчуся
  • Ажурна пилка
  • Аналіз ситуації

Мікрофон

  • Надає можливість кожному сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
  • Організація роботи:
  • Повідомте класу проблему
  • Запропонуйте якийсь предмет (уявний мікрофон)
  • Надавайте учням слово по черзі, передаючи “мікрофон”. Говорити має право лише той, у кого знаходиться символічний мікрофон.
  • Повідомлені відповіді не коментуються і не оцінюються.
  • Коли хтось висловлюється, інші не мають права щось говорити.

Мозковий штурм

  • Це метод вирішення проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою і “йдуть на неї атакою”. Застосовують, коли треба мати кілька варіантів розв’язання проблеми.
  • Організація роботи:
  • Визначте проблему, яку необхідно вирішити.
  • Приготуйте дошку або папір для занотування ідей, запишіть проблему у вигляді питання.
  • Оберіть ведучого, а також секретаря, який занотовує всі ідеї.
  • Нагадайте правила першого етапу:
  • - мета – зібрати якомога більше ідей;
  • - кожен має право висловитися;
  • - пропозиції мають висловлюватися по черзі, конкретно і стисло;
  • - приймаються будь-які пропозиції, навіть неймовірні;
  • - не можна критикувати й обговорювати висловлювання інших;
  • - розширення запропонованої ідеї заохочується;
  • - ведучий може сформулювати нову ідею для запису за згодою того, хто її запропонував.
  • Висловіть свої ідеї.
  • Занотуйте їх у порядку надходження. Не вносьте в ідею жодних корективів.
  • Продовжуйте, доки будуть виникати нові ідеї (але не більше 10 – 15 хв).
  • На закінчення обговоріть і оцініть запропоновані ідеї.

Навчаючи - вчуся

  • Використовується при вивченні блоку інформації й повторенні вивченого. Застосування цього методу дає змогу учням взяти участь у переданні своїх знань однокласникам, уяснити загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні питання і підвищує інтерес до навчання.
  • Організація роботи:
  • Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.
  • Роздайте кожному по одній картці.
  • Запропонуйте учням:
  • - протягом декількох хвилин ознайомитися з інформацією, що міститься на картці;
  • - після ознайомлення з матеріалом, уміщеним на картці, нехай учні ознайомлять зі своєю інформацією однокласників і одержать інформацію від них. Учень повинен одночасно говорити тільки з однією особою;
  • - уважно слухати інформацію інших, запам’ятати якомога більше; якщо потрібно, робити записи;
  • - коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, хай вони розкажуть у класі, про що довідалися від інших.

Ажурна пилка

  • Вид діяльності, який дає змогу працювати разом, вивчати велику кількість матеріалу за короткий проміжок часу, а також допомагати один одному вчитися навчаючи.
  • Організація роботи:
  • Добрати індивідуальний інформаційний матеріал для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали тощо).
  • Об’єднати учнів у групи (спочатку це будуть так звані домашні групи) і видати їм матеріал із завданням.
  • Вивчити і обговорити у групах свій матеріал. У групі потрібно обрати головуючого. Того, хто стежить за часом, та особу, яка ставить запитання, аби переконатися, що кожен розуміє зміст матеріалу.
  • По завершенні роботи домашніх груп запропонувати учням розійтися по інших групах, де вони виступатимуть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). У кожній групі має бути представник із кожної домашньої групи.
  • Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснивши його експертну оцінку за визначений час (можливо, й цілий урок).
  • По завершенні роботи запропонувати учням повернутися “додому”. Кожен учень має поділитися інформацією, яку він отримав в експертній групі, з членами своєї домашньої групи. Учням слід намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку буде остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.

Аналіз ситуації

  • Застосовується при вивченні гуманітарних дисциплін, коли потрібно аналізувати певні ситуації, випадки з життя: правові, історичні, моральні тощо, де стикаються інтереси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації учні можуть аналізувати індивідуально, в парах, у групах або в загальному колі. Технологія навчає учнів ставити питання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі і другорядні обставини, аналізувати й виносити рішення.

Організація роботи:

  • Приготуйте проблемну ситуацію, випадок, дилему, яку ви розглядатимете з учнями. Тут мають бути дві сторони конфлікту. Позиції й інтереси яких суперечать одна одній. Ситуація повинна бути представлена таким чином, щоб зберігався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).
  • Дайте ім’я герою дилеми, наділіть його характерними рисами реальної людини, які б допомогли іншим краще зрозуміти його сутність.
  • Зачитайте історію з вашим героєм і додайте контекст, у якому він має зробити вибір.
  • Представте саму дилему і наведіть два – три найпереконливіші аргументи з кожного боку. Це може бути фраза “З одного боку... хоча з іншого...”.
  • Завершіть ситуацію формулюванням вибору, поставивши питання, яке потребує відповіді “так” чи “ні”. Чи має герой дилеми вчиняти саме так?
  • Отже, в дилемі має бути:
  • - загальний контекст, знайомство з вибором, що пропонується
  • - наведення однаково сильних аргументів “за” і “проти”;
  • - пропозиція зробити чіткий вибір наприкінці.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка