Історія перекладознавства в україні




Скачати 17,21 Kb.
Дата конвертації16.04.2017
Розмір17,21 Kb.
ІСТОРІЯ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА В УКРАЇНІ
Доп. - Денисенко Н.С., студ. гр. ПР-83

Розвиток перекладацьких традицій в Україні має багатовікову історію. Починається він з Х ст., що було пов’язано з запровадженням християнства. Але зародження і становлення перекладацької думки і теоретичних вимог в Україні припадає на 70-ті роки ХХ століття.



Історія українського перекладу має свої особливості порівняно із класичною схемою більшості європейських літератур: спершу переклад Біблії, потім античних творів, тоді сучасників і загалом авторів національних літератур. Одним із визначних діячів у боротьбі за виокремлення самостійної української мови та відомим перекладачем творів з сербської, польської, грецької мови в Україні є Маркіян Шашкевич (1811 – 1843). Він є засновником відомого Українського гуртка «Руська трійця». Головним його досягненням у перекладацькій діяльності є перший переклад Святого Письма на ново українську мову, з якого до нашого часу збереглися 4 книги Євангелія. Маркіян Шашкевич також перекладав відомий твір «Слово о полку Ігоревім», а саме «Плач Ярославни». 1920 – 1930-ті роки були важливими в історії розвитку художнього і наукового перекладу. Головними перекладачами тих часів були: М. Рильський, М. Терещенко, М. Йогансен, В. Підмогильний, М. Зеров. Особливістю також цього періоду було те, що активну участь у перекладацькій діяльності приймали мовознавці – професор Є.Тимченко, академік А.Кримський. Після Другої світової війни переклад досягає творчої зрілості і систематично входить до національної культури. Активною перекладацькою діяльністю в цей час займаються: Б. Тен, Т.Осьмачка, М.Бажан, Г.Кочур, Д.Паламарчук. Д.Павличко, О.Тарнавський та інші. У 60-ті роки ХХ століття на перший план виступають такі перекладачі, класики українського перекладу, як: Г.Кочур, М.Лукаш, Б. Тен.

На сучасному етапі головною задачею перекладу є створення концептуальної історії світового перекладу, що надавала б повні діахронічні дані про розвиток перекладу у всьому світі, а не у окремих регіонах і за певних обставин.



Розвиток українського перекладу мав досить довгу і складну історію, але саме ці перешкоди зробили його більш досконалим і визначним. Сучасним перекладачам треба прагнути до майстерності перекладачів минулих десятиліть та навіть намагатися покращити свою майстерність. Основною ж задачею сучасного перекладознавства є створення загальної діахронічної історії перекладу.
Наук. кер. - Кобяков О.М.., кафедра германської філології


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка