Історія розвитку психологічної науки. Основні тенденції розвитку психологічних явищ і знань у сучасному світі. (2 години)



Сторінка1/11
Дата конвертації07.06.2018
Розмір2,42 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Методична вказівка

до самостійної аудиторної та позааудиторної роботи

для студентів 1- го курсу спеціальностей

"Лікувальна справа", "Педіатрія",

"Медико –Профілактична справа" та "Стоматологія"

з дисципліни «Основи психології. Основи педагогіки».


Тема: Історія розвитку психологічної науки. Основні тенденції розвитку психологічних явищ і знань у сучасному світі. (2 години)


  1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Ознайоміти студентів з історією розвитку психологічної науки; забезпечити їх знаннями про етапи розвитку психології як науки; сформува­ти вміння користуватися отриманними знаннями в подальшому вивченні психологічних дис­циплін.

  1. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ НАВЧАННЯ:

  • Студент повинен мати уявлення про етапи розвитку психології, основні тенденції розвитку психології у сучасному світі.

  • Студент повинен знати визначення психології як науки на різних етапах її розвитку.

  • Студент повинен вміти орієнтуватись в основних тенденціях розвитку сучасної психології; обґрунтовувати значення психологічних знань для майбутньої професійної діяльності.

  • Студент повинен мати уявлення про значення основних напрямків психології в дослідженні психічних явищ.

  • Студент повинен знати визначення основних напрямків психології, їх представників, основні теоретичні положення.



  1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТЕМИ:

Психологія - це галузь знань про внутрішній світ людини, одна з наук про людину. У перекладі з грецької - “псюхе” (душа), “ло­гос” — (вчення, слово). У давнину під “душею” розуміли деяку безсмертну істоту, що живе в тілі людини і в момент смерті покидає її.

Основні етапи розвитку психології як науки:

IV етап

Психологія як наука про факти, законномірності та механізми психіки

Сформувалась на базі філософії діалектичного матеріалізму; основу сучасної психології становить теорія відображення навколишньої дійсності

Ш етап

Психологія як наука про поведінку

Виникає у XX ст.; основними завданнями психології є спостереження за тим, що можна безпосередньо побачити, а саме поведінку, вчинки та реакції людини, при цьому мотиви поведінки не враховувались

II етап

Психологія як наука про свідомість

Виникає в XVII ст. в зв'язку з розвитком природничих наук. Спроможність думати, відчувати, бажати називалась свідомістю. Основними методами дослідження вважалось спостереження людини за собою та описання фактів

І етап

Психологія як наука про душу

Таке визначення психології існувало понад 2 тис. років тому. Наявністю душі намагались пояснити всі незрозумілі явища в житті людини

Назва науки збереглася й до сьогодні: слово “душа” закріпило­ся в нашій мові, але у зовсім іншому значенні. Під “душевними” якостями розуміють психічні явища, а слово “душа” означає пси­хіку людини як продукт діяльності її мозку.

Психологія - це наука, що вивчає процеси активного відображення людиною об'єктивної реальності у формі відчуттів, сприймання, мислення, почуттів та інших процесів і явищ психіки.



Об’єктом її вивчення є найскладніша сфера життєдіяльності людини - психіка.

Предметом - факти психічного життя, механіз­ми і закономірності психіки людини та формування психологіч­них особливостей її особистості як свідомого суб’єкта діяльності й активного діяча соціально-історичного розвитку суспільства.

Сучасна психологія розглядає психіку як властивість особливим чином організованої матерії (мозку), як ідеальне відображення реального світу в мозку. Фізіологічні процеси, що відбуваються в мозку людини, складають матеріальну основу психічної діяльності, але вони не можуть бути ототожнені з нею. Психіка завжди має свій зміст, тобто те, що вона відображає в навколишньому людину світі. Тому психіку людини слід розглядати не тільки з точки зору складових її процесів, але і з огляду на її зміст.

Психологія - наука про психіку і закономірності її прояву та розвитку. Сучасна психологія включає розгалужену систему різ­них галузей, що виділилися в процесі її історичного розвитку і тіс­но між собою пов’язані. Найбільш відомими з них є: загальна пси­хологія, історія психології, вікова психологія, педагогічна психоло­гія, соціальна психологія, психологія праці, медична психологія, патопсихологія, етнопсихологія, зоопсихологія, інженерна психо­логія, військова психологія та інші.

Завданням психології є вивчення законів психічного життя людини, задля того, щоб використовувати їх при організації різних видів навчальної, трудової, творчої діяльності людини, для пра­вильної побудови системи відносин між людьми, оптимальної ор­ганізації процесу формування особистості.

На думку С. Л. Рубінштейна, завдання психології полягає в тому, щоб настрої та переживання людини, все житія її, яке природно для свідомості, що зникає як суб‘єктивне і тому начебто ілюзорне, зафіксувати в чітких певних визначеннях, які відкривають реаль­ний онтологічний зміст образів, що при цьому використовуються (глибина душі, піднесеність, зосередженість, незібраність тощо).

Сучасна психологія знаходиться на стику кількох наук: приро­дничі науки - психологія - соціальні науки.

Багатогранний зв‘язок психології з іншими науками — філософсь­кими, природничими, соціальними — зумовлений тим, що в центрі уваги психології стоїть людина. Проте близькість психології до інших наук і наявність із деякими з них спільних проблем не поз­бавляє психологію самостійності. Сьогодні психологія розвивається в напрямі максимального розширення зв‘язків із суміжними на­уками за збереження психологією своєрідності й самостійності.



Психологія і педагогіка. Ці науки відокремилися в різний час із філософії (психологія - на початку XVII ст., педагогіка - у XIX ст.). К.Д. Ушинський писав, що співвідношення між психоло­гією і педагогікою аналогічне до співвідношення між фізіологією і медициною. На його думку, “Якщо педагогіка хоче вивчати люди­ну у всіх відношеннях, то вона має пізнати п у всіх відношеннях”.

Психологія і природничі науки. Експериментальна психологія розвивалася під впливом експериментальних досліджень приро­дничих наук. Перші експериментальні дослідження з психології про час реакцій виникли з потреб астрономії. Згодом вони призве­ли до створення психофізики і психоакустики. Дослідження з пси­хології ґрунтувалися на даних біологічних наук, закону біологіч­ної еволюції, даних фізіології.

Психологія і медичні науки. Медичні науки враховують чи ма­ють враховувати дані психології при розробці проблем охорони здоров‘я, боротьби з захворюваннями. На основі медицини, педа­гогіки психології виникли шкільна гігієна, медична психологія, нейропсихологія та ін. З урахуванням даних психології мають розв‘язуватися проблеми спілкування лікаря з пацієнтом, узгодження медичної техніки із психоло­гічними властивостями людини тощо.



Психологія і технічні науки. Координація цих наук важлива для розв'язання таких проблем: 1) розробки систем керування; 2) під­готовки працівників у системі керування; 3) створення роботів* комп'ютерів, систем комунікацій, засобів відображення інформа­ції; 4) підготовки людини для роботи в новостворених технічних системах, апаратах; 5) проблем інженерної психології, ергономі­ки, кібернетики тощо.

Психологія і суспільні та гуманітарні науки. Психологія тісно пов'язана з історією, економікою, соціологією, лінгвістикою, літе­ратурознавством, теорією мистецтв, юридичними і політичними науками. Вищезгадані науки не можуть розвиватись без даних пси­хології. На основі і під виливом психологічних наук відбувалося становлення соціальної психології, юридичної психології тощо.

  1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

  1. Що є предметом вивчення психології?

  2. Які головні групи психічних явищ вона вивчає?

  3. Які психічні властивості та стани особистості вам відомі?

  4. Які головні завдання стоять перед сучасною психологією?

  5. Назвіть теоретичні та практичні галузі психології.

  6. Що є предметом вивчення психології особистості, історії психо­логії, вікової, соціальної, педагогічної та медичної психології?

  7. Яке значення мають зв’язки психології з іншими науками?




  1. СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ:

  1. Зробіть наукове обґрунтування основних умов становлення пси­хіки особистості.

Основними умовами становлення психіки особистості є:

по-перше, людське суспільство;

по-друге, активна трудова діяльність (гра, навчання, праця);

по-третє, розвиток мови, абстрактного мислення й свідомості;

по-четверте, високоорганізовані, нормально функціонуючі мо­зок та нервова система.


  1. Охарактеризуйте основні методологічні принципи сучасної психології.




  1. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. До яких психічних явищ належать такі прояви психічної діяль­ності людини: збентеження, спокій, зацікавленість, схвильова­ність, байдужість:

а) психічні процеси;

б) психічні стани;

в) психічні властивості?



2. Розподіліть названі психічні явища (мислення, темперамент, сон, відчуття, воля, страх, характер, потреби, хвилювання, сприймання, настрій, уява, напруження, здібності, уважність, гнів, почуття) на групи:

а) психічні процеси;

б) психічні стани;

в) психічні властивості.



3. Яка з нижчеперелічених форм прояву психіки людини є за­йвою ”:

а) психічні процеси;

б) психічні стани;

в) психічні властивості;

г) емоційні процеси?


  1. ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ:

    Безумовні рефлекси

    Відображення

    Вікова психологія

    Душа


    Загальна психологія

    Інженерна психологія




    Історія психології

    Психічні пронеси

    Психічні стани

    Медична психологія

    Онтогенез

    Патопсихологія




    Педагогічна психологія

    Педагогічна психологія

    Психіка

    Психічні властивості

    Психологія праці

    Соціальна психологія



  2. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

  1. Загальна психологія. /За заг. ред. Максименка С.Д. – К., 2000.

  2. Загальна психологія./За заг. ред.. акад. С.Д. Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – Вінниця:Нова книга 2004.

  3. Лазуренко О.О. Основи психології: навчально-методичний посібник. – К., 2002.

  4. Лазуренко О.О. Навчально-методичні вказівки з організації та проведення самостійної позааудиторної роботи студентів з курсу «Основи психології та педагогіки». – К.- Ніжин, 2005.

  5. Лазуренко О.О. Основи психології та педагогіки. Навчально-методичний комплекс. – Київ, 2011.

  6. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – Видання 2-ге перероблене та доповнене. – К., 2004.

  7. Максименко С.Д., Євтух М.Б., Цехмістер Я.В., Лазуренко О.О. Психологія та педагогіка. – Київ, 2012.

  8. Максименко С.Д., Євтух М.Б., Коваленко В.В., Цехмістер Я.В., Лазуренко О.О. Психологія та педагогіка. /За ред.. С.Д. Максименка. – Київ, 2013.

  9. Максименко С.Д. Психологія особистості. – К., 2008.

  10. Психологія і педагогіка / За ред. С.Д.Максименка. – Вінниця, 2007.

  11. Фіцула М.М. Педагогіка. – Тернопіль, 1997.


Додаткова:

  1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: курс лекцій. – К., 1993.

  2. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – К. Здоров‘я. 1994.

  3. Галузинський В.М., Євтух М.З. Педагогіка (теорія та історія). – К., 1995.

  4. Грехнів В.С. Культура педагогічного спілкування. – К., 1990.

  5. Данилюк І.В. Історія психології в Україні. Західні регіони. – К., 2002.

  6. Звєрєва І.Д., Коваль Л.Г. Практикум з педагогіки. – К., 1996.

  7. Комплексне вивчення психології та педагогіки. Вступ до психології та педагогіки. Навчальний посібник. За ред. Скрипниченко О.В., Бурлака Я.І. та ін. – К., 1992.

  8. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності. – К., 2003.

  9. Лазуренко О. О. Програма, плани практичних занять, методичні вказівки та рекомендації до виконання контрольних робіт з дисципліни «Основи психології та педагогіки». – К, 2005

  10. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. – К., 2000.

  11. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення. – К., 1999.

  12. Лозова В.І., Москаленко П.С., Троцко Г.В. Педагогіка. Навчально-методичний посібник. – К., 1993.

  13. Методичні рекомендації та завдання з курсу «Основи педагогіки» /укл. О.О. Лазуренко та ін. Вид. 2-е. – К., 2001.

  14. Пелеха Ю.І. Основи психології та педагогіки. Навчально-методичний посібник. – К., 1999.

Автори: ас., к.мед.н. Шустерман Т.Й., ас. Широков О.В.


Затверджено на засіданні кафедри

«____»_____________ 2015 року. Протокол № ________

Методична вказівка

до самостійної аудиторної та позааудиторної роботи

для студентів 1- го курсу спеціальностей

"Лікувальна справа", "Педіатрія",

"Медико –Профілактична справа" та "Стоматологія"

з дисципліни «Основи психології. Основи педагогіки».



Тема: Розвиток психіки і свідомості. (1 година)


  1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Ознайоміти студентів з основними психологічними теоріями розвитку психіки та свідомості; забезпечити їх оволодінням головними положен­нями концепцій психіки та свідомості в зарубіжній та вітчизняній психології; сформува­ти вміння користуватися ними в подальшому вивченні психологічних дис­циплін.

  1. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ НАВЧАННЯ:

  • Мати уявлення про тлумачення психіки та свідомості в різних науках;

  • Знати визначення понять психіки та свідомості

  • Вміти розрізняти підходи щодо вивчення психіки та свідомості та орієнтуватись в психологічних теоріях.




  1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТЕМИ:

Психіка - це суб’єктивне відображення об’єктивного світу (так як зовнішні впливи завжди і обов’язково переломлюються через знання, досвід суб’єкта, його вікові та індивідуальні особливості, психічний стан), регулятор поведінки й діяльності людини.

Основними функціями психіки є відображення та регуляція поведінки і діяльності.

Психічне відображення людиною навколишнього світу завжди відбувається в активній діяльності. Критерієм правильності нашого відображення служить особистий досвід, а також суспільно-історична практика людей. Перевіряючи на своєму досвіді правиль­ність відображення навколишнього світу, людина досягає широкого і повного його пізнання.

Основними умовами становлення психіки людини є:

по-перше, людське суспільство;

по-друге, активна трудова діяльність;

по-третє, розвиток мови, абстрактного мислення й свідомос­ті;

по-четверте, високоорганізовані, нормально функціонуючі мозок та нервова система.

Основна відмінність психіки людини від психіки тварин полягає у свідомій цілеспрямованості психічних проявів, зумовлених людською практикою.

Прояви психіки дуже різноманітні.

Психічні явища - це своєрідні суб‘єктивні переживання, суб‘єктивні образи відображуваних у свідомості явищ реальної дійснос­ті, це внутрішній світ людини у всій його повноті й різноманітнос­ті. Загальноприйнято виділяти такі групи психічних явищ: психічні процеси, психічні властивості та психічні стани.

Психічні процеси можна поділити на: пізнавальні (спрямовані на пізнання людиною навколишнього світу) - відчуття, сприйман­ня, пам’ять, мислення, мова, уява; емоційні (виражають ставлення до того, що людина пізнає і робить) - емоції та почуття; вольові (забезпечують активний вплив на навколишній світ і виступають регулятором поведінки).

Психічними властивостями особистості називають найбільш суттєві та стійкі психічні особливості людини (спрямованість, тем­перамент, характер, здібності). Це індивідуально-психологічні особливості людини, за допомогою яких визначають її тип, харак­тер вчинків і мотиви діяльності.

Крім психічних процесів та психічних властивостей виділяють психічні стани як особливу характеристику психічної діяльності людини за деякий період часу. Психічні стани викликаються зов­нішньою ситуацією, самопочуттям людини, її індивідуальними властивостями та впливають на її поведінку впродовж усього періо­ду (стан втоми, роздратованість, активність, пасивність, розсіяність та ін.). Вони характеризують тимчасову динаміку психічної діяль­ності, яка істотно впливає на поведінку особистості (тривожність, апатія, схвильованість, стрес, напруженість, емпатія тощо).

Всі психічні явища існують не ізольовано одне від одного, а взаємопов’язані і впливають одне на одного. Цей зв’язок не має характеру простої суми, сукупності окремих психічних проявів, а є єдиною, цілісною психічною діяльністю.

Вплив півкулі головного мозку представляє анатомічну основу так званих сигнальних систем, що забезпечують функціонування психічної діяльності. Психічна діяльність людини пов’язана з ак­тивністю як першої, так і другої сигнальної системи. Причому у людини особливе значення має друга, словесна сигнальна систе­ма, але завдяки їй людина може зважувати всі умови, співвідносити свої дії з моральними принципами й приймати розумні рішен­ня. Друга сигнальна система лежить в основі вольової діяльності людини, що забезпечує регуляцію поведінки та соціальних дій як члена суспільства.



Основні форми прояву психіки людини

Психічні процеси

Психічні стани

Психічні властивості

Пізнавальні

Впевненість

Спрямованість

Емоційні

Апатія

Темперамент

Вольові

Занепад

Характер




Творчий підйом

Здібності

Психіка є результатом тривалого розвитку матерії. Далеко не кожна матерія має психіку. Лише на певній стадії розвитку з'яви­лась матерія, здатна відчувати, мислити. В історії розвитку світу був час, коли психіки, а тим більше свідомості (як вищого рівня розвитку психіки) не було. Неорганічна природа, рослинний світ не володіють психічним життям, у них відсутні здатність сприй­мати, мислити, переживати. Психічне життя виникло на вищій схо­динці розвитку матеріального світу — на стадії появи живих істот, тварини і людини. Психіка людини якісно відмінна від психіки тварин.

Тільки людині притаманна вища форма психічного життя — сві­домість. Це вищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом. Вона виражається в ці­леспрямованій трудовій діяльності, що перетворює навколишній світ і пов’язана з можливістю попереднього передбачення своїх дій, планування шляхів і засобів досягнення мети та бачення кін­цевого результату.



Структура свідомості: а) сукупність знань про світ; б) відмін­ність суб’єкта і об’єкта та ставлення суб’єкта до об’єкта; в) здат­ність до цілеспрямованої діяльності (за A.B. Петровським).

Єдність свідомості та діяльності полягає в тому, що свідомість виникає і виявляється в процесі трудової діяльності, а діяльність формує свідомість. Крім того, єдність свідомості й діяльності про­являється в тому, що діяльність є формою активної свідомості.

Свідомість має суспільну природу, оскільки виникає і розвива­ється лише в людському суспільстві.

Психіка є властивістю мозку. Мозок сам по собі як складова частина організму не має свідомість. Матеріальним субстратом свідомості він стає лише тоді, коли людина в процесі активної ді­яльності набуває досвіду й культури народу.

Таким чином, фізіологічні процеси, що відбуваються в корі го­ловного мозку складають матеріальну основу психіки і мають реф­лекторний характер.

Якщо результатом свідомості є знання про світ, то самосвідо­мість відображає знання людини про саму себе і свої реальні та потенційні можливості. Такі показники самосвідомості як само­пізнання, самоконтроль, самовдосконалення, є вершиною розвит­ку людської психіки.

У процесі життєдіяльності ми бачимо не лише прояви усвідом­лених явищ, а й таких, яких людина не усвідомлює. Саме поняття “підсвідоме” зазвичай передбачає сукупність актуально неусвідомлюваних психічних процесів і станів, здатних активно впливати на поведінку людини і зміст її свідомості. До них належать реакції на подразники, які виразно не відчуваються. Це, зокрема, автоматич­ні дії, сон та інші патологічні явища (марення, галюцинації тощо).


  1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

  1. Що таке психічне відображення? Як ви розумієте це явище?

  2. Як слід розуміти твердження, що психічні явища є суб’єктив­ним образом об’єктивного світу?

  3. Якими є функції психіки?

  4. Охарактеризуйте форми розвитку психіки: філогенез, онтоге­нез, соціогенез.

  5. Що таке свідомість і які її ознаки? Дайте психологічну харак­теристику свідомості людини.

  6. Що таке несвідоме і як воно пов’язане із свідомістю?

  7. Як проявляється несвідоме в психічних властивостях, проце­сах та станах людини?

  8. Які чинники забезпечують розвиток свідомості?

  1. СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ:

  1. Визначте сутність людської свідомості та її структуру. По­ясніть, яким чином взаємодіють свідомість і підсвідомість?

  2. Яка особливість психічного відображення (Рафаеля в порівнянні з психічним відображенням людини) спостерігається в наве­деному прикладі: Шимпанзе Рафаель (у дослідах Павлова та Орбелі) навчився заливати вогонь, який заважав йому діставати ласощі з ящика, набираючи в кухель воду з бака. В одному з чергових дослідів ящик з апельсинами і вогонь, що горів перед отвором ящика, були розміщені на плоту посеред озера. На іншому плоту, з‘єд­наному з першим бамбуковою перекладиною, знаходився відо­мий Рафаелю бак з водою. Шимпанзе, щоб залити вогонь, пере­бирався по перекладинці на інший пліт до бака, не здогадую­чись зачерпнути воду з озера.

  1. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. В якому з наведених варіантів усі перелічені явища являють собою психічне відображення:

а) обертання соняшника до сонця, відчуття холоду, здригання;

б) розрізнення кольорів, біль, страх перед екзаменами

в) слиновиділення, відображення у дзеркалі, інстинкт самозбе­реження?



2. Визначте умови виникнення свідомості:

а) спільна продуктивна діяльність людей;

б) розподіл праці;

в) становлення і використання мови;

г) активізація спілкування; ґ) розвиток психіки людини.

3. Які з наведених нижче дій є свідомими, а які несвідомими:

а) вчитель, перевіряючи зошити учнів, оцінюючи правильність виконання завдання, водночас позначає рисками або галочками недоліки;

б) людина, падаючи або підсковзнувшись, викидає руки вперед або в боки?


  1. ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ:

    Психіка

    Самосвідомість

    Свідомість

    Несвідоме



    Підсвідоме

    Психічні явища

    Психічні процеси

    Психічними властивостями



  2. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

  1. Загальна психологія. /За заг. ред. Максименка С.Д. – К., 2000.

  2. Загальна психологія./За заг. ред.. акад. С.Д. Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – Вінниця:Нова книга 2004.

  3. Лазуренко О.О. Основи психології: навчально-методичний посібник. – К., 2002.

  4. Лазуренко О.О. Навчально-методичні вказівки з організації та проведення самостійної позааудиторної роботи студентів з курсу «Основи психології та педагогіки». – К.- Ніжин, 2005.

  5. Лазуренко О.О. Основи психології та педагогіки. Навчально-методичний комплекс. – Київ, 2011.

  6. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – Видання 2-ге перероблене та доповнене. – К., 2004.

  7. Максименко С.Д., Євтух М.Б., Цехмістер Я.В., Лазуренко О.О. Психологія та педагогіка. – Київ, 2012.

  8. Максименко С.Д., Євтух М.Б., Коваленко В.В., Цехмістер Я.В., Лазуренко О.О. Психологія та педагогіка. /За ред.. С.Д. Максименка. – Київ, 2013.

  9. Максименко С.Д. Психологія особистості. – К., 2008.

  10. Психологія і педагогіка / За ред. С.Д.Максименка. – Вінниця, 2007.

  11. Фіцула М.М. Педагогіка. – Тернопіль, 1997.


Додаткова:

  1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: курс лекцій. – К., 1993.

  2. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – К. Здоров‘я. 1994.

  3. Галузинський В.М., Євтух М.З. Педагогіка (теорія та історія). – К., 1995.

  4. Грехнів В.С. Культура педагогічного спілкування. – К., 1990.

  5. Данилюк І.В. Історія психології в Україні. Західні регіони. – К., 2002.

  6. Звєрєва І.Д., Коваль Л.Г. Практикум з педагогіки. – К., 1996.

  7. Комплексне вивчення психології та педагогіки. Вступ до психології та педагогіки. Навчальний посібник. За ред. Скрипниченко О.В., Бурлака Я.І. та ін. – К., 1992.

  8. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності. – К., 2003.

  9. Лазуренко О. О. Програма, плани практичних занять, методичні вказівки та рекомендації до виконання контрольних робіт з дисципліни «Основи психології та педагогіки». – К, 2005

  10. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. – К., 2000.

  11. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення. – К., 1999.

  12. Лозова В.І., Москаленко П.С., Троцко Г.В. Педагогіка. Навчально-методичний посібник. – К., 1993.

  13. Методичні рекомендації та завдання з курсу «Основи педагогіки» /укл. О.О. Лазуренко та ін. Вид. 2-е. – К., 2001.

  14. Пелеха Ю.І. Основи психології та педагогіки. Навчально-методичний посібник. – К., 1999.

Автори: ас., к.мед.н. Шустерман Т.Й., ас. Широков О.В.


Затверджено на засіданні кафедри

«____»_____________ 2015 року. Протокол № ________

Методична вказівка

до самостійної аудиторної та позааудиторної роботи

для студентів 1- го курсу спеціальностей

"Лікувальна справа", "Педіатрія",

"Медико –Профілактична справа" та "Стоматологія"

з дисципліни «Основи психології. Основи педагогіки».






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка