Іван Семенович Нечуй-Левицький



Скачати 11,51 Kb.
Дата конвертації11.03.2019
Розмір11,51 Kb.

Життя, позначене працею

Іван Семенович

Нечуй-Левицький

“Мабуть, після Тараса Шевченка черкаська земля не давала таланту більшого, ніж талант Нечуя-Левицького. Він зажив звання народного письменника. Вищої похвали бути не може”.

Олесь Гончар

“...він був українцем і українським, виключно українським письменником…,,

“… великий артист зору, колосальне всеобіймаюче око всієї України…” Іван Франко.

Мета уроку: ознайомити учнів із фактами життя видатного українського письменника, викликати інтерес до його творчості, спонукати до читання художніх творів; розвивати навички сприйняття та засвоєння інформації на слух, творчі здібності, асоціативне, критичне мислення, вміння висловлювати власні судження; виховувати почуття пошани до письменника, духовних цінностей, що він утверджує у своїй творчості.

Мати – Трезвинська

Анна Лук’янівна

Батько – Левицький

Семен Степанович

Крім Івася, у сім'ї було ще дві пари близнят.

Оселя

на березі Росі



Богуславське духовне училище

У 9 років малого Івана віддали до духовного училища при Богуславському монастирі, де

він навчався протягом шести років, і закінчив у 1852 році.

Навчальний корпус Київської духовної академії

1865р. Після закінчення академії

Полтавська духовна семінарія

У 1865 – 1866 роках викладає російську словесність у Полтавській духовній семінарії.

Тут, у Полтаві, він пише першу повість із селянського життя “Дві московки”, яка згодом (1868) була надрукована у львівському журналі “Правда” під псевдонімом І. Нечуй.

Викладач у дівочій гімназії Царства Польського

Працює вчителем російської мови, літератури, історії та географії у

м. Каліш, потім у м. Седлець – окраїна Польщі. Пише оповідання “Рибалка Панас Круть” і повість “Причепа”.

З 1873 – 1885 рік працює вчителем російської словесності у Кишеневі. В цей період створює класичні оповідання та повісті: “Баба Параска та баба Палажка”, “Бурлачка”, “Микола Джеря”, “Кайдашева сімя”, “Старосвітські батюшки та матушки”; керує гуртком прогресивно настроєної інтелігенції. Зазнає переслідувань.

Перша чоловіча

гімназія м. Кишинів

І. Нечуй-Левицький в колі членів "Київської громади".

1873 р.


1885 року І.Нечуй-Левицький іде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці. Тривалий час він жив, отримуючи невелику пенсію, якої ледве вистачало на харчі та плату за квартиру. До того ж ще й хвороба часто приковувала самотню людину до ліжка.

Незважаючи на несприятливі умови для літературної праці, Іван Семенович за два роки написав нарис «В Карпатах», оповідання «Невинна», «Два приятелі» та інші твори. У Києві він пише оповідання «Пропащі» 1888) та «Афонський пройдисвіт» (1890), казку «Скривджені» (1892), повість «Поміж ворогами» (1893).

На початку століття письменник звертається до малих форм прози, пише здебільшого статті, нариси, зокрема статті «Сорок п’яті роковини смерті Тараса Шевченка» (1906) та «Українська поезія».

До кінця життя І.Левицький жив майже у злиднях, у маленькій квартирі на Пушкінській вулиці, лише влітку виїздив до родичів у село або в Білу Церкву.

вул. Пушкінська,

буд. №19.



Тематика творів
  • Твори про селянське життя (“Микола Джеря”, “Кайдашева сімя”, “Бурлачка”)
  • Релігійна тематика (“Старосвітські батюшки та матушки”, “Афонський пройдисвіт”, “Поміж ворогами”)
  • Піднімає проблему полонізації України (“Причепа”, “Живцем поховані”)
  • Тема інтелігенції (“Хмари”,“Над чорним морем”, “Навіжена”)


  • Історична тематика (“Гетьман Іван Виговський”,

  • “Князь Єремія Вишневецький”)

І. Нечуй-Левицький,

М. Грушевський, І.Франко. 1885 р.

Творча зустріч із членами громади

У роки Першої світової війни І. Левицький жив самотнім, важким життям, нерідко голодував, твори його не друкувалися.

Під час німецької окупації Києва (1918р.) він тяжко захворів.

Славетний письменник умер у жахливій Дегтярівській богадільні на Лук’янівці 2 (15) квітня 1918року.

Дегтярівська богадільня на Лук’янівці

Надгробок на могилі І.С.Нечуя-Левицького у Києві на Байковому кладовищі

Крім літературної діяльності (прозаїк, драматург, публіцист),

Іван Семенович Нечуй-Левицький захоплювався фольклором,

етнографією, критикою, історією.

  • Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького «великим артистом зору», «творцем живих типів», «колосальним всеобіймаючим оком України»?

  • А М. Коцюбинський.

    Б М. Рильський.

    В С. Васильченко.

    Г І. Франко.



2. І. С. Нечуй-Левицький народився на ...

А Херсонщині.

Б Черкащині.

В Сумщині.

Г Полтавщині.

3. І. С. Нечуй-Левицький — син...

А Залізничника.

Б Селянина.

В Сільського священика.

Г Чиновника-канцеляриста

Перевір себе

3. Після закінчення Київського духовної академії

І. С. Нечуй-Левицький...

А Працює священиком.

Б Учителює.

В Займається самоосвітою.

Г Багато подорожує.

4. Малим майбутній письменник особливо захоплювався творами...

А Усної народної творчості.

Б Л. Глібова.

В С. Руданського.

Г Т. Шевченка.

5. За 50 років творчої діяльності І. С. Нечуй-Левицький написав понад...

А 70 творів.

Б 40 творів.

В 50 творів.



Г 30 творів.
Каталог: files -> mater
mater -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
mater -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
mater -> Методичні вказівки до оформлення комплексного курсового проекту зі спеціальності 7(8). 05080201 електронні прилади та пристрої для студентів денної форми навчання
mater -> Тема досвіду
mater -> Інформаційний пакет факультету прикладної математики (кафедра скс) зміст
mater -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
mater -> Конкурсу «учитель року»
mater -> ОкупаціяУкраїни військами


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка