Живе обличчя моєї Землі




Скачати 148,31 Kb.
Дата конвертації16.07.2017
Розмір148,31 Kb.
Міністерство освіти і науки України

відділ освіти Новомиргородської райдержадміністрації

Новомиргородської ЗШ № 1




Виховний захід

Тема : «Живе обличчя

моєї Землі»



вчитель хімії

класний керівник 8 –А класу

Марінова Лариса Віталіївна



м. Новомиргород 2014 р

Мета: виховувати в учнів любов до природи рідного краю та шанобливе ставлення до неї; формувати вміння встановити взаємозв’язок між природними об’єктами, виховувати людяність, доброту, почуття прекрасного та патріотизму, викликати почуття відповідальності за майбутнє нашої планети, нашої Землі.
Обладнання: плакати, дитячі малюнки на захист природи, картини із зображенням природи рідного краю, гілки рослин, квіти.
На дошці є вислови про природу:

Все на землі, все треба берегти –

І птаха й звіра, і оту рослину,

Не чванься тим, що цар природи ти –

Бо врешті, ти його частинка.

Друже мій, люби життя,

Люби людей, природу,

А кривду кинь у забуття,

Як камінь в тиху воду. Б.Лепкий
Під час підготовки до свята проводиться конкурс малюків “ Простягаєм

руки природі, щоб із нею жити в згоді”.


Ведучий 1. Кожного ранку ми відкриваємо двері нашого дому в новий день. По один бік дверей залишається наш маленький домашній світ, родина, дитинство; а по другий – світ зовнішній. Цей світ величезний, ім’я якому – Земля.
Ведучий 2. Здраствуй, моя рідна земле! Якою прекрасною і величною ти є... ЗЕМЛЯ — рідна і близька, дорога. родюча, багата , тепла і щедра, холодна, пахуча і прекрасна, квітуча і неозора, добра і плодюча, свята, чудова, життєдайна, земля наших предків.

Ведучий 1. «Дивлячись на Землю з космосу, ти розумієш, що всі ми, незалежно від того, на якому континенті живемо, і в якому місті, всі ми - брати і сестри, Земля - наш спільний дім, який ми повинні оберігати і про який повинні піклуватися». Її обличчя під впливом діяльності людини постійно змінюється. Ми - люди кінця XX століття - майже ненароком для себе раптом опинились у подвійній ролі свідків і винуватців катастрофічних змін на Землі. Глобальні проблеми сучасності, стосуються не лише однієї окремо взятої держави, а й усіх країн світу. Виникли ці проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому Вавілонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел. Ведуча:

Сьогодні свято наше від душі

Присвячуємо Тобі, Природо рідна.

Відкрий нам двері в Храм свій чарівний,

Й нехай увійде у нього той, хто цього гідний.



Виходить дівчина Природа, одягнена у зелену сукню, з вікном на голові.

Природа:


Жила спокійно я у своїм царстві,

Усе навколо так цвіло, манило.

Раділа сонцю, щебетанню птахів,

І кожен день давав все нові сили.

Була веселою я у житті своєму.

І з кожним днем добрішою ставала

Я щедро дарувала всім дарунки,

Всю свою душу людям віддавала.

Та десь щось загуло, загуркотіло,

І хтось порушив мирне існування

Заметушились птахи, звірі, квіти:

Чи доживемо ми ще до світання?

Живуть вони, але життя згасає

Благаю люди, нас ви захистіть.

Бо ми всі гинем, чуєте, ми гинем!

Чому? За що? Хоч ви мені скажіть.

(Плаче, вибігає)

Ведучий 2. День Землі - 22 квітня. Це свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа. Вперше День Землі був відзначений у 1970 у США і з того часу проводиться щорічно 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем. В цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.


3. Демонстрація фільму «Планета нуждается в каждом из нас».

4. Твір – мініатюра «Чи належить довкілля людству?» (Ірина Ярохович)
Слово «довкілля» говорить само за себе: довкілля – це те, що оточує нас, те, чим ми дихаємо і живимося. Без природи та її ресурсів людство не зможе прожити і дня.

Як на мою думку, природа дала все можливе, аби людям було добре жити. Але виникає питання: що ж дала людина взамін природі?...

Засмічені вулиці, ліси, міста, висушені річки,вирубані ліси. Винайдено багато нових приладів, які випромінюють негатив природі. Змінюючи її, ми руйнуємо природний стан довкілля і завдаємо шкоду самим собі.

Зробивши нове відкриття чи машину за для комфорту людства, ми забуваємо, що приносимо шкоду фауні та флорі нашої планети. Тварини просто зникають внаслідок діяльності чи бездіяльності людини, суспільства.

Цей список можна продовжувати, але завжди буде присутнє слово «людина…людина…людина».

Людину створила природа ідеальною, а чи зможемо і ми зробити її такою ж ідеальною, не приборкуючи її до себе і для себе?

Давайте лілеїти і берегти нашу природу,нашу Землю, збагачувати вдосконалювати, робити щось не тільки за для себе, а й для інших! Думати не тільки про сьогоднішній день, а й про завтрашній.

Адже в цьому світі нікому і ніщо не належить, і ніхто не має права щось приборкувати за для себе. Якщо кожен із нас буде дотримуватися цих пріоритетів – нам вдасться зберегти природу і все живе на Землі! Не забувайте, що наша доля – це доля нашої рідної Землі. (Ірина Ярохович)
5. Звучить пісня « Свята моя Земля», Т. Повалій (відеоролик «Рідна земля»)
Учитель: наше довкілля, рідна природа чарує нас в усі пори року. Ми, українці, маємо гордитися тим, що доля подарувала нам це диво – чарівну й неповторну красу природи. Та багатства природи небезмежні. Маємо їх дбайливо оберігати. Так роблять в усьому світі, бо проблеми екології, охорони природи нині найважливіші, адже природа – це наше здоров’я, наше багатство, наше життя.
Викладач 1. Весь наш сьогоднішній добробут, наш поступ у завтра передусім залежить від землі. Від її щедрості, її безсмертя. Як зберегти нам живу силу землі, її вічну родючість? Як примножити плоди землі, досягти того, щоб нива наша завтра була багатішою? Це складне питання стоїть перед нами і вимагає його розв'язання.

Викладач 2. Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, призвела до того, що нині наша планета перебуває в критичному стані, коли до глобальної катастрофи залишилися лічені кроки. Але через свої хибні моральні принципи, духовне зубожіння, деградацію екологічної свідомості і совісті ми знову опинилися на порозі нового, чи не найжахливішого етапу виживання – екологічної кризи.


(Заходить продавець повітря, в нього лоток зі складеними парасольками, коробки з написом «Чисте повітря», пляшки з етикетками «Жива вода»)
Продавець: Чисте гірське повітря! Купуйте живу воду! Остання жива вода на землі! Парасольки від кислотних дощів – для всіх і для кожного! Купуйте цілюще, чисте гірське повітря! Тільки в нас! Натуральна вода!
(вибігають діти-покупці.)

Продавець: (зрадів): Купуйте парасольки від кислотного дощу! Живу воду! Останню живу воду на Землі!


(Діти здивовані)

1 учень: Парасольки від кислотного дощу?

2 учень: Жива вода?

3 учень: Чисте повітря?

Продавець: Саме так! Останні взірці. Тільки в нас! Поспішайте! Купуйте носові хустинки від смогу! Протигази!

1 учень: Навіщо?

2 учень: Кому потрібна жива вода?

3 учень: Все це бабусині казки!

Продавець (із сумом): Бабусині казки… Ні, молоді люди, це вже не казки, це сумна реальність. Ще трохи – і на Землі не знайдеться ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю живою. А за один подих свіжого повітря доведеться платити таку ціну!

1 учень: Яку ж?

Продавець: Навіть страшно вимовити… Ціною всьому може стати людське життя! Наше і наших дітей…

2 учень: Та він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від смогу, парасольки від кислотних дощів…

3 учень: Та він божевільний!

1 учень: Повітря – он скільки! (вдихає і падає)

2 учень: А води? Пий – не хочу! І все безкоштовно! (п’є і хапається за живіт).

3 учень: Та він звичайний шахрай! Ходімо, нема про що з ним розмовляти!

Продавець (схвильовано): Люди! Невже вам не страшно? (гуркоче грім, чути шум дощу)

Продавець: Ось… Я ж казав – кислотний дощ!

1 учень: Мені страшно.

Продавець: Страшно… Зараз тільки в кіно можна побачити світанки і сутінки, ранкову росу, грибний дощ, веселку…

1 учень: Що ж ми зробили із нашою Землею? Своїм руками ми нищимо природу, не думаючи, в якому світі житимуть наші діти і внуки.

2 учень: Спинися, технократії експрес!

Єднайте голос, вчені і поети!

Страшну ціну ми платим за прогрес…

Це зветься – самознищення планети!
Учень 1.

«Прости нас, Земле, нас – людей століття

Яке надбало стільки лиходій,

Що вистачить на кілька поколінь

Внаслідок людської перемоги над усім живим, що просить допомоги.

Прости нам, Земле,спалені ліси,

Прости ґрунти збіднілі й неродючі

І атом той, що вирвався на волю,

Перевернув людську нелегку долю.

Прости нас, Земле, все-таки, прости,

Бо голова всьому живому – ти.

Можливо, розум людства не засне –

І він проснеться і тебе спасе»
7. Демонстрація фільму «Прости Земля».

6. Демонстрація фільму «Спасение планеты в наших руках»
Ведучий 1. Глобальне знищення природи – то лише побічний результат згубної діяльності суспільства. Екологічна драма розгортається на наших очах. Ми бачимо це, розуміємо, що це дуже серйозно, але чому ж тоді не припиняється цей страшний "марафон", що неминуче приведе людство до загибелі? Екологічна ситуація вже близька до критичної. Потрібні нові ідеї, зусилля і колосальні матеріальні витрати, щоб зупинити катастрофу. Тому ставлення людини до природи нині набуває такого самого морального значення, як і ставлення людини до людини.
(Виконується пісня):

Чую голос із майбутнього тривожний,

Голос зраненої нашої Землі:

«Схаменіться, люди, так не можна,

Що залишите нащадкам ви своїм?»

Приспів:


Прислухайтесь, земляни, як плачуть океани,

І як ліси ридають, шумлять ніч і день…

Опам’ятайтесь, люди, бо іншої не буде

У Всесвіті цілому домівки для людей!

Щоб нащадки потім нас не осудили,

Щоб жили у світі сонця і краси,

Збережімо, люди, Землю нашу милу,

Гори ці, і ріки, і ліси!

Приспів.
Вед. 1. Земля від роду і до роду

У спадщину передається.

Шануймо ж все на ній, що зветься

Так просто й коротко – Природа!

І буйні трави, й тихі води,

І кожну квіточку в росі…

Щоб світ у всій своїй красі

Дістався і новому роду.


Вед 2. Не знаю я, що буде після нас,

В які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється – час.

А ми живі, нам треба поспішати

Зробити щось, лишити по собі,

А ми – нічого, пройдемо, як тіні.

Щоб тільки неба очі голубі

Цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

Щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

І як напишеш, так воно і буде.


Вед. 2. Так, плин часу ніхто не в змозі повернути назад, як не можна змінити того, що вже зроблено. Один мудрець казав: «І якщо мені хочеться іноді жити до 120 років, то тільки тому, що одного життя мало, щоб випробувати до кінця всю чарівність і всю цілющу силу нашої природи. Любов до природи – одна з найвірніших ознак любові до Батьківщини». І це справді так, адже природа, довкілля – невід’ємна частинка Вітчизни.
Пісня «Моя Україна»
Вед. 1. Одвічні цінності: благословенна земля, тихі небеса та цілюща вода… Ось той скарб її величності Природи, що оповитий легендами, оспіваний у піснях та прекрасних поезіях. І ми надіємось, що кожен з нас, тут присутніх, ні сьогодні, ні через багато років не залишиться байдужим до долі нашої планети. Хай квітують наші сади, хай сміється веселкою небо, хай кришталево чисте повітря п’янить нас ароматом весняних квітів і пташиним дзвінким щебетом!
Співають пісню на мотив «Я желаю счастья Вам!»

В місті, де кружля сірчаний газ,

Де феноли часто душать нас,

Замість неба ясного де висне чорний дим, -

Пам’ятаймо, люди, кожну мить:

Цього нам планета не простить,

І розплата за гріхи нас завжди знайде!

Приспів:


Ми бажаєм вам завжди

Чистого повітря й води

І сонця промені хай сміються вам завжди!

Ми бажаєм щастя вам,

Та воно тоді лиш прийде,

Коли природу в нас

Кожен берегти буде!
В селах, де нітрати на полях,

Де з лісів зникає звір і птах,

А річки калюжами де стали вже давно, -

Щоб буяли трави і ліси,

Щоб дзвеніли птахів голоси, -

Ми на захист рідної землі всі станьмо заодно!


Вед. 1. Задумайтесь над тим, що ми тут говорили,

І щоб ви в житті із совістю дружили

Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти.

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігаймо і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.
9. Вірш “Земля”(читці)

Учень 2.Така планета наша, ніби казка!

Чарівна, дивовижна і ясна.

Бо ж гріє Землю сонечкова ласка,

Водичкою вмивається вона,

У гарних квітах дивно розквітає,

В зелених травах, в чарівних лісах.

Світанок ніжний пташка зустрічає

І все дзвенить, купається в піснях.

А над усім цим дивом синє небо,

Хмарки біленькі хтось намалював.

І нам здається всім, що так і треба,

Та хто ж нам світ такий подарував?

Таку красу, таке безмежне диво,

Ці звуки, форми, барви-кольори,

Хто це підніс в дарунок милостиво?

Це просто диво, що не говори.
Учень 3. Така природа всіх нас зустрічає!

І скільки ти б не жив на цій Землі.

Вона дивує, радує, вражає,

І в зрілості, і доки ще малі.

І не дає ніколи збайдужіти,

Підносить нам сюрпризи повсякчас.

То ж бережіть цю Землю, любі діти,

Вона родила і зростила нас.

Вона нам мати, бо життя дарує,

Годує всіх, для нас цвіте й росте.

І щедрістю безмежною дивує,

Та пам’ятайте завжди і про те,

Що ми тут гості, а природа вічна,

Вона й до нас уже давно була.

Така ж чудова, дивна і лірична…

Не заподійте цьому світу зла.


10. Звучить пісня «Це моя земля» у виконанні Вероніки Колесник (відеоролик «Про Україну»)
Ведучий 2.

Я б вигадала іншу Україну,

Якби Її на світі не було...

Її плекала б, мов малу дитину,

Щоб українство мальвами цвіло.

Я б на коліна стала перед Богом,

Молилася б за Неї день і ніч.

Я відшукала б зоряну дорогу.

Для Неї запалила б сотні свіч.

Я б вимріяла іншу Україну,

Якби Її на світі не було.

Молюсь за Неї, доки є ще днина,

Щоб українство в безвість не пішло...
8. Звучить пісня Ю. Рай «Балада про Землю» (відеоролик Н. Май «На нашій Україні»)

11. Ведучий 1. Дякуємо всім за увагу і сподіваємося, що наша сьогоднішня зустріч нікого з вас не залишила байдужим.

Матеріали до презентації.
Акція День Землі почалася в США 22 квітня 1970 року. За традицією цього дня всі охочі

беруть участь у впорядкуванні і озелененні своїх дворів і вулиць, різних екологічних заходах.

Ми живемо в повітряному океані, який називається атмосферою. Усе живе дихає повітрям. Повітряний склад — це 78% азоту і 21% кисню і в незначній кількості аргон, вуглекислий газ, неон, гелій, водень. Товщина цього шару в середньому 11–12 км. Але він виконує неоціненні функції.

Повітря — захисник усього живого від дії космічних випромінювань. Якби космічні промені досягли поверхні Землі, то за кілька хвилин спалили б усе живе. Атмосфера захищає Землю від метеоритів. Крім того, атмосфера ніби відміряє дозу сонячної енергії, а значну її частину поглинає сама. Якби цей процес не здійснювався, то Сонце вдень нагрівало б Землю до 100 °С, а вночі вона охолоджувалася б до — 100 °С.

Людина, проникаючи в таємниці природи, стала найнебезпечнішим джерелом забруднення атмосфери. Це промислові, транспортні, побутові викиди. Викиди хімічних, цементних заводів, доменних печей, сажа. За один тільки рейс Київ — Нью-Йорк суперактивний лайнер спалює 35 т О2. Автомобіль за рік викидає в повітря 10 кг. гумового пилу. В Україні у промислових районах на 1 км2 щомісяця викидається 17 т сажі. У багатьох районах спостерігається явище, яке нагадує імлу: різко зменшується прозорість, небо набуває брудно-фіолетового кольору, з’являється неприємний запах. Воно дістало назву смог. Це явище викликає подразнення очей, горла, задуху, загострення легеневих захворювань. Шкідливо впливає на рослини, посилює корозію будівельних матеріалів.

Щоб вирішити проблему забруднення повітря, людство витрачає мільйони доларів на безвідхідні технології, пилезатримувачі, фільтри, очисні споруди. Але поки що це марна справа. Що ми, зокрема, можемо зробити, щоб усім легше дихалося?

1) насадити дерева;

2) звертати увагу на газопроводи, які підходять до домівок, а в разі потреби викликати «104»;

3) бути обережними з ртуттю, бензином, хлором.

Гучна музика, шуми теж впливають на атмосферу. Так, рок-ритми дисонують із ритмами людського організму. Низькочастотні звуки діють на гіпофіз. Людина втрачає сон, стає дратівливою. А при частоті 600 гц. комахи та бджоли не можуть навіть злетіти.

Людина завдає шкоди воді: забруднює її, використовує не економно. Тож не дивно, що води теж бракує. Деякі країни навіть не мають своїх запасів питної води. Гонконг, приміром, одержує воду трубопроводом із Китаю, Алжир транспортує її з Європи. Унаслідок руйнування джерел, вирубки лісів зменшується наповненість рік.

Наш край багатий на водні ресурси, тож треба їх берегти, не мити машини, не прати килими в річці, бо 5–6 млг порошку отруює все живе.

Цінуймо ліс, бо щоб виростити сосну до 20 м. — їй потрібно не менше 50 років. А це майже ціле людське життя. Дерево може бути «вічним» пам’ятником у людському розумінні. У місті Хортиця дубу-велетню 700 років. Він пізнав страхіття ще татаро-монгольської навали. Дуб сягає угору на 36 м., а крона розлягається на 43 м. у ширину. Біля села Будище (колишній маєток Енгельгарда) над озером є невеликий ліс., Гупальщина. Дуби цього лісу бачили Кобзаря. Цим дубам по 500 років.

У Мукачеві стоїть Дерево Свободи — 150-річна липа. Росте вона на одній із веж замку Паланок. За часів Австро-Угорської імперії фортецю перетворили на в’язницю для політв’язнів. Війська під проводом Кошута 1848 р. штурмом захопили замок, і в’язні отримали свободу. 15 червня цього самого року всі звільнені зібралися на одній з башт замку. У пам’ять про визволення вони шапками наносили родючої землі й посадили молоду липку. Півтора сторіччя вінчає башту це дерево.

У містах дерева рятують людей від сажі. Тополя затримує 100 г. сажі. Липа найкраще з усіх дерев уживається з асфальтом. Тож садіть її на тротуарах, біля будинків. В асфальтованій лунці вона житиме понад 60 років. Хоча у природних умовах може жити і 400 років.

Якщо в лісі багато кульбаби, це сигнал про те, що ґрунт збився і дерева захворіють.

Є трава, яка не горить, - толокнянка, безсмертник, сахалінська гречка. Ця соковита трава зростом з людину.

Лісові мешканці, тварини і рослини, володіють відчуттям часу. Соловей прокидається о 2 год. ночі, перепел — о 3 год., трясогузка — о 4 год., горобці — о 6 год. ранку.



Незважаючи на сумні прогнози, ми ще можемо поліпшити майбутнє нашої планети, якщо її порятунком займеться не лише суспільство, а й кожен зокрема. Це буде можливим тоді, коли дотримання екологічних вимог стане нормою життя.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка