Жовтянська загальноосвітня школа І ііі ст



Скачати 292.35 Kb.
Дата конвертації03.07.2017
Розмір292.35 Kb.
ТипПротокол
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ СОФІЇВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ЖОВТЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТ.

„Схвалений” „Затверджую”

Педагогічною радою школи __________Директор школи

Протокол № 01 від 30.08.2012 р.

РІЧНИЙ ПЛАН РОБОТИ

МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ

ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

на 2012 - 2013 навчальний рік


ВСТУП
1. Аналіз роботи м/об’єднання за минулий навчальний рік


1.1.Здобутки методичного об’єднання :
В минулому навчальному році всі члени суспільно – гуманітарного циклу впевнено і добросовісно виконували поставлені завдання перед ними, йшли в ногу з життям, опановували і застосовували сучасні технології навчання, які сприяли виявленню індивідуальних здібностей дітей, створювали сприятливі умови для їх подальшого розвитку. Члени МО постійно зосереджували увагу на проблемах становлення особистості з інноваційним типом мислення, розкриття її творчого потенціалу і громадського виховання. Впроваджували курси за вибором, факультативи з метою переходу на допрофільне та профільне навчання.

На уроках вчителі-предметники впроваджували передовий досвід переможців конкурсу педагогічної майстерності, вивчали кращі перспективні ідеї, методи і прийоми навчання.
1.2 Конкретно не вирішені проблеми:
_Створення умов для творчої самореалізації учня, вироблення прагнення самостійно здобувати знання, застосовувати їх відповідно до виниклих потреб. Уміння працювати в колективі. Формування правописної грамотності та читацької культури молодих поколінь. Використання ІКТ для підтримки викладання предметів суспільно-гуманітарного циклу.

1.3 Завдання на новий навчальний рік:


_Спланувати діяльність МО вчителів гуманітарного циклу з урахуванням інструктивно-методичних рекомендацій МОН України щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2012-2013 навчальному році.

Розпочати роботу на ІІІ етапі науково-методичної проблеми «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості».

Підвищувати науково-методичну підготовку, удосконалювати методичну майстерність, оновлювати професійні і загальноосвітні знання. Підвищувати роль мови, літератури в комплексному здійсненні трудового, морального та естетичного виховання учнів, у виробленні у них активної життєвої позиції.

Впровадження в практику інтерактивних та інформаційних технологій навчання. . Надавати перевагу таким формам роботи з учнями, які забезпечують високий рівень активності кожного учня, максимальне включення його досвіду. Формувати в учнів уміння самостійно поповнювати знання та застосовувати їх у практиці. Звертати більше уваги на диференційований підхід до слабо встигаючих учнів. Постійно підтримувати позитивне тло навчально-виховного процесу.

Сприяти участі вчителів та учнів у конкурсах, які допомагають формуванню профільної компетенції вчителя-словесника та мовних, мовленнєвих і життєвих компетенцій школярів.

2. Науково-методична проблема, над якою працює школа:
«Використання інноваційних технологій в навчально-виховному процесі для реалізації завдань креативної освіти».
3. Науково-методична проблема, над якою працює м/об’єднання:
«Становлення професіоналізму вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін шляхом формування креативно-індивідуального стилю педагогічної діяльності».
4. Науково-методична проблема, над якою працює кожний вчитель м/ об’єднання:
_1. Червоняща Л.Г. « Науково-методичний супровід викладання російської мови в умовах формування креативної освіти».
2. Горьова В.І. «Шляхи і методи формування національно-мовної особистості в умовах креативної освіти».
3. Мішура Ю.М.: «Формування креативного потенціалу учнів шляхом розвитку навичок говоріння на уроках іноземної мови».
4. Фенник І.В.: «Психологічне забезпечення розвитку креативності як психологічного механізму, що зумовлює творчу активність людини».
5. Турченко Н.А.: «Формування поля креативності засобами сучасних педагогічних технологій на уроках світової літератури».
6. Ткачук О.І.: «Формування навичок самостійної роботи як засобу оптимізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства».
7. Величко О. М.: «Стимулювання інтересів та здібностей учнів для розвитку креативності на уроках української мови та літератури».

Графік перепідготовки вчителів:



Вчитель

Термін перепідготовки

Тематика кур-

сових завдань



2010

2011

2012

2013

2014

2015




1.

Червоняща Л.Г.










+







Особистісно-зорієнтований підхід до вивчення російської мови

2.

Горьова В.І.




+













Шляхи і методи формування національно-мовної особистості

3.

Турченко Н.А.

+













+

Розвиток творчої особистості на основі викладання світової літератури

4.

Мішура Ю.М.




+













Розвиток монологічного та діалогічного мовлення

5.

Ткачук О.І.




+













Застосування інноваційних форм і методів при перевірці знань

6.

Фенник І.В.










+







Формування особистісних компетенцій учнів

7.

Величко

О. М.














+









Графік проведення відкритих уроків та позакласних заходів:




Вчитель

Тема відкритих заходів

Термін

проведення



1

Червоняща Людмила

Григорівна



ВУ «Урок-КВН «В мире слов» в 5-6 классах.

Лютий 2013 р.

2

Горьова Віра Ігорівна

ВУ «Урок засвоєння нових знань

«І. Франко. Любовна тема у творчості поета». 9 кл.

Листопад 2012 р.


ВВЗ «Свято до Дня рідної мови «Передамо нащадкам наш найбільший скарб – рідну мову».

Березень 2013 р.

3



Турченко Наталя

Анатоліївна



ВУ «Захист-презентація творчого проекту «Література проти війни». 7 клас.

Квітень 2013 р.

ВВЗ «Літературна вітальня-діалог з Японією. «Птах, який може долетіти до зірок». 9-11 кл.

Травень 2013 р.










4

Мішура Юлія

Миколаївна



ВУ «Урок-презентація «Фрукти та

Овочі». 3 клас.

Березень 2013 р.

ВВЗ «Свята та традиції Великобританії». 7 клас.

Лютий 2013 р.

5

Ткачук Олег Іванович

ВУ «Урок-узагальнення «Українські землі в XVI ст.» 7 клас.


Листопад 2012 р.



ВВЗ «Тиждень правового виховання».

Грудень 2012 р.

6

Фенник Ірина

Василівна



ВУ «Темперамент і характер».

9 кл.


Травень 2013 р.

ВВЗ «Тренінгове заняття ефективного спілкування». 7 кл.

Січень 2013 р.

7

Величко Олена

Миколаївна



ВУ «Урок-подорож «Правила вживання апострофа». 5 кл.


Жовтень 2012 р.

ВВЗ «На рушнику хай доля квітне».


Березень 2013 р.

ПЛАН


ЗАСІДАНЬ М/ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ

_ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ



НА 2012 – 2013 НАВЧАЛЬНИЙ РІК




Зміст засідань

Термін проведення

Відповідальні

1.


Вивчення рекомендацій МОН України щодо організації навчання й виховання на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін у 2012-2013 н.р.

Вересень місяць




Червоняща Л.Г.

Основні риси адаптованої, інноваційної особистості, та певні стратегії їх формування і розвитку.

Фенник І.В.

Моніторинг навчальних досягнень учнів, які брали участь у ЗНО.

Горьова В.І.

Ткачук О.І.

Мішура Ю.М.


Підсумок роботи ІІ етапу науково-методичної проблеми «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості».

Червоняща Л.Г.


Інноваційна діяльність вчителя під час планування структури сучасного уроку.

Турченко Н. А.

2.


Формування креативності учнів у процесі виконання ними навчальних завдань на уроках української мови та літ-ри.


Січень місяць



Величко О. М.


Інтелект і креативність – якості гармонійної особистості


Фенник І.В.

Аналіз проведення І та ІІ турів предметних олімпіад.

Червоняща Л.Г.

Впровадження нових технологій і результати навчання на уроках світової літератури.

Турченко Н. А.

Інтерактивні технології як засіб формування креативності старшокласників у процесі вивчення всесвітньої історії


Ткачук О.І.






3.

Умови формування комунікативної компетенції на уроках іноземної мови засобами тренінгів креативності.


Березень місяць


Червоняща Л.Г.

Мішура Ю.М.


Комп’ютерна підтримка викладання суспільно-гуманітарних дисциплін( обмін досвідом).

Турченко Н.А.

Мішура Ю.М.



Особистість учителя в розвитку креативних здібностей


Фенник І. В.

4.


Аналіз та обговорення відкритих уроків, виховних заходів.

Травень місяць



Червоняща Л.Г.

Ткачук О.І.

Горьова В.І.

Мішура Ю.М.

Турченко Н.А.

Фенник І.В.



Співробітництво з методичною службою відділу освіти.

Червоняща Л.Г.

Ткачук О.І.

Турченко Н.А.

Мішура Ю.М.



Психолого-педагогічні впливи на розвиток загальної креативності учасників педагогічного процесу.

Фенник І.В.

Проведення моніторингу навчальних досягнень учнів з предметів суспільно-гуманітарних дисциплін.

Червоняща Л.Г.




Протокол № 1

засідання вчителів методичного об’єднання гуманітарного циклу

від 10 вересня 2012 року
Присутні : 6 чоловік

Голова засідання : Червоняща Л.Г.

Секретар засідання : Фенник І. В.

Порядок денний

1. Аналіз роботи ШМО за минулий навчальний рік.

2. Вивчення рекомендацій МОН України щодо організації навчання й

виховання на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін у 2011-2012 н.р.

3. Підсумок роботи на ІІ етапі науково-методичної проблеми

«Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості».

4. Основні риси адаптованої, інноваційної особистості, та певні стратегії їх формування і розвитку.

По першому та третьому питаннях слухали Червонящу Л.Г., яка повідомила, що було зроблено на ІІ етапі науково-методичної проблеми «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості»:

1. Обрано проблему, над якою ШМО вчителів гуманітарного циклу працювало протягом минулого років.

2. Складено план методичної роботи з визначенням різноманітних форм роботи з різними категоріями педпрацівників.

3. Основними напрямками в діяльності ШМО вчителів гуманітарного циклу були:



  • опанування методологічними й теоретичними основами освітньої галузі, сучасними досягненнями психолого-педагогічної науки;

  • систематичне вивчення і аналіз інструктивних матеріалів, методичних рекомендацій щодо змісту і форм та методів проведення уроків, позакласної та позашкільної роботи, навчально-виховного процесу в цілому;

  • впровадження та удосконалення технологій моніторингу якості освіти;

  • створення умов для безперервного зростання рівня педагогічної майстерності вчителів, їх самоосвітньої діяльності, участі в інноваційних проектах та оволодіння методами комплексного самоаналізу професійної діяльності;

  • ефективне використання вчителями гуманітарного циклу інформаційно-комунікативних технологій.

Виступила Турченко Н. А., яка повідомила, що, користуючись досвідом провідних вітчизняних та зарубіжних педагогів і власними методичними здобутками, вчителі ШМО впроваджували в свою практику щораз нові перспективні (особистісно зорієнтовані, групові, інтерактивні, проектні, інформаційні) технології з метою розвитку інноваційної особистості в процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Втілюючи в життя плани роботи над науково-методичною проблемою, ми сподівалися, що учні та випускники нашої школи ростимуть гармонійно розвиненими, відповідальними, життєрадісними, допитливими, наполегливими, здатними до розв'язування проблемних ситуацій, творчими особистостями, з вірою у себе, вмітимуть долати труднощі, досягатимуть високих результатів у навчанні та в дорослому житті.
По другому питанню слухали вчителів: Горьову В.І., Ткачука О.І.,

Мішуру Ю.М., які повідомили про результати навчальних досягнень учнів 11 класу, що брали участь у ЗНО.

Виступила: Червоняща Л.Г., яка ознайомила членів ШМО з інструктивно-методичними рекомендаціями МОН України щодо вивчення предметів гуманітарного циклу в 2012-2013 н.р.
По четвертому питанню слухали Фенник І.В., яка ознайомила з основними рисами адаптованої, інноваційної особистості та стратегіями їх формування і розвитку.

Людина повинна постійно бути готовою до оновлення, накопичення нового соціального та життєвого досвіду, що має сприяти самореалізації. Важливим чинником адаптації та успішності при цьому виступає уміння особистості відігравати різні соціальні ролі. Таким чином, система виховання сьогодні повинна у повній мірі задовольнити потребу учня у розвитку соціальної активності, у засвоєнні нових соціальних ролей. Тоді особистість буде відкритою до нового досвіду, адаптованою до вимог і умов життя у динамічному сучасному суспільстві.

Педагогічною стратегією, що забезпечує формування такої риси особистості є постійне розширення рольового простору кожного учня, включення його в різноманітні види діяльності, що створює можливості для творчої самореалізації та накопичення досвіду соціальних стосунків.

Важливою рисою інноваційної особистості є внутрішня свобода. Для її становлення потрібно постійно створювати для учнів ситуації вибору, як в навчальній, так і в позакласній діяльності. Ситуація вибору стимулює пізнавальний інтерес, відчуття відповідальності та власної гідності. Вибір учнями напрямків та завдань для самостійної роботи, гнучка система організації навчально-виховного процесу з урахуванням здібностей, нахилів, побажань учнів і їх батьків, можливість реалізувати себе в обраних видах діяльності є головною умовою формування внутрішньої свободи та відповідальності особистості.

Напруженість та зростання темпу життя часто призводять до перевантаження, виснаження людини. Саме тому особливого значення набуває така риса як емоційна стабільність та стресостійкість. Головною стратегією формування цієї важливої якості сучасної особистості є розвиток емоційного інтелекту, вміння керувати власними емоціями та протистояти стресам. Проблема становлення емоційної культури особистості, розвиток емпатії є на сьогодні одним з найбільш важливих завдань будь-якого вчителя, і, в першу чергу класного керівника, як головного вихователя и наставника учня. Проте, у процесі психолого-педагогічного супроводу розвитку особистості дитини є ще один не менш актуальний напрямок: психологічна допомога у травмуючих ситуаціях, стресах. Стреси можуть бути пов’язані з різними причинами: втратою близької людини, відчуттям самотності у зв’язку з негативною позицією у міжособистісних стосунках в класному колективі, почуттями провини, страху, сорому. Такі стреси дитина часто не спроможна подолати сама, на допомогу їй повинен прийти дорослий: вчитель, класний керівник, психолог. Від того наскільки вчасною і ефективною буде психологічна допомога залежить не тільки стан здоров’я, але и майбутнє людини.

Для інноваційної, креативної особистості дуже важливою є адекватна самооцінка. Правильна самооцінка є визначальним фактором становлення позитивної Я-концепції особистості. Вона є основою розгортання певного сценарію життя людини. Сценарій, що формується і закріплюється у дитячому віці, стимулює процеси саморозвитку та самореалізації особистості через мотивацію досягнення успіху та усвідомлення власної мети. Самооцінка формується та змінюється протягом всього шкільного віку. Особливо не стабільною, залежною від оточення вона стає у підлітковому віці, коли дитина прагне пізнати себе, знайти своє місце у системі відносин, реалізувати власні можливості. Якщо самооцінка підлітка є низькою, виникає емоційна напруга, невдоволеність собою, що може привести до проявів компенсаторної поведінки, коли учневі здається, що всі проти нього, ніхто не розуміє його проблем та труднощів. Прагнучи захистити себе від однолітків, учні з низькою самооцінкою часто поповнюють лави неформальних груп з асоціальною спрямованістю, що може приводити до негативних проявів у поведінці, шкідливих звичок та правопорушень. В той же час підлітки з занадто високою самооцінкою, часто бувають конфліктними, відчувають проблеми у спілкуванні, мають завищений рівень домагань.

Саме тому дуже важливо у системі виховної роботи створити умови для розвитку достатньо високої, але адекватної самооцінки. Для цього учень повинен краще пізнати себе, розкрити власні можливості, оволодіти навичками оцінювати свої досягнення і невдачі, порівнювати різні способи вирішення життєвих проблем. Для цього класний керівник може використати можливості самодіагностики (запропонувати учням використати психологічні тести, обміркувати їх результати та розробити програму саморозвитку), психологічні тренінги (для формування навичок взаємодії та розвитку рефлексії), різноманітні проекти (для стимулювання самостійної творчої діяльності відповідно до потреб та інтересів).

Сучасні педагогічні технології позитивно впливають на розвиток спонтанності, тобто вміння швидко та адекватно реагувати в нестандартних ситуаціях, приймати миттєві ефективні рішення. Спонтанність розвивається у діяльності, що вимагає творчого підходу, гнучких нестандартних рішень. Така діяльність може бути реалізована, як на уроці, так і в позакласній роботі, зокрема, в виховних проектах, тренінгах, соціальних ініціативах.

Таким чином, проблема формування та розвитку інноваційного потенціалу особистості є складною і багатофакторною, вона потребує системного дослідження з боку педагогів, психологів, фахівців у галузі управління.

Ухвалили:

1.Вивчити і виконувати інструктивно-методичні рекомендації

МОН України щодо вивчення предметів гуманітарного циклу

в 2012-2013 н.р.

2. Розширювати практику використання тестових форм оцінювання навчальних досягнень учнів.

3. Проводити моніторинг якості викладання предметів гуманітарного циклу.

4. Вивчати матеріали нового обласного науково-педагогічного проекту «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості».

5. Сприяти ефективному формуванню та розвитку інноваційного потенціалу особистості учня.
Голова засідання : Л.Г.Червоняща

Секретар засідання : І. В. Фенник



Протокол № 2

засідання вчителів методичного об’єднання гуманітарного циклу

від 11січня 2013 року
Присутні : 6 чоловік

Голова засідання : Червоняща Л.Г.

Секретар засідання : Фенник І. В.

Порядок денний

1.Формування креативності учнів у процесі виконання ними навчальних завдань на уроках української мови та літ-ри.

2. Інтелект і креативність – якості гармонійної особистості

3. Впровадження нових технологій і результати навчання на уроках світової літератури.

4. Інтерактивні технології як засіб формування креативності старшокласників у процесі вивчення всесвітньої історії

5. Аналіз проведення І та ІІ турів предметних олімпіад.
По першому питанню слухали Величко О. М. , вчителя української мови та літератури.

У сучасному світі в умовах соціально-культурного розвитку суспільства, нові вимоги до компетентності учнів зумовлюють необхідність інноваційних підходів до освіти, осучаснення її змісту з урахуванням традицій минулого, естетичного і культурного розвитку особистості. В Україні триває пошук шляхів якісної підготовки школярів до життя, здійснюється пошук нових підходів, технологій в процесі навчання. Особливу увагу слід надавати розвитку творчих здібностей на уроках української мови та літератури.

Актуальним на сьогодні є питання креативності. Процес формування креативності учнів є досить нелегким і потребує управління саме педагогами, творчими, цікавими, креативними, неординарними для своїх наступників, а також педагогічно та психологічно освіченими. Важливим у навчальному-виховному процесі є оновлення змісту освіти, впровадження інноваційних форм і методів навчання; спрямування методичної діяльності вчителів на розробку навчально-методичного забезпечення, проведення сучасних форм методичної роботи; матеріально-технічне забезпечення процесу навчання на сучасному рівні, творчих майстерень на уроках та у позаурочній діяльності тощо.

Не можна залишати без уваги й уроки української мови та літератури, в ході яких відбуваються процеси обговорення і «польоти живої думки», де учні збагачуються новими ідеями – це такі форми інноваційної діяльності, як інтерактивні заняття, проектно-пошукові хвилини, експериментальні секції, ділові ігри тощо.

При застосуванні вищезгаданих педагогічних кроків навчання школярів в дусі креативу на уроках рідної мови та літератури буде досить ефективним за умови виконання творчих, проектно-художніх, науково-методичних функцій в контексті формування в учнів таких якостей, які розкривають їхні креативні можливості, а саме: зацікавленість багатоманітністю та єдністю світу речей, здатність до узагальнення; автономність характеру мислення; комунікативна здатність за допомогою рисунків, схем, креслень, інформаційних засобів; здатність до критичного та об’єктивного оцінювання власних та виконаних іншими проектів тощо.

Необхідно пам’ятати, що людина розвивається і проявляється в діяльності, спрямованій на пізнання і творче перетворення оточуючого світу засобом знань, умінь та навичок, під час чого вона самовдосконалюється, а також вдосконалює умови свого існування. Дуже корисною може стати думка В.О.Сухомлинського: ,,…інформація надходить двома безперервними зустрічними потоками від рук до мозку і від мозку до рук. Руки думають, і в ці моменти як раз прокидаються творчі ділянки мозку”. Тому важливим є використання образотворчих засобів на уроках української мови та літератури, в процесі інтеграції із образотворчою діяльністю.

Під творчістю розуміють створення нових за задумом культурних чи матеріальних цінностей. Саме індивідуальна неповторність та унікальність особистості, яку навчають, роблять її носієм унікального досвіду і потенційним творцем нового.

На думку педагогів-психологів, важливою здатністю дитини-підлітка є творча уява. Велике значення вона відіграє і у формуванні її креативності. При виконанні навчальних завдань з мови та літератури необхідно дотримуватися певної послідовності, а саме:



  • знайомство зі зразком предмету, який необхідно описати (збір інформації);

  • побудова мисленого образу предмету ;

  • відтворення мисленого образу при створенні подібного предмету (розробка моделі, написання творів, описів тощо).

Креативність думки досягається також і включенням у роботу творчої уяви інтуїції, що стимулює подальшу роботу свідомості і дозволяє прогнозувати наступні дії.

Креативні уміння учнів формуються завдяки цілеспрямованій системі навчання за допомогою спеціальної методики, що побудована з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та їх здатності до творчості. Найбільший вплив на формування креативних умінь школярів та розвитку їх творчих здібностей надають організаційно-педагогічні умови, а саме: застосування ефективних технологій, методів навчання, використання прогресивних організаційних форм навчально-пізнавальної роботи.

Важливу роль відіграють заняття з елементами пошукової діяльності, під час якої в учнів виникає новий погляд на проблему в традиційній ситуації. Здатність до творчого підходу дозволяє планувати створення власного проекту, власні художні твори, що є гарним стимулом до самостійного пошуку нових образів, до оригінального вирішення при їх створенні і сприяє накопиченню досвіду творчої діяльності. Творити можна не лише малюючи чи створюючи мистецькі шедеври. Творити можна і під час, «сухих» занять з української мови. Малюючи картинку речення із розгортанням подій, можна написати колоритний твір-роздум, скласти соковиті речення, збагативши їх кольором, смаком.

Отже, можу зробити висновок, що креативні вміння учнів слід розвивати багатьма способами в комплексі, опираючись на їх досвід, враховуючи їх вподобання та думку, адже, результатом цієї праці стануть авторські нововведення, нові твори. На уроках мови та літератури можливо розвивати творчі нахили учнів за умови інтеграції з мистецькими науками.


По другому питанню слухали практичного психолога Фенник І. В.

У сучасній психології з’явилися експериментальні дані, які свідчать про відсутність зв’язку між показниками інтелекту і творчих здібностей.

Тривалий час помилково вважалось, що головне в розумовому розвитку дітей - передача їм якомога більшої кількості знань. Життя ж доводить, що розумна людина - це не скільки особа, яка багато знає, скільки той, хто вміє наявні знання застосовувати в складних буденних життєвих ситуаціях. Адже уміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя е найбільш цінним інтелектуальним вмінням людини. Про таких людей кажуть, що вони можуть творчо мислити. Тільки гармонійне поєднання характеристик інтелекту і креативності (творчих здібностей) зумовлює становлення самодостатньої особистості. Психологи виявили чотири групи дітей з різними рівнями розвитку інтелекту і креативності, які відрізнялися способами адаптації до зовнішніх умов і вирішення життєвих проблем.

1. Діти з високим рівнем інтелекту і креативності впевнені у своїх здібностях, мають адекватний рівень самооцінки; їм притаманні внутрішня свобода і високий самоконтроль. Якщо вимагає ситуація, ведуть себе по-дорослому. Виявляють інтерес до всього нового і незвичайного, характеризуються великою ініціативністю, але, разом з тим. успішно пристосовуються до вимог соціального оточення, зберігаючи внутрішню незалежність думок і дій.

2. Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності прагнуть до шкільних успіхів, які виражаються у вигляді відмінної самооцінки. Вони надзвичайно важко сприймають невдачу, замість надії на успіх у них, швидше, переважає страх перед невдачею. Ці діти не люблять ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані, замкнуті і дистанціюються від своїх однокласників. У них дуже мало близьких друзів. Вони не люблять бути залишеними самі на себе і страждають без зовнішньої адекватної оцінки своїх вчинків, результатів навчання чи діяльності.

3. Діти з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності часто потрапляють у ряд "ізгоїв". Вони важко пристосовуються до шкільних вимог, часто мають захоплення за межами школи (хобі, гуртки та ін.), де отримують можливість виявити свої творчі нахили. Вони найбільш тривожні, страждають від невіри у себе. Вчителі часто характеризують їх як тупих, неуважних, оскільки вони з небажанням виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.

4. Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності, як правило, зовнішньо добре адаптуються, тримаються в "середняках" і задоволені своїм становищем. Вони мають адекватну самооцінку, низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю, пасивністю у навчанні.

Таким чином, результати досліджень показують, що під час роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі здібності, і, навпаки, під час розвитку творчих здібностей не слід забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна і т.п. А при поєднанні креативності з невисоким інтелектом бачимо невротичну тривожну людину з поганою адаптованістю до вимог соціального оточення і важкою долею.


По третьому питанню слухали вчителя світової літератури Турченко Н. А.

В сучасній освіті гостро споїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини, зокрема. Усе це разом пов’язане з рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих можливостей особистості, створення умов для її творчої пошукової, дослідницької реалізації,а значить для розвитку її креативності.

Методичний пошук та головна мета в педагогічній практиці педагога – розвиток творчої навчальної активності в процесі вивчення світової літератури.

Основну увагу приділяю проблемному навчанню і найкращий результат розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів бачу у діалогічній формі роботи. Завданням навчальної діяльності учнів вбачаю - розвиток умінь вільно мислити в процесі діалогу, розвиваючи власну творчу особистість. З метою реалізації даних педагогічних завдань, успішно застосовую такі методологічні технології та засоби навчання, як проблематика вивчення навчального матеріалу та пошуково-дослідницька пізнавальна діяльність учнів, методика роботи в динамічних групах , робота з літературознавчим матеріалом, зустріч з різними видами мистецтв, проектна технологія, інтерактивні методи навчання .Застосуванням принципу проблемності активізую самостійну інтелектуальну діяльність учнів. Проблемність не заперечує принципу репродуктивності, проблема, яку розв’язують учні, стає поштовхом для розвитку мислення, реалізації його творчого потенціалу.

Проблемне навчання – організація навчального процесу, що передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні.. Це веде до ґрунтовного засвоєння й закріплення наукових положень, розвиває творче мислення й здатність до самостійної діяльності. Навчальна проблема – суперечність між старою та новою інформацією. Проблемне питання завжди містить тезу та антитезу.

Ефективним вважаю прийом «шокової педагогіки»:

Початок уроку. Слово вчителя .

«Спростуйте, що:

світова література – інформаційне сміття.

Доведіть, що:

світова література – скарбниця духовного досвіду людства .»

Шукаючи істину, учні вчаться аргументовано захищати своє судження переконання, тому в педагогічній практиці позитивно й успішно виправдовують себе такі методи та форми роботи, як дискусії, уроки-диспути, розвиток письменницьких здібностей, робота в творчих групах.

На мій погляд групова робота – це одна з найефективніших форм праці, тому що кожному надається можливість виявити свій талант і здібності , збагатитися чужими думками та ідеями, не бути сторонніми споглядачами. Це до того ж і згуртовує школярів,виховує самостійність , колективізм і відповідальність водночас. Це така організація навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями ( взаємонавчання ) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною.

Найбільш поширеними зараз є робота в парі та групове розв’язання проблемних завдань

Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання, формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття та передачі інформації. Сприяють формуванню формування комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність.
По четвертому питанню слухали вчителя історії та правознавства Ткачука О. І.

Сучасні зміни в освіті, зокрема історичні, переформулювання мети, структурування змісту, впровадження нових підходів до вивчення історії вимагають розробки і застосування інтерактивних технологій навчання. Науковці переконливо доводять, що саме інтерактивні технології створюють необхідні умови для стимулювання, мотивування пізнавальної діяльності учнів, забезпечення високого рівня їхньої активності і самостійності, що є основою для розкриття творчого потенціалу особистості як основи повноцінної її реалізації в усіх сферах життя.

Необхідність упровадження інтерактивних технологій у процес вивчення історії зумовлюється потребами інформаційно-технологічного суспільства, як таких, що цілком відповідають прагненню досягнути очікуваних результатів з найменшими затратами інтелектуальних, часових, енергетичних та фізичних ресурсів.

Інтерактивне навчання характеризується багатовекторністю дидактичної мети, освітніх завдань. На думку науковців воно передусім розвиває особистісні якості учня, його творчий потенціал, створює оптимальні можливості для самореалізації. Від так, воно найбільш повно реалізує креативну спрямованість шкільних курсів історії.

На своїх уроках всесвітньої історії використовую такі інтерактивні технології: будую навчання як розв’язання серії взаємопов’язаних проблемних ситуацій; впроваджую переважно групову форму роботи учнів на уроці, співробітництво різних рівнів (вчитель-група, вчитель-учень, учень-група, учень-учень), а також діалог , як основний елемент навчання.

На мій погляд, для успішного досягнення мети шкільних курсів історії необхідне широке використання у ході уроку інтерактивних методів навчання. На початку уроку з метою актуалізації опорних знань учнів використовую «мозковий штурм», розглядаю казуси (реальні випадки, історичні ситуації) , вирішую завдання мотивації потреби у вивченні нового способу дії шляхом проблемних ситуацій, роботи в малих групах. Перспективним є розробка ситуативних завдань до уроків всесвітньої історії у старших класах.

Виходячи з усього сказаного, можу зробити висновок, що впровадження інтерактивних технологій вносить у звичну систему вивчення історії привабливу для учнів новизну, змінюються уставлені кордони предметного викладання, а найголовніше – досягнення освітніх стандартів відбувається більш інтенсивно і цілісно. Формування креативності доцільно здійснювати у старшому шкільному віці, коли творчі здібності людини розвиваються особливо інтенсивно, оскільки у саме у старшокласників виробляється активна життєва позиція, більш свідоме відношення до вибору майбутньої професії, до самовизначення та самоусвідомлення. В результаті зростає потреба в знаннях своїх здібностей і можливостей їх реалізації. Характерним для цього вікового періоду є зростання свідомості (усвідомлення навколишнього світу і відношення до нього). Формування особистості старшокласника обумовлене зростом самосвідомості, яка виражається в самооцінці, прагненні до самовдосконалення.

Та існує дефіцит повноцінних наукових розвідок, які б стосувалися саме проблеми формування креативності старшокласників у процесі вивчення історії. Розрізнені статті в часописах відображають лише окремі аспекти цієї важливої проблеми. У методиці навчання історії не існує також і спеціальних праць, присвячених проблемі впровадження інтенсивних технологій формування креативності.


По п’ятому питанню слухали директора школи, Червонящу Л. Г. , яка ознайомила з результатами проведення І та ІІ турів предметних олімпіад.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 15.08.2011 № 976 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів у 2011/2012 навчальному році» щороку в жовтні у навчальних закладах України розпочинаються предметні олімпіади. Традиція їх проведення існує в Україні з 60-х років минулого століття. І майже півстоліття поспіль олімпіади залишаються однією з найпоширеніших і наймасовіших позакласних і позашкільних форм організації освіти.

Наші учні взяли активну участь в предметних олімпіадах І та ІІ турів з гуманітарних дисциплін. Учениця 8-го кл. Руденко С. завоювала призове І місце із російської мови та світової літератури, Саранчук І., учень 9-го кл. та Губа Є., учень 8-го кл., мають І місце з історії. Інші учні хоч і не отримали призових місць, але мали змогу проявити свої знання, і зрозуміти, що, щоб досягти успіху, необхідно розвивати здібності до даного предмету, нестандартність мислення, бажання працювати на високому рівні.
Ухвалили:


  1. Формувати в учнів уміння самостійно поповнювати знання, застосовувати їх на практиці.

  2. Працювати над постійним підвищенням якості викладання предметів, як засобу підвищення ефективності уроку, професійної майстерності вчителя, впроваджувати інтерактивне навчання.

  3. Створити систему виявлення талановитих учнів, яка б давала змогу визначити саме тих учнів, які дійсно можуть бути переможцями Всеукраїнських олімпіад.

  4. Під час роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі здібності.

Голова засідання: Червоняща Л. Г.



Секретар засідання: Фенник І. В.
Каталог: uploads -> editor -> 2904 -> 99920
editor -> Конкурс «Учитель року 2016»
editor -> Індивідуальний характер перевірки
editor -> Відділ освіти Нікопольської міської ради Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №8»
editor -> Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах продовженого дня./ Упорядник Л. В. Пономаренко Пирятин: рмк, 2015
editor -> Гайдаренко Світлана Анатоліївна
editor -> Сталий розвиток суспільства
editor -> Бібліотечні уроки для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2013 Греджева Н. О
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації
99920 -> Тема. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Природні заповідні території Африки


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка