Календарно-тематичне планування та розробки уроків зарубіжної літератури у 7 класі за новою програмою та новим Державним стандартом




Сторінка2/6
Дата конвертації07.10.2018
Розмір6,22 Mb.
1   2   3   4   5   6

2. Билини київського циклу


Поруч обрядових пісень існували на Україні здавна також пісні лицарського, героїчного характеру, що їх названо «билинами». На Україні вони забулися, а збереглися далеко на півночі, в Олонецькій та Архангельській областях. Хоч на Україні їх нема, але творцем їх був український народ. Про південне, українське їх походження говорять образи українських краєвидів, назви міст: Києва і Чернигова, часті згадки про Дніпро та велична постать Володимира Великого, якого «билини» звуть «красним сонечком». У постатях поодиноких богатирів; Вольги Святосланича, Святогора, Добрині, Іллі Муромця, Дюка Степановича, що борються з різними страховищами і виконують предивні діла, звеличали творці «билин» криваві змагання українського народу з дикими степовиками. Коли народився Вольга — оповідають «билини» — задрижала земля, риби пішли в морську глибінь, птиці злетіли високо під небо, тури за гори пішли. Цей образ сили Вольги — це образ тієї живучої сили українського народу, що дозволила йому цілі століття відкидати вперту навалу степових орд. Близько до ”билин“ стоїть своїм характером переказ, що зберігся на Україні, про Михайлика й Золоті ворота. Подаємо його так, як він затримався в устах народу.
3. Словникова робота (запис до зошитів)
Билини   —епічні пісні про історичні події Київської Русі ( IXXIII століть), які переосмислені й легендаризовані відповідно до уявленьта ідеалів давніх людей.

Виділяють такі цикли билин:



  1. Київський і чернігівський ( герої: Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Микитович, князь Володимир).

  2. Новгородський цикл ( герої: Садко, Василь Буслаєв, Вольга і Микула Селянинович)

Тематика билин

  1. Героїчні або богатирські – про подвиги героїв, які захищали рідну землю.

  2. Соціально – побутові – про працю та життя народу в Київській Русі.

За типами персонажів виокремлюють такі билини.

  1. Про старших богатирів (Волх, Святогор, Микула, Сухман, Дунай)

  2. Молодших богатирів( Ілля Муромець, Добриня, Альоша Попович, Василь Буслаєв)

  3. Про людей, наділених надзвичайними здібностями ( Микула Селянинович, Садко, Василина Микулівна)

IV. Творча робота
Перегляд віртуальної картинної галереї «Тема богатирів у російському живописі». (Можна використати репродукції картин В. Васне цова «Богатирі (Три богатирі)», «Богатирі на конях», «Богатир», «Витязь на роздоріжжі», М. Реріха «Ілля Муромець»,
«Святогор», І. Білібіна «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник», А. Рябушкіна «Альоша Попович», «Микула Селянинович», «Сад ко» тощо).
Бесіда з  учнями
1. Яке ваше враження від переглянутих робіт російських художників?
2. Яка з репродукцій вам сподобалася найбільше?
3. Що ви можете розказати про репродукцію, яка вам найбільше
сподобалася?

V. Підсумок уроку

Продовжи речення.

Сьогодні я дізнався…

Найбільше мене вразило…

Раніше я не задумувався…

Мені б хотілося..

На мою думку…

VI. Домашнє завдання.

Прочитати билину «Ілля Муромець і Соловей – Розбійник»

Намалювати малюнок до билини.


Урок №4
Тема. Билина «Ілля Муромець і Соловей – Розбійник». Ідеал воїна – захисника в билині

Мета: ознайомити учнів зі змістом билини; навчити виявляти засоби поетичної мови в билинах ( епітети, гіперболи, повтори); розвивати вміння характеризувати образи билин; вміння виразно читати билини, висловлювати власне враження; виховувати почуття патріотизму.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.


Хід уроку

    1. Перевірка домашнього завдання.

- Презентація малюнків до билини «Ілля Муромець і Соловей- Розбійник»

- Літературний диктант.

1. Із якого міста виїжджав Ілля? (Муромля)

2. В якому селі жив Ілля? (Карачарові)

3. Де зустрів він багато ворогів? ( Під Черніговим)

4. Яку посаду пропонують йому люди, коли він переміг ворогів? (Воєволи)

5. Хто заблокував просту дорогу до Києва? ( Соловкей – Розбійник)

6. Скільки років не їздили люди прямою дорогою до Києва? ( 30 )

7. Як свистів Соловей? (По – солов’їному)

8. Якою зброєю переміг Ілля Солов’я? (Стрілою)

9. Ім’я київського князя. (Володимир)

10. Чому приїхав Ілля в Київ? Для оборони Русі)

11. Як покарав Ілля Солов’я? (Відрубав йому буйну голову)

12. Де відбулось покарання? (На Куликовім полі)

II. Актуалізація знань.


  • Що називаємо билиною?

  • Які ви знаєте цикли билин?

  • Як за тематикою поділяються билини?

  • Які ви знаєте билини за типами персонажів?

III.Вивчення нового матеріалу.

1. Складання асоціативного куща до слова богатир (сильний, спритний, мужній, відважний, розумний)

2. Композиція билин.

1.Заспів – може бути відсутній. Прямо не пов’язаний зі змістом, але налаштовує на певний лад. «А хто б нам сказав про старовину, про старовину, про бувальщину…»

2.Зачин – початок розповіді. «У славетному місті Муромі…»

3.Основна частина – розповіді про події і вчинки героїв.

4.Кінцівка – завершення розповіді «Отут Іллі і славу співають.»


3.Художній світ билин.

1. Розмірений, плавний билинний вірш, як правило, не має рими.

2.Гіперболи ( перебільшення) при описі усього, що пов’язане з головним героєм билини.


  1. Постійні епітети

  2. Порівняння.

  3. Повтори.

  4. Вживання слів із зменшувально – пестливими суфіксами.

4.Словникова робота.

Епітет – художнє означення, що виділяє, підкреслює характерну рису, визначальну якість предмета, явища, поняття, героя.

Анафора – єдинопочаток, повторення одного слова чи групи слів на початку цілого ряду віршових рядків або строф.

Гіпербола – засіб художнього зображення, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії задля особливого увиразнення художнього зображення чи виявлення ставлення до нього.
5.Робота з текстом билини «Ілля Муромець і Соловей – Розбійник».

Робота в мікрогрупах.

1 мікрогрупа – виписати епітети

2 мікрогрупа – виписпти гіперболи

3 мікрогрупа – виписати анафору
Епітети (добрий молодець, славний город, чисте поле, сонця красного, місяця ясного, старий козак, стольний славний Київ – город, стрілу калену, тятиву шовкову, широкий двір, стременя булатного, палати княжії, князь стольнокиївський, славний молодче, Русь святую, буйну голову, славному козаку)
Гіперболи (озера – річки перепливав, ліс ламав; на семи дубах; усі трави – мурави в’януть, усі квіти обсипаються; всі мертві лежать)
Анафора ( Гей, у славному та у городі у Муромлі. Гей, то не старий дуб к землі нагинається, Гей, як приїхав Ілля Муромець у город, у Київ. Гей, ти мій добрий богатирський коню.)
6.Визначення композиції билини.

Заспів.

«А хто б нам сказав про старовину,

Про старовину, про бувальщину…»

Зачин.

«Гей, у славному та у городі у Муромлі…»

Основна частина.

«Під город, під Чернігів під’їжджав…»

«Соловія стрімко в кайдани кував…»

«А приїхав у стольний город Київ…

Оборонять Русь святую»

«Відрубав Соловію буйну голову…»

Кінцівка

«Тут – то славному козаку Іллі Муромцю

Славу співають…»
IV.Творча робота. Скласти сенкан до слова богатир.

Богатир.


Сильний, мужній.

Допомагав, рятував, захищав.

Обороняв країну від ворогів.

Воїн.
V. Домашнє завдання.

Скласти план характеристики образу Іллі Муромця

Скласти кросворд до билини «Ілля Муромець і Соловей – Розбійник»
VI. Підсумок уроку

Продовжи речення.



Я б хотів бути схожим на …

Герой билини навчив мене…

Я дізнався, що…

Я б хотів, щоб у наш час…

Теслюк Л.В. ,

вчитель зарубіжної літератури

Чаньківської ЗОШ І-ІІІ ступенів



Урок №5
Тема. Балада як жанр фольклору і літератури. Характерні ознаки балади. Староанглійська балада "Король Лір і його дочки".

Мета: дати поняття про жанр фольклорної балади, познайомити учнів із перекладацькою діяльністю Івана Франка; розвивати навички виразного читання, аналізу художнього тексту, творчі здібності школярів; виховувати вірність в почуттях,вдячність батькам,турботливе ставлення до рідних.

Обладнання: портрет І.Франка,словники літературознавчих термінів,текст балади "Король і його дочки"

Хід уроку

" У старих баладах чуємо биття схвильованого

людського серця і розповідь про події,перетворені

народною фантазією"

( І.Франко )

І. Актуалізація опорних знань.

Бліцопитування.

1.Над яким розділом світової літератури ми продовжуємо працювати?

2.Що називають билиною?

3.Які її характерні особливості?

4.Кого називають ідеальним героєм билин?

5.Що ви знаєте про Іллю Муромця?

ІІ. Оголошення теми,мети та завдань уроку.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя

Усна народна творчість має мільйони шанувальників у всіх куточках планети. Нас зачаровують в ній мудрість і щирість, добро І гуманність. Немає жодного фольклорного твору, в якому оспівувались би жорстокість і зло. Навчити і виховати - ось мета багатовікової народної праці. Ми насолоджуємось прекрасними творіннями і одночасно відкриваємо для себе таємниці Їх змісту,структури, поетики.

Отже,на сьогоднішньому уроці ви по знайомитесь із фольклорною баладою.

2.Робота зі словником літературознавчих термінів.

Балада - від прованс. - танцювати; спочатку - танцювальна пісенька -невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему.

Тематика балад:

-родинно-побутові (взаємини між батьками і дітьми, братами і сестрами);

- історичні;

- поетичний світогляд народу, його міфологічні уявлення;

- про кохання.
Різновиди балад:фольклорні ( створені народом) і літературні ( створені письменником).

Ознаки фольклорної балади:

- усне поширення і зберігання;

- реальне часто поєднується з фантастичним;

- невелика кількість персонажів;

- підкреслена узагальненість;

- відсутня деталізація;

- стислість у викладенні матеріалу;

- композиція ( вступ, основна частина, висновок );

- гостросюжетність.

Фольклорні балади дуже схожі з іспанським романсом, деякими видами російських билин, німецькими народними піснями.

3. Робота з епіграфом уроку.

- Як ви розумієте слова епіграфу?

4. (Заздалегідь підготовлений учень розповідає про перекладацьку діяльність І. Франка)

Іван Франко глибоко знав і поважав культуру минулого. Ще навчаючись у Дрогобицькій гімназії, він переклав " Антігону" та "Електру" Софокла, переробив строфічними віршами частини з

"Одіссеї" Гомера. То були лише перші спроби молодого перекладача.

Іван Франко був всебічно освічений. Тонкий знавець всесвітньої історії, він вільно читав

російською, сербською, польською,німецькою, французькою, англійською,окрім того, знав іспанську, італійську, чеську, болгарську, білоруську. Як відомо, поділена радість - подвійна радість, а подаровані людям знання - це духовний заповіт власним дітям, онукам і всьому українському народу. До перекладів фольклорних балад світу письменник звернувся на схилі життя, у 1914 р.

5. Слово вчителя.

Об'єктом нашого уроку є староанглійська балада в перекладі І. Франка "Король Лір і його дочки" про трагічну батьківську любов.

Образ Ліра зустрічається в кельтських міфах,де Лір зображується як правитель моря, в старовинному літописі "Історія Британії".

6. Виразне читання балади учнями.

7. Словникова робота.

8. Бесіда за змістом прочитаного.

- Про що розповідається в баладі?

- Назвати імена головних героїв балади.

- Чому автор називає баладу - "повістю про дитячу невдячність"?

- Що пообіцяли батькові доньки? Чию обітницю справді можна було виконати в повсякденному житті?

- Як ви гадаєте, чому королеві видалося замалою обіцянка Корделії "сповнити свій дитячий"обов'язок?

- Коли король Лір зрозумів, що жорстоко помилився, віддавши владу Регані та Гонореллі?

- Чому важко розподілити героїв цієї балади на "позитивних" і "негативних"?

9. Спостереження над художніми образами твору.

10. Творче завдання.

- Чи можна уникнути такої ситуації, у яку потрапив король Лір? Як?



ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Підсумкова бесіда.

- Дайте визначення поняття "фольклорна балада".

- Назвіть героїв балади "Король Лір і його дочки".

- Визначте проблематику балади.

- Яка ваша особиста думка з приводу цієї проблеми?

2. Оцінювання.

V. Домашнє завдання.

Скласти таблицю про різницю між фольклорним і літературним твором.




Урок №6

Тема. Староанглійська балада "Король Лір і його дочки". Моральний урок у творі. Король Лір як вічний образ.

Мета: поглибити знання учнів про жанр фольклорноъ балади,вічні образи в літературі, розвивати навички виразного читання, ідейно-художнього аналізу твору; виховувати почуття любові, шани до близьких, інтерес до духовних надбань людства.

Обладнання: текст балади, ілюстрації до твору "Король Лір" Шекспіра, фрагмент кінофільму.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.

2.Запитання на повторення.

- Дайте визначення фольклорної балади як жанру.

- Назвіть характерні особливості фольклорних балад

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Іван Франко зазначав, що староанглійські балади, авторами яких були мандрівні співці, хоч і розповідали про життя королів та феодальної знаті,але були просякнуті загальнолюдськими моральними цінностями (ідеями) і прищеплювали слухачам любов до батьків, патріотизм, доброчинність, милосердя, шляхетність. Одна із таких балада "Король Лір і його дочки", над якою будемо працювати впродовж уроку.

2. Творче завдання.

- Використовуючи літературознавчий довідник,доведіть, що "Король Лір" є фольклорною баладою.

3. Бесіда з елементами текстологічного аналізу.

- Чому Корделія не говорила батькові високих слів, не запевняла надміру його у тім, що іі любов до нього вічна і самовіддана?

- Де знайшла притулок скривджена батьком, королем Ліром, юна Корделія? Чи змінилося іі ставлення до нього? Чи похитнулося щире доччине почуття шаноби до батька?

- Чим закінчилася "безмежна" любов старших дочок до короля Ліра? Як "вшанували" вони його старість?

- Як допомогла Корделія скривдженому батькові? чим закінчилася ця сумна історія, про яку розповідає англійська балада?

- Які риси характеру притаманні Корделії? Знайдіть у тексті балади слова і словосполучення, котрі іі характеризують, і запишіть у зошит.

4. Словесне малювання.

Яким ви уявляєте короля Ліра, його дочок.

5. Інтерактивний прийом "Ти мені - я тобі".

6. Слово вчителя.

Король Лір посів гідне місце в галереї "вічних образів" світової культури і став загальнолюдським символом трагічної батьківської любові. Ця історія час від часу відроджується в різних видах мистецтва - літературі, живописі,опері,балеті.

7. Робота зі словником літературознавчих термінів.

Вічні образи - ті визначні художні образи, які, виникнувши за певних історичних обставин, мають велике загальнолюдське значення, продовжують зберігати пізнавальну, виховну і естетичну силу.

8. Перегляд фрагменту фільму "Король Лір".

(Завдання: який це композиційний елемент, доведіть свою думку ).

9. Розв'яжіть кросворд, і ви дізнаєтесь, хто з європейських драматургів написав трагедію за мотивом сюжету старовинної англійської балади "Король і його дочки".

По горизонталі:

1.Почуття, яке відчувають діти до своїх батьків. (Шаноба )

2. Означення,яке є художнім оздобленням до характеристики предмета. ( Епітет)

3. Почуття, яке охопило короля Ліра, коли він зрозумів, що скривдив Корделію. ( Каяття )

4. Старовинний документ, в якому були записані закони лицарського ордену. ( Статут )

5. Героїчний вчинок в ім'я Вітчизни. ( Подвиг )

6. Мета людського пізнання. ( Істина )

7. Ім'я старшої дочки короля Ліра. ( Регана )

Відповідь: Шекспір.





1



















2



















3



















4



















5



















6



















7




















ІV. Закріплення вивченого матеріалу

- Що нового для себе ви відкрили на уроці?

- Що вас найбільше вразило у вивченому на уроці творі?

- Який вислів, на ваш погляд, точніший: "Справедлива кара спіткала недалекоглядного короля Ліра" чи "Страшне лихо випало на долю нещасного старого Ліра "?

2. Узагальнююче слово вчителя.

Вірність почуттям, турбота про близьких, ствердження любові не словами, а справами - ось основа сімейного благополуччя. Зневага до рідних, то зневага до себе, до свого майбутнього.

Умійте любити і прощати, адже щастя рідних людей - запорука вашого щастя.

3. Оцінювання



V. Домашнє завдання.

Написати твір-роздум на тему: "Сповняти вірно довг дитячий" або намалювати ілюстрацію до балади "Король Лір і його дочки".

Адамчук Наталія Володимирівна,

вчитель зарубіжної літератури

Шатавського НВК

«ЗОШ І-ІІ ст., колегіум»



Урок №7
Тема. Ідея свободи і служіння народові в баладі «Як Робін Гуд став розбійником»

Мета: опрацювати зміст балади, з’ясувати історичне тло, домогтися засвоєння поняття «фольклорна балада»; розвивати навички виразного читання, аналізу художнього тексту; виховувати повагу до захисників бідних та знедолених.

Обладнання: текст балади, словник літературознавчих термінів, ілюстрації до балад про Робіна Гуда.

Доля сміливого любить.

Англійське прислів’я

ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми, мети та завдань уроку

Слово вчителя

Образи сміливих людей змальовано у фольклорі та літературі різних народів. Називаються вони по-різному: богатирі, лицарі, герої, витязі тощо. Але спільне в них те, що вони завжди сильні, красиві мужні, вміють захистити слабших, бідних, знедолених. Їхнє життя, походи, славні подвиги оспівані у різних жанрах фольклору та літератури.

В англійському фольклорі теж розповідається про народного героя, захисника бідних та знедолених, який був вправним лучником, переховувався у Шервудському лісі, а звали його… Робін Гуд.

ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Повідомлення учнів

Історичне тло балад про Робін Гуда

Корінним населенням середньовічної Англії були племена саксів та англів. 1066 року військо норманів, очолюване Вільгельмом Завойовником, висадилося на півдні острова та захопило територію країни після кровопролитних боїв з корінним населенням. Володіння багатих англосаксів були захоплені норманськими лицарями, а вільні селяни (йомени) потрапили в кріпацьку залежність. Ліси були оголошені заповідними. Полювати в них мав право тільки король. Охороняли лісові угіддя королівські лісники. Країна була поділена на графства, очолювані шерифами.

Прототипи Робін Гуда

Шляхетний розбійник жив зі своєю ватагою у Шервудському лісі, полював дичину, бенкетував, грабував багатих, допомагав бідним, завдавав прикрощів лісникам, шерифові, королю.

Чи існував насправді Робін Гуд? Вчені провели низку досліджень і вважають, що описані в баладах події справді відбувалися в ХІІ – ХІІІ – на початку ХІV ст. Це часи правління королів Річарда І Левове Серце, Генріха ІІІ, Едуарда.

У легендарного Робін Гуда є кілька історичних прототипів, що жили в різний час та в різних місцях. За однією версією, Робін Гуд – саксонський дворянин, позбавлений спадку і земель внаслідок участі у бунті проти короля. Інші стверджують, що він був сином мельника чи вільним селянином. Є припущення, що шляхетний розбійник – колишній кріпак. У судових архівах Йоркширу згадується житель міста Робін Гуд, який відмовився воювати з шотландцями, а після покарання – конфіскації будинку – подався в ліс та займався браконьєрством. Є згадки про Робін Гуда і в архівах інших міст.

Цікавим є й те, що у Великій Британії вчені знайшли замок, у якому, на їхню думку, народився і виріс легендарний розбійник. Та знаходиться він не в Ноттінгемі чи в знаменитому Шервудському лісі, а поблизу міста Шеффілд, за сто кілометрів від цих місць. Після довгих пошуків дослідники із Шеффілдського університету натрапили на фундамент замку ХІ століття, що належав Уолтеофу, графові Хантінгдону. Він відомий своєю відвагою у боротьбі з норманськими завойовниками. Саме в цього графа народився син Роберт Фітцволтер, який «брав у багатих і роздавав бідним». На думку багатьох англійських дослідників, юний граф і став прототипом Робіна Гуда.

Робін Гуд в англійському фольклорі

Про Робін Гуда відомо близько 40 балад. Вони об’єднані у два великі цикли «Мала пісня про діяння Робін Гуда» та «Діяння Робін Гуда»

Вже 400 років у першу неділю травня в Англії відзначають день народження Робін Гуда, вшановуючи його пам'ять стрілецькими змаганнями.

Робота в парах

Складіть 4-5 запитань до тексту балади.

Обмін запитаннями між парами.

Словникова робота

Фольклорна балада – ліро-епічний жанр усної народної творчості з динамічним сюжетом, з трагічною, часто фантастичною розв’язкою.

Для балади характерні такі ознаки: стрімкий розвиток подій, чергування діалогу персонажів та їх дій, драматичний діалог, трагічність, таємничість, уривчастість оповіді.

Виразне читання тексту балади у ролях

Діалог Роба із лісничим від слів: «Роб тільки глянув на ватажка лісників і миттю зрозумів, що перед ним – ворог» до слів: «Так помстився Роб за смерть батька, хоч тепер сам опинився поза законом».



Відповіді на запитання

  • Чому Роб вирішив взяти участь у змаганнях? (Хлопець мріяв помірятися з ким-небудь силою й так само, як батько, стати лісничим.)

  • З ким зустрівся юнак у Шервудському лісі? (Хлопець натрапив у лісі на гурт лісників, які влаштували бенкет під столітнім дубом.)

  • Чому Роб не пройшов мимо лісників? (Роб не мав наміру спілкуватись із лісниками, та ватажок сам його зачепив, насміхаючись із його наміру взяти участь у турнірі.)

  • Як юнак довів присутнім свою вправність у стрільбі з лука? (Він з відстані ста кроків влучив у красеня ватажка зграї королівських оленів.)

  • Як поводився Роб із нахабним лісничим? (Хлопець тримався гідно, впевнено, з почуттям власної гідності.)

  • Чому Роб вистрілив у головного лісничого? (Лісничий лютував через вбитого оленя,

почав ображати юнака, а коли почув про батька Роба, то першим вистрілив у хлопця. Стріла Роба була лише відповіддю лісничому за власну образу та за батькову смерть.)
Переказ тексту

- Перекажіть епізод про хід змагань лучників у Ноттінгемі. Яким ви побачили Робін Гуда?

Творче завдання

– Схарактеризуйте основні риси вдачі героя. Проілюструйте свою відповідь цитатами з тексту. Складіть інформативне гроно «Риси вдачі Роба»


шляхетний

спритний розумний

сміливий Риси вдачі скромний

Роба

порядний справедливий

має почуття власної

гідності


Робота з епіграфом

– Як ви розумієте слова епіграфа?

- У чому проявлялася сміливість Робін Гуда?

- Як називали Робін Гуда?

– Чи є в українському фольклорі образи шляхетних розбійників, захисників бідних та знедолених? (Устим Кармелюк, Олекса Довбуш)

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Проблемне запитання

- Чи справедливо, на вашу думку, Робін Гуда називають лицарем, шляхетним розбійником, адже він вбив лісничого, грабував людей? (Відповіді учнів з аргументацією: чому так або чому ні.)

- Чому образ Робін Гуда героїзують? (У баладі втілена мрія простих людей про благородного захисника від кривдників та всілякої несправедливості. Ватага Роба керувалася такими моральними принципами: забирати гроші та добро в багатіїв, допомагати бідним та знедоленим, не заподіювати лиха жінці.)
Літературний диктант


  1. Місце народження Роба. (Локслі)

  2. Як звали батька Роба? (Х’ю Фітзу)

  3. Ким працював батько хлопця? (Головним лісничим)

  4. Чому Робу забороняли дружити з Маріан Фітцуолтер? ( Їхні батьки ворогували)

  5. Що означає ім’я Робін Гуд? (Дослівно «Роб у каптурі»)

  6. Якого кольору був одяг героя? (Зеленого)

  7. Яку новину приніс Робові дядько Джордж? (У Ноттінгемі відбудуться змагання лучників)

  8. Якою дорогою він вирушив на турнір? (Через Шервудський ліс)

  9. Як показав свою вправність у стрільбі Роб головному лісничому? ( Роб застрелив королівського оленя)

  10. З ким зустрівся Роб у вдови? (З її трьома синами, що були розбійниками)

  11. Що мав зробити Роб, щоб його обрали ватажком розбійників? (Здобути золоту стрілу на змаганнях лучників)

  12. Кому подарував золоту стрілу Роб? (Не дочці шерифа, а прекрасній Маріані)


ІV. Підсумок уроку

Бесіда

  • Дайте визначення фольклорної балади як жанру.

  • Яке історичне тло фольклорних балад про Робін Гуда?

  • Кого вважають прототипами героя балади?

  • Назвіть друзів та ворогів Робін Гуда.

V. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника, дати відповіді на запитання.

Підготуватися до характеристики головного героя балади.

Урок №8
Тема. Образ народного захисника в баладі «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном»

Мета: опрацювати зміст балади, розкрити риси характеру захисника народу; розвивати навички аналізу художнього тексту, характеристики персонажів, творчої роботи; виховувати шляхетність у поведінці та почуття власної гідності.

Обладнання: текст балади, ілюстрації до балад про Робіна Гуда, таблиця.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

- Дайте визначення фольклорної балади. (Фольклорна балада – ліро-епічний жанр усної народної творчості з динамічним сюжетом, з трагічною, часто фантастичною розв’язкою.)

- Героєм якої країни є Робін Гуд? (Англії)

- Яким постав Робін Гуд у баладах? (Героєм захисником, який допомагає бідним, бореться за справедливість)



ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Бесіда за запитаннями

  • Де відбувалися події балади? (У Шервудському лісі.)

  • Як король намагався вплинути на шерифа, щоб той швидше покінчив із Робін Гудом? (Король погрожував шерифу зняти його з посади.)

  • Якою була реакція шерифа? (Шериф, щоб пришвидшити справу, збільшив винагороду за голову Робін Гуда.)

  • Хто такий Гай Гізборн? (Лицар королівської важкої кінноти.)

  • Чому Гай вирішив брати участь у викритті й покаранні Робін Гуда? (Він був вправним і одним із кращих лучників королівської армії. Коли почув про солідну винагороду, то домігся дозволу короля і подався на лови Робін Гуда.)

  • Як поводився Гай із шерифом? (Самовпевнено, йому не потрібна була допомога, думав, що сам впіймає Робін Гуда.)

  • Яку хитрість вигадав Гай, ідучи на полювання за Робом? (Гай переодягнувся у лахміття і напнув на себе висушену на сонці шкуру коня з головою, гривою і хвостом.)

  • Як поводився Робін Гуд при зустрічі із Гаєм Гізборном? (Спокійно, впевнено, не видавав себе, що він і є той розбійник, якого хотів спіймати Гай.)

  • Яким був двобій Робіна і Гая? (Двобій був важким, запеклим, тривав понад дві години.)

  • Хто врятував життя Маленькому Джону? (Робін Гуд, який переміг Гая Гізборна і подув у срібний ріжок.)

Переказ тексту

  • Перекажіть епізод про те, як Маленький Джон потрапив до рук шерифа.

Робота з таблицею

Заповніть таблицю « Друзі та вороги шляхетного розбійника»



Друзі Робін Гуда

Вороги Робін Гуда






























(Друзі: Маленький Джон, Вілл Пурпуровий, Вілл Стютлі, розбійники.

Вороги: Гай Гізборн, шериф, король, Вільям Трент.)

Характеристика персонажа

Охарактеризуйте Робін Гуда, склавши асоціативний кущ.



Р – (розумний) Г – (гордий)

О – (обачний, обережний) У – (уважний)

Б – (безстрашний) Д – (добрий)

І – (ідейний)

Н – (наполегливий)
Складіть гроно «Гай Гізборн»

Гай Гізборн
підступний самовпевнений
підлий продажний

корисливий нахабний


лицар королівської

важкої кінноти

ІV. Закріплення вивченого матеріалу


  • Доведіть, що твір «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» є фольклорною баладою.

(Твір є фольклорною баладою тому, що не має автора, сюжет динамічний, напружений, події розвиваються стрімко, наявні драматичні діалоги, фантастична розв’язка.)

Вікторина «Так – ні»

  1. Твір «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» є літературною баладою? (Ні)

  2. Маленький Джон був ворогом Робін Гуда? (Ні)

  3. Поєдинок Роба та Гая Гізборна тривав понад 2 години? (Так)

  4. Гай Гізборн переміг Робін Гуда? (Ні)

  5. Вілла Пурпурового наздоганяв шериф і десятків шість його людей? (Так)

  6. Робін Гуд переодягався у шкуру коня? (Так)

  7. У Гая Гізборна був золотий ріжок? (Ні)

  8. Маленький Джон випросився у шерифа від шибениці? (Ні)

  9. Одяг Робін Гуда та його друзів був зеленого кольору? (Так)

  10. Шибениця все ж таки залишилася пуста? (Так)

  11. Стріла Робін Гуда розколола лозину якраз посередині? (Так)

  12. Гай Гізборн завдав Робін Гуду важкого поранення? (Ні)

(Вікторину можна провести і в усній формі за допомогою сигнальних карток. Якщо відповідь правильна, то учні піднімають білі картки, а якщо відповідь неправильна, то учні піднімають чорні картки.)

V. Підсумок уроку

«Продовж фразу»

  • Робін Гуд мене вразив…

  • У баладі мені не сподобалось…

  • Робін Гуд відстоює ідеали…

VІ. Домашнє завдання

Прочитати баладу «Рукавичка»

Підготувати повідомлення «Життя та творчість Ф.Шиллера»

Костюк Л.М.,

вчитель зарубіжної літератури

Воробіївскької ЗОШ І-ІІст.



Урок №9
Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність.

Мета: ознайомити учнів із творчістю німецького поета Й.К.Ф. Шиллера; проаналізувати ідейно-художній зміст балади «Рукавичка»; вказати на особливості літературної балади; розвивати навички виразного читання, аналізу твору; сприяти формуванню гуманістичних ідеалів – свободи, честі, справедливості.

Обладнання: портрет поета, музика Моцарта «Реквієм»

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

Краса мусить спрямувати людей на шлях істини.

Ф.Шиллер

…геній, який легкими кроками ступає по стежині світла.

Т. Манн

Людина відображається у своїх вчинках.



Ф. Шиллер

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Що вам відомо про баладу як фольклорний жанр?

Назвіть художні особливості фольклорних балад.

Наведіть приклади постійних епітетів, символіки числа, однакового початку, зачину у баладах.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Визначення поняття «літературна балада». (Робота з таблицею)

Критерії

Фольклорний твір

Літературний твір

  1. Наявність певного автора

Немає

Є

  1. Постійність, незмінність тексту (канонічність)

Текст має варіанти за обсягом і змістом

Текст незмінний

  1. Різний ступінь художньої умовності

Пов’язаний з країною і часом описуваної у творі події

Виходить за межі певного часу і країни




  1. Повідомлення вчителя або підготовлених учнів про життя та творчість Ф. Шиллера

Відомий німецький поет Й. В. Ґете так писав про Ф. Шиллера: «Його ніщо, не сковувало, ніщо не спиняло вільного польоту його дум­ки. Усі великі плани він творив вільно. Це справжня людина». Чим пояснюється така висока оцінка, яку визнаний майстер дав своєму мо­лодшому товаришеві по перу?

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер народився у сім’ї полкового лі­каря у м.Марбаху на території Вюртемберзького герцогства. За тра­диціями герцогства, батьки віддали сина до «Академії — закритого навчального закладу, де юнак мав вивчати медицину (оскільки його батько був лікарем). «Академією» опікувався герцог Карл Євген, який полюбляв армію, муштри, тому цей навчальний заклад більше був схожий на військовий.

Така атмосфера згубно виливала на вразливого юнака. Єдиною його втіхою було читання творів класиків грецької літератури, а також Шекспіра, Лессійґа, Руссо. На час навчання припадають і перші літературні спроби та наполеглива праця над драмою «Розбійники».

1780 року Шиллер закінчив медичний факультет і став військовим лікарем. Побоюючись вільнодумства юнака герцог заборонив йому писати будь-що, окрім медичних творів. Шиллер покидає герцогство, розлучившись із батьком, сестрами, друзями. Починаються його поневіряння, але писати він не припиняє. З-під пера Шиллера виходять драми «Підступність і кохання»,«Дон Карлос», ліричні вірші.

Улітку 1787 року Шиллер оселився у невеличкому містечку Веймарі, де жив кумир його юності Й. В. Ґете. Згодом вони стали друзями, й уславлений Ґете підтримував свого молодшого товариша і мо­рально, й матеріально.

У 1804 році у Шиллера з’являються ознаки невиліковної хворо­би, але вій продовжує наполегливо працювати, займається філософією. Поет багато розмірковує про сенс людського буття. На думку Шилле­ра, цивілізація мала для життя людини не тільки позитивні наслід­ки (наука, техніка, удосконалені закони), ай негативні. І найстраш­нішим було те, що людина втрачала кращі моральні риси (простоту, щирість, сердечність, віру). Людина ставала надто раціональною. Шиллер вважав, що єдиним, що може повернути людину на правильний шлях, є мистецтво. Ось чому він говорив: «Краса мусить спрямувати людей на шлях істини».На думку письменника, краса - вічна й всюдисуща, тільки вона здат­на облагородити душу людини.

9 травня 1805 року Шиллера не стало. Його урочисто поховали на цвинтарі церкви Св. Якова. Пізніше останки поета були перенесені до склепу веймарських герцогів, де вони лежать і тепер поруч із тілом Ґете. Наступного дня після поховання відбувся урочистий молебень, після якого виконали «Реквієм Моцарта». (Звучить музика Моцарта.)



  1. Коментар учителя.

Творчий доробок митця досить вагомий. Є у нього драми («Розбійники»(1781), «Підступність і кохання» (1784), «Дон Карлос» (1787)), тра­гедії («Валленштейн» (1797—1799), «Орлеанська діва» (1801), «Марія Стюарт» (1801), «Вільгельм Телль» (1804)), поеми(«Пісня про дзвін» (1799)), філософська лірика («Боги Греції» (1788), «Художники» (1789)), праця з естетики («Лист Про естетичне виховання людини» (1795)).

У 1797 році Шиллер звернувся до жанру балади. З’являються такі його твори, як «Нурець», «Івікові журавлі», «Рукавичка», «Лицар Торенбург». У баладах поет прагне зрозуміти людське буття, виявити сили, що керують ним, визначити роль гуманістичних ідеалів у жит­ті суспільства.



5.Коментоване читання й аналіз змісту балади.

1.  Де і коли відбувається дія балади? (При дворі французького короля Франциска в ХV столітті, коли король та його двір очікують розваги – борні хижих звірів).

2. Коментоване читання. Прочитати з початку до слів «І осторонь хижий ліг».

Які описи є в цьому фрагменті? (Опис короля і придворних дам та опис хижаків)

Чому хижаків описано так яскраво і детально?

Чи розпочали звірі бій між собою?

3. Прочитати уривок від слів «І раптом упала з балкона…» до слів «Принести рукавичку прошу вас!»

Якою ми бачимо юну красуню? (юна, глузлива красуня).

Як ви думаєте, чи випадково впала серед звірів рукавичка прекрасної Кунігунди?

Слова красуні – це прохання, наказ чи заклик до випробування?

Чи міг би лицар відмовитися підняти рукавичку?

4. Прочитати уривок від слів «І лицар Делорж поспішає …» до слів «На честь його перемоги».

Чому лицар виконує прохання дами? Чи розуміє він небезпеку свого вчинку?

Що підкреслює Шіллер у діях лицаря? (збігає наниз безстрашно, кроком твердим ступає, бере рукавичку відважно, спокійний назад іде).

5. Читання останнього фрагменту.

Чому Делорж кидає рукавичку в лице дамі? Що означає вираз “кинути рукавичку”?

( У Середньовіччі рукавички, разом з аметистовим перстнем і особливою палицею вручали людині, призначеній на посаду єпископа, як знак його влади.

         Пані дарили кавалерам рукавички на знак любові; такий дарунок було прийнято прикріплювати до головного убору.Воїнам вручали рукавички при присвяченні в лицарі.

 Рукавички використовували для виклику на поєдинок (дуель) (до цих пір вираження «кинути кому-небудь рукавичку» існує в багатьох європейських мовах).

У 16 столітті рукавичка подовжується до ліктя, і вперше в 1566 році в таких рукавичках з'являється англійська королева Єлизавета I на прийомі в Оксфорді.

Чоловічі рукавички були синонімами влади монархів, суддів, феодалів і навіть єпископів

Кинути рукавичку - дорівнювало викликові на бій. Якщо били нею по обличчю, скривджений мусив змити ганьбу кров'ю.

Кинути рукавичку на ринг – у спортсменів – припинити поєдинок.)

А кинути будь-що в обличчя? В якому з названих вами значень ужито цей вираз?

Оцініть вчинок лицаря Делоржа.

Чому його дама посміла так вчинити з ним? Що, на вашу думку, зумовило її вчинок і відповідь лицаря?

На чиєму боці, як ви вважаєте, автор балади?

Яка основна думка цієї балади? Над чим ви замислилися, читаючи її?

(Записи в зошитах основної думки балади).


  1. Зачитування афоризмів про цінність життя.

  2.  Заключне слово вчителя.

Дійсно, життя – це безцінний дар, треба берегти його, цінувати, не витрачати на дрібниці, здійснювати вчинки, гідні високого звання людини і просто радіти кожному прожитому дню, своїй родині, своїй роботі, просто сонечку й небу.
Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,

і за мої обпечені зеніти.

За те, що завтра хоче зеленіть,

за те, що вчора встигло оддзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.

За те, що можу, і за те, що мушу.

Вечірнє сонце, дякую за всіх,

котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.

Що десь у світі кров ще не пролито.

Вечірнє сонце, дякую за день,

за цю потребу слова, як молитви.

Ліна Костенко

IV. Підведення підсумків уроку, оцінювання.

V. Домашнє завдання.

Вивчитибаладу «Рукавичка» напам'ять



Урок №10
Тема. Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А.Міцкевича «Світязь». Символічні образи, елементи фольклору у творі

Мета: поглибити знання учнів про творчість А.Міцкевича, познайомити з баладою «Світязь», з’ясувати символічні образи балади та елементи фольклору; закріпити знання учнів про жанр балади, розкрити фольклорно-національні традиції в баладі, розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього твору, виховувати кращі моральні якості людини.

Обладнання: портрет А.Міцкевича, карта світу, фото озера Світоч, запис «Полонезу» М.Огінського, презентація «Музеї і пам’ятники А.Міцкевича»

Хід уроку

І.Актуалізація опорних знань

Повторення відомостей про баладу



Балада (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. В основі балади лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називалималенькоюпоемою.

Баладавиникла у ХІІ-ХІІІ ст.. як любовнапісня до танцю у Провансі.



Баладазазналарозквіту в творчості Ф. Війона (1431—1463). .Балади писали видатніпоетиІталії Данте й Петрарка, Бернс, Гете, Шіллер, Гайне, Гюґо, Жуковський, Пушкін, Міцкевич. В Українідожанрубаладизверталися П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, С. Руданський, Ю. Федькович І. Франко, Леся Українка, Б. Грінченко, А. Малишко, І. Драч, Л. Костенко, Б. Олійник.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку

ІІІ. Опрацювання теми уроку

Адам Міцкевич
Починаючи з 20-х роківХІХст., твори Міцкевича широко відомі і в Україні. Ними захоплювалися Тарас Шев­ченко й Леся Українка, Михайло Коцюбинський та Іван Франко.

Українськоюмовою тво­ри поетаперекладали П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, М. Старицький, І. Франко, пізніше— П. Тичина, М. Бажан, А. Малишко і найбільше — Максим Рильський.

У 1905 році у Львовібулоспоруджено один з кращих в Україніпам'ятниківМіцкевичу (скульптори М. Таращукта А. Попель). (Використання слайдів презентації)

Ти не як пам'ятник над нами

У голубійвисочині,—

Ти з нами поруч, наш Адаме,

Ідеш в безсмертнінашідні.

Ти з Олександром, ти з Тарасом

Дивився мудро в даль віків,

Тому не поржавіє з часом

Ваш вічнийвайделотськийспів.

Ти нелишевсесвітнійподив,

Не тільки слава тиіз слав,—

Це жти «Трибуноюнародів»

Серцянародів потрясав!

І в час, коли земноїкулі

Одна єднаєтьсясім'я,

Лунає у всесвітнімгулі

Твоє,Міцкевичу, ім'я.

М. Рильський «Пе­ред пам'ятникомМіцкевичу»


У листопаді1824 року післявикриттятовариств «філоманів» та«філаретів» Адам Міцкевичприбув у Петербург,кудивін за вирокомбуввисланийпіднаглядполіції.

Київ, Стеблів, потім Одеса, Крим, Харків... Тут пролягали шляхи хоч і вимушеної, але ж якоїзахоплюючої й корисної для поетамандрівкиукраїнськоюземлею, тут відбу­валосяйогознайомство з їїмешканцями.

На сторінкахпоеми «Пан Тадеуш» Міцкевичзалишитьдорогиййомуспомин про перебування на берегахРосі:

Чи наВкраїні я б ту липу упізнав,

Що сотню панночок і сотню хлопцівбравих

Ховала вхолодку при танцях і забавах,

Як вечір повивав блакитноводуРось?

За допомогоюросійськихдрузівМіцкевичодержуєпризначенняна роботу в Одесу, звідкивиїжджає в Крим. В листіЙоахимаЛелевеля, відомогопольськогоісто­рика, вінпише; «Але я бачивКрим! Я витри­мавстрашенну бурю на морі... Я бачивСхід у мініатюрі». В результатіподорожі в Кримз'явиласязбірка «Кримськісонети», кудиувійшло 18 поезій. «Кримськісонети» на­зивають складною чудовоюсимфонією, фі­лософсько-історичною, інтимно-ліричною, сповненоюзавждиглибокопоетичних ду­мок, переживань і замальовок, симфонією,щозберігаєневмирущублагородну красу і звучить аж ніяк не меланхолійно.

Твердо лягали на папірпластичнімалюнкипоетичнихмініатюр. Оспівуючи красу і мо­гутністьКримськоїприроди, Міцкевичви­ливає свою тугу за втраченоюбатьківщи­ною. Над усесамотньомупоетовіблизьке море, розбурханаморськастихіягармоні­зуєз йогодушевним станом, з драмою йоголіричного героя.

Кримназивають землею богів і поетів. Йогопівденну красу оспівувало не однепоколін­нямитців. Подорожуючикрим­ськими дорогами, Адам Міцкевичзалишав у своємущоденнику записи, якісвідчать про те, щоприверталойогоувагу.

«Алушта — одне з прекраснішихмісцьКриму, тудиніколи не доходятьпів­нічнівітри, і подорожній в листопаді час­то шукає прохолоди підтінню все щезеле­нихволоськихгоріхів...»

«Якщо з височинугір, піднесених у хмарнувисочінь, глянути на хмари, щопливуть над морем, то здається, що вони лежать на воді у вигляді великих білихостровів. Цецікавеявище я спостерігав з Чатир-Дагу...»

Міцкевичапричарувала й Волинська природа, щотежвідбилося у йоготворчості. Балада «Світязь» — один ізнайпрекраснішихтворівпоета. Його не можначитати без хвилювання, бо тут мовайде і про пере­живанняокремоїособистості, і про духов­ну драму цілого народу. Твірпобудований на матеріаліслов'янськоїісторії. Світязь — одне з найпрекраснішихмісцьУкраїни, роз­ташованих у Волинськійобласті.

УОдесітакожбуларозпочата поема "Конрад Валенрод". Там уривки з неїМіцкевиччитавсвоїмпольськимдрузям.



      ІзУкраїноюприйшлосяпопрощатися, залишившизгадку про ляха, який не мавнаміру стати паном над українським людом. Про слідУкраїни в творчостіпоета не дадуть забути йоговірші і поеми.

1. Повідомлення учнів про озеро Світязь.

Світязь - найглибше озеро України, а також найбільше за об'ємом прісноводне озеро в країні. Належить до групи Шацьких озер, розташованих на території Шацького національного природного парку на Волині.

Площа озера 26 км2, найбільша глибина більше 59,0 м, хоча середня глибина становить 6,3 м, а прибережна смуга мілководна. Прозорість води до 8 м. Верхні шари води влітку прогріваються до 20 °С і більше, на глибині температура води постійна і становить 9 °С.

В озері зустрічаються рідкісні форми дольодовикової фауни. Рослинність озера рідкісна, окремі занесені до Червоної книги: лобелія Дортмана, наяда(у давньогрецькій міфології так називали німф, що жили у воді), прибережниця одноквіткова, полушник озерний. Навколо озера росте ліс, який обіймає його ніби смарагдовим кільцем.

Озеро оголошено заказником разом із лісовими масивами площею 847гектарів.Тут росте дуб, ялиця, граб, осика, сосна, вільха, береза, а серед лісового різнотрав’я – рідкісні орхідеї. Також тут можна побачити ягоди: чорницю, брусницю, суницю.

Створилося озеро внаслідок провалу шарів земної кори в підземні пустоти. Версія геологів про походження унікального озера співпадає з народною легендою.

Протягом довгого історичного періоду озеро належало різним державам. Можливо, саме тому про нього існує багато легенд. Одну з них використав Адам Міцкевич для написання балади «Світязь». Його захоплювали вчинки героїв минулого, їх патріотизм.

2. Повідомлення учнів.

Легенда про озеро Світязь.

Вороги напали на прекрасне місто Світязь. Нікому було його обороняти, бо князь зі своєю дружиною пішов допомогти в нерівній боротьбі другові-сусідньому князю. Залишилися в місті лише діди, жінки з дітьми та юна княгиня. Не хотіли волелюбні жителі міста загинути від руки загарбника, жити в неволі, зазнати глуму та знущань. Тому вирішили прийняти смерть. Озеро поглинуло їх, даруючи безсмертя. На воді одразу зʼявилися квіти неймовірної краси. Вороги зривали їх, але одразу падали мертві. І досі на водах Світязя милується Божим світлом чудове латаття, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини.



У цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її.



3. Читання балади А.Міцкевича «Світязь»

4. Бесіда за змістом

– Де відбуваються події?

– Яким ми бачимо озеро?

– Чому воно лякає уночі?

– Що чути з озера?

– Чи розуміють люди, що відбувається?

– Хто вирішив пізнати тайну озера?

– Що звелів зробити?

– Якої ж довжини був невід? (144м)

– Кого запросив освятити початок справи?

– Кого впіймали? Опишіть зовнішність.

– Ким була ця дівчина?

– Що розповіла князівна?

– Як називалось їхнє місто?

– Хто правив ним?

– Куди вирушив князь?

– Чому не хотів князь залишати місто?

– Чим переконала князівна батька?

– Що сталося ввечері?

– Що вирішують жителі міста?

– Чого найбільше боялися люди?

– До кого звертається князівна з проханням? Яким?

– Що сталося з містом та жителями?

– Які квіти зʼявилися на воді?

– Що фантастичне , а що реальне в баладі?

- Чи вдалося поету водночас показати красу, небезпеку і чарівність природи? Що для цього поет використав?

- Яку таємницю зберігало озеро?

- Перед яким вибором опинилися люди?

- Як це їх характеризує?

«Коло думок».

- Чи правильно вчинили жителі міста?

- Чи був у них інший вихід?

- Якби у вас була можливість, щоб ви порадили?

5. Аналіз балади

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка