Календарно-тематичне планування та розробки уроків зарубіжної літератури у 7 класі за новою програмою та новим Державним стандартом




Сторінка3/6
Дата конвертації07.10.2018
Розмір6,22 Mb.
1   2   3   4   5   6
Тема: показ боротьби польського народу за незалежність; загибель жителів Світязя

Ідея: уславлення патріотизму простих людей.

Розмір чотиристопний дактиль

Римування: перехресне.

Елементи сюжету

Експозиція: опис озера Світязь.

Завʼязка: бажання дізнатися про таємницю озера.

Розвиток дії: поява князівни, розповідь про Туганову державу, напад ворогів.

Кульмінація: небажання потрапити в неволю та добровільна смерть.

Розвʼязка: біле латаття як згадка про подвиг народу.

Образи балади. Жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.

6. Коментар учителя. Балада «Світязь» побудована на матеріалі слов’янської історії, легендаризованої, поетизованої митцем у дусі романтизму.У даній баладі, як і в інших ранніх творах, багато місця відведено місцевому колориту. Місцевий колорит – це сукупність достовірних деталей, які передають географічні й національні особливості місця подій, атмосферу й обстановку новогрудських країв. Невипадково тут згадуються реальні географічні місця: озеро Світязь – одне з найпрекрасніших місць України; Новогрудок- містечко, яке нині входить до складу Білорусії(Міцкевич народився неподалік від нього); Плужини – маєток, де проживав Михайло Верещак, брат коханої поета. Про місцевий ландшафт свідчать назви місцевих сіл: Царини, Заосьє, Рута, Щорси, руїни замків, бори, дороги, вибалки. Прикмети Новогрудського регіону, томоміміка, а також одяг, звичаї, діалект надають емоційній атмосфері твору відчуття достовірності, передають екзотичність волинсько-української природи. Це дозволяє письменникові наблизити легендарне минуле до дійсності, показати, що життя слов’ян має глибоке коріння в історії, для того, щоб жити далі, треба знати про те, що було, бути гідним пам’яті своїх предків.

7. Робота в групах.

( Учитель кожній групі роздає інформаційні картки, в яких пояснюються традиційні для слов’ян образи-символи).



Завдання: з допомогою іформаційнихкарткок дослідити використання Адамом Міцкевичем у баладі «Світязь» традиційних образів-символів, з якими в уявленнях слов’ян пов’язані усталені значення.

Картка №1.Вода – символ першоматерії, плодючості, початку й кінця всього сущого на землі; у християн – символ очищення від гріхів, смерті й поховання, життя і воскресіння із мертвих, чесності й правдивості, сили, дівчини та жінки.

- У баладі «Світязь» з водою (озером) пов’язана тема смерті й відродження народу, історія жіноцтва Туганової держави, мотив духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі.

Картка №2.Синій, блакитний колір – символізує довір’я, безкінечність, сум. Це колір неба і води. У християнській культурі він асоціюється з вічною божественною істиною. Означає також доброчесність, добру славу, вірність.

- Синій колір озера Світязь(«безодня блакить») навіює печальну згадку про минуле, про загибель Туганової держави. Водночас цей колір допомагає авторові утвердити святенність боротьби за свободу, добру славу, яку нескорений народ залишив по собі. Образ жінки, що раптово з’явилася із синіх хвиль, утілює думку про вірність своєму народові.



Картка №3. Білий колір – символ невинності, чистоти, доброчесності, світла, сонця, життя, вічності. У християнських традиціях біле означає спорідненість із Божим світом. У білому зображуються ангели, святі. Водночас білий має і протилежну символіку: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Слов’яни одягали покійників у білий одяг.

- А.Міцкевич використав усе розмаїття значень білого кольору в баладі «Світязь». Народ Туганової держави жив щасливо, але з приходом гнобителів життю людей загрожує небезпека. «Біле нас щось огортає» - ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ. Але водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі і через смерть наближає до вищого божественного смислу. Білі квіти, на які перетворилися дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує всьому «білому» - чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть.



Картка №4. Лілія (купава) – символ цноти, чистоти, непорочної краси. Водночас вона – символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої діви.

- Білі купави у баладі Міцкевича «Світязь» уособлюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Поет розвинув традиційний фольклорний мотив «помсти покійника» у мотив «помсти квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення.



Картка №5. Зелений колір – колір трави, символ природи, молодості, плодючості, краси і радості, ствердження життя, миру.

- Білі купави у «листі зеленім» у баладі Міцкевича втілюють віру поета у свій народ, у продовження його життя, нове відродження, мирне вільне існування.



ІV. Підсумки уроку.

Слово учителя. І досі на дзеркалі води Світязя милуються Божим світом чудові купави, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини. І ці тендітні квіти наче звертаються до нащадків - а що зробили ви для своєї Батьківщини?

Закінчена балада, але ні сучасникам Адама Міцкевича, ні нам не дає спокою це запитання. І в цьому, я впевнена, заклик поета, громадянина і патріота.

- У чому секрет балади Міцкевича «Світязь»?

V. Домашнє завдання.

Виписати епітети й порівняння в описі картин природи.

Борзенко Валентина Миколаївна та

Цьомко Маріна Олегівна,

вчителі зарубіжної літератури

Чечельницької ЗОШ I-II ступенів



Урок №11

Тема уроку: Роберт Льюїс Стівенсон (1850- 1894). «Вересковий мед» . «Вересковий мед» Стівенсона як героїчна балада. Уславлення в ній подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками. Фольклорні елементи в творі.

Мета уроку:поглибити знання учнів про життєвий та творчий шлях англійського письменника Р. Л. Стівенсона, розкрити історичне тло балади «Вересковий мед»; розвивати навички виразного читання та аналізу прочитаного; виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю.

Обладнання:підручник, портрет письменника, аудіозапис мелодії, презентація до уроку.

Епіграф до уроку:

«Належить ця земля лиш нам та нашим предкам,

і в нас її ніхто не забере.»

Грецьке прислівя

Хід уроку

I. Організаційний момент.

З’ясувати емоційний стан учнів за картками-смайлами.

II. Повідомлення теми та мети уроку. III. Мотивація навчальної діяльності.

1. «Мозкова атака»

Звучить шотландська музика (аудіозапис мелодії волинки).

— А зараз ви прослухаєте мелодію. Отже, закрийте очі та вслухайтесь в музику. Які картини виникають у вашій уяві? Як ви вважаєте, музика якого народу зараз прозвучала?Це шотландська музика. Так чому ж ми завели розмову про Шотландію? (Учні висловлюють свої припущення).

3. Слово вчителя

— На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з твором, що має назву «Вересковий мед». Як ви думаєте, про що буде йти розповідь? Напишіть (Очікування). (Потім учні по черзі зачитують текст очікування і прикріплюють стікер-пелюстку до квітки на дошці .)

IV. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда на повторення .

— Діти, що таке балада?

— Які бувають види балад за змістом? (Фантастичні, історико-героїчні, соціально-побутові.)

— Яка найважливіша особливість балад?(Наявність драматичного сюжету.)

V. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя

— Ви вже ознайомились раніше із творчістю Роберта Льюїса Стівенсона, читаючи його найвідоміший пригодницький роман «Острів Скарбів». Але сьогодні у вас є можливість пізнати особливості фольклору та історії шотландських земель, ви навчитесь життєвої мудрості та переймете досвід патріотично налаштованих борців за життя.

2. Повідомлення учнів про життя та творчість Роберта Льюїса Стівенсона(за випереджувальним завданням).

2.1. Повідомлення учня №1

Англійський письменник, засновник і теоретик неоромантизму, літературний критик, поет, шотландець за походженням, Роберт Льюіс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в столиці Шотландії, "місті вітрів" Единбурзі. По материнській лінії він походив зі стародавнього шотландського роду Белфурів. Дід і батько його були відомими морськими інженерами, будівельниками маяків, інший дід був пастором. Його мати, Маргарет, з юності страждала туберкульозом і змушена була майже цілком передоручити слабкого здоров'ям сина турботам няньки, Алісон Каннінгем. Каммі, так няньку називали в родині, була жінкою неабиякою. Вона мала чудове почуття гумору, була обдарована уявою і чималим талантом оповідача. Саме її манеру декламувати вірші мимоволі перейняв майбутній письменник. Каммі мала такий авторитет у будинку, що вибачення за провини маленький Льюіс просив у неї, а не в батьків. Однак життєрадісність в ній поєднувалася з набожністю, любов до віршів Роберта Бернса - із щоденним звертанням до Біблії. Ряд віршів, таких як "Я був гарним цілий день" чи "Такий порядок", що їх Стівенсон включив до збірника, перейняті тими поняттями, що Каммі вселяла йому, коли він був дитиною. Чи могла благочестива Каммі припускати, що дивну нервозність хлопчика спричиняють її розповіді про грішників, які горять у вічному полум'ї? "Релігійні страшилки й жахи", як назвав їх у своїх спогадах сам Стівенсон, призводили до того, що він боявся заснути, бо йому здавалося, що уві сні Бог може спровадити його до пекла. У ті довгі ночі, коли Льюіса доймав кашель, Каммі несла його до вікна, щоб показати ніч, зоряне небо й світло у вікнах тих, хто "теж хворіє". Няньці, за його власним визнанням, Стівенсон був зобов'язаний тим, що став письменником. Вона допомогла йому розвинути свою природну здатність до творчості, стала тим товаришем, якого слабка і хвороблива дитина була позбавлена. На третьому році життя він перехворів на бронхіт. Ця хвороба потім давалася взнаки упродовж усього його життя і призвела до ранньої смерті. Єдина, вкрай хвороблива дитина, він подовгу був прикутий до ліжка через хворі бронхи, у нього розвинувся туберкульоз, і він ніколи не почував себе повністю здоровим.

2.2. Повідомлення учня №2

До тринадцятирічного віку здоров'я хлопчика зміцніло, і його віддали до закритої школи. Поїздки Шотландією під час літніх канікул залишили глибокий слід у душі хлопчика: історії про корабельні аварії, розповіді про бурунів, гірські вершини живили уяву майбутнього письменника. Стівенсон пристрасно покохав рідний край, його природу й історію. Пізніше він напише про Шотландію оповідання й нариси, вірші й романи, оброблятиме народні повір'я. У сімнадцять років Льюіс вступив на юридичний факультет Единбурзького університету, а в 1875 році закінчив його. Він багато подорожував, і під час подорожі на південь Франції пише дорожні записки, з яких починається список його публікацій. У 1866 році вийшла перша книжка Стівенсона - "Пентландське повстання". Світова слава прийшла до Стівенсона після виходу роману "Острів скарбів" (1883). З 1876 року в його життя ввійшла Фенні Осборн. Коли вони зустрілися, їй було тридцять шість років, вона жила з дітьми окремо від чоловіка. Стівенсону було двадцять шість років, коли він запропонував Фенні розлучитися з чоловіком і вийти за нього заміж. Фенні була американкою, жінкою вольовою, розумною і практичною. Завдяки її намаганням сталося повне примирення батька з сином (батько негативно ставився до богемної поведінки сина в студентські роки). Родина спочатку була проти їх одруження, але палкі почуття Льюіса до Фенні перемогли. Він сам приїхав до неї в Америку, де вони одружилися. Після смерті батька Стівенсон із сім'єю переїздить до Америки, подорожує південними морями. Ця подорож повертає його до життя, він добре почуває себе, багато працює фізично й сидить за письмовим столом. У 1889 році, підчас подорожі південними морями на борті яхти "Каско", Стівенсон написав роман "Власник Баллантре". Утім же 1889 році родина Стівенсонів придбала ділянку землі на острові Уполу (архіпелаг Самоа), де письменник, який страждав на важку форму туберкульозу, жив до кінця своїх днів. Третього грудня 1894 Стівенсон помер від крововиливу в мозок.

2.3. Повідомлення учня №3

Не тільки загадкові голоси моря і трагічні шотландські легенди, з ними разом дуже рано ввійшли в душу Стівенсона й високі моральні принципи. Під плащем вільного бунтаря ховалася вимоглива совість мораліста. Дитинство цього шукача пригод було затьмарено важкою хворобою легень, що переслідувала його все життя. Поруч з ним завжди були відкриті "двері смерті", як завжди він сам про це говорив. Бранець "ковдрової країни" вирушав у подорожі на хвилях своєї неприборканої уяви. Але романтика долі повела цього тендітного й безстрашного мрійника, прозваного друзями "ельфом", у далекі мандрівки, в екзотичні краї, де йому було легше дихати. "Школу Стівенсона" проходять з дитинства. Першою зустріччю з поезією для маленьких англійців давно став його "Дитячий квітник віршів", а улюбленою книжкою всіх поколінь в усьому світі - "Острів скарбів". Можливо, це одна з причин його надзвичайно високої популярності. Ім'я Стівенсона згадується на сторінках найрізноманітніших видань - у тому чи іншому контексті - постійно, а не тільки у зв'язку з ювілейними урочистостями. "Острів скарбів", що народився з намальованої разом з пасинком карти, і "Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда", що з'явилася уві сні й породила безліч кінематографічних версій,- найбільш відомі твори Стівенсона. Чистота юності й звабна привабливість зла - ці психологічні й моральні контрасти відкрив Стівенсону Достоєвський, який справив на нього дуже глибоке враження ще в юності. Неперевершений стиліст і майстер літературної гри, Стівенсон творив під девізом "Живу я словом!". Честертон, який вважав його великим письменником, зазначав: "Скрупульозна точність, з якою він підбирає слова, нагадує вивіреність математичної формули".

2.4. Повідомлення учня №4

Стівенсон є засновником і теоретиком такого відомого напрямку в літературі, як неоромантизм. Гостро відчуваючи суперечності між реальністю і мрією, він шукав у звичайному надзвичайне, героя в простій людині. Подорожі, пригоди, небезпеки потрібні для того, щоб надати життю яскравість і повноту, прорвавши монотонність буднів, побачити таємницю і красу світу. Письменник утверджував мужній оптимізм і віру в цінність добра, мав юнацьку романтичну спрямованість до прекрасного. Розглядаючи літературну професію з морального боку, Стівенсон підкреслював, що письменникам необхідно прагнути до правди життя, щоб людина "не вважала себе ангелом чи чудовиськом; не сприймала навколишній світ за пекло; не дозволяла собі уявляти, начебто всі права належать її касті чи її батьківщині". Ця людина-легенда, яка прожила всього сорок чотири роки, навіть зі своєї біографії зуміла створити захоплюючий роман. Зборознивши на вітрильному "Срібному кораблі" південні моря, він навіки знайшов свій "острів скарбів" на Самоа в Тихому океані. Завдяки Стівенсону цей далекий острів став духовним центром і місцем літературного паломництва. Він помер там надто молодим і надто улюбленим. Туситала - оповідач історій (так нарекли його віддані самоанці) похований місцевими жителями на вершині гори Веа, як він провістив у своєму поетичному "Реквіємі". Рядки "Реквієму" викарбувані на надгробній плиті.

2.5. Повідомлення учня №5

Серед творів Стівенсона є його чудова поетична книжка: "Дитячий квітник віршів". Вірші, що ввійшли до неї, були створені ним під час загострення хвороби, на межі життя і смерті. Стівенсон лежав у темній кімнаті, і йому було заборонено рухатися і говорити. З моторошної пітьми безмовності душа його спрямовується в райський сад дитинства, де людина ще безневинна, прекрасна і вільна. Дитячі фантазії і сни з візіонерською виразністю оживають у цих музичних віршах. Цей збірник суто особистих віршів зміг пережити не тільки всі вигадливі перебіги літературної моди, але й глобальні військові та політичні потрясіння. Стівенсон одним із перших звернувся у своїй ліричній поезії до світу дитинства й проголосив його найбільшою цінністю. Ця невелика книжка, сповнена внутрішнім світлом, вплинула на весь простір англомовної літератури. Любов і смерть, дух і плоть, злети й падіння душі, розмова з Богом на краю буття - основні теми його лірики. Життя для нього - зустріч і прощання з любов'ю, радість і праця. Вірші збірника Стівенсона "Підлісок" знайомі українському читачу ще менше, ніж його так звані вірші для дітей. Початок йому було покладено відразу після закінчення роботи над збірником "Свистульки". "Я зробився поетом, працюю і працюю над віршами, так що до сорока років напевно видам поетичний збірник",- пише він товаришу в травні 1883 року. І через чотири роки збірник дійсно виходить. Назву для нього Стівенсон запозичив у сучасника Шекспіра, поета Бена Джонсона, який писав вірші з будь-якого приводу. "Мої вірші не ліс, а підлісок,- говорив сам письменник, оцінюючи свою роботу,- але в них є зміст і їх можна читати". Поезію Стівенсона читають у нас менше, ніж його прозу, його вірші перекладали Брюсов і Ходасевич, Балтрушайтіс, Бальмонт і Мандельштам. Найбільше визнання здобула його балада "Вересковий мед" у блискучому перекладі Маршака. Пізніше перекладали його А. Сергєєв, І. Іванівський, А. Кузнецов та інші.

3. Перегляд презентації.

4.Розповідь вчителя про давню шотландську легенду, яка лягла в основу балади.

— Учні, ви більш глибоко ознайомились із відомостями про Стівенсона, пройнялись його особистою трагедією та збагнули те, як важко іноді буває прийняти правильне рішення, але попри всі життєві труднощі письменник не опустив рук, а писав про народ і для народу, став всесвітньо відомим. «Вересковий мед» — це твір, який свідчить про свідомість, патріотизм та мужність шотландців.

"Вересковий мед" написаний за галлоуейською легендою про часи, коли король шотландський громив у боях пиктів і завоював їхні землі. Цей край був славнозвісний своїм чудовим медовим напоєм, виготовленим з вереску, що квітнув по всіх схилах. На фоні чудового опису цвітіння вереску розгортаються страшні події: знищено майже все населення цієї славної країни. Але завойовникам нічого не жалко, їм бракує лише чудового медового напою серед буяння квіту вереску. Ось нарешті знайдено живими останніх двох жителів,—батько з десятирічним сином. Завойовники вимагають у них рецепт. У своїй зухвалості вони навіть і помислити не можуть, що ці люди здатні заплатити життям за таємницю свого народу, яку він зберігав упродовж віків. Глибоко вражає страшний вчинок батька, котрий майже власноруч занапащає свою дитину (він наказав скинути хлопця зі скелі, щоб той, бува, не викрив таємниці). Але ми розуміємо, що навряд чи хлопчик залишився б живий після того, як вороги дізналися б від нього цю таємницю. Тому вчинок батька — це вирок зухвалому вторгненню завойовників, які винищили все населення, але не скорили душі цього народу.

5. Повідомлення учня про чудодійну квітку верес.

Вереск —вічнозелена рослина. Висота 30-50 сантиметрів, листочки дрібні, згорнуті, темно-зеленого кольору. Квітки вересу дрібні, бузково-рожеві, дзвонові. Плід — маленька коробочка, в якій дозріває дуже дрібне насіння.ППід час цвітіння вересу над ним стоїть гул від трудяг джмелів і бджіл. Лікувальні властивості меду верескового восхвалялись в піснях і легендах. Зацвітає верес пізно — в кінці липня, в серпні. Він продовжує радувати людей килимом із квітів, коли інші квіти вже зів'яли , часом до снігів. Поетична краса квітучих чагарників вересу з давнини надихала творчих людей, і вони оспівували її у своїх творах. На вересові пустки в холодну пору виповзають погрітися на сонечко змії, збираються сімейки прудких ящірок. Вереск закриває їх від вітру, захищає від хижаків. Тому і збирається їх на вересових пустках безліч, а народ приймає їх за свиту нечистої сили. Люди не розуміють причин життєстійкості вересу, не розуміють причини великої кількості грибів, що ростуть серед вересу, і за все це приписують вересовим пусткам містичні властивості.

6. Словникова робота. ( Робота в зошитах)

Верес — вічнозелений кущик із дуже дрібним і численним листям, лілово рожевими або червоними квітами. Медонос. Поширений у Європі (в тому числі й в Україні), Західній Азії, Північній Америці та Південно -Західній Африці.

Трунок — напій.

Броварі — пивовари.

Пучина, нурт, нурта — вир.

7. Виразне читання балади вчителем.

8. Текстологічний аналіз твору( бесіда за прочитаним).

— Яке враження справив на вас цей твір?

— Яким було життя пиктів до приходу завойовників?

— Чим був вереск для пиктів? (Вереск для пиктів— це життя.)

— Якими ви уявляєте пиктів? (Це маленькі люди. Вони мирні, дуже працьовиті.)

— Яку характеристику надає автор правителю шотландців? . Використовуючи текст балади доведіть, що він безжальний.

— На вашу думку, пикти захищали свої землі? (Як саме билися пикти , автор не описує. Але ми чітко усвідомлюємо, що це війна не на життя, а на смерть. Прекрасні верескові землі стали кривавими.)

— Як до пиктів ставиться автор? (Він їм співчуває.)

— Прочитайте четверту строфу.

— Чому шотландський володар був похмурим? Що його непокоїло після повного винищення пиктів? (Володар був незадоволений та похмурий , тому що землі пиктів були завойовані, а напою він ще не скуштував. Отже, перемога ще неповна.)

— Ви думаєте, що володар — це головний герой? (Ні. Головні герої —це останні пикти , що залишилися в живих.)

— Як характеризує автор двох пиктів, яких знайшли слуги короля? Які епітети використовує, зображуючи їх?

— Що ви можете сказати про поведінку героїв? Про що вони думають в цей момент? (Мовчать з гідністю.Напевно, герої думають про життята смерть, про те, як зберегти таємницю, переживають один за одного.)

—Чого вимагає від пиктів шотландський король? Які умови їм ставить?

—Слово —теж вчинок. Прочитайте слова старого та оцініть його вчинок. Чи правильно вчинив батько зі своїм сином? Був у нього інший вихід?

— Чи отримав король рецепт напою?

— Чому старий не видав таємницю, але ж це всього лише напій? (Вересовий трунок —це традиція пиктів. Дати рецепт —це означає зрадити свій народ, Батьківщину.)


  • Яким ви побачили старого? (Гордий, стійкий, справжній герой.)

—Зневага до смерті народжує героїв. Чому у героя немає імені? (Так вчинив би кожен з пиктів.)

—Старий в ім'я високої мети приносить в жертву власного сина і самого себе. Такий вчинок називається самопожертвою.



  • До якого типу балад ви віднесете «Вересовий мед» Стівенсона? (Це героїчна балада.)

— Як ви думаєте, чому балада називається «Вересовий мед», а не, наприклад, «Старий і син»? ( Вересовий мед — це свята таємниця, яку пикти нікому не видали.Вони загинули нескореними, непереможеними.)

—Визначте ідею твору. (Героїчна боротьба пиктів за незалежність, вірність своїм ідеалам.)

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

2. Робота в групах

1 група — визначити фольклорні елементи у творі.

(Фольклорні елементи у творі:

Поетизація старовини, її звичаїв і моралі.


  • Сюжетність, в основі – одна визначна подія.

  • Поєднання історії та легенди.

  • Контрастність образів.

  • Мальовничість пейзажу, природа – живий учасник подій.

  • Трагічність долі персонажів.

  • Діалоги.

  • Символіка кольорів.

  • Традиційні епітети, метафори, порівняння.

  • Символи.)

2 група — визначити елементи композиції твору.

(Елементи композиції твору:



  • І – експозиція, або зачин (оспівування вересового напою, характеру і звичаїв пиктів);

  • ІІ – зав’язка (захоплення території пиктів загарбниками, знищення маленького народу);

  • ІІІ – розвиток дії (король прагне дізнатися про секрет вересового напою, захоплення в полон батька і сина, пропозиція батька відкрити таємницю в обмін на смерть сина – начебто йому соромно продавати свою честь у нього на очах, сина зв’язали і кинули у море);

  • IV – кульмінація (батько кидає виклик ворогам і забирає із собою в могилу таємницю вересового трунку).

3. Кросворд ( підготовлений учнями).







І

Й

О

Н



Е

Т

Е






У

К

А

В

И

Ч

К

А






П

І

Т

Е

Т






Т

І

В

Е

Н

С

О

Н

1. Прізвище автора літературної балади « Балада прикмет». 2. Прізвище автора балади « Вільшаний король». 3. Назва балади Ф. Шіллера. 4. Художній засіб, який є в усіх баладах ( характерний для літературних балад). 5. Автор балади ( прізвище) « Вересковий мед».

VII. Підсумок уроку. Самооцінювання. Метод « Мікрофон». Продовжте речення:


  • На уроці мене вразило те, що…

  • Я дізнався (-лась), що…

  • Я навчився (-лась)…

  • Я зробив (-ла) для себе такі висновки. ..

VII. Домашнє завдання.

Виразно читати та переказувати баладу. Намалювати ілюстрації до тексту.

Чайковська О.Б.,

вчитель зарубіжної літератури



Дунаєвецької ЗОШ І-ІІІст. №2

Урок №12
Тема. Вальтер Скотт – засновник жанру історичного роману.  Історія і

художній вимисел в романі “Айвенго”

Мета уроку  ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом письменника; повторити поняття « роман», визначити характерні особливості історичного роману; показати історичне тло роману “Айвенго”; розвивати навички виразного читання, вміння узагальнювати та аналізувати матеріал; виховувати інтерес до історичного минулого.Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання  портрет В.Скотта, тексти “Айвенго”, ілюстрації до роману.
Епіграф уроку … великий талант, що не має собі рівних… у ньому відкривається зовсім нове мистецтво, яке має свої власні закони. Й. В. Гете Враховуючи смаки публіки, яка, сподіваюсь, жадібно накинеться на цю книгу, я спробував так перекласти старі звичаї мовою сучасності і так докладно розвинути характери і почуття моїх героїв, щоб сучасний читач не відчував ніякої утоми від сухого зображення неприкрашеної старовини. В. Скотт
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності .Презентація змісту уроку

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Тема Вальтер Скотт як засновник історичного роману “Айвенго”. Зображення в романі боротьби англосаксів з норманами в ХІІ ст. та міжусобиць норманів.

Слайд 2

Епіграф уроку … великий талант, що не має собі рівних… у ньому відкривається зовсім нове мистецтво, яке має свої власні закони. Й. В. Гете Враховуючи смаки публіки, яка, сподіваюсь, жадібно накинеться на цю книгу, я спробував так перекласти старі звичаї мовою сучасності і так докладно розвинути характери і почуття моїх героїв, щоб сучасний читач не відчував ніякої утоми від сухого зображення неприкрашеної старовини. В. Скотт

Слайд 3

Вальтер Скотт – слово про письменника Вальтер Скотт (1771-1832) – шотландський письменник, народився в Единбурзі, столиці Шотландії, що входила до складу Великої Британії. Його рід був давнім і не бідним: батько – юрист, мати – донька професора медицини. Батьки любили сина безмежно, а він ріс кволим і хворобливим. На батькове прохання В. Скотт стає юристом, але захоплюється фольклором та історією. Зустріч з найвидатнішим шотландським поетом Робертом Бернсом справила на нього велике враження. В. Скотт писав вірші, працював над збіркою шотландських народних балад, але увійшов у історію світової літератури як батько історичного роману.

Слайд 4

Штрихи до портрету письменника Біограф Х. Пірсон у своїй книзі “Вальтер Скотт” створив виразний портрет митця. Як пише Х. Пірсон, Вальтер Скотт був шести футів на зріст (1 фут = 30,5 см), кремезний тілом. Права нога у нього була менша за ліву, тому він шкутильгав і був змушений користуватися палицею. В. Скотт привертав увагу оточуючих насамперед глибоким проникливим поглядом світло-сірих очей. Найбільш характерною рисою В. Скотта, яку відзначають усі його сучасники, була доброзичливість. Багатьом митцям він допомагав у скруті. Він був дуже делікатним у стосунках, не міг навіть словом образити інших. Водночас письменник був дуже вимогливий до себе, відповідальний і серйозний. Ще однією рисою В. Скотта була його скромність.

Слайд 5

Шотландія – батьківщина письменника Единбурзький замок

Слайд 6

Словникова робота Історичний роман – великий за обсягом та складний за побудовою епічний твір, присвячений подіям минулого, від яких нас відокремлює значний проміжок часу. Історичний роман будується на фактах, документах, на народній пам’яті про давні події та їх учасників. Героями історичного роману можуть бути як реальні особи, так і персонажі, створені уявою письменника. В історичному романі важливим є історичний і місцевий колорит, які передають загальну атмосферу подій та особливості життя людей у ті часи.

Слайд 7

Своєрідність історичних романів В. Скотта Сюжет Поєднання історичних фактів з художнім вимислом. Широка панорама життя минулих віків. Показ історії через долі окремих людей. Герої Історичні особи і вигадані персонажі. Представники різних соціальних класів, вищих і нижчих верств суспільства. Немає поділу на позитивних і негативних героїв. Конфлікти Історичні конфлікти поєднуються з соціальними, національними, моральними. Історичний підхід Відображення дійсного ходу історичного процесу. Обумовленість подій і характерів соціально-історичними умовами. Історію показано в русі. Авторська позиція Автор об’єктивно відображає хід подій, але виражає свої думки через дещо ідеалізованих персонажів (поєднання реалізму та романтизму). Мова Стиль наближений до епохи, але мова сучасна, однак без “зворотів новітнього походження” (В. Скотт)

Слайд 8

Історична основа роману “Айвенго” У романі “Айвенго” В. Скотт зображує епоху раннього Середньовіччя, зокрема події ХІІ ст. Це була доба, коли в Англії утверджувалися феодальні відносини, завершувався процес закріпачення селян. Цей процес ускладнювався вторгненням норманів. Іноземні феодали, підкоривши країну, захопили кращі землі й почасти винищили, почасти змусили поступитися місцевих англосакських землевласників. Дія роману розпочинається з останніх років ХІІ ст. (приблизно 1194 р.) і пов’язана з поверненням короля Річарда І після тривалої відсутності до Англії, його боротьбою проти брата – принца Джона, який намагався захопити престол, і свавільних феодалів.

Слайд 9

Історична довідка Англоса кси (англ. Anglo-Saxons, нім. Angelsachsen, данськ. Angelsakser) — історики дають цю назву германським племенам англів и саксів, до яких приєдналися і юти. Ці племена, що жили між річками Ельбою і Рейном, в середині V ст. почали переселятися в Британію. У ХІІ ст. англосакси були корінним населенням Англії. Норма ни (норма ндці), “північні люди” — початкова назва жителів Скандинавії, особливо Норвегії, потім назва морських розбійників, які спустошували в IX-XI ст. берегові країни Європи і були відомі також під іменем вікінгів (воїни). Англію, на яку нормани з IX ст. майже щорічно здійснювали походи, вони зайняли в ХІІ ст.

Слайд 10

Англосакси

Слайд 11

Нормани

Слайд 12

Робота з текстом. Виразне читання І розділу роману Бесіда з учнями за прочитаним Які історичні особи згадуються у цьому розділі? Як автор зображує ситуацію в країні? Як поводили себе феодали? У чому виявилося засилля норманів?

Слайд 13

Нормани в бою

Слайд 14

Нормандське завоювання Англії та повстання саксів

Слайд 15

Робота з текстом. Виразне читання ІІ розділу роману Запитання та завдання для учнів Про яких історичних діячів пише автор у цьому розділі? Як він характеризує принца Джона? Розкажіть про становище простого люду.

Слайд 16

Принц Джон

Слайд 17

Життя простих людей

Слайд 18

Історичні особи в романі “Айвенго” Річард І Левине Серце (1157-1199) – англійський король (з 1189 р.) Учасник Третього Хрестового походу (1189-1192), який закінчився невдало. Повертаючись до Англії, потрапив у полон до австрійського герцога і звільнився лише тоді, коли сплатив викуп. Реальний король Річард був жорстоким і грубим. Він вчиняв блискучі, але непотрібні подвиги. Слава воїна була для нього вище за славу правителя. Однак у романі “Айвенго” письменник дещо ідеалізує Річарда, наслідуючи народні шотландські балади. У фольклорі Річард – втілення народної мрії про доступного, демократичного, справедливого і мудрого короля. В. Скотт теж звеличує свого героя, бо він сприяв об’єднанню англійської нації і виражав ідею визволення від засилля іноземних загарбників й утвердження сильної централізованої влади, мудрого правління.

Слайд 19

Річард І Левине Серце на чолі війська

Слайд 20

Історичні особи в романі “Айвенго” Принц Джон (1167-1216) – англійський король (з 1199 р.). Зайняв престол після смерті свого брата Річарда І. Втратив більшу частину англійських володінь у Франції, за що його прозвали Безземельним. Своєю жорстокістю і утисками викликав невдоволення народу, лицарства й навіть феодалів, які відкрито повстали проти нього і змусили підписати в 1215 р. Велику хартію вольностей. У романі “Айвенго” принц Джон показаний хитрим, підлим, жорстоким і підступним. Якщо Річард І – ідеал народного короля, то принц Джон – втілення правителя, який суперечить народним інтересам.

Слайд 21

Історичні особи в романі “Айвенго” Вільге льм I Завойовник (Вільгельм Нормандський) — король Англії (з 1066 року), організатор і керівник нормандського завоювання Англії, один із видатних політичних діячів Європи XI століття. Вільгельм І народився в Нормандії. Він був незаконним, але єдиним сином герцога Нормандії Роберта ІІ. Роберт оголосив Вільгельма своїм спадкоємцем. У 1066 р. Вільгельм заявив про свої права на англійську корону, хоча у нього не було кровних родичів серед англосаксонських королів. Проте у жовтні 1066 р. війська Вільгельма атакували англосаксів біля Гастінгса і у жорстокій битві розбили їх. Битва при Гастінгсі стала переломним моментом в нормандському завоюванні Англії. Влада нормандців опиралася на військову силу. Землі англосаксонської знаті конфіскувалися і передавалися у володіння північнофранцузьким лицарям і баронам.

Слайд 22

Лицарська кіннота у битві при Гастінгсі

Слайд 23

Історичні особи в романі “Айвенго” Вільгельм ІІ (1070-1100) – англійський король, другий син Вільгельма І. По волі батька успадкував престол замість старшого брата Роберта. Був деспотичним і жорстоким. Застрелений під час полювання. Едуард ІІІ (1312-1377) – англійський король (з 1327 р.). Його домагання французької корони стали причиною Столітньої війни.

Слайд 24

Робота з текстом із використанням прийому “Мозаїка” Складання панорами середньовічної Англії за матеріалом перших розділів роману “Феодали, отримавши надмірні привілеї…” “Дуже нетривким було у той час становище маломаєтних дворян…” “Завоювання Англії норманським герцогом Вільгельмом…” “Майже усі без винятку саксонські принци і саксонська знать були винищені, або позбавлені своїх маєтностей…” “Усі монархи норманського походження віддавали перевагу…” “Розмовляли виключно по нормано-французьки…”

слайд 25

Робота з текстом із використанням прийому “Мозаїка” Запитання і завдання для учнів Які дві сили протипоставлені одна одній у романі? Що є безумовним доказом пригнічення корінного населення, обмеженням їхньої самостійності? Закінчіть речення: “У них відібрано…” Чи можна говорити, що англійський народ стає поруч із знаттю у боротьбі зі спільними ворогами? Чи підтримує хтось протест бідних людей проти пригнічення?

Слайд 26

Робота з текстом із використанням прийому “Мозаїка” Опис свинопаса Гурта. “Мідне кільце на кшталт собачого ремеза…” “… природжений раб Седріка Сакса.” Опис блазня “Один із тих домашніх клоунів та блазнів, котрих багаті люди тримали у себе дома для забави, щоб якось згайнувати час.” “Нам залишилося тільки повітря, щоб дихати, втім, і його не відібрали лише тому, що інакше ми не виконали б роботу, навалену на наші плечі…” “Дай, Боже, здоров’я нашому господареві Седріку за те, що він заступився за нас, як личить мужньому воїнові…” Яке прізвисько в романі має Седрік і чому?

Слайд 27

Текстологічний аналіз твору (фрагмент вечері в будинку Седріка Сакса) Робота в групах з використанням ефекту “збільшувального скла” Хто зібрався у Седріка Сакса? Чому хазяїн зібрав таку різноманітну компанію? Як це характеризує Седріка? Чи можна сказати, що Седрік такий люб’язний господар, що заради гостей поступиться своїми принципами? Чи поважає Седрік людську гідність інших так само, як власну? Чи з повагою гості ставляться до дому, у якому перебувають? Чи поводяться вони відповідно до свого звання?

Слайд 28



Седрік Сакс

Слайд 29

Текстологічний аналіз твору (фрагмент вечері в будинку Седріка Сакса) Робота в групах з використанням ефекту “збільшувального скла” Хто вносить деякі зміни (і які саме) у розвиток подій під час вечері? Як реагували хазяїн і гості, коли паломник урочисто назвав імена переможців лицарського турніру у Святій Землі? Чому паломник не назвав ім’я шостого лицаря? Чому Бріан де Буагільбер назвав ім’я Айвенго, хоч міг би змовчати? Яку мету він переслідував? Проілюструйте конкретними словами його ставлення до Айвенго.

Слайд 30

Бріан де Буагільбер

Слайд 31

Бліц-турнір запитань Як ви вважаєте, чому Седрік не одразу заступився за Айвенго? Чому на слуг “ім’я Айвенго справило враження електричної іскри”? Яку образу згадує Седрік? Що зробила леді Ровена після свого заступництва? Чим закінчилася випадкова зустріч паломника та єврея Ісаака? Як ви важаєте, чи зустрінуться на турнірі Айвенго і Бріан де Буагільбер? Чому паломник не був упевнений у цьому?

Слайд 32

Паломник

Слайд 33

Соціальні конфлікти в романі “Айвенго” Бесіда за текстом твору Який основний конфлікт епохи відображено в романі В. Скотта? (Боротьба англосаксів проти норманів.) Який політичний конфлікт висвітлює письменник? (Боротьба між принцом Джоном і королем Річардом І за владу.) Чи знайшли відображення у творі соціальні протиріччя між закріпаченими селянами і феодалами? (Так, у романі показані вияви протесту селян проти феодалів. Однак В. Скотт дещо прикрашає дійсність, утверджуючи думку про можливість “доброго співіснування” селян зі своїми господарями.)

Слайд 34Повстання селян

Слайд 35

Національні та релігійні суперечності у творі Вальтер Скотт показав зневагу християн-європейців до єврейського народу, до юдейської віри, до мусульман. У висвітленні цих конфліктів автор виступає як гуманіст, утверджуючи право кожного народу і кожної людини на існування.

Слайд 36

Представлення різних соціальних класів у романі У романі “Айвенго” широко представлені різні соціальні прошарки суспільства середньовічної Англії: вища королівська верхівка – Річард І, принц Джон; лицарі – Айвенго, Бріан де Буагільбер, Моріс де Брасі, Фрон де Беф та інші; духовенство – пріор Еймер, монахи з різних абатств; англосаксонські феодали – Седрік Сакс, Аттельстан, леді Ровена та інші; селяни – Гурт, Вамба та інші; городяни; вільні йомени Фактично тут представлена вся Англія ХІІ ст.

Слайд 37

Традиції та звичаї епохи в романі “Айвенго” лицарські турніри; королівські прийоми; укладання шлюбів з політичних причин; союз між владою та церквою тощо.

Слайд 38

Фольклорні персонажі – втілення ідеї боротьби з свободу Робін Гуд та його військо – це втілення ідеї боротьби за свободу і незалежність.

Слайд 39

Основні проблеми роману боротьба за незалежність; боротьба за владу; об’єднання країни; кохання; честь; віра тощо.

Слайд 40

Теми та ідеї роману “Айвенго” Теми роману зображення історичного минулого Англії ХІІ ст.; боротьба англосаксів проти норманів; доля лицаря Айвенго, який є живим втіленням епохи. Ідеї твору політичне об’єднання країни; свобода; людська гідність; честь; кохання; рівність всіх людей, незалежно від їх походження та віри тощо.

Слайд 41

Підсумки уроку Бесіда з учнями Чи можна стверджувати, що твір В. Скотта “Айвенго” є історичним романом? Чому? Чи допомогли нам прийми “мозаїка” та “збільшувальне скло” розкрити стосунки між верствами населення середньовічної Англії? Як ви гадаєте, яку композиційну роль виконує сцена парі у романі? Що потрібно зробити саксонцям, щоб зібрати сили для перемоги? Чи є для неї передумови?

Домашнє завдання 1. Читати розділи VII-XIX (включно); звернути увагу на опис лицарського турніру (р. VII-XII) та змагання стрілків з лука (р. ХІІІ). 2. Намалювати ілюстрації до твору (за бажанням).

Слово вчителя про Вальтера Скотта       ВАЛЬТЕР СКОТТ (1771 – 1832)

     ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

Народився 15 серпня 1771року в столиці Шотландії Единбурзі в шляхетній дворянській родині. Його батько був відомим юристом, мати донькою профессора медицини. В дитинстві дуже хворів, внаслідок чого залишився кульгавим.


Навчався в школі в Единбурзі, потім в університеті на юридичному факультеті. Знав кілька мов. В 22 роки склав іспит на звання адвоката. Працював адвокатом, згодом шерифом одного з округів. Багато подорожував Прикордонним краєм , вивчав історію, звичаї, традиції, збирав предмети старовини , народні пісні та балади. Друкувався в газетах та журналах, заснував типографію та видавництво, писав романи. 
Останні роки життя хворів. Здійснив подорож до Італії. В 1832 році помер.
                                  
                                                           ТВОРЧІСТЬ
Літературний дебют В.Скотта розпочався тритомною фольклорною збіркою “Пісні шотландського кордону”, матеріал для якої він збирав, мандруючи найвіддаленішими куточками Шотландії 10 років. Після збірки він пише поему “Пісня останнього менестреля”, яка мала надзвичайний

успіх. Одна за одною з’являються поеми “Марміон”, “Діва озера”, “Рокбі”, присвячені середньовіччю. Досягнувши вершини поетичної слави, В.Скотт починає писати романи. Перший “Веверлі” вийшов без імені автора і зазнав великої популярності. Наступні твори письменник підписував - автор “Веверлі”. Щороку виходять з друку нові шедеври: “Гай Маннерінг” , “Антикварій”, “Роб Рой”, “Квентін Дорвард”, “Айвенго”. За 18 років В.Скотт написав 28 романів.


Одночасно він виконував обов’язки шерифа, секретаря судової комісії, керував видавництвом, займався будівництвом власного замку“Абботсфорд”, який зробив справжнім музеєм шотландської давнини.
 2. Завдання:
  Прочитайте статтю підручника про В.Скотта. Складіть хронологічну таблицю або ланцюжок визначних подій життя письменника.
Завдання: Згадайте, що таке роман. Які романи ви читали на уроках зарубіжної літератури?                               
3. Робота з теорії літератури
Роман – складний за будовою прозовий епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів
Роман історичний – побудований на історичному сюжеті, відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії.


4. Повідомлення учителя



                                   ІСТОРИЧНЕ ТЛО В РОМАНІ “АЙВЕНГО”

Дія роману “Айвенго” відбувається в 1194 році і пов’язана з поверненням короля Річарда з  третього хрестового походу в Англію. Майже 100 років пройшло з часу, як норманські завойовники захопили острів, але ворожнеча між загарбниками та саксами (корінним населенням) не припинилася. 



5. Завдання:
 Події, описані в романі “Айвенго”, належать до кінця царювання Річарда І. Знайдіть і зачитайте слова, що характеризують становище в Англії XIIст. Як жилося підданим короля?
– Які конкретні історичні події та персонажі згадуються в 1розділі?

6. Повідомлення учителя ( учня)  


                                                  ІСТОРИЧНА
ДОВІДКА    Вільгельм Завойовник

У 1066році військо норманів (“людей з Півночі”), очолюване Вільгельмом Завойовником, захопило Англію, розгромивши англосаксів в жорстокому бою під Гастінгсом. Вихідці з північної Франції принесли з собою нову культуру, мову, звичаї. Вони зневажали корінне населення, захоплювали землі саксонців. Вільгельм, герцог Нормандський, став королем Англії. 


                                                

Хрестові походи
Починаючи з 1096 року, майже два століття християни європейських країн здійснювали хрестові походи до Святої землі (Палестини), що з VIIст. належала арабам (мусульманам). В 1071 році Єрусалим захопили турки і папа Урбан IІ звернувся до християн із закликом відвоювати Гроб Господній та інші святині.Тисячі воїнів-хрестоносців відправилися в перший хрестовий похід в 1096році. Всього було вісім хрестових оходів.
Третій хрестовий похід (1189 – 1192) очолили Філіп ІІ Франзузький, Фрідріх І Германський і Річард І Англійський. У 1191році хрестоносці на чолі з Річардом розбили військо мусульман, завоювали велику територію, захопили Арзуф. 
                        


ІІ. Робота з текстом
– Ким були двоє людей, які розмовляли в дубовому лісі? Що вказувало на їх соціальний статус?
– Якою мовою вони розмовляли?
– Опишіть загін подорожніх, які шукали, де б зупинитися на ночівлю.
– Чому Гурт та Вамба вказали неправильну дорогу до Ротервудського замку?


ІІІ. Підсумок уроку
Роман “Айвенго”(1819) письменник вважав своїм першим справжнім історичним романом , бо вперше дія твору відбувається в далекому середньовіччі і описує певні реальні події, що відбувалися в Англії XIIст.
Головна тема роману: ворожнеча між саксами та норманами в середньовічній Англії.

Завдання:
 Попрацюйте в групах чи парах. Прочитайте висловлювання. Визначте тему кожного з них. Складіть власне висловлювання на тему “Значення творчості В.Скотта”, презентуйте його.
Читання романів В.Скотта привернуло увагу багатьох людей до середніх віків.
                                                                               Тьєррі

Не знаю читання більш захоплюючого, аніж твори В.Скотта. Я всі романи його читав не менш як 50 разів.


                                                                              Дж.Байрон

Вальтер Скотт в європейській літературі був першим письменником, який запровадив у моду й примусив полюбити історичний роман


                                                                            О.Білецький

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: прочитайте розділи 3-6, складіть розповідь про середньовічний замок та життя в ньому.

Урок №13
Тема . Утілення в образі Айвенго кодексу лицаря , художні засоби створення бразу

Мета:  охарактеризувати образ Айвенго, визначити художні засоби його створення, показати вплив історичних умов на формування характеру героя;
з’ясувати сутність понять «честь», «гідність», «обов’язок», «співчуття», «милосердя»;
розвивати початкові навички характеристики літературного героя;
підготуватися до письмової характеристики героя;
розвивати творчу фантазію, уяву, уміння відстоювати власну точку зору; 
виховувати почуття обов’язку, честі, національної гідності, патріотизму.


Обладнання : портрет письменника, ілюстрації до твору , картки

Хід уроку


І. Організаційний момент
Заходячи до класу, учні обирають кольоровий папірець, який є символом певних якостей особистості:
зелений – символ свободи,
синій – колір рівноваги, впевненості.
червоний – колір сміливих і тих, хто готовий експериментувати,
жовтий – колір сонця, радості, задоволення.
Учні показують учителеві обрані смайлики, він характеризує їх.
Отже, маю надію, що сьогодні на уроці ви будете вільними у своїх думках, впевненими у своїх виступах, активними під час уроку і в кінці нашої спільної роботи отримаєте радість і задоволення. 
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вчитель. Мабуть, немає такого юнака, який би не мріяв про пригоди і лицарські подвиги. А яка дівчинка не мріє про зустріч зі справжнім лицарем? Ми багато говорили про лицарів і лицарство. Сьогодні ще раз перенесемося в ті далекі часи Середньовіччя, зануримось в епоху ХІІ століття, ще раз згадаємо персонажів роману В.Скотта, спробуємо поставити себе на їх місце.
У передмові до роману «Айвенго» В.Скотт писав, що автор історичного роману має точно наслідувати природу. Він не повинен зображувати нічого, що не відповідає епосі. Однак письменник, на думку митця, «може дозволити собі змалювати почуття і пристрасті героїв більш докладно, ніж у старовинних хроніках». У своєму романі В.Скотт змалював історію через показ життя окремих людей, серед яких вирізняється образ лицаря Айвенго, що став втіленням духу середньовічного лицарства і найкращих людських якостей. У чому ж полягає принадність цього образу? Які ідеали втілив автор у ньому? Відповіді на та інші запитання шукатимемо на сьогоднішньому уроці

Епіграф Лицарство- джерело найчистіших,

найшляхетніших прихильностей, опора пригнічених,

захист ображених

В. Скотт

(Учні коментують епіграф)


ІІІ Робота над характеристикою Айвенго
Вправа «Асоціативний ланцюжок» 
Отже, ми багато дізналися про лицарів, якими вони повинні бути, які риси характеру їм притаманні. 
Завдання:Дібрати слова, словосполучення до слова «лицар».
( воїн, захисник, справжній чоловік,вірність законам лицарства, шляхетність,
милосердя, честь, гідність, порядність, повага, відданість, участь у лицарських турнірах).
А чи наші уявлення про лицарів і лицарство відповідають насправді цим поняттям нам допоможуть зрозуміти наші історики, які нададуть нам історичну довідку про середньовічне лицарство та його закони.
Виступи учнів-істориків. Повідомлення на тему : « Середньовічне лицарство. Кодекс лицаря.»
Вчитель. У вас на партах лежать листки з словниковими визначеннями основних якостей лицаря. Ознайомтесь з ними.
Честь – певний моральний статус людини, певний стандарт її оцінки згідно з належністю до тієї чи іншої групи людей – соціальної, професійної, національної, вікової, який дає право на шану, повагу, визнання.
Гідність – усвідомлення людиною своєї цінності як людини взагалі, як представника людства.
Обов’язок – таке моральне усвідомлення справи, за якого її здійснення стає для людини завданням.
Співчуття – чуйне ставлення до чужого горя, до чиїхось переживань, здатність поділяти радість і тугу іншої людини, жаліти її в болях і невдачах.
Милосердя – діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в тому потребу.
Вчитель. Лицар – це стратег, а справжній стратег повинен уміти думати і діяти послідовно.

Перевірка знання тексту твору: встановіть послідовність подій у романі

  1. Лицарський турнір в Ашбі (3).
    «У тій мальовничій місцевості веселої Англії…» (1).
  2. Айвенго захищає Ребекку від страшної кари (7).


  3. Вечеря непроханих гостей у Седріка Сакса (2).


  4. Леді Ровена – королева краси і кохання (4).


  5. Викрадення Ребекки Бріаном де Буагільбером (6),


  6. Сакси у полоні Фрон де Бефа (5).



    Вчитель. Отже, в центрі роману – доля шляхетного, відважного, сміливого воїна і лицаря Айвенго.
    Згадати історію героя допоможе нам сам Айвенго, який погодився дати коротке інтерв’ю нашим кореспондентам. Вони – справжні акули пера. І, я думаю, ми в цьому зараз впевнимося.
    Інтерв’ю з героєм 

  1. Ваше походження.

  2. Чому ваш батько вигнав вас з дому?

  3. Кому ви служите?

  4. Чому це не подобається вашому батькові? (бо Річард – норманн, а Седрік обстоював усе саксонське і мріяв про повернення на англійський трон представників саксів).

  5. А чому ви – сакс – пішли служити норманові Річарду? ( Вважаю, що для моєї батьківщини дуже важливим є мир, відсутність конфліктів. Народ повинен жити мирно і щасливо. Для цього потрібен сильний король. І таким є Річард, нехай навіть він є норманом).
  6. Чому ви вирішили взяти участь в турнірі в Ашбі?

    7. Чи були ви впевнені у своїй перемозі?

8. Чому ви, ще слабкий після поранення, кинулись на допомогу Ребеці?



  1. Поясніть значення свого герба.

  2. Чи можна вас вважати ідеальною людиною? (Ні, багатьма вчинками я не можу пишатися. Але я завжди хотів допомагати людям, думав про свою любу Англію. Можливо, не все вдавалося, але я старався)
    Вчитель. Одним із найнапруженіших епізодів роману є дводенний турнір в Ашбі. Наші журналісти побували там і пропонують усім репортаж з місця подій. 
    Репортаж журналістів про турнір в Ашбі. 
    (Відео. Бій Айвенго та Бріана де Буагільбера. Перший день турніру. Уривок з кінофільму «Балада о доблестном рыцаре Айвенго»)
    Вчитель. Отже, що допомогло Айвенго отримати перемогу в турнірі? ( Він відстоював свою честь, честь саксів; його зачепило за живе ставлення Бріана де Буагільбера до саксонців, які разом з Річардом брали участь у Третьому хрестовому поході. Нарешті, як справжній чоловік, він хотів, аби його кохана Ровена була визнана найкращою і отримала титул королеви краси і кохання).
    Що ж сталося з нашим героєм після турніру ми дізнаємося безпосередньо від учасника , а точніше, учасниці тих подій- молодої і прекрасної дівчини Ребекки.
    Рольова гра Виступ Ребекки

    ( короткий переказ розділів роману про долю Айвенго від кінця турніру до епізоду порятунку Ребекки).
    Бесіда
    Чому ж все таки Айвенго вирішив прийти на допомогу Ребеці?

(Можливі варіанти відповідей)
1) він – лицар, той, хто повинен допомагати усім скривдженим, усім, хто потребує допомоги; 2) допомоги просить жінка, а для лицаря дуже важливо служити жінці

( нехай навіть ця жінка не є шляхетного походження, іншої віри і нації; вона – людина, якій потрібно допомогти);
3) Ребекка врятувала йому життя.
Творче завдання - побудувати життєві сходинки Айвенго, які привели його до перемоги та слави (на дошці – картки з написами).

  1. Соціальний стан – представник шляхетного роду; належить до воєнно-дворянського стану.

  2. Християнська віра – захищав віру серед язичників у Палестині.

  3. Участь у турнірах – і в Палестині, і в Англії показував приклади сміливості, відваги, мужності, сили.

  4. Поклоніння дамі серця – ризикує своїм життям заради Ребеки, відданий коханій Ровені.

  5. Ставлення до долі народу – вболіває за долю своїх співвітчизників.

Ставлення до скривджених – готовий прийти на допомогу усім, хто цього потребує.
Вчитель. Ми знаємо, який герб обрав собі Айвенго. Я думаю, що після усіх подій роману,герой може змінити свій герб. Давайте допоможемо героєві.
Творче малювання. Учні пропонують свої варіанти герба Айвенго

IV Підсумок уроку
Вчитель. Повертаємось до нашого епіграфа. Чи можемо ми віднести слова В. Скотта до його ж героя? Які ідеали втілив автор в образі Айвенго? (Толерантність, честь, гідність, порядність, шляхетність, патріотизм, вірність традиціям, любов до батьківщини, готовність прийти на допомогу, милосердя ).
Лицарство в романі представлено декількома образами. Але виникає питання: чи всі вони відповідають духу лицарства? Кого можна назвати справжнім лицарем?

Учні називають риси характеру і прикріплюють листочки до плаката, на якому зображений Айвенго.
Учні читають свої сенкани, складені до образу Айвенго.
Учні коротко дають відповідь на питання: «Ваше ставлення до Айвенго
Вчитель. Чи легко бути лицарем?
Чи є в нашому сучасному житті лицарі?
Кого ми можемо сьогодні назвати справжнім лицарем?
Вчитель. Прочитані останні сторінки роману В.Скотта «Айвенго». Я думаю, що ви надовго запам’ятаєте образи мужнього Седріка Сакса, доброї і сміливої Ребекки, відданої красуні Ровени і шляхетного лицаря Айвенго.
V Домашнє завдання.
Готуватися до письмової роботи.

Урок №14

Тема. Вальтер Скотт. «Айвенго». Образи роману. Вплив історичних подій, соціального статусу, національності на характер людини.

Мета: продовжувати знайомство зі змістом роману, образами героїв; працювати над вдосконаленням уміння цілісно сприймати твір великого обсягу, вільно орієнтуватися в тексті; вдосконалювати навички текстологічного аналізу твору; розвивати вміння швидко знаходити матеріал для відповіді за планом; виховувати культуру усної відпові­ді: логічність, послідовність, доказовість, вміння обсто­ювати власну думку.

Обладнання: портрет Вальтера Скотта, плакат «Правила роботи в групах», ілюстрації до роману «Айвенго», картки-путівники, картки-орієнтири.

Тип уроку. Урок застосування знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ



1. Мотивація навчальної діяльності

  • Як ви гадаєте, що впливає на вдачу людини, на формування її особистос­ті, поведінку? Звичайно, час і місце, в якому вона живе.

  • А якщо йдеться про людей, які живуть в один час і в одній країні? (Соціальний статус, фінансове становище, рід занять, національність)

2.Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів

  • А в який час і де живуть герої історичного роману Вальтера Скотта «Айвенго»?

- Сьогодні ми будемо працювати над характеристикою образів роману, вдосконале­нням вміння вільно орієнтуватися в тексті великого обсягу, навичок текстологічного аналізу твору, вміння знаходити матеріал для відповіді за планом, будемо вчитися логічно, послідовно висловлювати свої думки. Ми спробуємо скласти детальну розповідь про деяких персонажів роману, щоб визначити, чому так, а не інакше склалася їхня доля. І хоч ми будемо говорити про середньовічну Англію, епіграфом до уроку є українське прислів’я “Стоїш високо - не будь гордим, стоїш низько – не гнися».

З.Надання необхідної інформації

  • На минулому уроці ви об’єдналися в групи, кожна з яких отримала завдання зібрати матеріали про певного персонажа роману. Сьогодні ви представлятимете результати своєї діяльності. Але перед тим,як роз­почати працювати, давайте повторимо правила роботи в групах.

(Звернення до плаката)

  • А працювати ми будемо так: кожна з груп по черзі займає місце за окремою партою, отримує картку-путівник, що містить питання, які треба розкрити, характеризуючи той чи інший образ роману, картку-орієнтир, яка зверне вашу увагу саме на ті епізоди роману, що допоможуть вам розкрити питання картки-путівника, бо містить назви цих епізодів, та ілюстрації до твору.

Таким чином ми зможемо перевірити знання змісту твору та його персо­нажів, вміння орієнтуватися в тексті і робити висновки.

4.Інтерактивна вправа «Акваріум»



  • Перша група, яка готувала матеріали про Річарда Левове Серце, займає місце за партою. На виконання завдань дається 3 хвилини. А члени інших груп можуть перевірити свої знання, розв’язуючи кросворди, але відповіді групи мають уважно слухати і проаналізувати.

КАРТКА-ПУТІВНИК . РІЧАРД ЛЕВОВЕ СЕРЦЕ

  1. Соціальний статус та походження.

  2. Під якими іменами персонаж з’являється в романі? Чому?

  3. Як поводиться король?

  4. Чи можна назвати короля Річарда справжнім лицарем, взірцем сміливості та шляхетності?

  5. Як король ставиться до нижчих верств населення?

  6. Ставлення автора до героя.

КАРТКА-ОРІЄНТИР . РІЧАРД ЛЕВОВЕ СЕРЦЕ

  1. Участь у хрестовому поході. Полон.

  2. Чорний Лицар - обладунки.

Чорний Ледар - турнір в Ашбі.

Лицар висячого замка - збереження таємниці.

Левове Серце - штурм замку, ставлення до Айвенго.


  1. Штурм замку. Обіцянка Седріка. На весіллі Айвенго і Ровени. Пробачення Джона.

  2. Турнір в Ашбі. Штурм Торкілстона. Порятунок Айвенго.

  3. Поведінка в лісі. Монах Тук.

КАРТКА-ПУТІВНИК . СЕДРІК САКС

  1. Соціальний статус та походження.

  2. Наявність великої мети та усталених принципів.

  3. У чому виявляється справжній патріотизм Седріка?

  4. Чи можемо ми говорити про наявність істинного лицарського духу і шляхетності у героя?

  5. Чого більше у вчинках Седріка - людяності чи жорстокості?

  6. Ставлення автора до героя.

КАРТКА-ОРІЄНТИР

СЕДРІК САКС

  1. Знатність та багатство. Відкритий для гостей будинок. Нашийники на слугах.

  2. Патріот Англії. Прихильність до рідної мови. Гордість за перемогу саксів. Прагнення розпорядитися чужою долею заради ідеї (Ровена та Ательстан). Віддаляє сина.

  3. Прізвисько. Об’єднання сил і авторитету справжніх англійців коро­лівського походження.

  4. У полоні. Під час спроби звільнити його. Штурм замку.

  5. Ставлення до сина. Ісаак у домі Седріка. Свинопас Гурт. Обіцянка стрільцям Робіна Гуда.

КАРТКА-ПУТІВНИК

АТЕЛЬСТАН

  1. Соціальний статус та походження.

  2. Чи сповідує Ательстан такі самі стійкі принципи, що і його старший друг Седрік?

  3. Чи можна стверджувати, що Ательстан сильний та шляхетний?

  4. Ставлення до Ровени.

  5. Стосунки з Седріком.

  6. Ставлення автора до героя.

КАРТКА-ОРІЄНТИР



АТЕЛЬСТАН

  1. Знатність та багатство. Походження від короля Едуарда Сповід­ника. Надії на одруження.

  2. Турнір в Ашбі. Бій на боці норманів. У полоні.

  3. Участь у бою після визволення із замку. Відмова від Ровени.

  4. На власному похороні.

  5. У полоні в замку Торкілстон. Відмова звільнитися замість Седріка

КАРТКА-ПУТІВНИК

ІСААК

  1. Соціальний статус та походження.

  2. Чому Ісаак у будь-якому суспільстві сприймається як пригноб­лений?

  3. Як нижчі верстви населення ставляться до Ісаака?

  4. Що є для цього персонажа найвищими цінностями?

  5. Ставлення до доньки.

  6. Ставлення автора до героя.

КАРТКА-ОРІЄНТИР

ІСААК

  1. Єврей. Лихвар. Велике багатство. Страх усе втратити.

  2. Національність. У домі Седріка. На турнірі.

  3. За вечерею у Седріка.

  4. Гроші та дочка. Гроші за обладунки. Тортури в замку.

Торгівля за викуп свого життя.

  1. У підвалі для тортур. Пошук захисника для Ребекки.

КАРТКА-ПУТІВНИК . БРІАН ДЕ БУАГІЛЬБЕР

  1. Соціальний статус і походження.

  2. Що можна сказати про лицарські якості Буагільбера?

  3. Чи шляхетний Буагільбер?

  4. Бріан де Буагільбер - типовий образ рицаря-храмовника.

  5. Чи є щось позитивне у поведінці цього негативного персонажа?

  6. Ставлення автора до персонажа.

КАРТКА-ОРІЄНТИР . БРІАН ДЕ БУАГІЛЬБЕР

  1. Знатність та багатство. Письменність. Вага в суспільстві.

  2. Поведінка у домі Седріка. Під час оборони замку.

  3. Ставлення до Ісаака. Домагання Ребекки.

  4. Заклад храмовника проти закладу паломника. Прагнення слави та почестей.

  5. Почуття до Ребекки. Останній поєдинок з Айвенго.

  1. Підсумок уроку

Отже, історичні події, соціальний статус людини, її національність значно впливають на формування особистості, на долю людини. Ми до­вели це на прикладі персонажів роману Вальтера Скотта «Айвенго»: Рі­чарда Левове Серце, Седріка Сакса, Ательстана, Ісаака та Бріана де Буагільбера.

  • А які ще фактори впливають на долю людини? (Сама людина)

Так, і від самої людини залежить її доля, людина теж може впливати на події.

  • А хто з персонажів ілюструє цю думку? (Локслі, Вамба, Гурт)

  • Отже, завжди треба враховувати активну життєву позицію самої лю­дини. І це притаманне не тільки особам високого походження та соці­ального і фінансового стану, але й простим людям. А найкращий по­штовх для активного втручання в події - це боротьба за справедливість, людяність, патріотизм.

6.Оцінювання

  1. Домашнє завдання

Скласти сенкани та інформаційні грона до інших образів роману: Моріса де Брасі, Фрона де Брефа, Гурта, Вамби, Локслі.

Урок №15
Тема.Історичний колорит твору Вальтера Скотта «Айвенго» і засоби його створення. Динаміка сюжету і гумор.

Мета: ознайомити учнів з поняттям «історичний колорит» та з’ясувати засоби його створення в романі; розвивати спостережливість, увагу, логічне мислення, уміння робити вичерпні висновки, грамотно і виважено висловлювати власні думки, враження; виховувати пізнавальний інтерес до історичного минулого.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет В Скотта, текст роману «Айвенго»,ілюстрації до роману, історичний матеріал, презентації учнів та вчителя,аудіозапис «Балади про час»

В. Висоцького.



Методична ремарка

При підготовці до уроку учні, об’єднавшись у три творчі дослідницькі групи, отримали випереджувальні завдання підготувати доповіді і мультимедійні презентації

Гарно написані історичні романи мають

більшу цінність, ніж кращі курси історії .

Оноре де Бальзак

Хід уроку
І. Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.

ІІ.Актуалізація опорних знань.

Літературний диктант.

(Метод «Прес») Вставте пропущені слова.

В. Скотт народився 15 серпня 1771 року в столиці Шотландії Единбурзі, в родині заможного юриста. Був дев’ятою дитиною в сім’ї, в якій було дванадцятеро дітей. У січні 1772 року Вальтер захворів на дитячий параліч і втратив рухливість правої ноги, назавжди залишився кульгавим. В. Скотт творець жанру історичного роману, яскравий приклад – роман „Айвенго”. Історичний роман – різновид роману, в якому історія тісно переплітається з авторським вимислом, а реальні особи співіснують з вигаданими особами. В. Скотт помер від інфаркту 21 вересня 1832 року.

ІII. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

(Звучить фрагмент «Балади про час» В. Висоцького).

- Чому ми так часто звертаємося до історії? Що хочемо віднайти?

Відповіді учнів.

Його називали «шотландським чарівником», а своєю творчістю він переконує, що справжніми творцями історії є не видатні постаті, а простий народ.Яке ім’я цього «чарівника»? (В. Скотт).

«Айвенго» — один з найпопулярніших романів Вальтера Скотта. Він був написаний у 1820 році. Став важливою віхою в творчому житті письменника. У романі «Айвенго» дія відбувається у XII столітті, в глибині середньовіччя, і з перших розділів набуває динаміки і драматизму. Розгалужений сюжет витворюється з переплетіння кількох сюжетних ліній, які формуються на основі мотивів різного змісту і характеру. Що ж потрібно було знати, дослідити, вивчити В. Скотту для того, щоб написати свій роман? Про це ми дізнаємося зараз.

2. Рубрика «Факти без коментарів»


  • Минуло 100 років після завоювання норманами Англії. Король Річард Левине Серце повертається з полону.

  • Англійці тільки формуються, як єдиний народ, як нація.

  • Протиріччя між норманами і саксами були непримиренні.

  • Це була доба, коли в Англії утверджувалися феодальні відносини, завершувався процес закріпачення селянства.

  • Брат Річарда I Джон, намагався захопити англійський престол


3. Впізнайте персонаж роману за описом.

• «…був широкоплечий, довгорукий, м’язистий, як людина, звикла терпіть втому з трудів війни чи полювання…» (Седрік)

• «… одежа в нього була якнайпростіша: вузька куртка з рукавами, пошита з вичиненої шкіри якоїсь тварини хутром наверх, бронзове кільце, схоже на собачий ошийник…» (Гурт, раб)

• «… мав виконати свій обов’язок – назвати лицарів, котрі найдужче відзначились в бою» (принц Джон)

• «Вона покірно кивнула головою, склала руки на грудях і звела очі до неба, начебто шукаючи там помочі, якої навряд чи могла сподіватися на землі» (Ребекка)

• «…він воював за віру християнську. А нині його повалено не людською рукою, а волею Божою» (Бріан де Буагільбер)

• «… один він у чорному обладунку, верхи на вороному коні, рослявому, високому і на вигляд дужому…» (Чорний лицар)

• «…ясні блакитні очі під витончено вигнутими бровами, що надавали виразності чолу, були неначе спроможні й запалювати, і власкавлювати, і наказувати, і благати.» (Леді Ровена)

• «… його крицевий обладунок був щедро оздоблений золотим карбуванням, герб на щиті зображував молодого дубка, вирваного з корінням…» (Айвенго)

4. Вивчення нового матеріалу.

Бесіда


  • Які традиції існували в житті середньовічної Англії?

  • Що цінувалося в житті людей цієї доби?

  • Що вони любили і що загрожувало їм в цю добу?

  • Які верстви населення зображує автор?

(Аристократів, англосаксонських аристократів, йоменів, рабів, духовенство, лицарство, вільних стрілків, представників влади, лихваря )

5. Словникова робота. (Запис до літературознавчого словника)

Історичний колорит – наявність у творі, сцені чи описі, а також у мові персонажів прикмет історичного минулого. Це імена історичних героїв, описи старовинних звичаїв, згадки про історичні події тощо.

У романі «Айвенго» історичний колорит створюється за допомогою лексичних засобів увиразнення мовлення. До них належать: архаїзми, історизми, екзотизми, варваризми.



Архаїзми – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми,які вийшли із широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики. До них належать слова, що називають предмети й поняття, які самі по собі не є застарілими, але для їх позначення користуються іншими словами.

Історизми – слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку предмети або явища, які вони позначають.

Екзотизми - слова, що передають назви реалій із життя інших народів і не мають точних відповідників у мові, до якої вони потрапили. В художній літературі використовуються з метою створення незвичайної, екзотичної атмосфери,що посилює емоційне враження, а також для передавання етнографічних особливостей тієї місцевості, про яку розповідається у творі.

Варваризми - слова іншомовного походження, які вживаються поряд із своїми відповідниками у тій чи іншій мові, але остаточно не засвоюються нею. В тексті художнього твору варваризми передаються або мовою запозичення, або національною мовою.

6. Проблеми, порушені у творі

Проблеми


Політичні? Національні? Соціальні?
Політичні проблеми – Річард – Джон (боротьба за владу). Принц Джон і норманська верхівка не визнають саксів за рівних, загарбують їх маєтки, принижують їх,

Національні проблеми – нормани зневажають традиції та звичаї саксів, наса-джують свою культуру.

Соціальні проблеми – боротьба між феодалами й селянами , йоменами, котрі найбільше страждали від феодальних міжусобиць.

7.Робота з текстом.

Елементом створення історичного колориту є використання описів одягу героїв. Вальтер Скотт докладно й точно описав одяг різних верств суспільства.



  • Як були одягнені сакси, а саме —Седрік Сакс?(зачитати цитати)

  • Як поводилися сакси?

  • Як Седрік ставився до норманів?

8. Екскурс у Англію. Представлення-захист малюнків групи учнів «Модельєри».

Одяг простолюдинів не представляв особливого інтересу для дослідження. Натомість одяг і манери феодалів того періоду стали основою майбутньої моди.



9. Повідомлення групи «Архітектори», «Середньовічні замки» (Захист учнями мультимедійного проекту)

10. Виступ групи « Лицарі Середньовіччя»Війни, міжусобиці, тяжке життя народу… Але було те, що приваблювало всіх: рицарські турніри — найцікавіше й найпрекрасніше видовище того часу, яким захоплювалися усі: багачі, бідняки і дворяни. Дізнаємось більш про ці турніри. (Захист учнями мультимедійного проекту)

11.Слово вчителя.

Як уже зазначалося, заслугою В.Скотта було те, що він не просто створив жанр історичного роману, а й увів у нього елементи пригодницького роману. Такий прийом не залишив байдужими читачів різного віку й сприяв ще більшій популярності твору.



Згадайте, що означає поняття «пригодницький роман»? (В основі пригодницького роману лежить якась пригода, незвичайна подія, часто - небезпечна подорож. Для пригодницького роману характерний напружений динамічний сюжет, насичений таємницями, загадками, незвичайними подіями і несподіваними поворотами в їхньому розвитку).

Бесіда

  • Яка, на вашу думку, роль пригодницьких елементів у романі «Айвенго»?

  • На долю яких героїв випало найбільше пригод?

  • Які з пригод Айвенго вам запам’яталися найбільше?

  • З якими героями пов’язані романтичні пригоди?

  • Хто переживає таємне кохання?

  • Як ви гадаєте, чи могла би Ребекка стати суперницею Ровени?

  • Чому вона цього не зробила?

  • З якими героями пов’язаний традиційний для пригодницького роману мотив викрадення, нападу розбійників?

  • Яке ваше ставлення до Ребекки та її батька?


12. Робота з таблицею.Своєрідність історичних романів Вальтера Скотта


Сюжет

Герої

Конфлікти

Історичний підхід

Авторська позиція

Мова

Поєднання історичних фактів з художнім вимислом.

Історичні особи і вигадані персонажі.

Історичні конфлікти поєднуються з соціальними, національними, моральними.

Історію показано в русі.

Поєднання реалізму та романтизму

Стиль наближений до епохи, але мова сучасна.


V. Закріплення вивченого матеріалу.

  1. «Поміркуй. Обґрунтуй»

    • Яку країну описав В.Скотт у романі «Айвенго»? (Англію ХІІ ст.)

    • Які історичні події покладено в основу роману?( протистояння англосаксів і норманів)

    • Які національності описує автор у творі?(нормани, англосакси, євреї)

      • Хто правив Англією за відсутності Річарда Левове Серце? (принц Джон)

      • Лицар, який приховував своє обличчя на турнірі… (Айвенго)

      • Королевою кохання і краси на турнірі обрали…(Ровену)

      • Під яким ім’ям виступав на лицарському турнірі Айвенго?( «Позбавлений спадщини»)

      • Коня й збрую для Айвенго допоміг дістати…(Ісаак)

      • Хто взявся рятувати пораненого Айвенго? (Ребекка)

      • Замок Фрон де Бефа підпалила…(Ульріка)

      • Про що Річард Левове Серце просив у Седріка? (простити сина)

VI. Підсумки.

1. Слово вчителя.

Урок добігає кінця. Говорити можна ще дуже багато. А це означає, що твір не залишив вас байдужими. Ви вмієте вдумливо читати.

Що винесли ви з цього уроку?

2. Продовжте речення.

- Мені запам’яталося…

- Вважаю, що…

- На мою думку, цей твір…



3. Скластисенкан

«Айвенго».

Історичний, величавий.

Розповідає, знайомить, розкриває.

Широка панорама середньовічної Англії.

Роман.


VII. Домашнє завдання. Намалювати титульну сторінку до роману

В. Скотта.



Урок №16.
Тема уроку. Зіткнення добра, краси і справедливості із жорстокістю і підступністю у романі В.Скотта «Айвенго»

Мета уроку: навчати учнів робити висновки з прочитаного, ознайомити з

поняттям добра, краси, справедливості, конфлікту, компромісу;

розвиватимовлення,мислення, уміння аналізувати отриману інформацію та робити висновки, навички роботи у групі;

сприяти вихованню в учнів загальнолюдських духовних цінностей.



Тип уроку: засвоєння знань і формування умінь

Обладнання:портрет В.Скотта,комп’ютерна презентація окремих матеріалів уроку, роман «Айвенго» в різних виданнях, картки оцінювання роботи у групах, стрічки різних кольорів.

Краще добре чинити, ніж добре говорити.

Англійське прислів’я.

Якщо люди не навчаться допомагати і поважати один одного, то

рід людський зникне з лиця Землі (В. Скотт)
Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.Мотивація навчальної діяльності

1.Вправа «Асоціативний ланцюг»

Дібрати слова , словосполучення до слова «добро»



ІІ.Оголошення теми і завдань уроку:

Робота з епіграфом



  • Чи згодні Ви зі словами В. Скотта?

  • Чи допоможете Ви людині, яка потрапила у біду?

  • Що таке повага? За що Вас можна поважати? Чи поважаєте Ви інших?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Встановіть послідовність подій роману:

1. Лицарський турнір в Ешбі.(3)

2. У тій мальовничій місцевості веселої Англії…(1)

3. Айвенго захищає Ребекку від страшної кари.(6)

4. Вечеря непроханих гостей у СедрікаРотервудського. (2)

5.Викрадення РебеккиБуагільбером.(5)

6. Сакси у полоні Фрон де Бефа.(4)

Самоперевірка.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу


  1. Вступне слово учителя

В романі "Айвенго" В. Скотт змальовує Британію XII ст. - пору, коли

в цій країні посилились протиріччя між її народами, зокрема норманами ісаксами. Таким чином, автор привертає увагу до проблеми порозуміння міждвома народами, з яких має народитися одна нація - англійська.Зрозуміло, що люди різні. Комусь подобається одне, іншому-ні; хтось у захваті від того, що падає дощ, а є люди, які це ненавидять; одні вірять у Христа, інші заперечують його існування. Та чи можемо мистверджувати хто з них правий, а хто ні? Чи можемо ми сказати, що однанація погана, а інша краща? Звичайно ні, адже кожен народ маєсвою історію, неповторну культурну спадщину, національний колорит таменталітет. І якщо погляди на певні речі не збігаються, то необов’язково відстоювати свою точку зору зі зброєю в руках. Аджебудь-який конфлікт можна вирішити мирним шляхом, шляхом взаємнихпоступок .



Словникова робота

Як Ви розумієте, що таке конфлікт?



Конфлікт – (від лат.conflictus- зіткнення) – зіткнення протилежнихінтересів, поглядів.

Драматичний конфлікт – відображення життєвих суперечностей у художніх

творах, що виявляється в зіткненні й боротьбі протилежних ідей, прагнень

і вчинків людей.

2.Бесіда

- Чи були у Вас конфлікти з оточуючими?

- Як ви їх вирішували?

- До чого можуть призвести конфлікти?

- Які конфлікти автор показує у романі?

Конфлікти

національний політичний родинний релігійний

нормани сакси Джон РічардСедрікАйвенгоІсаак норманська знать

( учні фіксують у зошит)

3. Вправа «Незакінчене речення»

Оберіть колір стрічки, який ви будите дарувати героям роману та продовжіть речення:

зелений - я переконаний, що сьогодні…

синій - я впевнений у своїх знаннях, а тому…

червоний - від уроку я сподіваюся…

жовтий - сьогодні я плекаю надію…

(Учні продовжують речення,а вчитель роздає їм стрічки – обереги, при цьому пояснюючи, що

зелений – це колір лісової вольниці Робіна Гуда, символ свободи,

синій - колір рівноваги, впевненості,

червоний – колір сміливих і тих, хто готовий до експерименту,

жовтий - колір сонця, світлого настрою і задоволення.

4. Робота з текстом.

Знайдіть у творі підтвердження конфлікту між Річардом і Джоном, між

знаттю та бідняками.

- Чи знайшли розв’язку усі конфлікти у романі В. Скотта? Чому?

- Чи зміг Седрік пробачити сина?

- Чи змінилося його ставлення до норманців?

- Чи є способи вирішення конфліктів?

- Чи здатні Ви поступитися, щоб залагодити конфлікт?

- Які стрічки ви подаруєте королю РічардуI, його брату Джону, СедрікуРотервудському, Ісааку, Айвенго, леді Ровені,Ребеці? Чому?

5.«Розфарбуй образ словами». Робота в групах.

Дібрати власний мовний матеріал для характеристики образів твору. Результати оформити у вигляді інформаційного куща.


справжній рицар, патріот,

закоханий

благородний

Айвенго сміливий,

відданий,

шляхетний,

пілігрим..


  • Про кого говорить Ревекка, яка спостерігала з башти за поєдинком: "Він іде на битву, мов на веселий бенкет. Не тільки сила м'язів керує його ударами - здається, ніби він усю свою душу вкладає в кожен удар, що наносить ворогу. Це страшне й величне видовище, коли рука й серце однієї людини перемагає сотні людей"?(КорольРічардI)

рішучий,


поганий правитель, але славний лицар

привабливий

Король Річард I добрий;

справедливий;

сміливий і доблесний;

романтик;


жорстокий,

розбещений,

Принц Джон хитрий,

підступний,

егоїстичний.

6. Рубрика «Факти історії» ( довідка, підготовлена учнями).

Річард І (1157-1199) – англійський король (з 1189 р.) Від свого батька Генріха ІІ Плантагенета із Анжу отримав володіння на півдні Франції, де він виріс і засвоїв лицарські звичаї. Більшу частину свого правління провів за межами Англії, де в той час посилилися феодальні заворушення. Учасник Третього Хрестового походу (1189-1192), який завершився невдало. На шляху до Англії потрапив у полон до австрійського герцога і звільнився лише тоді, коли сплатив викуп, а тим часом у Англії правив розбещений принц Джон, брат короля. Трохи приборкані раніше королівською владою феодали знову відчули волю. Не визнаючи ніяких законів, вони зганяли селян із землі, челядь їхня грабувала на дорогах купців та ремісників, народ визискували й пригнічували нечесні урядовці. В цих умовах простий люд жив вірою в те, що полегшення йому дасть лише король, повернувшись до Англії. Так образ короля став омріяним, наділеним ідеальними рисами. Ідеалізований він і в народних баладах: безмежно хоробрий, розумний, вправний у бою і водночас непохитно справедливий. Отож не слід дивуватися, що невгамовний бунтівник Робін Гуд покірливо схиляється перед своїм королем Річардом Лев’яче Серце і виявляє готовність служити йому вірою і правдою. Реальний король Річард І був жорстоким і грубим. Як пише В. Скотт, він учиняв блискучі, але непотрібні подвиги. Слава воїна була для нього вище за славу правителя.

Однак у романі письменник дещо ідеалізує Річарда, йдучи за авторами старовинних фольклорних балад. У фольклорі Річард – втілення народної мрії про доступного, демократичного, справедливого короля. В. Скотт теж звеличує свого героя, бо він сприяв об’єднанню англійської нації і, за задумом митця, виражав ідею визволення від засилля іноземних загарбників й утвердження сильної централізованої влади, мудрого правління.

Принц Джон (1167-1216) – англійський король (з 1199 р.) Зайняв престол після смерті свого брата Річарда І. Втратив більшу частину англійських володінь у Франції, за що його прозвали Безземельним. Своєю жорстокістю й утисками викликав невдоволення народу, лицарства і навіть феодалів, які відкрито повстали проти нього і змусили підписати в 1215 р. Велику хартію вольностей. У романі „Айвенго” принц Джон показаний хитрим, жорстоким і підступним. Якщо Річард І – ідеал народного короля, то принц Джон – втілення правителя, котрий суперечить народним інтересам.



7. Слово учителя

Ми дізналися про боротьбу між двома різними народами та культурами.Справді, не можуть «ужитися» дві людини з різними поглядами на життяпід одним дахом, а що говорити про дві нації. Як можуть мирноспівіснувати завойовники і переможені? У своєму романі В.Скотт доводить,що постійні суперечки саксів і норман, міжусобні війни підривають міцькраїни. Вольтеру присвоюють вислів: "Я не згоден з тим, що ви говорите,але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку". Уцьому афоризмі - класична теорія толерантності.



Толерантність — повага, прийняття різноманіття культур нашого світу,

терпимість до чужих думок і вірувань.



Компроміс (від лат. сompromissum – угода) - згода, порозуміння зпротивником, досягнуті шляхом взаємних поступок.

8. Слово учителя

Особливу увагу у творі привернули жіночі образи. Білява леді Ровена являла собою досить типовий романтичний образ прекрасної дами, заради якої лицар здійснював свої подвиги, і яка у фіналі блискуче грала роль заслуженої винагороди.



9. Рубрика «Мої асоціації». Скласти умовний портрет до образу леді Ровени

Р- романтична

О - обачна

В - виважена

Е - енергійна

Н – ніжна

А - активна

10. Мозковий штурм – гра «Хто швидше»

Найприкметніша риса у Ревекки:



3

7

15

11

15

19

6

24

29

18

12

22

23

31

Ключ до відповіді: великодушність



Слово учителя.

Образ красуні - єврейки Ревекки - більш складний. Через своє походження вона поставлена в особливе становище. Дівчина висловила ставлення до подій, що відбувалися. Вступаючи у суперечку з Айвенго, в якого вона таємно закохана, Ревекка назвала лицарські подвиги пожертвою демону марнославства, само спалюванням перед Молохом. Ревекка також мала власні поняття про честь. Саме вона в ситуації вибору між життям і смертю вела філософські суперечки з непокірливим храмовником про роль долі. Вона здатна була об'єктивно оцінити характер свого жорстокого викрадача Буагільбера. Дівчина приречена бути щасливою: Ревекка втілила ідею автора про те, що "самовідречення і самопожертва пристрастями в ім'я обов'язку рідко бувають винагородженні і що внутрішня свідомість виконаних обов'язків дає людині справжню винагороду - душевний спокій...".



11. Творча робота

Комунікативно-ситуативні завдання

Умовте СедрікаРотервудського пробачити Айвенго і не позбавляти його

спадку.

Уявіть, що ви присутні на переговорах англосаксів і норманців. Розкажіть



про можливість компромісу між ними.

Уявіть, що Ви присутні на турнірі, де норманська знать принизила єврея

Ісаака. Заступіться за нього.

V. Підсумок уроку


  1. « Ланцюжок думок»

Надати стислі варіанти відповіді на питання.

  • Над чим змушує задуматися роман В. Скотта кожного із нас?

  • Чого повчає твір і що виховує?

  • Чим вас збагатив роман?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності

VII.Домашнє завдання:

Зробити виписки стосовно традицій та звичаїв народу в романі.


Коростіль Надія Миколаївна,

вчитель зарубіжної літератури

Тинн янської ЗОШ



Урок 17

Тема: Друга світова війна в європейській поезії К.І.Галчинський(«Лист з полону», «Пісня про солдатів Вестерплятте» та ін.), А. Маргул – Шпербер(«Про назву концтабору Бухенвальд»), І.Вайсглас(«Круки»), С.Гудзенко(«Нас не треба жаліти…») . Зображення трагедії Другої світової війни .

Мета: вдоступній формі змалювати життя і творчість К.І.Галчинського, А.Маргул – Шпербера, С.Гудзенка ; розглянути майстерність поетів в зображенні жорстокості й трагічності війни; визначити провідні мотиви творів; розвивати вміння виразного читання поезій; сприяти вихованню в учнів любові до людей ,до своєї країни , повагу до історичного минулого; формувати власну громадянську позицію.

Типуроку: уроквивчення та аналізу художнього твору

Наочні засобинавчання:комп’ютерна презентація , відеозаписи «Бухенвальдський набат» (сл. О.Соболєва, муз. В. Мураделі),«Нас не нужножалеть» (сл. С.Гудзенко, муз.В. Зубкова).
Структура уроку

І. Етап орієнтації.

1. Вступне слово вчителя.

2. Словникова робота.

3. Асоціативна розминка.



ІІ. Етап виявлення знань

  1. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Етап проектування.

  1. Вступна евристична бесіда.

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

  1. Художні розповіді учнів – членів дослідницької групи про життя і творчість поетів.

  2. Виразне читання поезій.

  3. Бесіда за прочитаним та аналіз віршованих творів.

V. Етап контрольно-оцінювальний.

1. Робота з епіграфом.

2. Творча робота.

3. Рефлексія.



VI. Домашнє завдання.

Епіграф уроку:

Хай буде мир на всій Землі !
Хід уроку

І. Вступ

Слово вчителя. Сьогодні я призначила вам зустріч біля підніжжя монумента в берлінському Трептов-парку – «Воїна - визволителя». (Демонстрація фото слайду). В меморіалі захоронено біля 7 тисяч радянських воїнів, із загальної кількості 75 тисяч загиблих воїнів при штурмі Берліна. Центр композиції – бронзова фігура радянського солдата. В одній руці солдат тримає опущений меч, а другою підтримує врятовану ним німецьку дівчинку.

Війна… Страшне слово. Страшніше, ніж смерть, тому що смерть – неминуче природне явище, а війна - страхіття, викликане злою волею інших людей.



Асоціативна розминка.

  • Які образи виникають у вас, коли ви чуєте слово «війна»?

  • Що вам відомо про Другу світову війну?

  • Яка роль українського народу у цій війні?

Слово вчителя. Висловити все про війну не вдасться нікому, тому що не має міри людському героїзму, стійкості, виявлених у війні, немає міри горю і стражданням, якими накрила всіх війна. Письменники, художники, кінорежисери, композитори звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які розкривають велич перемоги людського духу в цій страшній війні. Забуття – підстава для повторення. Величне з відстані років можна розгледіти краще, тому ще не одне покоління пильно вдивлятиметься у події тих років.

ІІ. Етап ціле покладання.

Слово вчителя. До сьогоднішнього уроку ви готувались разом з рідними. Для цього необхідно було перегорнути сторінки сімейних альбомів, згадати імена тих, хто відвоював мирне небо для кожної сім’ї окремо. Згадаймо їх імена. (Учні по черзі називають імена членів сім’ї воєнного покоління, які загинули або брали участь у бойових діях періоду Великої Вітчизняної війни. На партах вони розташовують їхні фотографії).

ІІІ. Етап проектування.

Бесіда.

  • Як нащадки зберігають пам’ять про загиблих у війні?

  • Як ви розумієте вислів «проявити вдячність до тих, хто загинув заради життя на землі»?

  • Чому письменники та поети звертаються до теми війни?

  • З творами яких поетів ми познайомимось на уроці?(Відповіді учнів, які готували випереджальні завдання)

Слово вчителя. Погляньте на фотографії. Ви помітили, що наша спільнота збільшилась? Ми чекаємо ще на кількох людей, кого війна зачепила своїм крилом, і хто наблизив день перемоги для народів європейських країн та нашої Батьківщини. (Демонстрація слайду із портретними зображеннями К.І. Галчинського, А. Маргул – Шпербера, С.Гудзенка). Сьогодні вони завітають до нас. Ми більше дізнаємось про лихоліття Другої Світової війни.

IV.Етап . Виконання завдання.

  1. Слово вчителя. 1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлись до Польщі. До цього часу Німеччина вже приєднала до своєї території Австрію, частину Чехії , однак до цього часу не зустрічала серйозного опору своїм агресивним діям. В перший рік війни перед німцями стояло завдання: взяти воєнно – транзитний склад на півострові в Гданьскій бухті. Стійкість оборони нечисленного контингенту польських солдат стала несподіванкою для німецького командування. З 1 по 7 вересня 1939 року тривала оборона. Дві сотні поляків протистояли 3, 5 тисячам німецьких солдат. Німці направили в Гданьську бухту навчальний лінкор, після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня з 18:05 по 18:45 47 бомбардувальників скинули загалом 26,5 тонн бомб. В історію ця подія ввійшла під назвою оборона Вестерплятте.

Виразне читання поезії К.І. Галчинського «Пісня про солдатів Вестерплятте»

Когда пришли лихие дни

и сгинули солдаты,

на небо строем пошли они,

солдаты с Вестерплятте.

(А в том году было чудесное лето.)

И пели так: - Для нас пустяк,

что ранены сегодня,

зато легко, чеканя шаг,

идти в луга господни.

(А на земле в том году была уйма вереску для букетов.)

Стояли в Гданьске мы стеной,

покуда не были смяты,

теперь восходим в мир иной,

солдаты в Вестерплятте.

И тот, кто взор и слух напряг,

услышит отдаленно

в высоких тучах мерный шаг

Морского батальона.

А мы поем: - Превыше туч

живем, на солнце греясь,

пойдем гулять средь райских кущ,

ломая райский вереск.

Но если будет в дни зимы

земля тоской объята,

опять придем в Варшаву мы,

солдаты с Вестерплятте.

  • Які враження справила на вас поезія?

  • Від чийого імені веде оповідь ліричний герой?




  • Чи є в даній поезії символи, їх значення і зміст?

Слово учасника дослідницької групи. (Демонстрація фотослайду - портрет К.Галчинського ). У автора цієї поезії було два імені, одне видумане, жартівливе – Ільдефонс, інше, дане при народженні – Константи. Два імені для читача з’єднались воєдино. Спочатку небагатьом було зрозуміло, що в польську літературу прийшов поет, котрому визначено було сказати в ній нове слово. Нове слово було почуте, коли Галчинського не стало. Через кілька років по смерті він став любов’ю Польщі.

Він з’явився на світ в Варшаві, в сім’ї залізничника, 23 січня 1905 року. Батька його звали Константи, а матір Ванда. Константи Галчинський народився талантом і став поетом. Його доля трагічна не тільки тому, що він поет, але і тому, що він поляк І половини ХХ століття. Він пройшов через всі кола пекла польської національної катастрофи 1939 року. Писав вірші, де були місяць, скрипка і музика Баха. Всі заплутані вузли його життя розрубала війна. 24 серпня 1939 року Константи Галчинський отримує мобілізаційну повістку. А вже 17 вересня він потрапляє в полон. Два вірші, датовані 16 вересня, - «Пісня про солдатів Вестерплятте » і «Сон солдата» - дружині поета Наталії передає один із друзів. А потім шестирічне табірне життя поета. Інколи до дружини, Наталії Галчинської, доходять вірші її чоловіка…

Кінець війни Галчинський зустрічає на кордоні Голандії. В літературних колах вже ходять чутки про його загибель. Знайомі в Італії по пам’яті збирають і видають том його віршів.

В 1946 році Константи Галчинський повертається на батьківщину та разом з родиною оселяється в Кракові.



  1. Слово вчителя.

Якщо Пушкін – сонце російської поезії, то Галчинський – зелений листок поезії польської. Його творчість ще мало відома в Україні, відкриття його багатопланової творчості попереду. Сьогодні з його творчості ми можемо дізнатися про долю маленької людини у вирі великої війни.

(Демонстрація наступного слайду)

Слово члена дослідницької групи.Про цього поета в літературній енциклопедії сказано лаконічно: «Альфред Маргул – Шпербер (народився 23 вересня 1898 року в м. Сторожинець, Буковина) – румунський поет, писав вірші німецькою мовою. Навчався в Чернівцях, Відні. Учасник першої світової війни. Після її закінчення жив в Америці, в 1924 році повертається в Європу, потім на батьківщину».

Німецькомовний поет Румунії був, як це визначено часом, євреєм. В якості псевдоніма він додав до свого простого прізвища ім’я матері (Маргула) і став Маргул – Шпербером. В 20-і роки його вже друкують в Німеччині, Австрії – скрізь, де читають німецькою. Думка всіх була єдиною – з’явився класик. А те, що він живе в Трансильванії – мало хто, де живе?

Та прийшли 30-і роки, його друзі поступово потрапляють в місця, про які сьогодні людство згадує з болем і жахом. Чистота його німецької мови не могла зрівнятися ні з чиєю, але… Все ж таки, завдяки друзям, його не зачепили. До кінця війни східноєвропейський єврей Маргул – Шпербер жив приватними уроками … німецької мови.

Виразне читання поезії.
По имени лагеря смерти
(переклад А.Чорного)
Я и забыл: под Веймаром был он.
Лишь помню я: там жгли людей в огне.
В названии его — как будто стон
ОБуковине, «буковой стране».

Исчезнувшая жизнь, забытый день —
Мой Бухенвальд, «лес буков», в голове:
Лежу мальчишкой, и лесная сень
Скрывает тучки в дальней синеве…
О века срам, что пачкает мечту!
Проклятьем память отдана врагу.
Название услышу ли, прочту —
О детстве больше думать не могу,

Ночным удушьем заползает в сон
Ужасная догадка: там, вдали
Пар облаков над полем вознесён,
Не дым ли это тех, кого сожгли?


  • Яким настроєм наповнив вас вірш?

  • Яка картина постає в вашій уяві, коли ви читаєте цей вірш?

Слово вчителя. Тема Бухенвальду ятрила рану багатьом поетам. В 1958 році в Німеччині відбулось відкриття меморіалу ІІ світової війни «Бухенвальд». На території колишнього табору смерті було зведено башту, увінчану дзвоном, набат якого повинен нагадувати людям про жертви фашизму і війни. Вже через дві години після цього повідомлення російський поет Олександр Соболєв прочитав своїй дружині Тетяні рядки:

Сотни тысяч заживо сожженных



Строятся

Строятся

В шеренгу к ряду ряд…

Композитор Вано Мураделі через два дні після прочитання віршів зателефонував Соболєву і сказав: «Пишу музику і плачу… Які вірші!»

Так народилась пісня «Бухенвальдський набат», яка вже більше сорока років застерігає людей – це не повинно повторитись!

Прослухайте пісню, та ще раз перечитайте рядки вірша А.Маргула – Шпербера. Що, на вашу думку, спільного та відмінного у змісті цих творів?



(Звучить «Бухенвальдський набат»).

Слово вчителя. Константи Галчинський та Альфред Маргул – Шпербер зустріли війну у зрілому віці 35-ти та 40- річними чоловіками. А наступних наших гостей війна наздогнала двадцятирічними.

Слово члена дослідницької групи. Семен (Саріо) Петрович Гудзенко народився 5 березня 1922 року в Києві. Італійське ім’я Саріо йому дала мати. Коли в 43-му його почали публікувати, поет написав матері: «Не лякайся, коли зустрінеш вірші за підписом «Семен Гудзенко» - це я, тому що Саріо не надто звучить з Гудзенко. Сподіваюсь, що ти не образишся…» Влітку 41-го записався добровольцем на фронт в мотострілкову бригаду. В лютому 42-го був важко поранений в тилу ворога. Після одужання працював в бригадній газеті «Перемога за нами», де друкував вірші з початку війни:

Будь проклят сорок первый год



И вмерзшая в снега пехота...

Гудзенко помер через вісім років після закінчення війни. Наслідки контузії, отриманої на фронті, повільно вбивали його. Як згадував Є.Долматовський: «Останні місяці життя поета – це новий подвиг, який по праву можна поставити поряд з подвигом Миколи Островського, Олексія Маресьєва. Прикутий до ліжка поет, знаючи, що недуга його смертельна, залишався романтиком, солдатом, будівником». Євген Євтушенко в антології «Спочатку було слово…» написав: «… був киянин, український єврей, російський поет Семен Гудзенко».

В своїх віршах він передав думки і почуття покоління, яке рвучко піднявшись з-за шкільної- студентської парти, пішло на фронт.

Його вірш «Нас не нужножалеть» став піснею завдяки композиторові В.Зубкову. Глядач почув її у кінофільмі «Циган» у виконанні МихаяВолонтира.



(Звучить пісня «Нас не нужножалеть» (сл. С.Гудзенко, муз.В. Зубкова)

Під час її прослуховування учні мовчки читають вірш, потімвиразне читання 1 учнем або ученицею.)

Виразне читання.

Нас не нужно жалеть, ведь и мы никого б не жалели. 
Мы пред нашим комбатом, как пред господом богом, чисты. 
На живых порыжели от крови и глины шинели, 
на могилах у мертвых расцвели голубые цветы. 

Расцвели и опали... Проходит четвертая осень. 
Наши матери плачут, и ровесницы молча грустят. 
Мы не знали любви, не изведали счастья ремесел, 
нам досталась на долю нелегкая участь солдат. 

У погодков моих ни стихов, ни любви, ни покоя - 
только сила и зависть. А когда мы вернемся с войны, 
все долюбим сполна и напишем, ровесник, такое, 
что отцами-солдатами будут гордится сыны. 

Ну, а кто не вернется? Кому долюбить не придется? 
Ну, а кто в сорок первом первою пулей сражен? 
Зарыдает ровесница, мать на пороге забьется,- 
у погодков моих ни стихов, ни покоя, ни жен. 

Кто вернется - долюбит? Нет! Сердца на это не хватит, 
и не надо погибшим, чтоб живые любили за них. 
Нет мужчины в семье - нет детей, нет хозяина в хате. 
Разве горю такому помогут рыданья живых? 

Нас не нужно жалеть, ведь и мы никого б не жалели. 
Кто в атаку ходил, кто делился последним куском, 
Тот поймет эту правду,- она к нам в окопы и щели 
приходила поспорить ворчливым, охрипшим баском. 

Пусть живые запомнят, и пусть поколения знают 
эту взятую с боем суровую правду солдат. 
И твои костыли, и смертельная рана сквозная, 
и могилы над Волгой, где тысячи юных лежат,- 
это наша судьба, это с ней мы ругались и пели, 
подымались в атаку и рвали над Бугом мосты. 

...Нас не нужно жалеть, ведь и мы никого б не жалели, 
Мы пред нашей Россией и в трудное время чисты. 

V. Етап підсумку .Урокпідходить до кінця. Разом з поетами повертаємось до Трептов–парку, де і попрощаємось з ними. Що об’єднує цих людей?(Вони однаково гостро сприймали події, учасниками яких стали проти власної волі, але за особистим вибором. Всі в довоєнному житті мали улюблену справу, яку ще більше почали цінити в мирні післявоєнні часи.)

Робота з епіграфом

Хто з вас після цього уроку усвідомив своє нове призначення - стати ланкою зв’язку між пам’яттю про загиблих і пам’яттю наступних поколінь людства? (Відповіді учнів)



Творча робота. Учні відповідають на проблемне питання уроку «Чому такого важливого значення набуває на війні життя кожної людини?»

Рефлексія.

  • Чи потрібно писати про війну?

  • Чому прочитані поезії можна вважати пам’ятником полеглим в боях солдатам?

  • Коли б ви були скульптором, який би пам’ятник поставили ліричним героям К.Галчинського, А. Маргула – Шпербера, С.Гудзенка, ?

VI. Домашнєзавдання.

  1. Підготувати виразне читання поезії , яка найбільше сподобалась на уроці.



Урок 18
Тема уроку. Друга світова війна в європейській поезії . Ю.Друніна («Зінка»), І.Вайсглас («Круки») та інші – 2-3 твори за вибором учнів і вчителя. Зображення трагедії Другої світової війни .

Мета уроку: ознайомити учнів з життям і творчістю Ю.Друніної та І. Вайсгласа; показати майстерність поетів в зображенні жахливих подій війни; визначити провідні думки творів; розвивати вміння виразного читання поезій; виховувати в учнів громадянське ставлення до проблем, порушених у творах , повагу до минулих подій, патріотизм.

Тип уроку: урок вивчення та аналізу художнього твору ( із замальовками життєпису поетів)

Наочні засоби навчання: комп’ютерна презентація за темою уроку, портрети поетів .

Реалізація на уроці змістових ліній літературної освіти

  • емоційно-ціннісна лінія:

розкриття значущості теми для суспільства, формування духовно-емоційного світу учнів, розвиток інтересу учнів до читання.

  • літературознавча лінія: ознайомлення учнів зі зразками європейської поезії.

  • культурологічна лінія: розгляд творів різних жанрів, в яких викривається фашизм.

Очікувані результати

Учень (учениця):

  • виразно читатиме вірші та аналізуватиме їх, звертаючи увагу на особливості втілення теми війни;

  • пояснюватиме провідні думки творів;

  • висловлюватиме особисте ставлення до проблем, що порушуються в творах, аргументуючи свою думку прикладами і цитатами з текстів.

Структура уроку

І. Етап орієнтації.

1. Вступне слово вчителя.

2. Словникова робота.

3. Асоціативна розминка.



ІІ. Етап ціле покладання.

  1. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Етап проектування.

  1. Вступна евристична бесіда.

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

  1. Художні розповіді учнів – членів дослідницької групи про життя і творчість поетів.

  2. Виразне читання поезій.

  3. Бесіда за прочитаним та аналіз віршованих творів.

V. Етап контрольно-оцінювальний.

1. Робота з епіграфом.



2. Творча робота.

VI. Домашнє завдання.

Проблемне питання уроку:

Чому такого важливого значення набуває на війні життя кожної людини?

Епіграф уроку:

Я порою себя ощущаю связной

Между теми, кто жив

И кто отнят войной.

Ю. Друнина
Хід уроку

І. Етап орієнтації.

Слово вчителя. Сьогодні ми продовжимо ознайомлюватись з відображенням у європейській поезії жахіть Другої світової війни. Героями нашого уроку стануть Ю. Друніна та І. Вайсглас

Словникова робота. Війна (від праслов’янського voi – погоня)

  1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами.

  2. Стан ворожості між ким-небудь, суперечка, сварка; боротьба.

Слово вчителя. Війна… Страшне слово. Страшніше, ніж смерть, тому що смерть – неминуче природне явище, а війна - страхіття, викликане злою волею інших людей.

Асоціативна розминка.

  • Що ви уявляєте , коли чуєте слово «війна»?

  • Що вам відомо про Другу світову війну?

  • Яка роль українського народу у цій війні?

Слово вчителя
На попередньому уроці ми вже порушували тему війни у європейській поезії. Сьогодні продовжуємо її з новими авторами.


ІІ. Етап ціле покладання.

Слово вчителя. Поезія років війни нас познайомить глибше з історичним минулим нашого народу. Розкриє перед нами той великий і страшний відрізок часу, який навіки закарбувався в народній памяті.

ІІІ. Етап проектування.

Бесіда.

  • Як наш народ береже пам’ять про загиблих у війні?

  • Як ви розумієте вислів «проявити вдячність до тих, хто загинув заради життя на землі»?

  • З творами яких поетів ми познайомимось на попередньому уроці? (Відповіді учнів)

Слово вчителя. Погляньте на фотографії. Ви помітили, що наша спільнота збільшилась? Ми чекаємо ще на людей, кого війна зачепила своїм крилом, і хто наблизив день перемоги для народів європейських країн та нашої Батьківщини. (Демонстрація слайду із портретними зображеннями Ю. Друніної та І. Вайсгласа).

IV. Етап організації виконання плану діяльності

Слово вчителя. Наша розмова піде про одну літературну легенду - Юлію Друніну. Вона сказала про себе: «Я родом не з дитинства, з війни…»:

Застенчивость. Тургеневские косы.

Влюбленность в книги, звезды, тишину,

Но отрочество поездом с откоса

Вдруг покатилось с грохотом в войну.

Слово члена дослідницької групи. Юлія Володимирівна Друніна народилась 10 травня 1924 року в Москві. Їй виповнилось сімнадцять, коли почалась війна. Було дуже образливо, коли її, сімнадцятилітню не взяли на фронт (брали з вісімнадцяти). Юля заздрила тим дівчатам, які були старшими на один рік, - вони могли попасти на фронт: в санінструктори, в стрілкові батальйони, в авіацію, в радистки:

Какие удивительные лица

Военкоматы видели тогда!

Текла красавиц юных череда (…)

Все шли и шли они –

Из средней школы,

С филфаков

Из МЭИ и из МАИ,

Цвет юности,

Элита комсомола,

Тургеневские девушки мои!

Вона і сама була такою – книжковою, романтичною. Здається, навіть не підозрювала, що існують жорстокість, грубість, горе… Останнього звідала по самі вінця:



Кто говорит, что на войне не страшно,

Тот ничего не знает о войне.

Кілька поранень, контузія – і 21 листопада 1944 року отримує документ « непридатна до військової служби ». З дитинства вона мріяла стати літератором, тому без вагань подала документи до Літературного інституту імені Горького, але їй було відмовлено. Тоді вона просто прийшла на лекцію разом зі студентами і залишилась. Ніхто не посмів відмовити заслуженій фронтовичці. «Як добре бути двадцятилітнім інвалідом!» - щиро раділа вона.

Через багато років під час поїздки по ФРН її, вже відому поетесу, запитали: «Як ви зуміли зберегти ніжність і жіночність після участі в такій жорстокій війні?» Вона відповіла: «Для нас весь сенс війни з фашизмом саме в захисті цієї жіночності, спокійного материнства, благополуччя дітей, миру для нової людини».

Слово вчителя. Ми знайомимось з її поезією «Зінка».


  • Спробуйте визначити тему вірша.

  • Якою ви уявляєте героїню? Якого вона віку?

  • Спробуйте передбачити події, які будуть описані в творі.

Виразне читання поезії.

Зинка

Памяти однополчанки - Героя Советского Союза Зины Самсоновой.

Мы легли у разбитой ели,

Ждем, когда же начнет светлеть.

Под шинелью вдвоем теплее

На продрогшей, сырой земле.

- Знаешь, Юлька, я против грусти,

Но сегодня она не в счет.

Где-то в яблочном захолустье

Мама, мамка моя живет.

У тебя есть друзья, любимый,

У меня лишь она одна.

Пахнет в хате квашней и дымом,

За порогом бурлит весна.

Старой кажется: каждый кустик

Беспокойную дочку ждет.

Знаешь, Юлька, я против грусти,

Но сегодня она не в счет...

Отогрелись мы еле-еле,

Вдруг нежданный приказ: "Вперед!"

Снова рядом в сырой шинели

Светлокосый солдат идет.

С каждым днем становилось горше,

Шли без митингов и знамен.

В окруженье попал под Оршей

Наш потрепанный батальон.

Зинка нас повела в атаку,

Мы пробились по черной ржи,

По воронкам и буеракам,

Через смертные рубежи.

Мы не ждали посмертной славы,

Мы хотели со славой жить.

...Почему же в бинтах кровавых

Светлокосый солдат лежит?

Ее тело своей шинелью

Укрывала я, зубы сжав,

Белорусские ветры пели

О рязанских глухих садах.

- Знаешь, Зинка, я против грусти,

Но сегодня она не в счет.

Где-то в яблочном захолустье

Мама, мамка твоя живет.

У меня есть друзья, любимый,

У нее ты была одна.

Пахнет в хате квашней и дымом,

За порогом бурлит весна.

И старушка в цветастом платье

У иконы свечу зажгла.

Я не знаю, как написать ей,

Чтоб тебя она не ждала...



* * *

Целовались.

Плакали

И пели.

Шли в штыки.

И прямо на бегу

Девочка в заштопанной шинели

Разбросала руки на снегу.

Мама!

Мама!

Я дошла до цели...

Но в степи, на волжском берегу,

Девочка в заштопанной шинели

Разбросала руки на снегу.

Слово вчителя. Після прибуття на фронт Юлія Друніна отримала призначення в 667-й стрілецький полк. В цьому ж полку воювала санінструктор Зінаїда Самсонова, яка загинула 27 січня 1944 року. Посмертно удостоєна звання Героя Радянського Союзу. Саме їй Друніна присвятила свій вірш.

Бесіда за прочитаним твором.

  • Яка особливість побудови твору? ( Діалог змінюється монологом)

  • Який рядок підкреслює протиріччя «жінка - війна»? («Девочка в заштопанной шинели»)

  • Які відчуття викликав вірш Ю.Друніної особисто у вас?

  • Який ідейний зміст твору?

Слово вчителя. Війна в житті Юлії Друніної закрила все. Більша частина її віршів – воєнної тематики, і ця тема проривалася в її творчості і через
двадцять, і через тридцять, і через сорок років після війни.
Слово члена дослідницької групи.

Підготовлений учень робить коротке повідомлення про життєвий і творчий шлях І. Вайсгласа ( демонструються слайди)

Іммануель ВАЙСҐЛАС (псевдонім: Іон Йордан) – виходець із заможної чиновницької родини єврейського походження, яка відзначалася своїми духовними запитами. І.Вайсґлас вважався улюбленцем муз: він чудово грав на фортепіано, писав вірші, багато перекладав.

Ще в гімназійні роки молодий поет опублікував у бухарестському часописі „Viaţa romanească“ (“Румунське життя”) німецькі переклади кількох віршів видатного румунського поета 20 століття Тудора Арґезі. В 1940 р. видав за підтримки Арґезі свій переклад знаменитої поеми національного румунського поета Міхая Емінеску „Luceafărul“ (“Вечірня зоря”) у вигляді окремої брошури. У так званий “російський рік” (1940/41) виникли поезії, які згодом були включені до неопублікованої збірки „Gottes Mühlen in Berlin“ (“Господні жорна в Берліні”).

В 1942 р. його разом з батьками депортували в один із “трудових” таборів Трансністрії (нині територія Вінницької області). Вайсґласам вдалося вижити, хоча вони сповна зазнали там нелюдських принижень і знущань. Цей трагічний досвід поет згодом втілив у віршах збірки „Kariera am Bug“ (“Каменоломня над Бугом”, Бухарест, 1947).

Вайсґлас повертається до Чернівців, проте вже наступного року емігрує до Бухареста. Там він працює музикантом у театрі, коректором у видавництві „Europolis“, згодом редактором у газеті „Romănia Liberă“ (“Вільна Румунія”). – Його друга поетична книга „Der Nobiskrug“ (1972), назва якої асоціюється з містичними уявленнями німецьких народних вірувань і може бути лише приблизно перекладена як “Останній рубіж” (мається на увазі останній перепочинок душі в її земних мандрах перед остаточним переходом у потойбічний світ), з’явилася тільки після перерви у чверть століття й була відзначена літературною премією румунської Спілки письменників. Основною і наскрізною темою творчості Вайсґласа стала трагедія Голокосту, яку він особисто пережив у Трансністрії. Подібно до П.Целана, він невтомно шукав для неї адекватного вираження, проте залишався при цьому в рамках традиційної поетики й метрики. Його новаторство полягало головним чином в ущільненні поетичного вислову, який він намагався довести до граничного стиснення, залишаючи у своїх віршах лише семантичний “каркас” знецінених слів. Він прагнув досягти якомога більшої лаконічності й виразності образної мови, скорочуючи кількість віршованих рядків до мінімуму.

Воістину титанічним звершенням став його переклад обох частин “Фауста” Й.В.Ґете (1957 і 1959, премія румунської Академії наук), який він опублікував під псевдонімом Іон Йордан. До творчих досягнень Вайсґласа варто віднести також переклади роману Ліона Фойхтванґера „Erfolg“ (“Успіх”, 1964), оповідних творів Франца Ґрільпарцера „Der arme Spielmann“ (“Бідний шпільман”, 1966) і Адальберта Штіфтера „Granit“ (“Ґраніт”, 1964). Над перекладами Штіфтера письменник наполегливо працював багато років, упорядкував і видав збірку його оповідань „Das alte Siegel und andere Prosa“ (“Стара печатка та інша проза”, 1970), підготував до друку переклад роману „Der Nachsommer“ (“Бабине літо”). В останні роки свого життя Вайсглас важко хворів. Поет помер від пухлини головного мозку.

Свій прах він звелів розвіяти над Чорним морем.



Виразне читання вірша « Круки».

Майбутнім не живем, його немає


Та може наостанок осягнем,
За що наc небо гнівно поливає
Цим градом чорних круків, мов вогнем.

А круків тих без ліку і без міри,


Летять зі свистом, моторош пройма.
Нема прихистку і немає сили,
Свист в голові триває, не вгава.
На цих шляхах зостанемось навіки,
Де мертві не довіряться живим,
Поляжем всі, розімкнуться повіки,
І зграї круків, і клубами дим.
Руками захиститися несила
Нехай у нас була б і сотня рук.
Туман спадає, ось - наступна хвиля,
І скоро смерть ухопить нас, мов крук.

Бесіда за прослуханим.

V. Етап контрольно-оцінювальний. Урок підходить до кінця.

Робота з епіграфом.

Перечитайте ще раз рядки Ю. Друніної:



Я порою себя ощущаю связной

Между теми, кто жив

И кто отнят войной.

Хто з вас після цього уроку усвідомив своє нове призначення - стати ланкою зв’язку між пам’яттю про загиблих і пам’яттю наступних поколінь людства? (Відповіді учнів)



Творча робота. Учні відповідають на проблемне питання уроку «Чому такого важливого значення набуває на війні життя кожної людини?»

Рефлексія.

  • Чи потрібно писати про війну?

  • Чому прочитані поезії можна вважати пам’ятником полеглим в боях солдатам?

VI. Домашнє завдання.

  1. Підготувати виразне читання поезії , який найбільше сподобалась на уроці.

  2. Представити однокласникам інші поезії, в яких втілюється тема Великої Вітчизняної війни.



Урок 19

Тема уроку : В.В.Биков «Альпійська балада». Особливості сюжету і композиції повісті, риси жанру балади в ній.

Мета уроку: доповнити короткі відомості про життя і творчість В. Бикова; визначити особливості сюжету і композиції повісті; розкрити ідею твору; вдосконалювати вміння учнів робити вміло аналіз художнього твору; виховувати повагу і любов до людей.

Тип уроку: урок вивчення та аналіз художнього твору (з розповіддю про життя і творчість письменника).

Наочність :презентація «Життя та творчість Василя Бикова»

Очікувані результати

Учень (учениця):

  • знатиме основні факти біографії В. Бикова, усвідомлюватиме його життєву та творчу позицію;

  • визначатиме тему, сюжетні лінії твору, особливості його композиції;

  • висловлюватиме власні судження щодо теми війни

Хід уроку

І.ВСТУП

1. Вступне слово вчителя.

Життя і смерть, любов і ненависть, жертовність і зрада, добро і зло ці поняття були завжди пріоритетними у розв’язанні проблем війни і миру, конфлікту особистості з антиприродним нищенням і руйнації. Сьогодні ми продовжимо розмову на цю тему.



  1. Виразне читання поезій про війну, які учні готували за

власним вибором ( учні аргументують власний вибір поетичного твору).

ІІ. Етап цілепокладання.

  1. Формування пізнавального інтересу.

Життєву позицію цього письменника можна визначити трьома

словами: совість, достоїнство, мужність. В його творах мало

батальних сцен, ефектних історичних подій, основна увага автора

зосереджена на відчуттях пересічного солдата великої війни.



ІІІ. Етап проектування.

  1. Обговорення плану роботи, що передбачається виконати.

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

  1. Слово вчителя. Неординарністю в осмислення внутрішнього світу людини, злетів і падінь в найекстремальніших ситуаціях воєнного лихоліття, непомітного героїзму у буденних епізодах війни відзначались повісті білоруського письменника – фронтовика Василя Бикова – твори, які по праву можна віднести до світових шедеврів прози ХХ століття.

Біографічні відомості про Василя Бикова.

Учень 1.Василь ВолодимировичБиковнародився 19 липня 1924 року в біднійселянськійродині в с. БичкиУшацького районуВітебськоїобласті.

Навчався на скульптурному відділенні Вітебського художнього училища. Коли почалася війна, Бикова направили в інженерний батальйон, на будівництво оборонних укріплень, потім брав участь у важких боях на Південно-Західному фронті, після закінчення Саратовського піхотного училища воював на 2-му і 3-му Українських фронтах. Двічі поранений. Батьки отримали повідомлення про його загибель. З діючою армією пройшов Румунією ,Болгарією, Угорщиною, Австрією; старший лейтенант, командир взводу полкової, потім – армійської артилерії. Демобілізований в 1947 році. Працював у Гродно.



Учень 2. З 1947 року друкується. З 1972 по 1978 роки – секретар Гродненського відділення Спілки письменників Білорусії. Весною 1989 року обраний депутатом З’їзду народних депутатів СРСР.

У 1990 – 1993 роках – президент об’єднання білорусів світу «Батьківщина».

Покинув Білорусь в кінці 1997 року. Спочатку на запрошення ПЕН – центру (організація, яка займається захистом прав творчої інтелігенції) у Фінляндії проживав у околицях Хельсінкі, потім отримав запрошення ПЕН – центру ФРН, переїхав до Німеччини.

Учень 1. Творчу біографію прийнято відраховувати з оповідань, написаних в 1951. Герої – молоді солдати і офіцери з трагічною фронтовою долею – визначать на роки вперед особливості його прози. Твори писав білоруською мовою, найчастіше сам перекладав на російську.

Учень 2. Народний письменник Білорусі (1980), Герой Соціалістичної Праці (1984). Державна премія (1986). Ленінська премія (1986).

За творами Бикова зняті фільми:



  • «Третя ракета» (1963)

  • «Альпійська балада» (1966)

  • «Дожити до світанку» (1975)

  • «Вовча зграя» (1976)

  • «Обеліск» (1977)

  • «Сходження» (за повістю «Сотников», 1977)

  • «Знак біди» (1985)

Написані музичні твори :

  • балет «Альпійська балада» (1967, музика Євгена Глєбова)

  • опера «Стежкою життя» (1980, музика Генріха Вагнера, за «Вовчою зграєю»).

Народний письменник Биков прожив нелегке життя. Починаючи з середини 90-х років, йому довелось пережити і нападки в державній пресі, і заборону творів. В 2003 році важкохворий письменник повертається в Мінськ, де йому залишилось жити зовсім недовго. Символічною стала дата смерті людини, відданої своїй темі в літературі і долі – 22 червня 2003 року.

  1. Історична довідка (Слово вчителя, супроводжується слайдовою презентацією).Один із дослідників творчості Бикова зауважив, що в серці письменника «… б’ється попіл спалених білоруських сіл».

Дійсно, за роки війни на території Білорусі фашистами було спалено 186 сіл, де не залишилось жодної сім’ї; там же було біля 260 таборів смерті, загинуло 2 млн. 230 тисяч чоловік - кожний четвертий житель цієї багатостраждальної країни.

Яке почуття домінує у вас, коли ви повторно переглядаєте кадри зйомок концтаборів та проектуєте такі події на власне життя? (Страх).

Головною в творах Бикова є не подія війни, а людська реакція на цю подію, і головною проблемою його творів є проблема подолання страху.


  1. Повідомлення учня. Передісторія створення повісті.

Василь Биков згадував:

“Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах.

Тут був глибокий тил німецького рейху, і тут, як повсюди в його тилу, було багато працюючих на війну промислових підприємств, в тому числі всіляких таборів.

Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали нової команди. Довжелезна колона артполку завмерла на вуличці.

І раптом біля однієї з дальніх машин на очі потрапила дівчина – худорлява, чорноволоса, в смугастій куртці і темній спідниці, вона перебирала поглядом обличчя бійців і заперечно хитала головою. «Хто є Іван?» - запитувала вона. Звісно, Іванів у нас було багато, але ні один з них не здався їй тим, кого вона шукала. Ми запитали, якого саме Івана вона розшукує. Дівчина розповіла приблизно таке: її звати Джулія, вона італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування воєнного заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька днів вони блукали в горах, голодні та холодні, перейшли гірський хребет і одного туманного ранку напоролись на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули до табору, а що сталося з Іваном, вона не знає.

Я згадав про цю історію через 18 років, коли почав літературну діяльність. І тоді я написав все те, що ви прочитали в «Альпійській баладі».



  1. Бесіда на виявлення первинного читацького сприйняття.

  • Як читали цей твір ви? (Повість читається одним подихом. Цьому сприяють і напружений сюжет, і контраст між світлим почуттям кохання і тією трагічною ситуацією, в якій опинилися двоє молодих людей)

Учитель. Автор змушує читачів не відриваючись слідкувати за розвитком подій, переживати разом з героями і співчувати їм.

  • Коротко розкажіть про героїв. Хто вони?(В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка . Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його ,зробила сильним і витривалим. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, - з гіркотою думає Іван, - плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”.

Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням)

  1. Визначення жанрової приналежності твору.

Учитель. Пригадаймо особливості повісті.

( Повість –прозовий жанр описово – оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя. В ній:

- описано низку епізодів, які складають період життя головного персонажа;



- більше подій і діючих осіб, ніж в оповіданні.)

- Чи є «Альпійська балада» повістю? Якщо так, то повістю якого типу? Ця повість – соціальна, пригодницька, любовна, філософська, сентиментальна, мелодраматична? Можливо, інша?(Лірична)

- Вчитаймось в назву – «Альпійська балада». Чому «Альпійська» - зрозуміло – за місцем розвитку подій. А про що говорить поняття «балада»?

(Баладний жанр, як правило, належить до поетичних форм, до ліро-епосу фантастичного, героїчного чи родинно-побутового змісту, з трагічними фіналами, з загадково-таємничими елементами, уривчастими повіствуваннями, драматичними діалогами.)

Складання таблиці «Реалістичне та романтичне у творі»

Романтичне

Реалістичне

Звернення до вічних ідеалів кохання і краси




Історична тема, трагізм

Зображення конкретних історичних обставин, з якими співвіднесені вчинки героїв

Драматичний діалог (зображення романтичного двомир’я: почуття, бажання людини перебувають в протиріччі з оточуючою дійсністю.





Учитель. Повість В.Бикова «Альпійська балада» - реалістичний прозовий твір, однак вжита у назві твору жанрова номінація цілком вмотивована, адже в ній письменник змальовує таке кохання, яке в результаті перемагає все: холод і голод, муки і страждання, війну і смерть.

  • Сформулюйте тему твору.

  • Як вона реалізується в сюжеті?

  • Скільки сюжетних ліній в повісті? Які? З ким /чим вони пов’язані?(Дві сюжетних лінії . Перша – минуле Івана Терешка, його участь у боях, поранення, госпіталізація, втечі з концтабору, оточення й полон; друга – колізії втечі з табору і кохання Івана й Джулії).

  • Скільки часових пластів у цьому творі? Поясніть. (Теперішнє – лист героїні, яка залишилась жити, минуле – поневіряння білоруського солдата й італійської дівчини під час втечі з концтабору).

  • Чому письменник в порівняно невеликому за обсягом творі вводить часові пласти? (Це дуже важливо, адже для справжніх людських почуттів немає часових або просторових обмежень).

Особливості композиції твору.

  • Яка побудова повісті «Альпійська балада»? (Твір складається із 24 розділів; також лист – замість епілогу; вставні частини – 4, в яких розповідається про те, як Іванові вдалося здійснити втечу з табору; вставка – сон Івана (він символічний); спогади про дівчину свого друга та про невдалі втечі з табору)

- Яка роль вставних частин?

V. Етап контрольно-оцінювальний.

1. Підсумок уроку.

2. Рефлексія «Рефлексивний екран». Учні по колу висловлюються, вибираючи початок фрази з рефлексивного екрану на дошці:

Сьогодні я дізнався…

Було цікаво…

Було важко…

Я виконував завдання…

Я зрозумів, що можу…

Я відчув, що …

Я навчився…

Я зміг…

Я спробую…



Урок дав мені для життя…

Мені захотілося…



VI.Домашнє завдання

  1. Дібрати цитати до характеристики образів Івана та Джулії.

  2. Дати письмову відповідь на запитання «В чому ви вбачаєте завдання письменника, який пише про війну?»

  3. Спробуйте від імені сина Івана та Джулії написати листа своїм батькам.

Ротко Т.М. , Ніжанківська

вчителі зарубіжної літератури

ДунаївецькогоНВК,

ЗОШІ-ІІІст., гімназія

Урок 20
Тема: Джеймс Олдрідж. «Останній дюйм». Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання.

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Дж. Олдріджа; розвивати навички переказу оповідання, виразного читання, усного зв’язного мовлення, словесного малювання, уміння визначати ключові епізоди, формулювати основну думку твору, висловлювати міркування з приводу даної проблеми; виховувати повагу до старших, прагнення порозумітися з ними.

Обладнання: портрет письменника, виставка його книг, тексти оповідання «Останній дюйм».

…Або все почнеться, або остаточно урветься… Д Дж. Олдрідж

На це варто витратити час. Д Дж. Олдрідж
Хід уроку

І. Презентація теми та мети уроку

Слово учителя. Проблема взаємин дорослих і дітей існувала в усі часи. Людям різного віку складно зрозуміти один одного. Живучи в колі рідних і близьких людей ми часто не замислюємося над тим, яку відповідальність несемо за їхню долю. І лише в критичних ситуаціях людина усвідомлює як важливо вчасно зрозуміти, в чому саме полягає ця відповідальність. Один із художніх творів англійського письменника Джеймса Олдріджа саме і присвячений такій делікатній грані людського спілкування, як стосунки батьків і дітей.

Як побудувати здорові родинні стосунки? Чому виникає непорозуміння, відчуження між рідними людьми? Як допомогти людям, переобтяженим нескінченними турботами, усвідомити важливість психологічного контексту стосунків, душевного стану – свого і найближчих. Про це все ми і поговоримо на уроці.



2. Бесіда за статтею підручника «Джеймс Олдрідж».

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Бесіда на повторення.



- Дати визначення новели.

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово учителя. Сьогодні ми не будемо повторювати біографію письменника повністю. Згадаємо лише найяскравіші факти його життя.

1.1. Що вам відомо про родину письменника?

Приблизна відповідь учнів: Дитячі та юнацькі роки письменник провів у Австралії, де він народився 10 липня 1918 року, де виріс і сформувався як особистість. Його батько – Вільям Томас Олдрідж – був корінним лондонцем, мати – Едіт Квейль – народилася у Кеслтауні на острові Мен. Сім’я проживала у невеличкому глухому селі Уайт Хіллс штату Вікторія, а дерев’яний будиночок називався «Уейвертрі» (дерево, що хитається). Незабаром родина Олдріджів переїхала до провінційного містечка Суон Хілл, розташованого у долині річки Муррей. В оповідання «Батькова сорока» Джеймс Олдрідж передає зворушливу атмосферу провінційного життя: «Будинок стояв у величезному саду – найбільшому саду в усьому містечку. Овочами й фруктами в нас займався батько, зате чудовий квітник опікувала виключно мати, і вона вкладала в нього всю свою тугу за рідною Англією. Жили ми тихо і відлюдно, як належить добропорядній англійській родині, що являє собою окрасу міста». Джеймс був п’ятою дитиною в родині. За традицією він дістав одразу кілька імен – Гарольд, Едвард і Джеймс. Хлопчикові це не подобалося, і батьки зупинилися на останньому. Заробіток батька був невеликий, а тому одяг ніколи не купували, його шили й перешивали, передавали від старших молодим. Олдрідж учився у державній школі, де виявився його глибокий інтерес до літератури, мистецтва та музики.

1.2. Як розпочалася літературна діяльність Джеймса Олдріджа?

Приблизна відповідь учнів: Батько Джеймса Олдріджа був журналістом, редактором газети. Тому зовсім не дивно, що син вирішив продовжити його справу. У 1938 році 20-річний Джеймс переїжджає до Англії і вступає до Лондонського університету. Після успішного його закінчення Олдрідж працює в редакції газети. Він поринув у політичне життя і брав участь навіть у громадянській війні в Іспанії, захоплювався героїзмом її захисників. Під час радянсько-фінської війни перебував у Фінляндії як військовий кореспондент. З початком другої світової війни Олдрідж був на різних її фронтах: у Греції, Єгипті, Норвегії, Радянському Союзі. Протягом війни письменник тричі приїздив до Москви.

У повоєнні роки він багато подорожував. Особисті враження від побаченого і почутого лягли в основу творів письменника.

Творчий доробок Олдріджа різноманітний за жанром і тематикою. Це лірико-філософські твори, романи, оповідання, новели.

1.3. Про які захоплення письменника ви знаєте?

Приблизна відповідь учнів: творам Дж. Олдріджа притаманна документальна точність, переконливість. Він писав про те, чого не відчував, що сам на собі не випробував. Захоплення авіацією, підводним плаванням теж переніс на сторінки своїх творів. Мистецтво пілотажу захопило Дж. Олдріджа ще у Лондоні, де 1938 року він вступив до авіаційної школи і незабаром уперше піднявся в повітря. Олдрідж освоював небо з такою самою впевненістю, з якою пізнавав землю, а зробивши небо «своїм» попрямував «під воду». У 1955 році він написав своєрідний навчальний посібник для любителів підводного спорту «Підводне полювання для недосвідчених англійців». Жартуючи, Олдрідж казав, що ніколи не сподівався, що його молодший син Томас буде першим з тих, у чиїй долі цей його твір відіграє вирішальну роль: підводне полювання стане пристрасним захопленням хлопця. Ще в дитячі роки майбутній письменник часто чув розповіді рибалок про акул. Доводилося йому також бачити на власні очі скалічених морськими хижаками людей. А після війни не раз випадала нагода побачити акул під час підводних зйомок. Одного разу – це було поблизу Каїра – Олдрідж поїхав у так звану акулячу бухту. Взагалі його підводний арсенал склався не лише з кінокамери, а й акулячої клітки (вона описана в оповідання), сидячи в якій, можна було почувати себе безпечно в «підводному царстві». Але цього разу клітку довелося залишити в Каїрі, бо вона не вмістилася в автомобіль. Письменник – кінооператор опинився в становищі свого майбутнього героя Бена…В той день на плівку було знято «товариство» з восьми акул. Не дивно, що оповідання «Останній дюйм» та «акуляча клітка» справляють враження достовірної розповіді очевидця.



2. Учитель: Але постійним захопленням письменника було мистецтво, зокрема література. Джеймс Олдрідж прекрасно знав усю європейську літературу, а також американську і австралійську. Уже цікавим є той факт, що письменник був в Україні, відвідував Крим. У Києві зустрічався з читачами. Давав інтерв’ю. 11 березня 1964 року київська «Робітнича газета» надрукувала статтю «І в мені частка України». У ній Олдрідж писав: «Україна нагадує мені країну мого дитинства Австралію. На мою думку, будь-який український хлопчик може впізнати себе в героях моїх дитячих оповідань.

А от свої оповідання «Останній дюйм» та «Акуляча клітка» Олдрідж написав під час перебування на Чорноморському узбережжі Кавказу у 1957 році. Вперше російською мовою «Останній дюйм» надруковано у журналі «Огонек», №37 за 1957 рік. Українською мовою новела була надрукована у збірці «Хлопчик з лісового берега» у Києву (1959). В 1958 році режисери Теодор Вольфович та Микита Курихін зняли фільм «Останній дюйм», який на Всесоюзному кінофестивалі отримав першу премію. Твори Олдріджа перекладено сорока мовами світу.



3. Учитель: У творі ви зустріли чимало незрозумілих слів, понять. Давайте звернемося до них і з’ясуємо їх лексичне значення.

4. Словникова робота:

Фут – одиниця довжини в англійській системі мір, рівна 12 дюймам, або 30,48 см.

Миля – одиниця довжини, яка використовується тепер здебільшого у морській справі, рівна 1852 метрам.

Хамсин – сухий та спекотний вітер у Єгипті, що дме з пустелі.

Авантюра – ризикована, сумнівна справа, розрахована на випадковий успіх, без урахування реальних можливостей і приречена на провал.

5. Учитель. Я заздалегідь запропонувала вам розділитися на групи:

1 група - географи;

2 група – біологи;

3 група – психологи;



6. Дослідницька робота.

Так як Бену, головному герою новели «Останній дюйм» доводилося доволі часто з ризиком для життя проводити підводні зйомки морських хижаків Червоного моря, я б хотіла, щоб ви послухали наших географів, які підготували повідомлення про унікальні особливості Червоного моря.



1 географ. Червоне море – це найтепліше і найближче до Європи тропічне море. Воно заповнює собою вузьку, майже прямолінійну тріщину між Середземним морем і Індійським океаном. Зліва – Африка, справа – Аравійський півострів. Проте знаходячись між двома водними стихіями, Червоне море має свої унікальні особливості. По-перше – це найсолоніше море у світі. Величина солоності осягає 41,5 проміле. Тоді як в сусідньому Середземному – показник коливається від 36 до 39 проміле. Це пояснюється вельми просто. Адже поряд – найбільша пустеля світу – Сахара. Тому надходження прісних вод дуже невелике. Зате випаровування з його поверхні величезне: за рік випаровується шар води завтовшки три з половиною метри.

2 географ. По-друге, Червоне море найтепліше на Землі (середня температура в лютому в північній частині +23С, в серпні +27С). І це водне поєднання солоності з чистотою і теплотою є оптимальним середовищем для розвитку коралів. Ще одне з чудес Червоного моря – його відпливи і припливи. Під час відпливу можна спостерігати вражаюче видовище. Там, де ще недавно до самого горизонту тягнулася підводна морська гладінь, раптом виявляєш піщані лисини, а вода ледь досягає колін. Червоне море живе в режимі півдобових припливів, і перепад рівнів його дзеркала досягає в бухтах 1,5 – 1,6 метри – майже людського зросту. Не можна не пригадати із цього приводу старозавітну легенду про вихід євреїв з Єгипту, коли Мойсей, виконуючи Божу волю, простягнув руку над водою і примусив хвилі розступитися.

Учитель. Про казковий підводний світ Червоного моря розповість нам група біологів.

1 біолог. Головна визначна пам’ятка Червоного моря – його неповторний підводний світ. Уявіть собі на мить картину. Спекотна африканська ніч. Море. Візантійське торгове судно поволі рухається по хвилях, що підганяється ледве відчутним вітерцем. Всі давно сплять. Тільки одна людина – вартовий, який дивиться тільки вперед, безперервно борючись зі сном, утомлено вдивляється в тиху водну гладінь. І раптом: «Боже мій! – зовсім недалеко від корабля, прямо з глибин морських, піднімається на поверхню дивна істота. Не то риба, не то людина. Випрямившись на повний зріст, вона невідривно, з цікавістю розглядає судно. Моряк перелякано тре очі, але коли бачення не проходить починає нестямно кричати: «Русалка! Русалка!». Його крики різко розривають нічну тишину, а істота, також раптово і з’явилася, зникає…

Представили? Ця середньовічна легенда була широко поширена серед європейських мореплавців. Втім, легендою її можна назвати тільки наполовину. «Русалка», яку бачили моряки, дійсно існує. Правда називається по-іншому – дюгонь звичайний. Ця дивна неповоротка тварина досить значних розмірів: його довжина може сягати трьох метрів , а вага чотирьохсот кілограмів. Нешкідливий вегетаріанець – харчується водоростями. Але найголовніше – самка годує дитинча у вертикальному положенні. Звідси і виникає ілюзія, ніби дюгонь стоїть на поверхні води. Мешкає ж ця дивовижна тварина тільки в одному місці на земній кулі – в Червоному морі.



2 біолог. Разом з таким дивним створінням, як дюгонь, в його надрах мешкає більше чотирьохсот видів риб. Причому понад 20 відсотків ніде, окрім як тут, не зустрічаються. Чого коштують одні тільки назви: риби – ангели, риби – клоуни, султанки! Ніби потрапляєш в казкову країну! А доповнене химерними підводними садами, фантастичними замками – коралами, це відчуття стає реальністю.

Є тут і свій імператор: риба – наполеон. У просторіччі – губан. Правда, коронували його не через силу і потужність (хоча в довжину він досягає двох метрів), а за характерний виступ на голові. За бажанням в нім можна вгадати схожість з легендарним трикутним капелюхом французького завойовника. Риба – наполеон віддає перевагу верхньому ярусу моря, вона якби з висоти свого положення спостерігає за своїми підданими.

А ось і мурена злобно протискається своїм довгим, позбавленим луски тілом ближче до рифів. Втім, злість її досить таки удавана. Страх, зазвичай викликає те, що безперервно відкривається і закривається паща цієї рибини.

Створюється таке враження, немов вона приміряється, я к би вас зручніше заковтнути. Але нічого не поробиш…просто риба так дихає. Насправді це вельми сором’язлива істота, що віддає превагу самоті світського життя. І тому турбувати її не рекомендується. Той, хто нехтує попередженням може сильно поплатитися – зуби мурени дуже гострі, та ще при цьому заломлені всередину.



3 біолог. Ще одне підтвердження тому, які незвичайні деколи бувають творіння матінки природи – моїсеєва камбала. Маленька рибка, здатна сама протистояти акулі! Уявіть собі боксера якнайлегшої ваги, яка в першому ж раунді спокійно нокаутує, скажімо, Майкла Тайсона. Вражає? У Ізраїлі в лабораторії «Еллат» цю рибку помістили в басейн з акулою. І коли грізний хижак, роззявивши пащу, був вже готовий проковтнути здобич, трапилося несподіване: паща не захотіла закриватися. Просто рибка виділила якусь молоко подіну речовину, яка паралізувала щелепи акули.

4 біолог. До речі про акул – їх в Червоному морі велика кількість. З 500 видів акул 44 помічено в Червоному морі. Близько десяти з них дуже поширені в північній частині моря. Про цих тварюк, що наполовину складаються з щелеп, написані тисячі книг, зняті сотні кінофільмів, їх поведінку вивчають десятки вчених мужів. Акули Червоного моря – типові представники свого численного сімейства. Зустріч з ними не обіцяє нічого хорошого. Акули бачать світ у чорно-білому зображення. Погано чують, але мають тонкий нюх та бокову лінію, яка дає змогу акулі на відстані 300 метрів почути велику рибину. Зуби акули мають форму трикутника і розташовані у 5 – 6 рядів, а інколи в 15 рядів. За 10 років акула може зносити 24 тисячі зубів, які ростуть зі шкіри на відміну від зубів більшості хребетних у яких вони приростають до кістки. Сила тиснення щелеп акули сягає 18 тонн.

5 біолог. Акула – хижак і атакує все, що їй здається здобиччю: рибу, черепах, морських птахів, братів - акул. Так, у шлунку великої китової акули було знайдено цілого коня в іншій – голову та частину тулуба крокодила, трьох птахів та пачку тютюну. До речі, китова акула – справжній велет і мрія кожного дайвера. Це найбільша із сучасних риб. Ця акула живе на поверхні в пошуках планктону та рачків. Уявіть собі, що повз вас пропливає риба завдовжки 13 метрів!!! Жах! Але, попри колосальні розміри, китова акула не є небезпечною, ця миролюбива та привітна акула, яка залюбки підпускає до себе пірнальників. Втім потрібно сказати , що останнім часом багато дослідників доводять, що акули зовсім не агресивні. Просто їх не треба провокувати. Наприклад, якщо ви раптом опинилися в місця їх можливого проживання, не кидайтеся навтіки, не бийте по воді руками і нога і взагалі уникайте дій, які роблять вас схожими на поранену здобич. Якщо ви помітили хижака здалеку, спокійно пливіть собі. Не варто від нього тікати – все одно наздожене. Набагато краще і правильніше розвернутися до акули особою і продемонструвати свій спокій і дружній настрій. Ну і зовсім вже не варто годувати цих тварин. Це все-одно, що разом з кормом пропонувати себе як десерт.

7. Учитель. Ви прослухали змістовну розповідь про Червоне море та його підводний світ, а тепер давайте звернемося до змісту новели «Останній дюйм».

Англійська родина живе в Єгипті. Бен – досвідчений американський пілот, від послуг якого відмовилася нафтоекспортна компанія «Тексєгипто». Його дружина Джоанна покинула сім’ю і виїхала в Англію, залишивши Бену десятирічного хлопчика Деві. Заради сина Бен готовий на будь-який заробіток, який час від часу йому підкидає Джеффорд, який торгує сенсаційними матеріалами підводних зйомок.



8. Учитель. Отже, яким було ставлення батьків до Деві? (Байдужим. Хлопчик ріс самостійно, розумів, що батьки ним не цікавляться)

9. Учитель. Оскільки хлопчик залишився один, без матері, батько вимушений був взяти його з собою під час т до Акулячої бухти. Хлопчик давно мріяв про експедицію з батьком і тому охоче погодився.

- Опишіть місцевість, яку Олдрідж називав Акулячою бухтою, спираючись на текст оповідання (діти зачитують текст).



10. Розповідь учителя про Акулячу бухту сьогодення.

11. Проблемні запитання.

- Як ставиться батько до Деві під час польоту? (Роздратовано, різко, неуважно).

- Давайте подивимося на кадр з кінофільму «Останній дюйм» (великим планом подається обличчя Бена).

- Які почуття виражає вираз обличчя батька? (зневагу, роздратування, ніякого співчуття до сина).

- А що виражає заплакане обличчя хлопчика? (розгубленість, страх, розпач, біль).

- Чи потурбувався батько про сина заздалегідь, чи підготував усе необхідне для нього? (звичайно, ні) (учні підтверджують свої відповіді тестом)

12. Учитель. Отже, на цьому етапі стосунків батька та сина ми бачимо таку глуху стіну відчуження між ними, абсолютне непорозуміння. Таким чином, уже з перших сторінок новели Джеймс Олдрідж загострює нашу увагу на проблемі взаємин батьків і дітей.

  • Як ви вважаєте, має місце ця проблема сьогодні? (учні висловлюють свої думки стосовно даної проблеми)

Учитель. А тепер давайте звернемось ще до одного кадру кінофільму (самотній хлопчик на березі моря).

  • Який епізод твору зображено на даному кадрі? (розгублений, самотній хлопчик на березі моря чекає батька)

  • Підпишіть цей кадр словами з тексту (учні зачитують цитати з тексту)

  • Що ви можете сказати про стан душі хлопчика? (він відчуває себе дуже самотнім)

13. Бесіда.

- Що трапилося з Беном під час підводних зйомок? (учні відповідають, цитуючи текст)

- Про кого відразу ж він починає думати? (Мабуть, чи не вперше Бен зрозумів, що відповідає за життя сина. Адже, якщо його не стане, Деві залишиться сам, і хлопчика не скоро знайдуть у цій пустелі, якщо взагалі знайдуть).

- Як ви вважаєте його попереднє ставлення до Деві було виявленням нелюбові батька до сина? (Ні, його неуважність пояснюється зайнятістю, пошуками роботи, конфліктними стосунками з дружиною).

Бен зрозумів, щоб врятувати себе і сина, треба знайти шлях до серця, душі, свідомості своєї дитини.


  • Як змінюється ставлення батька до сина? (Бен намагається зрозуміти, про що думає син, старається розгледіти вираз його обличчя, підбирає необхідні слова, розмовляє з ним лагідно, не хоче його налякати).

Підтвердіть цю думку словами з тексту.

  • Визначте епізод найвищої напруги в новелі (Хлопчина вперше сідає за штурвал літака. Дитина в страшенному напруженні веде літак з підказки батька, який постійно втрачає свідомість. Ціною неймовірних нелюдських зусиль хлопчик із честю вийшов з цього важкого випробування).

  • Як Деві долає останній дюйм? Зачитайте (Діти читають уривок «Залишилась хвилина до посадки…)

  • Зверніть увагу ще на один кадр кінофільму «Бен і Деві в літаку після приземлення» (обличчя Бена, повернене до сина подається великим планом).

  • Що виражає тепер обличчя Бена? (здивування, захоплення, радість, гордість за сина)

  • Які почуття виражає обличчя Деві в даний момент? (На його очах знову сльози. Але це вже не сльози відчаю, розпачу, образи, а сльози радості).

В екстремальних умовах батько і син зуміли зробити найголовніший вчинок в своєму житті - вчинок, який допоміг їм врятуватися, подарувати життя, повірити, знайти один одного, дістатися до самого серця, хоча це було страшно складно, складно для обох.

А тепер настав час з’ясувати, чому новела має таку назву. У короткому тлумачному словнику української мови слово дюйм (застаріле слово) означає – одиниця міри довжини, близько 25 міліметрів. У творі останній дюйм – це зовсім маленька відстань, яка розділяла батька і сина, відстань їхньої недовіри, непорозуміння. Ціною величезних зусиль і непоправних втрат цю відстань їм пощастило подолати. Батько відкрив для себе риси характеру та якості, які раніше не бачив у сина, про які навіть не здогадувався. Син побачив, що батько його любить. Ціною надзвичайних випробувань вони знаходять шлях до серця один одного. Цим шляхом вони й будуть намагатися йти в подальшому житті. Це і є авторське вирішення проблеми взаємин батька та сина в новелі Джеймса Олдріджа «Останній дюйм».

Давайте спробуємо дослідити причини непорозумінь між батьком і сином та надати поради щодо виходу із конфліктної ситуації. До речі, що таке конфлікт?

14.Словникова робота.

Конфлікт – це зіткнення поглядів, смаків, уявлень. Це той маленький вузлик, не розв’язавши якого не можливо йти далі.

15. Творче завдання

Групі психологів були дані випереджальні завдання:

1. «Надати пораду Бену як встановити духовний контакт з сином»;

2. «Попробуйте переконати Деві, що батько його любить» (група психологів робить повідомлення за даними завданнями).



ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Учитель. Ви прослухали поради наших психологів щодо взаємопорозуміння між батьком і сином. Останнє запитання в анкеті, яку ми проводили, було таке: «Якими би ви хотіли бачити ваші стосунки з батьками?» ( учитель зачитує уривки з відповідей учнів)

  • Я хотів би, щоб батьки мене розуміли;

  • Хочу, щоб батьки довіряли мені, ставились до мене як до дорослої людини;

  • Я хотіла би, щоб батьки мене не чіпали;

  • Я б хотіла, щоб ми більше вільного часу проводили разом;

  • Хочу, щоб батьки ніколи не кричали на мене;

  • Я хотів би, щоб мені давали змогу бути більш самостійним;

  • Я хотів би, щоб наші стосунки і надалі були такими хорошими як зараз.


2. Заключне слово вчителя. Хочу сказати вам, діти, що в сьогоднішньому складному житті ваші батьки також мають багато проблем. Вони зайняті, заклопотані, їм постійно не вистачає часу. Саме тому вони бувають іноді неуважними до вас. Можливо, інколи вам необхідно зробити перший крок назустріч, постаратися зрозуміти своїх батьків, запропонувати спільну справу, що об’єднає вас, щоби врешті-решт ви змогли здолати той останній дюйм непорозуміння, який існує між вами.

Останній дюйм, який розділяє всіх і все нелегко подолати, але можливо». Оповідання «Останній дюйм» - це своєрідний глибокий роздум про вічні цінності людського життя, про становлення людини, про духовне зближення батьків і дітей. Бажаю вам повного взаєморозуміння з вашими батьками, справжньої духовної близькості.



ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати цитати до образу Деві, які свідчать про його змужніння.


Урок 21

ТЕМА. Д. Олдрідж. «Останній дюйм». Формування характеру Деві в надзвичайних обставинах.

Мета уроку:використовуючи глибинний зміст тексту, дослідити, як проявляється характер людини в екстремальних ситуаціях. Вирішити питання: «Що формує характер дитини?»;розвивати навички аналізу тексту і вміння характеризувати героїв на основі вчинків та думки інших героїв, розуміти значення символічних образів;

  • виховувати вміння розуміти, поважати і прощати один одного; прагнути духовної єдності поколінь;

Обладнання: підручники, роздатковий матеріал, тлумачний

словник, картки з написом «батько-син», картини моря

і пустелі, бланки для порад.

Ніколи не знаєш, на що ти здатний,

доки не спробуєш.

Д.Олдрідж

ХІД УРОКУ

Рефлексія.


  • Які ваші очікування від уроку?

  • Що нового ви хочете відкрити в творі?

І. Мотивація навчальної діяльності. Представлення теми.

Ви вже знайомі із змістом оповідання «Останній дюйм». Зважаючи на тему уроку…



  • Які проблеми обговорити? Чи є вони актуальними для сучасного суспільства?


ІІ. Сенкан. Характер


Словникова робота ( під час виконання основного завдання готує хтось з учнів)



ХАРАКТЕР 1. Сукупність всіх психічних, духовних якостей людини, які проявляються в його поведінці.

2. Отличительное свойство, особенность, качество чего-нибудь.



- Що і хто може впливати на формування характеру

людини?


Складання схеми.



характер

Робота з ЕПІГРАФОМ.

Сьогодні на уроці ми прослідкуємо за змінами, які відбувалися в характері головних героїв оповідання «Останній дюйм»
Словникова робота. ( під час виконання основного завдання готує хтось з учнів)
ДЮЙМ - Одиниця довжини, одна дванадцята фута, дорівнює 2,54 см.

- Дюйм ! Це багато чи мало?

Долаючи кожний дюйм свого життя, ми мусимо робити свій вибір. Дійсно, інколи дюйм – це відстань між життям і смертю. Дюйм – два з половиною сантиметра, з яких складається шлях довжиною в життя. І це життя творимо ми.


ІІІ. Актуалізація опорних знань. Повторення вивченого.

Знайомлячись з подіями, які сталися на маршруті «Каїр – Акуляча бухта», ми спостерігали за поведінкою та психологічним станом наших героїв.



- Які почуття переповнювали їх?

- Що ви можете сказати про характер стосунків батька та

сина?

ІV. Аналіз твору. Робота з текстом.

Маршрут «Акуляча бухта - Каїр»

- Які зміни відбуваються з батьком?



Відповідь + цитати

  • Що примусило батька глянути на сина іншими очима?

  • А що нового ви помітили в поведінці Деві?

Відповідь + цитати

  • Чиїми очима ми спостерігаємо за змінами в характері

Деві?

  • Чи очікували ви такого вчинку від хлопчика? Поясніть

свою думку.

(Занадто чужими були вони)

  • Чому ж так сталося, що люди, рідніше яких не буває,

стали такими віддаленими?

Відповідь + цитати

  • На скільки віддаленими були батько й син?




батько

СИН


Словникова робота. Робота з карткою

СИМВОЛ- (від грецьк. Symbolon - знак, прикмета) Умовний знак, який крім свого прямого значення наділений і новими (переносними)


  • Якщо звернутися до тексту, чи можемо ми знайти

символи, які показують віддаленість батька і сина?

  • Як ці стихії співвідносяться з героями? Поясніть вибір.






  • Охарактеризуйте ці стихії. Що в них спільне та різне?

  • Чи можна змінити характер даних стихій і що для цього

необхідно?

  • Змінилася відстань між батьком та сином? На скільки?

  • Як на цю відстань натякає нам автор?



батько

син



  • Знайдіть рядки у творі, які пропонують шлях до

подолання останнього дюйму.
Стор. «Але справа була не в тому, що розгледів Бен, важливо було дізнатися, чи зумів хлопець що-небудь побачити в своєму батькові.»

Висновок. Щоб зробити крок і подолати свій останній дюйм, треба спробувати зрозуміти і пробачити людину. Переглянути свої погляди на життя, дещо змінити в собі.
V. Творча робота. Застосування навичок.

Робота в парах.

І варіант. Спираючись на текст і ваш особистий

досвід, спробуйте написати поради для всіх дітей (і Деві), щоб

вони швидше подолали свій останній дюйм?
ІІ варіант. Поради для всіх батьків (і Бена), щоб між ними і

дітьми ніколи не виростала прірва непорозуміння.


Індивідуальне завдання. Розкажіть про результати вашого опитування дорослих людей з питання: «Що треба робити, щоб між батьками і дітьми ніколи не виростала прірва непорозуміння?»

Рефлексія

  • Справдилися ваші надії на уроці?

  • Змогли ви відшукати для себе щось корисне?

  • Що ви могли б застосувати у повсякденному житті?


VІ. Домашнє завдання.

Підготуватися до письмової роботи




Матеріали до уроку

Маршрут «Акуляча бухта - Каїр»


Син

Цитата

Батько




«Бен знав, що його справи погані. Але миттю зміркував, що треба щось робити: коли його не стане, хлопець залишиться сам, і про це страшно було навіть думати.»







«-Тобі, бідоласі, доведеться все робити самому – так сталося. Не сердься, коли я на тебе гримну. Тут уже не до образ. На це не треба зважати, зрозумів?..»







«Потрібно було навпомацки знайти шлях до пройнятої страхом незрілої свідомості дитини. Бен уважно подивився на сина і пригадав, що давно вже як слід не приглядався до нього.»







«Цей хлопець із спокійним обличчям був чимось схожим на нього самого: за дитячими рисами приховувалась, можливо, тверда і навіть невгамовна вдача. Але його бліде, широкувате обличчя зараз мало нещасний вигляд. Помітивши батьків пильний погляд, Деві одвернувся і заплакав.»







«Нічого, синку, - насилу вимовив Бен…»







«Ет, що там, - сказав Бен, силкуючись говорити якомога лагідніше, хоч йому це було неймовірно важко. – Ніколи не знаєш, на що ти здатний, доки не спробуєш…»







«Як же ти зможеш вести літак? – запитав його зверху Деві. Бен заплющив очі, він хотів уявити собі, що переживає зараз син.»







«У житті можна зробити все, що завгодно, Деві, промовив він кволим голосом, - якщо не надірвешся. Не надривайся. Він не пам’ятав, що раніше давав синові такі поради.»







«…він тепер був майже певен, що кінець кінцем усе-таки помре. Головне – вижити до Каїра і показати хлопцеві, як посадити літак.»







«Треба було вникнути в психологію цього блідого, мовчазного, настороженого і надто слухняного хлопчика. Ех, коли б він знав його краще!..»







«- Розклеївся твій батько, га? – сказав Бен і навіть відчув деяке задоволення від цієї відвертості. Справа йшла на добре. Він знаходив шлях до серця хлопчика.»







« - Це я можу, - сказав хлопець, і Бену здалося, що він почув у його голосі різку нотку нетерпіння, яка нагадувала чимось власний голос.»







«… вони ледве-ледве перевалили через дюни, і Бен зрозумів, що хлопцеві потрібно було багато мужності, щоб не смикнути від страху ручку…»







«Славний хлопчина! Він долетить. Він впорається! Бен бачив різко окреслений профіль Деві, бліде обличчя з темними очима, в яких йому так важко було щось прочитати. Батько знову вдивився в це обличчя.»







«Здавалося, це був останній підсумок усього його життя. Бен провалився у безодню, за край якої він так довго чіплявся заради хлопця.»







«Залишившись сам на висоті трьох тисяч футів, Деві подумав, що вже ніколи не зможе плакати. У нього на все життя висохли сльози.»







«У картах Деві розумівся. Тут не було нічого складного. Він знав, де лежить їхня карта, що доведеться робити, коли підлетить до Суеца…»







«Деві боявся батька, правда, не тепер. »







«Хлопець не хотів , щоб батько помер; він не хотів, щоб померла мати, але нічого не вдієш: це буває. Люди завжди помирають…»







«Сльози, що, як думав Деві, назавжди висохли, знов наповнили його темні очі, і хлопець відчув, як вони викочуються і течуть по щоках.»




Урок 22
Тема. У чому секрет краси людини? Твір-роздум на літературну тему (за твором Дж.Олдріджа «Останній дюйм»).

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «Духовне випробування людини»; формувати вміння висловлюватись аргументовано, логічно, звичку повторно звертатися до прочитаних творів; розвивати творчі здібності школярів; удосконалювати їхню мовленнєву культуру; виховувати особистість, здатну висловлювати власну думку про прочитане.

Обладнання: ілюстрації до твору Дж.Олдріджа.
Людина для людини має бути святинею.

Сенека
Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Які взаємини між людьми ми можемо назвати красивими?



  • Чому велика увага приділяється вивченню людських стосунків?

  • Невже мало людям мати вроду, красиву статуру, щоб бути задоволеними собою, а отже, щасливими?

  • Які риси характерів героїв твору Дж.Олдріджа ви вважаєте гідними наслідування?


ІІ. Презентація теми та мети уроку.

  1. Бесіда.

Які завдання ми поставимо до цього уроку?

  • Пригадайте тему «Типи тексту» , що вивчалася на уроках української мови. Які ознаки роздуму як типи тексту?

  • За яким принципом будується твір-роздум?


ІІІ. Робота над темою уроку.

1.Повідомлення тем творів- роздумів.

1) «Як порозумітися з людиною?»

2) «Їм обом потрібен час…»

2.Самостійна робота учнів над написанням твору.

3. Заслуховування чорнового варіанта творів.

4. Аналіз помилок.

5.поради щодо удосконалення робіт.



Очікувані результати.

Учень:

  • висловлює особисте ставлення до проблем, порушених у творі Дж.Олдріджа.


ІV. Домашнє завдання. Дописати твір, підготувати повідомлення про життя і творчість Р. Кіплінга.
Урок 23

Тема.Джозеф Кіплінг «Балада про Схід і Захід». Новаторські риси твору.

Мета. Текстуально вивчивши баладу Р.Кіплінга «Схід і Захід», спробувати виявити новаторські риси, притаманні їй; розвивати вміння учнів визначати жанрові ознаки твору, що вивчається; знаходити тексті та пояснювати роль вивчених зображально-виражених засобів та компонентів твору, характеризувати героїв; сприяти вихованню великодушності, прагнення до взаєморозуміння з оточуючими.

Обладнання. Портрет Р.Кіплінга, запис на дошці незнайомих слів, що зустрічаються в баладі, таблиці «Риси характеру героїв, що приводять їх до взаємоповаги і дружби».

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.Перевірка домашнього завдання

Зачитування учнями написаних творів ( вибірково)
ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Вступне слово учителя

2. Розповідь про автора балади.

Ім’я англійського письменника, лауреата Нобелівської премії Р.Кіплінга тісно пов’язане з Індією – далеким дивовижним світом, куди вирушають його мужні і невтомні герої – прості солдати, відважні мореплавці – усі ті,хто живе за девізом: «Боротися, шукати, знайти і не здаватись!» Незважаючи на смертельну небезпеку, яка чатує на них щомиті, ці лицарі духу не вагаючись жертвують собою, бо служать єдиному для них богу – великій британській імперії. Мужньо і самовіддано «несуть культуру і цивілізацію» тубільним «вірнопідданим» Англії, щоправда забуваючи, що їх туди ніхто не кликав і ніхто не просив їх так брутально втручатись в чуже життя та змінювати його на свій смак. Ось чому на початку ХХ сторіччя Р.Кіплінга називали «співцем імперії». Жорстоко нападали на нього за це критики. Та минув час, колишні колонії Англії здобули незалежність,а читачі знову і знову звертаються до дивних, чудових творів Р.Кіплінга. за плечима письменника багато доріг Європи і Америки, й Африки. Та Індія вабила Редьярда найбільше, вона була його любов,ю і біллю. У Бомбеї, одному з найбільших міст цієї країни, він народився в сім’ї художника і скульптора, який був призначений хоронителем музею.

Тут Редьярд провів перші шість років свого життя відкрив для себе велику таємничу, прекрасну, повну пригод і небезпек країну. Сюди повернувся після дев’яти років навчання в Англії, щоб стати журналістом.

Тут до нього прийшла несподівана і рання слава після видання поетичних збірок «Пісня про казарми» , «Сім морів» , «П’ять націй».

Вірші були присвячені опису життя «рядових будівників імперії»: англійських солдат, механіків, дрібних чиновників, уславленню вірності обов’язку. Кіплінг намагається довести співвітчизникам, що їх місця – нести індійцям цивілізацію білої людини, скорившись із труднощами і буднями своєї сумної «праці», адже атмосфера Сходу дуже часто була незбагненною для англійських солдат.

Загалом Схід, його докорінна відмінність від західної цивілізації, особливості взаємин людини ц природі на Сході, східна філософія – улюблені теми Кіплінга. Спостерігаючи життя Індії зсередини, письменник зауважував особливу силу Сходу, засновану на суворому дотриманні одвічних традицій і моральних настанов ,неймовірну близькість людини до природи, велику віру індійців не стільки в розум, скільки в інтуїцію. Відчуття різниці між Сходом і Заходом Кіплінг, завдяки прекрасному знанню Індії і своєму великому таланту, і доніс до західного читача. Але не тільки це. Письменнику вдалося показати ті риси характеру, однаково притаманні як європейцям, так і азіатам, що повинні привести їх до взаємоповаги і дружби. Один із таких творів – широко відома «Балада про Схід і Захід» (1889).



3.Робота з текстом

  • Які риси характеру європейця та азіата виявляються рівними і приводять їх до взаємоповаги і дружби?

  1. Творча робота

- Заповніть таблицю.




Риси характеру

Цитати

Камал, вождь афганців

Син англійського полковника

Сміливість, відчайдушність.
Мужність, великодушність.

«Камал бежал с двадцатью людьми на границу мятежных сторон, и кобылу полковника, гордость его, угнал у полковника он…»

«Нок то вора с границы задумал догнати, тому отдыхать не след. Скорей на коня от форта прочь, летящей птицы быстрей…»

«Нас двое могучих…»

«И был им неводом страх…»








«А Камал кобылу сдержал свою и наезднику встать помог».

«Честь рода я храню, отец мой дарит кобылу тебе – ездок под стать коню».




«Пусть будет тогда мне падаль еда, коль причиню тебе вред…»

«Полковничий сын схватил пістолет и Камалу подал вдруг: «Ты отнял один у врага, вот этот даёт тебе друг».




Камал ответил: «Дар за дар и кровь за кров возьму, отец твой сына за мной послал и сына отдам ему».

«Назад, - закричал полковничий сын, - назад и оружие прочь! Я прошлою ночью за вором гнался, я друга привёл в эту ночь».


ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.

Учні визначають новаторські риси балади Р.Кіплінга: життєвий матеріал, своєрідність сплаву героїки та буденності (інколи навіть брутальності), «прозаїчність» вірша ( слово, перш за все, повинно нести інформацію,воно має бути спочатку точним і достовірним, а вже потім – поетичним), безпристрасність, об’єктивність авторської оповіді.



V. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять вірш «Якщо…»



Урок 24

Тема.Джозеф Кіплінг «Балада про Схід і Захід». Новаторські риси твору.

Мета. Текстуально вивчивши баладу Р.Кіплінга «Схід і Захід», спробувати виявити новаторські риси, притаманні їй; розвивати вміння учнів визначати жанрові ознаки твору, що вивчається; знаходити тексті та пояснювати роль вивчених зображально-виражених засобів та компонентів твору, характеризувати героїв; сприяти вихованню великодушності, прагнення до взаєморозуміння з оточуючими.

Обладнання. Портрет Р.Кіплінга, запис на дошці незнайомих слів, що зустрічаються в баладі, таблиці «Риси характеру героїв, що приводять їх до взаємоповаги і дружби».

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.Перевірка домашнього завдання

Зачитування учнями написаних творів ( вибірково)

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Вступне слово учителя

2. Розповідь про автора балади.

Ім’я англійського письменника, лауреата Нобелівської премії Р.Кіплінга тісно пов’язане з Індією – далеким дивовижним світом, куди вирушають його мужні і невтомні герої – прості солдати, відважні мореплавці – усі ті,хто живе за девізом: «Боротися, шукати, знайти і не здаватись!» Незважаючи на смертельну небезпеку, яка чатує на них щомиті, ці лицарі духу не вагаючись жертвують собою, бо служать єдиному для них богу – великій британській імперії. Мужньо і самовіддано «несуть культуру і цивілізацію» тубільним «вірнопідданим» Англії, щоправда забуваючи, що їх туди ніхто не кликав і ніхто не просив їх так брутально втручатись в чуже життя та змінювати його на свій смак. Ось чому на початку ХХ сторіччя Р.Кіплінга називали «співцем імперії». Жорстоко нападали на нього за це критики. Та минув час, колишні колонії Англії здобули незалежність,а читачі знову і знову звертаються до дивних, чудових творів Р.Кіплінга. за плечима письменника багато доріг Європи і Америки, й Африки. Та Індія вабила Редьярда найбільше, вона була його любов,ю і біллю. У Бомбеї, одному з найбільших міст цієї країни, він народився в сім’ї художника і скульптора, який був призначений хоронителем музею.

Тут Редьярд провів перші шість років свого життя відкрив для себе велику таємничу, прекрасну, повну пригод і небезпек країну. Сюди повернувся після дев’яти років навчання в Англії, щоб стати журналістом.

Тут до нього прийшла несподівана і рання слава після видання поетичних збірок «Пісня про казарми» , «Сім морів» , «П’ять націй».

Вірші були присвячені опису життя «рядових будівників імперії»: англійських солдат, механіків, дрібних чиновників, уславленню вірності обов’язку. Кіплінг намагається довести співвітчизникам, що їх місця – нести індійцям цивілізацію білої людини, скорившись із труднощами і буднями своєї сумної «праці», адже атмосфера Сходу дуже часто була незбагненною для англійських солдат.

Загалом Схід, його докорінна відмінність від західної цивілізації, особливості взаємин людини ц природі на Сході, східна філософія – улюблені теми Кіплінга. Спостерігаючи життя Індії зсередини, письменник зауважував особливу силу Сходу, засновану на суворому дотриманні одвічних традицій і моральних настанов ,неймовірну близькість людини до природи, велику віру індійців не стільки в розум, скільки в інтуїцію. Відчуття різниці між Сходом і Заходом Кіплінг, завдяки прекрасному знанню Індії і своєму великому таланту, і доніс до західного читача. Але не тільки це. Письменнику вдалося показати ті риси характеру, однаково притаманні як європейцям, так і азіатам, що повинні привести їх до взаємоповаги і дружби. Один із таких творів – широко відома «Балада про Схід і Захід» (1889).



3.Робота з текстом

  • Які риси характеру європейця та азіата виявляються рівними і приводять їх до взаємоповаги і дружби?

4. Творча робота - Заповніть таблицю.


Риси характеру

Цитати

Камал, вождь афганців

Син англійського полковника

Сміливість, відчайдушність.
Мужність, великодушність.

«Камал бежал с двадцатью людьми на границу мятежных сторон, и кобылу полковника, гордость его, угнал у полковника он…»

«Нок то вора с границы задумал догнати, тому отдыхать не след. Скорей на коня от форта прочь, летящей птицы быстрей…»

«Нас двое могучих…»

«И был им неводом страх…»








«А Камал кобылу сдержал свою и наезднику встать помог».

«Честь рода я храню, отец мой дарит кобылу тебе – ездок под стать коню».




«Пусть будет тогда мне падаль еда, коль причиню тебе вред…»

«Полковничий сын схватил пістолет и Камалу подал вдруг: «Ты отнял один у врага, вот этот даёт тебе друг».




Камал ответил: «Дар за дар и кровь за кров возьму, отец твой сына за мной послал и сына отдам ему».

«Назад, - закричал полковничий сын, - назад и оружие прочь! Я прошлою ночью за вором гнался, я друга привёл в эту ночь».


ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.

Учні визначають новаторські риси балади Р.Кіплінга: життєвий матеріал, своєрідність сплаву героїки та буденності (інколи навіть брутальності), «прозаїчність» вірша ( слово, перш за все, повинно нести інформацію,воно має бути спочатку точним і достовірним, а вже потім – поетичним), безпристрасність, об’єктивність авторської оповіді.



V. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять вірш «Якщо…»



Урок 25

Тема: Проблема духовного випробування людини та її моральної стійкості у вірші Р.Кіплінга «Якщо…»

М е т а: розкрити філософський зміст вірша; поглиблювати навички аналізу тексту, навчити робити узагальнення й висновки; розвивати творчу уяву, логічне мислення, навички виразного читання; виховувати загальнолюдські цінності, життєвий оптимізм.

Х і д у р о к у

Людина живе на землі не тільки заради

свого власного щастя. Вона повинна зро-

зуміти великий закон людяності.

В. Гладстон.



I. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

1.С л о в о в ч и т е л я. Життя – найбільша загальнолюдська цінність. А як прожити це життя, чим дорожити, чому приділяти найбільше уваги, щоб його не змарнувати?



2. Робота з епіграфом.

Уважно і виразно прочитайте епіграф до уроку.

Виділіть ключові слова у цьому висловлюванні.

Що, по – вашому,означає висловлювання “ великий закон людяності ”?
II. Сприйняття навчального матеріалу.

1.Евристична бесіда на тему: “ Що означає бути справжньою людиною? ”
Учням пропонуються для обговорення цитати видатних митців минулого:

“ Людина повинна бути розумною, простою, справедливою, сміливою і доброю. Тільки тоді вона має право носити це високе звання – Людина ” ( К. Паустовський ).


Чи погоджуєтесь ви з цим висловлюванням?

А які п’ять найважливіших рис характеру справжньої Людини запропонували б ви?
Учителю слід звернути увагу на думки і різну послідовність названих якостей як ознаку того, що усі різні за характером, досвідом, поглядами. Якщо важко дійти згоди, учням можна запропонувати назвати ті риси, яких вони не бажають бачити в собі та в інших.

“ Життя - це нескінчене удосконалення. Вважати себе досконалим – означає вбити себе ” (К. Ф. Геббель, німецький письменник).

Що означає слово “ удосконалення ” ? Для чого працювати над собою?

(Не лише, щоб самому стати кращим, а й сприйняти позитивним змінам інших).



Що необхідно удосконалювати щодня?

(Знання, фізичну виправку, волю, свою культуру…)

Чи кожен з вас працює над собою, над своїми недоліками?

Ще раз поміркуйте: що означає бути Людиною?

Ще раз поміркуйте: що означає буди Людиною?

“Бути людиною – означає відчувати свою відповідальність перед злиднями, які ніби і не залежать від тебе. Усвідомлювати, кожна покладена тобою цеглинка допомагає будувати світ ” ( А. Сент – Екзюпері ).

Чи означає це, що від кожного із нас мусить щодня думати про інших і весь світ ?

Чи згодні ви, що від кожного нашого вчинку змінюється щось в інших, суспільстві, історії?

“ Людина – це звучить гордо ! ” ( Максим Горький )

Чи погоджуєтесь ви з цим висловом ?

Як ви розумієте слово “ людяність ” ?
2. Робота над ключовими словами уроку: розгадування кросворда.










1
















2
















3


























































4

































































































5













6



















7





















































































8











































































































































































































































По горизонталі: 4. Розвинене почуття обов’язку.5. Сукупність високих моральних якостей, а також повага до них. 7. Добра, незаплямована репутація, добре ім’я.8. Те,що відповідає дійсності, близьке до істини; порядок, що опирається на справедливість, чесність…

По вертикалі: 1. Чуйність, гуманність. 2. Однаковий початок фраз ( або віршованих рядків ), які йдуть одна за одною. 3. Протиставлення, протилежність. 6. Почуття моральної відповідальності перед оточенням, суспільством.

В і д п о в і д і. По горизонталі. 4. Відповідальність.5.Гідність. 7.Честь. 8. Правда. По вертикалі. 1. Людяність. 2. Анафора. 3. Антитеза. 6. Совість.

К л ю ч о в і с л о в а у р о к у: людяність, відповідальність, гідність,честь, правда, совість.
3. Читання вірша “ Якщо…” напам’ять .

(конкурс на найкращого декламатора).


4.Робота з текстом.

Яка тема вірша Кіплінга “ Якщо…” ?

Що прагнув донести до читачів автор?

( Тема твору – роздуми про сеанс людського життя. Ідеї твору звучить у заключних рядках: “ Тільки тій Людині належить Земля, яка знає, для чого вона живе ”).
5. Робота над опорним конспектом.

Учитель пропонує учням намалювати таблицю з двох колонок і шляхом аналізу “ вслід за автором ” ( на основі уважного прочитання тексту ) самостійно її заповнити із подальшим обговоренням.


Програма дій для кожного

Якості справжньої Людини

(за Кіплінгом )

Бути і житті борцем.

Допомагати іншим, стати кращим.

Долати зло – означає творити добро.

Сприймати життя в усіх його барвах ( і темних, і яскравих ).

Долати труднощі та знаходити сили піднятися, почати спочатку.

Пам’ятати про інших, про справедливість.

Усе робити на повну силу, по совісті, з радістю до життя.


Бути собою: доброта;

Розважливість; стійкість; рішучість; оптимізм; мужність; людяність і простота; честь і совість; активність; розуміння свого призначення.



У ч и т е л ь. Про те такі якості, як самовпевненість,впертість, безоглядність, простакуватість тощо, виставлені напоказ, стають недоліками.

Чи звертався Кіплінг до проблеми людяності, благородства почуттів у інших своїх творах?

(Так, в усіх його творах героями стають чесні,добрі та справедливі люди ).
6. Евристична бесіда.

Прочитайте інформацію у рубриці “ Цікаво знати ”. Як ви вважаєте, чому вірш “Якщо…” став та ким популярним і його вчили напам’ять?

Які добрі справи нагадують нам про Кіплінга?

( Цікаві твори, у яких добро і справедливість перемагають; його вірш свідчить про чистоту і благородство думок , його репортерська робота – це подорожі спілкування з різними людьми, представниками різних народів, однак без поваги до людей, без знань про їхні звичаї і проблеми не було б порозуміння ).

Як ви вважаєте, чому Кіплінг називав себе пілігримом?

( Він мандруєте не лише континентами, а й у часі ( його книжки актуальні сьогодні у всьому світі ), він пошукач мудрості, знань, сенсу життя…)

Що ви особисто запозичите для себе з авторських порад ).

7.Порівняння оригіналу з перекладом.

З а в д а н н я . Прочитайти текст англійською і порівняти з перекладом. Дати відповіді на запитання підручника.

8. Робота з опорним конспектом: складення схеми.

Г о л о в н і м о т и в и вірша “Якщо…” Р. Кіплінга.

Знайти свій сенс буття.

Залишитися собою.

Допомагати людям.

Не втрачати віри у житті.

Викорінювати ненависть.

Не втрачати честь та совість.

III. Підсумки уроку.

  1. Бесіда.

Прочитайте ще раз епіграф до уроку. Чи змінилося ваше ставлення до життя, до людей після прочитання вірша Р. Кіплінга, обговорення його на уроці?

У чому, на вашу думку, полягає великий закон людяності ”?

( Жити в мирі, злагоді й повазі ).



На думку автора, “ мудрості немає без доброти ”.

А яка ваша думка?

Які ж цінності можна віднести до найвищих?

Підсумкове с л о в о в ч и т е л я. Досвід і розум лише тоді приносять користь , коли спрямовані на добрі справи. Добро роблять щиро, тому воно не потребує показовості ( адже добра людина не чекає на подяку, на те, щоб її допомогу помітили, не нагадує про себе ). Робити добро іншим – це не лише обов’язок кожного, але й надзвичайне задоволення. Не вірите – спробуйте!



IV. Домашнє завдання.

  1. Продумати відповідь на запитання “ Як можна припинити війни у світі? ”

  2. Підготуватися до контрольної роботи.

Урок 26

Тема: Контрольна робота за темою «Духовне випробування людини» (Творчість Дж. Олдріджа та Р.Кіплінга)

Мета: перевірити рівень засвоєння учнями знань із теми; розвивати навички узагальнення вивченого, уміння аналізувати матеріал, логічно мислити, відповідати на поставлені питання, застосовувати набуті знання й навички.

Обладнання: зошити учнів, варіанти тестових завдань.

Тип уроку: урок контролю й оцінювання знань учнів.

Хід уроку

  1. Оголошення теми, мети і завдань уроку

  2. Застосування знань, умінь і навичок




  1. Під час Другої світової війни Джеймс Олдрідж був:

а) військовим льотчиком;

б) військовим кореспондентом;

в) студентом Оксфордського університету.


  1. Бен і Деві летіли на узбережжям:

а) Червоного моря;

б) Чорного моря;

в) Мертвого моря.


  1. Після сутички з акулами найстрашнішим було те, що:

а) Бен втратив дорогу французьку камеру;

б) Деві міг залишитись сам і його могли не знайти;

в) літак не зміг летіти


  1. Серед словосполучень підкресліть ті, що характеризують ставлення Бена до сина після сутички з акулою:

Хлопчик його дратував; забував про присутність сина; обережно і терпляче пояснює; «теплішав душею»; чужі один одному; говорив із сином різко; знаходить слова, які не ображають Деві; «намацував шлях до серця хлопчика».

  1. Закінчіть міркування.

  • У прямому значенні «останній дюйм» - це




  • У переносному значенні «останній дюйм» - це




  1. Відтворіть ланцюжок подій, проставивши правильну нумерацію.

  1. Страх Деві

  2. Зйомки під водою

  3. Самостійний політ Деві

  4. Акуляча бухта

  5. Допомога пораненому батькові

  6. Сутички Бена з акулою

  1. Зустріч у лікарні




  1. Кому присвячено вірш Р. Кіплінга «Якщо…»?



  1. Подумайте, як у вірші Р. Кіплінга втілюється тема складності і суперечливості людського буття.




  1. З’ясуйте, які моральні цінності сповідує ліричний герой вірша Р. Кіплінга «Якщо…».

Ягольник Н.С.,

вчитель зарубіжної літератури

Голозубинецької ЗОШ І-ІІІст.


Урок 27

Тема: Олександр Пушкін. «19 жовтня 1825 року». Уславлення дружби і вірності у вірші О.С.Пушкіна «19 жовтня».

Мета: висвітлити основні факти біографії О.Пушкіна, ознайомити з історією створення твору; розвивати усне мовлення учнів, навички виразного читання, збагачувати словниковий запас школярів; виховувати самостійність та критичність мислення учнів, любов до художнього слова.

Обладнання:презентація «Сонце російської поезії»; автор Химинець А.А., видання творів, текст поезії в оригіналі та перекладі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їх основі вмінь і навичок.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми і мети уроку.

Слово вчителя.

В історії світової літератури є такі імена, до яких звертаються люди різного віку, уподобань та смаків. Вони супроводжують кожного з нас від колиски до самої смерті. Для багатьох поколінь росіян саме таким поетом був О.С. Пушкін – видатний поет, прозаїк, драматург, глибокий знавець історії Росії, справжній Майстер, творчість якого стала взірцем для багатьох наступних митців.



ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

  1. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях поета з використанням презентації.

6 червня 1799 року у Москві на Німецькій вулиці у відставного майора Сергія Львовича Пушкіна та дружини його Надії Осипівни народився син Олександр. Рід Пушкіних належав до старовинного дворянського роду, що брав свій початок у XIII столітті й був тісно пов’язаний з історією становлення Російської держави. Так, його бабуся походила з роду Ржевських, відомого ще з часів Київської Русі. А мати, Надія Осипівна, була онукою Абрама Петровича Ганнібала, хрещеника й вихованця Петра I, «арапа Петра Великого». Зазначимо, що поет завжди цікавився своїм родоводом і з гордістю писав: «Ім’я предків моїх зустрічається щохвилини в російській історії». Батько поета був високоосвіченою людиною: досконало знав французьку мову, мав велику бібліотеку, знав напам’ять безліч поезій та умів їх гарно декламувати, сам писав вірші, любив театр, музику.

Дитинство поета пройшло у Москві та Захаровому, помісті бабусі Марії Олександрівни Ганнібал. Саме їй та няньці Орині Родіонівні маленький Олександр зобов’язаний першими яскравими враженнями від російських народних казок, за ними він навчився і російської грамоти. Влітку 1811 року дванадцятирічного Олександра віддали до Царськосельського Ліцею — закритого навчального закладу для дітей дворян, яких мали виховувати для державної служби. Того року прийняли лише тридцять учнів, яким у майбутньому судилося стати гордістю Російської імперії. Юний ліцеїст вільно володів французькою мовою, тому його всі називали «Француз». У роки навчання в Ліцеї Пушкін знайшов справжніх друзів: І. Пущина, В. Кюхельбекера, А. Дельвіга, К. Данзаса, І. Малиновського, М. Яковлєва та інших. Дружба з ними тривала протягом усього життя поета. У день випуску всі вони поклялися у вічній дружбі, обмінялися чавунними обручками і вирішили зустрічатися кожного року 19 жовтня.

У Ліцеї Пушкін почав писати вірші. Перший його вірш був опублікований 1814 року і називався «К другу стихотворцу». Юний автор намагався приховати своє прізвище і тому підписався«Н. К. Ш. П.» (якщо читати справа наліво, то вийде прізвище Пушкін без голосних). Взагалі, поезія ліцейського періоду вражає своєю життєрадісністю, прославленням радощів життя, кохання, дружби.

У 1817 році О. Пушкін закінчив Ліцей. На випускному іспиті з російської словесності юнак читав вірш «Воспоминание в Царском Селе», яке вразило присутнього на екзамені патріарха російських поетів Г.Р. Державіна. Відомий поет віщував йому блискуче майбутнє. Слова виявилися пророчими. Через три роки вийшла перша велика поема О. Пушкіна «Руслан і Людмила», що зробила його знаменитим. В. Жуковський подарував молодому поетові портрет з надписом: «Переможцю учневі від переможеного вчителя». Після закінчення Ліцею О. Пушкін служив у Колегії іноземних справ і продовжував писати вірші. Протягом 1817–1820 років змінюється характер лірики поета, у ній з’являються волелюбні мотиви й настрої. Серед найбільш відомих віршів цього періоду слід назвати оду «Вольність» (1818), в якій поєдналися традиції класицизму і романтичного пафосу, «Село» (1819), «До Чаадаєва» (1818), сповнені ідеями патріотизму, «Казки. Noель» (1818), в якій відчувається їдка іронія на царя. За Пушкіним утверджується слава поета-вільнодумця. Це призвело до того, що молодого митця заслали на південь. З 1820 р. по 1824 р. О. Пушкін перебуває в Одесі та Бесарабії. Цей період творчості поета літературознавці називають романтичним. О. Пушкін створює цикл поем «Брати-розбійники», «Цигани», «Бахчисарайський фонтан», ліричні поезії «Погасло денне світило…», «Чорна шаль», «До моря», починає писати роман у віршах «Євгеній Онєгін». У 1824 році поет переїздить до маєтку своїх батьків — Михайловського. Саме там була написана драма «Борис Годунов», багато ліричних віршів: «Храни мене, мій талісман…», «Наслідування Корану», «Фонтану Бахчисарайського палацу» тощо.

14 грудня 1825 р. у Петербурзі на Сенатській площі відбулося повстання декабристів, серед яких було багато друзів та знайомих О. Пушкіна. Найактивніших із них було повішено, інших — відправлено на двадцятип’ятирічне заслання до Сибіру. На знак їхньої підтримки поет пише вірш «У глибині сибірських руд…», який передає до Сибіру за допомогою М. Волконської, що їхала до свого засланого чоловіка. Новий цар Микола I викликав О. Пушкіна до Москви, неначебто вибачивши йому і прагнучи зробити поета покірним, привернути його на свій бік. До кінця життя Пушкіна цар був його цензором, за ним увесь час слідкувало III жандармське відділення на чолі з Бенкендорфом. Проте поет залишився вірним своїм переконанням.

Протягом 1826–1830 років з-під пера митця вийшли «Будиночок у Коломні», «Маленькі трагедії», «Повісті Бєлкіна». Восени 1830 р. було закінчено роман «Євгеній Онєгін», над яким поет працював понад сім років. На думку пушкінознавців, у 30-х роках у творчості Пушкіна переважає проза, представлена такими творами, як «Дубровський», «Пікова дама», «Капітанська дочка», «Історія Пугачова». В цей же період були створені поема «Мідний вершник», казки у віршах, «Пісні західних слов’ян», прекрасна лірика («Що в імені тобі моє -му?», «Біси», «Мій родовід» тощо).

Взимку 1828 року на одному з московських балів О. Пушкін уперше зустрів шістнадцятилітню Наталію Гончарову, яка щойно почала виїжджати у світ. «Я покохав її, голова моя закрутилася»,— писав поет. Саме у цей час світ побачив вірш «Мадонна», в якому поет називає Наталі «чистішої краси найчистіший взірець». Незабаром Пушкін освідчився її у коханні і запропонував руку, але отримав непевну відповідь. Така непевність тривала протягом двох років. І лише у березні 1830 року поет одержав давноочікувану згоду. Молоді переїхали до Петербурга. У них народилося четверо дітей: Марія, Олександр, Григорій, Наталія. Життя складалося нелегко. Поет увесь час присвячував журналові «Современник». Пушкіна цькувало світське товариство. По місту поширювалися чутки про те, що його талант занепав, що у його дружини романи з царем та сином голландського посланця барона Геккерена молодим Дантесом. Пушкін неодноразово одержував пасквилі на цю тему. Щоб захистити честь своєї дружини та й свою власну, він приймає виклик на дуель із Дантесом. Його секундантом мав бути ліцейський приятель Данзас.

Січень 1837 року приніс у дім Пушкіних непоправиму втрату: на дуелі було поранено Пушкіна. Через декілька днів він помер. Його смерть стала трагедією не тільки для літератури, а й для всієї Росії. Горе й обурення всього народу висловив тоді ще нікому не відомий М. Лермонтов у вірші «Смерть поета». Поховано О. Пушкіна у Святогорському монастирі на Псковщині, поруч із могилами його предків.



  1. Учитель читає вірш А. Дементьєва «Мені наснився сон».

А мне приснился сон,

Что Пушкин был спасен

Сергеем Соболевским…

Его любимый друг

С достоинством и блеском

Дуэль расстроил вдруг.

Дуэль не состоялась.

Остались боль и ярость

Да шум великосветский,

Что так ему постыл…

К несчастью, Соболевский

Тот год в Европах жил.

А мне приснился сон,

Что Пушкин был спасен…

Все было очень просто:

У Троицкого моста

Он встретил Натали.

Их экипажи встали,

Она была в вуали —

В серебряной пыли.

Он вышел поклониться,

Сказать — пускай не ждут.

Могло все измениться

В те несколько минут.

К несчастью, Натали была так близорука,

Что, не узнав супруга, растаяла вдали.

А мне приснился сон,

Что Пушкин был спасен…

Под дуло пистолета,

Не опуская глаз,

Шагнул вперед Данзас

И заслонил поэта.

И слышал только лес,

Что говорил он другу…

И опускает руку

Несбывшийся Дантес.

К несчастью, пленник чести

Так поступить не смел,

Остался он на месте.

И выстрел прогремел…

А мне приснился сон,

Что Пушкин был спасен…



  1. Евристична бесіда.

-Що вразило вас у біографії поета?

-Яким було оточення О. Пушкіна?

-Яких друзів знайшов О. Пушкіну Царськосельському Ліцеї?


  1. Розповідь учителя.

Тема дружби у творчості Пушкіна займає значне місце. Дружба була поняттям священним і особливо значущим, винесеним поетом з Ліцею. Саме там виховувалися почуття товариства, відданість друзям, братнім зв’язкам. Ліцеїстів об’єднували вільність думки, любов до мистецтва. І надалі Пушкін буде віддавати перевагу коло друзів світському суспільству.

Протягом усього життя поет пише вірші, присвячені друзям: «Дельвігу» (1817), «Чаадаєву» (1818, 1821), «Пущину» (1817), «Друзям» (1822). Найперші твори на цю тему були написані в ліцейський період.

Особливе місце в ліриці Пушкіна займають вірші, присвячені дню відкриття Ліцею, який став для поета, та й для багатьох інших вихованців, місцем, згуртувати їх на все життя. І цій даті поет присвятив не одну поезію. Мабуть, самий знаменитий вірш — це «19 жовтня» (1825).

Він було написаний під час заслання до Михайлівського, в період розлуки з тими, хто був дорогий автору, в період самотності. Туга в’янучої природи гармонує з внутрішнім станом Пушкіна. Але автор не відчуває себе всіма покинутим: «Я п’ю один; і на берегах Неви мене друзі сьогодні іменують … » Зв’язок з друзями настільки міцний, що виявляється вище політики, вище державних заборон.

Наперекір волі царя ліцеїсти продовжують зустрічатися. «Поета будинок опальний, про Пущин мій, ти перший відвідав …»; «І ти прийшов, син ліні натхненний, про Дельвіг мій …»; «Ми зустрілися і братськи обнялися …» — пише Пушкін у зверненні до Горчакова.

Дружба рятує його від «мереж долі суворою», допомагає подолати болісність заслання і дарує надію на зустріч у майбутньому:

Друзі підтримували поета у важкі часи конфліктів з владою, але от прийшла пора самому Пушкіну у черговий раз виказати підтвердження своєї відданості.

Звичайно ж, мова йде про взаємини поета з декабристами і про вірш «У глибині сибірських руд …». У цьому посланні — як би відповідь, подяка Пушкіна і одночасно допомога; віра в друзів і моральна підтримка; згода з ними, визнання їх правоти.

Незвичайний внутрішній зв’язок завжди об’єднував ліцеїстів. Ця нитка не обривалася ніколи. Така братерська дружба не раз допомагала справлятися з життєвими труднощами і надихала поета на створення чудових віршів, які по праву займають особливе місце в російській літературі.


  1. Виразне читання учнями вірша «19 жовтня 1825 року».

  2. Обмін враженнями про прочитаний твір.

-Чим знаменний цей вірш?

-Кому присвячений твір?

-Кого згадує автор у своєму творі?

-Яким є настрій ліричного героя і загальний настрій вірша?

-Що возвеличує О. Пушкін у поезії?


  1. Прочитайте вірш О. Пушкіна в оригіналі, порівняйте, висловіть своюдумку про те, наскільки точним є переклад.

19 ОКТЯБРЯ

Роняет лес багряный свой убор,

Сребрит мороз увянувшее поле,

Проглянет день как будто поневоле

И скроется за край окружных гор.

Пылай, камин, в моей пустынной келье;

А ты, вино, осенней стужи друг,

Пролей мне в грудь отрадное похмелье,

Минутное забвенье горьких мук.

Печален я: со мною друга нет,

С кем долгую запил бы я разлуку,

Кому бы мог пожать от сердца руку

И пожелать веселых много лет.

Я пью один; вотще воображенье

Вокруг меня товарищей зовет;

Знакомое не слышно приближенье,

И милого душа моя не ждет.

Я пью один, и на брегах Невы

Меня друзья сегодня именуют...

Но многие ль и там из вас пируют?

Еще кого не досчитались вы?

Кто изменил пленительной привычке?

Кого от вас увлек холодный свет?

ей глас умолк на братской перекличке?

Кто не пришел? Кого меж вами нет?

Он не пришел, кудрявый наш певец,

С огнем в очах, с гитарой сладкогласной:

Под миртами Италии прекрасной

Он тихо спит, и дружеский резец

Не начертал над русскою могилой

Слов несколько на языке родном,

Чтоб некогда нашел привет унылый

Сын севера, бродя в краю чужом.

Сидишь ли ты в кругу своих друзей,

Чужих небес любовник беспокойный?

Иль снова ты проходишь тропик знойный

И вечный лед полунощных морей?

Счастливый путь!.. С лицейского порога

Ты на корабль перешагнул шутя,

И с той поры в морях твоя дорога,

О волн и бурь любимое дитя!

Ты сохранил в блуждающей судьбе

Прекрасных лет первоначальны нравы:

Лицейский шум, лицейские забавы

Средь бурных волн мечталися тебе;

Ты простирал из-за моря нам руку,

Ты нас одних в младой душе носил

И повторял: «На долгую разлуку

Нас тайный рок, быть может, осудил!»

Друзья мои, прекрасен наш союз!

Он как душа неразделим и вечен —

Неколебим, свободен и беспечен

Срастался он под сенью дружных муз.

Куда бы нас ни бросила судьбина,

И счастие куда б ни повело,

Всё те же мы: нам целый мир чужбина;

Отечество нам Царское Село.

Из края в край преследуем грозой,

Запутанный в сетях судьбы суровой,

Я с трепетом на лоно дружбы новой,

Устав, приник ласкающей главой...

С мольбой моей печальной и мятежной,

С доверчивой надеждой первых лет,

Друзьям иным душой предался нежной;

Но горек был небратский их привет.

И ныне здесь, в забытой сей глуши,

В обители пустынных вьюг и хлада,

Мне сладкая готовилась отрада:

Троих из вас, друзей моей души,

Здесь обнял я. Поэта дом опальный,

О Пущин мой, ты первый посетил;

Ты усладил изгнанья день печальный,

Ты в день его лицея превратил.

Ты, Горчаков, счастливец с первых дней,

Хвала тебе — фортуны блеск холодный

Не изменил души твоей свободной:

Все тот же ты для чести и друзей.

Нам разный путь судьбой назначен строгой;

Ступая в жизнь, мы быстро разошлись:

Но невзначай проселочной дорогой

Мы встретились и братски обнялись.

Когда постиг меня судьбины гнев,

Для всех чужой, как сирота бездомный,

Под бурею главой поник я томной

И ждал тебя, вещун пермесских дев,

И ты пришел, сын лени вдохновенный,

О Дельвиг мой: твой голос пробудил

Сердечный жар, так долго усыпленный,

И бодро я судьбу благословил.

С младенчества дух песен в нас горел,

И дивное волненье мы познали;

С младенчества две музы к нам летали,

И сладок был их лаской наш удел:

Но я любил уже рукоплесканья,

Ты, гордый, пел для муз и для души;

Свой дар как жизнь я тратил без вниманья,

Ты гений свой воспитывал в тиши.

Служенье муз не терпит суеты;

Прекрасное должно быть величаво:

Но юность нам советует лукаво,

И шумные нас радуют мечты...

Опомнимся — но поздно! и уныло

Глядим назад, следов не видя там.

Скажи, Вильгельм, не то ль и с нами было,

Мой брат родной по музе, по судьбам?

Пора, пора! душевных наших мук

Не стоит мир; оставим заблужденья!

Сокроем жизнь под сень уединенья!

Я жду тебя, мой запоздалый друг —

Приди; огнем волшебного рассказа

Сердечные преданья оживи;

Поговорим о бурных днях Кавказа,

О Шиллере, о славе, о любви.

Пора и мне... пируйте, о друзья!

Предчувствую отрадное свиданье;

Запомните ж поэта предсказанье:

Промчится год, и с вами снова я,

Исполнится завет моих мечтаний;

Промчится год, и я явлюся к вам!

О сколько слез и сколько восклицаний,

И сколько чаш, подъятых к небесам!

И первую полней, друзья, полней!

И всю до дна в честь нашего союза!

Благослови, ликующая муза,

Благослови: да здравствует лицей!

Наставникам, хранившим юность нашу,

Всем честию, и мертвым и живым,

К устам подъяв признательную чашу,

Не помня зла, за благо воздадим.

Полней, полней! и, сердцем возгоря,

Опять до дна, до капли выпивайте!

Но за кого? о други, угадайте...

Ура, наш царь! так! выпьем за царя.

Он человек! им властвует мгновенье.

Он раб молвы, сомнений и страстей;

Простим ему неправое гоненье:

Он взял Париж, он основал лицей.

Пируйте же, пока еще мы тут!

Увы, наш круг час от часу редеет;

Кто в гробе спит, кто, дальный, сиротеет;

Судьба глядит, мы вянем; дни бегут;

Невидимо склоняясь и хладея,

Мы близимся к началу своему...

Кому <ж> из нас под старость день лицея

Торжествовать придется одному?

Несчастный друг! средь новых поколений

Докучный гость и лишний, и чужой,

Он вспомнит нас и дни соединений,

Закрыв глаза дрожащею рукой...

Пускай же он с отрадой хоть печальной

Тогда сей день за чашей проведет,

Как ныне я, затворник ваш опальный,

Его провел без горя и забот.


  1. Повідомлення учнів «О. Пушкін та Україна».

У період свого південного заслання О. Пушкін бував у Києві, милувався красою природи українського краю, слухав пісні кобзарів, цікавився історією Київської Русі, дух якої передав у поемі «Руслан і Людмила». Ще у ліцейський період він на-писав вірш «Козак», що є наслідуванням української пісні. Цікавила О. Пушкіна й особистість гетьмана Мазепи, якого він змалював у поемі «Полтава». Відомо, що творчість російського поета любив і знав Т. Шевченко, деякі його вірші він згадував у своєму «Щоденникові». Ще за життя Пушкіна його твори українською мовою перекладали Л. Боровиковський, Є. Гребінка, а згодом — С. Руданський, П. Грабовський, М. Старицький. Усі драматичні твори поета переклав І. Франко. У XX столітті з’являються прекрасні переклади М. Рильського, П. Тичини, М. Бажана, А. Малишка, М. Зерова та інших. 

ІV.Закріплення знань, умінь та навичок.

Інтерактивна вправа «Навігатор». Відновіть твердження за ключовим словом.



  1. Літо 1811 року (12-річного Олександра віддали до Царськосельського Ліцею).

  2. 19 жовтня (День відкриття Ліцею).

  3. Француз (прізвисько в Ліцеї, вільно володів французькою мовою).

  4. І. Пущин, В. Кюхельбекер, А. Дельвіг, К. Данзас, М. Яковлєв (ліцейські друзі).

  5. «К другу стихотворцу» (перший вірш О. Пушкіна).

  6. Михайлівське (заслання).

  7. Н. Гончарова (дружина).

  8. «У глибині сибірських руд» (вірш на знак підтримки декабристів).

  9. Дантес (офіцер, з яким відбулася дуель).

  10. 29 січня 1837 року (помер О.С. Пушкін).

V. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон». Продовжте речення:

«На цьому уроці я відкрив (-ла) для себе…»

VI. Домашнє завдання.


  • Вивчити біографію Пушкіна.

  • Виразно читати та вміти аналізувати поезію О.С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року».

Чайковська Р.І.,

вчитель зарубіжної літератури

Дунаєвецької ЗОШ І-ІІІ №3


Урок 28
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка