Календарно-тематичне планування та розробки уроків зарубіжної літератури у 7 класі за новою програмою та новим Державним стандартом




Сторінка4/6
Дата конвертації07.10.2018
Розмір6,22 Mb.
1   2   3   4   5   6

Тема: Шолом - Алейхем. Віхи життєвого і творчого шляху письменника. Відображення у його творах долі єврейського народу.


Мета: Ознайомити учнів з основними подіями із життя єврейського письменника; розширити знання про історичні перепетії в житті єврейського народу в Україні; виховувати в учнів толерантне відношення до представників інших народів, які проживають в Україні.

Обладнання: портрет письменника, епіграфи до уроку, презентація, хронологічна таблиця, кросворд, фонограми єврейських мелодій, учні в національному одязі, стіл із мацою та іншими єврейськими стравами.

Хід уроку:

Вступне слово вчителя (використання презентації). Песах – весняне свято Виходу із єгипетського невільництва. Саме на цьому тижні єврейський народ відзначає своє свято, свято весни і свободи. В синагогах співають пасхальні пісні, як ми їх називаємо, а столи прикрашає маца – вбогий хліб, який їли прадіди на землі Єгипетській (вчитель звертає увагу на стіл, де знаходяться основні єрейські страви, розповідає про них). На попередньому уроці ми з вами говорили про єврейський народ, його традиції і віру. Тому що доля цього народу не завжди була яскрава і світла. Знайомились з життям євреїв безпосередньо в Україні, про зв’язок двох наших культур. Сьогодні ми продовжимо цю розмову, але будемо говорити не про весь народ, а зупинимося на конкретній, дуже яскравій і відомій постаті.


Урок починається з анекдотів про Рабіновича (діти зачитують анекдоти – випереджальне завдання).

• Рабінович збирається за кордон. Друзі йому радять:

• Ти хоч сумку купи в дорогу!

• А навіщо?

Поклади туди штани, піджак, сорочку...

• Ну, а в чому ж я тоді поїду?


• Якось Рабінович потрапив під дощ. Вирішив перепочити в бібліотеці, яка була неподалік того місця, де він потрапив під дощ. Не зрозуміло чому у вітрині бібліотеки було виставлено опудало свині.

• Що вам тут потрібно? – грубо зустріли його на порозі.

• Хочу сховатися у вас від дощу.

• Тут що якась схованка? Йдіть геть.

Рабінович не розгубився:

• Тепер я розумію, чому у вітрині вашої бібліотеки виставлено опудало саме тої тварини.


• До Рабіновича підходить знайомий єврей і говоре:

• Я хочу одружитися з вашою дочкою.

• А з моєю дружиною ви вже говорили про це?

• Да, але мені більше подобається ваша донька.

• Рабінович виходить із салону літака, в руках тримаючи штани, і на розгублений погляд стюардеси відповідає:



• Мені набридло слухати: «Пристебніть паски, розстебніть паски».
• Телефонний дзвінок:

• Товариство «Пам’ять» слухає?

• З вами розмовляє Рабінович. Скажіть, будь ласка, правда чи ні, що євреї продали Росію?

• Да, да продали, єврейська пика! Що тобі ще потрібно?!

• Хотів дізнатись, де я можу отримати свою частку.

Вчитель. Ви, напевно, чули ці і багато інших анекдотів про Рабіновича. Не кожний з вас зміг би здогадатися про зв’язок між Рабіновичем і єврейським письменником Шоломом Алейхемом. Саме про цю людину, про його життя і творчість піде мова на сьогоднішньому уроці.

Відкрийте зошити, запишіть число і тему сьогоднішнього уроку. (На дошці запис).

Епіграфом нашого уроку стануть слова Шолома Алейхема про свою творчість:

«Автор цих рядків має честь не тільки належати до вічно гнаного, безправного, але зате своєрідного, великого народу, бути скромним виразником його почуттів, думок, ідеалів ».

«І нехай краще моє ім’я згадують тільки анекдотах, жартах, ніж не згадують зовсім».

Шолом Алейхем

Вчитель. Він був дуже щасливим письменником. Слава прийшла до нього тоді, коли він був у розквіті таланту. Але, мабуть, яскрава гостя була прикро здивована: двері їй відчинила Бідність. Із всього було видно, що вона господарка цього дому. А Шолом Алейхем, цей життєрадісний жартівник, який завжди всім радив своїм читачам сміятися, тому що це «корисно для здоров’я», навіть не підвівся, щоб зустріти довгоочікувану гостю: він був прикутий до ліжка тяжкою хворобою.

Ось що розповідав письменник про своє життя близькому товаришеві Спектору.

(зачитується лист і переглядають в презентації)

«Я переповнений думками і образами, настільки переповнений, що здається став міцніше заліза, але єдине, за що мені жаль, що дуже багато часу йде на гонитву за грошима. Згоріти б біржі! Згоріти б грошам! Згоріти б на вогні євреям, якщо єврейський письменник не може забезпечити себе своїми творами...

М’ясник – джентельмен, він згоден чекати; лавочник достатньо підлий – відмовляється давати в кредит; адвокат погрожує описати стула, він, напевно, ще не знає, що вони давно описані... ». цей лист було написано в 1903 році. В цей час письменник вже 20 років пропрацював в літературі. Він був не просто відомим, а знаменитим. Але і тоді, не всі читачі і навіть письменники знали, що Шолом Алейхем – псевдонім письменника. В розмовну єврейську мову вислів «шолом - алейхем» прийшло із давньоєврейської мови. Це звичайне привітання, яке в перекладі з івриту означає «Мир вам!».

(Випереджувальні завдання: групова проектна діяльність).

Учні працювали над спільним проектом «Особистість Шолома Алейхема, грані його художнього таланту»:

• перша група готувала повідомлення на тему «Дитячі і юнацькі роки — витоки формування таланту Шолома Алейхема », складають у вигляді схеми родинне дерево Рабіновичів;

• на основі рекомендованих літературно-критичних статей, самостійно дібраної літератури та інтернет-ресурсів друга група досліджувала визначальні риси характеру письменника;

• третя група готувала повідомлення на тему «Світ захоплення (улюблені письменники, мистецтва, театр, музика, заняття), сила та різносторонність таланту, освіта» ;

• четверта група висвітлювала питання «Вплив оточення на формування світогляду й розвиток таланту Шолома Алейхема».

Матеріали із проекту «Особистість Шолома Алейхема, грані його художнього таланту».

1. Шолом Алейхем (Шолом Нохумович Рабінович) народився 2 березня 1859 року на Україні, в Переяславі, Полтавської губернії (нині Переяслав - Хмельницький). Батько його розорився ще тоді, коли Шолом був маленьким. Невдовзі холера забрала матір, і в будинок ввійшла мачуха з її «безперестанною, багатою, сварливою мовою». Скільки сліз було пролито хлопчиком, знає тільки Бог. Він часто чув: «Коли ти вже здохнеш? Коли я тебе віднесу на кладовище? і т.д.».

2. Шолом, навіть, склав словник вульгаризмів і проклять мачухи і читав його всім, хто хотів слухати:

А – аман, асмадей, анциболот, арештант...;

Б – бандит, блошиця, безголовий, бамбула, барило...;

В – вертихвіст, виродок, вітрогон, відьмак, вахлак...

І так до останньої букви алфавіту. Успіх був великим, всі довго сміялися.

З дитинства Шолом допомагав батькові на постоялому дворі: зазивав проїжджих, подавав самовар, бігав в магазин. Невідомо, як би склалася доля далі, якби не старий єврей Арнольд, який жив в пригороді Переяслава. Він умовив батька віддати хлопчика вчитися.

3. В 1876 році Шолом Рабінович закінчив з відзнакою курс Переяславського російського уїздного училища. Після закінчення навчання він стає домашнім вчителем в купця – єврея Елі – Мейлаха Лоєва, який жив у Києвській губернії. І так трапилось, що вчитель закохався у свою ученицю, єдину дочку Лоєва Ольгу. Читав їй свої романи, які почав писати в той період, і який видавці повертали автору назад. Три роки батьки дівчини були задоволені вчителем, але, коли дізналися про почуття молодих людей, дуже розлютилися. Великий орендар Лоєв не хотів бідного зятя Рабіновича. Одного разу вранці він отримав розрахунок. З того моменту почались скитання юнака. Спочатку він поїхав до Києва, але не зміг там знайти роботу. Потім Шолом був змушений поїхати в Лубни Полтавської губернії, де отримав посаду казенного равіна. В 1883 році він повертається в Київ, несподівано зустрічає Ольгу Лоєву. Шолом одружується з нею, всупереч волі її батька і поселяється з молодою дружиною в Білій Церкві, де приступає до літературної діяльності.

4. В журналі «Ідішес Фоксблат» публікується його перший твір «Цвей штейнер» («Два камені»), згодом з’являються новели «Ді бесте ерн» («Найкращі роки»), «Дос месеря» («Ніж»), одноактна п’єса «А доктер» («Лікар»).

В жовтні 1905 року Шолом Алейхему і його сім’ї прийшлось на собі випробувати весь жах Київського єврейського погрому. Письменник змушений тимчасово виїхати за кордон. Після довгих поневірянь Європою, восени 1906 року він перехздить до Нью – Йорка. Але жити далеко від батьківщини він не зміг, то ж він залишає Америку. Влітку 1908 року він подорожує російськими містами, де переважно мешкає єврейське населення. Улюбленого письменника скрізь зустрічали з радістю. Але під час поїздки у нього починається гострий туберкульозний процес, і після двох місяців тяжкої хвороби він за порадами лікарів їде до Італії.

5. Шолом Алейхем, життєрадісний філософ, товариш знедолених і скривджених, прийшов в єврейську літературу саме тоді, коли це було необхідно. Ніхто не був так потрібний народу, як він. Це були тяжкі часи в житті єврейського народу: давали знати про себе принизливі обмеження в правах, сумні події погромів, всіх турбувала «кордон осідлості». Тоді в одній із повістей і прозвучали слова незнищенного життєлюбця: «Ви знаєте, що автор цієї повісті по своєму характеру меланхолік і віддає перевагу смішним історіям над сльозливими. Автор прощається з вами, добродушно сміючись, і бажаючи вам, щоб і євреї, і всі люди на землі більше сміялись, ніж плакали. Сміятися корисно. Лікарі радять сміятися». Це девіз, програма, декларація! Сміятися, сміятися, лікарі радять.

6. Шолом Алейхем писав не тільки тоді, коли до нього приходило натхнення. Часто його герої виникали під час прогулянок (як хлопчик Мотл), и тоді він завмирав, довго нерухомо дивився в небо. Писав він швидко, інколи до крові, закусуючи пальці. Коли він писав, він нічого не помічав навколо, смявся, говорив сам з собою. Любив прикладати перо до правого вуха, наче слухав, що воно щось скаже.

7. Творчість письменника тісно пов’язана з долею єврейської бідноти.

Тев’є – молочник, Лур’є, Йозеф, Бузя, Елі – це його герої, але улюбленим героєм його був хлопчик Мотл. Дорослі ніяк не можуть зрозуміти 9 – річного хлопчика. «Все в них пустощі!» - бідкається Мотл. Прив’язати папірець кішці до хвоста, щоб кішка веселіше крутилась, постукати палкою по хвіртці попівського двору, витягти кришку з діжки, щоб вибігла вода, - все в них пустощі. Дорослі його сварять, тягають за волосся. Але ось помирає батько, жити стає тяжко, мати плаче. Але хлопчик починає задумуватись про те, що йому «привалило» щастя. «В хедер не хожу, не молюсь, ніхто не кричить, не б’є, вільний від всього. Мені добре. – Я сирота». Цікаві його судження, наповнені дитячою простотою.

Вчитель. Твори Шолома Алейхема і до цих пір дуже «дефіцитні», тому сьогодні поціновувачі світової літератури познайомлять нас з уривком з цього твору.

(інсценізація уривку з твору «Хлопчик Мотл» ).

Вчитель. Читаючи твори Шолома Алейхема про дітей, ми потрапляємо в своєрідний ідеальний світ – коло дитячого спілкування і переймаємося мрією письменника: побачити коли – небудь реальний світ дорослих людей, де люди різних національностей сам буде господарем свого щастя.

Беручи до уваги те, що 1916 року 13 травня помер тільки похилого віку єврей, якого звали Шолом Нохумович Рабінович, а письменник Шолом Алейхем до цього часу в прекрасному гуморі перебуває і зараз в оточенні своїх безсмертних героїв, ми вирішили його запросити на урок (звучать єврейські мелодії).

Діалог учнів і Шолома Алейхема (рольова гра):

• Що примусило Вас зхалишити Київ і виїхати за кордон?

• Мені і моїй сім’ї прийшлося пережити всі жахи Київського єврейського погрому. Тому ми змушені були тимчасово поїхати в Нью – Йорк.

• На батьківщину Ви ще поверталися?

• Влітку 1908 року я подорожував містами Росії, де жило єврейське населення. Восени того ж року відзначався 25–річний ювілей моєї літературної творчості.

• Де Вас застала перша світова війна?

• Коли почалась перша світова війна, я лікувався в Німеччині, адже туберкульоз, на який я був хворий, дуже страшна хвороба. В 1914 році я повернувся в Нью – Йорк.

• Якій Вашій мрії не судилося збутися?

• Я з нетерпінням чекав закінчення війни, щоб з першим пароплавом повернутися на батьківщину, саме цій мрії не судилося збутися.

• Чи встигли Ви написати заповіт?

• Так. В ньому я прохав своїх дітей та онуків збиратися в день моєї смерті кожного року. І якщо їх релігійні погляди не дозволять їм читати поминальні молитви, то нехай виберуть яке – небудь смішне оповідання і читають вголос на зрозумілій всім мові.

• Чи знаєте Ви анекдоти про Рабіновича? Як Ви вважаєте чи веселять вони чи ображають письменника?

• Я дуже люблю анекдоти про Рабіновича, я сам багато їх знаю. Вони мене не ображають, а тільки додають сили для моєї творчості.

• Дякуємо Вам за те, що завітали до нас. Будемо чекати наступної зустрічі з Вами.

Вчитель. У Шолома Алейхема була нелегка доля, але він ніколи не падав духом, був людиною з добрим серцем і веселою натурою. Його творчість переповнена добром, любов’ю до людей, він утверджує мир і правду в людському житті і відповідає вибраному письменником псевдоніму «Мир вам!».

І на попередньому і на сьогоднішньому уроці ми з вами дізналися про Шолома – Алейхема, про життя єврейського народу. Ми пограємо в розгадування слів за допомогою кросворду, єврейських слів, які ви не раз чули в моїх розповідях.

С И Н А Г О Г А

К А Ф И Л Ь Н И К

С Е Д Е Р

Ц В Е Й

Х Е Д Е Р



П Е С А Х

Я Р М У Л К А

Запитання кросворду

1. Як називається єврейський культовий храм? (синагога)

2. Єврейськеа назва злидаря. (кафильник)

3. Урочиста трапеза весняного єврейського свята. (седер)

4. Єврейська назва цифри 2 (цвей)

5. Весняне єврейське свято, схоже на нашу Паску. (песах)

6. Маленька єврейська шапочка. (ярмулка)

Вчитель. Письменник, народний письменник, художник, поет, справжній поет, що є для свого часу, для своєї епохи своєрідним доказом, в якому відображаються промені життя, як в чистому джерелі – промені яскравого сонця...

Таким був і Шолом Алейхем для свого народу: і слугою, і жрецем, і пророком, джерелом правди і справедливості. Ім’я його передвіщає нам: «Мир вам!». Воно стоїть в одному ряду серед прекрасних і дорогих нам імен: Гоголя і Діккенса, Чехова і Мопассана, Франка і Лесі Українки, Шевченка і Пушкіна.

Стояв собі Шолом і списував вітання

Далеких добрих істин душею до душі.

До білого пера припавши спраглим вухом,

Він щиро реготав над сумом злісних фраз.

Виточував слова легким прозорим рухом,

Лишаючи на мить комусь дороговказ.

Сміятися – не жить. А плакать – не померти.

Кому б оті слова лишити після смерті?

Народу? Тож нема! Одні блукальці гнані...

І де родивсь – тюрма. А де помер – вигнання.
Звучить єврейська пісня «Шолом Алейхем».

УРОК 29

Тема: Шолом - Алейхем. Віхи життєвого і творчого шляху письменника. Відображення у його творах долі єврейського народу.


Мета: ознайомити учнів з особистістю письменника, усвідомити народний характер його творчості, зосередити увагу учнів на великій любові Шолом-Алейхема до України та її народу;

виховувати позитивне ставлення до представників єврейського народу, його історії та культури;

спонукати учнів до вшанування великих майстрів слова, наслідування їх життєвих принципів; формувати навички роботи з текстом, виокремлення головного й суттєвого, усного зв’язного мовлення.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.

Вид уроку: комбінований.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

1 – розповідати про основні віхи життєвого і творчого шляху Шолома- Алейхема;

2 – пояснювати поняття «реалістичний народний характер творчості»;

3 – доводити, що Шолом – Алейхем – єврейський народний письменник;

4 – відчувати, що Шолом –Алейхем був закоханий в Україну та її народ.



Обладнання: портрет, сімейні фото Шолом –Алейхема, тексти творів, мультимедійні засоби ( презентація «Мир вам!»), репродукції картин музею Шолом-Алейхема в Києві.

Хід уроку

Організація класу для роботи на уроці.

І.Актуалізація опорних знань.

1.Визначення рівня засвоєння матеріалу уроку за темою «Уславлення дружби й вірності у вірші О.С.Пушкіна «19 жовтня 1825 року». Виконання тестових завдань:

Тест.

1.Кому належала ідея створення Ліцею?

а). Олександру I

б). Сперанському

в). Бенкендорфу

2.Відкриття Ліцею в Царському Селі відбулося в:

а). 1811г.

б). 1812г.

в). 1817г.

3. Яка дата, пов’язана з Ліцеєм, не раз зустрінеться в лириці О.С. Пушкіна?

а). 5 травня

б). 21 жовтня

в). 19 жовтня

4. Перший набір вихованців налічував

а). 35

б). 30


в). 40 чоловік.

5. Вимку 1815р. в Лицеї відбулись публічні іспити, де Пушкін - ліцеіст прочитав свій вірш. Назвіть цей вірш:.

а). «Вольность»

б). «Воспоминание в Царском селе»

в). «К морю».

6. Хто з відомих поетів того часу був присутній на екзамені?

а). Жуковський В.А.

б). Державін Г.Р.

в). Крилов І.А.

7. Де зустрічав восьму річницю від дня выпуску з ліцею О.С. Пушкін?

а). Болдіно

б). На півдні

в). У Михайловському

8. Вкажіть дату Михайлівського заслання:

а). 1811-1817г.

б). 1820-1824

в). 1824-1826

9. З ким із ліцейских друзів у 1825р. зустрічався Пушкін?

а). Пущин

б). Дельвіг

в). Горчаков

Ключ до тесту.

1.а ; 2а;3в; 4б; 5б; 6б; 7в; 8в; 9а,б,в .

2.Читання й коротке обговорення декількох творів-роздумів «Чи варто мати надійних друзів?»

3.Читання напам’ять уривків з вірша О.С.Пушкіна «19 жовтня 1825 року»(за вибором учнів).

ІІ . Мотивація навчальної діяльності.

1.Оголошення теми уроку.

2.Вступне слово вчителя.

Шолом – Алейхем – визнаний читачами і науковцями класик єврейської літератури. Доля розпочала його шлях у місті Переяславі, яке дзвеніло українськими піснями і водночас містило острівець єврейської культури. Письменник створив повісті, романи, оповідання та новели, п’єси та критичні статті, що ввійшли з посмішкою в кожен дім як слова привітання , вони вчили людей сміятись навіть тоді, коли їм хотілося плакати. Його творчість ознаменувала розквіт критичного реалізму в єврейській літературі. Дійсно народна по своїй суті, вона відрізнялась непохитною вірою в творчі сили народу, перспективи його національного буття. Історичний оптимізм Шолом-Алейхема був безцінною рисою, особливо в роки, коли російське самодержавство насаджувало звірський націоналізм, здійснювало кровопролитні погроми.

Шолом – Алейхем – псевдонім Шлема Нахумовича Рабиновича. Перекладається з ідиш як «Мир вам!» З цим добрим і щирим єврейським вітанням вже багато десятиріч входить письменник до людського житла. Як згадують друзі і знайомі, Шолом - Алейхем зробив гумову печатку з відображенням потиску двох рук і ставив цей знак в кінці своїх листів. Його естетичні принципи:

--- жити й творити для народу;

---- реалістично відображати життя у всіх його проявах;

--- говорити правду, що виходить з глибини душі, від самого серця, що до останку належить рідному народу.

Мир вам! Ось так тепло, по – дружньому звертався до своїх читачів найпопулярніший, найулюбленіший єврейський письменник Шолом – Алейхем, життєрадісний філософ,друг скривджених і знедолених.

Сьогоднішній урок передбачає такі навчальні кроки:



  1. Ознайомлення з основними віхами життєвого і творчого шляху Шолом-Алейхема;

  2. Усвідомлення поняття «народний характер творчості»;

  3. Виховання позитивного ставлення до представників єврейського народу, його історії та культури.

  4. Зосередження уваги на великій любові Шолом-Алейхема до України та її народу.

3.Біографічні відомості про Шолом-Алейхема (під час повідомлень учнів всі інші записують в зошити асоціативний ланцюжок слів та виразів,позначивши відповідно теми виступів 1,2,3):

1) Дитинство Шолом –Алейхема та його родина.(Великий єврейський народний письменник народився 18 лютого (2 березня) 1859 року в українському місті Переяславі Полтавської губернії, в заможній родині торговця та орендатора. Батька письменника в місті поважали. Він добре знав Біблійну літературу, в родині дотримувалися всіх народних та релігійних звичаїв. Але попри все Рабинович не був фанатом. Він цікавився світською культурою і просвітницькою літературою. Голова сім’ї мав м’який характер, любив свою родину, особливо маленького Шлема. Пізніше Шолом-Алейхем присвятив батькові немало сторінок, написаних з великою любов’ю. Незабаром після народження Шлема сім’я Рабиновичів переїхала з Переяслава до містечка Воронково, де й пройшло дитинство письменника. У своїх творах він увіковічив рідне містечко узагальненою назвою Касрилівка (від поширеного в бідняцькому єврейському середовищі імені Касрил). Як і всі діти єврейського містечка того часу, Шлем навчався в хедері – приватній напіврелігійній школі. В автобіографічному романі «З ярмарку» та в інших творах Шолом-Алейхем неодноразово згадував бідність і безрадісні умови «в цій майже середньовічній школі». Маленький Шлем виділявся серед інших учнів не тільки блискучою пам’яттю, але й розбитним характером. Його бешкетні витівки найчастіше зводилися до вдалого зображення тих чи інших пороків дорослих. Побачивши когось вперше, він негайно помічав у ньому негаразди і починав «майстерно відображати їх». В ранньому дитинстві Шлем цікавився казковим і фантастичним. Він потоваришував з хлопчиком Шуликом, який розповідав безліч казок, і кожна наступна була цікавішою за попередню).



2) Вплив фольклору та представників української культури на формування світогляду письменника.(Майбутній письменник захоплювався і українською народною творчістю. Глибокий вплив на чуттєву уяву хлопчика справили казки і легенди про Мазепу, про Богдана Хмельницького, який забрав у поміщиків та багатих євреїв скарби, привіз їх до Воронкова і однієї ночі зарив їх глибоко в землю. Український колорит прикрашає творчість Шолом-Алейхема. На сторінках його творів можна знайти чудові картини української природи. Брат письменника Вольф Рабинович писав, що молодий Шолом-Алейхем «проявив великий інтерес до українського фольклору і української поезії». Із Софіївки Шлем привіз у 1879 році в Переяслав українські народні пісні і вірші Тараса Шевченка…, розповідав чудеса про Софіївку і про те, як вільно почував він себ лоні прекрасної природи,е на де часто ходив по вузькій стежинці серед високого жита і співав «пісні Богом прославленого поета України Тараса Шевченка. Спочатку він заспівав пісню, яка особливо йому сподобалася, «Думи мої, думи мої…», потім «Реве та стогне Дніпр широкий», «Як умру, то поховайте» та інші пісні.

«Коли я писав свої вірші, - розповідав Шолом-Алейхем,- я шукав… «Кобзар» - цю пісню пісень Шевченка… Я готовий був віддати що завгодно і скільки завгодно…» Без сумніву, можна встановити близькість між гумором Шолом-Алейхема і українською класичною літературою, безпосередньо таких відомих в той час драматургів і комедіографів як Старицький, Садовський, Кропивницький, Карпенко-Карий та інші).



3) Світ творів Шолом-Алейхема – це картини життя євреїв України кінця ХІХ ст.( Як бачимо, історично склалося так, що доля єврейського народу багато століть була пов’язана з Україною. Незважаючи на дискримінацію євреїв (зокрема ,так звані «смуги осілості, які обмежували їхнє право жити та навчатись у будь-яких містах та закладах), роль представників цього народу в економічному та культурному житті України була величезною. Чимала частина промислового, торговельного та банківського капіталу була зосереджена в руках підприємців – євреїв. В Україні видавалися книги, журнали та газети єврейською мовою, існували єврейські театри. У Житомирі було відкрито єврейський учительський інститут.

З розповідей старших я дізнався про те, що до війни в нашій місцевості також проживали євреї. Їхнім переважним заняттям була торгівля. Продавали все: і насіння соняшника, і сухофрукти, і морозиво…Великим святом у євреїв вважалася субота. В цей день вони не працювали, а на столі в кожній родині обов’язково красувалася запечена курка. На свята, у вихідні євреї гарно співали, грали на скрипці, танцювали.

Та під час війни фашисти жорстоко розправлялися з євреями. З ними поводилися дуже жорстоко, розстрілювали. Нерідко,ризикуючи власним життям, українці рятували євреїв, надавали їм притулок.)

4.Зачитування слів та виразів з асоціативного ланцюжка ( виокремлення головного та суттєвого).

5.Висновки з повідомлень учнів (робить вчитель): у листі Л.М. Толстому, класику російської літератури, Шолом-Алейхем писав: «Я – єврейський народний письменник…». А у своєму знаменитому памфлеті «Суд над Шомером» Шолом-Алейхем написав пророч слова, які стали його життєвим кредо : «Письменник, народний письменник, художник, поет був у свій час, для свого часу своєрідним світильником, в якому відбиваються промені життя, як у чистому дзеркалі – промені світлого сонця. Між народом і письменником існує міцний, вічний союз, тому кожний такий письменник є для свого народу і слугою, і пророком, і поборником правди та справедливості, тому кожний народ любить такого слугу Божого, жреця, пророка, борця, що співчуває народу в його горі, радіє його радістю і висловлює його ідеї, думи, надії, очікування…»

6.Робота з підручником: прочитати статтю підручника про Шолом-Алейхема і знайти рядки, що співпадають із вашими думками, зачитати відповідні частини статті підручника.

7. Прийом «Мікрофон» (Підготуйтеся висловити власні міркування про те, що Шолом-алейхем – дійсно народний письменник, використайте словосполучення «на мій погляд», «мені здається», «на моє тверде переконання», «я думаю», «я вважаю»…)

8.Слово вчителя:

--- То який висновок напрошується на підставі висловлених думок і міркувань, а також підручникової статті про життєвий та творчий шлях письменника? (Шолом-Алейхем – справді народний письменник, адже його з однаковим інтересом читають діти як із єврейських, так і українських родин. Він зрозумілий і дітям, і дорослим, і молоді, і літнім людям, тобто всім, хто полюбляє в літературі мистецьку правду, гумор, ніжні людські почуття, винахідливість. Все це і робить його народним письменником).



9.Слово вчителя про творчий доробок Шолом-Алейхема.( Творчість Шолом-Алейхема багатогранна.Він відомий як прозаїк,драматург, критик,поет,видавець літературних альманахів, чудовий читець власних творів. Найбільш популярними серед них є «Тев’є-молочник», «Хлопчик Мотл», «Пісня над піснями». Його творчі надбання складають десять романів,двадцять п’єс, сотні оповідань, багато віршів, статей, фейлетонів, декілька досліджень.

Життєвий шлях Шолом-Алейхема був дуже важким. Але попри всі труднощі він став письменником зі світовим іменем. Критики називають його єврейським Марком Твеном за схожість стилів і любов до літератури, до дітей. В сою чергу, Марк Твен при зустрічі відмітив, що вважає себе американським Шолом-Алейхемом.



10 .Останні роки життя Шолом-Алейхема – короткий виступ учня (Після 1891року письменник живе в Одесі. Після погромів у 1905р.виїжджає з сім’єю спочатку в Швейцарию, потім - до Німеччини. Вважається, що Шолом-Алейхем пересік океан чотири рази.

Однак в перше десятиріччя двадцятого сторіччя почала давати знать про себе невиліковна хвороба письменника— сухоти (туберкульоз ), хочя до самого кінця Шолом Алейхем виказує непереможну енергію и невичерпну наснагу творчості, постійно влаштовуючи творчі гастролі з громадськими читаннями та усними виступами. В 1914р., як російський підданий, був висланий з Німеччини. Перебираеться до Нью-Йорка, де прожив останні роки життя. Помер від туберкульозу. Похований на цвинтарі в Квінсі.) – див.додатки.



ІІІ.Підсумкова бесіда. Оцінювання.

1.Вчитель: «Беручі до уваги те, що ви почули сьогодні на уроці, заздалегідь опрацювали самостійно, а також пригадавши епіграф до уроку, який висновок можна зробити? Ви його запишите у вигляді закінчення речень ( прийом «Незакінчене речення):

А). На уроці ми вивчили… (основні віхи життя та творчості Шолом-Алейхема);

Б). Шолом-Алейхем – письменник…(єврейського народу);

В). Народився відомий письменник зі світовим іменем … (в Україні);

Г). Творчість письменника має …(народний характер).

2.Прийом «Мозковий штурм»: що нового ви відкрили для себе під час уроку? (збагнули поняття «народний письменник», по-новому подивились на євреїв,дещо дізнались про їх культуру, звичаї,урок навчив нас цінувати життя, поважати людей, бути толерантними,вміти долати труднощі).



ІУ.Домашнє завдання.

1.Прослухайте аудіозапис єврейських мелодій. Чи співвідноситься він із тим настроєм, що склався у вас під враженням від уроку? Відповідь на це запитання і буде вашим домашнім завданням (написати твір-мініатюру або просто відповідь на запитання – на вибір);

2.Прочитати «юнацький роман» Шолом-Алейхема «Пісня над піснями» ( в скороченому варіанті).

Урок 30
Тема: Еволюція героїв (Шимек і Бузя) у часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей.

Мета: розширити уявлення учнів про світле й прекрасне людське почуття - кохання, довести, що воно здатне змінюватися та розвиватися в часі, формувати морально-етичні цінності, шанобливе ставлення до Біблійних істин, потяг до прекрасного; розвивати навички роботи з текстом, уміння виділяти головне й суттєве; виховувати почуття ніжності, вірності, чемності, взаєморозуміння.

Обладнання: портрет Шолом-Алейхема, підручник, тексти творів Шолом-Алейхема, Біблія, повість “Пісня над піснями», комп’ютер, ілюстрації до твору, аудіозаписи єврейських пісень.

Тип уроку:засвоєння нових знань і вироблення на їхній основі вмінь та навичок.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Перевірка домашнього завдання.

Здійснюється в ході уроку.



ІІІ.Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

1.Слово вчителя.

В 1909-1911 р.р. Шолом-Алейхем працював над повістю «Пісня над піснями», публікував її частинами під окремим назвами. Перші дві частини були опубліковані у варшавському журналі «Драл Файнд» ( в 1909 році – «Сторінка Пісні Пісень» і «Ще одна сторінка Пісні Пісень». 3-я та 4-та частини - “Ця Пасхальна ніч” і “Субота після Пятидесятниці” з’явилися в 1911р. Разом в різних нью-йоркских періодичних виданнях.)

Отже, Шолом-Алейхем - письменник з великим творчими здобутками.

2. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Гра “Тематичне лото”

Слова і поняття: Переяслав, хедер, народний, Шолом-Алейхем і Україна, справжній життєлюб. (Декілька учнів витягують картки з термінами або словами, пояснюють все, що їм відомо на дану тему.)

ІУ.Сприйняття нового матеріалу.

1.Слово вчителя.

“Не примушуйте мене розповідати вам кінець мого роману,- звертається до читачів у кінці твору герой-розповідач Шимек.- Кінець, хай, навіть і найкращий,- це сумний акорд. Початок — найгірший початок — краще, ніж найкращий кінець. Тому я з великим задоволенням розповім все ще раз із самого початку. Початок хай буде кінцем, епілогом мого невидуманого, а справжнього сумного роману, що дозволив себе назвати “Піснею над піснями”.



2.Завдання до класу

  1. Як ви зрозуміли, чому так стверджує Шимек-головний герой повісті “Пісня над піснями”?

  2. Чому він свою повість називає сумною?

  3. Які почуття керують героєм?

На ці запитання ви відповісте пізніше.

3.А спочатку послухаємо повідомлення (учня) “Біблейна “Пісня пісень” ( Біблейна “Пісня пісень” ніби відкрила очі герою повісті Шолом-Алейхема. Шимек дивиться на все через призму її натхненних рядків. Ці поетично завершені, викристалізовані часом рядки допомагають йому зрозуміти себе, свої почуття, відчути власні сили. Шимек проголошує, що любить Бузю “тією святою, пекельною любовю, що оспівана в “Пісні пісень”. “Любов важливіша за все!”-стверджує пісня Соломона. “Любов важливіша за все!”-проголошує і твір єврейського письменника. “Юнацький роман” складається з чотирьох частин. У перших двох розповідається про дитинство Шимека і Бузі, що жили як брат і сестра, про те, як народжувалося дитяче почуття кохання, а в двох останніх йде мова про зустріч героїв.)

Завдання:в зошиті записати логічний ланцюжок слів.

4.Завдання учням: створити асоціативний кущ “Біблійна “Пісня пісень” — це




5.Вчитель:

-А тепер настав час передати короткий зміст повісті “Пісня над піснями” (Част.1 “Бузя” Розповідь ведеться від імені Шімека-хлопця, який розповідає про своє перше кохання до дівчини Бузі в той час, коли їм обом (разом) ще не було й двадцяти.

Старший брат Шимека втопився, його дружина вдруге вийшла заміж і виїхала. Бузя, їхня дочка, жила у батьків Шимека. Хлопчик навчався в хедері (єврейській релігійній школі для хлопчиків) і тому знав багато уривків з Біблії, завжди згадував “Пісню пісень”- рядок за рядком; “О, ти прекрасна, моя кохана, ти прекрасна! Очі твої, як два голуби, коси схожі на кізочок, що спускаються з гори...”

Част.2 “За зеленню”.Розповідь ведеться від імені Шімека-хлопця, який розповідає про своє перше кохання до дівчини Бузі в той час, коли їм обом (разом) ще не було й двадцяти.

Старший брат Шимека втопився, його дружина вдруге вийшла заміж і виїхала. Бузя, їхня дочка, жила у батьків Шимека. Хлопчик навчався в хедері (єврейській релігійній школі для хлопчиків) і тому знав багато уривків з Біблії, завжди згадував “Пісню пісень”- рядок за рядком; “О, ти прекрасна, моя кохана, ти прекрасна! Очі твої, як два голуби, коси схожі на кізочок, що спускаються з гори...”

Одного разу (напередодні Пасхи) Шимеку було надзвичайно легко, добре, йому здавалося, що за спиною виросли крила і він ось-ось підніметься в небо і полетить. Весь двір постав перед ним у новому вигляді: двір — замок, будинок — палац, він - принц, Бузя — принцеса. Навіть дрова, що безладно лежали біля будинку, - це кедри і буки, що згадуються в “Пісні пісень”. Навеселившись та награвшись, Бузя запитала “А до якого часу ми тут будемо?” “Доки не згасне світло дня і не щезнуть тіні із землі,” - відповів їй Шимек словами із “Пісні пісень”.

Його заповітним бажанням було піднятися з Бузею в висоту до самих хмар і полетіти за океан в країну карликів, потомків багатирів царя Давида.

Найбільша радість для Шимека — вночі перед Пасхою йти з батьком у синагогу.

Шимек дивився на Бузю і розповідав про те, як він летить у небі, спускається з вершини, йде лісом, перепливає невелике джерело, щоб врятувати прекрасну царівну, яку вкрали з-під вінця, зачарували і посадили в кришталевий замок.

Шимек повинен був її звільнити. Йому здавалося, що вона звертається до нього словами з “Пісні пісень”: “Біжи, мій коханій, будь схожим на сарну чи молодого оленя на горах бальзамічних...”Шимек і Бузя шукали зелень, щоб принести батькам до свята Швуєс. Зелень не принесли, але батьки були раді, що вони повернулися живі та здорові.)

3-я част. “Цієї ночі”

4-та част. “Субота після Швуtса”



6.Робота з підручником. 3-я частина

Коментоване читання уривка “Повернення Шимека додому” (вчителем) від слів: “Шимек прибув додому напередодні Пасхи...” закінчуючи “... він зрозумів, що любить Бузю тією священною, пекельною любов'ю, як описано в “Пісні пісень.”

Вибіркове читання 4 частини “Субота після Швуеса” (учнями). Прийом “Розтлумачте правильно.

7.Словникова робота:

- Швуес (Пятидесятниця) – день, коли Бог на горі Синай дав євреям десять заповедей (див. Декалог). В цей день євреям не можна їсти ничого мясного.

У.Осмислення ,систематизація та узагальнення знань.
1.Прийом “Зроби висновок” або прийом “Розтлумачте правильно.”

1. “Пісня пісень” – це… ( Біблійний гімн.)

2. “Пісня над піснями” - …(поетична розповідь про перше чисте кохання).

3. “Пізно я згадав... що є Бузя на світі, Бузя, яка має серце, душу...” – це…( слова Шимека).

4. Поєднання реального з фантастичним, казковим —це…( своєрідний художній прийом Шолом-Алейхема).

2.Роздуми з елементами дискусії. “Мозковий штурм”

Шукаючи успіх, Шимек загубив цінність значно більшу: саме кохання, що надихала його на життя.


3.Складання сенкана за повістю Шолом-Алейхема “Пісня над піснями”

Почуття


Ніжне, світле

Поєднання доброго й вічного

Я вірю в нього

Кохання


4.Рефлексія

Що цінного для себе ви знайшли в повісті Шолом-Алейхема “Пісня над піснями”?



УІ.Висновок. Оцінювання

Слово вчителя.

Так було в Біблійні часи. Так відбулося з Шимеком. Таке може трапитися з ким завгодно, хто необдумано розмінює вічне на тимчасове, духовне — на матеріальне. Міняються зовнішні обставини й причини, але залишається суть. Може, варто, врешті-решт, дослухатися до мудрості минулого, щоб не повторювати в майбутньому ті ж самі помилки?

Морально-етичні цінності вищі на відміну від матеріальних. Вони будуть залишатися джерелом натхнення завжди.

Пам'ятайте! Мир вам!



УІІ.Домашнє завдання:
1. Зробити ілюстрації до повісті “Пісня пісень”;

2. Скласти сенкан;

3. Написати твір-мініатюру “Чи варто берегти кохання?”;

4. Індивідуальні випереджальні завдання про К.Симонова, Г.Гейне, Р.Бернса.


Гав’юк О.Є., Шуплик О.П.,.

вчителі зарубіжної літератури

Дунаєвецької ЗОШ І-ІІІст.№3
Урок 31

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка